Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
| Григоріанський | 1125 MCXXV |
| Ab urbe condita | 1878 |
| Ассирійський | 5875 |
| Бенгальський | 532 |
| Берберський | 2075 |
| Буддистський | 1669 |
| Бірманський | 487 |
| Візантійський | 6633–6634 |
| Китайський | 甲辰年 (деревяний дракон) 3821 або 3761 — до — 乙巳年 (деревяний змій) 3822 або 3762 |
| Коптський | 841–842 |
| Ефіопський | 1117–1118 |
| Єврейський | 4885–4886 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1181–1182 |
| - Шака самват | 1046–1047 |
| - Калі Юґа | 4225–4226 |
| Іранський | 503–504 |
| Ісламський | 518–519 |
| Японський | Tenji 2 (天治２年) |
| Яванський | 1030–1031 |
| Юліанський | 1125 MCXXV |
| Корейський | 3458 |
| Тайванський | 787 до РК 民前787年 |
| Тайський сонячний | 1667–1668 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Іоанн II Комнін (до 1143). Лотар II став королем Німеччини (до 1137), Людовик VI Товстий є королем Франції (до 1137).
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова захопили Альморавіди. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагон, Барселона. Королем Англії є Генріх I Боклерк (до 1135), королем Данії Нільс I (до 1134).
У Київській Русі почав княжити Мстислав Великий (до 1132). У Польщі княжить Болеслав III Кривоустий (до 1138). На чолі королівства Угорщина стоїть Іштван II (до 1131).
На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, Едеське графство, графство Триполі. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- Після смерті Володимира Мономаха у Києві почав княжити його син Мстислав Великий.
- Битва біля Полкстіня
- Інший син Мономаха Юрій Довгорукий, князь суздальський, став фактично незалежним.
- Лотар із Супплінбурга став римським королем (королем Німеччини) після смерті імператора Генріха V. Лотару довелося боротися за владу з Гогенштауфенами.
- Хрестоносці завдали поразки сельджукам у битві при Аазазі.
- Убито шведського короля Інге II Молодшого. Магнус I Сильний проголосив себе королем у Гетеланді, а Рагнвальд Інгесон у Свеланді.
- Чжурчжені знищили державу киданів Ляо і розпочали наступ на землі династії Сун.
Народились Редагувати
Померли Редагувати
- 19 травня — На 72-у році життя помер великий князь київський Володимир II Мономах.
- 23 травня — На 39-у році життя помер Генріх V, німецький король, імператор Священної Римської імперії (з 1106), останній з франконської династії.