www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пореч По реч хорв Poreč італ Parenzo лат Parentium місто в Хорватії на західному узбережжі півострова Істрія Центральна

Пореч

По́реч (хорв. Poreč, італ. Parenzo, лат. Parentium) — місто в Хорватії, на західному узбережжі півострова Істрія. Центральна історична частина міста з Євфразієвою базилікою внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Пореч
—  місто  —
Місто Пореч
хорв. Grad Poreč
італ. Città di Parenzo
Старе місто
Старе місто

Прапор
Координати: 45°13′ пн. ш. 13°35′ сх. д. / 45.217° пн. ш. 13.583° сх. д. / 45.217; 13.583
Країна  Хорватія
Жупанія Істрійська жупанія
Уряд
 - Мер Еді Штіфаніч
Площа
 - громада 139 км²
Висота над р.м. 29 м 
Населення (2011) 
 - громада 16 696
 - місто 9 790
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 52 440
Телефонний код(и) 052
Вебсайт: porec.hr
Пореч
Розташування міста на мапі Хорватії

Місто пов'язане регулярним міжміським автобусним сполученням з великими хорватськими містами, а також з Італією та Словенією.

Місто пов'язане прибережними шосе з містами Ровінь, Пула та Умаг, а також з Рієкою і через неї — з усією Хорватією. Колись великий і важливий порт нині обслуговує головним чином туристів.

Пореч, як і вся хорватська Істрія, багатонаціональний (хорвати, словенці, італійці, серби, албанці) і традиційно дуже терпимий до різних культур. Багато жителів визначають свою національність як «істрієць».

Туризм приносить більшу частину доходів міста. Крім туристичного обслуговування населення зайнято в рибальстві, рибопереробній, харчовій промисловості та сільському господарстві.

Історія Редагувати

Поселення на місці Пореча існувало з доісторичних часів. Близько 2 000 років тому під час правління імператора Октавіана Августа Парентіум офіційно отримав статус міста. Дуже вигідне розташування міста в глибині бухти, прикритої з моря острівцем св. Миколи сприяло швидкому зростанню міста і порту.

У III столітті в місті була заснована християнська громада, а в VI столітті була побудована християнська базиліка, що збереглася до наших днів.

З 478 року, часу падіння Західної Римської імперії, по 1267 рік, коли місто стало належати Венеції, Пореч багато разів змінював правителів. Ним володіли лангобарди, остготи, франки, візантійці, слов'яни. Останні прийшли на Істрію в VII столітті.

Венеційська республіка володіла містом понад 500 років аж до свого падіння. У 1797 році Пореч був приєднаний до Австрії. У період 1805-1813 місто контролювали наполеонівські війська, а в 1813 році Пореч знову відійшов до Австрії.

Після першої світової війни Пореч разом з усім півостровом Істрія перейшов до Італії, у той час як інша Далмація увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія.

Після Другої світової війни місто стало частиною Югославії. Після розпаду останньої в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.

Населення Редагувати

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 16 696 осіб, 5 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 9 790 осіб.

Динаміка чисельності населення громади:

Динаміка чисельності населення міста:

Населені пункти Редагувати

Крім міста Пореч, до громади також входять:

Визначні місця Редагувати

  • Старе місто — багато будинків Пореча побудовані на фундаментах давньоримських споруд. Залишки римського форуму на площі Марафор. Велика кількість палаців і будівель венеційського періоду.
  • Декуманська вулиця — колишній римський «декуманус» — головна дорога міста, що веде до форуму.
  • Євфразієва базиліка (VI століття) являє собою тринефний храм з атріумом і восьмикутним баптистерієм. У IV столітті за часів єпископа Мавра тут була побудована церква, а після 539 року за часів єпископа Евфразія побудована сучасна базиліка. У базиліці збереглися візантійські мозаїки. Комплекс Євфразієвої базиліки внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в 1997 році.
  • Північна Вежа — розташована на північному сході від історичного центру міста. Побудована у XV столітті та частково збережена до наших днів.
  • П'ятикутна Вежа — розташована на початку центральної міської вулиці Decumanus, при вході в історичний центр. Вежа збудована в готичному стилі в середині XV століття. Фасад башти прикрашає венеційський лев. Аж до початку французького вторгнення на початку XIX століття, башта була сполучена з міськими воротами.
  • Міські укріплення — аж до XVII століття Пореч був оточений системою укріплень, споруджених в XII-XVI століттях. До наших часів збережені окремі їх частини, самими цінними з яких є П'ятикутна (1447), Кругла (1473) і Напівкругла (1475) башти.
  • Істрійський муніципалітет — будинок, у якому спочатку була розташована Церква Франциска, побудована в XIII столітті. У середині XVIII століття фасад будівлі був перебудований в дусі модного на той час стилю бароко. Будівля зберігає своє призначення і до цього дня — трохи раніше він використовувався для зборів парламенту Істрії, а сьогодні в ньому засідає Окружний парламент.
  • Площа Марафор — найстаріша і найбільша міська площа. На площі розташовані Храм Марса і Великий храм, який колись був найбільшим в Адріатиці. На захід від нього розташований Храм Нептуна.
  • Дім двох Святих — невеликий будинок, побудований в романському стилі, фасад якого прикрашають статуї двох святих.
  • Романський Будинок — побудований в романському стилі з зовнішніми сходами та дерев'яним балконом, відреставрований в 1930 році.
  • Великий Храм і Храм Нептуна — Великий Храм, побудований на початку першого століття, розташований на північному заході від площі Марафор. До наших днів дійшла лише частина його стін та фасаду. Храм Нептуна розташований у парку на захід від площі Марафор. Збережено лише окремі фрагменти цього древнього храму, присвяченого богу моря.
  • Круглі Вежі, побудовані у другій половині XV століття, розташовані поблизу Народної площі та чудово збереглися до наших днів. У цей час відкрито їх вільне відвідування.

Музеї Редагувати

  • Музей історії міста розташований в будівлі палацу, побудованого у XVIII столітті у стилі бароко. На першому поверсі музею знаходиться колекція кам'яних фрагментів з римськими священними писаннями та колекція кераміки, знайдена в ході історичних розкопок. На другому поверсі можна ознайомитися з колекцією портретного живопису та предметами побуту родин Копар і Карлі (останній нащадок якого проживав в Поречі). Музей також володіє колекцією скульптур, що належить до раннього середньовіччя, а ще багатою бібліотекою і добіркою історичних документів.

Клімат і погода Редагувати

Місто розташоване під впливом помірного середземноморського клімату, якому відповідають тепле, сухе літо і м'яка зима. Середня кількість світлових годин у році — 2388. Середнє число світлових годин — 10 в день. Найнижча температура моря біля берегів міста коливається в межах від 9,3 °C до 11,1 °C взимку і досягає 23,3-24,1 °C в серпні. Вміст солі в морській воді близько 36-38 проміле.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Офіційний сайт, дивись також поправки до Статуту [ 12 квітня 2009 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018. 
  3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 11 червня 2018. 
  4. ↑ (хорв.). Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 червня 2018. 
  5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Po rech horv Porec ital Parenzo lat Parentium misto v Horvatiyi na zahidnomu uzberezhzhi pivostrova Istriya Centralna istorichna chastina mista z Yevfraziyevoyu bazilikoyu vnesena do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Porech misto Misto Porechhorv Grad Porecital Citta di Parenzo 1 Stare mistoStare mistoPraporKoordinati 45 13 pn sh 13 35 sh d 45 217 pn sh 13 583 sh d 45 217 13 583Krayina HorvatiyaZhupaniyaIstrijska zhupaniyaUryad MerEdi ShtifanichPlosha gromada 139 km Visota nad r m 29 m Naselennya 2011 2 gromada 16 696 misto 9 790Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 52 440Telefonnij kod i 052Vebsajt porec hrPorechRoztashuvannya mista na mapi HorvatiyiMisto pov yazane regulyarnim mizhmiskim avtobusnim spoluchennyam z velikimi horvatskimi mistami a takozh z Italiyeyu ta Sloveniyeyu Misto pov yazane priberezhnimi shose z mistami Rovin Pula ta Umag a takozh z Riyekoyu i cherez neyi z usiyeyu Horvatiyeyu Kolis velikij i vazhlivij port nini obslugovuye golovnim chinom turistiv Porech yak i vsya horvatska Istriya bagatonacionalnij horvati slovenci italijci serbi albanci i tradicijno duzhe terpimij do riznih kultur Bagato zhiteliv viznachayut svoyu nacionalnist yak istriyec Turizm prinosit bilshu chastinu dohodiv mista Krim turistichnogo obslugovuvannya naselennya zajnyato v ribalstvi ribopererobnij harchovij promislovosti ta silskomu gospodarstvi Zmist 1 Istoriya 2 Naselennya 3 Naseleni punkti 4 Viznachni miscya 5 Muzeyi 6 Klimat i pogoda 7 Div takozh 8 Primitki 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPoselennya na misci Porecha isnuvalo z doistorichnih chasiv Blizko 2 000 rokiv tomu pid chas pravlinnya imperatora Oktaviana Avgusta Parentium oficijno otrimav status mista Duzhe vigidne roztashuvannya mista v glibini buhti prikritoyi z morya ostrivcem sv Mikoli spriyalo shvidkomu zrostannyu mista i portu U III stolitti v misti bula zasnovana hristiyanska gromada a v VI stolitti bula pobudovana hristiyanska bazilika sho zbereglasya do nashih dniv Z 478 roku chasu padinnya Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi po 1267 rik koli misto stalo nalezhati Veneciyi Porech bagato raziv zminyuvav praviteliv Nim volodili langobardi ostgoti franki vizantijci slov yani Ostanni prijshli na Istriyu v VII stolitti Venecijska respublika volodila mistom ponad 500 rokiv azh do svogo padinnya U 1797 roci Porech buv priyednanij do Avstriyi U period 1805 1813 misto kontrolyuvali napoleonivski vijska a v 1813 roci Porech znovu vidijshov do Avstriyi Pislya pershoyi svitovoyi vijni Porech razom z usim pivostrovom Istriya perejshov do Italiyi u toj chas yak insha Dalmaciya uvijshla do skladu Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishe Korolivstva Yugoslaviya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni misto stalo chastinoyu Yugoslaviyi Pislya rozpadu ostannoyi v 1991 roci misto stalo chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi Naselennya RedaguvatiNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 16 696 osib 2 5 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu 3 Naselennya samogo mista stanovilo 9 790 osib 2 Dinamika chiselnosti naselennya gromadi 4 Dinamika chiselnosti naselennya mista 4 Naseleni punkti RedaguvatiKrim mista Porech do gromadi takozh vhodyat Antonci Baderna Banki Basharinka Blagdanichi Bonaci Bratovichi Brchichi Bujchi Cancini Chervar Porat Chrvar Chushi Dekovichi Drachevac Filipini Fushkulin Garbina Yakichi Gorini Yasenovicya Yehnichi Yurichi Kadumi Katun Kirmenyak Kosinozhichi Kukci Ladrovichi Matulini Michetichi Mihatovichi Mihelichi Montizhana Mugeba Mushalezh Nova Vas Radmani Radoshi kod Zhbandaya Rakovci Rupeni Ruzhichi Starichi Stranichi kod Nove Vasi Sheraye Shtifanichi Shushnichi Valkarin Veleniki Vrvari Vrzhnaveri ZhbandajViznachni miscya RedaguvatiStare misto bagato budinkiv Porecha pobudovani na fundamentah davnorimskih sporud Zalishki rimskogo forumu na ploshi Marafor Velika kilkist palaciv i budivel venecijskogo periodu Dekumanska vulicya kolishnij rimskij dekumanus golovna doroga mista sho vede do forumu Yevfraziyeva bazilika VI stolittya yavlyaye soboyu trinefnij hram z atriumom i vosmikutnim baptisteriyem U IV stolitti za chasiv yepiskopa Mavra tut bula pobudovana cerkva a pislya 539 roku za chasiv yepiskopa Evfraziya pobudovana suchasna bazilika U bazilici zbereglisya vizantijski mozayiki Kompleks Yevfraziyevoyi baziliki vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO v 1997 roci Pivnichna Vezha roztashovana na pivnichnomu shodi vid istorichnogo centru mista Pobudovana u XV stolitti ta chastkovo zberezhena do nashih dniv P yatikutna Vezha roztashovana na pochatku centralnoyi miskoyi vulici Decumanus pri vhodi v istorichnij centr Vezha zbudovana v gotichnomu stili v seredini XV stolittya Fasad bashti prikrashaye venecijskij lev Azh do pochatku francuzkogo vtorgnennya na pochatku XIX stolittya bashta bula spoluchena z miskimi vorotami Miski ukriplennya azh do XVII stolittya Porech buv otochenij sistemoyu ukriplen sporudzhenih v XII XVI stolittyah Do nashih chasiv zberezheni okremi yih chastini samimi cinnimi z yakih ye P yatikutna 1447 Krugla 1473 i Napivkrugla 1475 bashti Istrijskij municipalitet budinok u yakomu spochatku bula roztashovana Cerkva Franciska pobudovana v XIII stolitti U seredini XVIII stolittya fasad budivli buv perebudovanij v dusi modnogo na toj chas stilyu baroko Budivlya zberigaye svoye priznachennya i do cogo dnya trohi ranishe vin vikoristovuvavsya dlya zboriv parlamentu Istriyi a sogodni v nomu zasidaye Okruzhnij parlament Plosha Marafor najstarisha i najbilsha miska plosha Na ploshi roztashovani Hram Marsa i Velikij hram yakij kolis buv najbilshim v Adriatici Na zahid vid nogo roztashovanij Hram Neptuna Dim dvoh Svyatih nevelikij budinok pobudovanij v romanskomu stili fasad yakogo prikrashayut statuyi dvoh svyatih Romanskij Budinok pobudovanij v romanskomu stili z zovnishnimi shodami ta derev yanim balkonom vidrestavrovanij v 1930 roci Velikij Hram i Hram Neptuna Velikij Hram pobudovanij na pochatku pershogo stolittya roztashovanij na pivnichnomu zahodi vid ploshi Marafor Do nashih dniv dijshla lishe chastina jogo stin ta fasadu Hram Neptuna roztashovanij u parku na zahid vid ploshi Marafor Zberezheno lishe okremi fragmenti cogo drevnogo hramu prisvyachenogo bogu morya Krugli Vezhi pobudovani u drugij polovini XV stolittya roztashovani poblizu Narodnoyi ploshi ta chudovo zbereglisya do nashih dniv U cej chas vidkrito yih vilne vidviduvannya Muzeyi RedaguvatiMuzej istoriyi mista roztashovanij v budivli palacu pobudovanogo u XVIII stolitti u stili baroko Na pershomu poversi muzeyu znahoditsya kolekciya kam yanih fragmentiv z rimskimi svyashennimi pisannyami ta kolekciya keramiki znajdena v hodi istorichnih rozkopok Na drugomu poversi mozhna oznajomitisya z kolekciyeyu portretnogo zhivopisu ta predmetami pobutu rodin Kopar i Karli ostannij nashadok yakogo prozhivav v Porechi Muzej takozh volodiye kolekciyeyu skulptur sho nalezhit do rannogo serednovichchya a she bagatoyu bibliotekoyu i dobirkoyu istorichnih dokumentiv Klimat i pogoda RedaguvatiMisto roztashovane pid vplivom pomirnogo seredzemnomorskogo klimatu yakomu vidpovidayut teple suhe lito i m yaka zima Serednya kilkist svitlovih godin u roci 2388 Serednye chislo svitlovih godin 10 v den Najnizhcha temperatura morya bilya beregiv mista kolivayetsya v mezhah vid 9 3 C do 11 1 C vzimku i dosyagaye 23 3 24 1 C v serpni Vmist soli v morskij vodi blizko 36 38 promile Div takozh Redaguvati9429 Porech asteroyid nazvanij na chest mista 5 Porecka zaliznicyaPrimitki Redaguvati nbsp Portal Horvatiya Oficijnij sajt divis takozh popravki do Statutu Arhivovano 12 kvitnya 2009 u Wayback Machine a b v Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki Procitovano 11 chervnya 2018 Perepis naselennya 2011 roku Kilkist meshkanciv za ridnoyu movoyu horv Horvatske byuro statistiki Procitovano 11 chervnya 2018 a b Chiselnist naselennya za rokami horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 11 chervnya 2018 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 Posilannya Redaguvati nbsp Svitova spadshina YuNESKO ob yekt 809 angl Porech Porec hor Turistichna informaciya pro misto hor Pam yatki mista Porech Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Porech amp oldid 40525002