Нава́рра (ісп. Comunidad Foral de Navarra, баск. Nafarroako Foru Erkidegoa) — раніше королівство, нині автономна спільнота на півночі Іспанії, біля південної підошви західних Піренеїв, на кордоні з Францією.
Наварра | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Comunidad Foral de Navarra | ||||
| ||||
Столиця | Памплона | |||
Країна | Іспанія | |||
Країна | Іспанія | |||
| ||||
Офіційна мова | іспанська Баскська | |||
Населення | ||||
- повне | 601,874 тис.чол. (2006) | |||
- густота | 57,11 | |||
Етнікон | ісп. navarro(s), navarra(s) аст. Navarra, Navarru фр. Navarrais, Navarraise баск. nafar, nafartar | |||
Площа | ||||
- повна | 10 391 км² | |||
Висота | ||||
- максимальна | 2446±1 м ((Mesa de los Tres Reyes)d) | |||
- мінімальна | ((Bidasoa)d) | |||
Часовий пояс | і | |||
Статус автономії | 16 серпня 1982 | |||
Президент | Міґєль Санз Сесма | |||
Сенаторів | 5 | |||
Депутатів | 5 | |||
Вебсайт | ||||
Код ISO 3166-2 | NA | |||
| ||||
|
Площа 10 391 км². Населення 601 874 (2006). В основному, етнічні баски (близько 47 %) та іспанці. Важливе місто Наварри та її адмістративний центр — Памплона.
Територія автономної спільноти поділяється на 272 муніципалітети.
Північна частина Наварри, Монтана, цілком зайнята відрогами південних Піренеїв (вища точка — пік Ганни, 2 504 м), південна частина знаходиться на плато заввишки 400–500 м. Середня температура січня в Памплоні близько 2,5 °C, липня — 20 °C. Провінція зрошується річкою Ебро, з припливами що протікає в основному по південному кордону, з притоками Ега й Арагон, а також річкою Бідассоа (на півночі). Ліси (переважно широколистяні) є лише в гірській частині провінції, плато зайняте солончаковими степами, використовуваними в тваринництві (розводиться велика рогата худоба і вівці). Більш родюча долина річки Ебро на крайньому півдні (вирощування пшениці, (цукрового буряка), винограду). У Піренеях розвинені виноградарство, садівництво; спрадавна вирощуються каштани і волоські горіхи; є незначний лісовий промисел.
Видобувна, деревообробна, паперова, шкіряно-взуттєва, металургійна, хімічна, харчова (цукрова і виноробна) промисловість.
Назва Редагувати )
Перша документальна згадка про «Наварру» міститься у хроніці (Ейнгарда), в описі бенкетів Карла Великого, де згадуються (лат.) navarros. В (Анналах королівства франків) згадуються (лат.) nabarros.
Точне значення слова не відоме. Існує дві етимологічні гіпотези:
Історія Редагувати )
Нинішня іспанська провінція Наварра становить лише південну половину однойменного середньовічного королівства — Верхню Наварру: Нижня Наварра, розташована на північному схилі Піренеїв, входить до складу Франції. Прадавніми відомими жителями Наварри були васкони, що походять від древніх іберів, прадавнього населення Іспанії; нащадками їх є баски. Наварра, як і вся територія Іспанії, послідовно підкорялася римлянами, свевами, вестготами (у VI столітті), маврами (у VIII столітті).
У (778) Карл Великий зайняв велику частину території Наварри, відтіснивши маврів, але незабаром зазнав поразки від басків, що розбили керівника його військ, — знаменитого (Роланда), і вимушений був поступитися майже всіма завойованими землями. Його син, король Аквітанії, на початку IX століття відновив іспанську монархію, до складу якої увійшла Наварра. Внаслідок розбратів у франкському королівстві жителі Наварри знайшли незалежність і вибрали своїм графом (Санчо I Гарсію), що вважався нащадком вестготського короля (Реккареда); завоювавши Памплону, він у (905) проголосив самостійне королівство Наварра; відвойований у (сарацинів) район верхнього Ебро, перший король Наварри помер у 925. Найуспішнішим з нащадків Санчо Гарсії став (Санчо III Великий) (правив близько 1000-(1035)), який завоював майже всю північну частину Іберійського півострова і розділив її між чотирма синами; Наварра дісталася його синові Гарсії. Внаслідок розділу більшість приєднаних Санчо III територій фактично стали самостійними королівствами. У (1076) Наварра втратила незалежність, попавши під владу арагонського короля, що відібрав престол у (Санчо IV). Втім, незабаром, у 1134, Наварра знов стала незалежним королівством на чолі з (Гарсією V).
У (1234), після смерті (Санчо VII), що не мав спадкоємців, у Наваррі французьким графом (Тібо Шампанським) була заснована нова династія. Остання представниця цієї династії, Іоана, вийшла заміж за французького короля (Філіпа IV Красивого); таким чином, Наварра стала частиною території Франції. Після припинення чоловічої лінії Капетингів (1328), Наварру успадковувала (Іоана II), дочка (Людовіка X), і правителем став її чоловік, французький граф (Філіпп III). По смерті останнього влада перейшла до його сина, (Карла II Злого). Разом з рукою його внучки, Бланки, в 1441 королівство відійшло до Іоана Арагонського; Наварра була сполучена з королівством Арагонським впродовж подальших 38 років. У 1479 землі Наварри був об'єднані з Беарном: іспанський король Іоан заповідав Наварру своїй дочці, що була дружиною Гастна, віконтом Беарнським. У 1484 Наварра перейшла до родини (Альбре), що володіла нею до (1512) і втратила панування над цією частиною Піренейського півострова в боротьбі з іспанським королем (Фердинандом II Арагонським). Упродовж середньовіччя економічний розвиток Наварри залишався низьким; міст на її території було мало, у горах були селянські громади.
У 1517 син короля Іоана, (Генріх II), успадковував Нижню Наварру і Беарн; у 1527 році він одружився з (Маргаритою Валуа). Його єдина дочка і спадкоємиця Йоанна д'Альбре вийшла заміж за Антона Бурбона. Її правління відоме, перш за все, введенням в Наваррі кальвінізму. У 1589, разом зі вступом її сина Генріха III на французький престол (під ім'ям Генріха IV), Нижня Наварра остаточно втратила самостійність і була включена в територію Франції. Втім, Наварра зберігала ряд привілеїв аж до (Великої французької революції), а французькі королі до 1830 носили титул королів Франції і Наварри.
Верхня Наварра досі перебуває у складі Іспанії. Вона, на відміну від Нижньої Наварри, зберігала політичні привілеї довго — до першої половини XIX століття (так, до 1833 вона мала статус віце-королівства; старовинні дворянські привілеї Наварри зберігалися до 1839). У 1808 територія Верхньої Наварри була зайнята військами наполеонівської Франції; звільнена в 1814. Під час (карлістських війн) 1833-1840 і 1872-1876 наваррці підтримували карлістів, що пообіцяли відновити минулу автономію Наварри. Результатом поразки карлістів стала втрата Наваррою багатьох привілеїв. У 1876 Наварра була позбавлена всяких залишків автономії і стала звичайною іспанською провінцією.
Під час Іспанської революції у 1931 Наварра — вогнище селянських виступів, направлених на повну ліквідацію феодальних відносин у провінції. Цього ж року Наварра була об'єднана з Країною Басків в єдину автономну державу у складі Іспанії. В період (громадянської війни 1936-39 рр.) Наварра — на стороні націоналістів Франка, що заохочувало організації карлістів (бойові загони «рекете»).
Суспільство, географія, і клімат Редагувати )
Розташована на північному сході Іберійського півострова, Наварра межує з Францією на півночі, Арагоном на сході, (Ла-Ріохою) на південному заході, і Баскською Країною на заході. Територія включає анклав, Петілья-де-Арагон, який цілком оточує Арагон.
Суспільство управляється як автономний регіон з його власним парламентом (Parlamento de Navarra) і урядом (Gobierno de Navarra). На відміну від інших регіонів (і подібно до Країни Басків), вона має майже повну відповідальність за збір і управління податків, які повинні слідувати за повними директивами, встановленими Іспанським урядом, але, можливо, має деякі незначні відмінності.
Попри її відносно маленький розмір, абсолютні контрасти особливостей Наварри, у географії, з піренейського гірського масиву, який превалює над територією до рівнин долини річки Ебро на півдні.
Адміністративний устрій Редагувати )
Наварра складається з 272 муніципалітетів і має загальну чисельність населення 601 874 (2006), з якого приблизно одна третина живе в столиці, Памплоні (195 769 чол.), і половина в столичній області столиці (315 988 чол.). В регіоні немає жодних інших великих муніципалітетів. Наступний найбільший — (Тудела) (32 802), (Бараньяйн) (22,401), (Бурлада) (18,388), (Естелья) (13,892), (Сісур-Майор) (13,197) (Тафалья) (11,040), (Вільява) (10,295), і (Ансоайн) (9,952).
Клімат Редагувати )
Клімат Наварри змішує вплив від піренейських гір і долини річки Ебро, створюючи велику різницю між кліматом півночі (значно більше вологий і з частою кількістю опадів) і півдня (більше Середземного моря з вищими температурами).
Енергетична політика Редагувати )
Наварра лідирує в Європі по використанню поновлюваної технології енергії і планує досягти 100 % поновлюваного покоління електрики до 2010. До 2004, 61 % регіональної електрики виробляли поновлювані джерела, що складаються з 43,6 % від 28 вітряків, 12 % від понад 100 невеликих водних турбін, і 5,3 % від 2 біомаси і 2 заводів біогазу. Крім того, регіон має найбільшу фотогальванічну енергетичну установку в іспанському Монте де К'єрцо Тудела (1,2 місткість MWp) плюс декілька сотень більш маленьких фотогальванічних установок.
Розвиток починаючи з 2004 включає подальше впровадження фотогальванічних заводів в Ларіоні (0,25 MWp) і інший в Кастехоні (2,44 MWp), також один із найбільших в Іспанії .
Культура Редагувати )
Наварра має лише одну державну мову — іспанську, але також вживається й баскська мова. Північно-західна частина суспільства в значній мірі баскськомовна, у той час, як південна частина майже цілком іспаномовна. Столиця Памплона знаходиться в змішаному регіоні. Наварра поділяється на три частини лінгвістично: регіони, де баскська мова широко поширена (область, що говорить баскською), регіони, де баскська мова присутня (змішаний регіон), і регіони, де баскська мова відсутня (область, що говорить іспанською).
Література Редагувати )
- Olhagary, «Histoire de Foix, B é arn et Navarre» (П., 1609)
- Faryn, «Histoire de Navarre» (П., 1622)
- Bordenave († 1572), «Histoire de Bearn et de Navarre» (издал Raymond, П., 1873)
- Boissonade, «Histoire de la r éunion de la Navarre à la Castille» (П., 1893).
Примітки Редагувати )
- archINFORM — 1994.
- ↑
- Navarra // Auñamendi Entziklopedia
Бібліографія Редагувати )
Джерела Редагувати )
- (Аннали королівства франків)
Монографії. Статті Редагувати )
- Collins, Roger. The Basques (2nd ed.). Oxford, UK: Basil Blackwell, 1990.
- Jimeno Jurío, José María. ¿Dónde fue la Batalla de "Roncesvalles"?. Pamplona: Pamiela, 2004.
- Larrea, Juan José; Lorenzo, Jesús. Barbarians of Dâr al-Islâm: the Upper March of al-Andalus and the Western Pyrenees in the Eighth and Ninth Centuries // La Transgiordania Nei Secoli XII-XIII e le "frontiere" del Mediterraneo Medievale. Oxford: Archaeopress, 2012, pp. 277–288.
- Sorauren, Mikel. Historia de Navarra, el estado vasco. Pamiela, 1999.
Посилання Редагувати )
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Наварра