www.wikidata.uk-ua.nina.az

Романське мистецтво Рома нське мисте цтво також Романіка стиль та однойменна епоха у мистецтві середньовічної Європі від

Романське мистецтво

Рома́нське мисте́цтво також Романіка — стиль та однойменна епоха у мистецтві середньовічної Європі від дороманики до готики; охоплює живопис, скульптуру і архітектуру. Хронологічно у різних частинах Європи її генезис та панування відрізняється — у архітектурі воно стає помітним з 1000 року, а кінець та перехід до готики відбувся протягом XIII ст. (у Франції трохи раніше — вже у 1130 році).

Невідомий романський художник XII ст. з Іспанії. Романська фреска Вхід Господній у Єрусалим, 1125 р. Каплиця Сан Бауделіо де Берланга (Іспанія), нині — Музей мистецтв Індіанаполіса, США.

На території сучасної України періодом розвитку романського мистецтва вважається початок ХІІ ст. — кінець ХІІІ ст.

Романіка вважається першою великою загальноєвропейською епохою у мистецтві після падіння Риму у V ст. і, таким чином, кінця античності. У архітектурі типовими рисами романських будівель вважаються круглі арки, невеликі круглі аркові вікна, стовпи з блокоподібними капітелями та товсті стіни з підкреслено масивними кам'яними блоками; так що будівля нагадує фортецю. Плани поверхів і будівлі слідують простим геометричним формам.

Саме фахове поняття «романіка» (фр. l'art roman) у науковий та загальномовний обіг у 1820 ввели французькі історики, археологи та мистецтво

Культурні і змістові відмінності Редагувати

Культура західнослов'янських племен, котрі постійно контактували із західноєвропейськими культурними центрами, розвивалась в межах культурних форм та ідей, близьких до західноєвропейських (дороманський етап, романика, готика). Впливи візантійського мистецтва у цих регіонах були остаточно витіснені західноєвропейськими впливами у Франції, Німеччині, Британії, Іспанії, дещо менше у Італії.

Культура східнослов'янських племен, що постійно контактували з країнами Азії, пішла шляхом запозичення політично-державницьких систем тиранічного типу, а в культурі і в освіті — консервативними системами візантійського типу без їх творчого розвитку і удосконалення. Університетська система тут в добу середньовіччя не працювала. Не були сприйняті тут і юридичні інститути на кшталт розвинутого римського права і нотаріату. Це тоді, коли у країнах Західної Європи нотаріус — головуюча особа в управлінні, в передачі і успадкуванні майна будь ким тощо.

Романські архітектурні форми в цьому регіоні мали лише наближений до західноєвропейських зразків характер і не перейшли у готику як таку. Суто романські чи готичні споруди виникають лише у регіонах, що підпали під західноєвропейські культурні і релігійні впливи (Словаччина, Чехія, Польща, Литва, Білорусь, в Україні - Галичина і Волинь).

Термінологія Редагувати

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2019)
Капітель доби романики. Монастир Санта Марія де Серрабона, Каталонія.

Науковий термін «романіка» або «романське мистецтво» виник тільки у XIX ст[ангажоване джерело]. Водночас його ввели у історію мистецтва та у мовознавство, аби відрізняти якісні зміни у мовах і у історії мистецтва від попереднього етапу і від готики[ангажоване джерело]. До XIX століття користувались терміном готика, розповсюджуючи його також на дороманський і романський періоди.

Одинадцяте століття також запропонували вважати «раннім» романським періодом, а XII століття «зрілим» або «розвиненим» періодом. Цей розподіл теж досить умовний. Бо у Франції (розвиненій середньовічній країні), де сформували готику як таку, вже в XII столітті в практику введена готика[ангажоване джерело].

У Німеччині, навпаки, романські форми в архітектурі затримались у власному розвитку і тривалий час співіснували з формами готики[ангажоване джерело].

У країнах візантійського культурного простору існувала компромісна архітектура, лише наближена формами до романської архітектури, котра ніколи так і не успадкувала конструктивні настанови європейської романіки у архітектурі і ніколи не перейшла до готики як такої.

Духовна атмосфера Редагувати

Духовна атмосфера в добу романіки була драматичною. Адже римська античність трагічно закінчила власне існування. Припинили існування і римська військова машина, і римське бюрократичне управління, і навіть ідея святості римської імператорської влади (святість імператорської влади в Європі відродять пізніше).

Від того часу збереглась лише християнська церква і острівці освіти і письменності у монастирях. Лише там збереглися острівці античної культури і античних знань у фрагментарному вигляді. Раннє середньовіччя мало рахується з античним спадком або використовує лише те, що не має протиріч з християнським вченням.

Мешканцям раннього середньовіччя було не до збереження античного спадку, бо у всій гостроті стояла проблема виживання. Кожен день приносив лише нещастя і жахи перед майбутнім. Було постійне очікування кінця світу. Церква як організація знайшла цьому власне пояснення — це гріхи і покарання на гріхи. А якщо особа не грішила, чому покарання ? Церква і цьому знайшла пояснення — це покарання за гріхи предків. І замолити гріхи предків можна паломництвом до святих місць. Серед перших паломницьких шляхів — шлях до Сантьяго де Компостелли, що на півночі сучасної Іспанії. Відтак висвітився і інший шлях — паломництво до Єрусалима. Те, що ці землі давно належать мусульманам, не зупиняло пілігримів. І згодом сформувався новий феномен — хрестові походи. Всі ці ідеї і керували як князями церкви, так і натовпом вірян. Згодом тисячі осіб знімуться зі своїх осель і стануть паломниками, серед котрих будуть навіть і діти, і вагітні жінки…

Архітектура романіки і архітектурні деталі Редагувати

Церква Санто Домінго (Сорія), 12-16 ст., Північ центральної Іспанії.

Архітектура доби романіки посідала провідне місце серед мистецтв. Ця архітектура мала відверто сакральний характер, бо нею опікувались освічені і заможні ченці і священики католицьких орденів. Світська архітектура практично не мала зацікавлених прибічників і не акумулювала найкращих майстрів, навіть коли будували приміщення для аристократів і князів церкви. Виняток — замки феодалів.

Католицька церква як заклад практично монополізувала культуру і реально спрямувала освічену і талановиту генерацію теоретиків, архітекторів, скульпторів, ювелірів на побудову теократичного царства божого на землі. Від доби романіки збережено чимало церков, монастирів і соборів і майже не збережено світської чи житлової архітектури, якщо вона не була пов'язана з фортечно-захисними функціями. Фортечний характер довгий час зберігала і архітектура романської доби. Тоді як чимало церков, монастирів і соборів збережені і проіснували 800—1000 років від років будівництва.

Пріоритет мала храмова архітектура. Богослови і теоретики архітектури і в дороманську, і у романську добу опікувались інтерпретаціями відомої з античності базиліки. Втрата більшості будівельних і математичних знань спонукала до перевідкриття цих знань і отримання досвіду шляхом спроб і помилок. Низка сакральних споруд доби романики руйнувалась і десятиліттями перебудовувалась на новітні готичні чи ренесансні споруди.

Поширення отримали зальні церкви або інтерпретації базиліки. Тринавна базиліка мала високу центральну наву і низькі бічні. Оборонний характер споруд і помилки технології примусили використовувати товсті стіни і малі віконні отвори. Тому більшість романських храмів затісні і темні. Неможливість перекривати широку центральну наву приводила до розповсюдження високих, але вузьких центральних нав, критих пласкими дерев'яними стелями. Стіна центральної нави розділялась на три частини — * Нижня галерея, що забезпечувала зв'язок із бічними навами

  • широкий мур без декору і вікон над галереями (іноді стіна слугувала для стінописів)
  • вузька смуга малих вікон по-під пласкою дерев'яною стелею.

Згодом ця схема була успадкована архітекторами доби готики і перероблена на систему відкритих галерей середньої частини у центральну наву (аркада трифорія). В готичному храмі з аркадами трифорія таким чином зникало зручне місце для стінописів. Їх функцію в готичному храмі перебрали на себе вітражі.

Широке використання пласких дерев'яних стель, успадковане і архітекторами готики, не припинило пошуків нових варіантів склепінь, особливо вогнетривких кам'яних, бо священики постійно залучали до побудови храмів як освічених ченців, так і місцевих майстрів. Відсутність жорстких канонів у будівельній практиці призвела до надзвичайно різних типів сакральних споруд. Широко використовували місцеві поклади дикого каменя. Лише у місцинах бідних покладами каменя використовували цеглу у комбінації з каменем або тільки цеглу. Згодом це сприятиме появі цегляної готики.

Відсутність будівельних стандартів Редагувати

Відсутність будівельних стандартів і зв'язок із народним мистецтвом яскраво відбились у створенні капітелей. Майстру каменяру надавали лише розміри майбутнього твору. Бажаними були біблійні сюжети, але тематика капітелей жорстко не обмежувалась. Тому сюжети капітелей всмоктали декоративні, фольклорні, релігійні і навіть брутально еротичні і сексуальні зображення, несподівані для фанатика і ортодокса у божому храмі.

Романські фрески Каталонії Редагувати

У межах романського стилю розвивалися й монументальні живопис і скульптура. За художніми ознаками мистецтво цього періоду схематичне, умовне. Для романської композиції характерні простір, позбавлений глибини, різномасштабні фігури, різкі кольорові гами.

Унікальні місцеві особливості мав фресковий живопис романської доби в Каталонії. Схематизм композицій каталонські майстри поєднують з геометричними орнаментами, витоки яких в античному мистецтві і в ретельно розроблених мозаїках Візантії. Відсутність коштовних смальт в Каталонії компенсували яскравими фарбами. На збагачення художніх образів працюють як спроби відтворити шати з коштовних тканин, так і широкі, різнокольорові смуги на тлі. Зроблені перші спроби надати індивідуальних рис і образам святих, що подані з застиглими, виряченими очима: але вони вже розрізняються зачісками, чорним чи сивим волоссям. Поряд з безбородими юнаками — сиві чоловіки з «біогрфіями». Найшанованіших святих супроводжують написи (Апостол Вартоломей, Євангеліст Матвій, Св. Петро). За вказівкою атрибутів можна розпізнати шанованих святих і без написів (Апостола Петра подають з ключами, які той отримав від Христа). Серед біблійних персонажів — і серафіми з крилами замість тіл, і жертовні багатоокі тварини (віл, ягня). Біблійні сюжети на фресках доповнені притчами (діви розумні і нерозумні), які стануть сюжетами для скульптурних композицій доби готики у Франції.

Залишки каталонських фресок були знайдені в малих сакральних спорудах в Піренеях. В 1920-ті роки їх обережно зняли зі стін і перенесли в Барселону. На початку XXI століття їх експонують в окремих залах на штучно відтворених архітектурних поверхнях, що точно копіюють первісні романські форми в тодішніх інтер'єрах.

Романські впливи на архітектуру України Редагувати

Церква Святого Пантелеймона, неподалік Галича, Україна, західний фасад.

Романський вплив міг прийти в Україну з Польщі, Угорщини й Чехії. Він найбільше втілений у спорудах Чернігова і Галича, у якому збереглася церква св. Пантелеймона (1194), де романські форми значно переважають візантійські. Портал із колонками, внутрішні різьблені фризи з аканту і плетінки близькі до подібних пам'яток Заходу. У будівлях Чернігова спостерігається романський вплив (Успенський собор Єлецького монастиря), хоча у своїй основі вони мають типові риси давньоруської візантики. Такі романські риси мали й інші споруди України;: у Галичі (княжий собор Богородиці в Крилосі), у Володимирі-Волинському та кілька церков-ротонд у Галичині, на Волині й Закарпатті. Цього не можна сказати про іконографію. Тільки в збережених мініатюрах Трірського Псалтиря з другої половини ХІ ст. помітні деякі романські риси, що й спонукало дослідників мистецтва вважати їх творами західноукраїнських майстрів.

Ювелірні вироби романської доби чи пізніше Редагувати

Меблі доби романіки Редагувати

Дубова шафа для книг і одягу, з церкви св. Сільвестра, Вернігероде, Німеччина

У романську добу використовують масивні і спрощені за формою меблі. Її виготовляли з жердин без кори чи оброблених сокирою дощок. Сиділи на стільці, що мали три опори. Для церковних ієрархів виготовляли крісла з високою спинкою. Серед оздоб переважало різьблення геометричних чи рослинних візерунків.

У Німеччини випадково збереглася шафа з церкви св. Сільвестра доби пізньої романики. Шафу створили з деревини дуба і вона первісно слугувала для зберігання богослужебних книг та одягу. Шафа вже мала парадний фасад, верхню частину котрого прикрасили рослинним візерунком із тваринами. Декілька різьблених рельєфів інтерпретують як символи перемоги добра над злом чи перемоги християнських чеснот над гріхами.

Килими (арраси) доби романіки Франції та Британії Редагувати

Гобелен Байє

Єдиний збережений гобелен романської доби в Британії — гобелен Байє (Вестмінстерське абатство, Лондон). Виробництво безворсових килимів (аррасів) виникає наново в XIII столітті у Франції. Перше повідомлення про арраси Франції XIII століття знайдені в «Книзі ремесел» 1263 року, що написана за наказом Етьєна Буало.

В XIV столітті вже існував цех майстрів аррасів, а їх зразки описані в документах. У Франції існувало декілька невеличких центрів килимарства, найбільший зафіксували в Парижі. В XIV столітті килими створювали з гербами можновладців та орнаментами. З'явились також невеличкі килими з зображеннями пташок, невеличких тварин, квітів. Після 1360 року віднайдені інвентарі з переліком цілих серій аррасів на сюжети Старого та Нового Заповітів, а також світських (на літературні та історичні сюжети).

Найдавнішим із збережених аррасів Франції вважають килим Анжерський Апокаліпсис. Відомо і ім'я його замовника — герцог Луї І Анжуйський. Картони для Апокаліпсису виконав фламандець Жан з Брюгге у 1375–1379 роках, що оселився в Парижі. Зразком малюнків було узято мініатюри Апокаліпсису XIII ст. із збірки короля, що збільшили і пристосували до килимарства. Арраси Анжерського Апокаліпсису передавали у спадок. У 1480 році Анжерському собору їх заповів король Рене. Первинна серія мала сім аррасів 5 на 24 м кожний, де налічили сто п'ять сюжетів. До XXI століття дійшло лише 75 сюжетів (в музеї Анже, Франція).

Вироби зі слонової кістки доби романіки Редагувати

Скульптура доби романіки Редагувати

Капітель «Христос миє ноги апостолам» з поруйнованого монастиря Нотр Дам ан Во, 12 ст., Франція.

У XI та у XII століттях разом із романською архітектурою отримали умови для розвитку живопис і скульптура. Скульптура у попередній період ледь животіла і була осереджена на створенні швидше ювелірних виробів та мініатюрних рельєфах зі слонової кістки. Центром цього вишуканого мистецтва були імператорські майстерні Константинополя. Завмерло, однак, створення монументальної скульптури, котра дорого коштувала і мала попит лише при стабільності держави. Останнім її значущим зразком можна вважати кінну статую імператора Юстиніана І, що прикрасила колону близько 542 року у Константинополі.

Монументальна скульптура почала відроджуватись у добу романики у вигляді декору романських церков. Втрата традицій відбилась у примітивізації, площинності та у підкоренні скульптурних зображень розмірам кам'яної брили. Особливо це помітно при створенні капітелей та тимпанів, що прикрашали головний храмовий портал. Фігури надзвичайно наближені до глядача, а рельєфи практично позбавлені глибини.

У храмових тимпанах фігури підкорені його формі і різні за масштабом і розміром. Так, схематичне зображення Христа найбільше за фігури янголів і апостолів, що успадкувало ієрархію середньорічних уяв про царя небесного. У рельєфах фігури приземкуваті, скульптури на стовпах і колонах, навпаки, видовжені і неприродні, непропорційні (вузькі плечі, зморшки на одягу площинні і суто декоративні). В скульптурі, мистецтві і без того умовному, відображали суттєве, найголовніше. Якщо рельєф мав розповідальний характер, важливі моменти розповіді подавались разом навіть коли ті відбувались зі значними проміжками у часі. Схематизм і площинність не ставали в заваді при насиченні скульптур екстатичними рухами і емоціями майже хворобливого характеру. Пізніше, у епідемію чорної смерті, наче виправдаються найгірші очікування темного, страхітливого майбутнього. І у мистецтво, що було тоді переважно церковним, прийдуть страхітливі сюжети, відомі як танок смерті.

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Романська архітектура
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Романська скульптура
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Романський живопис

Примітки Редагувати

  1. ↑ «Всеобщая история искусства», т 2, М., «Искусство», 1960, с. 231
  2. ↑ «Всеобщая история искусства», т 2, М., «Искусство», 1960, с. 232
  3. «Всеобщая история искусства», т 2, М., «Искусство», 1960, с. 234

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Roma nske miste ctvo takozh Romanika stil ta odnojmenna epoha u mistectvi serednovichnoyi Yevropi vid doromaniki do gotiki ohoplyuye zhivopis skulpturu i arhitekturu Hronologichno u riznih chastinah Yevropi yiyi genezis ta panuvannya vidriznyayetsya u arhitekturi vono staye pomitnim z 1000 roku a kinec ta perehid do gotiki vidbuvsya protyagom XIII st u Franciyi trohi ranishe vzhe u 1130 roci Nevidomij romanskij hudozhnik XII st z Ispaniyi Romanska freska Vhid Gospodnij u Yerusalim 1125 r Kaplicya San Baudelio de Berlanga Ispaniya nini Muzej mistectv Indianapolisa SShA Na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini periodom rozvitku romanskogo mistectva vvazhayetsya pochatok HII st kinec HIII st Romanika vvazhayetsya pershoyu velikoyu zagalnoyevropejskoyu epohoyu u mistectvi pislya padinnya Rimu u V st i takim chinom kincya antichnosti U arhitekturi tipovimi risami romanskih budivel vvazhayutsya krugli arki neveliki krugli arkovi vikna stovpi z blokopodibnimi kapitelyami ta tovsti stini z pidkresleno masivnimi kam yanimi blokami tak sho budivlya nagaduye fortecyu Plani poverhiv i budivli sliduyut prostim geometrichnim formam Same fahove ponyattya romanika fr l art roman u naukovij ta zagalnomovnij obig u 1820 vveli francuzki istoriki arheologi ta mistectvo Zmist 1 Kulturni i zmistovi vidminnosti 2 Terminologiya 3 Duhovna atmosfera 4 Arhitektura romaniki i arhitekturni detali 5 Vidsutnist budivelnih standartiv 6 Romanski freski Kataloniyi 7 Romanski vplivi na arhitekturu Ukrayini 8 Yuvelirni virobi romanskoyi dobi chi piznishe 9 Mebli dobi romaniki 10 Kilimi arrasi dobi romaniki Franciyi ta Britaniyi 11 Virobi zi slonovoyi kistki dobi romaniki 12 Skulptura dobi romaniki 13 Div takozh 14 Primitki 15 Dzherela 16 PosilannyaKulturni i zmistovi vidminnosti RedaguvatiKultura zahidnoslov yanskih plemen kotri postijno kontaktuvali iz zahidnoyevropejskimi kulturnimi centrami rozvivalas v mezhah kulturnih form ta idej blizkih do zahidnoyevropejskih doromanskij etap romanika gotika Vplivi vizantijskogo mistectva u cih regionah buli ostatochno vitisneni zahidnoyevropejskimi vplivami u Franciyi Nimechchini Britaniyi Ispaniyi desho menshe u Italiyi Kultura shidnoslov yanskih plemen sho postijno kontaktuvali z krayinami Aziyi pishla shlyahom zapozichennya politichno derzhavnickih sistem tiranichnogo tipu a v kulturi i v osviti konservativnimi sistemami vizantijskogo tipu bez yih tvorchogo rozvitku i udoskonalennya Universitetska sistema tut v dobu serednovichchya ne pracyuvala Ne buli sprijnyati tut i yuridichni instituti na kshtalt rozvinutogo rimskogo prava i notariatu Ce todi koli u krayinah Zahidnoyi Yevropi notarius golovuyucha osoba v upravlinni v peredachi i uspadkuvanni majna bud kim tosho Romanski arhitekturni formi v comu regioni mali lishe nablizhenij do zahidnoyevropejskih zrazkiv harakter i ne perejshli u gotiku yak taku Suto romanski chi gotichni sporudi vinikayut lishe u regionah sho pidpali pid zahidnoyevropejski kulturni i religijni vplivi Slovachchina Chehiya Polsha Litva Bilorus v Ukrayini Galichina i Volin Terminologiya RedaguvatiChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2019 nbsp Kapitel dobi romaniki Monastir Santa Mariya de Serrabona Kataloniya Naukovij termin romanika abo romanske mistectvo vinik tilki u XIX st 1 angazhovane dzherelo Vodnochas jogo vveli u istoriyu mistectva ta u movoznavstvo abi vidriznyati yakisni zmini u movah i u istoriyi mistectva vid poperednogo etapu i vid gotiki 1 angazhovane dzherelo Do XIX stolittya koristuvalis terminom gotika rozpovsyudzhuyuchi jogo takozh na doromanskij i romanskij periodi Odinadcyate stolittya takozh zaproponuvali vvazhati rannim romanskim periodom a XII stolittya zrilim abo rozvinenim periodom Cej rozpodil tezh dosit umovnij Bo u Franciyi rozvinenij serednovichnij krayini de sformuvali gotiku yak taku vzhe v XII stolitti v praktiku vvedena gotika 2 angazhovane dzherelo U Nimechchini navpaki romanski formi v arhitekturi zatrimalis u vlasnomu rozvitku i trivalij chas spivisnuvali z formami gotiki 2 angazhovane dzherelo U krayinah vizantijskogo kulturnogo prostoru isnuvala kompromisna arhitektura lishe nablizhena formami do romanskoyi arhitekturi kotra nikoli tak i ne uspadkuvala konstruktivni nastanovi yevropejskoyi romaniki u arhitekturi i nikoli ne perejshla do gotiki yak takoyi Duhovna atmosfera RedaguvatiDuhovna atmosfera v dobu romaniki bula dramatichnoyu Adzhe rimska antichnist tragichno zakinchila vlasne isnuvannya Pripinili isnuvannya i rimska vijskova mashina i rimske byurokratichne upravlinnya i navit ideya svyatosti rimskoyi imperatorskoyi vladi svyatist imperatorskoyi vladi v Yevropi vidrodyat piznishe Vid togo chasu zbereglas lishe hristiyanska cerkva i ostrivci osviti i pismennosti u monastiryah Lishe tam zbereglisya ostrivci antichnoyi kulturi i antichnih znan u fragmentarnomu viglyadi Rannye serednovichchya malo rahuyetsya z antichnim spadkom abo vikoristovuye lishe te sho ne maye protirich z hristiyanskim vchennyam Meshkancyam rannogo serednovichchya bulo ne do zberezhennya antichnogo spadku bo u vsij gostroti stoyala problema vizhivannya Kozhen den prinosiv lishe neshastya i zhahi pered majbutnim Bulo postijne ochikuvannya kincya svitu Cerkva yak organizaciya znajshla comu vlasne poyasnennya ce grihi i pokarannya na grihi A yaksho osoba ne grishila chomu pokarannya Cerkva i comu znajshla poyasnennya ce pokarannya za grihi predkiv I zamoliti grihi predkiv mozhna palomnictvom do svyatih misc Sered pershih palomnickih shlyahiv shlyah do Santyago de Kompostelli sho na pivnochi suchasnoyi Ispaniyi Vidtak visvitivsya i inshij shlyah palomnictvo do Yerusalima Te sho ci zemli davno nalezhat musulmanam ne zupinyalo piligrimiv I zgodom sformuvavsya novij fenomen hrestovi pohodi Vsi ci ideyi i keruvali yak knyazyami cerkvi tak i natovpom viryan Zgodom tisyachi osib znimutsya zi svoyih osel i stanut palomnikami sered kotrih budut navit i diti i vagitni zhinki Arhitektura romaniki i arhitekturni detali RedaguvatiDokladnishe Romanska arhitektura nbsp Cerkva Santo Domingo Soriya 12 16 st Pivnich centralnoyi Ispaniyi Arhitektura dobi romaniki posidala providne misce sered mistectv Cya arhitektura mala vidverto sakralnij harakter bo neyu opikuvalis osvicheni i zamozhni chenci i svyasheniki katolickih ordeniv Svitska arhitektura praktichno ne mala zacikavlenih pribichnikiv i ne akumulyuvala najkrashih majstriv navit koli buduvali primishennya dlya aristokrativ i knyaziv cerkvi Vinyatok zamki feodaliv Katolicka cerkva yak zaklad praktichno monopolizuvala kulturu i realno spryamuvala osvichenu i talanovitu generaciyu teoretikiv arhitektoriv skulptoriv yuveliriv na pobudovu teokratichnogo carstva bozhogo na zemli Vid dobi romaniki zberezheno chimalo cerkov monastiriv i soboriv i majzhe ne zberezheno svitskoyi chi zhitlovoyi arhitekturi yaksho vona ne bula pov yazana z fortechno zahisnimi funkciyami Fortechnij harakter dovgij chas zberigala i arhitektura romanskoyi dobi Todi yak chimalo cerkov monastiriv i soboriv zberezheni i proisnuvali 800 1000 rokiv vid rokiv budivnictva Prioritet mala hramova arhitektura Bogoslovi i teoretiki arhitekturi i v doromansku i u romansku dobu opikuvalis interpretaciyami vidomoyi z antichnosti baziliki Vtrata bilshosti budivelnih i matematichnih znan sponukala do perevidkrittya cih znan i otrimannya dosvidu shlyahom sprob i pomilok Nizka sakralnih sporud dobi romaniki rujnuvalas i desyatilittyami perebudovuvalas na novitni gotichni chi renesansni sporudi Poshirennya otrimali zalni cerkvi abo interpretaciyi baziliki Trinavna bazilika mala visoku centralnu navu i nizki bichni Oboronnij harakter sporud i pomilki tehnologiyi primusili vikoristovuvati tovsti stini i mali vikonni otvori Tomu bilshist romanskih hramiv zatisni i temni Nemozhlivist perekrivati shiroku centralnu navu privodila do rozpovsyudzhennya visokih ale vuzkih centralnih nav kritih plaskimi derev yanimi stelyami Stina centralnoyi navi rozdilyalas na tri chastini Nizhnya galereya sho zabezpechuvala zv yazok iz bichnimi navami shirokij mur bez dekoru i vikon nad galereyami inodi stina sluguvala dlya stinopisiv vuzka smuga malih vikon po pid plaskoyu derev yanoyu steleyu 3 Zgodom cya shema bula uspadkovana arhitektorami dobi gotiki i pereroblena na sistemu vidkritih galerej serednoyi chastini u centralnu navu arkada triforiya V gotichnomu hrami z arkadami triforiya takim chinom znikalo zruchne misce dlya stinopisiv Yih funkciyu v gotichnomu hrami perebrali na sebe vitrazhi Shiroke vikoristannya plaskih derev yanih stel uspadkovane i arhitektorami gotiki ne pripinilo poshukiv novih variantiv sklepin osoblivo vognetrivkih kam yanih bo svyasheniki postijno zaluchali do pobudovi hramiv yak osvichenih chenciv tak i miscevih majstriv Vidsutnist zhorstkih kanoniv u budivelnij praktici prizvela do nadzvichajno riznih tipiv sakralnih sporud Shiroko vikoristovuvali miscevi pokladi dikogo kamenya Lishe u miscinah bidnih pokladami kamenya vikoristovuvali ceglu u kombinaciyi z kamenem abo tilki ceglu Zgodom ce spriyatime poyavi ceglyanoyi gotiki nbsp Cerkva Santa Mariya del Naranho Ovyedo Asturiya Ispaniya nbsp Cerkva San Mikele Madzhore golovnij fasad Paviya Italiya nbsp Abatstvo Kodon XII st Dordon Franciya nbsp Cerkva sv Mihayila 1010 1033 rr Gildesgajm Nimechchina nbsp Bazilika sv Georgiya vivtar Praga Chehiya nbsp Cerkva San Hulian de los Prados vivtar Ovyedo Asturiya Ispaniya nbsp Rekonstrukciya romanskoyi kaplici Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork nbsp Cerkva sv Mihayila portal pivnichnogo transepta Paviya Italiya nbsp Zahidnij portal cerkvi Svyatogo Pantelejmona Shevchenkove Ukrayina nbsp Cerkva Santa Mariya del Naranho sklepinnya Ovyedo Asturiya Ispaniya nbsp Kostel sv Yana Marin Chehiya zahidnij portal nbsp P yatnicka cerkva v Chernigovi Ukrayina vhidnij portal Restavrator Baranovskij Petro DmitrovichVidsutnist budivelnih standartiv RedaguvatiVidsutnist budivelnih standartiv i zv yazok iz narodnim mistectvom yaskravo vidbilis u stvorenni kapitelej Majstru kamenyaru nadavali lishe rozmiri majbutnogo tvoru Bazhanimi buli biblijni syuzheti ale tematika kapitelej zhorstko ne obmezhuvalas Tomu syuzheti kapitelej vsmoktali dekorativni folklorni religijni i navit brutalno erotichni i seksualni zobrazhennya nespodivani dlya fanatika i ortodoksa u bozhomu hrami nbsp Syuzhetna kapitel Avraam i tri yangoli XII st Franciya nbsp Zoomorfna kapitel XII st nbsp Adam i Yeva XII st Franciya nbsp Kapitel XII st Vsi Muzej Klyuni ParizhRomanski freski Kataloniyi RedaguvatiU mezhah romanskogo stilyu rozvivalisya j monumentalni zhivopis i skulptura Za hudozhnimi oznakami mistectvo cogo periodu shematichne umovne Dlya romanskoyi kompoziciyi harakterni prostir pozbavlenij glibini riznomasshtabni figuri rizki kolorovi gami Unikalni miscevi osoblivosti mav freskovij zhivopis romanskoyi dobi v Kataloniyi Shematizm kompozicij katalonski majstri poyednuyut z geometrichnimi ornamentami vitoki yakih v antichnomu mistectvi i v retelno rozroblenih mozayikah Vizantiyi Vidsutnist koshtovnih smalt v Kataloniyi kompensuvali yaskravimi farbami Na zbagachennya hudozhnih obraziv pracyuyut yak sprobi vidtvoriti shati z koshtovnih tkanin tak i shiroki riznokolorovi smugi na tli Zrobleni pershi sprobi nadati individualnih ris i obrazam svyatih sho podani z zastiglimi viryachenimi ochima ale voni vzhe rozriznyayutsya zachiskami chornim chi sivim volossyam Poryad z bezborodimi yunakami sivi choloviki z biogrfiyami Najshanovanishih svyatih suprovodzhuyut napisi Apostol Vartolomej Yevangelist Matvij Sv Petro Za vkazivkoyu atributiv mozhna rozpiznati shanovanih svyatih i bez napisiv Apostola Petra podayut z klyuchami yaki toj otrimav vid Hrista Sered biblijnih personazhiv i serafimi z krilami zamist til i zhertovni bagatooki tvarini vil yagnya Biblijni syuzheti na freskah dopovneni pritchami divi rozumni i nerozumni yaki stanut syuzhetami dlya skulpturnih kompozicij dobi gotiki u Franciyi Zalishki katalonskih fresok buli znajdeni v malih sakralnih sporudah v Pireneyah V 1920 ti roki yih oberezhno znyali zi stin i perenesli v Barselonu Na pochatku XXI stolittya yih eksponuyut v okremih zalah na shtuchno vidtvorenih arhitekturnih poverhnyah sho tochno kopiyuyut pervisni romanski formi v todishnih inter yerah nbsp Freski z cerkvi v Tauli 1123 rik Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi Barselona nbsp Zala z freskami ciklu Zavoyuvannya Majorki nbsp Apostoli z Orkau 12 stolittya Obidvi Nacionalnij muzej mistectva Kataloniyi Barselona nbsp Majster iz Orkau Blagovishennya 1125 1130 rr Romanski vplivi na arhitekturu Ukrayini Redaguvati nbsp Cerkva Svyatogo Pantelejmona nepodalik Galicha Ukrayina zahidnij fasad Romanskij vpliv mig prijti v Ukrayinu z Polshi Ugorshini j Chehiyi Vin najbilshe vtilenij u sporudah Chernigova i Galicha u yakomu zbereglasya cerkva sv Pantelejmona 1194 de romanski formi znachno perevazhayut vizantijski Portal iz kolonkami vnutrishni rizbleni frizi z akantu i pletinki blizki do podibnih pam yatok Zahodu U budivlyah Chernigova sposterigayetsya romanskij vpliv Uspenskij sobor Yeleckogo monastirya hocha u svoyij osnovi voni mayut tipovi risi davnoruskoyi vizantiki Taki romanski risi mali j inshi sporudi Ukrayini u Galichi knyazhij sobor Bogorodici v Krilosi u Volodimiri Volinskomu ta kilka cerkov rotond u Galichini na Volini j Zakarpatti Cogo ne mozhna skazati pro ikonografiyu Tilki v zberezhenih miniatyurah Trirskogo Psaltirya z drugoyi polovini HI st pomitni deyaki romanski risi sho j sponukalo doslidnikiv mistectva vvazhati yih tvorami zahidnoukrayinskih majstriv Yuvelirni virobi romanskoyi dobi chi piznishe Redaguvati nbsp Slejvlot triptih abo relikvarij dlya shmatochkiv istinnogo hresta Mozan Belgiya bl 1156 58 rr 48 66 cm u vidkritomu stani zoloto emal Biblioteka i muzej Morgana Nyu Jork nbsp Zoloti kabluchki yepiskopiv muzej Klyuni nbsp Yevrejske vesilne kilce pochatku XIV st zoloto sriblo filigran Elzas Franciya nbsp Kabluchka papi rimskogo Siksta IV zolochena bronza girskij krishtal z chervonoyu pidkladkoyu folgoyu nbsp Relikvarij z orlom vikladenim napivkoshtovnim kaminnyam mozhlivo Chehiya XIV st Mebli dobi romaniki Redaguvati nbsp Dubova shafa dlya knig i odyagu z cerkvi sv Silvestra Vernigerode NimechchinaU romansku dobu vikoristovuyut masivni i sprosheni za formoyu mebli Yiyi vigotovlyali z zherdin bez kori chi obroblenih sokiroyu doshok Sidili na stilci sho mali tri opori Dlya cerkovnih iyerarhiv vigotovlyali krisla z visokoyu spinkoyu Sered ozdob perevazhalo rizblennya geometrichnih chi roslinnih vizerunkiv U Nimechchini vipadkovo zbereglasya shafa z cerkvi sv Silvestra dobi piznoyi romaniki Shafu stvorili z derevini duba i vona pervisno sluguvala dlya zberigannya bogosluzhebnih knig ta odyagu Shafa vzhe mala paradnij fasad verhnyu chastinu kotrogo prikrasili roslinnim vizerunkom iz tvarinami Dekilka rizblenih relyefiv interpretuyut yak simvoli peremogi dobra nad zlom chi peremogi hristiyanskih chesnot nad grihami Kilimi arrasi dobi romaniki Franciyi ta Britaniyi Redaguvati nbsp Gobelen BajyeYedinij zberezhenij gobelen romanskoyi dobi v Britaniyi gobelen Bajye Vestminsterske abatstvo London Virobnictvo bezvorsovih kilimiv arrasiv vinikaye nanovo v XIII stolitti u Franciyi Pershe povidomlennya pro arrasi Franciyi XIII stolittya znajdeni v Knizi remesel 1263 roku sho napisana za nakazom Etyena Bualo V XIV stolitti vzhe isnuvav ceh majstriv arrasiv a yih zrazki opisani v dokumentah U Franciyi isnuvalo dekilka nevelichkih centriv kilimarstva najbilshij zafiksuvali v Parizhi V XIV stolitti kilimi stvoryuvali z gerbami mozhnovladciv ta ornamentami Z yavilis takozh nevelichki kilimi z zobrazhennyami ptashok nevelichkih tvarin kvitiv Pislya 1360 roku vidnajdeni inventari z perelikom cilih serij arrasiv na syuzheti Starogo ta Novogo Zapovitiv a takozh svitskih na literaturni ta istorichni syuzheti Najdavnishim iz zberezhenih arrasiv Franciyi vvazhayut kilim Anzherskij Apokalipsis Vidomo i im ya jogo zamovnika gercog Luyi I Anzhujskij Kartoni dlya Apokalipsisu vikonav flamandec Zhan z Bryugge u 1375 1379 rokah sho oselivsya v Parizhi Zrazkom malyunkiv bulo uzyato miniatyuri Apokalipsisu XIII st iz zbirki korolya sho zbilshili i pristosuvali do kilimarstva Arrasi Anzherskogo Apokalipsisu peredavali u spadok U 1480 roci Anzherskomu soboru yih zapoviv korol Rene Pervinna seriya mala sim arrasiv 5 na 24 m kozhnij de nalichili sto p yat syuzhetiv Do XXI stolittya dijshlo lishe 75 syuzhetiv v muzeyi Anzhe Franciya Virobi zi slonovoyi kistki dobi romaniki Redaguvati nbsp Ceberochka dlya svyachenoyi vodi slonova kistka Vizantiya IX st nbsp Triptih Vizantiya X st Luvr Parizh nbsp Verhivka yepiskopskogo posoha slonova kistka bl XIII st nbsp Diptih sceni zhitiya Hrista slonova kistka XIV st Franciya Muzej Gulbenkyana Lisabon nbsp Madonna z nemovlyam slonova kistka rozfabruvannya XIV st majsternya ParizhaSkulptura dobi romaniki Redaguvati nbsp Kapitel Hristos miye nogi apostolam z porujnovanogo monastirya Notr Dam an Vo 12 st Franciya U XI ta u XII stolittyah razom iz romanskoyu arhitekturoyu otrimali umovi dlya rozvitku zhivopis i skulptura Skulptura u poperednij period led zhivotila i bula oseredzhena na stvorenni shvidshe yuvelirnih virobiv ta miniatyurnih relyefah zi slonovoyi kistki Centrom cogo vishukanogo mistectva buli imperatorski majsterni Konstantinopolya Zavmerlo odnak stvorennya monumentalnoyi skulpturi kotra dorogo koshtuvala i mala popit lishe pri stabilnosti derzhavi Ostannim yiyi znachushim zrazkom mozhna vvazhati kinnu statuyu imperatora Yustiniana I sho prikrasila kolonu blizko 542 roku u Konstantinopoli Monumentalna skulptura pochala vidrodzhuvatis u dobu romaniki u viglyadi dekoru romanskih cerkov Vtrata tradicij vidbilas u primitivizaciyi ploshinnosti ta u pidkorenni skulpturnih zobrazhen rozmiram kam yanoyi brili Osoblivo ce pomitno pri stvorenni kapitelej ta timpaniv sho prikrashali golovnij hramovij portal Figuri nadzvichajno nablizheni do glyadacha a relyefi praktichno pozbavleni glibini U hramovih timpanah figuri pidkoreni jogo formi i rizni za masshtabom i rozmirom Tak shematichne zobrazhennya Hrista najbilshe za figuri yangoliv i apostoliv sho uspadkuvalo iyerarhiyu serednorichnih uyav pro carya nebesnogo U relyefah figuri prizemkuvati skulpturi na stovpah i kolonah navpaki vidovzheni i neprirodni neproporcijni vuzki plechi zmorshki na odyagu ploshinni i suto dekorativni V skulpturi mistectvi i bez togo umovnomu vidobrazhali suttyeve najgolovnishe Yaksho relyef mav rozpovidalnij harakter vazhlivi momenti rozpovidi podavalis razom navit koli ti vidbuvalis zi znachnimi promizhkami u chasi Shematizm i ploshinnist ne stavali v zavadi pri nasichenni skulptur ekstatichnimi ruhami i emociyami majzhe hvoroblivogo harakteru Piznishe u epidemiyu chornoyi smerti nache vipravdayutsya najgirshi ochikuvannya temnogo strahitlivogo majbutnogo I u mistectvo sho bulo todi perevazhno cerkovnim prijdut strahitlivi syuzheti vidomi yak tanok smerti Div takozh RedaguvatiSerednovichchya Vizantijska imperiya Muzej Klyuni nbsp Portal Istoriya nbsp Portal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Romanska arhitekturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Romanska skulpturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Romanskij zhivopisPrimitki Redaguvati a b Vseobshaya istoriya iskusstva t 2 M Iskusstvo 1960 s 231 a b Vseobshaya istoriya iskusstva t 2 M Iskusstvo 1960 s 232 Vseobshaya istoriya iskusstva t 2 M Iskusstvo 1960 s 234Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Vseobshaya istoriya iskusstva t 2 M Iskusstvo 1960 http www gumer info bibliotek Buks Culture ilina 03 php Ilina T Istoriya iskusstv Zapadnoevropejskoe iskusstvo Gurevich A Ya Haritonovich D E Istoriya Srednih vekov 2 e izd M MBA 2008 320 s Humanitas ISBN 978 5 902445 19 7 Eger O Vsemirnaya istoriya Srednie veka 3 e izd ispr i dop M AST 2006 607 s ISBN 5 17 029373 9 Mustafin O Spravzhnya istoriya serednih vikiv H 2014Posilannya RedaguvatiRomanskij stil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1628 1000 ekz Romanskij stil Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 350 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Romanske mistectvo amp oldid 40337247