www.wikidata.uk-ua.nina.az

Папська держава 754 1870 Прапор ГербГімнNoi vogliam Dio Vergine Maria 1815 1857 Marcia trionfale 1857 1870 історичні кор

Папська держава

Папська держава
↓ 754 – 1870 ↓
Гімн
Noi vogliam Dio, Vergine Maria (1815–1857)
Marcia trionfale (1857–1870)
Папська держава: історичні кордони на карті
Папська держава у 1815 році після Наполеонівських війн
Столиця Рим
Мови латина, італійська, окситанська
Релігії Католицизм
Форма правління унітарна теократична абсолютна
виборна монархія
Папа
 - 754 Стефан II (перший)
 - 1846–1878 Пій IX (останній)
Історія
 - Засновано 754
 - Дар Піпіна 754
 - Незалежність 1274
 - 1-е скасування 15 лютого, 1798
 - 2-е скасування 20 вересня 1870
 - Місто Ватикан 11 лютого, 1929
Населення
 - 1853 3,124,668 л.
Валюта
Сьогодні є частиною  Італія
 Ватикан
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Папська держава

Па́пська держа́ва (італ. Stato Pontificio) — у 754—1870 роках теократична держава в Центральній Італії, зі столицею в Римі. Очолювалася Папою Римським, земним головою Христової Католицької Церкви. Одна з головних італійських держав середньовіччя і нового часу. Постала у VIII ст. внаслідок занепаду Східної Римської імперії в Італії, посилення Франкської імперії, збільшення авторитету й ефективного урядування пап в Римі. У часи пізнього середньовіччя і ренесансу була найпотужнішою силою в Середній Італії. В добу свого зеніту займала регіони Лаціо, Марке, Умбрію, Романью і частину Емілії. 1861 року завойована Італійським королівством, за винятком Лаціо. 1870 року припинила існування: втратила і Лаціо, і Рим окрім Леонінського міста (Ватикану). За умовами Латеранського договору 1929 року між Італією і Святим Престолом було визнано суверенітет папства над Ватиканом.

Назва Редагувати

  • Па́пська держа́ва (лат. Dicio Pontificia; італ. Stato Pontificio)
  • Церковна держава (італ. Stato della Chiesa, італійська вимова: [ˈstaːto della ˈkjeːsa]; лат. Status Ecclesiasticus — офіційна назва.
  • Папська область
  • Церковна область
  • Патримонія Святого Петра (лат. Patrimonium Sancti Petri, італ. Patrimonio di San Pietro)

Ще у III—IV століттях всі єпископи християнської церкви називали себе папами (від грецьк. «папас» — батько). З V ст. назва папа закріпилася за єпископом Рима, влада якого посилювалася в зв'язку з розпадом Західної Римської Імперії, і він став главою церкви на Заході.

Історія Редагувати

Заснування Редагувати

Для християн Рим набув значення у зв'язку з тим, що, за свідченнями, саме там 67 року був розп'ятий та похований апостол Петро,. Імператор Костянтин, затвердивши «церковний мир», збудував на Ватиканському пагорбі базиліку на честь св. Петра. До цього Костянтин оселив Папу Мельхіода на Латеранському пагорбі, де від того часу почали жити папи. Після бунту Лаврентія, коли Папа Симах змушений був залишити Латеранський пагорб, він вирішив облаштуватися зі своїм двором на Ватиканському пагорбі, таким чином ставши засновником комплексу, який нині називають Ватикан. Король Карл Великий, який успадкував від свого батька Піпіна Короткого титул патриція і протектора римлян, почав відвідувати місто Рим як протектор, а пізніше як імператор і разом з папами Адріаном I і Левом III розпочав будівництво і реконструкцію релігійних споруд на Ватиканському пагорбі.

Папа Римський Стефан II (752—757)
Король франків Піпін III Короткий (751—768)

У VI ст. Папа Римський почав контролювати дії світських влад і в Римі, і в його околицях, а 756 року франкський король Піпін, розбивши лангобардів, які володіли Італією, віддав папі територію в середній Італії — Римську область. Папа освячував владу франкських королів, вони ж допомагали йому зміцнити духовну і світську владу в Римській області. Таким чином, вони заснували папську державу в 781 року.

Лев IV оточив весь затибрський Рим муром з допомогою імператора Лотара та пожертвувань всього християнського світу. Роботи були розпочаті 848 року і завершені 852 року. Було споруджену міцну фортецю висотою 40 футів.

Незалежність Редагувати

Папа Римський Григорій X(1271—1276)

24 жовтня 1273 року Рудольф I Габсбург був коронований в Аахені. З самого початку свого правління як короля Німеччини, Рудольф Габсбург зайнявся укріпленням центральної влади після десятилітньої анархії. Йому вдалось завоювати визнання папи римського Григорія X ціною відмови в 1274 році від претензій німецьких королів на владу в Італії та престол Сицилії. Він також обіцяв організувати новий хрестовий похід. Рудольф I так ніколи й не коронувався імператором Священної Римської імперії, віддаючи перевагу співробітництву з папою перед італійськими авантюрами.

Згодом Папа Миколай V побудував більшу частину Ватиканського палацу і заклав підвалини Ватиканської бібліотеки. Миколая V вважають першим папою-гуманістом. За вісім років свого господарювання в Ватикані, Миколай V пристрастно займався збором античних рукописів і будівництвом. Папа оточив себе грамотіями і бібліотекарями, писцями, що копіювали античні рукописи і агентами, що купували нові. Ще за часів перебування у Флоренції, де раніше за всіх склався видатний художній центр всієї Італії, майбутній папа закохався у флорентійський живопис. Він даватиме замови двом відомим флорентійським художникам — фра Анджеліко та П'єро делла Франческа. Джорджо Вазарі, який ніколи не бачив папу Миколая V, згадував того в життєписах фра Анжеліко, П'єро делла Франческа, будівничого Бернрдо Росселіно, Леон-Батіста Альберті. Саме папі Миколаю V належить ідея побудови нового і величного собору Св. Петра, яка не помре з папою, а буде надихати декількох послідовників пап і найкращих архітекторів Італії майбутні 150—180 років.

Пізніше Сікст IV збудував Сикстинську капелу.За його ініціативою в Римі відкрився перший у світі публічний музей — капітолійський. У 1478 році Сикст IV визначив недійсним декрет Констанцького собору, який визначав перевагу рішень соборів перед папськими декретами.

Олександр VI розв'язав конфлікт між Іспанією та Португалією, який стосувався їхніх колоніальних володінь — 4 травня 1493 видав буллу, яка поділила нововідкриті землі (фактично увесь світ поза Європою) між цими країнами.

В квітні 1506 року Юлій II заклав перший камінь сучасного собору св. Петра.Під час його понтифікату у 1512 році були нарешті завершені та відкриті для огляду фрески Мікеланджело Буонарроті у Сикстинські капелі. Цей же митець створив надгробок для Юлія ІІ та і прекрасний купол Собору Святого Петра. У 1508—1512 апартаменти пап прикрашає ще один знаменитий художник Рафаель Санті. До епохи Сікста V будівництво палацу і собору було завершене, і пізніше папам довелося лише прибудовувати бібліотеки, музеї тощо. Як і у інших володарів Епохи Відродження у Юлія ІІ перепліталися власні, державні інтереси та меценатство. Його політика була направлена як на відвоювання областей втрачених Олександром VI так і на посилення Папської держави.
На початку свого понтифікат Юлій II у посадив у в'язницю Цезаре Борджія. Щоб відвоювати території втрачені Олександром VI приєднується до союзу укладеного Луї XII та Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І 10 грудня 1508 року в Камбре проти Венеції. Так була утворена Ліга Камбре до якої приєднався теж Фердинанд II Арагонський, що зменшила вплив Венеції на півночі Італії. Поразка венеційських військ у битві під Аґнаделло 15 травня 1509 році поставило під питання силу Венеційської республіки. У 1510 р. Юлій ІІ забрав регіон Романья у Венеційської республіки.
4 жовтня 1511 року Юлієм ІІ, Імператором Священної Римської Імперії Максиміліаном І, Венеційською республікою та Фердинандом II Арагонським була створена Священна Ліга. Політичною метою її було витіснення французів з Італії. Перші битви закінчилися поразками для Священної Ліги однак Папській державі вдалося завоювати цілі області (див. Італійські війни). Цікавився Папа і східними кордонами християнства. Усвідомлюючи значення Кам'янець-Подільської фортеці на східних межах західноєвропейської цивілізації, Юлій II називав це місто-фортецю «antemurale hristianum» («оплот християнства»). На спорудження стін і башт фортеці він дав кошти. Тому одна з башт Кам'янецької фортеці, споруджена у 1503—1513 pp., має назву Папської.

Зображення Юлія ІІ роботи Рафаеля.

Для захисту себе та Папської держави Юлій II засновує особисту охорону Швейцарську гвардію. 22 січня 1506 року із швейцарського кантону Урі до Ватикану перебрався загін в кількості 150 чоловік.

Григорій XIII прославив своє ім'я, ввівши в усіх католицьких країнах розроблений Луїджі Ліліо та Христофором Клавієм Григоріанський календар. Календар був введений папською буллою Inter gravissimas 24 лютого 1582 року. Реформа календаря ліквідувала десятиденне відставання юліанського календаря по відношенню до сонячного року. Високосні роки, коли місяць лютий нараховує 29 днів, встановлювалися рідше (відтепер не були високосними роки, кратні 100, але не кратні 400, наприклад, 1700, 1800, 1900). Для розуміння змін у календар, підготовки та проведення його реформи Григорій XIII у 1578 році наказав збудувати вежу для астрономічних спостережень і заснував Ватиканську обсерваторію.
Григорій XIII активний противник Реформації. У 1551 в Римі Ігнатій Лойола за підтримки Франциска Борджа засновують Scuola di grammatica, d'umanita e dottrina cristiniana ("Школа граматики, гуманітарних наук і християнського вчення "), що був відомий також як Collegium Romanum (Римська колегія), першу школу єзуїтів. У 1584 році папа Григорій XIII урочисто відкриває Collegium Romanum ще раз і на новому місці, та по-особливому підтримує його діяльність. За ці старання у 1873 році папа Пій IX дає назву колегії Pontificia Universitas Gregoriana.

У момент найвищого розквіту на початку XVI ст. Папська держава включала герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку, а також провінції Болонью, Перуджу й Орвієтано. До 1860 року вона займала 15 774 квадратних милі і налічувала 3 млн жителів. 1860 року, коли останні з папських територій, Романья, Марка та Урбіно, були приєднані до нового королівства Італії, у володінні Папи залишилися тільки місто Рим і провінція Лаціум.

В складі об'єднаної Італії Редагувати

Папа Римський Пій IX (1846—1878)

1861 року італійський політичний діяч Кавур проголосив необхідність перетворення Рима в столицю об'єднаної Італії, і для вирішення цього питання він запропонував формулу «вільна церква у вільній державі», яку відкинула католицька церква.

Переговори провалилися, і 11 вересня 1870 року італійські війська наблизилися до меж Папської держави. Після кількох марних спроб досягти компромісу, вранці 20 вересня війська увійшли в Рим. Французькі війська, які допомагали папі утримувати владу, змушені були залишити Церковну область у зв'язку з франко-пруською війною. У Римі почалися повстання проти теократичного правління. Побоюючись зростання народних повстань, італійський король поспішив взяти Рим. Місто було проголошене столицею Італії, а територія папської держави стала частиною італійського королівства. На початку жовтня населення колишньої папської держави майже одностайно проголосувало за приєднання до Італії. Папська область перестала існувати.

Остаточно «Римське питання» — місце пап та їхнє відношення до Італії було розв'язане лише у 1929 році підписанням Конкордату — так званих Латеранських угод. За ними визначено територію держави Ватикан та її суверенітет.

Хронологія Редагувати

  • 754.04.14: франкський король Піпін III Короткий надає римським папам область з центром в Римі (Папську державу) в тимчасове користування (Дар Піпіна).
  • 756, 774: підтвердження надання.
  • 781: кодифікація надання.
  • 846.08.28: араби грабують Рим.
  • 883 — 915.06: араби засновують колонію біля міста Мінтурно, неподалік річки Гарільяно.
  • 962.02.13: Оттонський привілей; імператор Оттон I підтвердив папі Івану XII дар Піпіна.
  • 1054.07.16: Велика Схизма; розкол Церкви Христової на Західну (Католицьку, латинського обряду) і Східну (Схизматичну, грецького обряду).
  • 1084.05.28 — 06: нормани грабують Рим.
  • 1177.07.24: згідно з Венеційським договором імператор Фрідріх I Барбаросса визнає тимчасові права папи керувати Римом.
  • 1198: Папська держава анексує Сполетське герцогство (у 1222 — 1228 роках тимчасово під владою Священної Римської імперії).
  • 1309.03.09 — 1377.01.17: Авіньйонський полон пап.
  • 1347.05.20 — 12.15: Кола ді Рієнцо стає трибуном і намагається відродити Римську Республіку.
  • 1357.06.20 — 1378.10.22: Папська держава анексує Чезену.
  • 1378.09.20 — 1403.03.12: Західна Схизма; протистояння римських пап із авіньйонськими антипапами.
  • 1434.05.29 — 10.25: повстанці в Римі проголошують Римську Республіку.
  • 1463.09.25: Папська держава анексує Фаноську сеньйорію (підтверджено 1520.02.03).
  • 1465.11.20: Папська держава повторно анексує Чезену.
  • 1494.12.31 — 1495.01.28: французи окуповують Рим (Італійська війна (1494–1495)).
  • 1504: Папська держава повторно анексує Морський Пентаполь.
  • 1504.04.07: Папська держава анексує Форлі.
  • 1504.12.26: Папська держава анексує Імолу.
  • 1509.05.21: Папська держава анексує Равенну.
  • 1509.05: Папська держава анексує Фаенцу.
  • 1520.02.03: Папська держава анексує Фермоську сеньйорію.
  • 1527.05.06: війська Священної Римської імперії грабують Рим.
  • 1528.06.17: Папська держава повторно приєднує Риміні.
  • 1554: Папська держава повторно приєднує Перуджу.
  • 1598.01.16 — 1796.10.01: Папська держава анексує Феррарське герцогство.
  • 1692.07.22: папська булла Romanum decet Pontificem забороняє непотизм.
  • 1798.02.10 — 11.27: французи окуповують Рим.
  • 1798.02.15: Римське повстання; проголошено Римську Республіку.
  • 1798.11.27 — 12.12: неаполітанці окуповують Рим.
  • 1799.07.11 — 09.28: французи окуповують Рим.
  • 1799.09.30 — 1800.07.03: неаполітанці окуповують Рим.
  • 1800.07.03: відновлено Папську державу.
  • 1807.11: Франція окупує провінції Урбіно, Мачерата, Фермо і Сполето.
  • 1808.05.11: Королівство Італії анексує Папську державу.
  • 1809.02.02 — 05.17: французи окуповують Рим, Лаціо й Умбрію.
  • 1809.05.17: Франція анексує Папську державу, яку ділить на Тібрський (з 1810 — Римський) і Трасіменський департаменти.
  • 1810.02.17: Рим проголошено другою столицею Французької імперії .
  • 1814.01.19: неаполітанці окуповують Рим.
  • 1814.03.14: відновлено Папську державу.
  • 1815.03.22: неаполітанці окуповують Рим.
  • 1815.05.22: австрійці окуповують Рим.
  • 1815.06.07: відновлено Папську державу.
  • 1870.09.20: війська Італійського королівства під проводом Раффаеле Кадорни здобули Рим і завершили об'єднання Італії. Папська держава де-факто перестала існувати.

Державний устрій Редагувати

Папи Редагувати

Уряд Редагувати

Військо Редагувати

Збройні сили Папської держави складалися з добровольців і найманців, включаючи католицькі чернечо-лицарські ордени.

1506 року була сформована Швейцарська гвардія (розпущена як військовий підрозділ 1970 року, але продовжує служити як церемоніальний підрозділ у Ватикані, і як охоронна сила Папи).

У 1801 році була сформована Шляхетна гвардія (розпущена 1970)

У 1860—1870 роках папська армія (італ. Esercito Pontificio) складалася з 2 полків італійської піхоти, набраної на місцевому рівні, 2 швейцарських полків і батальйону ірландських добровольців, а також артилерії та драгунів.

1861 року в Папській державі існував міжнародний католицький добровольчий корпус. Його члени називалися папськими зуавами. Вони були сформовані за зразком французької алжирської піхоти (зуавів). Корпус складався з голландських, французьких і бельгійських добровольців. Частина брала участь в боях проти червоносорочечників Гарібальді, італійських націоналістів та нарешті, військ щойно об'єднаної Італії.

Папська армія була розпущена в 1870 році. Від неї залишили лише Палатинську гвардія, розпущену 1970 року

Також зберігався невеликий папський флот (Військово-морські сили Папської держави), який базувався в Чівітавекк'я на західному узбережжі та в Анконі на східному. Після падіння Папської області в 1870 році останні кораблі флотилії були відправлені до Франції, де вони були продані після смерті Пія IX.

Адміністративний поділ Редагувати

Провінції Папської держави (1850)
  • Аконська провінція (Provincia di Ancona)
  • Асколі-Піченська провінція (Provincia di Ascoli Piceno)
  • Болонська провінція (Provincia di Bologna)
  • Мачератська провінція (Provincia di Macerata)
  • Пезаро-Урбінська провінція (Provincia di Pesaro e Urbino)
  • Перуджівська провінція (Provincia di Perugia)
  • Равеннська провінція (Provincia di Ravenna)
  • Римська провінція (Provincia di Roma)
  • Ферраська провінція (Provincia di Ferrara)
  • Форлівська провінція (Provincia di Forlì)

Примітки Редагувати

  1. . Ministero del commercio e lavori pubblici. 1857. с. XXII. Архів оригіналу за 2 березня 2018. Процитовано 1 березня 2018. 
  2. Frederik de Wit, "Status Ecclesiasticus et Magnus Ducatus Thoscanae" (1700)
  3. Christfried Böttrich: Petrus. Fischer, Fels und Funktionär. Evangelische Verlagsanstalt, Leipzig 2001, ст. 2281, ISBN 3-374-01849-1(нім.)
  4. Євсевій Кесарійський, Церковна історія, Книга 2, Розділ 25, ряд.5-8. (рос.)
  5. Алоізій Лілій у Catholic encyclopedia
  6. Inter Gravissimas.
  7. John O'Malley, (1993). The First Jesuits Cambridge: Harvard University Press. p. 366. ISBN 978-0-674-30313-3. (англ.)
  8. ↑ Papal State // Italian states to 1861.
  9. Ferrara // Italian states to 1861.
  10. Kertzer, David. Prisoner of the Vatican: The Popes, the Kings, and Garibaldi's Rebels in the Struggle to Rule Modern Italy, 2006.

Бібліографія Редагувати

Джерела Редагувати

  • Palmieri, Adone. Topografia statistica dello Stato Pontificio. Roma, 1857.

Монографії Редагувати

  • Demarco, Domenico. Il tramonto dello Stato Pontificio Torino. Giulio Einaudi editore, 1949.

Довідники Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Папська держава

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Papska derzhava 754 1870 Prapor GerbGimnNoi vogliam Dio Vergine Maria 1815 1857 Marcia trionfale 1857 1870 Papska derzhava istorichni kordoni na kartiPapska derzhava u 1815 roci pislya Napoleonivskih vijnStolicya RimMovi latina italijska oksitanskaReligiyi KatolicizmForma pravlinnya unitarna teokratichna absolyutnaviborna monarhiyaPapa 754 Stefan II pershij 1846 1878 Pij IX ostannij Istoriya Zasnovano 754 Dar Pipina 754 Nezalezhnist 1274 1 e skasuvannya 15 lyutogo 1798 2 e skasuvannya 20 veresnya 1870 Misto Vatikan 11 lyutogo 1929Naselennya 1853 1 3 124 668 l Valyuta Eskudo Papskoyi derzhavi do 1866 roku Papska lira 1866 1870 Poperednik NastupnikLangobardske korolivstvoRimska respublika Korolivstvo ItaliyaRimska respublikaUv yaznenij u VatikaniSogodni ye chastinoyu Italiya VatikanVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Papska derzhavaPa pska derzha va ital Stato Pontificio u 754 1870 rokah teokratichna derzhava v Centralnij Italiyi zi stoliceyu v Rimi Ocholyuvalasya Papoyu Rimskim zemnim golovoyu Hristovoyi Katolickoyi Cerkvi Odna z golovnih italijskih derzhav serednovichchya i novogo chasu Postala u VIII st vnaslidok zanepadu Shidnoyi Rimskoyi imperiyi v Italiyi posilennya Frankskoyi imperiyi zbilshennya avtoritetu j efektivnogo uryaduvannya pap v Rimi U chasi piznogo serednovichchya i renesansu bula najpotuzhnishoyu siloyu v Serednij Italiyi V dobu svogo zenitu zajmala regioni Lacio Marke Umbriyu Romanyu i chastinu Emiliyi 1861 roku zavojovana Italijskim korolivstvom za vinyatkom Lacio 1870 roku pripinila isnuvannya vtratila i Lacio i Rim okrim Leoninskogo mista Vatikanu Za umovami Lateranskogo dogovoru 1929 roku mizh Italiyeyu i Svyatim Prestolom bulo viznano suverenitet papstva nad Vatikanom Zmist 1 Nazva 2 Istoriya 2 1 Zasnuvannya 2 2 Nezalezhnist 2 3 V skladi ob yednanoyi Italiyi 2 4 Hronologiya 3 Derzhavnij ustrij 3 1 Papi 3 2 Uryad 3 3 Vijsko 3 4 Administrativnij podil 4 Primitki 5 Bibliografiya 5 1 Dzherela 5 2 Monografiyi 5 3 Dovidniki 6 PosilannyaNazva RedaguvatiPa pska derzha va lat Dicio Pontificia ital Stato Pontificio Cerkovna derzhava ital Stato della Chiesa italijska vimova ˈstaːto della ˈkjeːsa lat Status Ecclesiasticus 2 oficijna nazva Papska oblast Cerkovna oblast Patrimoniya Svyatogo Petra lat Patrimonium Sancti Petri ital Patrimonio di San Pietro She u III IV stolittyah vsi yepiskopi hristiyanskoyi cerkvi nazivali sebe papami vid greck papas batko Z V st nazva papa zakripilasya za yepiskopom Rima vlada yakogo posilyuvalasya v zv yazku z rozpadom Zahidnoyi Rimskoyi Imperiyi i vin stav glavoyu cerkvi na Zahodi Istoriya RedaguvatiZasnuvannya Redaguvati Dlya hristiyan Rim nabuv znachennya u zv yazku z tim sho za svidchennyami same tam 67 roku buv rozp yatij ta pohovanij apostol Petro 3 4 Imperator Kostyantin zatverdivshi cerkovnij mir zbuduvav na Vatikanskomu pagorbi baziliku na chest sv Petra Do cogo Kostyantin oseliv Papu Melhioda na Lateranskomu pagorbi de vid togo chasu pochali zhiti papi Pislya buntu Lavrentiya koli Papa Simah zmushenij buv zalishiti Lateranskij pagorb vin virishiv oblashtuvatisya zi svoyim dvorom na Vatikanskomu pagorbi takim chinom stavshi zasnovnikom kompleksu yakij nini nazivayut Vatikan Korol Karl Velikij yakij uspadkuvav vid svogo batka Pipina Korotkogo titul patriciya i protektora rimlyan pochav vidviduvati misto Rim yak protektor a piznishe yak imperator i razom z papami Adrianom I i Levom III rozpochav budivnictvo i rekonstrukciyu religijnih sporud na Vatikanskomu pagorbi nbsp Papa Rimskij Stefan II 752 757 nbsp Korol frankiv Pipin III Korotkij 751 768 U VI st Papa Rimskij pochav kontrolyuvati diyi svitskih vlad i v Rimi i v jogo okolicyah a 756 roku frankskij korol Pipin rozbivshi langobardiv yaki volodili Italiyeyu viddav papi teritoriyu v serednij Italiyi Rimsku oblast Papa osvyachuvav vladu frankskih koroliv voni zh dopomagali jomu zmicniti duhovnu i svitsku vladu v Rimskij oblasti Takim chinom voni zasnuvali papsku derzhavu v 781 roku Lev IV otochiv ves zatibrskij Rim murom z dopomogoyu imperatora Lotara ta pozhertvuvan vsogo hristiyanskogo svitu Roboti buli rozpochati 848 roku i zaversheni 852 roku Bulo sporudzhenu micnu fortecyu visotoyu 40 futiv Nezalezhnist Redaguvati nbsp Papa Rimskij Grigorij X 1271 1276 24 zhovtnya 1273 roku Rudolf I Gabsburg buv koronovanij v Aaheni Z samogo pochatku svogo pravlinnya yak korolya Nimechchini Rudolf Gabsburg zajnyavsya ukriplennyam centralnoyi vladi pislya desyatilitnoyi anarhiyi Jomu vdalos zavoyuvati viznannya papi rimskogo Grigoriya X cinoyu vidmovi v 1274 roci vid pretenzij nimeckih koroliv na vladu v Italiyi ta prestol Siciliyi Vin takozh obicyav organizuvati novij hrestovij pohid Rudolf I tak nikoli j ne koronuvavsya imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi viddayuchi perevagu spivrobitnictvu z papoyu pered italijskimi avantyurami Zgodom Papa Mikolaj V pobuduvav bilshu chastinu Vatikanskogo palacu i zaklav pidvalini Vatikanskoyi biblioteki Mikolaya V vvazhayut pershim papoyu gumanistom Za visim rokiv svogo gospodaryuvannya v Vatikani Mikolaj V pristrastno zajmavsya zborom antichnih rukopisiv i budivnictvom Papa otochiv sebe gramotiyami i bibliotekaryami piscyami sho kopiyuvali antichni rukopisi i agentami sho kupuvali novi She za chasiv perebuvannya u Florenciyi de ranishe za vsih sklavsya vidatnij hudozhnij centr vsiyeyi Italiyi majbutnij papa zakohavsya u florentijskij zhivopis Vin davatime zamovi dvom vidomim florentijskim hudozhnikam fra Andzheliko ta P yero della Francheska Dzhordzho Vazari yakij nikoli ne bachiv papu Mikolaya V zgaduvav togo v zhittyepisah fra Anzheliko P yero della Francheska budivnichogo Bernrdo Rosselino Leon Batista Alberti Same papi Mikolayu V nalezhit ideya pobudovi novogo i velichnogo soboru Sv Petra yaka ne pomre z papoyu a bude nadihati dekilkoh poslidovnikiv pap i najkrashih arhitektoriv Italiyi majbutni 150 180 rokiv Piznishe Sikst IV zbuduvav Sikstinsku kapelu Za jogo iniciativoyu v Rimi vidkrivsya pershij u sviti publichnij muzej kapitolijskij U 1478 roci Sikst IV viznachiv nedijsnim dekret Konstanckogo soboru yakij viznachav perevagu rishen soboriv pered papskimi dekretami Oleksandr VI rozv yazav konflikt mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu yakij stosuvavsya yihnih kolonialnih volodin 4 travnya 1493 vidav bullu yaka podilila novovidkriti zemli faktichno uves svit poza Yevropoyu mizh cimi krayinami V kvitni 1506 roku Yulij II zaklav pershij kamin suchasnogo soboru sv Petra Pid chas jogo pontifikatu u 1512 roci buli nareshti zaversheni ta vidkriti dlya oglyadu freski Mikelandzhelo Buonarroti u Sikstinski kapeli Cej zhe mitec stvoriv nadgrobok dlya Yuliya II ta i prekrasnij kupol Soboru Svyatogo Petra U 1508 1512 apartamenti pap prikrashaye she odin znamenitij hudozhnik Rafael Santi Do epohi Siksta V budivnictvo palacu i soboru bulo zavershene i piznishe papam dovelosya lishe pribudovuvati biblioteki muzeyi tosho Yak i u inshih volodariv Epohi Vidrodzhennya u Yuliya II pereplitalisya vlasni derzhavni interesi ta mecenatstvo Jogo politika bula napravlena yak na vidvoyuvannya oblastej vtrachenih Oleksandrom VI tak i na posilennya Papskoyi derzhavi Na pochatku svogo pontifikat Yulij II u posadiv u v yaznicyu Cezare Bordzhiya Shob vidvoyuvati teritoriyi vtracheni Oleksandrom VI priyednuyetsya do soyuzu ukladenogo Luyi XII ta Imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Maksimilianom I 10 grudnya 1508 roku v Kambre proti Veneciyi Tak bula utvorena Liga Kambre do yakoyi priyednavsya tezh Ferdinand II Aragonskij sho zmenshila vpliv Veneciyi na pivnochi Italiyi Porazka venecijskih vijsk u bitvi pid Agnadello 15 travnya 1509 roci postavilo pid pitannya silu Venecijskoyi respubliki U 1510 r Yulij II zabrav region Romanya u Venecijskoyi respubliki 4 zhovtnya 1511 roku Yuliyem II Imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Maksimilianom I Venecijskoyu respublikoyu ta Ferdinandom II Aragonskim bula stvorena Svyashenna Liga Politichnoyu metoyu yiyi bulo vitisnennya francuziv z Italiyi Pershi bitvi zakinchilisya porazkami dlya Svyashennoyi Ligi odnak Papskij derzhavi vdalosya zavoyuvati cili oblasti div Italijski vijni Cikavivsya Papa i shidnimi kordonami hristiyanstva Usvidomlyuyuchi znachennya Kam yanec Podilskoyi forteci na shidnih mezhah zahidnoyevropejskoyi civilizaciyi Yulij II nazivav ce misto fortecyu antemurale hristianum oplot hristiyanstva Na sporudzhennya stin i basht forteci vin dav koshti Tomu odna z basht Kam yaneckoyi forteci sporudzhena u 1503 1513 pp maye nazvu Papskoyi nbsp Zobrazhennya Yuliya II roboti Rafaelya Dlya zahistu sebe ta Papskoyi derzhavi Yulij II zasnovuye osobistu ohoronu Shvejcarsku gvardiyu 22 sichnya 1506 roku iz shvejcarskogo kantonu Uri do Vatikanu perebravsya zagin v kilkosti 150 cholovik Grigorij XIII proslaviv svoye im ya vvivshi v usih katolickih krayinah rozroblenij Luyidzhi Lilio 5 ta Hristoforom Klaviyem Grigorianskij kalendar Kalendar buv vvedenij papskoyu bulloyu Inter gravissimas 24 lyutogo 1582 roku 6 Reforma kalendarya likviduvala desyatidenne vidstavannya yulianskogo kalendarya po vidnoshennyu do sonyachnogo roku Visokosni roki koli misyac lyutij narahovuye 29 dniv vstanovlyuvalisya ridshe vidteper ne buli visokosnimi roki kratni 100 ale ne kratni 400 napriklad 1700 1800 1900 Dlya rozuminnya zmin u kalendar pidgotovki ta provedennya jogo reformi Grigorij XIII u 1578 roci nakazav zbuduvati vezhu dlya astronomichnih sposterezhen i zasnuvav Vatikansku observatoriyu Grigorij XIII aktivnij protivnik Reformaciyi U 1551 v Rimi Ignatij Lojola za pidtrimki Franciska Bordzha 7 zasnovuyut Scuola di grammatica d umanita e dottrina cristiniana Shkola gramatiki gumanitarnih nauk i hristiyanskogo vchennya sho buv vidomij takozh yak Collegium Romanum Rimska kolegiya pershu shkolu yezuyitiv U 1584 roci papa Grigorij XIII urochisto vidkrivaye Collegium Romanum she raz i na novomu misci ta po osoblivomu pidtrimuye jogo diyalnist Za ci starannya u 1873 roci papa Pij IX daye nazvu kolegiyi Pontificia Universitas Gregoriana U moment najvishogo rozkvitu na pochatku XVI st Papska derzhava vklyuchala gercogstva Paduyu P yachencu Modenu Romanyu Urbino Spoleto i Kastro Ankonsku Marku a takozh provinciyi Bolonyu Perudzhu j Orviyetano Do 1860 roku vona zajmala 15 774 kvadratnih mili i nalichuvala 3 mln zhiteliv 1860 roku koli ostanni z papskih teritorij Romanya Marka ta Urbino buli priyednani do novogo korolivstva Italiyi u volodinni Papi zalishilisya tilki misto Rim i provinciya Lacium V skladi ob yednanoyi Italiyi Redaguvati nbsp Papa Rimskij Pij IX 1846 1878 1861 roku italijskij politichnij diyach Kavur progolosiv neobhidnist peretvorennya Rima v stolicyu ob yednanoyi Italiyi i dlya virishennya cogo pitannya vin zaproponuvav formulu vilna cerkva u vilnij derzhavi yaku vidkinula katolicka cerkva Peregovori provalilisya i 11 veresnya 1870 roku italijski vijska nablizilisya do mezh Papskoyi derzhavi Pislya kilkoh marnih sprob dosyagti kompromisu vranci 20 veresnya vijska uvijshli v Rim Francuzki vijska yaki dopomagali papi utrimuvati vladu zmusheni buli zalishiti Cerkovnu oblast u zv yazku z franko pruskoyu vijnoyu U Rimi pochalisya povstannya proti teokratichnogo pravlinnya Poboyuyuchis zrostannya narodnih povstan italijskij korol pospishiv vzyati Rim Misto bulo progoloshene stoliceyu Italiyi a teritoriya papskoyi derzhavi stala chastinoyu italijskogo korolivstva Na pochatku zhovtnya naselennya kolishnoyi papskoyi derzhavi majzhe odnostajno progolosuvalo za priyednannya do Italiyi Papska oblast perestala isnuvati Ostatochno Rimske pitannya misce pap ta yihnye vidnoshennya do Italiyi bulo rozv yazane lishe u 1929 roci pidpisannyam Konkordatu tak zvanih Lateranskih ugod Za nimi viznacheno teritoriyu derzhavi Vatikan ta yiyi suverenitet Hronologiya Redaguvati 754 04 14 frankskij korol Pipin III Korotkij nadaye rimskim papam oblast z centrom v Rimi Papsku derzhavu v timchasove koristuvannya Dar Pipina 8 756 774 pidtverdzhennya nadannya 8 781 kodifikaciya nadannya 8 846 08 28 arabi grabuyut Rim 8 883 915 06 arabi zasnovuyut koloniyu bilya mista Minturno nepodalik richki Garilyano 8 962 02 13 Ottonskij privilej imperator Otton I pidtverdiv papi Ivanu XII dar Pipina 8 1054 07 16 Velika Shizma rozkol Cerkvi Hristovoyi na Zahidnu Katolicku latinskogo obryadu i Shidnu Shizmatichnu greckogo obryadu 8 1084 05 28 06 normani grabuyut Rim 8 1177 07 24 zgidno z Venecijskim dogovorom imperator Fridrih I Barbarossa viznaye timchasovi prava papi keruvati Rimom 8 1198 Papska derzhava aneksuye Spoletske gercogstvo u 1222 1228 rokah timchasovo pid vladoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 8 1309 03 09 1377 01 17 Avinjonskij polon pap 8 1347 05 20 12 15 Kola di Riyenco staye tribunom i namagayetsya vidroditi Rimsku Respubliku 8 1357 06 20 1378 10 22 Papska derzhava aneksuye Chezenu 8 1378 09 20 1403 03 12 Zahidna Shizma protistoyannya rimskih pap iz avinjonskimi antipapami 8 1434 05 29 10 25 povstanci v Rimi progoloshuyut Rimsku Respubliku 8 1463 09 25 Papska derzhava aneksuye Fanosku senjoriyu pidtverdzheno 1520 02 03 8 1465 11 20 Papska derzhava povtorno aneksuye Chezenu 8 1494 12 31 1495 01 28 francuzi okupovuyut Rim 8 Italijska vijna 1494 1495 1504 Papska derzhava povtorno aneksuye Morskij Pentapol 8 1504 04 07 Papska derzhava aneksuye Forli 8 1504 12 26 Papska derzhava aneksuye Imolu 8 1509 05 21 Papska derzhava aneksuye Ravennu 8 1509 05 Papska derzhava aneksuye Faencu 8 1520 02 03 Papska derzhava aneksuye Fermosku senjoriyu 8 1527 05 06 vijska Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi grabuyut Rim 8 1528 06 17 Papska derzhava povtorno priyednuye Rimini 8 1554 Papska derzhava povtorno priyednuye Perudzhu 8 1598 01 16 1796 10 01 Papska derzhava aneksuye Ferrarske gercogstvo 9 1692 07 22 papska bulla Romanum decet Pontificem zaboronyaye nepotizm 8 1798 02 10 11 27 francuzi okupovuyut Rim 8 1798 02 15 Rimske povstannya progolosheno Rimsku Respubliku 8 1798 11 27 12 12 neapolitanci okupovuyut Rim 8 1799 07 11 09 28 francuzi okupovuyut Rim 8 1799 09 30 1800 07 03 neapolitanci okupovuyut Rim 8 1800 07 03 vidnovleno Papsku derzhavu 8 1807 11 Franciya okupuye provinciyi Urbino Macherata Fermo i Spoleto 8 1808 05 11 Korolivstvo Italiyi aneksuye Papsku derzhavu 8 1809 02 02 05 17 francuzi okupovuyut Rim Lacio j Umbriyu 8 1809 05 17 Franciya aneksuye Papsku derzhavu yaku dilit na Tibrskij z 1810 Rimskij i Trasimenskij departamenti 8 1810 02 17 Rim progolosheno drugoyu stoliceyu Francuzkoyi imperiyi 8 1814 01 19 neapolitanci okupovuyut Rim 8 1814 03 14 vidnovleno Papsku derzhavu 8 1815 03 22 neapolitanci okupovuyut Rim 8 1815 05 22 avstrijci okupovuyut Rim 8 1815 06 07 vidnovleno Papsku derzhavu 8 1870 09 20 vijska Italijskogo korolivstva pid provodom Raffaele Kadorni zdobuli Rim i zavershili ob yednannya Italiyi Papska derzhava de fakto perestala isnuvati 10 Derzhavnij ustrij RedaguvatiPapi Redaguvati 92 Stefan II 752 757 93 Pavlo I 757 767 94 Stefan III 767 772 95 Adrian I 772 795 96 Lev III 795 816 97 Stefan IV 816 817 98 Pashalij I 817 824 99 Yevgenij II 824 827 100 Valentin 827 101 Grigorij IV 827 844 102 Sergij II 844 847 103 Lev IV 847 855 104 Benedikt III 855 858 105 Mikolaj I 858 867 106 Adrian II 867 872 107 Ivan VIII 872 882 108 Marin I 882 884 109 Adrian III 884 885 110 Stefan V 885 891 111 Formoz 891 896 112 Bonifacij VI 896 113 Stefan VI 896 897 114 Roman 897 115 Teodor II 897 116 Ivan IX 898 900 117 Benedikt IV 900 903 118 Lev V 903 119 Sergij III 904 911 120 Anastasij III 911 913 121 Landon 913 914 122 Ivan X 914 928 123 Lev VI 928 124 Stefan VII 928 931 125 Ivan XI 931 935 126 Lev VII 936 939 127 Stefan VIII 939 942 128 Marin II 942 946 129 Agapit II 946 955 130 Ivan XII 955 964 131 Benedikt V 964 132 Lev VIII 964 965 133 Ivan XIII 965 972 134 Benedikt VI 973 974 135 Benedikt VII 974 983 136 Ivan XIV 983 984 137 Ivan XV 985 996 138 Grigorij V 996 999 139 Silvestr II 999 1003 140 Ivan XVII 1003 141 Ivan XVIII 1003 1009 142 Sergij IV 1009 1012 143 Benedikt VIII 1012 1024 144 Ivan XIX 1024 1032 145 Benedikt IX 1034 1044 146 Silvestr III 1045 147 Benedikt IX 1045 1046 148 Grigorij VI 1046 149 Kliment II 1046 1047 150 Benedikt IX 1047 1048 151 Damasij II 1048 152 Lev IX 1049 1054 153 Viktor II 1055 1057 154 Stefan IX 1057 1058 155 Mikolaj II 1058 1061 156 Oleksandr II 1061 1073 157 Grigorij VII 1073 1085 158 Viktor III 1086 1087 159 Urban II 1088 1099 160 Pashalij II 1099 1118 161 Gelasij II 1118 1119 162 Kalikst II 1119 1124 163 Gonorij II 1124 1130 164 Inokentij II 1130 1143 165 Celestin II 1143 1144 166 Lucij II 1144 1145 167 Yevgenij III 1145 1153 168 Anastasij IV 1153 1154 169 Adrian IV 1154 1159 170 Oleksandr III 1159 1181 171 Lucij III 1181 1185 172 Urban III 1185 1187 173 Grigorij VIII 1187 174 Kliment III 1187 1191 175 Celestin III 1191 1198 176 Innokentij III 1198 1216 177 Gonorij III 1216 1227 178 Grigorij IX 1227 1241 179 Celestin IV 1241 1243 180 Innokentij IV 1243 1254 181 Oleksandr IV 1254 1261 182 Urban IV 1261 1264 183 Kliment IV 1265 1268 184 Grigorij X 1271 1276 185 Inokentij V 1276 186 Adrian V 1276 187 Ivan XXI 1276 1277 188 Mikolaj III 1277 1280 189 Martin IV 1281 1285 190 Gonorij IV 1285 1287 191 Mikolaj IV 1288 1292 192 Celestin V 1294 193 Bonifacij VIII 1294 1303 194 Benedikt XI 1303 1304 195 Kliment V 1305 1314 196 Ivan XXII 1316 1334 197 Benedikt XII 1334 1342 198 Kliment VI 1342 1352 199 Inokentij VI 1352 1362 200 Urban V 1362 1370 201 Grigorij XI 1370 1378 202 Urban VI 1378 1389 203 Bonifacij IX 1389 1404 204 Inokentij VII 1404 1406 205 Grigorij XII 1406 1415 206 Martin V 1417 1431 207 Yevgenij IV 1431 1447 208 Mikolaj V 1447 1455 209 Kalikst III 1455 1458 210 Pij II 1458 1464 211 Pavlo II 1464 1471 212 Sikst IV 1471 1484 213 Inokentij VIII 1484 1492 214 Oleksandr VI 1492 1503 215 Pij III 1503 216 Yulij II 1503 1513 217 Lev X 1513 1521 218 Adrian VI 1522 1523 219 Kliment VII 1523 1534 220 Pavlo III 1534 1549 221 Yulij III 1549 1555 222 Marcell II 1555 223 Pavlo IV 1555 1559 224 Pij IV 1559 1565 225 Pij V 1566 1572 226 Grigorij XIII 1572 1585 227 Sikst V 1585 1590 228 Urban VII 1590 229 Grigorij XIV 1590 1591 230 Inokentij IX 1591 231 Kliment VIII 1592 1605 232 Lev XI 1605 233 Pavlo V 1605 1621 234 Grigorij XV 1621 1623 235 Urban VIII 1623 1644 236 Inokentij X 1644 1655 237 Oleksandr VII 1655 1667 238 Kliment IX 1667 1669 239 Kliment X 1670 1676 240 Inokentij XI 1676 1689 241 Oleksandr VIII 1689 1691 242 Inokentij XII 1691 1700 243 Kliment XI 1700 1721 244 Inokentij XIII 1721 1724 245 Benedikt XIII 1724 1730 246 Kliment XII 1730 1740 247 Benedikt XIV 1740 1758 248 Kliment XIII 1758 1769 249 Kliment XIV 1769 1774 250 Pij VI 1775 1799 251 Pij VII 1800 1823 252 Lev XII 1823 1829 253 Pij VIII 1829 1830 1831 1846 Grigorij XVI 1846 1878 Pij IX Uryad Redaguvati Rimska KuriyaVijsko Redaguvati Zbrojni sili Papskoyi derzhavi skladalisya z dobrovolciv i najmanciv vklyuchayuchi katolicki chernecho licarski ordeni 1506 roku bula sformovana Shvejcarska gvardiya rozpushena yak vijskovij pidrozdil 1970 roku ale prodovzhuye sluzhiti yak ceremonialnij pidrozdil u Vatikani i yak ohoronna sila Papi nbsp Shvejcarskij gvardiyec 1578 nbsp Shvejarskij gvardiyec 1762 nbsp Shvejarskij gvardiyec 1812 nbsp Shvejarskij gvardiyec 1838 U 1801 roci bula sformovana Shlyahetna gvardiya rozpushena 1970 U 1860 1870 rokah papska armiya ital Esercito Pontificio skladalasya z 2 polkiv italijskoyi pihoti nabranoyi na miscevomu rivni 2 shvejcarskih polkiv i bataljonu irlandskih dobrovolciv a takozh artileriyi ta draguniv 1861 roku v Papskij derzhavi isnuvav mizhnarodnij katolickij dobrovolchij korpus Jogo chleni nazivalisya papskimi zuavami Voni buli sformovani za zrazkom francuzkoyi alzhirskoyi pihoti zuaviv Korpus skladavsya z gollandskih francuzkih i belgijskih dobrovolciv Chastina brala uchast v boyah proti chervonosorochechnikiv Garibaldi italijskih nacionalistiv ta nareshti vijsk shojno ob yednanoyi Italiyi Papska armiya bula rozpushena v 1870 roci Vid neyi zalishili lishe Palatinsku gvardiya rozpushenu 1970 rokuTakozh zberigavsya nevelikij papskij flot Vijskovo morski sili Papskoyi derzhavi yakij bazuvavsya v Chivitavekk ya na zahidnomu uzberezhzhi ta v Ankoni na shidnomu Pislya padinnya Papskoyi oblasti v 1870 roci ostanni korabli flotiliyi buli vidpravleni do Franciyi de voni buli prodani pislya smerti Piya IX Administrativnij podil Redaguvati nbsp Provinciyi Papskoyi derzhavi 1850 Akonska provinciya Provincia di Ancona Askoli Pichenska provinciya Provincia di Ascoli Piceno Bolonska provinciya Provincia di Bologna Macheratska provinciya Provincia di Macerata Pezaro Urbinska provinciya Provincia di Pesaro e Urbino Perudzhivska provinciya Provincia di Perugia Ravennska provinciya Provincia di Ravenna Rimska provinciya Provincia di Roma Ferraska provinciya Provincia di Ferrara Forlivska provinciya Provincia di Forli Primitki Redaguvati Statistica della popolazione dello Stato pontificio dell anno 1853 Ministero del commercio e lavori pubblici 1857 s XXII Arhiv originalu za 2 bereznya 2018 Procitovano 1 bereznya 2018 Frederik de Wit Status Ecclesiasticus et Magnus Ducatus Thoscanae 1700 Christfried Bottrich Petrus Fischer Fels und Funktionar Evangelische Verlagsanstalt Leipzig 2001 st 2281 ISBN 3 374 01849 1 nim Yevsevij Kesarijskij Cerkovna istoriya Kniga 2 Rozdil 25 ryad 5 8 ros Aloizij Lilij u Catholic encyclopedia Inter Gravissimas John O Malley 1993 The First Jesuits Cambridge Harvard University Press p 366 ISBN 978 0 674 30313 3 angl a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak al am an ap ar as at au af ah ac Papal State Italian states to 1861 Ferrara Italian states to 1861 Kertzer David Prisoner of the Vatican The Popes the Kings and Garibaldi s Rebels in the Struggle to Rule Modern Italy 2006 Bibliografiya RedaguvatiDzherela Redaguvati Palmieri Adone Topografia statistica dello Stato Pontificio Roma 1857 Monografiyi Redaguvati Demarco Domenico Il tramonto dello Stato Pontificio Torino Giulio Einaudi editore 1949 Dovidniki Redaguvati Schnurer Gustav States of the Church The Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1912 Derzhavno cerkovni vidnosini Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Papska oblast Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Papska derzhava Papal State Italian states to 1861 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Papska derzhava amp oldid 39948998