www.wikidata.uk-ua.nina.az

1833 У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Промислова революція Націнально визвольні рухи Робітн

1833

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1833 (значення).

Промислова революція • Націнально-визвольні рухи • Робітничий рух • Російська імперія

Геополітична ситуація

У Росії править імператор Микола I (до 1855). Російській імперії належить більша частина України, значна частина Польщі, Грузія, Закавказзя, Фінляндія, Аляска. Україну розділено між двома державами — Королівство Галичини та Володимирії належить Австрії, Правобережжя, Лівобережя та Крим — Російській імперії.

В Османській імперії править султан Махмуд II (до 1839). Під владою османів перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, Болгарія. Васалами османів є Сербія, Боснія, Волощина та Молдова.

Австрійську імперію очолює Франц II (до 1835). Вона охоплює, крім власне австрійських земель, Угорщину з Хорватією, Трансильванію, Богемію, Північ Італії. Король Пруссії — Фрідріх-Вільгельм III (до 1840). Королівство Баварія очолює Людвіг I (до 1848). Австрія, Прусія, Баварія та інші німецькомовні держави об'єднані в Німецький союз.

У Франції королює Луї-Філіпп I (до 1848). Франція має колонії в Карибському басейні, Південній Америці та Індії. На трон Іспанії зійшла Ізабелла II (до 1868). Королівству Іспанія належать частина островів Карибського басейну, Філіппіни. Король Португалії — Мігел I (до 1834). Португалія має володіння в Африці, в Індії, в Індійському океані й Індонезії.

У Великій Британії править король Вільгельм IV (до 1837). Британія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Королівство Нідерланди очолює Віллем I (до 1840). Король Данії та Норвегії — Фредерік VII (до 1863), на шведському троні сидить Карл XIV Юхан Бернадот (до 1844). Італія розділена між Австрією та Королівством Обох Сицилій. Існує Папська держава з центром у Римі.

У Латинській Америці існують незалежні Об'єднані провінції Ріо-де-ла-Плати, Уругвай, Колумбія, Венесуела, Еквадор, Мексика, Центральноамериканська федерація, Болівія. У Бразильській імперії править Педру I (до 1834). Посаду президента США обіймає Ендрю Джексон. Територія на півночі північноамериканського континенту належить Великій Британії, вона розділена на Нижню Канаду та Верхню Канаду, територія на півдні та заході континенту належить Мексиці.

В Ірані при владі Каджари. Британська Ост-Індійська компанія захопила контроль майже над усім Індостаном. У Пенджабі існує Сикхська держава. У Бірмі править династія Конбаун, у В'єтнамі — династія Нгуєн. У Китаї володарює Династія Цін. В Японії триває період Едо.

Події

В Україні

У світі

В суспільному житті

  • В Нью-Йорку з'явилось «пенні прес» (дешеве видання), його створив Беджамін Дей, приклад — газета «Сан».
  • 18 квітня понад триста делегатів з різних кінців Сполученого королівства прибули в Лондон з вимогою заборонити рабство.
  • Джон Кібл виголосив в Оксфорді проповідь, з якої почався Оксфордський рух в англіканстві.

У науці

В мистецтві

Народились

Див. також Категорія:Народились 1833

Померли

Див. також Категорія:Померли 1833

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 1833 znachennya Promislova revolyuciya Nacinalno vizvolni ruhi Robitnichij ruh Rosijska imperiyaRik 1830 1831 1832 1833 1834 1835 1836Desyatilittya 1810 ti 1820 ti 1830 ti 1840 vi 1850 tiStolittya XVII XVIII XIX XX XXITisyacholittya 1 she 2 ge 3 tye Zmist 1 Geopolitichna situaciya 2 Podiyi 2 1 V Ukrayini 2 2 U sviti 2 3 V suspilnomu zhitti 2 4 U nauci 2 5 V mistectvi 3 Narodilis 4 PomerliGeopolitichna situaciya RedaguvatiU Rosiyi pravit imperator Mikola I do 1855 Rosijskij imperiyi nalezhit bilsha chastina Ukrayini znachna chastina Polshi Gruziya Zakavkazzya Finlyandiya Alyaska Ukrayinu rozdileno mizh dvoma derzhavami Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi nalezhit Avstriyi Pravoberezhzhya Livoberezhya ta Krim Rosijskij imperiyi V Osmanskij imperiyi pravit sultan Mahmud II do 1839 Pid vladoyu osmaniv perebuvayut Blizkij Shid ta Yegipet Seredzemnomorske uzberezhzhya Pivnichnoyi Afriki Bolgariya Vasalami osmaniv ye Serbiya Bosniya Voloshina ta Moldova Avstrijsku imperiyu ocholyuye Franc II do 1835 Vona ohoplyuye krim vlasne avstrijskih zemel Ugorshinu z Horvatiyeyu Transilvaniyu Bogemiyu Pivnich Italiyi Korol Prussiyi Fridrih Vilgelm III do 1840 Korolivstvo Bavariya ocholyuye Lyudvig I do 1848 Avstriya Prusiya Bavariya ta inshi nimeckomovni derzhavi ob yednani v Nimeckij soyuz U Franciyi korolyuye Luyi Filipp I do 1848 Franciya maye koloniyi v Karibskomu basejni Pivdennij Americi ta Indiyi Na tron Ispaniyi zijshla Izabella II do 1868 Korolivstvu Ispaniya nalezhat chastina ostroviv Karibskogo basejnu Filippini Korol Portugaliyi Migel I do 1834 Portugaliya maye volodinnya v Africi v Indiyi v Indijskomu okeani j Indoneziyi U Velikij Britaniyi pravit korol Vilgelm IV do 1837 Britaniya maye koloniyi v Pivnichnij Americi na Karibah ta v Indiyi Korolivstvo Niderlandi ocholyuye Villem I do 1840 Korol Daniyi ta Norvegiyi Frederik VII do 1863 na shvedskomu troni sidit Karl XIV Yuhan Bernadot do 1844 Italiya rozdilena mizh Avstriyeyu ta Korolivstvom Oboh Sicilij Isnuye Papska derzhava z centrom u Rimi U Latinskij Americi isnuyut nezalezhni Ob yednani provinciyi Rio de la Plati Urugvaj Kolumbiya Venesuela Ekvador Meksika Centralnoamerikanska federaciya Boliviya U Brazilskij imperiyi pravit Pedru I do 1834 Posadu prezidenta SShA obijmaye Endryu Dzhekson Teritoriya na pivnochi pivnichnoamerikanskogo kontinentu nalezhit Velikij Britaniyi vona rozdilena na Nizhnyu Kanadu ta Verhnyu Kanadu teritoriya na pivdni ta zahodi kontinentu nalezhit Meksici V Irani pri vladi Kadzhari Britanska Ost Indijska kompaniya zahopila kontrol majzhe nad usim Indostanom U Pendzhabi isnuye Sikhska derzhava U Birmi pravit dinastiya Konbaun u V yetnami dinastiya Nguyen U Kitayi volodaryuye Dinastiya Cin V Yaponiyi trivaye period Edo Podiyi RedaguvatiV Ukrayini Redaguvati Dokladnishe 1833 v Ukrayini2 listopada Mikola I pidpisav nakaz pro zasnuvannya Kiyivskogo universitetu Sv Volodimira U Galichini z yavilasya rukopisna poetichna zbirka Sin Rusi U sviti Redaguvati 4 bereznya pochavsya drugij termin Endryu Dzheksona na posadi pezidenta SShA 1 kvitnya Antonio Lopes de Santa Anna stav prezidentom Meksiki 6 travnya vibuvsya napad na prezidenta SShA Endryu Dzheksona 5 lipnya sili korolevi Mariyi II zdobuli znachnu peremogu v bitvi bilya misu Sant Vinsent u Liberalnih vijnah 8 lipnya pidpisano Yunkyar Iskelesijskij dogovir pro vzayemnu dopomogu mizh Otomanskoyu ta Rosijskoyu imperiyami 12 serpnya zasnovano poselennya Chikago 29 veresnya korolevoyu Ispaniyi stala tririchna Izabella II Yiyi dyadko Don Karlos Maria Isidro de Burbon ne zgodivsya pochalasya Persha karlistska vijna V suspilnomu zhitti Redaguvati V Nyu Jorku z yavilos penni pres desheve vidannya jogo stvoriv Bedzhamin Dej priklad gazeta San 18 kvitnya ponad trista delegativ z riznih kinciv Spoluchenogo korolivstva pribuli v London z vimogoyu zaboroniti rabstvo Dzhon Kibl vigolosiv v Oksfordi propovid z yakoyi pochavsya Oksfordskij ruh v anglikanstvi U nauci Redaguvati Dokladnishe 1833 u nauciEmil Lenc cformulyuvav pravilo viznachennya napryamku indukcijnogo strumu Sformulovane pravilo Glogera Anselm Payen identifikuvav pershij enzim diastazu V mistectvi Redaguvati Dokladnishe 1833 u literaturiOnore de Balzak nadrukuvav roman Ezheni Grande Vidbulasya prem yera operi Gaetano Donicetti Lukreciya Bordzha Feliks Mendelson skomponuvav Simfoniyu 4 Karl Bryulov napisav kartinu Ostannij den Pompeyi Narodilis RedaguvatiDiv takozh Kategoriya Narodilis 1833 7 travnya Jogannes Brams nimeckij kompozitor 8 serpnya Omelyan Ogonovskij literaturoznavec avtor Istoriyi literaturi ruskoyi pom 1894 20 serpnya Bendzhamin Gerrison odin z prezidentiv SShA 22 grudnya Marko Vovchok ukrayinska pismennicya poetesa Pomerli RedaguvatiDiv takozh Kategoriya Pomerli 1833 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title 1833 amp oldid 38054345