І́стрійська жупа́нія (хорв. Istarska županija, італ. Regione Istriana) — жупанія на заході Хорватії. Включає більшість півострова Істрія на Адріатичному морі.
| Істрійська жупанія хорв. Istarska županija | ||
|---|---|---|
| — жупанія — | ||
| ||
| Адміністративний центр | Пазин | |
| Уряд | ||
| - Жупан | Борис Мілетич (незалежний) | |
| Площа | ||
| - Повна | 2820 км² | |
| Населення (2001) | ||
| - Усього | 206 344 | |
| - Густота | 73,2/км² | |
| Телефонний код(и) | 052 | |
| Вебсайт: http://www.istra-istria.hr/ | ||
Загальні відомості Редагувати
Адміністративний центр і місцеперебування органу представницької влади жупанії (скупщини) — місто Пазин. Уряд жупанії знаходиться в місті Пула. Урочисті засідання скупщини жупанії проходять, як правило, у будівлі колишнього істрійського ландтагу в Поречі.
Офіційна мова — хорватська, у ряді населених пунктів (головним чином на узбережжі) офіційний статус має італійська. Дві рідкісні мови — істророманська та істрорумунська перебувають на межі вимирання.
Географія Редагувати
Жупанія Істрія розташована на півострові Істрія між Трієстською затокою і затокою Кварнер. Це найзахідніша частина Республіки Хорватія. На півночі жупанія межує зі Словенією, на північному сході — з Приморсько-Горанською жупанією.
Жупанія має берегову лінію 445 км, що становить разом з островами територію площею 539,9 км². Прибережні береги порослі кам'яним дубом і суничними деревами. Ліси, переважно дубові та соснові, покривають третину території жупанії. Вони, у поєднанні з морським повітрям, створюють особливий цілющий клімат півострова.
Найвища точка Істрії — гора Учка (1396 м).
Клімат Редагувати
На захищеній з півночі хребтами Альп території жупанії дуже м'який середземноморський клімат, гранична температура літа — 24ºС в серпні, гранична температура взимку — 5ºС у січні. Повітря вологе, особливо в приморських містах Пореч, Врсар, Ровінь, Пула та інших. Температура вища 10 °C тримається більш ніж 240 днів у році. Сильна спека (вище 30 °C) триває близько трьох тижнів.
Переважання вітрів: взимку — холодний північний бора, влітку — південний сіроко, який приносить дощ.
Адміністративний поділ Редагувати
Жупанію поділено на 10 міст і 31 громаду.
Міста:
Громади:
- Бале
- Барбан
- Бртонигла
- Церовлє
- Фажана
- Фунтана
- Ґрачище
- Ґрожнян
- Канфанар
- Каройба
- Каштелир-Лабинці
- Кршан
- Ланище
- Лижнян
- Лупоґлав
- Марчана
- Медулін
- Мотовун
- Опрталь
- Пічан
- Раша
- Света-Неделя
- Светий Ловреч
- Светий Петар-у-Шумі
- Светвинченат
- Тар-Вабрига
- Тинян
- Вишнян
- Вижинада
- Врсар
- Жминь
Найбільша міська агломерація Пула має населення 82 000 жителів. Інші великі міста — Пореч, Ровінь, Пазин, Лабін, Новіград, Умаґ, Бузет , Бує, Воднян. Близько 70,7% населення живе в містах.
Саме тут розташоване найменше місто у світі — Хум, з населенням 22 людини (три сім'ї), яке занесено до Книги рекордів Гінесса.
Населення Редагувати
На території жупанії проживає понад 250 000 жителів, що становить 4,65% населення країни. Згідно з переписом населення 2001 року переважну більшість населення становлять хорвати. В цілому, національний склад жупанії розподілився таким чином:
| нація | чисельність | відсоток |
|---|---|---|
| хорвати | 148 328 | 71,88% |
| італійці | 14 284 | 6,92% |
| серби | 6 613 | 3,20% |
| боснійці | 3 077 | 1,49% |
| албанці | 2 032 | 0,98% |
| словенці | 2 020 | 0,98% |
| істрійці* | 8 865 | 4,30% |
* Форма етнічного самовизначення певної частини населення Істрії.
Історія Редагувати
Економіка Редагувати
Рівнинні території жупанії використовуються під сільське господарство (вирощування зернових та овочів). Ближче до моря — виноградарство, вирощення олив та інжиру. Сільське господарство, виробництво екологічно чистої продукції та високоякісних вин є пріоритетом сільськогосподарського сектору Істрії.
Добре розвинені обробна промисловість, рибальство, виробництво будматеріалів (вапна, цементу, цегли й каменю), торгівля і транспорт.
Найрозвиненіші галузі промисловості: суднобудування (у 70-х роках суднобудівний завод «Уляник» випускав найбільші у світі кораблі, наприклад «Berge Adria»), металообробка, лісова і меблева промисловість, виробництво пластмас, автозапчастин, електроприладів та побутової техніки, текстильна і тютюнова промисловість.
За економічними показниками лідирують обробна промисловість, туризм і торгівля.
Туризм Редагувати
Півострів Істрія є одним з популярних туристичних регіонів Хорватії завдяки своїй багатій історії, безлічі пам'яток архітектури, найчистішому морю і прекрасним можливостям для відпочинку. Сприятливий клімат півострова, обумовлений поєднанням хвойних і листяних дерев, чудово підходить людям із захворюваннями дихальної системи.
Літній туристський сезон триває з травня по жовтень і приваблює в ці місця багато відпочивальників.
Економічний і туристичний центр — Пула, розташований на узбережжі. Основні приморські міста-курорти: Умаґ, Пореч, Ровінь, Пула, Медулін, Рабаць, Ловран, Новіград.
Найвідомішими материковими містами є Мотовун і Грожнян.
Пляжі здебільшого кам'яні, але зустрічаються і галькові, завдяки чому море тут прозоре і чисте. Особливої уваги заслуговує унікальна чистота істрійського узбережжя. З кожним роком кількість «блакитних прапорів» ЮНЕСКО, якими відзначаються найчистіші пляжі, збільшується.
За основу місцевої кухні правлять делікатеси з морепродуктів.
Природні визначні пам'ятки Редагувати
- Національний парк Бріуни, що складається з двох великих і дванадцятьох дрібних островів, тут зростає більш ніж 680 видів рослин.
- Природний парк Учка,
- Лімський канал
- Ліси біля Мотовуна
- Лісопарк Златні-Рт і Шіяна недалеко від Пули
- Природоохоронна територія мис Каменяк
- Орнітологічний заповідник Палуд
- Пазинська і Барединська карстові печери.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Istria |
Посилання Редагувати
- Портал Істрії - Пазин [ 5 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Істрія 3D [ 8 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Істрія [ 5 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Istria.se [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Туристичний сайт про Істрію [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Істрії [ 4 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Портал ІстріяНет [ 29 жовтня 2019 у Wayback Machine.]