www.wikidata.uk-ua.nina.az

Італійська мова італ italiano прослухатифайл мова романської групи індоєвропейської сім ї Офіційна мова Італії Ватикану

Італійська мова

Італійська мова (італ. italiano  прослухатифайл) — мова романської групи індоєвропейської сім'ї. Офіційна мова Італії, Ватикану (нарівні з латиною), Сан-Марино, Швейцарії (нарівні з німецькою, французькою і швейцарською ретороманською). Писемність мови створена на основі латинської абетки.

Італійська мова
lingua italiana, italiano
Поширеність італійської мови:
   Мова більшості
   Мова меншості
Поширена в Італія, Швейцарія, Мальта, Ватикан, Сан-Марино, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Лівія, Еритрея та ін.
Носії 63 млн.
Місце 19-20
Писемність італійська абеткаd і латинське письмо
Класифікація

Індо-європейська

Офіційний статус
Державна

 Італія
 Швейцарія
Ватикан
Сан-Марино
 Мальтійський орден
 Хорватія

 Словенія

 Європейський Союз
Регулює Accademia della Crusca
Коди мови
ISO 639-1 it
ISO 639-2 ita
ISO 639-3 ita
SIL ita

Історія

Творець літературної італійської мови Данте

Італійська походить безпосередньо від живої розмовної латинської мови. Особливість її походження у порівнянні з іншими романськими мовами полягає в тому, що вона виникла на території римської метрополії, де латина ще задовго до утворення Римської імперії поширилась по всьому Апеннінському півострові, витіснивши зрештою мови інших його мешканців.

В Італії довше, ніж у інших романських країнах, латинська мова слугувала мовою офіційних паперів. Цим можна пояснити факт, що існування італійської мови, яка сформувалася після розпаду Римської імперії, було задокументовано досить пізно. Перші тексти датують другою половиною 10 сторіччя (960–963 роки) і вони становлять фрази на одному з італійських діалектів, що були частиною юридичних показів, складених латинською мовою. Літературні пам'ятки з різних районів Італії з'являються лише у 12 сторіччі. У 13 ст. серед літературних творів, написаних місцевими діалектами, виділяється поезія Сицилійської школи. Поети цієї школи намагались зблизити деякі місцеві діалекти й на їхній основі створити літературну мову.

У 11–12 століттях швидко розвиваються міста на півночі Італії. До кінця 13 ст. серед інших міст виділяється Флоренція, яка стає культурним та економічним центром. Це було причиною посилення флорентійського діалекту, який на той час був найпоширенішим діалектом північної Італії. Посиленню ролі флорентійського діалекту як основи літературної мови сприяла творчість великого італійського поета Данте Аліґ'єрі (1265–1321). Славнозвісні послідовники Данте — Франческо Петрарка (1304–1374) і Джованні Боккаччо (1313–1375) утвердили авторитет флорентійського діалекту як основи літературної мови країни. Великими зусиллями граматистів, серед яких особлива роль належить П'єтро Бембо, на початку 16 ст. була уніфікована морфологічна система італійської мови, котра збереглась до наших часів.

Статус італійської мови у світі:
   Офіційна мова
   Мова щоденного спілкування
   Італійські меншини

Важливим етапом в історії італійської мови було створення у Флоренції академії Круска, котра 1612 року опублікувала перший великий словник італійської мови.

Суспільний та економічний розвиток, розквіт літератури та мистецтва у 17 столітті викликає необхідність створення єдиної для всієї Італії літературної мови. Найвагоміший внесок у справу уніфікації та оновлення літературної італійської мови вніс Алессандро Мандзоні (1785–1873), який закликав до мовної єдності італійської нації та своєю творчістю підтвердив тосканський, флорентійський характер італійської мови.

У результаті перемоги у боротьбі за національну незалежність, котра завершилась об'єднанням всіх земель Італії, італійська літературна мова стала мовою національною.

Класифікація

Італійська мова разом із двома італо-далматинськими мовами, сицилійською та вже мертвою далматинською, формує частину італо-західної групи романських мов, котрі є підгрупою італійських мов індоєвропейської мовної сім'ї.

Лінгвістична характеристика

 Будова італійської мови досить типова для романської мовної сім'ї. Від нових романських мов її відрізняє фонологічне збереження протиставлення по довготі приголосних. У лексиці, окрім базового латинського фонду, є багато пізніх, «книжних» запозичень.

Італійська абетка

Італійська абетка (alfabeto)
Буква Вимова Назва
A a [a] (а) a
B b [b] (б) bi
С с [k], [ʧ] (к, ч) ci
D d [d] (д) di
E e [e], [ɛ] (е, и) e
F f [f] (ф) effe
G g [g], [ʤ] (ґ, дж) gi
H h не читають acca
I i [i], [j] (і, й, ь) i
L l [l] (ль) elle
M m [m] (м) emme
N n [n] (н) enne
O o [o], [ɔ] (о) o
P p [p] (п) pi
Q q [k]
у буквосполученні qu [kw] 		cu
R r [r] (р) erre
S s [s], [z] (с, з) esse
T t [t] (т) ti
U u [u], [w] (у) u
V v [v] (в) vi, vu
Z z [ʦ], [ʣ] (ц, дз) zeta
Для слів іншомовного

походження використовують

J j [j] (й, дж) джей
K k [k] (к) cappa
X x [ks] (кс) ics
W w [v] ([w], в) vu doppia
Y y [i] (і, й) ipsilon, i greca

Італійська мова використовує латинську абетку із додатковими діакритиками (надрядковими).

Італійський алфавіт має 21 літеру: п'ять голосних (a, e, i, o, u) та 16 приголосних.

З 26 літер 5 є неактивними, тобто використовуються лише у словах іншомовного походження, іноземних прізвищах, назвах тощо.

Основні правила читання букв та буквосполучень

  1. a, b, f, m, o, p, r, u, v  вимовляють так само, як і українські а, б, ф, м, о, п, р, у, в;
    1. c перед е, і вимовляється як українське ч, у всіх інших випадках вимовляють як українське к: certo  [черто] — звісно, caro [каро] — дорогий, ceco [чеко] — сліпий;
    2. Подвійне с перед е, і вимовляється як чч, у всіх інших випадках як кк: il cappuccino [іль каппуччіно] — капучино, la mucca [ля мукка] — корова;
    3. Буквосполучення сі перед a, o, u у випадках -cia, -сіо, -сіu, буква і не читається та пишеться тільки для того, щоб буква с читалася як ч, а не як к (див. пункт 1): la pronuncia [ля пронунча] — вимова, il dentifricio [іль дентіфрічо] — зубна паста, l'acciuga [аччуґа] — анчоус;
    4. У буквосполученні ch перед e, i, [с] читають як українська к, а буква h пишеться тільки для того, щоб с не стояла перед е, і, бо у цьому випадку вона буде читатися як українська ч (див. пункт 1): che [ке] — що, lo specchio [льо спеккйо] — дзеркало;
  2. d перед і не пом'якшується, як в українському слові діти, а вимовляється твердо, як у слові дим: la diga [ля диґа] — дамба, la digestione [ля диджестьйоне] — травлення;
  3. …
    1. g перед е, і вимовляється як українське буквосполучення дж, як у слові джміль, у всіх інших випадках вимовляють як українське ґ: gentíle [джентіле] — в
    2. ввіч,ливий la gallíя [ла ґал — іна] ;курка
    3. Подвійне g перед е, і вимовляють як дждж, у всіх інших випадках як ґґ: leggo [леґґо] — я читаю, oggi [оджджі] — сьогодні;
    4. Буквосполучення gi перед a, o, u у випадках -gia, -gio, -giu буква і не читається і пишеться тільки для того, щоб буква g читалася як дж, а не як ґ (див. пункт 1): giá [джа] — вже, il giorno [іль джорно] — день, giù [джу] — вниз;
    5. У буквосполученні gh, g читають як українська ґ, а буква h пишеться тільки для того, щоб g не стояла перед е, і , бо у цьому випадку вона буде читатися як українське буквосполучення дж (див. пункт 1): il laghetto [іль лаґетто] — ставок, la ghirlanda [ля ґірлянда] — гірлянда;
    6. У буквосполученні gn буква g пишеться з метою пом'якшити наступну n, як в українському правописі пишуть ь для пом'якшення попередньої приголосної букви. Буквосполучення gn читають як нь: la pigna [ля піня] — шишка, il ragno [іль раньо] — павук;
    7. Буквосполучення gl завжди вживається із буквою i та пишеться з метою пом'якшити наступну l, вимовляється як ль: il coniglio [іль конільйо] — кролик, lo sbaglio [льо збальйо] — помилка;
  4. Буква h не має свого звукового значення. Вона використовується лише у буквосполученнях ch, gh, sch та для розрізненнях омонімічних слів: о [о] чи ho [о] (я маю) — о з h читається однаково, але має зовсім інше значення
  5. …
    1. sc перед е, і читається як пом'якшена українська буква ш+ь, у всіх інших випадках як ск: la sciarpa [ля шярпа] — шарф, il sciroppo [іль шіроппо] — сироп, la scala [ля скаля] — сходи, драбина, la scuola [ля скуоля] — школа;
  6. …
    1. Буквосполучення іе читається як є, іє, ьє: ieri [єрі] — учора, la pietra [ля п'єтра] — камінь, niente [нєнте] — нічого, lo spiedo [льо сп'єдо] — шашлик, l'allievo [алльєво] — учень, il fieno [іль ф'єно] — сіно, la società [ля соч'єта] — громадськість, le copie [лє копіє] — копії;
    2. Буквосполучення іa читається як ія, ья або українська буква я: la mafia [ля мафія] — мафія, Nadia [надья] — Надя, la piaga [ля п'яґа] — пролежень, рана, la chiave [ля к'яве] ключ;
    3. Буквосполучення іo читається як іо, йо, ьо: l'accettazione [аччеттацьйоне] — реєстратура, il fiore [іль фйоре] — квітка, il binario [іль бінаріо] — колія, il ginocchio [іль джіноккйо] — коліно;
  7. Буква s
    1. як українське с: sí [сі] — так, l'ossigeno [оссіджено] — кисень, il bosco [іль боско] — ліс;
    2. перед дзвінкими приголосними b, d, g, l, m, n, r, v та між голосними читається як українське з: lo sbaglio [льо збальйо] — помилка, la sveglia [ля звелья] — будильник, la casa [ля каза] — хата, il rosario [іль розаріо] вервичка;
  8. q вживається лише у буквосполученні qu та читається як к: il quadro [іль куадро] — картина, quatro [куатро] — чотири.

Морфологія

Синтаксис

Лексика

Діалекти

Посеред усіх мов романської групи італійська мова виділяється своєю діалектичною роздрібненістю. Численні діалекти італійської мови можна розділити на три групи: північні, центральні та південні.

Діалектична географія італійської мови

Північні:

Центральні:

  • тосканський
  • умбрійський
  • діалект Північного Лаціо
  • діалект області Марке

Південні:

Таке різноманіття діалектів, частина з яких має свою окрему літературу, можна пояснити розмаїтістю населення древньої Італії, умовами романізації Апеннінського півострова та столітньою політичною роздрібненістю країни.

Приклад

«Заповіт» Шевченка італійською мовою (переклад Євгена Крацевича)

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Див. також

Примітки

  1. Languages Spoken by More Than 10 Million People [ 3 грудня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. . preply.com. 17 липня 2019. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020. 

Бібліографія

  • Berloco, Fabrizio (2018). . Lengu. ISBN 978-8894034813. Архів оригіналу за 24 січня 2020. Процитовано 5 жовтня 2019. 
  • Krämer, Martin (2009). The Phonology of Italian. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0199290792. 

Посилання

Італійська мова
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Мовознавство»
Портал «Італія»
Означення у Вікісловнику?
Цитати у Вікіцитатах?
Італійський розмовник у Вікімандрах?
Файли у Вікісховищі?

Вікіпедія має розділ
італійською мовою
Pagina principale

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Italijska mova ital italiano prosluhatifajl mova romanskoyi grupi indoyevropejskoyi sim yi Oficijna mova Italiyi Vatikanu narivni z latinoyu San Marino Shvejcariyi narivni z nimeckoyu francuzkoyu i shvejcarskoyu retoromanskoyu Pisemnist movi stvorena na osnovi latinskoyi abetki Italijska movalingua italiana italianoPoshirenist italijskoyi movi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena v Italiya Shvejcariya Malta Vatikan San Marino Argentina Braziliya Venesuela Liviya Eritreya ta in Nosiyi 63 mln 1 Misce 19 20Pisemnist italijska abetkad i latinske pismoKlasifikaciya Indo yevropejska Italijska grupaRomanskaItalo zahidnaItalo dalmatinskaItalijska dd dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna Italiya Shvejcariya VatikanSan Marino Maltijskij orden Horvatiya Istrijska zhupaniya Sloveniya Izola Koper Piran Yevropejskij SoyuzRegulyuye Accademia della CruscaKodi moviISO 639 1 itISO 639 2 itaISO 639 3 itaSIL ita Zmist 1 Istoriya 2 Klasifikaciya 3 Lingvistichna harakteristika 3 1 Italijska abetka 3 2 Osnovni pravila chitannya bukv ta bukvospoluchen 3 3 Morfologiya 3 4 Sintaksis 3 5 Leksika 3 6 Dialekti 4 Priklad 5 Div takozh 6 Primitki 7 Bibliografiya 8 PosilannyaIstoriya Redaguvati Tvorec literaturnoyi italijskoyi movi Dante Italijska pohodit bezposeredno vid zhivoyi rozmovnoyi latinskoyi movi Osoblivist yiyi pohodzhennya u porivnyanni z inshimi romanskimi movami polyagaye v tomu sho vona vinikla na teritoriyi rimskoyi metropoliyi de latina she zadovgo do utvorennya Rimskoyi imperiyi poshirilas po vsomu Apenninskomu pivostrovi vitisnivshi zreshtoyu movi inshih jogo meshkanciv V Italiyi dovshe nizh u inshih romanskih krayinah latinska mova sluguvala movoyu oficijnih paperiv Cim mozhna poyasniti fakt sho isnuvannya italijskoyi movi yaka sformuvalasya pislya rozpadu Rimskoyi imperiyi bulo zadokumentovano dosit pizno Pershi teksti datuyut drugoyu polovinoyu 10 storichchya 960 963 roki i voni stanovlyat frazi na odnomu z italijskih dialektiv sho buli chastinoyu yuridichnih pokaziv skladenih latinskoyu movoyu Literaturni pam yatki z riznih rajoniv Italiyi z yavlyayutsya lishe u 12 storichchi U 13 st sered literaturnih tvoriv napisanih miscevimi dialektami vidilyayetsya poeziya Sicilijskoyi shkoli Poeti ciyeyi shkoli namagalis zbliziti deyaki miscevi dialekti j na yihnij osnovi stvoriti literaturnu movu U 11 12 stolittyah shvidko rozvivayutsya mista na pivnochi Italiyi Do kincya 13 st sered inshih mist vidilyayetsya Florenciya yaka staye kulturnim ta ekonomichnim centrom Ce bulo prichinoyu posilennya florentijskogo dialektu yakij na toj chas buv najposhirenishim dialektom pivnichnoyi Italiyi Posilennyu roli florentijskogo dialektu yak osnovi literaturnoyi movi spriyala tvorchist velikogo italijskogo poeta Dante Alig yeri 1265 1321 Slavnozvisni poslidovniki Dante Franchesko Petrarka 1304 1374 i Dzhovanni Bokkachcho 1313 1375 utverdili avtoritet florentijskogo dialektu yak osnovi literaturnoyi movi krayini Velikimi zusillyami gramatistiv sered yakih osobliva rol nalezhit P yetro Bembo na pochatku 16 st bula unifikovana morfologichna sistema italijskoyi movi kotra zbereglas do nashih chasiv Status italijskoyi movi u sviti Oficijna mova Mova shodennogo spilkuvannya Italijski menshini Vazhlivim etapom v istoriyi italijskoyi movi bulo stvorennya u Florenciyi akademiyi Kruska kotra 1612 roku opublikuvala pershij velikij slovnik italijskoyi movi Suspilnij ta ekonomichnij rozvitok rozkvit literaturi ta mistectva u 17 stolitti viklikaye neobhidnist stvorennya yedinoyi dlya vsiyeyi Italiyi literaturnoyi movi Najvagomishij vnesok u spravu unifikaciyi ta onovlennya literaturnoyi italijskoyi movi vnis Alessandro Mandzoni 1785 1873 yakij zaklikav do movnoyi yednosti italijskoyi naciyi ta svoyeyu tvorchistyu pidtverdiv toskanskij florentijskij harakter italijskoyi movi U rezultati peremogi u borotbi za nacionalnu nezalezhnist kotra zavershilas ob yednannyam vsih zemel Italiyi italijska literaturna mova stala movoyu nacionalnoyu Klasifikaciya RedaguvatiItalijska mova razom iz dvoma italo dalmatinskimi movami sicilijskoyu ta vzhe mertvoyu dalmatinskoyu formuye chastinu italo zahidnoyi grupi romanskih mov kotri ye pidgrupoyu italijskih mov indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Lingvistichna harakteristika Redaguvati Budova italijskoyi movi dosit tipova dlya romanskoyi movnoyi sim yi Vid novih romanskih mov yiyi vidriznyaye fonologichne zberezhennya protistavlennya po dovgoti prigolosnih U leksici okrim bazovogo latinskogo fondu ye bagato piznih knizhnih zapozichen Italijska abetka Redaguvati Italijska abetka alfabeto Bukva Vimova NazvaA a a a aB b b b biS s k ʧ k ch ciD d d d diE e e ɛ e i eF f f f effeG g g ʤ g dzh giH h ne chitayut accaI i i j i j iL l l l elleM m m m emmeN n n n enneO o o ɔ o oP p p p piQ q k u bukvospoluchenni qu kw cuR r r r erreS s s z s z esseT t t t tiU u u w u uV v v v vi vuZ z ʦ ʣ c dz zetaDlya sliv inshomovnogo pohodzhennya vikoristovuyutJ j j j dzh dzhejK k k k cappaX x ks ks icsW w v w v vu doppiaY y i i j ipsilon i grecaItalijska mova vikoristovuye latinsku abetku iz dodatkovimi diakritikami nadryadkovimi Italijskij alfavit maye 21 literu p yat golosnih a e i o u ta 16 prigolosnih 2 Z 26 liter 5 ye neaktivnimi tobto vikoristovuyutsya lishe u slovah inshomovnogo pohodzhennya inozemnih prizvishah nazvah tosho Osnovni pravila chitannya bukv ta bukvospoluchen Redaguvati a b f m o p r u v vimovlyayut tak samo yak i ukrayinski a b f m o p r u v c pered e i vimovlyayetsya yak ukrayinske ch u vsih inshih vipadkah vimovlyayut yak ukrayinske k certo cherto zvisno caro karo dorogij ceco cheko slipij Podvijne s pered e i vimovlyayetsya yak chch u vsih inshih vipadkah yak kk il cappuccino il kappuchchino kapuchino la mucca lya mukka korova Bukvospoluchennya si pered a o u u vipadkah cia sio siu bukva i ne chitayetsya ta pishetsya tilki dlya togo shob bukva s chitalasya yak ch a ne yak k div punkt 1 la pronuncia lya pronuncha vimova il dentifricio il dentifricho zubna pasta l acciuga achchuga anchous U bukvospoluchenni ch pered e i s chitayut yak ukrayinska k a bukva h pishetsya tilki dlya togo shob s ne stoyala pered e i bo u comu vipadku vona bude chitatisya yak ukrayinska ch div punkt 1 che ke sho lo specchio lo spekkjo dzerkalo d pered i ne pom yakshuyetsya yak v ukrayinskomu slovi diti a vimovlyayetsya tverdo yak u slovi dim la diga lya diga damba la digestione lya didzhestjone travlennya g pered e i vimovlyayetsya yak ukrayinske bukvospoluchennya dzh yak u slovi dzhmil u vsih inshih vipadkah vimovlyayut yak ukrayinske g gentile dzhentile v vvich livij la galliya la gal ina kurka Podvijne g pered e i vimovlyayut yak dzhdzh u vsih inshih vipadkah yak gg leggo leggo ya chitayu oggi odzhdzhi sogodni Bukvospoluchennya gi pered a o u u vipadkah gia gio giu bukva i ne chitayetsya i pishetsya tilki dlya togo shob bukva g chitalasya yak dzh a ne yak g div punkt 1 gia dzha vzhe il giorno il dzhorno den giu dzhu vniz U bukvospoluchenni gh g chitayut yak ukrayinska g a bukva h pishetsya tilki dlya togo shob g ne stoyala pered e i bo u comu vipadku vona bude chitatisya yak ukrayinske bukvospoluchennya dzh div punkt 1 il laghetto il lagetto stavok la ghirlanda lya girlyanda girlyanda U bukvospoluchenni gn bukva g pishetsya z metoyu pom yakshiti nastupnu n yak v ukrayinskomu pravopisi pishut dlya pom yakshennya poperednoyi prigolosnoyi bukvi Bukvospoluchennya gn chitayut yak n la pigna lya pinya shishka il ragno il rano pavuk Bukvospoluchennya gl zavzhdi vzhivayetsya iz bukvoyu i ta pishetsya z metoyu pom yakshiti nastupnu l vimovlyayetsya yak l il coniglio il koniljo krolik lo sbaglio lo zbaljo pomilka Bukva h ne maye svogo zvukovogo znachennya Vona vikoristovuyetsya lishe u bukvospoluchennyah ch gh sch ta dlya rozriznennyah omonimichnih sliv o o chi ho o ya mayu o z h chitayetsya odnakovo ale maye zovsim inshe znachennya sc pered e i chitayetsya yak pom yakshena ukrayinska bukva sh u vsih inshih vipadkah yak sk la sciarpa lya shyarpa sharf il sciroppo il shiroppo sirop la scala lya skalya shodi drabina la scuola lya skuolya shkola Bukvospoluchennya ie chitayetsya yak ye iye ye ieri yeri uchora la pietra lya p yetra kamin niente nyente nichogo lo spiedo lo sp yedo shashlik l allievo allyevo uchen il fieno il f yeno sino la societa lya soch yeta gromadskist le copie lye kopiye kopiyi Bukvospoluchennya ia chitayetsya yak iya ya abo ukrayinska bukva ya la mafia lya mafiya mafiya Nadia nadya Nadya la piaga lya p yaga prolezhen rana la chiave lya k yave klyuch Bukvospoluchennya io chitayetsya yak io jo o l accettazione achchettacjone reyestratura il fiore il fjore kvitka il binario il binario koliya il ginocchio il dzhinokkjo kolino Bukva s yak ukrayinske s si si tak l ossigeno ossidzheno kisen il bosco il bosko lis pered dzvinkimi prigolosnimi b d g l m n r v ta mizh golosnimi chitayetsya yak ukrayinske z lo sbaglio lo zbaljo pomilka la sveglia lya zvelya budilnik la casa lya kaza hata il rosario il rozario vervichka q vzhivayetsya lishe u bukvospoluchenni qu ta chitayetsya yak k il quadro il kuadro kartina quatro kuatro chotiri Morfologiya Redaguvati Sintaksis Redaguvati Leksika Redaguvati Dialekti Redaguvati Posered usih mov romanskoyi grupi italijska mova vidilyayetsya svoyeyu dialektichnoyu rozdribnenistyu Chislenni dialekti italijskoyi movi mozhna rozdiliti na tri grupi pivnichni centralni ta pivdenni Dialektichna geografiya italijskoyi movi Pivnichni gallo italijski dialekti lombardskij zahidno lombardskij shidno lombardskij p yemontskij ligurijskij genuezkij monegaskij emilyano romanjolskij venecijska grupa dialektivCentralni toskanskij umbrijskij dialekt Pivnichnogo Lacio dialekt oblasti MarkePivdenni neapolitanskij abrucskij kalabrijskij apulijskij grupa sicilijskih dialektivTake riznomanittya dialektiv chastina z yakih maye svoyu okremu literaturu mozhna poyasniti rozmayitistyu naselennya drevnoyi Italiyi umovami romanizaciyi Apenninskogo pivostrova ta stolitnoyu politichnoyu rozdribnenistyu krayini Priklad Redaguvati Zapovit Shevchenka italijskoyu movoyu pereklad Yevgena Kracevicha IL TESTAMENTO Se io muoio mi interrin Sull alta collina Fra la steppa della mia Bella Ucraina Che si vedano i campi Il Dniepr con le rive Che si oda il muggito Del fiume stizzito Quando portera il fiume Al mare azzurro Il sangue nero nemico Il sangue impuro Lascero allor la tomba Ed andro a Dio Per pregare Prima di cio Non conosco Dio Sepoltomi insorgete Le caten rompete Che il sangue dei nemici Spruzzi la liberta Nella vostra gran famiglia Nuova liberata Vorrei esser ricordato Con parola grata Dzherelo T G Shevchenko Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Div takozh RedaguvatiItalyanizmPrimitki Redaguvati Languages Spoken by More Than 10 Million People Arhivovano 3 grudnya 2007 u Wayback Machine angl Learning Italian Step by Step Guide From Basics to Fluency preply com 17 lipnya 2019 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020 Bibliografiya RedaguvatiBerloco Fabrizio 2018 The Big Book of Italian Verbs 900 Fully Conjugated Verbs in All Tenses With IPA Transcription 2nd Edition Lengu ISBN 978 8894034813 Arhiv originalu za 24 sichnya 2020 Procitovano 5 zhovtnya 2019 Kramer Martin 2009 The Phonology of Italian Oxford Oxford University Press ISBN 0199290792 Posilannya RedaguvatiItalijska movau sestrinskih Vikiproyektah Portal Movoznavstvo Portal Italiya Oznachennya u Vikislovniku Citati u Vikicitatah Italijskij rozmovnik u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Vikipediya maye rozdilitalijskoyu movoyuPagina principale Italijski leksichni uroki na Internet Poligloti Arhivovano 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Filosofiya takozh dlya nefilosofiv Yevropejskij slovnik filosofij Leksikon neperekladnostej nauk ker proyektu Barbara Kassen i Konstyantin Sigov Kiyiv Duh i litera 2009 T 1 S 75 90 Italijska mova na sajti Ethnologue Italian A language of Italy angl Italijska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Italian Arhivovano 5 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Italijska mova na sajti WALS Online Language Italian Arhivovano 6 veresnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Italijska mova amp oldid 38151357