Непоти́зм (італ. nepotismo від лат. nepos, род. відм. nepotis — «онук», «племінник») — надання родичам або знайомим посад незалежно від їхніх професійних здібностей. Одна з частин політичної корупції, різновид фаворитизму. Інша назва — кумівство, тобто «потурання по службі своїм друзям або родичам на шкоду справі». Походить від практики роздачі римськими папами прибуткових посад, вищих церковних звань чи земель близьким родичам.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х . :Право, 2015
- Нестерович В.Ф. Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України: Монографія / В.Ф. Нестерович. Луганськ: РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка, 2010. 752 с.
- НЕПОТИЗМ //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
Література Редагувати
- В. Ребкало. Непотизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.499 ISBN 978-966-611-818-2