www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пониззя іст Галицьке Середня Наддністрянщина майб Поділля історична частина Карпато Дністровських земель на лівому берез

Пониззя

Пониззя (іст. Галицьке Пониззя, Середня Наддністрянщина, майб. Поділля) — історична частина Карпато-Дністровських земель на лівому березі середнього Дністра до Південного Бугу, а також між Дністром і Прутом (так звана Шипинська земля). Сьогодні основна частина колишнього Пониззя знаходиться в межах Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та, частково, Вінницької областей.В класичному розумінні до складу Пониззя XII—XIII ст. зараховувалася територія вздовж лівого берега Дністра між його притоками Стрипа на заході і Калюс на сході, а також смуга території вздовж дністровського правобережжя. Рідше Пониззя продовжують на Схід до Мурафи. На півдні Пониззя межувало з Берладською землею.

Пониззя
   колір землі на карті
Центри Бакота, Смотрич, Кам'янець-Подільський
Межі Землі Пониззя від Теребовля до Шипинців та Бакоти

Історичне визначення Пониззя Редагувати

Пониззя знаходилося на пограниччі розселення нащадків давньоруських племен уличів та тиверців з білими хорватами, що стало основою формування місцевого українського населення. В межах сучасної Молдови також мало місце розселення романізованих даків в середовищі русинського населення (переважно нащадків уличів та тиверців), що в майбутньому стало підвалинами для формування молдовського етносу. В кінці ХІ — на початку ХІІ ст. Пониззя входило до Теребовлянського та Звенигородського князівств, пізніше, в середині ХІІ ст., стає складовою Галицького князівства, яке в свою чергу стало частиною великої Галицько-Волинської держави — Руського королівства. Найбільшими містами Пониззя, які пізніше стануть головними опорними пунктами боротьби галичан з татаро-монголами, були Бакота, Кам'янець, Звенигород, Ушиця, Калюс. З другої половини XIV ст. за північним, лівобережним по Дністру, Пониззям закріпилася нова назва — Поділля, тобто землі, розташовані по долу відносно Карпатських гір. Після втрати Галицько-Волинською державою своєї незалежності в XIV ст. ці землі ще протягом деякого часу належатимуть Подільському князівству, допоки Поділля не буде розділене в 1434 р. між Литвою та королівською Польщею. Зараз це територія південних частин Тернопільської, Хмельницької та частини Вінницької областей. В південній частині правобережного Пониззя, заселеного слов'янським і романським населенням, відомій ще як Русо-Влахія, пізніше постало Молдовське князівство, яке охопило також залежні колись від Галицького князівства Берладські землі. Північно-західна ж частина правобережного Пониззя — Шипинська земля, що охоплювала землі від Надпруття до Покуття і була заселена корінним руським населенням ще з часів Київської Русі, належала Галицькому князівству. Зараз ця територія знаходиться переважно в межах Чернівецької області з незначним охопленням прилеглих меж Івано-Франківської області, а також на суміжних територіях сусідньої Молдови.

Археологічні надбання на Пониззі Редагувати

Належність Пониззя до Галицького князівства засвідчують насамперед матеріали багатолітніх археологічних пошуків. Тільки для періоду до кінця IX ст. на середину 1970-х років тут виявлено понад 200 слов'янських поселень. Дослідники також вказують на розгалужену мережу таких поселень X—XIII ст., частина яких була укріпленими городищами. Порівняно добре вивчено поселення Василів на Дністрі, Ленківці (існувало на місці сучасних Чернівців), укріплені городища в Горішніх Шерівцях на Пруті, Карапчиївське в долині Черемошу (урочище Городок), у Ломачинцях на Дністрі, в Перебиківцях на Дністрі та в районі Ревно на правому березі Пруту (припинило існування, здогадно, наприкінці X ст.). На лівому березі Дністра це Бакота, Ушиця, Калюс, Звенигород, Клепідава та ін.

Економіка та торговельні зв'язки Пониззя Редагувати

Головну складову системи економіки чорноземного Пониззя складало комплексне сільське господарство, що складалося із землеробства та скотарства. Землеробство розвивалося з використання дво- і трипільної системи господарювання з використанням рал, плугів, борон, серпів, кос та іншого сільського господарського реманенту. Для Пониззя, як і для всієї Галицької землі, важливим було скотарство, яке забезпечувало селян продуктами харчування, транспортною і тягловою силою, органічними добривами для полів і присадибних ділянок. У містах, таких як Бакота, Калюс, Звенигород були поширені різні ремесла, зокрема гончарство, ткацтво, обробка металів. Вироби місцевих майстрів з кераміки, коштовних металів, міді, бронзи належали до галицького типу, проте мали певні особливості, притаманні для Пониззя. Значного розвитку набула торгівля, якій сприяв Дністровський торговий шлях, так званий «Соляний шлях». Дністер з його повноводними притоками забезпечував доставку товарів між Галичиною і причорноморськими візантійським та болгарськими факторіями. Своєрідними річковими портами Пониззя були Бакота, Василів, Хотин, Кучелмин, Онут та ін.

Культура та духовність Пониззя Редагувати

В галузі матеріальної культури та духовності Пониззя відзначилося протистоянням християнської культури та ще збереженого поганства, а також постійної загрози вторгнення номадів зі Сходу. Монументальне та оборонне будівництво відзначається характерними рисами для Русі і має спільні ознаки з містобудуванням тодішньої Центральної та Східної Європи. Водночас тяжіння до Галицької землі й знаходження тривалий час Пониззя у її складі позначилося на вироблені в цьому регіоні специфічних рис матеріальної культури. Особливо яскраво ці особливості простежуються в церковному зодчестві ХІІ-ХІІІ ст., яке породило так звану галицьку архітектурну школу, що першою в Україні-Русі сприйняла західноєвропейський романський стиль та елементи ґотики, а також завдяки поширенню християнства активно запроваджувала риси візантійської культури. Проте, певна периферійність північних околиць Пониззя і їх віддаленість як від Києва, так і від Галича, дала змогу довго зберігати язичницьку традицію місцевого населення, що особливо помітно в існуванні Збручанського культового центру в XI—XIII ст.

Пониззя зараз Редагувати

Після падіння Галицько-Волинської держави в XIV ст. Пониззя, відоме вже як Поділля, після нетривалого існування фактично суверенного Подільського князівства, було розділене між Польщею (Подільське воєводство) та Литвою (Брацлавське воєводство). Правобережна частина Дністра на певний час стала частиною Молдовського князівства. Довгий час українське Пониззя залишалося розділеним різними державами. Сьогодні основна частина колишнього Пониззя знаходиться в межах Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької та, частково, Вінницької областей.

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

  • ПОНИЗЗЯ - Електронна бібліотека - Інститут історії України

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Пониззя
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Україна»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ponizzya ist Galicke Ponizzya Serednya Naddnistryanshina majb Podillya istorichna chastina Karpato Dnistrovskih zemel na livomu berezi serednogo Dnistra do Pivdennogo Bugu a takozh mizh Dnistrom i Prutom tak zvana Shipinska zemlya Sogodni osnovna chastina kolishnogo Ponizzya znahoditsya v mezhah Ternopilskoyi Cherniveckoyi Hmelnickoyi ta chastkovo Vinnickoyi oblastej V klasichnomu rozuminni do skladu Ponizzya XII XIII st zarahovuvalasya teritoriya vzdovzh livogo berega Dnistra mizh jogo pritokami Stripa na zahodi i Kalyus na shodi a takozh smuga teritoriyi vzdovzh dnistrovskogo pravoberezhzhya Ridshe Ponizzya prodovzhuyut na Shid do Murafi Na pivdni Ponizzya mezhuvalo z Berladskoyu zemleyu Ponizzya kolir zemli na kartiCentri Bakota Smotrich Kam yanec PodilskijMezhi Zemli Ponizzya vid Terebovlya do Shipinciv ta Bakoti Zmist 1 Istorichne viznachennya Ponizzya 2 Arheologichni nadbannya na Ponizzi 3 Ekonomika ta torgovelni zv yazki Ponizzya 4 Kultura ta duhovnist Ponizzya 5 Ponizzya zaraz 6 Primitki 7 Posilannya 8 Dzherela ta literatura 8 1 LiteraturaIstorichne viznachennya Ponizzya RedaguvatiPonizzya znahodilosya na pogranichchi rozselennya nashadkiv davnoruskih plemen ulichiv ta tiverciv z bilimi horvatami sho stalo osnovoyu formuvannya miscevogo ukrayinskogo naselennya V mezhah suchasnoyi Moldovi takozh malo misce rozselennya romanizovanih dakiv v seredovishi rusinskogo naselennya perevazhno nashadkiv ulichiv ta tiverciv sho v majbutnomu stalo pidvalinami dlya formuvannya moldovskogo etnosu V kinci HI na pochatku HII st Ponizzya vhodilo do Terebovlyanskogo ta Zvenigorodskogo knyazivstv piznishe v seredini HII st staye skladovoyu Galickogo knyazivstva yake v svoyu chergu stalo chastinoyu velikoyi Galicko Volinskoyi derzhavi Ruskogo korolivstva Najbilshimi mistami Ponizzya yaki piznishe stanut golovnimi opornimi punktami borotbi galichan z tataro mongolami buli Bakota Kam yanec Zvenigorod Ushicya Kalyus Z drugoyi polovini XIV st za pivnichnim livoberezhnim po Dnistru Ponizzyam zakripilasya nova nazva Podillya tobto zemli roztashovani po dolu vidnosno Karpatskih gir Pislya vtrati Galicko Volinskoyu derzhavoyu svoyeyi nezalezhnosti v XIV st ci zemli she protyagom deyakogo chasu nalezhatimut Podilskomu knyazivstvu dopoki Podillya ne bude rozdilene v 1434 r mizh Litvoyu ta korolivskoyu Polsheyu Zaraz ce teritoriya pivdennih chastin Ternopilskoyi Hmelnickoyi ta chastini Vinnickoyi oblastej V pivdennij chastini pravoberezhnogo Ponizzya zaselenogo slov yanskim i romanskim naselennyam vidomij she yak Ruso Vlahiya piznishe postalo Moldovske knyazivstvo yake ohopilo takozh zalezhni kolis vid Galickogo knyazivstva Berladski zemli Pivnichno zahidna zh chastina pravoberezhnogo Ponizzya Shipinska zemlya sho ohoplyuvala zemli vid Nadpruttya do Pokuttya i bula zaselena korinnim ruskim naselennyam she z chasiv Kiyivskoyi Rusi nalezhala Galickomu knyazivstvu Zaraz cya teritoriya znahoditsya perevazhno v mezhah Cherniveckoyi oblasti z neznachnim ohoplennyam prileglih mezh Ivano Frankivskoyi oblasti a takozh na sumizhnih teritoriyah susidnoyi Moldovi Arheologichni nadbannya na Ponizzi RedaguvatiNalezhnist Ponizzya do Galickogo knyazivstva zasvidchuyut nasampered materiali bagatolitnih arheologichnih poshukiv Tilki dlya periodu do kincya IX st na seredinu 1970 h rokiv tut viyavleno ponad 200 slov yanskih poselen Doslidniki takozh vkazuyut na rozgaluzhenu merezhu takih poselen X XIII st chastina yakih bula ukriplenimi gorodishami Porivnyano dobre vivcheno poselennya Vasiliv na Dnistri Lenkivci isnuvalo na misci suchasnih Chernivciv ukripleni gorodisha v Gorishnih Sherivcyah na Pruti Karapchiyivske v dolini Cheremoshu urochishe Gorodok u Lomachincyah na Dnistri v Perebikivcyah na Dnistri ta v rajoni Revno na pravomu berezi Prutu pripinilo isnuvannya zdogadno naprikinci X st Na livomu berezi Dnistra ce Bakota Ushicya Kalyus Zvenigorod Klepidava ta in Ekonomika ta torgovelni zv yazki Ponizzya RedaguvatiGolovnu skladovu sistemi ekonomiki chornozemnogo Ponizzya skladalo kompleksne silske gospodarstvo sho skladalosya iz zemlerobstva ta skotarstva Zemlerobstvo rozvivalosya z vikoristannya dvo i tripilnoyi sistemi gospodaryuvannya z vikoristannyam ral plugiv boron serpiv kos ta inshogo silskogo gospodarskogo remanentu Dlya Ponizzya yak i dlya vsiyeyi Galickoyi zemli vazhlivim bulo skotarstvo yake zabezpechuvalo selyan produktami harchuvannya transportnoyu i tyaglovoyu siloyu organichnimi dobrivami dlya poliv i prisadibnih dilyanok U mistah takih yak Bakota Kalyus Zvenigorod buli poshireni rizni remesla zokrema goncharstvo tkactvo obrobka metaliv Virobi miscevih majstriv z keramiki koshtovnih metaliv midi bronzi nalezhali do galickogo tipu prote mali pevni osoblivosti pritamanni dlya Ponizzya Znachnogo rozvitku nabula torgivlya yakij spriyav Dnistrovskij torgovij shlyah tak zvanij Solyanij shlyah Dnister z jogo povnovodnimi pritokami zabezpechuvav dostavku tovariv mizh Galichinoyu i prichornomorskimi vizantijskim ta bolgarskimi faktoriyami Svoyeridnimi richkovimi portami Ponizzya buli Bakota Vasiliv Hotin Kuchelmin Onut ta in Kultura ta duhovnist Ponizzya RedaguvatiV galuzi materialnoyi kulturi ta duhovnosti Ponizzya vidznachilosya protistoyannyam hristiyanskoyi kulturi ta she zberezhenogo poganstva a takozh postijnoyi zagrozi vtorgnennya nomadiv zi Shodu Monumentalne ta oboronne budivnictvo vidznachayetsya harakternimi risami dlya Rusi i maye spilni oznaki z mistobuduvannyam todishnoyi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Vodnochas tyazhinnya do Galickoyi zemli j znahodzhennya trivalij chas Ponizzya u yiyi skladi poznachilosya na virobleni v comu regioni specifichnih ris materialnoyi kulturi Osoblivo yaskravo ci osoblivosti prostezhuyutsya v cerkovnomu zodchestvi HII HIII st yake porodilo tak zvanu galicku arhitekturnu shkolu sho pershoyu v Ukrayini Rusi sprijnyala zahidnoyevropejskij romanskij stil ta elementi gotiki a takozh zavdyaki poshirennyu hristiyanstva aktivno zaprovadzhuvala risi vizantijskoyi kulturi Prote pevna periferijnist pivnichnih okolic Ponizzya i yih viddalenist yak vid Kiyeva tak i vid Galicha dala zmogu dovgo zberigati yazichnicku tradiciyu miscevogo naselennya sho osoblivo pomitno v isnuvanni Zbruchanskogo kultovogo centru v XI XIII st Ponizzya zaraz RedaguvatiPislya padinnya Galicko Volinskoyi derzhavi v XIV st Ponizzya vidome vzhe yak Podillya pislya netrivalogo isnuvannya faktichno suverennogo Podilskogo knyazivstva bulo rozdilene mizh Polsheyu Podilske voyevodstvo ta Litvoyu Braclavske voyevodstvo Pravoberezhna chastina Dnistra na pevnij chas stala chastinoyu Moldovskogo knyazivstva Dovgij chas ukrayinske Ponizzya zalishalosya rozdilenim riznimi derzhavami Sogodni osnovna chastina kolishnogo Ponizzya znahoditsya v mezhah Ternopilskoyi Cherniveckoyi Hmelnickoyi ta chastkovo Vinnickoyi oblastej Primitki RedaguvatiPosilannya RedaguvatiPONIZZYa Elektronna biblioteka Institut istoriyi UkrayiniDzherela ta literatura RedaguvatiMihajlovskij V M Ponizzya Arhivovano 13 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 417 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Redaguvati Ponizzyau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Ukrayina Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Bazhenov O L Kam yanec i Kam yanechchina na Ponizzi v XII XIII st Kam yanec Podilskij u konteksti ukrayinsko yevropejskih zv yazkiv istoriya i suchasnist Zbirnik naukovih prac za pidsumkami mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Kam yanec Podilskij 2004 S 30 34 Bazhenov Oleksandr Davnoruske Ponizzya seredini XII seredini XIII st socialno ekonomichnij vijskovo politichnij i kulturno duhovnij aspekti Avtoreferat disertaciyi na zdobuttya naukovogo stupenya kandidata istorichnih nauk Chernivci 2005 Igor Skochilyas Galich pislya Galicha Ponizzya ruso vlahiya u XII XIV stolittyah ta utvorennya moldavskogo knyazivstva Knyazha doba istoriya i kultura Lviv 2011 Vip 5 Perevireno 12 listopada 2012 O B Golovko dokt istor nauk Ponizzya i Bolohivshina u politichnomu rozvitku Pivdenno Shidnoyi Yevropi HII HIII st Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ponizzya amp oldid 39350128