www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франки Фра нки лат Franci лат gens Francorum франкський народ у середньовіччі загальна назва групи германських племен що

Франки

Фра́нки (лат. Franci, лат. gens Francorum, «франкський народ») — у середньовіччі загальна назва групи германських племен, що у ІІ столітті походили із правобережжя нижнього й середнього Рейну та узбережжя Північного моря. Поділялися на салічних («приморських») і ріпуарських («берегових»). У V столітті заснували власне Франкське королівство, що домінувало у Західній Європі до IX століття. У середньовічній документації Візантії та країн Близького Сходу терміном «франк» позначали усіх західних європейців незалежно від етнічного походження, оскільки більшу частину Західної Європи контролювали франкські монарші династії.

Історія

Територія Франкської Імперії в 481-814

До 250-х утворився союз західногерманських племен хамавів, узипетів, тенктерів, сугамбрів, ампсіваріїв, шаттуаріїв. Цей союз отримав назву франків. У IV ст. до них приєдналися племена бруктерів, батавів та хаттів.

Подальша історія франків пов'язана з війнами з Римською імперією. У 254–259 прорвали оборони на Рейні, спустошивши частину Галії та північної Іспанії, спаливши Тарракон. З 261 боролися проти Галльської імперії. Володарі останньої Постум та Тетрик завдавали поразки франкам.

У 270–280 франки створили піратську флотилію, яка спустошувала узбережжя Галії та Британії. Проти них воювали Каравзій, потім Максиміан. З цього моменту франки активно беруть участь у внутрішніх конфліктах Римської імперії. У 287 допомогли Каравзію, який оголосив себе імператором, захопити Британію. У 294–296 імператор Констанцій I Хлор знищив франкський флот, що зрештою призвело до поразки Каравзія.

Надалі салічні франки стали союзниками Риму, а ворогами залишилися ріпуарські. Проти них з успіхом діяли імператори Костянтин I Великий (309), Констант I (341–342).

Першим впливовим франком став Магненцій (напівбритт-напівфранк), який у 350 став імператором. У подальшій боротьбі з імператором Констанцієм II зазнав поразки у 353.

У 355–358 франки воювали проти імператора Юліана. Зрештою римська армія завдала рішучої поразки франкам, які визнали себе підвладними Риму.

У 375–383 фактичними володарями Римської імперії на заході були франки-військовики Флавій Меробавд та Флавій Еквіт.

У 388 франки під проводом Маркомира VI, вождя східних франків, Генобальда II, вождя салічних франків (сина тодішнього вождя Дагоберта III) і Санно, сина вождя франків в Токсандрії Пріора, напали на провінцію Германія Секунда і спустошили її, погрожуючи Колонії Агриппіни (Кельну). Воєначальники імператора Максима, Наннін і Квінтін, рушили до Рейну. У цей час основна маса франків відхлинула за Рейн, але деякі сили залишилися на римській території. Вони були розбиті римлянами поблизу Колінвальда. Після цього, Наннін, що не підтримав ідею походу за Рейн, повернувся з частиною сил до Могунтіаку (Майнц), а Квінтін перетнув Рейн (біля фортеці Нейс) і після дводенного маршу побачив покинуті села франків, тому франки, заманюючи римлян все далі сховалися в лісах, прикрившись засіками. Заглибившись на наступний день в ліси, римляни змушені були попрямувати в болото через те, що інші шляхи були завалені; при цьому римляни піддавалися обстрілу отруйними стрілами. Потім, кинувшись на багнисту рівнину, загони римлян змішалися, були розсіяні й майже повністю винищені.

За правління імператора Валентіана II головним військовиком з 389 був франк Арбоґаст. Останній у 392 здійснив успішний похід проти франків за Рейном, спустошивши їх землі. Згодом Арбоґаст повалив імператора, поставивши узурпатора Євгенія. Після цього було укладено союз з франками, які повинні були захищати кордони імперії на Рейні.

У 406 франки на чолі із Гоаром завдали поразки аланам та вандалам, які намагалися перетнути Рейн. Проте прагнення інших франків розширити землі на римській частині прирейнської області призвело до війни зі Стиліхоном, який у 408 завдав останнім тяжкої поразки. Але вже у 410–411, скориставшись міжусобицями в Галії, франки вдерлися до імперії.

В цей час все більшу вагу набирають салічні франки. Цим вони завдячують діяльності своїх королів — Фарамонда (сина короля Маркомира (VI) та Хлодіона (VIII). Проте останнього розбив Флавій Аецій у 428. Наступний король, Меровей (II), від якого пішла назва династії, брав участь у битві на Каталаунських полях на боці римлян проти гуннів Аттіли.

З кінцем 4-го і початком 5 століття велика частина франків прибула на лівий берег нижнього Рейну: заселила територію на південь від Ла-Маншу до річки Сомми; наприкінці 5 століття вони на чолі із вождем Хлодвіґом (сином Хільдеріка I) вдерлися на територію Галії та, розбивши римського намісника (фактично незалежного володаря) Сіагрія під Суассоном у 486, підкорили місцевих романізованих галлів, а пізніше розбили війська алеманів неподалік від Кельна.

Засноване Хлодвіґом королівство стало ядром майбутньої Франції, а самі франки, асимілювавшись в Північній Галії з романізованими галлами, започаткували французьку націю.

У 475 ріпуарські франки захопили місто Августу Треверів (сучасний Трір), утворивши королівство між гирлом Рейну та Тревером. У 478 захопили частину Баварії.

Безпосередні нащадки франків мешкають в наш час в Німеччині — в північній Баварії й частинах Баден-Вюртембергу та Тюрингії; німецькі області Верхня Франконія (Ober-Franken), Нижня Франконія (Nieder-Franken), в Північно-Західній Бельгії — фламандці, в Нідерландах — нідерландці, в Люксембурзі.

Галерея

Примітки

  1. Angeliki Laiou, Henry P. Maguire (1992). Byzantium: A World Civilization. Dumbarton Oaks. с. 62. ISBN 978-0-88402-200-8. 
  2. Richard W. Bulliett et alii (2011). The Earth and Its Peoples. Cengage Learning. с. 333. ISBN 978-0-495-91310-8. 
  3. Janet L. Nelson (2003). The Frankist World. Continuum International. с. xiii. ISBN 978-1-85285-105-7. 

Джерела

  • Bachrach, Bernard S. Merovingian Military Organization, 481–751. University of Minnesota Press, 1971. ISBN 0-8166-0621-8
  • Collins, Roger. Early Medieval Europe 300–1000. MacMillan, 1991.
  • Geary, Patrick J. Before France and Germany: the Creation and Transformation of the Merovingian World. New York: Oxford University Press, 1988. ISBN 0-19-504458-4
  • Geipel, John (1970) [1969]. The Europeans: The People — Today and Yesterday: Their Origins and Interrelations. PEGASUS: a division of Western Publishing Company, Inc. 
  • Greenwood, Thomas (1836). The First Book of the History of the Germans: Barbaric period. Longman, Rees, Orne, and Co. .
  • Howorth, Henry H. (1884). XVII. The Ethnology of Germany (Part VI). The Varini, Varangians and Franks. — Section II. Journal of the Royal Anthropological Institute (Trübner & Co.) 13: 213–239. doi:10.2307/2841727. 
  • James, Edward (1988). The Franks. The Peoples of Europe. Oxford, UK; Cambridge, Massachusetts: Basil Blackwell. ISBN 0-631-17936-4. 
  • Lewis, Archibald R. "The Dukes in the Regnum Francorum, A.D. 550–751." Speculum, Vol. 51, No 3 (July 1976), pp 381–410.
  • McKitterick, Rosamond. The Frankish Kingdoms under the Carolingians, 751–987. London: Longman, 1983. ISBN 0-582-49005-7.
  • Murray, Archibald Callander, and Goffart, Walter A. After Rome's Fall: Narrators and Sources of Early Medieval History. University of Toronto Press: Toronto, 1998.
  • Nixon, C. E. V. and Rodgers, Barbara. In Praise of Later Roman Emperors. Berkeley, 1994.
  • Noske, Roland (2007). Autonomous typological prosodic evolution versus the Germanic superstrate in diachronic French phonology. У Aboh, Enoch; van der Linden, Elisabeth; Quer, Josep та ін. Romance Languages and Linguistic Theory. Amsterdam; Philadelphia: Benjamins. 
  • Perry, Walter Copland (1857). The Franks, from Their First Appearance in History to the Death of King Pepin. Longman, Brown, Green, Longmans, and Roberts. 
  • Pfister, M. Christian (1911). (B) The Franks Before Clovis. У Bury, J.B. The Cambridge Medieval History. Volume I: The Christian Roman Empire and the Foundation of the Teutonic Kingdoms. Cambridge University Press. 
  • Schutz, Herbert. The Germanic Realms in Pre-Carolingian Central Europe, 400–750. American University Studies, Series IX: History, Vol. 196. New York: Peter Lang, 2000.
  • Wallace-Hadrill, J. M. The Long-Haired Kings. London: Butler & Tanner Ltd, 1962.
  • Wallace-Hadrill, J. M. The Barbarian West. London: Hutchinson, 1970.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франки

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Fra nki lat Franci lat gens Francorum frankskij narod u serednovichchi zagalna nazva grupi germanskih plemen sho u II stolitti pohodili iz pravoberezhzhya nizhnogo j serednogo Rejnu ta uzberezhzhya Pivnichnogo morya Podilyalisya na salichnih primorskih i ripuarskih beregovih U V stolitti zasnuvali vlasne Frankske korolivstvo sho dominuvalo u Zahidnij Yevropi do IX stolittya U serednovichnij dokumentaciyi Vizantiyi ta krayin Blizkogo Shodu terminom frank poznachali usih zahidnih yevropejciv nezalezhno vid etnichnogo pohodzhennya oskilki bilshu chastinu Zahidnoyi Yevropi kontrolyuvali frankski monarshi dinastiyi 1 2 3 FrankiHlodvigPipin IIIKarl VelikijLyudovik IHilperik IHlodvig IVGenrih IFilipp IGrigorijGubertKonrad ISamoBlizki do germanciMova frankska movaReligiya hristiyani katolicizm Zmist 1 Istoriya 2 Galereya 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya Redaguvati Teritoriya Frankskoyi Imperiyi v 481 814 Do 250 h utvorivsya soyuz zahidnogermanskih plemen hamaviv uzipetiv tenkteriv sugambriv ampsivariyiv shattuariyiv Cej soyuz otrimav nazvu frankiv U IV st do nih priyednalisya plemena brukteriv bataviv ta hattiv Podalsha istoriya frankiv pov yazana z vijnami z Rimskoyu imperiyeyu U 254 259 prorvali oboroni na Rejni spustoshivshi chastinu Galiyi ta pivnichnoyi Ispaniyi spalivshi Tarrakon Z 261 borolisya proti Gallskoyi imperiyi Volodari ostannoyi Postum ta Tetrik zavdavali porazki frankam U 270 280 franki stvorili piratsku flotiliyu yaka spustoshuvala uzberezhzhya Galiyi ta Britaniyi Proti nih voyuvali Karavzij potim Maksimian Z cogo momentu franki aktivno berut uchast u vnutrishnih konfliktah Rimskoyi imperiyi U 287 dopomogli Karavziyu yakij ogolosiv sebe imperatorom zahopiti Britaniyu U 294 296 imperator Konstancij I Hlor znishiv frankskij flot sho zreshtoyu prizvelo do porazki Karavziya Nadali salichni franki stali soyuznikami Rimu a vorogami zalishilisya ripuarski Proti nih z uspihom diyali imperatori Kostyantin I Velikij 309 Konstant I 341 342 Pershim vplivovim frankom stav Magnencij napivbritt napivfrank yakij u 350 stav imperatorom U podalshij borotbi z imperatorom Konstanciyem II zaznav porazki u 353 U 355 358 franki voyuvali proti imperatora Yuliana Zreshtoyu rimska armiya zavdala rishuchoyi porazki frankam yaki viznali sebe pidvladnimi Rimu U 375 383 faktichnimi volodaryami Rimskoyi imperiyi na zahodi buli franki vijskoviki Flavij Merobavd ta Flavij Ekvit U 388 franki pid provodom Markomira VI vozhdya shidnih frankiv Genobalda II vozhdya salichnih frankiv sina todishnogo vozhdya Dagoberta III i Sanno sina vozhdya frankiv v Toksandriyi Priora napali na provinciyu Germaniya Sekunda i spustoshili yiyi pogrozhuyuchi Koloniyi Agrippini Kelnu Voyenachalniki imperatora Maksima Nannin i Kvintin rushili do Rejnu U cej chas osnovna masa frankiv vidhlinula za Rejn ale deyaki sili zalishilisya na rimskij teritoriyi Voni buli rozbiti rimlyanami poblizu Kolinvalda Pislya cogo Nannin sho ne pidtrimav ideyu pohodu za Rejn povernuvsya z chastinoyu sil do Moguntiaku Majnc a Kvintin peretnuv Rejn bilya forteci Nejs i pislya dvodennogo marshu pobachiv pokinuti sela frankiv tomu franki zamanyuyuchi rimlyan vse dali shovalisya v lisah prikrivshis zasikami Zaglibivshis na nastupnij den v lisi rimlyani zmusheni buli popryamuvati v boloto cherez te sho inshi shlyahi buli zavaleni pri comu rimlyani piddavalisya obstrilu otrujnimi strilami Potim kinuvshis na bagnistu rivninu zagoni rimlyan zmishalisya buli rozsiyani j majzhe povnistyu vinisheni Za pravlinnya imperatora Valentiana II golovnim vijskovikom z 389 buv frank Arbogast Ostannij u 392 zdijsniv uspishnij pohid proti frankiv za Rejnom spustoshivshi yih zemli Zgodom Arbogast povaliv imperatora postavivshi uzurpatora Yevgeniya Pislya cogo bulo ukladeno soyuz z frankami yaki povinni buli zahishati kordoni imperiyi na Rejni U 406 franki na choli iz Goarom zavdali porazki alanam ta vandalam yaki namagalisya peretnuti Rejn Prote pragnennya inshih frankiv rozshiriti zemli na rimskij chastini prirejnskoyi oblasti prizvelo do vijni zi Stilihonom yakij u 408 zavdav ostannim tyazhkoyi porazki Ale vzhe u 410 411 skoristavshis mizhusobicyami v Galiyi franki vderlisya do imperiyi V cej chas vse bilshu vagu nabirayut salichni franki Cim voni zavdyachuyut diyalnosti svoyih koroliv Faramonda sina korolya Markomira VI ta Hlodiona VIII Prote ostannogo rozbiv Flavij Aecij u 428 Nastupnij korol Merovej II vid yakogo pishla nazva dinastiyi brav uchast u bitvi na Katalaunskih polyah na boci rimlyan proti gunniv Attili Z kincem 4 go i pochatkom 5 stolittya velika chastina frankiv pribula na livij bereg nizhnogo Rejnu zaselila teritoriyu na pivden vid La Manshu do richki Sommi naprikinci 5 stolittya voni na choli iz vozhdem Hlodvigom sinom Hilderika I vderlisya na teritoriyu Galiyi ta rozbivshi rimskogo namisnika faktichno nezalezhnogo volodarya Siagriya pid Suassonom u 486 pidkorili miscevih romanizovanih galliv a piznishe rozbili vijska alemaniv nepodalik vid Kelna Zasnovane Hlodvigom korolivstvo stalo yadrom majbutnoyi Franciyi a sami franki asimilyuvavshis v Pivnichnij Galiyi z romanizovanimi gallami zapochatkuvali francuzku naciyu U 475 ripuarski franki zahopili misto Avgustu Treveriv suchasnij Trir utvorivshi korolivstvo mizh girlom Rejnu ta Treverom U 478 zahopili chastinu Bavariyi Bezposeredni nashadki frankiv meshkayut v nash chas v Nimechchini v pivnichnij Bavariyi j chastinah Baden Vyurtembergu ta Tyuringiyi nimecki oblasti Verhnya Frankoniya Ober Franken Nizhnya Frankoniya Nieder Franken v Pivnichno Zahidnij Belgiyi flamandci v Niderlandah niderlandci v Lyuksemburzi Galereya Redaguvati Zbroya frankiv Franki 400 600rr Franki 700 800rr Franki 800r Primitki Redaguvati Angeliki Laiou Henry P Maguire 1992 Byzantium A World Civilization Dumbarton Oaks s 62 ISBN 978 0 88402 200 8 Richard W Bulliett et alii 2011 The Earth and Its Peoples Cengage Learning s 333 ISBN 978 0 495 91310 8 Janet L Nelson 2003 The Frankist World Continuum International s xiii ISBN 978 1 85285 105 7 Dzherela RedaguvatiBachrach Bernard S Merovingian Military Organization 481 751 University of Minnesota Press 1971 ISBN 0 8166 0621 8 Collins Roger Early Medieval Europe 300 1000 MacMillan 1991 Geary Patrick J Before France and Germany the Creation and Transformation of the Merovingian World New York Oxford University Press 1988 ISBN 0 19 504458 4 Geipel John 1970 1969 The Europeans The People Today and Yesterday Their Origins and Interrelations PEGASUS a division of Western Publishing Company Inc Greenwood Thomas 1836 The First Book of the History of the Germans Barbaric period Longman Rees Orne and Co Howorth Henry H 1884 XVII The Ethnology of Germany Part VI The Varini Varangians and Franks Section II Journal of the Royal Anthropological Institute Trubner amp Co 13 213 239 doi 10 2307 2841727 James Edward 1988 The Franks The Peoples of Europe Oxford UK Cambridge Massachusetts Basil Blackwell ISBN 0 631 17936 4 Lewis Archibald R The Dukes in the Regnum Francorum A D 550 751 Speculum Vol 51 No 3 July 1976 pp 381 410 McKitterick Rosamond The Frankish Kingdoms under the Carolingians 751 987 London Longman 1983 ISBN 0 582 49005 7 Murray Archibald Callander and Goffart Walter A After Rome s Fall Narrators and Sources of Early Medieval History University of Toronto Press Toronto 1998 Nixon C E V and Rodgers Barbara In Praise of Later Roman Emperors Berkeley 1994 Noske Roland 2007 Autonomous typological prosodic evolution versus the Germanic superstrate in diachronic French phonology U Aboh Enoch van der Linden Elisabeth Quer Josep ta in Romance Languages and Linguistic Theory Amsterdam Philadelphia Benjamins Perry Walter Copland 1857 The Franks from Their First Appearance in History to the Death of King Pepin Longman Brown Green Longmans and Roberts Pfister M Christian 1911 B The Franks Before Clovis U Bury J B The Cambridge Medieval History Volume I The Christian Roman Empire and the Foundation of the Teutonic Kingdoms Cambridge University Press Schutz Herbert The Germanic Realms in Pre Carolingian Central Europe 400 750 American University Studies Series IX History Vol 196 New York Peter Lang 2000 Wallace Hadrill J M The Long Haired Kings London Butler amp Tanner Ltd 1962 Wallace Hadrill J M The Barbarian West London Hutchinson 1970 Posilannya Redaguvati Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Franki Grigorij Turskij Istoriya frankiv ros Vijskovo politichna hronologiya frankiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Kniga istoriyi frankiv ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Franki amp oldid 38000076