www.wikidata.uk-ua.nina.az

Покуття У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Поку ття історико географічний регіон України півд

Покуття

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Покуття (значення).

Поку́ття — історико-географічний регіон України, південно-східна частина сучасної Івано-Франківської області.

Покуття
Герб
 Покуття у Вікісховищі

Координати: 48°31′00″ пн. ш. 25°02′00″ сх. д. / 48.5166666666947747899030219° пн. ш. 25.03333333336077970443511731° сх. д. / 48.5166666666947747899030219; 25.03333333336077970443511731

Покуття, 1648
Покуття на мапі Боплана, 1648
Ручний дерев'яний хрест у формі свастики. (Покуття. Кінець 19 — початок 20 століття. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.)
Ця стаття про історико-географічну область. Про місце в хаті див. Покуть.

Назва й межі

Походження назви має різні тлумачення. Найдостовірнішим є виведення її від слова «кут». Це може бути ім'я землі «в кутах», утворюваних крутими згинами річок (у цьому випадку Дністра, Прута та Черемоша з притоками).

Назва може походити і з того, що у джерелах 17—18 ст. Покуттям називали південно-західний «кут» Галичини між річками Дністром, Черемошем та Карпатами (включно зі значною частиною Гуцульщини, хоча з 19 ст. Покуття обіймає лише рівнинну частину цієї території).

Найімовірніше термін походить від назви містечка Кути. Так у 1501 році польська держава черговий раз відвоювала від Молдавського князівства територію між Бистрицею та Черемошем. То крайнім польським містом на цій території стало містечко Кути. А навпроти нього, на правому березі Черемоша знаходиться містечко Вижниця, яке вперше було згадане у Молдавському літописі саме 1501 року для окреслення молдавських кордонів. Отже територія від Бистриці по Кути і є Покуттям. З молдавської точки зору Покуттям є територія на північний захід після Кутів.

Слово «Покуття» виводиться подібно до назв Поділля (від діл), Пониззя (від низ), Полісся (від ліс).

Визначення території з цією назвою у різних джерелах і авторів неоднакове. Але завжди назва Покуття стосується південно-східної частини теперішньої Івано-Франківської області. Його північною межею вважається Дністер, східною — кордон із Буковиною. Певні розходження стосуються лише окреслення південної і західної меж. З урахуванням даних мовознавства й етнографії утвердилося окреслення покутського ареалу рівнинною територією правобережжя середнього Придністров'я до річок Бистриця Надвірнянська або Бистриця Солотвинська на північному заході та суміжної з етнографічною Гуцульщиною на південному заході. Це сучасний Коломийський і частина Надвірнянського, Косівського та Івано-Франківського районів Івано-Франківської області.

Історія

Князівство Молдавія під час правління Стефана Великого (Покуття показане на північному заході)
Мапа історичної області Покуття (позначено синьо-зеленим), зроблена румуном Іоном Янку Ністором. Відень, 1910

Назва «Покуття» трапляється вже у джерелах XIV ст. як визначення адміністративно-територіальної одиниці.

1387–1772 — Покуття було під владою Польщі. У 1388 році Покуття було віддане Владіславом Ягайло в заставу Молдавському господарю Петру Мушату за надану позику у 4 тис. монет фрязьким сріблом.

З територією Покуття пов'язане повстання Мухи (1490–1492). Наприкінці 15 ст. (бл. 1498) було захоплене молдаванами. 1505-го вони, після тривалих перемовин, повернули Покуття Королівству Польському.

У серпні 1506 було захоплене молдавськими військами господаря Богдана III Сліпого. Вислане за рішенням Сенату 4-тисячне наймане військо польської Корони під командуванням Станіслава Ходецького, Миколая Каменецького вигнало молдаван, потім розбило їх під Хотином.

1530–1531 — Покуття займав господар Молдавії Петро IV Рареш, підтримуваний частиною українського населення.

У 16–18 ст. на Покутті активно діяли загони опришків.

У 1772–1918 Покуття у складі Австрії (з 1867 — Австро-Угорщина).

1919 — землі Покуття знову захопила Польща.

З 1939 Покуття разом із рештою Галичини ввійшло до складу УРСР.

Етнографія

Покутська кераміка XIX ст. Музей міста Сянок. Порівняйте з гуцульською керамікою

Поряд з історико-географічними особливостями територіально Покуття вирізняється і як своєрідний локальний етнографічний район України, населення якого називають покутянами. Його етнографічна специфіка виражена передусім багатьма характерними елементами різних ділянок побуту і традиційної культури, що особливо примітні порівняно з етнографією суміжних Поділля (на півночі) і Гуцульщини (на південному заході), Буковини (на південному сході). Це не тільки цікаві риси етнографічної перехідності прикордонних зон, а й самобутні етнокультурні реалії, які простежуються в традиційному покутському будівництві, народному одязі з особливо багатим розмаїттям головних жіночих уборів, орнаментиці й колориті вишивки, у багатьох звичаях, обрядах, словесному й музичному фольклорі, танцях, місцевих ремеслах і промислах. За багатьма показниками галицько-покутський етнографічний ареал продовжується на сході також на суміжну Буковину. Ця спільність є і в народній мові (покутсько-буковинському говорі).

Отже, назва покутяни є не лише похідною від історико-географічного чи адміністративного поняття, а й має етнографічний зміст, виступає як найменування одного з локальних етнографічних підрозділів українського народу.

Покуття на географічних картах

1540 р. (з 1568 р. нова редакція) Себастьян Мюнстер; карта — «POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA» (Нова карта Польщі та Угорщини). Вперше ця карта була надрукована в «Географії Птолемея» (редакція Себастьяна Мюнстера). Мапа цікава тим, що на ній чи не вперше присутні регіональні назви українських земель: Pokutze (Покуття), Rvssia (Русь; між р. Західний Буг та р. Сян) зі Львовом (Leopol), Podolia (Поділля), Volhinia (Волинь), Codimia (Кодимія), Bessarabia (Бессарабія), Tartaria minor (Мала Татарія), Tartaria Przecopen[sis] (Перекопська Татарія) (останні дві території належать до Північного Причорномор'я і Кримського півострова)..

1548 р. Джакомо Гастальді. Карта «Polonia et Hungaria Nova Tabula» (Нова карта Польщі та Угорщини). На мапі виділено українські етнічні землі: Poichze (Покуття),Поділля (Podolia), Rossia Rossa (Червона Русь), Volhinia (Волинь), Codimia (Кодимія)..

1613 р. Карта Радзивіла (Карта Великого князівства Литовського). Це — перше картографічне джерело у XVII ст., де використана назва «Україна». В тій частині карти, що охоплює українські землі, позначені: Полісся (Polesia), Західна Волинь (Wolynia citerior), Східна Волинь, яку звали також Україною та Низом (Volynia ulteririor, quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur), Покуття (Pokutiœ Pars),Підляшшя (Podlachia), Червона Русь (Rufsia rubra), Поділля (Podolia), частина Сіверськоґо князівства (Severiensis Pars)..

1670 р. Ґійом де Боплана. Ян Блау. «Ukrainae pars quae Pokutia vulgo dicitur» (Частина України, Покуття). Карта — «Ukrainae pars quae Pokutia vulgo dicitur» (Частина України, Покуття)..

1675 р. Фредерік де Вітт. Карта — «Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae, et Curlandiae» (Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії). На цій карті територія по обидва боки Дніпра має напис Vkrainia (Україна). Західна Україна на карті –Червона Русь (RUBRA RUSSIA) в межах якої виділено Покуття (POKUTIA)..

1710 р. Герард ван Кюлен . Карта Польщі «REGNI POLONIÆ et DUCATUS LITHUANIÆ,». Правобережна та Лівобережна Україна — Ukrania (Україна). До України належить Волинь (Volhinia). Західна Україна — Червона Русь (Russia Rubra) в межах якої виділено Покуття (Pokutia). Окремо виділено Поділля (Podolia)..

1711 р. Йоганн-Баптист Гоманн. Карта — «Poloniarum Magnique Ducatus Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Mazoviae, Samogitiae, Kioviae, Volhyniae, Podoliae, Podlachiae, Livoniae, Smolensci, Severiae» (Велике князівство Литовське, королівство Польщі, Русь, Пруссія, Мазовія, Жемайтія, Київщина, Поділля, Підляшшя, Лівонія, Смоленщина, Сіверщина). Від Галичини до Слобожанщини — написи Russia Rubra Червона Русь та та Ukraina (Україна) (проведені паралельно). На карті виділено українські історико-географічні землі: Покуття (Pokutia), Volhynia (Волинь), Podolia (Поділля), Podlachiae (Підляшшя) та ін..

Див. також

Примітки

  1. Покуття [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.] // О. Ізюмов. Російсько-український словник (1930)
  2. Frederyk Papeé. Aleksander Jagiellończyk (1461—1506) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa; Kraków; Łódź; Poznań; Wilno; Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Тоm 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. — S. 60. (пол.)
  3. Władysław Pociecha. Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: PAU, 1937. — t. III/1, zeszyt 11. — S. 353. (пол.)
  4. Байцар Андрій.Українські землі на картах Себастьяна Мюнстера (XVI ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/03/xvi.html [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Байцар Андрій.Назва «Покуття» на європейських картах (XVI—XIX ст.) https://baitsar.blogspot.com/2018/09/xvi-xix.html [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  6. Байцар Андрій.Назва Покуття на європейських картах (XVI—XIX ст.) https://baitsar.blogspot.com/2018/09/xvi-xix.html [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Джерела та література

  • Байцар Андрій.Українські землі на картах Себастьяна Мюнстера (XVI ст.) http://baitsar.blogspot.com/2017/03/xvi.html [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  • Байцар Андрій.Назва «Покуття» на європейських картах (XVI—XIX ст.) https://baitsar.blogspot.com/2018/09/xvi-xix.html [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • Ісаєвич Я. Д. Покуття, Покутє [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 320. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
  • Історія Покутської землі XV—XVII ст. в літописі та ілюстраціях / Володимир Грабовецький ; Упр. культури Івано-Франків. облдержадмін., Івано-Франків. держ. іст.-мемор. музей Олекси Довбуша. — 2-ге вид., допов. — Івано-Франківськ: [б. в.], 2011. — Т. 1. — 253 с. : іл.
  • Історія Покутської Хмельниччини 1648—1655 рр. в літописі та ілюстраціях / Володимир Грабовецький ; Упр. культури Івано-Франків. облдержадмін., Івано-Франків. держ. іст.-мемор. музей Олекси Довбуша. — 2-ге вид., допов. — Івано-Франківськ: [б. в.], [2011]. — Т. 2. — 237 с. : іл.
  • Історія Покутської землі XVII—XVIII ст. в літописі та ілюстраціях / Володимир Грабовецький ; Упр. культури Івано-Франків. облдержадмін., Івано-Франків. держ. іст.-мемор. музей Олекси Довбуша. — 2-ге вид., допов. — Івано-Франківськ: [б. в.], [2011] . — Т. 3. — 299 с. : іл.
  • С. А. Макарчук. Етнографія України. Навчальний посібник
  • Значення слова Покуття: красний кут, почесне місце [ 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]. / Російсько-українські словники на сайті r2u.org.ua

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Pokuttya
Покуття
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Україна»
Портал «Галичина»
Покуття у Вікісховищі?

Польською мовою:

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pokuttya znachennya Poku ttya istoriko geografichnij region Ukrayini pivdenno shidna chastina suchasnoyi Ivano Frankivskoyi oblasti PokuttyaGerb Pokuttya u VikishovishiKoordinati 48 31 00 pn sh 25 02 00 sh d 48 5166666666947747899030219 pn sh 25 03333333336077970443511731 sh d 48 5166666666947747899030219 25 03333333336077970443511731Pokuttya 1648Pokuttya na mapi Boplana 1648Ruchnij derev yanij hrest u formi svastiki Pokuttya Kinec 19 pochatok 20 stolittya Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini i Pokuttya im J Kobrinskogo Cya stattya pro istoriko geografichnu oblast Pro misce v hati div Pokut Zmist 1 Nazva j mezhi 2 Istoriya 3 Etnografiya 4 Pokuttya na geografichnih kartah 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaNazva j mezhi RedaguvatiPohodzhennya nazvi maye rizni tlumachennya Najdostovirnishim ye vivedennya yiyi vid slova kut 1 Ce mozhe buti im ya zemli v kutah utvoryuvanih krutimi zginami richok u comu vipadku Dnistra Pruta ta Cheremosha z pritokami Nazva mozhe pohoditi i z togo sho u dzherelah 17 18 st Pokuttyam nazivali pivdenno zahidnij kut Galichini mizh richkami Dnistrom Cheremoshem ta Karpatami vklyuchno zi znachnoyu chastinoyu Guculshini hocha z 19 st Pokuttya obijmaye lishe rivninnu chastinu ciyeyi teritoriyi Najimovirnishe termin pohodit vid nazvi mistechka Kuti Tak u 1501 roci polska derzhava chergovij raz vidvoyuvala vid Moldavskogo knyazivstva teritoriyu mizh Bistriceyu ta Cheremoshem To krajnim polskim mistom na cij teritoriyi stalo mistechko Kuti A navproti nogo na pravomu berezi Cheremosha znahoditsya mistechko Vizhnicya yake vpershe bulo zgadane u Moldavskomu litopisi same 1501 roku dlya okreslennya moldavskih kordoniv Otzhe teritoriya vid Bistrici po Kuti i ye Pokuttyam Z moldavskoyi tochki zoru Pokuttyam ye teritoriya na pivnichnij zahid pislya Kutiv Slovo Pokuttya vivoditsya podibno do nazv Podillya vid dil Ponizzya vid niz Polissya vid lis Viznachennya teritoriyi z ciyeyu nazvoyu u riznih dzherelah i avtoriv neodnakove Ale zavzhdi nazva Pokuttya stosuyetsya pivdenno shidnoyi chastini teperishnoyi Ivano Frankivskoyi oblasti Jogo pivnichnoyu mezheyu vvazhayetsya Dnister shidnoyu kordon iz Bukovinoyu Pevni rozhodzhennya stosuyutsya lishe okreslennya pivdennoyi i zahidnoyi mezh Z urahuvannyam danih movoznavstva j etnografiyi utverdilosya okreslennya pokutskogo arealu rivninnoyu teritoriyeyu pravoberezhzhya serednogo Pridnistrov ya do richok Bistricya Nadvirnyanska abo Bistricya Solotvinska na pivnichnomu zahodi ta sumizhnoyi z etnografichnoyu Guculshinoyu na pivdennomu zahodi Ce suchasnij Kolomijskij i chastina Nadvirnyanskogo Kosivskogo ta Ivano Frankivskogo rajoniv Ivano Frankivskoyi oblasti Istoriya Redaguvati Knyazivstvo Moldaviya pid chas pravlinnya Stefana Velikogo Pokuttya pokazane na pivnichnomu zahodi Mapa istorichnoyi oblasti Pokuttya poznacheno sino zelenim zroblena rumunom Ionom Yanku Nistorom Viden 1910Nazva Pokuttya traplyayetsya vzhe u dzherelah XIV st yak viznachennya administrativno teritorialnoyi odinici 1387 1772 Pokuttya bulo pid vladoyu Polshi U 1388 roci Pokuttya bulo viddane Vladislavom Yagajlo v zastavu Moldavskomu gospodaryu Petru Mushatu za nadanu poziku u 4 tis monet fryazkim sriblom Z teritoriyeyu Pokuttya pov yazane povstannya Muhi 1490 1492 Naprikinci 15 st bl 1498 bulo zahoplene moldavanami 1505 go voni pislya trivalih peremovin povernuli Pokuttya Korolivstvu Polskomu 2 U serpni 1506 bulo zahoplene moldavskimi vijskami gospodarya Bogdana III Slipogo Vislane za rishennyam Senatu 4 tisyachne najmane vijsko polskoyi Koroni pid komanduvannyam Stanislava Hodeckogo Mikolaya Kameneckogo vignalo moldavan potim rozbilo yih pid Hotinom 3 1530 1531 Pokuttya zajmav gospodar Moldaviyi Petro IV Raresh pidtrimuvanij chastinoyu ukrayinskogo naselennya U 16 18 st na Pokutti aktivno diyali zagoni oprishkiv U 1772 1918 Pokuttya u skladi Avstriyi z 1867 Avstro Ugorshina 1919 zemli Pokuttya znovu zahopila Polsha Z 1939 Pokuttya razom iz reshtoyu Galichini vvijshlo do skladu URSR Etnografiya Redaguvati Pokutska keramika XIX st Muzej mista Syanok Porivnyajte z guculskoyu keramikoyuPoryad z istoriko geografichnimi osoblivostyami teritorialno Pokuttya viriznyayetsya i yak svoyeridnij lokalnij etnografichnij rajon Ukrayini naselennya yakogo nazivayut pokutyanami Jogo etnografichna specifika virazhena peredusim bagatma harakternimi elementami riznih dilyanok pobutu i tradicijnoyi kulturi sho osoblivo primitni porivnyano z etnografiyeyu sumizhnih Podillya na pivnochi i Guculshini na pivdennomu zahodi Bukovini na pivdennomu shodi Ce ne tilki cikavi risi etnografichnoyi perehidnosti prikordonnih zon a j samobutni etnokulturni realiyi yaki prostezhuyutsya v tradicijnomu pokutskomu budivnictvi narodnomu odyazi z osoblivo bagatim rozmayittyam golovnih zhinochih uboriv ornamentici j koloriti vishivki u bagatoh zvichayah obryadah slovesnomu j muzichnomu folklori tancyah miscevih remeslah i promislah Za bagatma pokaznikami galicko pokutskij etnografichnij areal prodovzhuyetsya na shodi takozh na sumizhnu Bukovinu Cya spilnist ye i v narodnij movi pokutsko bukovinskomu govori Otzhe nazva pokutyani ye ne lishe pohidnoyu vid istoriko geografichnogo chi administrativnogo ponyattya a j maye etnografichnij zmist vistupaye yak najmenuvannya odnogo z lokalnih etnografichnih pidrozdiliv ukrayinskogo narodu Pokuttya na geografichnih kartah Redaguvati1540 r z 1568 r nova redakciya Sebastyan Myunster karta POLONIA ET VNGARIA XV NOVA TABVLA Nova karta Polshi ta Ugorshini Vpershe cya karta bula nadrukovana v Geografiyi Ptolemeya redakciya Sebastyana Myunstera Mapa cikava tim sho na nij chi ne vpershe prisutni regionalni nazvi ukrayinskih zemel Pokutze Pokuttya Rvssia Rus mizh r Zahidnij Bug ta r Syan zi Lvovom Leopol Podolia Podillya Volhinia Volin Codimia Kodimiya Bessarabia Bessarabiya Tartaria minor Mala Tatariya Tartaria Przecopen sis Perekopska Tatariya ostanni dvi teritoriyi nalezhat do Pivnichnogo Prichornomor ya i Krimskogo pivostrova 4 1548 r Dzhakomo Gastaldi Karta Polonia et Hungaria Nova Tabula Nova karta Polshi ta Ugorshini Na mapi vidileno ukrayinski etnichni zemli Poichze Pokuttya Podillya Podolia Rossia Rossa Chervona Rus Volhinia Volin Codimia Kodimiya 5 1613 r Karta Radzivila Karta Velikogo knyazivstva Litovskogo Ce pershe kartografichne dzherelo u XVII st de vikoristana nazva Ukrayina V tij chastini karti sho ohoplyuye ukrayinski zemli poznacheni Polissya Polesia Zahidna Volin Wolynia citerior Shidna Volin yaku zvali takozh Ukrayinoyu ta Nizom Volynia ulteririor quae tum Vkraina tum Nis ab altis vocitatur Pokuttya Pokutiœ Pars Pidlyashshya Podlachia Chervona Rus Rufsia rubra Podillya Podolia chastina Siverskogo knyazivstva Severiensis Pars 6 1670 r Gijom de Boplana Yan Blau Ukrainae pars quae Pokutia vulgo dicitur Chastina Ukrayini Pokuttya Karta Ukrainae pars quae Pokutia vulgo dicitur Chastina Ukrayini Pokuttya 5 1675 r Frederik de Vitt Karta Regni Poloniae et Ducatus Lithuaniae Voliniae Podoliae Vcraniae Prussiae Livoniae et Curlandiae Karta Rechi Pospolitoyi knyazivstva Litovskogo Volini Podillya Ukrayini Prusiyi Livoniyi ta Kurlyandiyi Na cij karti teritoriya po obidva boki Dnipra maye napis Vkrainia Ukrayina Zahidna Ukrayina na karti Chervona Rus RUBRA RUSSIA v mezhah yakoyi vidileno Pokuttya POKUTIA 5 1710 r Gerard van Kyulen Karta Polshi REGNI POLONIAE et DUCATUS LITHUANIAE Pravoberezhna ta Livoberezhna Ukrayina Ukrania Ukrayina Do Ukrayini nalezhit Volin Volhinia Zahidna Ukrayina Chervona Rus Russia Rubra v mezhah yakoyi vidileno Pokuttya Pokutia Okremo vidileno Podillya Podolia 5 1711 r Jogann Baptist Gomann Karta Poloniarum Magnique Ducatus Lithuaniae Russiae Prussiae Mazoviae Samogitiae Kioviae Volhyniae Podoliae Podlachiae Livoniae Smolensci Severiae Velike knyazivstvo Litovske korolivstvo Polshi Rus Prussiya Mazoviya Zhemajtiya Kiyivshina Podillya Pidlyashshya Livoniya Smolenshina Sivershina Vid Galichini do Slobozhanshini napisi Russia Rubra Chervona Rus ta ta Ukraina Ukrayina provedeni paralelno Na karti vidileno ukrayinski istoriko geografichni zemli Pokuttya Pokutia Volhynia Volin Podolia Podillya Podlachiae Pidlyashshya ta in 5 Pokuttya Nizhniv 1834 Pokuttya Pid Nizhnevom 1839 Palagichi 1867 Vijt MikolaDiv takozh RedaguvatiPokut Pokutske nizkogir ya Pokutske povstannya Pidgir ya region Primitki Redaguvati Pokuttya Arhivovano 2 grudnya 2020 u Wayback Machine O Izyumov Rosijsko ukrayinskij slovnik 1930 Frederyk Papee Aleksander Jagiellonczyk 1461 1506 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 Tom 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304034840 S 60 pol Wladyslaw Pociecha Chodecki Stanislaw h Powala 1529 Polski Slownik Biograficzny Krakow PAU 1937 t III 1 zeszyt 11 S 353 pol Bajcar Andrij Ukrayinski zemli na kartah Sebastyana Myunstera XVI st http baitsar blogspot com 2017 03 xvi html Arhivovano 27 grudnya 2017 u Wayback Machine a b v g d Bajcar Andrij Nazva Pokuttya na yevropejskih kartah XVI XIX st https baitsar blogspot com 2018 09 xvi xix html Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazva Pokuttya na yevropejskih kartah XVI XIX st https baitsar blogspot com 2018 09 xvi xix html Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta literatura RedaguvatiBajcar Andrij Ukrayinski zemli na kartah Sebastyana Myunstera XVI st http baitsar blogspot com 2017 03 xvi html Arhivovano 27 grudnya 2017 u Wayback Machine Bajcar Andrij Nazva Pokuttya na yevropejskih kartah XVI XIX st https baitsar blogspot com 2018 09 xvi xix html Arhivovano 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Isayevich Ya D Pokuttya Pokutye Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 320 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Istoriya Pokutskoyi zemli XV XVII st v litopisi ta ilyustraciyah Volodimir Graboveckij Upr kulturi Ivano Frankiv oblderzhadmin Ivano Frankiv derzh ist memor muzej Oleksi Dovbusha 2 ge vid dopov Ivano Frankivsk b v 2011 T 1 253 s il Istoriya Pokutskoyi Hmelnichchini 1648 1655 rr v litopisi ta ilyustraciyah Volodimir Graboveckij Upr kulturi Ivano Frankiv oblderzhadmin Ivano Frankiv derzh ist memor muzej Oleksi Dovbusha 2 ge vid dopov Ivano Frankivsk b v 2011 T 2 237 s il Istoriya Pokutskoyi zemli XVII XVIII st v litopisi ta ilyustraciyah Volodimir Graboveckij Upr kulturi Ivano Frankiv oblderzhadmin Ivano Frankiv derzh ist memor muzej Oleksi Dovbusha 2 ge vid dopov Ivano Frankivsk b v 2011 T 3 299 s il S A Makarchuk Etnografiya Ukrayini Navchalnij posibnik Znachennya slova Pokuttya krasnij kut pochesne misce Arhivovano 22 grudnya 2017 u Wayback Machine Rosijsko ukrayinski slovniki na sajti r2u org uaPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PokuttyaPokuttya Arhivovano 1 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Pokuttyau sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayina Portal Galichina Pokuttya u Vikishovishi Polskoyu movoyu o Pokuciu Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 550 pol Rumunska okupacja Pokucia w 1919 r Arhivovano 9 bereznya 2010 u Wayback Machine Wspolczesne zdjecia z Pokucia Arhivovano 15 bereznya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pokuttya amp oldid 40156561