www.wikidata.uk-ua.nina.az

Молдова У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Молдо ва рум Moldova офіційна назва Респу бліка Мо

Молдова

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Молдова (значення).

Молдо́ва (рум. Moldova), офіційна назва — Респу́бліка Молдо́ва (рум. Republica Moldova) — держава у Східній Європі без виходу до моря. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Столиця — місто Кишинів. Площа країни — 33 843 км² (135 місце у світі). Адміністративно поділяється на 39 одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузію та Придністров'я.

Республіка Молдова
рум. Republica Moldova

Девіз: Limba noastra-i o comoara
Гімн: Limba noastră  (Румунська)
Наша мова
Столиця Кишинів
47°00′ пн. ш. 28°55′ сх. д.country H G O
Офіційні мови румунська
Форма правління Парламентська республіка
 - Президент Мая Санду
 - Прем'єр-міністр Дорін Речан
Формування  
 - Молдовське князівство 1346 
 - Бессарабська губернія 1812 
 - Молдовська Демократична Республіка 15 грудня 1917 
 - об'єднання з Румунією 9 квітня 1918 
 - Молдовська АРСР 12 жовтня 1924 
 - Молдовська РСР 2 серпня 1940 
 - незалежність від Радянського Союзу 27 серпня 1991b 
 - вступ до ООН 2 березня 1992 
 - прийняття конституції 29 липня 1994 
Площа
 - Загалом 33 843 км² (135-а)
 - Внутр. води 1,4 %
Населення
 - оцінка (1 січня 2020)  4 035 000 (з Придністров'ям) (129-а)
 - Густота 129/км² (81-а)
ВВП (ПКС) 2018 р., оцінка
 - Повний $25 890 млрд. 
 - На душу населення $7 300 
ВВП (ном.) 2020 рік, оцінка
 - Повний $11 400 млрд. 
 - На душу населення $3 220 
ІЛР (2020) ▲ 0,750 (високий) (90-а)
Валюта Лей (MDL)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Коди ISO 3166 MD / MDA
Домен .md
Телефонний код +373
1 (гагаузька та російська є офіційними в Гагаузії)
2 Перепис 2004 (National Bureau of Statistics; без Придністров'я і міста Тігіна)
3 Включаючи Придністров'я (дані ООН)
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Молдова

Більша частина молдовської території входила до складу Молдовського князівства з XIV століття до 1812 року, коли вона була відділена Османською імперією (до якої Молдавія була васальною державою) до Російської імперії і стала називатися Бессарабією. У 1856 році Південну Бессарабію було повернуто до Молдавії, яка через три роки об'єдналася з Волощиною, щоб утворити Румунію, але російське панування над регіоном було відновлено 1878 року. Під час російської революції 1917 року Бессарабія ненадовго стала автономною державою у складі Російської Республіки, відомої, як Молдовська Демократична Республіка. У лютому 1918 Молдовська Демократична Республіка проголосила незалежність, а пізніше того ж року об'єдналася з Румунією після голосування своїх парламентів. Це рішення було оскаржене Радянською Росією. 1924 року включена до складу Української СРР як Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (МАРСР) на частково заселених молдаванами територіях на схід від Бессарабії. 1940 року, скориставшись угодою з Німеччиною, Радянський Союз змусив Румунію передати Бессарабію Радянському Союзові, що призвело до створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки (МРСР), яка включала більшу частину Бессарабії та найзахіднішу смугу колишньої МАРСР (на схід від Дністра).

27 серпня 1991 року у процесі розпаду Радянського Союзу, Молдавська РСР проголосила незалежність і отримала назву Молдова. Конституція Молдови була прийнята в 1994 році. Смуга молдовської території на східному березі Дністра з 1990 року фактично перебуває під контролем уряду так званої «Придністровської Молдавської Республіки».

Через зменшення промислового та сільськогосподарського виробництва після розпаду Радянського Союзу сфера послуг зросла, і стала домінувати в економіці Молдови, і нині становить понад 60 % ВВП країни. Її економіка є найбіднішою в Європі за рівнем населення та має найнижчий показник людського розвитку на континенті.

Молдова — парламентська республіка з президентом на посаді глави держави та прем'єр-міністром на посаді глави уряду. Країна є членом Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Світової організації торгівлі (СОТ), Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), ГУАМ, Співдружності Незалежних Держав (СНД) та Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

Походження назви

Назва «Молдова» походить від однойменної річки, чия долина була політичним центром раннього Молдовського князівства. Назва річки «Молдова» походить із легенди про дівчину на ім'я Молдова, що чекала свого коханого з війни, проте він загинув і її хотіли видати заміж за заможного пана. Молдова натомість стрибнула у річку, навіки залишившись цнотливою[джерело?].

За іншою версією, яку розповіли молдавські історики Димитрій Кантемір і Григорій Уреке, князь Драгош I полював на тура, і під час полювання в річці, яка тепер відома як Молдова потонув гончак князя, якого звали Молдова. З тих пір, за легендою, річку так і назвали, а князю так сподобалися навколишні землі, що він там оселився.

Румунський історик Богдан Петричейку-Гашдеу, пов'язав назву річки Молдова з Мулде, річкою в Саксонії, та Молдау, німецькою назвою чеської річки Влтава. Він доводив занесення назви річки ґотами, у ґотській мові яких слово «мулда» означає «прах», «пил». На додачу, в Румунії є інша річка, яка має назву від цього кореня, але вже зі слов'янських мов — Прахова, що походить від слова «прах» і має тотожне значення з ґотським «мулда».

Румунський мовознавець Йоргу Йордан вважав, що слово походить від «молід» — смерека, але втрату «і» важко пояснити на основі фонетики румунської мови.

Від XIV ст. в українській мові Молдову традиційно називали Молдовою, Молдавою, або Молдавською землею. З кінця 1980-х країну стали називати на румунський лад.

Географія

Топографічна мапа країни.

Див. також: Географія Молдови, Геологія Молдови, Гідрогеологія Молдови, Сейсмічність Молдови, Список ссавців Молдови.

Країна розташована на південному сході Європи між 26 й 30 градусами східної довготи і 45 й 48 градусами північної широти. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі). Найбільша довжина території з півночі на південь — 350 км, а із заходу на схід — 150 км, на півдні відстань між західним і східним кордоном скорочується до 20—50 км.

Рельєф

Рельєф Молдови — рівнина з численними пагорбами, розчленована балками та річками. Молдова займає південно-західну частину Східно-Європейської рівнини, західну околицю Причорноморської низовини, а на північному сході відроги Подільської височини. Середня висота 147 м, максимальна — до 430 м (гори Баланешти). У межах Молдови виділяються Молдовське плато, Північно-Молдовська, Південно-Молдовська та Нижньодністровська рівнина, Придністровська й Тігецька височини. Плато й рівнини Молдови мають м'якохвилясту поверхню, густо розчленовану річковими долинами й балками. Височини видовжені в субмеридіональному напрямі, інтенсивно розчленовані.

Найбільш піднесена і розчленована частина Центральномолдавської височини — Кодри — займає 14,5 % площі Молдови. У межах Кодр вертикальне розчленування рельєфу становить 200—300 м.

Гідрографія

Річка Дністер

Головні річки — Дністер (з притоками Старий Реут, Бик, Ботна, Кам'янка та інші) і Прут (з притоками Чугур, Ларга, та інші). Багато заплавних озер. Водосховища: Гідігіцьке, Дубоссарське, Комратське, Котовське, Тараклійське та інші.

Клімат

Клімат Молдови помірно континентальний. Середні температури січня на півночі −5°C, на півдні −3 °C, липня відповідно 19 і 22 °C. Опадів від 400 мм на півдні до 560 мм на півночі на рік.

Охорона природи

До 2013 року в країні не було жодного національного парку. Національний парк Орхей заснований у 2013 році і займає приблизно 1% території країни. Діє також 5 заповідників, 41 ландшафтний парк, три угіддя конвенції Рамсар, і інші охоронні території. У червоній книзі Молдови знаходяться види під загрозою знищення.

Наукові заповідники Молдови
Назва Засновано Площа
1 Кодри 1971 5177 га
2 Ягорлик 1988 836 га
3 Прутул-де-Жос 1991 1691 га
4 Плаюл-Фагулуй 1992 5642 га
5 Педуря-Домняске 1993 6032 га

Історія

Молдовське князівство в часи правління Штефана чел Маре (бл. 1500)
Герб Молдови, висічений на стіні церкви у монастирі Четацуя (Mãnãstirea Cetatuia) в Яссах

У другій половині XIII — першій половині XIV століття південно-східна частина Дністровсько-Карпатських земель належала до складу Золотої Орди. Райони карпатських передгір'їв безпосередньо не належали до володінь Орди, але перебували у васальній залежності від неї. У XIV столітті Золота Орда почала занепадати. У середині 1340-х угорці розгромили золотоординське військо. Землі в басейні річки Молдова опинилися під владою угорських королів. На цій території утворилося Молдовське князівство — спочатку як васальне князівство Угорського королівства.

Першим намісником Молдови (бл. 1351—1353) був Драгош, волоський воєвода з Мармарощини, з ім'ям якого пов'язують виникнення Молдовського князівства. Після Драгоша Молдовою керували його сини — Сас (1354—1358) і Балк (1359).

У 1359, внаслідок повстання проти угорського панування, князівство стало незалежним. Першим правителем незалежного Молдовського князівства став Богдан I (1359—1365), який до того був воєводою в Марамуреші та васалом угорського короля.

Невдовзі після цього у татар було відвойовано межиріччя Прута і Дністра.

Роман I Мушат (1392—1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа Бессарабією за ім'ям першого її власника — представника династії Басарабів з Волощини, разом зі фортецями Килія і Четатя Албе потрапляє до природних кордонів історичної Молдови. Сам Роман I гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.

У 1400 році до князівства була включені і фортеця Білгород (сучасний Білгород-Дністровський). Східним кордоном князівства була річка Дністер. Західний кордон проходив по вершинах Карпатських гір, південний — по Чорному морю, річкам Дунай, Серет і Мілків. На півночі природного кордону не було, Покуття довший час було спірною територією, через яку велись війни Молдовське князівство й Польща.

Таким чином, історична Молдова охоплювала територію між Східними Карпатами (лісистими Карпатами), Дністром, Чорним морем і Дунаєм. Те, що Молдова знаходилася на перетині інтересів Австрії, Росії і Туреччини, які змагалися за першість у Південно-Східній Європі, значною мірою пояснює подальші територіальні захоплення великих імперських держав.

Попри перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими військами, що нападали одне за одним на Молдову, Стефан III Великий (Штефан чел Маре), національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484 р. південною частиною Молдови — Бессарабією — разом із Килією і Четатя Албе.

У 1513, через кілька років після смерті Стефана III, Молдова змушена прийняти режим отоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати румунську мову в школі і церкві, а Отоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.

З цього моменту і до 1711 р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Волощини, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.

У травні 1600 р. господар Волощини (Мунтенії) Михайло Хоробрий (Міхай Вітязул) також на короткий час стає господарем Молдови, об'єднавши таким чином три князівства: Волощину, Трансильванію і Молдову.

У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Московське Князівство (Московське Царство) зобов'язувалося «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Четатя Албе, Тігина і Килію разом із регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».

XVIII—ХІХ століття

Етнічна мапа Бессарабської губернії 1907 року

Наприкінці XVIII століття в результаті російсько-турецької війни до Російської імперії відійшло лівобережжя Дністра, в 1812 році — землі між Дністром і Прутом.

ХХ—ХХІ століття

У 1918 Молдовська Демократична Республіка була включена до складу Королівства Румунія. З 1924 по 1940 існувала Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Молдавська АРСР) у складі Української СРР. У 1940 Королівство Румунія поступилося Бессарабією СРСР. Бессарабія після деяких змін кордонів була перетворена в Молдавську Радянську Соціалістичну Республіку (МРСР).

Див. також: Адміністративний поділ Молдавської РСР на 1 березня 1961 року

У 1989 почалися націоналістичні виступи в столиці, вимоги надання молдовській мові статусу державної, етнічні тертя між молдованами з одного боку і росіянами та українцями з іншого. В 1990 році був оголошений економічний і політичний суверенітет. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, в якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі. У 1992 прийнята в ООН.

Політичний устрій

Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 і 5 червня 2000. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, який обирається на засадах прямого рівного виборчого права шляхом таємного голосування на строк 4 роки.

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман із Прем'єр-міністром Молдови Павлом Філіпом

Президент

президент Мая Санду

До 2016 року президента Молдови обирали в парламенті. Після парламентських виборів у квітні 2009 депутати з двох спроб не змогли обрати президента — комуністичній коаліції забракло 1 голосу, а після дострокових виборів у липні вже ліберально-демократичній коаліції не вистачило голосів. Таким чином, восени 2010 в країні відбулися ще одні дострокові парламентські вибори.

З 11 вересня 2009 року до обрання президента виконувачем його обов'язків є спікер парламенту Міхай Гімпу. Після позачергових виборів 2010 до березня 2012 виконувачем обов'язків президента був лідер Демократичної партії Маріан Лупу. 16 березня 2012 президентом Молдови обраний Ніколае Тімофті.

4 березня 2016 року Конституційний суд республіки Молдова ухвалив рішення, згідно з яким порядок виборів президента парламентом — неконституційний. Наступні вибори президента призначили на жовтень 2016 шляхом загальнонародного голосування. Лідерами президентських змагань стали Ігор Додон та Мая Санду. Перший займав проросійську позицію, друга — проєвропейську. Президентські вибори у Молдові 2016 завершилися перемогою Ігоря Додона (52,11 %). У 2020 році на чергових виборах президента перемогу здобула вже Мая Санду.

Міжнародні організації

Молдова входить до таких міжнародних організацій ОБСЄ (з 30 січня 1992), ООН (з 2 березня 1992), МБРР, МВФ, СОТ, ЦЄІ, СНД.

Нейтралітет

Стаття 11 Конституції Молдови говорить: Республіка Молдова проголошує свій постійний нейтралітет. Республіка Молдова не допускає розміщення на своїй території збройних сил інших держав.

Таким чином, оскільки нейтралітет Молдови закріплений у її Конституції, у країни немає планів щодо вступу ні в НАТО, ні в ОДКБ.

Адміністративний поділ


Молдова поділяється на 39 адміністративних одиниць першого рівня: 32 райони, 5 муніципіїв та 2 автономні утворення — Гагаузія (Găgăuzia) та Придністров'я (Stînga Nistrului).

Загалом у Молдові 60 міст та 917 сіл.

Частину території країни займає невизнана самопроголошена республіка Придністров'я. Території, що перебувають під її контролем, офіційно входять до Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, що є однією з автономій.

Придністровська Молдавська Республіка

Придністровська Молдавська Республіка — державне утворення в Східній Європі, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991, але досі не визнана іншими державами. На заході ПМР межує з Молдовою по річці Дністер, на сході — з Україною. Згідно із законодавством Молдови, Придністров'я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.

Питання щодо статусу Придністров'я досі залишається актуальним. Міжнародна спільнота визнає регіон частиною Молдови, проте Молдова не має контролю над Придністров'ям. Водночас незалежність ПМР визнали інші самопроголошені республіки пострадянського простору — Абхазія, Південна Осетія та Нагірний Карабах.

Економіка

Див. також: Туризм у Молдові

Після розпаду СРСР дефіцит енергії, політична невизначеність, торговельні перешкоди і слабкий адміністративний потенціал спричинили зниження темпів розвитку економіки. В рамках амбітної економічної лібералізації Молдова ввела конвертовану валюту, лібералізувала ціни на все, припинила видавати пільгові кредити державним підприємствам, спираючись на стійку приватизацію землі, ліквідувала систему експортного контролю та лібералізувала процентні ставки. Уряд уклав угоди зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом для сприяння зростанню. Економіка відновлюється від занепаду наприкінці 90-х років. З 1999 р. ВВП (ПКС) мав стійке зростання наступним чином:

1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
9,70 % 11,30 % 10,30 % 11,00 % 7,79 % 8,58 % 8,41 % 9,07 % 9,76 % 10,67 % 10,13 % 10,99 % 6,80 % –0,70 % 8,90 % 1,80 %
У Молдові є дуже сприятливі геологічні та кліматичні умови для виноградарства

Молдова — аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає близько 60,0 %. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять близько 80 %. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище в Кишиневі.

Виробляється: вино, тютюн, консервовані продукти.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,7 млрд. Темп зростання ВВП — (+7,3)%. ВВП на душу населення — $1500. Прямі закордонні інвестиції — $1,7 млрд (країна сподівається на їх збільшення до 2—2,5 млрд). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) — $ 2,9 млрд (г. ч. Росія — 20 %; Румунія — 15 %; Україна — 14 %; Німеччина — 11 %; Італія — 6 %). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) — $ 2,3 млрд (г. ч. Росія — 40 %; Румунія — 8 %; Німеччина — 7,8 %; Україна — 7,3 %; Італія — 5,5 %).

Енергетика

У Молдові бракує внутрішніх джерел викопної енергії, країна повинна імпортувати значну кількість нафти, вугілля, природного газу та інших енергетичних ресурсів. В країні використовується відновлювана енергія, в першу чергу для виробництва електроенергії та опалення. Бачення розвитку енергетики Республіки Молдова, її удосконалення, перспективи, інтеграційні напрямки відображені в Енергетичній Стратегії Республіки Молдова до 2030 року. Постачання газу до Молдови сильно залежне від Газпрому, також, судовими позовами російський Газпром вимагає стягнення боргу у ~7 млрд доларів за постачання газу в окуповане Росією Придністров'я. Молдова виробляє лише 25 % необхідної енергії, і навіть ця частка складається в основному з невідновних джерел. Постачання електроенергії сильно залежне від непідконтрольного самопроголошеного Придністров'я, імпорт електроенергії з якого становив 70—80 % у 2018—2019 роках відповідно. З приходом до влади Маї Сандру, Молдова взяла напрямок на продовження інтеграційних процесів у Європейську енергосистему разом або без України. Із 2021 на рівні президентів досягнуто домовленостей про закупку левової частки електроенергії із України минуючи Придністров'я. Для стабілізації газових конфліктів з Росією, Молдова планує використовувати газові сховища на території України та розглядає побудову власних сховищ газу. Можливість обміну електроенергією з Румунією також обговорюється, прогнозовано, робота у цьому напрямку набере нової сили з приєднанням енергосистем Молдови та України до спільної енергосистеми Європи ENTSO-E у 2025 році. «Зелений тариф» у Молдові був затверджений лише у 2020 році у вигляді 15-річних контрактів. Максимальні потужності — 1 МВт. при ціні ~ 0,1 дол. США * кВт/год. Таким чином, уряд Молдови розраховує запустити 15 МВт нових сонячних потужностей із маломасштабних масивів.

Населення

Етнічна картина у 2004 році

У 2004 році в Молдові був проведений Перепис населення. За результатами Перепису сукупна чисельність постійного населення Молдови (без підконтрольних ПМР територій) склала 3 383 332 осіб, у тому числі 1 305 655 осіб (або 38,6 %) міського та 2 077 677 осіб (або 61,4 %) сільського населення. До сукупної чисельності населення було включено й тимчасове відсутнє на території Молдови населення, чисельність якого склала 273 тисячі осіб.

Динаміка у порівнянні з переписом населення 1989 була негативною — чисельність населення за цей період зменшилася на 274 тисячі осіб. Скорочення населення було викликане зменшенням народжуваності та від'ємним сальдо міжнародної міграції населення. Характерною особливістю скорочення населення Молдови за цей період стало суттєве перевищення темпів зменшення населення міст над темпами зменшення сільського населення — ці показники склали відповідно 15,2 % та 1,9 %.

Серед адміністративних одиниць Молдови найбільш населеними виявилися муніципій Кишинів, в якому мешкали 712 тисяч осіб (21 % усього населення країни), автономне територіальне утворення Гагаузія (156 тисяч осіб) та муніципій Бєльці (128 тисяч). Населення понад 100 тисяч осіб також мали Кагульський, Гинчештський, Оргейський та Унґенський районии країни.

Найбільші міста

Національний склад

За даними перепису 2014 року, молдовани були найбільшою етнічною групою Молдови (75,1 % населення). Крім того, 7,0 % населення назвали себе румунами на тлі суперечок щодо етнічної та мовної ідентичності в Молдові. Хоча історична, поляризація, заснована на етнолінгвістичних критеріях більшості етнічної групи, знову з’явилася з рухом національного відродження кінця 1980-х років, і поки що немає консенсусу щодо основної ідентичності в Республіці Молдова (молдовської чи румунської).

У країні також є важливі етнічні меншини, як показано в таблиці нижче. Гагаузи, 4,4 % населення, є християнами-тюрками. Греки, вірмени, поляки, українці, хоча й нечисленні, були присутні ще з XVII століття і залишили культурні сліди. У 19 столітті з Поділля та Галичини прибуло значно більше українців, а також нові громади, як-от липованці, росіяни, болгари та німці. Більшість єврейського населення Молдови емігрувала з 1979 по 2004 роки.

Населення Молдови за етнічною групою (переписи 1959—2014 рр.)
Етнічна група 1959 1970 1979 1989 2004**(без Придністров'я) 2014(без Придністров'я)
Цифра % Цифра % Цифра % Цифра % Цифра % Цифра %
Молдовська * 1,886,566 65,41 2,303,916 64,56 2,525,687 63,95 2,794,749 64,47 2,564,849 76,12 2,068,058 75,07
Румунська * 1,663 0,06 1,581 0,04 1,657 0,04 2,477 0,06 73,276 2,17 192,800 7,00
Українська 420,820 14,59 506,560 14,19 560,679 14,20 600,366 13,85 282,406 8,38 181,035 6,57
Гагаузька 95,856 3,32 124,902 3,50 138,000 3,49 153,458 3,54 147,500 4,38 126,010 4,57
Російська 292,930 10,16 414,444 11,61 505,730 12,81 562,069 12,97 201,218 5,97 111,726 4,06
Болгари 61,652 2,14 73,776 2,07 80,665 2,04 88,419 2,04 65,662 1,95 51,867 1,88
Циганська 7,265 0,25 9,235 0,26 10,666 0,27 11,571 0,27 12,271 0,36 9,323 0,34
Білоруси 5,977 0,21 10,327 0,29 13,874 0,35 19,608 0,45 5,059 0,15 2,828 0,10
Євреї 95,107 3,30 98,072 2,75 80,124 2,03 65,836 1,52 3,628 0,11 1,597 0,06
Поляки 4,783 0,17 4,899 0,14 4,961 0,13 4,739 0,11 2,383 0,07 1,404 0,05
Німці 3,843 0,13 9,399 0,26 11,374 0,29 7,335 0,17 1,616 0,05 914 0,03
Інші 7,947 0,28 11,734 0,33 16,049 0,41 24,590 0,57 9,444 0,28 7,157 0,26
* Тривають суперечки, зокрема щодо лінгвістичного визначення етнічної приналежності, щодо того, чи є самоідентифікація молдован окремою етнічною групою, окремою від румунів, чи підгрупою.
** 31 грудня 2020 року уряд Румунії заявив, що 642 149 осіб із Молдови мають румунське громадянство. Існували численні звинувачення, що дані про етнічну належність були сфальсифікованими: 7 з 10 груп спостерігачів Ради Європи повідомили про значну кількість випадків, коли переписники рекомендували респондентам називати себе молдованами, а не румунами. Що ускладнює інтерпретацію результатів, 18,8 % респондентів, які назвали себе молдованами, оголосили румунську рідною мовою.

Відповідно з попередніми даними перепису населення 2014 року, у Молдові проживало 2 998 235 жителів (у межах територій, контрольованих центральним урядом), що на 11,3 % менше від показника, зафіксованого під час перепису 2004 року. Рівень урбанізації становив 45 % від загальної кількості населення, що проживає в містах (станом на 2015 рік).

За даними останнього перепису населення у Придністров'ї (жовтень 2015 року), населення області становило 475 373 особи, що на 14,47 % менше, ніж за переписом 2004 року. Рівень урбанізації становив 69,9 %. За національним складом населення Придністров’я розподілилося наступним чином: росіяни — 29,1 %, молдавани — 28,6 %, українці — 22,9 %, болгари — 2,4 %, гагаузи — 1,1 %, білоруси — 0,5 %, придністровці — 0,2 %, інші національності — 1,4 %. Близько 14  % населення не заявили про свою національність. Крім того, вперше у населення була можливість ідентифікувати себе як «придністровці».

Мови

Офіційною мовою Молдови є румунська, романська мова, споріднена з італійською, французькою, іспанською та португальською.

У Декларації незалежності 1991 року офіційною мовою названо румунську. У Конституції 1994 року було зазначено, що національною мовою Республіки Молдова є молдовська мова, а її письмо засноване на латинському альфабеті.

У 2013 році Конституційний суд Молдови постановив, що назва «румунська», яка використовується в Декларації незалежності для визначення офіційної мови має пріоритет над назвою «молдовська», наведеною у статті 13 Конституції. У жовтні 2017 року Конституційний суд країни схвалив проєкт поправки до Основного закону, згідно з якими назву державної мови має бути змінено з молдовської на румунську.

16 березня 2023 року, парламент Молдови у другому читанні схвалив законопроєкт, запропонований фракцією паптії «Дія і Солідарність». Було наголошено, що зміна дозволить зробити законодавство відповідним до рішення Конституційного суду 2013 року, який ухвалив, що Декларація про незалежність Молдови переважає над текстом Конституції, у тому числі в частині найменування державної мови. Усі зміни необхідно буде внести до нормативних актів протягом 30 днів після набрання чинності законом. За законопроєкт проголосували 58 депутатів.

Мови, якими зазвичай розмовляють у Молдові (переписи 1989—2014 рр.)
Румунська мова за районами (2014)
Російська мова за районами (2014)
 Перша мова 1989 2004(без Придністров'я) 2014(без Придністров'я)
Цифри % Цифри % Цифри %
Молдовська * 2,687,793 62,00 1,988,540 59,02 1,486,570 54,65
Румунська 790 0,02 554,814 16,47 652,394 23,98
Російська 1,003,563 23,15 540,990 16,06 394,133 14,49
Гагаузька 140,000 3,2 104,890 3,11 74,167 2,73
Українська 370,000 8,5 130,114 3,86 73,802 2,71
Болгарська 70,000 1,6 38,565 1,14 26,577 0,98
Циганська 9,500 0,2 - 5,764 0,21
Їдиш 17,000 0,4 - -
Німецька 2,300 0,05 - -
Інші мови 38,000 0,9 11,318 0,34 6,970 0,26
Не вказано - 193,434 6,45
Total 4,335,360 3,383,332 2,998,235
* Молдавська мова — одна з назв румунської мови, що використовуються в Республіці Молдова.

Під час перепису 2014 року, який не включав дані з Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом Придністров'я, 54,7 % населення назвали молдовську, тоді як 24,0 % назвали румунську своєю першою мовою в повсякденному вживанні. Хоча лише 4,1 % є етнічними росіянами, російська мова все ще використовується як основна мова для 14,5 % всього населення. Близько 50 % етнічних українців, 33 % гагаузів, 33 % болгар і 5,7 % молдован оголосили російську мовою щоденного вжитку.

Релігія

Релігія в Молдові
Релігія %
Православні
  
 93.34%
Протестанти
  
 1.89%
Старовіри
  
 0.15%
Католики
  
 0.14%
Юдеї
  
 0.11%
Атеїсти
  
 0.38%
Нерелігійні
  
 0.98%
Без відповіді
  
 2.24%
Інші
  
 0.88%

Католицтво

  • Кишинівська діоцезія

Східне Православ'я

Українці Республіки Молдова

Українська меншина Молдови є другою за чисельністю національною групою країни після молдован, під час перепису населення 2004 року 282,4 тисячі мешканців країни, тобто 8,4 % її населення вказали себе українцями. Найчисельніша в абсолютному відношенні українська громада (58,9 тисяч осіб) мешкала у муніципії Кишинів, українці становили 8,3 % населення столичного муніципію. У відносному вимірі найзначнішими були українські осередки в Окницькому районі (30,7 % населення), а також Бричанському районі (25,6 %), муніципії Бєльці (23,7 %) та Ришканському районі (22,5 %).

У Придністров'ї проживає 160 тис. українців за даними придністровського перепису населення 2004 року.

64,1 % українців Молдови вважали рідною мовою українську, частка населення Молдови, що вказала українську мову основною мовою щоденного спілкування, становила 3,8 % сукупного населення.

У Молдові понад 300 населених пунктів, у яких українське населення становить більшість, основна маса українського населення зосереджена в північних та східних регіонах Молдови. З 2022 року територія країна потрапляла під російські ракетні удари в ході масованих обстрілів російськими окупантами з боку росії та білорусі.

Культура

Національний театр опери та балету Республіки Молдова

Культура Молдови — культура Молдовського князівства, пізніше Бессарабії і західної Молдови, Молдавської АРСР, Молдавської РСР, сучасної Республіки Молдова. Молдовська культура нерозривно пов'язана з народами що населяють Молдову, з румунською мовою та іншими мовами Молдови, знаходиться у взаємодії з культурами Румунії й України, а також інших країн.

Культура Республіки Молдова представлена широкою палітрою творчої діяльності: література, театр, музика, образотворче мистецтво, архітектура, кінематографія, радіомовлення і телебачення, фотомистецтво, дизайн, цирк, народна творчість, архіви і бібліотеки, книговидавництво, наукові дослідження, культурний туризм та інші.

Виконавське мистецтво

Молдовська сопрано Валентина Нафорніце

Академічну концертну діяльність забезпечують три концертні установи: Національна філармонія імені Сергія Лункевича (2 концертні зали, симфонічний оркестр, хорова капела, ансамбль народної музики); Органний Зал (камерний оркестр і камерний хор); Національний Палац (Концертна організація «Moldova-concert»: художні ансамблі народної музики і танців, легкої музики).

Театри

В Республіці Молдова 22 театральних установ: 18 драматичних театрів, Театр опери і балету, етнофольклорний театр і 2 лялькових театри. 17 театрів знаходяться в столиці країни і 5 в інших місцевостях. Головні з них успішно беруть участь у закордонних фестивалях, організовують міжнародні фестивалі, гастролюють у Франції, Італії, США, Росії, Японії, Китаї, Румунії та в інших країнах.

Образотворче мистецтво

Французький художник Цві Мільштейн народився в Кишиневі

Термін «образотворче мистецтво», укорінений у Республіці Молдова, охоплює три жанру: живопис (монументальний і станковий), графіки (станкова, книжкова, плакатна, рекламна та ін.) і скульптура (пластика «en ronde-bosse», барельєф, високий рельєф, перспективний рельєф та ін). В останні роки в Молдові з'явилися: «відео-арт», «кінетична скульптура», «комп'ютерна графіка», «боді-арт», «перформанс» та інші.

Народне мистецтво представлено багатим розмаїттям жанрів, типів і пологів. Більшість із них належать до сфери «декоративних мистецтв»: кераміка, народний килим, традиційний одяг, обробка каменю й дерева, вироби зі шкіри, лози, обробка металів, народні іграшки тощо.

Виставкові зали: Виставковий центр імені Костянтина Бринкушь, Національний музей мистецтв Молдови, приватні виставкові галереї.

Фольклор

Фольклор у Республіці Молдова має в основі глибокі дако-латинські[джерело?] корені та представляє систему народних вірувань і звичаїв, з конкретним вираженням у музиці і танці, в усній поезії і прозі, мітології, ритуалах, народному театрі та ін. Дана культурна спадщина в цілісності свого прояву, становить велику, особливої цінності область національного мистецтва, є не тільки основою його культурної форми, але і продовжила розвиток у сучасну епоху, надаючи професійній культурі її етнічної оригінальності.

Культурна спадщина

У Республіці Молдова збереглася, та має чимале поширення важлива культурна спадщина: археологічні ландшафти, житлові будинки, садиби, фортеці, монастирі і церкви, роботи монументального мистецтва, пам'ятники та технічні пристрої, будівельні ансамблі — площі, вулиці, квартали, села та міські центри або етнографічні зони з традиційною архітектурою.

До культурної спадщини входять 87 музеїв країни, 5 з яких і 7 філій входять у безпосереднє підпорядкування Міністерства культури і туризму, а 66 — органів місцевого публічного управління. Їх фонди містять близько 700 000 експонатів належать до національної і світової історії та культури.

Археологічна спадщина Молдови багата стародавніми художніми творами. Знайдені зразки скульптури ще періоду пізнього палеоліту. Кераміка культури «Кукутень-Трипілля» періоду енеоліту знайдена у багатьох місцевостях Республіки Молдова, володіє безперечною художньою цінністю, представляючи цілу мітологію в зображеннях.

Культура національних меншин

В Молдові діють десятки етнокультурних асоціацій. 18 меншин — українці, росіяни, болгари, гагаузи, євреї, білоруси, поляки, німці, цигани, греки, литовці, вірмени, азербайджанці, татари, чуваші, італійці, корейці, узбеки — об'єднані у спільноти, товариства, об'єднання, центри, культурні фонди тощо.

Відповідно з принципом рівності й універсальності культурного законодавства, етнічні меншини мають можливість розвивати традиційну культуру, народну творчість. В Кишиневі працює Російський драматичний театр імені А. П. Чехова, в Чадир-Лунге (АТО) Гагаузія) Гагаузкий драматичний театр імені Михайла Чекира; в Тараклії — Театр болгар Бессарабії імені Олімпія Панова.

Музика

Музичний гурт «Zdob și Zdub»

Молдовська музика має глибокі національні традиції. Для неї характерне використання таких народних музичних інструментів як най, флуер тощо. В останні десятиліття одержують розвиток сучасні музичні напрямки. У країні і за її межами стають відомими музичні рок-колективи «Zdob si Zdub» і «Гиндул Мицей», а також попспіваки Аура, Ріки Артезіану та інші. Клеопатра Стратан — дочка молдовського співака Павла Стратана, занесена в книгу рекордів Гіннеса як наймолодша естрадна співачка. Почала виступати на сцені в 2006 році у віці трьох років. Останніми роками Молдова активно бере участь у конкурсі європейської пісні — «Євробаченні». У 2005 році за Молдову виступала група «Zdob și Zdub», в 2006 — Наталія Гордієнко і Арсеніум.

Свята

Молдовське вино, предмет національної гордості

Серед офіційних свят Молдови Новий рік, Різдво Христове, День незалежності Молдови, День національної мови. Відомим молдовським і румунським народним святом є Мерцішор (рум. Mărţişor, від рум. martie — березень) — традиційне свято зустрічі весни, який наголошується 1 березня. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень, Батьківський день, Трійця. З радянського періоду збереглася традиція відзначати свята 23 лютого, 8 березня, 1 і 9 травня. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в 2002 році.

Національна кухня

Молдовська кухня — національна кухня Молдови. Молдова розташована в регіоні багатих природних можливостей, винограда, фруктів і різноманітних овочів, а також вівчарства і птахівництва, що обумовлює багатство і різноманітність національної кухні.

Молдовська кухня складалася під впливом грецької, турецької, балканської, західноєвропейської, а пізніше — української і російської кухонь, і проте вона відрізняється самобутністю.

Освіта

У Молдові працюють такі заклади освіти:

  • 35 вишів.
  • 1551 шкіл, гімназій, ліцеїв.
  • 51 коледж.
  • 1295 дитячих садків.
  • 8 оздоровчих структур.
  • 56 дитячих таборів.
  • 116 лікарняних установ.

Випускниками університетів стали:

  • 17,4 тисячі осіб (2005).
  • 104,4 тисячі осіб (1998—2005).

З 1996 року Молдова є повноцінним членом Франкофонії. Тож чільне місце серед іноземних мов посідає французька. У 2009/2010 навчальному році серед школярів її вивчали 52 % як першу та 7 % як другу. Поступалася їй англійська з 48 % та 6 % відповідно, і німецька, якої загалом навчалися трохи більше за 3 %.

Цікаві факти

  • Назва країни походить від назви річки Молдова. До того ж ця річка тече сусідньою Румунією та на молдовську територію взагалі аж ніяк не потрапляє.
  • В Україні на честь Молдовської Республіки названа одна із місцевостей в Одесі — Молдаванка.
  • Молдавські вина не настільки знамениті, як французькі чи іспанські, і абсолютно марно. Адже перші виноградні лози в цих краях з'явилися понад 9000 років тому, а вино місцеві жителі почали виготовляти ще 5000 років тому.
  • Кожен четвертий житель Молдови прямо або побічно залучений до виноробного процесу.
  • За популярністю серед іноземних туристів, Молдова займає останнє місце серед всіх країн Європи.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. 
  2. . Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 28 червня 2022. 
  3. . Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. 
  4. У Молдові змінять назву мови з "молдавської" на румунську. 17.03.2023, 00:37
  5. ↑ . International Monetary Fund. April 2018. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 14 квітня 2017. 
  6. . Cia.gov (англійською). Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 14 грудня 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 28 травня 2020. 
  8. King, Charles (2000). . The Moldovans: Romania, Russia, and the politics of culture. Hoover Press. с. 13. ISBN 0-8179-9792-X. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  9. Молдава // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 608.
  10. . Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 27 серпня 2016. 
  11. У Молдові втретє не змогли обрати президента [ 17 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Гарт
  12. У Молдові восени знову пройдуть дострокові вибори в парламент [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.] — UkraNews
  13. . Архів оригіналу за 27 серпня 2016. 
  14. . Дирижабль. 2.11.2016. Архів оригіналу за 05.11.2016. Процитовано 3.11.2016. 
  15. ЗАКОН Nr. 764 від 27.12.2001 про адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова (рум.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2015. 
  16. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 13 листопада 2015. 
  17. . Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 13 листопада 2015. 
  18. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021. 
  19. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 8 березня 2021. 
  20. Emiliano Bellini (2.03.2020). (англ.). Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2021. 
  21. . Demoscope Weekly (рос.). ISSN 1726-2887. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  22. . Demoscope Weekly (рос.). ISSN 1726-2887. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  23. . Demoscope Weekly (рос.). ISSN 1726-2887. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  24. . Demoscope Weekly (рос.). ISSN 1726-2887. Архів оригіналу за 1 листопада 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  25. ↑ . National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova. 2017. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 1 вересня 2019. 
  26. . Data.un.org. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  27. . Cdn.g4media.ro (document from the Chamber of Deputies of the Romanian Government). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021. 
  28. Protsyk, Oleh (1 січня 2007). . Nation and Nationalism. Political and Historical Studies. Andrzej Marcin Suszycki, Ireneusz Pawel Karolewski. Oficyna Wydawnicza Atut Wrocawskie Wydawn. Oswiatowe. ISBN 978-83-7432-261-4. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  29. . The World Factbook. Central Intelligence Agency. 2 вересня 2015. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 2 вересня 2015. 
  30. . newspmr.com (рос.). 9 березня 2017. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  31. (рум.). Moldova-suverana.md. 5 лютого 2008. Архів оригіналу за 5 лютого 2008. Процитовано 9 жовтня 2013. 
  32. Bill Fraser (11 грудня 2006). . European Commission. Архів оригіналу за 24 лютого 2007. Процитовано 9 жовтня 2013. 
  33. . www.e-democracy.md. Архів оригіналу за 25 квітня 2020. Процитовано 7 листопада 2021. 
  34. (рум.). Constitutional Court of the Republic of Moldova. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 вересня 2019. «124. [...] Prin urmare, Curtea consideră că prevederea conținută în Declarația de Independență referitoare la limba română ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute în articolul 13 al Constituției [124. [...] Therefore, the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution]» 
  35. . Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
  36. У Молдові змінять назву мови з «молдавської» на румунську. unn.com.ua. 17 березня 2023. 
  37. . Demoscope Weekly (рос.). ISSN 1726-2887. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  38. (XLS). National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova. 2004. Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  39. (XLS). National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova. 2014. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 1 вересня 2019. 
  40. . Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 2 листопада 2012. 
  41. ↑ . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  42. . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021. 
  43. . Архів оригіналу за 21 червня 2010. Процитовано 27 березня 2010. 

Джерела

  • Винодельческая Молдова. Годы и судьбы / Г. И. Козуб. — [Кишинев]: [Combinatul Poligr.], 2005. — 112 с.: фотоил.
  • Орлова Т. В. Історія пострадянських країн: підручник / Т. В. Орлова ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ: Знання, 2014. — 502, [1] с. — Сер. засн. у 2012 р. — Бібліогр.: с. 483—502. — (Університетський підручник). — ISBN 978-617-07-0090-2
  • Республика Молдова: краткий обзор. — Кишинэу: [б. и.], 2002. — 18 с.
  • Україна — Молдова: історична спадщина і перспективи розвитку співробітництва: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 26—27 червня 2002 р. / Одеський регіональний ін-т держ. управління Української академії держ. управління при Президентові України ; заг. ред. В. М. Кривцова. — О. : ОРІДУ УАДУ, 2003. — 162 с.
  • Україна — Румунія — Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин у контексті сучасних європейських процесів: зб. наук. пр. / [під заг. ред. А. М. Круглашова] ; Чернів. нац. ун-т ім. Юрія Федьковича [та ін.]. — Чернівці: Букрек, [2009].
  • Українці Молдови. Історія і сучасність: наук. дослідж. і матеріали / Укр. громада Республіки Молдова, Укр. громада ім. Петра Могили м. Кишинева, Центр етнології Ін-ту культ. спадщини Акад. наук Республіки Молдова ; [авт.-уклад.: Кожухар В. Г., Кожухар К. С. ; редкол.: Кожухар В. Г. та ін.]. — Кишинів: Elan-poligraf, 2008. — 255, [4] с. : іл., табл.
  • Степная растительность Республики Молдова / Г. А. Шабанова ; [науч. ред. Т. А. Попова]. — Кишинев: Eco-TIRAS, 2012. — 264 с. : рис., табл., фот. цв.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Молдова

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moldova znachennya Moldo va rum Moldova oficijna nazva Respu blika Moldo va rum Republica Moldova derzhava u Shidnij Yevropi bez vihodu do morya 6 Na pivnochi shodi j pivdni mezhuye z Ukrayinoyu na zahodi z Rumuniyeyu Stolicya misto Kishiniv Plosha krayini 33 843 km 135 misce u sviti Administrativno podilyayetsya na 39 odinic pershogo rivnya 32 rajoni 5 municipiyiv ta 2 avtonomni utvorennya Gagauziyu ta Pridnistrov ya Respublika Moldovarum Republica MoldovaPrapor GerbDeviz Limba noastra i o comoaraGimn Limba noastră Rumunska Nasha movaStolicya Kishiniv 47 00 pn sh 28 55 sh d country H G OOficijni movi rumunska 1 2 3 4 Forma pravlinnya Parlamentska respublika Prezident Maya Sandu Prem yer ministr Dorin RechanFormuvannya Moldovske knyazivstvo 1346 Bessarabska guberniya 1812 Moldovska Demokratichna Respublika 15 grudnya 1917 ob yednannya z Rumuniyeyu 9 kvitnya 1918 Moldovska ARSR 12 zhovtnya 1924 Moldovska RSR 2 serpnya 1940 nezalezhnist vid Radyanskogo Soyuzu 27 serpnya 1991b vstup do OON 2 bereznya 1992 prijnyattya konstituciyi 29 lipnya 1994 Plosha Zagalom 33 843 km 135 a Vnutr vodi 1 4 Naselennya ocinka 1 sichnya 2020 4 035 000 z Pridnistrov yam 129 a Gustota 129 km 81 a VVP PKS 2018 r ocinka Povnij 25 890 mlrd 5 Na dushu naselennya 7 300 5 VVP nom 2020 rik ocinka Povnij 11 400 mlrd 5 Na dushu naselennya 3 220 5 ILR 2020 0 750 visokij 90 a Valyuta Lej a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 MDL a Chasovij poyas EET UTC 2 Litnij chas EEST UTC 3 Kodi ISO 3166 MD MDADomen mdTelefonnij kod 3731 gagauzka ta rosijska ye oficijnimi v Gagauziyi 2 Perepis 2004 National Bureau of Statistics bez Pridnistrov ya i mista Tigina 3 Vklyuchayuchi Pridnistrov ya dani OON Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu MoldovaBilsha chastina moldovskoyi teritoriyi vhodila do skladu Moldovskogo knyazivstva z XIV stolittya do 1812 roku koli vona bula viddilena Osmanskoyu imperiyeyu do yakoyi Moldaviya bula vasalnoyu derzhavoyu do Rosijskoyi imperiyi i stala nazivatisya Bessarabiyeyu U 1856 roci Pivdennu Bessarabiyu bulo povernuto do Moldaviyi yaka cherez tri roki ob yednalasya z Voloshinoyu shob utvoriti Rumuniyu ale rosijske panuvannya nad regionom bulo vidnovleno 1878 roku Pid chas rosijskoyi revolyuciyi 1917 roku Bessarabiya nenadovgo stala avtonomnoyu derzhavoyu u skladi Rosijskoyi Respubliki vidomoyi yak Moldovska Demokratichna Respublika U lyutomu 1918 Moldovska Demokratichna Respublika progolosila nezalezhnist a piznishe togo zh roku ob yednalasya z Rumuniyeyu pislya golosuvannya svoyih parlamentiv Ce rishennya bulo oskarzhene Radyanskoyu Rosiyeyu 1924 roku vklyuchena do skladu Ukrayinskoyi SRR yak Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika MARSR na chastkovo zaselenih moldavanami teritoriyah na shid vid Bessarabiyi 1940 roku skoristavshis ugodoyu z Nimechchinoyu Radyanskij Soyuz zmusiv Rumuniyu peredati Bessarabiyu Radyanskomu Soyuzovi sho prizvelo do stvorennya Moldavskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki MRSR yaka vklyuchala bilshu chastinu Bessarabiyi ta najzahidnishu smugu kolishnoyi MARSR na shid vid Dnistra 27 serpnya 1991 roku u procesi rozpadu Radyanskogo Soyuzu Moldavska RSR progolosila nezalezhnist i otrimala nazvu Moldova 7 Konstituciya Moldovi bula prijnyata v 1994 roci Smuga moldovskoyi teritoriyi na shidnomu berezi Dnistra z 1990 roku faktichno perebuvaye pid kontrolem uryadu tak zvanoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi Respubliki Cherez zmenshennya promislovogo ta silskogospodarskogo virobnictva pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu sfera poslug zrosla i stala dominuvati v ekonomici Moldovi i nini stanovit ponad 60 VVP krayini Yiyi ekonomika ye najbidnishoyu v Yevropi za rivnem naselennya ta maye najnizhchij pokaznik lyudskogo rozvitku na kontinenti Moldova parlamentska respublika z prezidentom na posadi glavi derzhavi ta prem yer ministrom na posadi glavi uryadu Krayina ye chlenom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Radi Yevropi Svitovoyi organizaciyi torgivli SOT Organizaciyi z bezpeki ta spivrobitnictva v Yevropi OBSYe GUAM Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav SND ta Organizaciyi Chornomorskogo ekonomichnogo spivrobitnictva OChES Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Geografiya 2 1 Relyef 2 2 Gidrografiya 2 3 Klimat 2 4 Ohorona prirodi 3 Istoriya 3 1 XVIII HIH stolittya 3 2 HH HHI stolittya 4 Politichnij ustrij 4 1 Prezident 4 2 Mizhnarodni organizaciyi 5 Nejtralitet 6 Administrativnij podil 6 1 Pridnistrovska Moldavska Respublika 7 Ekonomika 7 1 Energetika 8 Naselennya 8 1 Najbilshi mista 8 2 Nacionalnij sklad 8 3 Movi 8 4 Religiya 8 4 1 Katolictvo 8 4 2 Shidne Pravoslav ya 9 Ukrayinci Respubliki Moldova 10 Kultura 10 1 Vikonavske mistectvo 10 2 Teatri 10 3 Obrazotvorche mistectvo 10 4 Folklor 10 5 Kulturna spadshina 10 6 Kultura nacionalnih menshin 10 7 Muzika 10 8 Svyata 10 9 Nacionalna kuhnya 11 Osvita 12 Cikavi fakti 13 Div takozh 14 Primitki 15 Dzherela 16 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiNazva Moldova pohodit vid odnojmennoyi richki chiya dolina bula politichnim centrom rannogo Moldovskogo knyazivstva Nazva richki Moldova pohodit iz legendi pro divchinu na im ya Moldova sho chekala svogo kohanogo z vijni prote vin zaginuv i yiyi hotili vidati zamizh za zamozhnogo pana Moldova natomist stribnula u richku naviki zalishivshis cnotlivoyu dzherelo Za inshoyu versiyeyu yaku rozpovili moldavski istoriki Dimitrij Kantemir i Grigorij Ureke knyaz Dragosh I polyuvav na tura i pid chas polyuvannya v richci yaka teper vidoma yak Moldova potonuv gonchak knyazya yakogo zvali Moldova Z tih pir za legendoyu richku tak i nazvali a knyazyu tak spodobalisya navkolishni zemli sho vin tam oselivsya 8 Rumunskij istorik Bogdan Petrichejku Gashdeu pov yazav nazvu richki Moldova z Mulde richkoyu v Saksoniyi ta Moldau nimeckoyu nazvoyu cheskoyi richki Vltava Vin dovodiv zanesennya nazvi richki gotami u gotskij movi yakih slovo mulda oznachaye prah pil Na dodachu v Rumuniyi ye insha richka yaka maye nazvu vid cogo korenya ale vzhe zi slov yanskih mov Prahova sho pohodit vid slova prah i maye totozhne znachennya z gotskim mulda Rumunskij movoznavec Jorgu Jordan vvazhav sho slovo pohodit vid molid smereka ale vtratu i vazhko poyasniti na osnovi fonetiki rumunskoyi movi Vid XIV st v ukrayinskij movi Moldovu tradicijno nazivali Moldovoyu Moldavoyu abo Moldavskoyu zemleyu 9 Z kincya 1980 h krayinu stali nazivati na rumunskij lad Geografiya Redaguvati Topografichna mapa krayini Div takozh Geografiya Moldovi Geologiya Moldovi Gidrogeologiya Moldovi Sejsmichnist Moldovi Spisok ssavciv Moldovi Krayina roztashovana na pivdennomu shodi Yevropi mizh 26 j 30 gradusami shidnoyi dovgoti i 45 j 48 gradusami pivnichnoyi shiroti Na pivnochi shodi j pivdni mezhuye z Ukrayinoyu na zahodi z Rumuniyeyu Plosha krayini 33 843 km 136 misce u sviti Najbilsha dovzhina teritoriyi z pivnochi na pivden 350 km a iz zahodu na shid 150 km na pivdni vidstan mizh zahidnim i shidnim kordonom skorochuyetsya do 20 50 km Relyef Redaguvati Relyef Moldovi rivnina z chislennimi pagorbami rozchlenovana balkami ta richkami Moldova zajmaye pivdenno zahidnu chastinu Shidno Yevropejskoyi rivnini zahidnu okolicyu Prichornomorskoyi nizovini a na pivnichnomu shodi vidrogi Podilskoyi visochini Serednya visota 147 m maksimalna do 430 m gori Balaneshti U mezhah Moldovi vidilyayutsya Moldovske plato Pivnichno Moldovska Pivdenno Moldovska ta Nizhnodnistrovska rivnina Pridnistrovska j Tigecka visochini Plato j rivnini Moldovi mayut m yakohvilyastu poverhnyu gusto rozchlenovanu richkovimi dolinami j balkami Visochini vidovzheni v submeridionalnomu napryami intensivno rozchlenovani Najbilsh pidnesena i rozchlenovana chastina Centralnomoldavskoyi visochini Kodri zajmaye 14 5 ploshi Moldovi U mezhah Kodr vertikalne rozchlenuvannya relyefu stanovit 200 300 m Gidrografiya Redaguvati Richka Dnister Golovni richki Dnister z pritokami Starij Reut Bik Botna Kam yanka ta inshi i Prut z pritokami Chugur Larga ta inshi Bagato zaplavnih ozer Vodoshovisha Gidigicke Dubossarske Komratske Kotovske Taraklijske ta inshi Klimat Redaguvati Klimat Moldovi pomirno kontinentalnij Seredni temperaturi sichnya na pivnochi 5 C na pivdni 3 C lipnya vidpovidno 19 i 22 C Opadiv vid 400 mm na pivdni do 560 mm na pivnochi na rik Ohorona prirodi Redaguvati Nacionalnij park Orhej Dokladnishe Prirodoohoronni teritoriyi MoldoviDo 2013 roku v krayini ne bulo zhodnogo nacionalnogo parku Nacionalnij park Orhej zasnovanij u 2013 roci i zajmaye priblizno 1 teritoriyi krayini Diye takozh 5 zapovidnikiv 41 landshaftnij park tri ugiddya konvenciyi Ramsar i inshi ohoronni teritoriyi U chervonij knizi Moldovi znahodyatsya vidi pid zagrozoyu znishennya Naukovi zapovidniki MoldoviNazva Zasnovano Plosha1 Kodri 1971 5177 ga2 Yagorlik 1988 836 ga3 Prutul de Zhos 1991 1691 ga4 Playul Faguluj 1992 5642 ga5 Pedurya Domnyaske 1993 6032 gaIstoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya Moldovi ta Moldavske knyazivstvo Stefan III Velikij vidatnij moldovskij gospodar Moldovske knyazivstvo v chasi pravlinnya Shtefana chel Mare bl 1500 Gerb Moldovi visichenij na stini cerkvi u monastiri Chetacuya Manastirea Cetatuia v Yassah U drugij polovini XIII pershij polovini XIV stolittya pivdenno shidna chastina Dnistrovsko Karpatskih zemel nalezhala do skladu Zolotoyi Ordi Rajoni karpatskih peredgir yiv bezposeredno ne nalezhali do volodin Ordi ale perebuvali u vasalnij zalezhnosti vid neyi U XIV stolitti Zolota Orda pochala zanepadati U seredini 1340 h ugorci rozgromili zolotoordinske vijsko Zemli v basejni richki Moldova opinilisya pid vladoyu ugorskih koroliv Na cij teritoriyi utvorilosya Moldovske knyazivstvo spochatku yak vasalne knyazivstvo Ugorskogo korolivstva Pershim namisnikom Moldovi bl 1351 1353 buv Dragosh voloskij voyevoda z Marmaroshini z im yam yakogo pov yazuyut viniknennya Moldovskogo knyazivstva Pislya Dragosha Moldovoyu keruvali jogo sini Sas 1354 1358 i Balk 1359 U 1359 vnaslidok povstannya proti ugorskogo panuvannya knyazivstvo stalo nezalezhnim Pershim pravitelem nezalezhnogo Moldovskogo knyazivstva stav Bogdan I 1359 1365 yakij do togo buv voyevodoyu v Maramureshi ta vasalom ugorskogo korolya Nevdovzi pislya cogo u tatar bulo vidvojovano mezhirichchya Pruta i Dnistra Roman I Mushat 1392 1394 vidsuvaye kordoni na pivdni do girla Dunayu i Chornogo morya pivdenna chastina teritoriyi mizh Lozinoyu i Dnistrom nazvana Bessarabiyeyu za im yam pershogo yiyi vlasnika predstavnika dinastiyi Basarabiv z Voloshini razom zi fortecyami Kiliya i Chetatya Albe potraplyaye do prirodnih kordoniv istorichnoyi Moldovi Sam Roman I gordo nazivav sebe velikim gospodarem yedinim vladikoyu Zemli Moldovi vid gir do morya U 1400 roci do knyazivstva bula vklyucheni i fortecya Bilgorod suchasnij Bilgorod Dnistrovskij Shidnim kordonom knyazivstva bula richka Dnister Zahidnij kordon prohodiv po vershinah Karpatskih gir pivdennij po Chornomu moryu richkam Dunaj Seret i Milkiv Na pivnochi prirodnogo kordonu ne bulo Pokuttya dovshij chas bulo spirnoyu teritoriyeyu cherez yaku velis vijni Moldovske knyazivstvo j Polsha Takim chinom istorichna Moldova ohoplyuvala teritoriyu mizh Shidnimi Karpatami lisistimi Karpatami Dnistrom Chornim morem i Dunayem Te sho Moldova znahodilasya na peretini interesiv Avstriyi Rosiyi i Turechchini yaki zmagalisya za pershist u Pivdenno Shidnij Yevropi znachnoyu miroyu poyasnyuye podalshi teritorialni zahoplennya velikih imperskih derzhav Popri peremogi zdobuti nad tureckimi i tatarskimi ugorskimi i polskimi vijskami sho napadali odne za odnim na Moldovu Stefan III Velikij Shtefan chel Mare nacionalnij geroj Moldovi zmushenij buv zreshtoyu postupitisya sultanu Bayazidu II vlitku 1484 r pivdennoyu chastinoyu Moldovi Bessarabiyeyu razom iz Kiliyeyu i Chetatya Albe U 1513 cherez kilka rokiv pislya smerti Stefana III Moldova zmushena prijnyati rezhim otomanskogo syuzerenitetu Cej rezhim buv zakriplenij seriyeyu dvostoronnih dogovoriv sho peredbachali vzayemni zobov yazannya i yakimi Moldova viznavalasya ne zavojovanoyu siloyu zbroyi a takoyu yaka pidkorilasya turkam Tak zamist togo shob viplachuvati sultanu daninu Moldova mala pravo zhiti za vlasnimi zakonami provoditi vlasnu zovnishnyu politiku obirati vlasnogo gospodarya vikoristovuvati rumunsku movu v shkoli i cerkvi a Otomanska imperiya zobov yazuvalasya zahishati cilisnist Moldovi Z cogo momentu i do 1711 r ostannye antiosmanske povstannya Kantemira gospodari Moldovi prote yak i Voloshini namagayutsya zvilnitisya vid syuzerenitetu Porti i povernuti nezalezhnist yak vijskovim tak i diplomatichnim shlyahom U travni 1600 r gospodar Voloshini Munteniyi Mihajlo Horobrij Mihaj Vityazul takozh na korotkij chas staye gospodarem Moldovi ob yednavshi takim chinom tri knyazivstva Voloshinu Transilvaniyu i Moldovu U dogovori pidpisanomu v Moskvi 7 travnya 1654 r gospodarem Moldovi George Shtefanom i velikim knyazem moskovskim Oleksiyem Mihajlovichem Moskovske Knyazivstvo Moskovske Carstvo zobov yazuvalosya shanuvati chest i poryadki Moldovi tobto zhodnim chinom ne vtruchatisya u politiku j upravlinnya vidvoyuvati forteci Chetatya Albe Tigina i Kiliyu razom iz regionom Budzhaka yaki buli zahopleni i bezposeredno upravlyalisya Visokoyu Portoyu i povernuti yih Moldovskomu knyazivstvu nazavzhdi XVIII HIH stolittya Redaguvati Etnichna mapa Bessarabskoyi guberniyi 1907 roku Naprikinci XVIII stolittya v rezultati rosijsko tureckoyi vijni do Rosijskoyi imperiyi vidijshlo livoberezhzhya Dnistra v 1812 roci zemli mizh Dnistrom i Prutom HH HHI stolittya Redaguvati U 1918 Moldovska Demokratichna Respublika bula vklyuchena do skladu Korolivstva Rumuniya Z 1924 po 1940 isnuvala Moldavska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Moldavska ARSR u skladi Ukrayinskoyi SRR U 1940 Korolivstvo Rumuniya postupilosya Bessarabiyeyu SRSR Bessarabiya pislya deyakih zmin kordoniv bula peretvorena v Moldavsku Radyansku Socialistichnu Respubliku MRSR Div takozh Administrativnij podil Moldavskoyi RSR na 1 bereznya 1961 roku U 1989 pochalisya nacionalistichni vistupi v stolici vimogi nadannya moldovskij movi statusu derzhavnoyi etnichni tertya mizh moldovanami z odnogo boku i rosiyanami ta ukrayincyami z inshogo V 1990 roci buv ogoloshenij ekonomichnij i politichnij suverenitet 27 serpnya 1991 prijnyata deklaraciya nezalezhnosti Respubliki Moldova v yakij Moldova progoloshuvalas suverennoyu derzhavoyu zi stoliceyu v Kishinevi U 1992 prijnyata v OON Politichnij ustrij RedaguvatiDokladnishe Derzhavnij lad Moldovi ta Oficijnij Monitor Respubliki MoldovaMoldova ye unitarnoyu parlamentskoyu respublikoyu Ce zapisano v konstituciyi krayini yaku bulo prijnyato 29 lipnya 1994 z nastupnimi zminami vnesenimi 19 lipnya 1996 i 5 chervnya 2000 Takozh zgidno z neyu Moldova ye nejtralnoyu derzhavoyu Na choli derzhavi ye prezident yakij obirayetsya na zasadah pryamogo rivnogo viborchogo prava shlyahom tayemnogo golosuvannya na strok 4 roki 10 Prem yer ministr Ukrayini Volodimir Grojsman iz Prem yer ministrom Moldovi Pavlom Filipom Prezident Redaguvati Dokladnishe Prezident Moldovi prezident Maya Sandu Do 2016 roku prezidenta Moldovi obirali v parlamenti Pislya parlamentskih viboriv u kvitni 2009 deputati z dvoh sprob ne zmogli obrati prezidenta komunistichnij koaliciyi zabraklo 1 golosu a pislya dostrokovih viboriv u lipni vzhe liberalno demokratichnij koaliciyi ne vistachilo golosiv 11 Takim chinom voseni 2010 v krayini vidbulisya she odni dostrokovi parlamentski vibori 12 Z 11 veresnya 2009 roku do obrannya prezidenta vikonuvachem jogo obov yazkiv ye spiker parlamentu Mihaj Gimpu Pislya pozachergovih viboriv 2010 do bereznya 2012 vikonuvachem obov yazkiv prezidenta buv lider Demokratichnoyi partiyi Marian Lupu 16 bereznya 2012 prezidentom Moldovi obranij Nikolae Timofti 4 bereznya 2016 roku Konstitucijnij sud respubliki Moldova uhvaliv rishennya zgidno z yakim poryadok viboriv prezidenta parlamentom nekonstitucijnij Nastupni vibori prezidenta priznachili na zhovten 2016 shlyahom zagalnonarodnogo golosuvannya 13 Liderami prezidentskih zmagan stali Igor Dodon ta Maya Sandu Pershij zajmav prorosijsku poziciyu druga proyevropejsku 14 Prezidentski vibori u Moldovi 2016 zavershilisya peremogoyu Igorya Dodona 52 11 U 2020 roci na chergovih viborah prezidenta peremogu zdobula vzhe Maya Sandu Mizhnarodni organizaciyi Redaguvati Moldova vhodit do takih mizhnarodnih organizacij OBSYe z 30 sichnya 1992 OON z 2 bereznya 1992 MBRR MVF SOT CYeI SND Nejtralitet RedaguvatiStattya 11 Konstituciyi Moldovi govorit Respublika Moldova progoloshuye svij postijnij nejtralitet Respublika Moldova ne dopuskaye rozmishennya na svoyij teritoriyi zbrojnih sil inshih derzhav Takim chinom oskilki nejtralitet Moldovi zakriplenij u yiyi Konstituciyi u krayini nemaye planiv shodo vstupu ni v NATO ni v ODKB Administrativnij podil RedaguvatiDokladnishe Administrativnij podil Moldovi Anenij Nojskij Bessarabskij Brichanskij Kantemirskij Kalaraskij Kaushenskij Chimishlijskij Dondushenskij Drokijskij Dubesarskij Yedineckij Faleshtskij Floreshtskij Glodenskij Gincheshtskij Yalovenskij Leovskij Nisporenskij Oknickij Orgiyivskij Rezinskij Rishkanskij Sinzherejskij Sorockij Sholdaneshtskij Shtefan Vodskij Taraklijskij Teleneshtskij Ungenskij Strashenskij Kagulskij KIShINIV Komrat Byelci Tiraspol Rumuniya Ukrayina Moldova podilyayetsya na 39 administrativnih odinic pershogo rivnya 32 rajoni 5 municipiyiv ta 2 avtonomni utvorennya Gagauziya Găgăuzia ta Pridnistrov ya Stinga Nistrului 15 Zagalom u Moldovi 60 mist ta 917 sil Chastinu teritoriyi krayini zajmaye neviznana samoprogoloshena respublika Pridnistrov ya Teritoriyi sho perebuvayut pid yiyi kontrolem oficijno vhodyat do Avtonomnogo teritorialnogo utvorennya z osoblivim pravovim statusom Pridnistrov ya sho ye odniyeyu z avtonomij Pridnistrovska Moldavska Respublika Redaguvati Dokladnishe Pridnistrovska Moldavska RespublikaPridnistrovska Moldavska Respublika derzhavne utvorennya v Shidnij Yevropi nezalezhnist yakogo progoloshena 25 serpnya 1991 ale dosi ne viznana inshimi derzhavami Na zahodi PMR mezhuye z Moldovoyu po richci Dnister na shodi z Ukrayinoyu Zgidno iz zakonodavstvom Moldovi Pridnistrov ya maye status Avtonomnogo teritorialnogo utvorennya z osoblivim pravovim statusom Pitannya shodo statusu Pridnistrov ya dosi zalishayetsya aktualnim Mizhnarodna spilnota viznaye region chastinoyu Moldovi prote Moldova ne maye kontrolyu nad Pridnistrov yam Vodnochas nezalezhnist PMR viznali inshi samoprogolosheni respubliki postradyanskogo prostoru Abhaziya Pivdenna Osetiya ta Nagirnij Karabah Ekonomika RedaguvatiDokladnishe Ekonomika MoldoviDiv takozh Turizm u Moldovi Pislya rozpadu SRSR deficit energiyi politichna neviznachenist torgovelni pereshkodi i slabkij administrativnij potencial sprichinili znizhennya tempiv rozvitku ekonomiki V ramkah ambitnoyi ekonomichnoyi liberalizaciyi Moldova vvela konvertovanu valyutu liberalizuvala cini na vse pripinila vidavati pilgovi krediti derzhavnim pidpriyemstvam spirayuchis na stijku privatizaciyu zemli likviduvala sistemu eksportnogo kontrolyu ta liberalizuvala procentni stavki Uryad uklav ugodi zi Svitovim bankom i Mizhnarodnim valyutnim fondom dlya spriyannya zrostannyu Ekonomika vidnovlyuyetsya vid zanepadu naprikinci 90 h rokiv Z 1999 r VVP PKS mav stijke zrostannya nastupnim chinom 16 17 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 20149 70 11 30 10 30 11 00 7 79 8 58 8 41 9 07 9 76 10 67 10 13 10 99 6 80 0 70 8 90 1 80 U Moldovi ye duzhe spriyatlivi geologichni ta klimatichni umovi dlya vinogradarstva Moldova agrarno industrialna krayina Na chastku promislovosti pripadaye blizko 60 0 U strukturi spozhivannya palivno energetichnih resursiv nafta vugillya prirodnij gaz i produkti yih pererobki stanovlyat blizko 80 Osnovni galuzi promislovosti harchova silskogospodarske mashinobuduvannya himichna tekstilna derevoobrobna metalurgijna Transport avtomobilnij zaliznichnij richkovij Mizhnarodne letovishe v Kishinevi Air Moldova Viroblyayetsya vino tyutyun konservovani produkti Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 3 7 mlrd Temp zrostannya VVP 7 3 VVP na dushu naselennya 1500 Pryami zakordonni investiciyi 1 7 mlrd krayina spodivayetsya na yih zbilshennya do 2 2 5 mlrd Import nafta prirodnij gaz vugillya mashini prodovolstvo 2 9 mlrd g ch Rosiya 20 Rumuniya 15 Ukrayina 14 Nimechchina 11 Italiya 6 Eksport silskogospodarski produkti nasampered vina i tyutyun tkanini mashini i himichna produkciya 2 3 mlrd g ch Rosiya 40 Rumuniya 8 Nimechchina 7 8 Ukrayina 7 3 Italiya 5 5 Energetika Redaguvati Dokladnishe Energetika Moldovi ta Elektroenergetika MoldoviU Moldovi brakuye vnutrishnih dzherel vikopnoyi energiyi krayina povinna importuvati znachnu kilkist nafti vugillya prirodnogo gazu ta inshih energetichnih resursiv V krayini vikoristovuyetsya vidnovlyuvana energiya v pershu chergu dlya virobnictva elektroenergiyi ta opalennya Bachennya rozvitku energetiki Respubliki Moldova yiyi udoskonalennya perspektivi integracijni napryamki vidobrazheni v Energetichnij Strategiyi Respubliki Moldova do 2030 roku 18 19 Postachannya gazu do Moldovi silno zalezhne vid Gazpromu takozh sudovimi pozovami rosijskij Gazprom vimagaye styagnennya borgu u 7 mlrd dolariv za postachannya gazu v okupovane Rosiyeyu Pridnistrov ya Moldova viroblyaye lishe 25 neobhidnoyi energiyi i navit cya chastka skladayetsya v osnovnomu z nevidnovnih dzherel Postachannya elektroenergiyi silno zalezhne vid nepidkontrolnogo samoprogoloshenogo Pridnistrov ya import elektroenergiyi z yakogo stanoviv 70 80 u 2018 2019 rokah vidpovidno Z prihodom do vladi Mayi Sandru Moldova vzyala napryamok na prodovzhennya integracijnih procesiv u Yevropejsku energosistemu razom abo bez Ukrayini Iz 2021 na rivni prezidentiv dosyagnuto domovlenostej pro zakupku levovoyi chastki elektroenergiyi iz Ukrayini minuyuchi Pridnistrov ya Dlya stabilizaciyi gazovih konfliktiv z Rosiyeyu Moldova planuye vikoristovuvati gazovi shovisha na teritoriyi Ukrayini ta rozglyadaye pobudovu vlasnih shovish gazu Mozhlivist obminu elektroenergiyeyu z Rumuniyeyu takozh obgovoryuyetsya prognozovano robota u comu napryamku nabere novoyi sili z priyednannyam energosistem Moldovi ta Ukrayini do spilnoyi energosistemi Yevropi ENTSO E u 2025 roci Zelenij tarif u Moldovi buv zatverdzhenij lishe u 2020 roci u viglyadi 15 richnih kontraktiv Maksimalni potuzhnosti 1 MVt pri cini 0 1 dol SShA kVt god Takim chinom uryad Moldovi rozrahovuye zapustiti 15 MVt novih sonyachnih potuzhnostej iz malomasshtabnih masiviv 20 Naselennya Redaguvati Etnichna kartina u 2004 roci Dokladnishe Naselennya MoldoviU 2004 roci v Moldovi buv provedenij Perepis naselennya Za rezultatami Perepisu sukupna chiselnist postijnogo naselennya Moldovi bez pidkontrolnih PMR teritorij sklala 3 383 332 osib u tomu chisli 1 305 655 osib abo 38 6 miskogo ta 2 077 677 osib abo 61 4 silskogo naselennya Do sukupnoyi chiselnosti naselennya bulo vklyucheno j timchasove vidsutnye na teritoriyi Moldovi naselennya chiselnist yakogo sklala 273 tisyachi osib Dinamika u porivnyanni z perepisom naselennya 1989 bula negativnoyu chiselnist naselennya za cej period zmenshilasya na 274 tisyachi osib Skorochennya naselennya bulo viklikane zmenshennyam narodzhuvanosti ta vid yemnim saldo mizhnarodnoyi migraciyi naselennya Harakternoyu osoblivistyu skorochennya naselennya Moldovi za cej period stalo suttyeve perevishennya tempiv zmenshennya naselennya mist nad tempami zmenshennya silskogo naselennya ci pokazniki sklali vidpovidno 15 2 ta 1 9 Sered administrativnih odinic Moldovi najbilsh naselenimi viyavilisya municipij Kishiniv v yakomu meshkali 712 tisyach osib 21 usogo naselennya krayini avtonomne teritorialne utvorennya Gagauziya 156 tisyach osib ta municipij Byelci 128 tisyach Naselennya ponad 100 tisyach osib takozh mali Kagulskij Gincheshtskij Orgejskij ta Ungenskij rajonii krayini Najbilshi mista Redaguvati Dokladnishe Mista MoldoviNacionalnij sklad Redaguvati Dokladnishe Etnichni spilnoti v Respublici MoldovaZa danimi perepisu 2014 roku moldovani buli najbilshoyu etnichnoyu grupoyu Moldovi 75 1 naselennya Krim togo 7 0 naselennya nazvali sebe rumunami na tli superechok shodo etnichnoyi ta movnoyi identichnosti v Moldovi Hocha istorichna polyarizaciya zasnovana na etnolingvistichnih kriteriyah bilshosti etnichnoyi grupi znovu z yavilasya z ruhom nacionalnogo vidrodzhennya kincya 1980 h rokiv i poki sho nemaye konsensusu shodo osnovnoyi identichnosti v Respublici Moldova moldovskoyi chi rumunskoyi U krayini takozh ye vazhlivi etnichni menshini yak pokazano v tablici nizhche Gagauzi 4 4 naselennya ye hristiyanami tyurkami Greki virmeni polyaki ukrayinci hocha j nechislenni buli prisutni she z XVII stolittya i zalishili kulturni slidi U 19 stolitti z Podillya ta Galichini pribulo znachno bilshe ukrayinciv a takozh novi gromadi yak ot lipovanci rosiyani bolgari ta nimci Bilshist yevrejskogo naselennya Moldovi emigruvala z 1979 po 2004 roki Naselennya Moldovi za etnichnoyu grupoyu perepisi 1959 2014 rr Etnichna grupa 1959 21 1970 22 1979 23 1989 24 2004 25 bez Pridnistrov ya 2014 25 26 bez Pridnistrov ya Cifra Cifra Cifra Cifra Cifra Cifra Moldovska 1 886 566 65 41 2 303 916 64 56 2 525 687 63 95 2 794 749 64 47 2 564 849 76 12 2 068 058 75 07Rumunska 1 663 0 06 1 581 0 04 1 657 0 04 2 477 0 06 73 276 2 17 192 800 7 00Ukrayinska 420 820 14 59 506 560 14 19 560 679 14 20 600 366 13 85 282 406 8 38 181 035 6 57Gagauzka 95 856 3 32 124 902 3 50 138 000 3 49 153 458 3 54 147 500 4 38 126 010 4 57Rosijska 292 930 10 16 414 444 11 61 505 730 12 81 562 069 12 97 201 218 5 97 111 726 4 06Bolgari 61 652 2 14 73 776 2 07 80 665 2 04 88 419 2 04 65 662 1 95 51 867 1 88Ciganska 7 265 0 25 9 235 0 26 10 666 0 27 11 571 0 27 12 271 0 36 9 323 0 34Bilorusi 5 977 0 21 10 327 0 29 13 874 0 35 19 608 0 45 5 059 0 15 2 828 0 10Yevreyi 95 107 3 30 98 072 2 75 80 124 2 03 65 836 1 52 3 628 0 11 1 597 0 06Polyaki 4 783 0 17 4 899 0 14 4 961 0 13 4 739 0 11 2 383 0 07 1 404 0 05Nimci 3 843 0 13 9 399 0 26 11 374 0 29 7 335 0 17 1 616 0 05 914 0 03Inshi 7 947 0 28 11 734 0 33 16 049 0 41 24 590 0 57 9 444 0 28 7 157 0 26 Trivayut superechki zokrema shodo lingvistichnogo viznachennya etnichnoyi prinalezhnosti shodo togo chi ye samoidentifikaciya moldovan okremoyu etnichnoyu grupoyu okremoyu vid rumuniv chi pidgrupoyu 31 grudnya 2020 roku uryad Rumuniyi zayaviv sho 642 149 osib iz Moldovi mayut rumunske gromadyanstvo 27 Isnuvali chislenni zvinuvachennya sho dani pro etnichnu nalezhnist buli sfalsifikovanimi 7 z 10 grup sposterigachiv Radi Yevropi povidomili pro znachnu kilkist vipadkiv koli perepisniki rekomenduvali respondentam nazivati sebe moldovanami a ne rumunami Sho uskladnyuye interpretaciyu rezultativ 18 8 respondentiv yaki nazvali sebe moldovanami ogolosili rumunsku ridnoyu movoyu 28 Vidpovidno z poperednimi danimi perepisu naselennya 2014 roku u Moldovi prozhivalo 2 998 235 zhiteliv u mezhah teritorij kontrolovanih centralnim uryadom sho na 11 3 menshe vid pokaznika zafiksovanogo pid chas perepisu 2004 roku Riven urbanizaciyi stanoviv 45 vid zagalnoyi kilkosti naselennya sho prozhivaye v mistah stanom na 2015 rik 29 Za danimi ostannogo perepisu naselennya u Pridnistrov yi zhovten 2015 roku naselennya oblasti stanovilo 475 373 osobi sho na 14 47 menshe nizh za perepisom 2004 roku Riven urbanizaciyi stanoviv 69 9 Za nacionalnim skladom naselennya Pridnistrov ya rozpodililosya nastupnim chinom rosiyani 29 1 moldavani 28 6 ukrayinci 22 9 bolgari 2 4 gagauzi 1 1 bilorusi 0 5 pridnistrovci 0 2 inshi nacionalnosti 1 4 Blizko 14 naselennya ne zayavili pro svoyu nacionalnist Krim togo vpershe u naselennya bula mozhlivist identifikuvati sebe yak pridnistrovci 30 Movi Redaguvati Dokladnishe Movi Moldovi Moldovska mova ta Rumunska movaOficijnoyu movoyu Moldovi ye rumunska romanska mova sporidnena z italijskoyu francuzkoyu ispanskoyu ta portugalskoyu U Deklaraciyi nezalezhnosti 1991 roku oficijnoyu movoyu nazvano rumunsku 31 32 U Konstituciyi 1994 roku bulo zaznacheno sho nacionalnoyu movoyu Respubliki Moldova ye moldovska mova a yiyi pismo zasnovane na latinskomu alfabeti 33 U 2013 roci Konstitucijnij sud Moldovi postanoviv sho nazva rumunska yaka vikoristovuyetsya v Deklaraciyi nezalezhnosti dlya viznachennya oficijnoyi movi maye prioritet nad nazvoyu moldovska navedenoyu u statti 13 Konstituciyi 34 U zhovtni 2017 roku Konstitucijnij sud krayini shvaliv proyekt popravki do Osnovnogo zakonu zgidno z yakimi nazvu derzhavnoyi movi maye buti zmineno z moldovskoyi na rumunsku 35 16 bereznya 2023 roku parlament Moldovi u drugomu chitanni shvaliv zakonoproyekt zaproponovanij frakciyeyu paptiyi Diya i Solidarnist Bulo nagolosheno sho zmina dozvolit zrobiti zakonodavstvo vidpovidnim do rishennya Konstitucijnogo sudu 2013 roku yakij uhvaliv sho Deklaraciya pro nezalezhnist Moldovi perevazhaye nad tekstom Konstituciyi u tomu chisli v chastini najmenuvannya derzhavnoyi movi Usi zmini neobhidno bude vnesti do normativnih aktiv protyagom 30 dniv pislya nabrannya chinnosti zakonom Za zakonoproyekt progolosuvali 58 deputativ 36 Movi yakimi zazvichaj rozmovlyayut u Moldovi perepisi 1989 2014 rr Rumunska mova za rajonami 2014 Rosijska mova za rajonami 2014 Persha mova 1989 37 2004 38 bez Pridnistrov ya 2014 39 bez Pridnistrov ya Cifri Cifri Cifri Moldovska 2 687 793 62 00 1 988 540 59 02 1 486 570 54 65Rumunska 790 0 02 554 814 16 47 652 394 23 98Rosijska 1 003 563 23 15 540 990 16 06 394 133 14 49Gagauzka 140 000 3 2 104 890 3 11 74 167 2 73Ukrayinska 370 000 8 5 130 114 3 86 73 802 2 71Bolgarska 70 000 1 6 38 565 1 14 26 577 0 98Ciganska 9 500 0 2 5 764 0 21Yidish 17 000 0 4 Nimecka 2 300 0 05 Inshi movi 38 000 0 9 11 318 0 34 6 970 0 26Ne vkazano 193 434 6 45Total 4 335 360 3 383 332 2 998 235 Moldavska mova odna z nazv rumunskoyi movi sho vikoristovuyutsya v Respublici Moldova Pid chas perepisu 2014 roku yakij ne vklyuchav dani z Avtonomnogo teritorialnogo utvorennya z osoblivim pravovim statusom Pridnistrov ya 54 7 naselennya nazvali moldovsku todi yak 24 0 nazvali rumunsku svoyeyu pershoyu movoyu v povsyakdennomu vzhivanni Hocha lishe 4 1 ye etnichnimi rosiyanami rosijska mova vse she vikoristovuyetsya yak osnovna mova dlya 14 5 vsogo naselennya Blizko 50 etnichnih ukrayinciv 33 gagauziv 33 bolgar i 5 7 moldovan ogolosili rosijsku movoyu shodennogo vzhitku Religiya Redaguvati Dokladnishe Religiya v Moldovi ta Moldovski cerkviReligiya v MoldoviReligiya Pravoslavni 93 34 Protestanti 1 89 Staroviri 0 15 Katoliki 0 14 Yudeyi 0 11 Ateyisti 0 38 Nereligijni 0 98 Bez vidpovidi 2 24 Inshi 0 88 Katolictvo Redaguvati Dokladnishe Katolicka cerkva v MoldoviKishinivska dioceziyaShidne Pravoslav ya Redaguvati Dokladnishe Pravoslav ya v MoldoviBessarabska pravoslavna cerkva Moldovska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu Rosijska pravoslavna avtonomna cerkva Varsofoniya Rosijska pravoslavna staroobryadska cerkvaUkrayinci Respubliki Moldova RedaguvatiDokladnishe Ukrayinci MoldoviUkrayinska menshina Moldovi ye drugoyu za chiselnistyu nacionalnoyu grupoyu krayini pislya moldovan pid chas perepisu naselennya 2004 roku 282 4 tisyachi meshkanciv krayini tobto 8 4 yiyi naselennya vkazali sebe ukrayincyami Najchiselnisha v absolyutnomu vidnoshenni ukrayinska gromada 58 9 tisyach osib meshkala u municipiyi Kishiniv ukrayinci stanovili 8 3 naselennya stolichnogo municipiyu U vidnosnomu vimiri najznachnishimi buli ukrayinski oseredki v Oknickomu rajoni 30 7 naselennya a takozh Brichanskomu rajoni 25 6 municipiyi Byelci 23 7 ta Rishkanskomu rajoni 22 5 U Pridnistrov yi prozhivaye 160 tis ukrayinciv za danimi pridnistrovskogo perepisu naselennya 2004 roku 64 1 ukrayinciv Moldovi vvazhali ridnoyu movoyu ukrayinsku chastka naselennya Moldovi sho vkazala ukrayinsku movu osnovnoyu movoyu shodennogo spilkuvannya stanovila 3 8 sukupnogo naselennya U Moldovi ponad 300 naselenih punktiv u yakih ukrayinske naselennya stanovit bilshist osnovna masa ukrayinskogo naselennya zoseredzhena v pivnichnih ta shidnih regionah Moldovi Z 2022 roku teritoriya krayina potraplyala pid rosijski raketni udari v hodi masovanih obstriliv rosijskimi okupantami z boku rosiyi ta bilorusi Kultura RedaguvatiDokladnishe Kultura Moldovi Nacionalnij teatr operi ta baletu Respubliki Moldova Kultura Moldovi kultura Moldovskogo knyazivstva piznishe Bessarabiyi i zahidnoyi Moldovi Moldavskoyi ARSR Moldavskoyi RSR suchasnoyi Respubliki Moldova Moldovska kultura nerozrivno pov yazana z narodami sho naselyayut Moldovu z rumunskoyu movoyu ta inshimi movami Moldovi znahoditsya u vzayemodiyi z kulturami Rumuniyi j Ukrayini a takozh inshih krayin Kultura Respubliki Moldova predstavlena shirokoyu palitroyu tvorchoyi diyalnosti literatura teatr muzika obrazotvorche mistectvo arhitektura kinematografiya radiomovlennya i telebachennya fotomistectvo dizajn cirk narodna tvorchist arhivi i biblioteki knigovidavnictvo naukovi doslidzhennya kulturnij turizm ta inshi Vikonavske mistectvo Redaguvati Moldovska soprano Valentina Nafornice Akademichnu koncertnu diyalnist zabezpechuyut tri koncertni ustanovi Nacionalna filarmoniya imeni Sergiya Lunkevicha 2 koncertni zali simfonichnij orkestr horova kapela ansambl narodnoyi muziki Organnij Zal kamernij orkestr i kamernij hor Nacionalnij Palac Koncertna organizaciya Moldova concert hudozhni ansambli narodnoyi muziki i tanciv legkoyi muziki Skripalka Patriciya Kopachinska Teatri Redaguvati V Respublici Moldova 22 teatralnih ustanov 18 dramatichnih teatriv Teatr operi i baletu etnofolklornij teatr i 2 lyalkovih teatri 17 teatriv znahodyatsya v stolici krayini i 5 v inshih miscevostyah Golovni z nih uspishno berut uchast u zakordonnih festivalyah organizovuyut mizhnarodni festivali gastrolyuyut u Franciyi Italiyi SShA Rosiyi Yaponiyi Kitayi Rumuniyi ta v inshih krayinah Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Francuzkij hudozhnik Cvi Milshtejn narodivsya v Kishinevi Termin obrazotvorche mistectvo ukorinenij u Respublici Moldova ohoplyuye tri zhanru zhivopis monumentalnij i stankovij grafiki stankova knizhkova plakatna reklamna ta in i skulptura plastika en ronde bosse barelyef visokij relyef perspektivnij relyef ta in V ostanni roki v Moldovi z yavilisya video art kinetichna skulptura komp yuterna grafika bodi art performans ta inshi Narodne mistectvo predstavleno bagatim rozmayittyam zhanriv tipiv i pologiv Bilshist iz nih nalezhat do sferi dekorativnih mistectv keramika narodnij kilim tradicijnij odyag obrobka kamenyu j dereva virobi zi shkiri lozi obrobka metaliv narodni igrashki tosho Vistavkovi zali Vistavkovij centr imeni Kostyantina Brinkush Nacionalnij muzej mistectv Moldovi privatni vistavkovi galereyi Folklor Redaguvati Folklor u Respublici Moldova maye v osnovi gliboki dako latinski dzherelo koreni ta predstavlyaye sistemu narodnih viruvan i zvichayiv z konkretnim virazhennyam u muzici i tanci v usnij poeziyi i prozi mitologiyi ritualah narodnomu teatri ta in Dana kulturna spadshina v cilisnosti svogo proyavu stanovit veliku osoblivoyi cinnosti oblast nacionalnogo mistectva ye ne tilki osnovoyu jogo kulturnoyi formi ale i prodovzhila rozvitok u suchasnu epohu nadayuchi profesijnij kulturi yiyi etnichnoyi originalnosti Kulturna spadshina Redaguvati U Respublici Moldova zbereglasya ta maye chimale poshirennya vazhliva kulturna spadshina arheologichni landshafti zhitlovi budinki sadibi forteci monastiri i cerkvi roboti monumentalnogo mistectva pam yatniki ta tehnichni pristroyi budivelni ansambli ploshi vulici kvartali sela ta miski centri abo etnografichni zoni z tradicijnoyu arhitekturoyu Do kulturnoyi spadshini vhodyat 87 muzeyiv krayini 5 z yakih i 7 filij vhodyat u bezposerednye pidporyadkuvannya Ministerstva kulturi i turizmu a 66 organiv miscevogo publichnogo upravlinnya Yih fondi mistyat blizko 700 000 eksponativ nalezhat do nacionalnoyi i svitovoyi istoriyi ta kulturi Arheologichna spadshina Moldovi bagata starodavnimi hudozhnimi tvorami Znajdeni zrazki skulpturi she periodu piznogo paleolitu Keramika kulturi Kukuten Tripillya periodu eneolitu znajdena u bagatoh miscevostyah Respubliki Moldova volodiye bezperechnoyu hudozhnoyu cinnistyu predstavlyayuchi cilu mitologiyu v zobrazhennyah Kultura nacionalnih menshin Redaguvati V Moldovi diyut desyatki etnokulturnih asociacij 18 menshin ukrayinci rosiyani bolgari gagauzi yevreyi bilorusi polyaki nimci cigani greki litovci virmeni azerbajdzhanci tatari chuvashi italijci korejci uzbeki ob yednani u spilnoti tovaristva ob yednannya centri kulturni fondi tosho Vidpovidno z principom rivnosti j universalnosti kulturnogo zakonodavstva etnichni menshini mayut mozhlivist rozvivati tradicijnu kulturu narodnu tvorchist V Kishinevi pracyuye Rosijskij dramatichnij teatr imeni A P Chehova v Chadir Lunge ATO Gagauziya Gagauzkij dramatichnij teatr imeni Mihajla Chekira v Tarakliyi Teatr bolgar Bessarabiyi imeni Olimpiya Panova Muzika Redaguvati Muzichnij gurt Zdob și Zdub Moldovska muzika maye gliboki nacionalni tradiciyi Dlya neyi harakterne vikoristannya takih narodnih muzichnih instrumentiv yak naj fluer tosho V ostanni desyatilittya oderzhuyut rozvitok suchasni muzichni napryamki U krayini i za yiyi mezhami stayut vidomimi muzichni rok kolektivi Zdob si Zdub i Gindul Micej a takozh popspivaki Aura Riki Artezianu ta inshi Kleopatra Stratan dochka moldovskogo spivaka Pavla Stratana zanesena v knigu rekordiv Ginnesa yak najmolodsha estradna spivachka Pochala vistupati na sceni v 2006 roci u vici troh rokiv Ostannimi rokami Moldova aktivno bere uchast u konkursi yevropejskoyi pisni Yevrobachenni U 2005 roci za Moldovu vistupala grupa Zdob și Zdub v 2006 Nataliya Gordiyenko i Arsenium 40 Svyata Redaguvati Dokladnishe Svyata Moldovi Moldovske vino predmet nacionalnoyi gordosti 41 Sered oficijnih svyat Moldovi Novij rik Rizdvo Hristove Den nezalezhnosti Moldovi Den nacionalnoyi movi Vidomim moldovskim i rumunskim narodnim svyatom ye Mercishor rum Mărţisor vid rum martie berezen tradicijne svyato zustrichi vesni yakij nagoloshuyetsya 1 bereznya 42 Bilshistyu naselennya nagoloshuyetsya ryad pravoslavnih svyat sered yakih osoblivo shiroko Velikden Batkivskij den Trijcya Z radyanskogo periodu zbereglasya tradiciya vidznachati svyata 23 lyutogo 8 bereznya 1 i 9 travnya Z novih svyat treba vidznachiti Nacionalnij den vina sho svyatkuvavsya vpershe v 2002 roci 41 Nacionalna kuhnya Redaguvati Dokladnishe Moldovska kuhnya ta Vinorobstvo v MoldoviMoldovska kuhnya nacionalna kuhnya Moldovi Moldova roztashovana v regioni bagatih prirodnih mozhlivostej vinograda fruktiv i riznomanitnih ovochiv a takozh vivcharstva i ptahivnictva sho obumovlyuye bagatstvo i riznomanitnist nacionalnoyi kuhni Moldovska kuhnya skladalasya pid vplivom greckoyi tureckoyi balkanskoyi zahidnoyevropejskoyi a piznishe ukrayinskoyi i rosijskoyi kuhon i prote vona vidriznyayetsya samobutnistyu Osvita RedaguvatiU Moldovi pracyuyut taki zakladi osviti 35 vishiv 1551 shkil gimnazij liceyiv 51 koledzh 1295 dityachih sadkiv 8 ozdorovchih struktur 56 dityachih taboriv 116 likarnyanih ustanov Vipusknikami universitetiv stali 17 4 tisyachi osib 2005 104 4 tisyachi osib 1998 2005 Z 1996 roku Moldova ye povnocinnim chlenom Frankofoniyi Tozh chilne misce sered inozemnih mov posidaye francuzka U 2009 2010 navchalnomu roci sered shkolyariv yiyi vivchali 52 yak pershu ta 7 yak drugu Postupalasya yij anglijska z 48 ta 6 vidpovidno i nimecka yakoyi zagalom navchalisya trohi bilshe za 3 43 Cikavi fakti RedaguvatiNazva krayini pohodit vid nazvi richki Moldova Do togo zh cya richka teche susidnoyu Rumuniyeyu ta na moldovsku teritoriyu vzagali azh niyak ne potraplyaye V Ukrayini na chest Moldovskoyi Respubliki nazvana odna iz miscevostej v Odesi Moldavanka Moldavski vina ne nastilki znameniti yak francuzki chi ispanski i absolyutno marno Adzhe pershi vinogradni lozi v cih krayah z yavilisya ponad 9000 rokiv tomu a vino miscevi zhiteli pochali vigotovlyati she 5000 rokiv tomu Kozhen chetvertij zhitel Moldovi pryamo abo pobichno zaluchenij do vinorobnogo procesu Za populyarnistyu sered inozemnih turistiv Moldova zajmaye ostannye misce sered vsih krayin Yevropi Div takozh RedaguvatiSpisok mist Moldovi Ruh za ob yednannya Rumuniyi ta MoldoviPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 serpnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2016 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 26 grudnya 2018 Procitovano 28 chervnya 2022 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2016 U Moldovi zminyat nazvu movi z moldavskoyi na rumunsku 17 03 2023 00 37 a b v g World Economic Outlook Database October 2017 International Monetary Fund April 2018 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 14 kvitnya 2017 The World Factbook Central Intelligence Agency Cia gov anglijskoyu Arhiv originalu za 25 kvitnya 2020 Procitovano 14 grudnya 2017 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 28 travnya 2020 King Charles 2000 From Principality to Province The Moldovans Romania Russia and the politics of culture Hoover Press s 13 ISBN 0 8179 9792 X Arhiv originalu za 21 lyutogo 2021 Procitovano 31 zhovtnya 2010 Moldava Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st K Naukova dumka 1977 T 1 A M S 608 Titlul III Autoritățile publice Arhiv originalu za 24 bereznya 2022 Procitovano 27 serpnya 2016 U Moldovi vtretye ne zmogli obrati prezidenta Arhivovano 17 veresnya 2011 u Wayback Machine Gart U Moldovi voseni znovu projdut dostrokovi vibori v parlament Arhivovano 18 serpnya 2011 u Wayback Machine UkraNews Konstitucijnij sud respubliki Moldova Arhiv originalu za 27 serpnya 2016 Moldova vibiraye mizh Rosiyeyu i Yevropoyu Dirizhabl 2 11 2016 Arhiv originalu za 05 11 2016 Procitovano 3 11 2016 ZAKON Nr 764 vid 27 12 2001 pro administrativno teritorialnij ustrij Respubliki Moldova rum Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 20 zhovtnya 2015 Moldova GDP purchasing power parity Historical Data Graphs per Year Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2015 Procitovano 13 listopada 2015 Moldova Arhiv originalu za 25 kvitnya 2020 Procitovano 13 listopada 2015 Cu privire la Strategia energetică a Republicii Moldova pină in anul 2030 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 8 bereznya 2021 Energeticheskaya bezopasnost i energoeffektivnost Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 8 bereznya 2021 Emiliano Bellini 2 03 2020 Moldova introduces feed in tariff for small scale solar angl Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 8 bereznya 2021 821 822 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1959 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR Moldovskaya SSR No 821 822 1959 All Union Census The national composition of the population in the republics of the USSR Moldavian SSR Demoscope Weekly ros ISSN 1726 2887 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 821 822 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1970 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR Moldovskaya SSR No 821 822 1970 All Union Population Census The national composition of the population in the republics of the USSR Moldavian SSR Demoscope Weekly ros ISSN 1726 2887 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 821 822 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1979 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR Moldovskaya SSR No 821 822 1979 All Union Census The national composition of the population in the republics of the USSR Moldavian SSR Demoscope Weekly ros ISSN 1726 2887 Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 821 822 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda Nacionalnyj sostav naseleniya po respublikam SSSR Moldovskaya SSR No 821 822 All Union Population Census of 1989 The national composition of the population in the republics of the USSR Moldavian SSR Demoscope Weekly ros ISSN 1726 2887 Arhiv originalu za 1 listopada 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 a b Statistical Yearbook of Moldova 2017 Results of the 2004 Population Census 2 Population 2 1 Population and the demographic structure National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova 2017 Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 1 veresnya 2019 Republic of Moldova 2014 Census de facto complete tabulation Data un org Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Situația redobandirii cetățeniei romane de către cetățenii Republicii Moldova la 31 12 2020 dosar Nr 4513 19 05 2021 Cdn g4media ro document from the Chamber of Deputies of the Romanian Government Arhiv originalu za 27 travnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 Protsyk Oleh 1 sichnya 2007 Nation building in Moldova Nation and Nationalism Political and Historical Studies Andrzej Marcin Suszycki Ireneusz Pawel Karolewski Oficyna Wydawnicza Atut Wrocawskie Wydawn Oswiatowe ISBN 978 83 7432 261 4 Arhiv originalu za 6 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 Moldova geography The World Factbook Central Intelligence Agency 2 veresnya 2015 Arhiv originalu za 5 sichnya 2021 Procitovano 2 veresnya 2015 Perepis naseleniya PMR Population census of PMR newspmr com ros 9 bereznya 2017 Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 23 sichnya 2021 Declarația de independența a Republicii Moldova Moldova Suverană rum Moldova suverana md 5 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2008 Procitovano 9 zhovtnya 2013 Bill Fraser 11 grudnya 2006 A Field Guide to the Main Languages of Europe Spot that language and how to tell them apart European Commission Arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 Procitovano 9 zhovtnya 2013 ADEPT Laws of the Republic of Moldova The Constitution of the Republic of Moldova www e democracy md Arhiv originalu za 25 kvitnya 2020 Procitovano 7 listopada 2021 Hotărare Nr 36 din 05 12 2013 privind interpretarea articolului 13 alin 1 din Constituție in corelație cu Preambulul Constituției și Declarația de Independență a Republicii Moldova Sesizările nr 8b 2013 și 41b 2013 Decision No 36 of 05 12 2013 regarding the interpretation of article 13 para 1 of the Constitution in correlation with the Preamble of the Constitution and the Declaration of Independence of the Republic of Moldova References no 8b 2013 and 41b 2013 rum Constitutional Court of the Republic of Moldova 5 grudnya 2013 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 1 veresnya 2019 124 Prin urmare Curtea consideră că prevederea conținută in Declarația de Independență referitoare la limba romană ca limbă de stat a Republicii Moldova prevalează asupra prevederii referitoare la limba moldovenească conținute in articolul 13 al Constituției 124 Therefore the Court considers that the provision contained in the Declaration of Independence regarding the Romanian language as the state language of the Republic of Moldova prevails over the provision regarding the Moldovan language contained in Article 13 of the Constitution Konstitucijnij sud Moldovi shvaliv proekt popravki do Konstituciyi pro rumunsku movu radiosvoboda org Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 U Moldovi zminyat nazvu movi z moldavskoyi na rumunsku unn com ua 17 bereznya 2023 821 822 Perepisi naseleniya Rossijskoj Imperii SSSR 15 novyh nezavisimyh gosudarstv Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1989 goda No 821 822 Population Censuses of the Russian Empire USSR 15 Newly Independent States 1989 All Union Population Census Demoscope Weekly ros ISSN 1726 2887 Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Population Census 2004 Population by main nationalities mother tongue and language usually spoken XLS National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova 2004 Arhiv originalu za 5 lipnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Structure of population by language usually used for communication and age groups on 2014 census XLS National Bureau of Statistics of the Republic of Moldova 2014 Arhiv originalu za 6 lipnya 2019 Procitovano 1 veresnya 2019 Fotosesiya uchasnici Yevrobachennya 2006 vid Moldovi Nataliyi Gordiyenko Arhiv originalu za 16 listopada 2007 Procitovano 2 listopada 2012 a b Vino dlya Moldovi yak nafta dlya Rosiyi BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Svyato vesni Mercishor dodali v spisok YuNESKO www ukrinform ua ukr Arhiv originalu za 30 lipnya 2021 Procitovano 30 lipnya 2021 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 chervnya 2010 Procitovano 27 bereznya 2010 Dzherela RedaguvatiVinodelcheskaya Moldova Gody i sudby G I Kozub Kishinev Combinatul Poligr 2005 112 s fotoil Orlova T V Istoriya postradyanskih krayin pidruchnik T V Orlova Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka Kiyiv Znannya 2014 502 1 s Ser zasn u 2012 r Bibliogr s 483 502 Universitetskij pidruchnik ISBN 978 617 07 0090 2 Respublika Moldova kratkij obzor Kishineu b i 2002 18 s Ukrayina Moldova istorichna spadshina i perspektivi rozvitku spivrobitnictva materiali nauk prakt konf za mizhnar uchastyu 26 27 chervnya 2002 r Odeskij regionalnij in t derzh upravlinnya Ukrayinskoyi akademiyi derzh upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini zag red V M Krivcova O ORIDU UADU 2003 162 s Ukrayina Rumuniya Moldova istorichni politichni ta kulturni aspekti vzayemin u konteksti suchasnih yevropejskih procesiv zb nauk pr pid zag red A M Kruglashova Cherniv nac un t im Yuriya Fedkovicha ta in Chernivci Bukrek 2009 T 3 2009 478 s ris tabl T 4 2011 463 s tabl Ukrayinci Moldovi Istoriya i suchasnist nauk doslidzh i materiali Ukr gromada Respubliki Moldova Ukr gromada im Petra Mogili m Kishineva Centr etnologiyi In tu kult spadshini Akad nauk Respubliki Moldova avt uklad Kozhuhar V G Kozhuhar K S redkol Kozhuhar V G ta in Kishiniv Elan poligraf 2008 255 4 s il tabl Stepnaya rastitelnost Respubliki Moldova G A Shabanova nauch red T A Popova Kishinev Eco TIRAS 2012 264 s ris tabl fot cv Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moldova Chiselnist ta nacionalnij sklad naselennya Moldovskoyi Avtonomnoyi Socialistichnoyi Respubliki 1924 1940 rr Arhivovano 12 serpnya 2011 u Wayback Machine ukr Geografiya Navchalnij posibnik dlya starshoklasnikiv ta abituriyentiv Geopolitichne seredovishe i zovnishnya politika Respubliki Moldova Arhivovano 2 listopada 2012 u Wayback Machine Respublika Moldova shlyah do mizhnarodnogo viznannya 1991 1995 pp Arhivovano 26 grudnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moldova amp oldid 39708628