www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людовик I Благочестивий також Справедливий і Добродушний 778 20 червня 840 король Аквітанії з династії Каролінгів з 781

Людовик I Благочестивий

Людовик I Благочестивий (також Справедливий і Добродушний; (778 — 20 червня 840) — король Аквітанії з династії Каролінгів, з 781 король франків, з 813 імператор Заходу разом із своїм батьком Карлом I Великим, а з 814 — одноосібно. Людовик I правив імперією Карла Великого 26 років, крім періоду 833-834 років, коли його змістили власні сини. Він вважається слабшим правителем, ніж батько. Після смерті імператора між його синами розпочалася війна за наслідування престолу, яка тривала до Верденського договору.

Людовик I Благочестивий
лат. Hludovicus Pius
фр. Louis le Pieux
нім. Ludwig der Fromme
Римський Імператор
Правління 814-840
Коронація 5 жовтня 816
Попередник Карл I Великий
Наступник Лотар I
Інші титули Король франків
Король Аквітанії
Біографічні дані
Релігія християнство
Народження 778(0778)
Шассней-дю-Пуату
Смерть 20 червня 840(0840-06-20)
Інгельгайм-ам-Райн
Поховання
Церква Св. Арнульфа, Мец, Франція : 

Дружина Ірменгарда з Геспенгау
Другий шлюб Юдиф Баварська
Діти Лотар, Піпін, Людовик, Карл
Династія Каролінги
Батько Карл I Великий
Мати Гільдегарда з Вінцгау
 Медіафайли у Вікісховищі

Під час свого правління в Аквітанії Людовику було доручено захист південно-західного кордону імперії. Він відвоював Барселону від мусульман у 801 році і стверджував франкську владу над Памплоною та Басконією на південь від Піренеїв у 812 році. Як імператор він включив у владу своїх повнолітніх синів Лотара, Піпіна та Людовика і прагнув створити відповідний поділ королівства серед них. Перше десятиліття його правління характеризувалося кількома трагедіями і збентеженнями, зокрема жорстоким поводженням його племінника Бернара з Італії, за який Луї спокутував публічний акт самоприниження.

Родовід Редагувати

Рання біографія Редагувати

Про дату народження Людовика відомо небагато. «Аннали королівства франків», що фіксували всі найважливіші події в державі за поточний рік, ні словом не згадують про цю подію. Лише в творах пізніших хроністів повідомляється, що це сталося 778 року — незадовго до повернення Карла Великого з іспанського походу. Народився Людовик на віллі Кассіногілум (лат. Cassinogilum). Існують різні версії щодо ідентифікації цієї місцевості. Ейнхард дає назву місця як Cassanoilum. Сучасні дослідники ідентифікують це місце як Шассней-дю-Пуату (фр. Chasseneuil) поблизу Пуатьє. За іншими версіями це може бути Шасней біля Гаронни.

Для Піпінідів або Каролінгів ім'я Людовик не було родовим. Воно являло собою не що інше, як Меровінгське «Хлодвіг» — ім'я засновника Королівства франків. (Так само як і ім'я померлого невдовзі після народження брата-близнюка Людовіка — «Лотар» — Меровінгське Хлотар). Використовуючи імена меровінгського королівського дому, Карл прагнув долучитися до особливої ​​сакральної легітимності останнього, продемонструвати нерозривність ідеологічної і політичної традиції, заснованої на кровній спорідненості, і в кінцевому рахунку зміцнити законність власної династії.

У Людовика був брат-близнюк, який отримав ім'я Лотар (першим з Каролінгів), але помер немовлям.

Подібно до батька, Людовик був простий у звичках і стриманий в їжі. Він мав глибокі знання в богослов'ї і вільних науках, говорив не тільки романською та німецькою, але також і на латині, а грецьку мову розумів. Його управління Аквітанією сучасники визнавали розумним, а вжиті ним заходи щодо зменшення податків були поширені Карлом Великим на всю Франкську імперію.

За словами Астронома, в Людовіку рано проявилися недоліки, які несприятливо відбилися на ньому як на правителі: він не вмів вірно судити про людей і тому часто слухав поганих радників, був занадто старанний до Церкви і до марнотратства, щедрий до духовенства, але не міг утримувати вельмож від утисків проти народу. У нього не було багатьох якостей, потрібних для управління настільки великою державою, оточеною войовничими сусідами. Він сам відчував, що не народжений бути правителем. Якби його не стримували друзі і дружина Ірменгарда, то він, подібно до свого двоюрідного діда Карломана, міг би залишити престол заради життя ченця.

Королювання Аквітанією Редагувати

Початок королювання Редагувати

Щоб убезпечити кордони королівства після поразки від басків в Ронсевалі у 778 році Карл Великий відродив Аквітанське королівство. Його королем він призначив свого новонародженого сина Людовика. У 781 році Людовик був коронований в Римі як король Аквітанії папою Адріаном I. Управляти королівством при малолітньому королі були призначені регенти.

Аквітанське оточення Людовика складали переважно люди духовного стану: монах Бенедикт Аніанський, який згодом став головним радником короля з церковних питань; священик Елізахар, глава королівської канцелярії; королівський бібліотекар Еббон, який посів пізніше архієпископську кафедру в Реймсі. Саме їм юний король був зобов'язаний раннім пробудженням особливої релігійності.

Карл всіляко прагнув пробудити у Людовика цікавість до світських справах, дав йому гарну освіту і прекрасний вишкіл у військових справах, змушував щороку брати участь у військових походах проти саксів, аварів, маврів, в Італію на допомогу братові Піпіну. Готуючись до престолу, Людовик з волі батька приймав посольства.

У 794 році Карл одружив сина на красуні Ірменгарді, дочці графа Інграмна.

Війни з маврами Редагувати

У 793 році емір Кордови Хішам I почав похід в Септиманію і завдав на березі річки Орб (близько Нарбонни) поразки Гільйому, призначеному в 790 році графом Тулузи. Однак, зустрівши наполегливий опір, маври були змушені відступити.

У 794 році 16-річний Людовик прийняв в Тулузі послів короля Астурії Альфонса II, з яким він уклав союз проти маврів. Також він прийняв послів Бахалука, ватажка сарацинів і правителя гірської області поблизу Аквітанії, який просив миру і надіслав дари. В цей же час він розпорядився щодо надійної охорони Аквітанії: зміцнив місто Вік, замки Кардону, Картасерру і інші міста, колись покинуті; знову населив їх і доручив їх захист графу Боррель. У 799 році влада франків поширилася на Балеарські острови.

У 800 році Людовик почав похід в Іспанію. Коли він підійшов до Барселони, правитель цього міста Саадун аль-Руайні визнав владу франків, але місто не здав. Минувши Барселону, король захопив і зруйнував Леріду. Потім, спустошивши і інші поселення, він дійшов до Уеску, але місто взяти не зміг і обмежився розоренням околиць.

У 801 році Людовику вдалося хитрістю виманити правителя Барселони Саадуна з Нарбонни і силою відправити до імператора. Він уже готувався виступити на Барселону, коли повстання у Васконії відволікло його. Придушивши повстання з надзвичайною жорстокістю, Людовик знову рушив до Барселони; там він розділив військо на три частини, одну залишив при собі в Руссільйоні, іншу призначив для штурму міста (нею командував Ростан (Ростанген), граф Жирони), третя ж частина, під командуванням Гільйома повинна була прикривати кордон з боку Сарагоси, щоб на військо, що облягало місто, раптово не напали маври. Обложені в місті послали до Кордови за допомогою. Емір Хакама I відразу відправив військо їм на допомогу, але воно було розбите Гільйомом, який після цього приєднався до війська довкола міста. Незабаром обложені стали відчувати щонайнестерпніший голод. Коли франки зрозуміли, що місто виснажене довгою облогою і ось-ось впаде, вони закликали Людовика, щоби він особисто прийняв капітуляцію, прославивши своє ім'я захопленням найпотужнішою фортеці. Однак захисники Барселони продовжували стійко триматися, сподіваючись на труднощі франків в період зимових холодів. Тоді і франки почали готуватися до зимової облоги. Побачивши це, жителі міста зрадили свого правителя Харуна, родича і спадкоємця Саадуна, і здали місто. Залишивши там для охорони Беру, сина Гільйома, який отримав титул графа Барселони, Людовик повернувся в Аквітанію. Захоплення Барселони поклало початок створенню Іспанської марки — прикордонного форпосту, покликаного убезпечити населення Аквітанії від набігів маврів.

Влітку 802 року Людовик знову вторгся в Іспанію. Були взяті міста Таррагона, Ортона і Луцера, повністю розорена вся округа до самої Тортоси. Потім він розділив своє військо на дві частини; велику з них сам повів на Тортосу (не досягнувши там результату), а решті війська наказав перейти через річку Ебро, потай зайти в тил маврам і раптово напасти на них. Таким чином, франки дійшли до міста Вілла-Рубе і розграбували його, але скоро маври зібрали велике військо і перекрили франкам шлях до відступу в долині Валла-Ібана, природне розташування якої давало можливість знищити все військо франків. Місцеві жителі провели війська франків через гірський перевал в тил маврів. Маври були розгромлені і рятувалися втечею. Людовик за допомогу, надану в боротьбі з сарацинами, в 805 році дарував Велику Хартію свободи (Magna Carta) громаді жителів Андорри. Саме тому 805 рік вважається роком заснування Андорри.

У 806 році в Памплоні стався заколот, метою якого було знову передати місто під владу маврів. Для його придушення Людовик послав в місто війська, після чого правитель Памплони граф Веласко визнав над собою владу імператора франків, а сама Памплона в якості графства була включена в створювану для захисту від мусульман Іспанську марку.

Незабаром король Людовик став готуватися до нового походу в Іспанію. Однак, батько доручив йому захист узбережжя від норманських набігів, а для керівництва походом до Іспанії надіслав Інгоберта. У 809 році військо франків знову виступило до Тортоси, причому на конях і мулах везли розібрані кораблі. Основна частина війська, як і першого разу, відразу рушила на Тортосу на чолі з Інгобертом. Менша ж частина, з кораблями на візках, таємно рушила в обхід, потім на кораблях, разом з кіньми переправилася через Ебро, маючи намір зайти в тил ворога. Однак цей план провалився: маври дізналися про наближення франків і Абайдун, правитель Тортоси з великими силами напав на цей загін. Хоча франкам вдалося відбити напад, але раптового удару вже не вийшло, і франки змушені були відступити. Нічого не добилася і основна армія, що облягала Тортосу.

810 року Людовик особисто очолив похід на Тортоси. Карл Великий надіслав йому на допомогу велике військо. Підійшовши до міста, Людовик безперервно атакував, застосовуючи тарани та інші облогові знаряддя і, проломивши стіни, через сорок днів після початку облоги взяв місто. Падіння Тортоси було значною втратою сарацинів.

У 811 році Людовик наказав зібрати військо і послав його проти Уески. Військом командував присланий від батька полководець Херіберт. До пізньої осені вони брали в облогу Уеску, але не досягли відчутних результатів.

Повстання у Васконії Редагувати

Влітку 812 року Людовик був змушений придушувати заколот басків, які задумали відпасти від нього. Зруйнувавши всю округу міста Дакс, він зрештою домігся їхньої покірності. Потім, з труднощами перейшовши через Піренеї, Людовик спустився до Памплони, де провів засідання королівської ради і упорядкував управління Іспанської маркою. На його зворотному шляху баски, порушивши клятву вірності, спробували заманити Людовика в засідку, проте їх змова була розкрита. Франки захопили дружин і дітей басків в якості заручників і, прикриваючись ними, повернулися на батьківщину. В цьому ж році франки уклали мир з арабами Іспанії.

У результаті походів Людовика на півдні в якості захисту від арабів була створена Іспанська марка, що тягнулася до річки Ебро і включала сучасні Каталонію, Наварру і частина Арагону. Її столицею була Барселона, а сама марка поділена на 10-12 графств. Це завоювання дало захист Аквітанії від набігів арабів. Християнському населенню Іспанії була забезпечена підтримка в боротьбі з мусульманськими правителями.

Примітки Редагувати

  1. Лебек С. Происхождение франков. С. 259
  2. Хэгерманн Д. Карл Великий. С. 151
  3. ↑ Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 7 вересня 2019. 
  4. ↑ Schieffer T. Ludwig der Fromme // Neue Deutsche Biographie. — 1987. — Bd. 15. — S. 311—318.
  5. Глава 3 // Астроном. Жизнь императора Людовика// Историки эпохи Каролингов / пер. с лат. А. В. Тарасовой. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. — С. 37—94. — 1 000 экз. — ISBN 5-86004-160-8.
  6. Глава 19 // Теган. Деяния императора Людовика. — СПб.: Издательство «Алетейя», 2003. — 192 с. — 1000 экз. — ISBN 5-89329-603-6.
  7. Глава 7 // Астроном. Жизнь императора Людовика// Историки эпохи Каролингов / пер. с лат. А. В. Тарасовой. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. — С. 37—94. — 1 000 экз. — ISBN 5-86004-160-8.
  8. Глава 19 // Астроном. Жизнь императора Людовика// Историки эпохи Каролингов / пер. с лат. А. В. Тарасовой. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. — С. 37—94. — 1 000 экз. — ISBN 5-86004-160-8
  9. Хэгерманн Д. Карл Великий / пер. с немецкого В. П. Котелкина. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ЗАО ННП «Ермак», 2003. — 684 с. — (Историческая библиотека). — 5 000 экз. — ISBN 5-17-018682-7 - с. 167-175.
  10. Аннали королівства франків. 781 рік
  11. Левандовский А. П. Карл Великий. Через Империю к Европе. — М.: Соратник, 1995. — 272 с. — 10 000 экз. — ISBN 5-87883-014-0. — с. 213
  12. Lewis A. R. The development of southern french and catalan society. 718—1050. — Austin: University of Texas Press, 1965. — p. 58—67
  13. ↑ Глава 8 // Астроном. Жизнь императора Людовика// Историки эпохи Каролингов / пер. с лат. А. В. Тарасовой. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. — С. 37—94. — 1 000 экз. — ISBN 5-86004-160-8.
  14. Хэгерманн Д. Карл Великий / пер. с немецкого В. П. Котелкина. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ЗАО ННП «Ермак», 2003. — 684 с. — (Историческая библиотека). — 5 000 экз. — ISBN 5-17-018682-7 — с. 318—320
  15. Глава 14 // Астроном. Жизнь императора Людовика// Историки эпохи Каролингов / пер. с лат. А. В. Тарасовой. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 1999. — С. 37—94. — 1 000 экз. — ISBN 5-86004-160-8.
  16. Breukelaar A. Ludwig der Fromme // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon. — 1993. — S. 337—343.
  17. Lewis A. R. The development of southern french and catalan society. 718—1050. — Austin: University of Texas Press, 1965. — p. 50—68.

Література Редагувати

  • Шепетяк Олег. Християнство франків: формування вектору Європейської цивілізації // Українське релігієзнавство. № 86, с. 12-20
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyudovik I Blagochestivij takozh Spravedlivij i Dobrodushnij 778 20 chervnya 840 korol Akvitaniyi z dinastiyi Karolingiv z 781 korol frankiv z 813 imperator Zahodu razom iz svoyim batkom Karlom I Velikim a z 814 odnoosibno Lyudovik I praviv imperiyeyu Karla Velikogo 26 rokiv krim periodu 833 834 rokiv koli jogo zmistili vlasni sini Vin vvazhayetsya slabshim pravitelem nizh batko Pislya smerti imperatora mizh jogo sinami rozpochalasya vijna za nasliduvannya prestolu yaka trivala do Verdenskogo dogovoru Lyudovik I Blagochestivijlat Hludovicus Pius fr Louis le Pieux nim Ludwig der FrommeRimskij ImperatorPravlinnya 814 840Koronaciya 5 zhovtnya 816Poperednik Karl I VelikijNastupnik Lotar IInshi tituli Korol frankivKorol AkvitaniyiBiografichni daniReligiya hristiyanstvoNarodzhennya 778 0778 Shassnej dyu PuatuSmert 20 chervnya 840 0840 06 20 Ingelgajm am RajnPohovannya Cerkva Sv Arnulfa Mec Franciya Druzhina Irmengarda z GespengauDrugij shlyub Yudif BavarskaDiti Lotar Pipin Lyudovik KarlDinastiya KarolingiBatko Karl I VelikijMati Gildegarda z Vincgau Mediafajli u VikishovishiPid chas svogo pravlinnya v Akvitaniyi Lyudoviku bulo dorucheno zahist pivdenno zahidnogo kordonu imperiyi Vin vidvoyuvav Barselonu vid musulman u 801 roci i stverdzhuvav franksku vladu nad Pamplonoyu ta Baskoniyeyu na pivden vid Pireneyiv u 812 roci Yak imperator vin vklyuchiv u vladu svoyih povnolitnih siniv Lotara Pipina ta Lyudovika i pragnuv stvoriti vidpovidnij podil korolivstva sered nih Pershe desyatilittya jogo pravlinnya harakterizuvalosya kilkoma tragediyami i zbentezhennyami zokrema zhorstokim povodzhennyam jogo pleminnika Bernara z Italiyi za yakij Luyi spokutuvav publichnij akt samoprinizhennya Zmist 1 Rodovid 2 Rannya biografiya 3 Korolyuvannya Akvitaniyeyu 3 1 Pochatok korolyuvannya 3 2 Vijni z mavrami 3 3 Povstannya u Vaskoniyi 4 Primitki 5 LiteraturaRodovid Redaguvati nbsp Avit Rimskij Imperator nbsp Papinilla Patriciya nbsp Tornanij Ferreol Senator nbsp Ferreol Rimskij Senator nbsp Ansbert Rimskij Senator nbsp Arnoald Yepiskop Meckij nbsp Doda shlyahtyanka nbsp Angizel shlyahtich nbsp Pipin Geristalskij Mazhordom Avstraziyi nbsp Karl Martel Gercog Frankiv nbsp Pipin Korotkij Korol frankiv nbsp Karl I Velikij Rimskij Imperator nbsp Lyudovik I Blagochestivij Rimskij ImperatorRannya biografiya RedaguvatiPro datu narodzhennya Lyudovika vidomo nebagato Annali korolivstva frankiv sho fiksuvali vsi najvazhlivishi podiyi v derzhavi za potochnij rik ni slovom ne zgaduyut pro cyu podiyu Lishe v tvorah piznishih hronistiv povidomlyayetsya sho ce stalosya 778 roku nezadovgo do povernennya Karla Velikogo z ispanskogo pohodu Narodivsya Lyudovik na villi Kassinogilum lat Cassinogilum Isnuyut rizni versiyi shodo identifikaciyi ciyeyi miscevosti Ejnhard daye nazvu miscya yak Cassanoilum Suchasni doslidniki identifikuyut ce misce yak Shassnej dyu Puatu fr Chasseneuil poblizu Puatye Za inshimi versiyami ce mozhe buti Shasnej bilya Garonni Dlya Pipinidiv abo Karolingiv im ya Lyudovik ne bulo rodovim Vono yavlyalo soboyu ne sho inshe yak Merovingske Hlodvig im ya zasnovnika Korolivstva frankiv Tak samo yak i im ya pomerlogo nevdovzi pislya narodzhennya brata bliznyuka Lyudovika Lotar Merovingske Hlotar Vikoristovuyuchi imena merovingskogo korolivskogo domu Karl pragnuv doluchitisya do osoblivoyi sakralnoyi legitimnosti ostannogo prodemonstruvati nerozrivnist ideologichnoyi i politichnoyi tradiciyi zasnovanoyi na krovnij sporidnenosti i v kincevomu rahunku zmicniti zakonnist vlasnoyi dinastiyi 1 2 U Lyudovika buv brat bliznyuk yakij otrimav im ya Lotar pershim z Karolingiv ale pomer nemovlyam 3 4 5 Podibno do batka Lyudovik buv prostij u zvichkah i strimanij v yizhi 6 Vin mav gliboki znannya v bogoslov yi i vilnih naukah govoriv ne tilki romanskoyu ta nimeckoyu ale takozh i na latini a grecku movu rozumiv Jogo upravlinnya Akvitaniyeyu suchasniki viznavali rozumnim a vzhiti nim zahodi shodo zmenshennya podatkiv buli poshireni Karlom Velikim na vsyu Franksku imperiyu 4 7 Za slovami Astronoma v Lyudoviku rano proyavilisya nedoliki yaki nespriyatlivo vidbilisya na nomu yak na praviteli vin ne vmiv virno suditi pro lyudej i tomu chasto sluhav poganih radnikiv buv zanadto starannij do Cerkvi i do marnotratstva shedrij do duhovenstva ale ne mig utrimuvati velmozh vid utiskiv proti narodu U nogo ne bulo bagatoh yakostej potribnih dlya upravlinnya nastilki velikoyu derzhavoyu otochenoyu vojovnichimi susidami Vin sam vidchuvav sho ne narodzhenij buti pravitelem Yakbi jogo ne strimuvali druzi i druzhina Irmengarda to vin podibno do svogo dvoyuridnogo dida Karlomana mig bi zalishiti prestol zaradi zhittya chencya 8 nbsp Lyudovik I Blagochestivij molodi roki nbsp Lyudovik I Blagochestivij nbsp Lyudovik I Blagochestivij zobrazhennya z Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Korolyuvannya Akvitaniyeyu RedaguvatiPochatok korolyuvannya Redaguvati Shob ubezpechiti kordoni korolivstva pislya porazki vid baskiv v Ronsevali u 778 roci Karl Velikij vidrodiv Akvitanske korolivstvo Jogo korolem vin priznachiv svogo novonarodzhenogo sina Lyudovika U 781 roci Lyudovik buv koronovanij v Rimi yak korol Akvitaniyi papoyu Adrianom I Upravlyati korolivstvom pri malolitnomu koroli buli priznacheni regenti 3 9 10 Akvitanske otochennya Lyudovika skladali perevazhno lyudi duhovnogo stanu monah Benedikt Anianskij yakij zgodom stav golovnim radnikom korolya z cerkovnih pitan svyashenik Elizahar glava korolivskoyi kancelyariyi korolivskij bibliotekar Ebbon yakij posiv piznishe arhiyepiskopsku kafedru v Rejmsi Same yim yunij korol buv zobov yazanij rannim probudzhennyam osoblivoyi religijnosti 4 11 12 Karl vsilyako pragnuv probuditi u Lyudovika cikavist do svitskih spravah dav jomu garnu osvitu i prekrasnij vishkil u vijskovih spravah zmushuvav shoroku brati uchast u vijskovih pohodah proti saksiv avariv mavriv v Italiyu na dopomogu bratovi Pipinu Gotuyuchis do prestolu Lyudovik z voli batka prijmav posolstva 13 U 794 roci Karl odruzhiv sina na krasuni Irmengardi dochci grafa Ingramna 3 13 Vijni z mavrami Redaguvati U 793 roci emir Kordovi Hisham I pochav pohid v Septimaniyu i zavdav na berezi richki Orb blizko Narbonni porazki Giljomu priznachenomu v 790 roci grafom Tuluzi Odnak zustrivshi napoleglivij opir mavri buli zmusheni vidstupiti 14 U 794 roci 16 richnij Lyudovik prijnyav v Tuluzi posliv korolya Asturiyi Alfonsa II z yakim vin uklav soyuz proti mavriv Takozh vin prijnyav posliv Bahaluka vatazhka saraciniv i pravitelya girskoyi oblasti poblizu Akvitaniyi yakij prosiv miru i nadislav dari V cej zhe chas vin rozporyadivsya shodo nadijnoyi ohoroni Akvitaniyi zmicniv misto Vik zamki Kardonu Kartaserru i inshi mista kolis pokinuti znovu naseliv yih i doruchiv yih zahist grafu Borrel U 799 roci vlada frankiv poshirilasya na Balearski ostrovi 13 U 800 roci Lyudovik pochav pohid v Ispaniyu Koli vin pidijshov do Barseloni pravitel cogo mista Saadun al Ruajni viznav vladu frankiv ale misto ne zdav Minuvshi Barselonu korol zahopiv i zrujnuvav Leridu Potim spustoshivshi i inshi poselennya vin dijshov do Uesku ale misto vzyati ne zmig i obmezhivsya rozorennyam okolic U 801 roci Lyudoviku vdalosya hitristyu vimaniti pravitelya Barseloni Saaduna z Narbonni i siloyu vidpraviti do imperatora Vin uzhe gotuvavsya vistupiti na Barselonu koli povstannya u Vaskoniyi vidvoliklo jogo Pridushivshi povstannya z nadzvichajnoyu zhorstokistyu Lyudovik znovu rushiv do Barseloni tam vin rozdiliv vijsko na tri chastini odnu zalishiv pri sobi v Russiljoni inshu priznachiv dlya shturmu mista neyu komanduvav Rostan Rostangen graf Zhironi tretya zh chastina pid komanduvannyam Giljoma povinna bula prikrivati kordon z boku Saragosi shob na vijsko sho oblyagalo misto raptovo ne napali mavri Oblozheni v misti poslali do Kordovi za dopomogoyu Emir Hakama I vidrazu vidpraviv vijsko yim na dopomogu ale vono bulo rozbite Giljomom yakij pislya cogo priyednavsya do vijska dovkola mista Nezabarom oblozheni stali vidchuvati shonajnesterpnishij golod Koli franki zrozumili sho misto visnazhene dovgoyu oblogoyu i os os vpade voni zaklikali Lyudovika shobi vin osobisto prijnyav kapitulyaciyu proslavivshi svoye im ya zahoplennyam najpotuzhnishoyu forteci Odnak zahisniki Barseloni prodovzhuvali stijko trimatisya spodivayuchis na trudnoshi frankiv v period zimovih holodiv Todi i franki pochali gotuvatisya do zimovoyi oblogi Pobachivshi ce zhiteli mista zradili svogo pravitelya Haruna rodicha i spadkoyemcya Saaduna i zdali misto Zalishivshi tam dlya ohoroni Beru sina Giljoma yakij otrimav titul grafa Barseloni Lyudovik povernuvsya v Akvitaniyu Zahoplennya Barseloni poklalo pochatok stvorennyu Ispanskoyi marki prikordonnogo forpostu poklikanogo ubezpechiti naselennya Akvitaniyi vid nabigiv mavriv Vlitku 802 roku Lyudovik znovu vtorgsya v Ispaniyu Buli vzyati mista Tarragona Ortona i Lucera povnistyu rozorena vsya okruga do samoyi Tortosi Potim vin rozdiliv svoye vijsko na dvi chastini veliku z nih sam poviv na Tortosu ne dosyagnuvshi tam rezultatu a reshti vijska nakazav perejti cherez richku Ebro potaj zajti v til mavram i raptovo napasti na nih Takim chinom franki dijshli do mista Villa Rube i rozgrabuvali jogo ale skoro mavri zibrali velike vijsko i perekrili frankam shlyah do vidstupu v dolini Valla Ibana prirodne roztashuvannya yakoyi davalo mozhlivist znishiti vse vijsko frankiv Miscevi zhiteli proveli vijska frankiv cherez girskij pereval v til mavriv Mavri buli rozgromleni i ryatuvalisya vtecheyu 15 Lyudovik za dopomogu nadanu v borotbi z saracinami v 805 roci daruvav Veliku Hartiyu svobodi Magna Carta gromadi zhiteliv Andorri Same tomu 805 rik vvazhayetsya rokom zasnuvannya Andorri U 806 roci v Pamploni stavsya zakolot metoyu yakogo bulo znovu peredati misto pid vladu mavriv Dlya jogo pridushennya Lyudovik poslav v misto vijska pislya chogo pravitel Pamploni graf Velasko viznav nad soboyu vladu imperatora frankiv a sama Pamplona v yakosti grafstva bula vklyuchena v stvoryuvanu dlya zahistu vid musulman Ispansku marku Nezabarom korol Lyudovik stav gotuvatisya do novogo pohodu v Ispaniyu Odnak batko doruchiv jomu zahist uzberezhzhya vid normanskih nabigiv a dlya kerivnictva pohodom do Ispaniyi nadislav Ingoberta U 809 roci vijsko frankiv znovu vistupilo do Tortosi prichomu na konyah i mulah vezli rozibrani korabli Osnovna chastina vijska yak i pershogo razu vidrazu rushila na Tortosu na choli z Ingobertom Mensha zh chastina z korablyami na vizkah tayemno rushila v obhid potim na korablyah razom z kinmi perepravilasya cherez Ebro mayuchi namir zajti v til voroga Odnak cej plan provalivsya mavri diznalisya pro nablizhennya frankiv i Abajdun pravitel Tortosi z velikimi silami napav na cej zagin Hocha frankam vdalosya vidbiti napad ale raptovogo udaru vzhe ne vijshlo i franki zmusheni buli vidstupiti Nichogo ne dobilasya i osnovna armiya sho oblyagala Tortosu 810 roku Lyudovik osobisto ocholiv pohid na Tortosi Karl Velikij nadislav jomu na dopomogu velike vijsko Pidijshovshi do mista Lyudovik bezperervno atakuvav zastosovuyuchi tarani ta inshi oblogovi znaryaddya i prolomivshi stini cherez sorok dniv pislya pochatku oblogi vzyav misto Padinnya Tortosi bulo znachnoyu vtratoyu saraciniv U 811 roci Lyudovik nakazav zibrati vijsko i poslav jogo proti Ueski Vijskom komanduvav prislanij vid batka polkovodec Heribert Do piznoyi oseni voni brali v oblogu Uesku ale ne dosyagli vidchutnih rezultativ Povstannya u Vaskoniyi Redaguvati Vlitku 812 roku Lyudovik buv zmushenij pridushuvati zakolot baskiv yaki zadumali vidpasti vid nogo Zrujnuvavshi vsyu okrugu mista Daks vin zreshtoyu domigsya yihnoyi pokirnosti Potim z trudnoshami perejshovshi cherez Pireneyi Lyudovik spustivsya do Pamploni de proviv zasidannya korolivskoyi radi i uporyadkuvav upravlinnya Ispanskoyi markoyu Na jogo zvorotnomu shlyahu baski porushivshi klyatvu virnosti sprobuvali zamaniti Lyudovika v zasidku prote yih zmova bula rozkrita Franki zahopili druzhin i ditej baskiv v yakosti zaruchnikiv i prikrivayuchis nimi povernulisya na batkivshinu V comu zh roci franki uklali mir z arabami Ispaniyi U rezultati pohodiv Lyudovika na pivdni v yakosti zahistu vid arabiv bula stvorena Ispanska marka sho tyagnulasya do richki Ebro i vklyuchala suchasni Kataloniyu Navarru i chastina Aragonu Yiyi stoliceyu bula Barselona a sama marka podilena na 10 12 grafstv Ce zavoyuvannya dalo zahist Akvitaniyi vid nabigiv arabiv Hristiyanskomu naselennyu Ispaniyi bula zabezpechena pidtrimka v borotbi z musulmanskimi pravitelyami 4 16 17 Primitki Redaguvati Lebek S Proishozhdenie frankov S 259 Hegermann D Karl Velikij S 151 a b v Louis I Holy Roman emperor Britannica OnLine Arhiv originalu za 16 lipnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2019 a b v g Schieffer T Ludwig der Fromme Neue Deutsche Biographie 1987 Bd 15 S 311 318 Glava 3 Astronom Zhizn imperatora Lyudovika Istoriki epohi Karolingov per s lat A V Tarasovoj M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1999 S 37 94 1 000 ekz ISBN 5 86004 160 8 Glava 19 Tegan Deyaniya imperatora Lyudovika SPb Izdatelstvo Aletejya 2003 192 s 1000 ekz ISBN 5 89329 603 6 Glava 7 Astronom Zhizn imperatora Lyudovika Istoriki epohi Karolingov per s lat A V Tarasovoj M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1999 S 37 94 1 000 ekz ISBN 5 86004 160 8 Glava 19 Astronom Zhizn imperatora Lyudovika Istoriki epohi Karolingov per s lat A V Tarasovoj M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1999 S 37 94 1 000 ekz ISBN 5 86004 160 8 Hegermann D Karl Velikij per s nemeckogo V P Kotelkina M OOO Izdatelstvo AST ZAO NNP Ermak 2003 684 s Istoricheskaya biblioteka 5 000 ekz ISBN 5 17 018682 7 s 167 175 Annali korolivstva frankiv 781 rik Levandovskij A P Karl Velikij Cherez Imperiyu k Evrope M Soratnik 1995 272 s 10 000 ekz ISBN 5 87883 014 0 s 213 Lewis A R The development of southern french and catalan society 718 1050 Austin University of Texas Press 1965 p 58 67 a b v Glava 8 Astronom Zhizn imperatora Lyudovika Istoriki epohi Karolingov per s lat A V Tarasovoj M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1999 S 37 94 1 000 ekz ISBN 5 86004 160 8 Hegermann D Karl Velikij per s nemeckogo V P Kotelkina M OOO Izdatelstvo AST ZAO NNP Ermak 2003 684 s Istoricheskaya biblioteka 5 000 ekz ISBN 5 17 018682 7 s 318 320 Glava 14 Astronom Zhizn imperatora Lyudovika Istoriki epohi Karolingov per s lat A V Tarasovoj M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 1999 S 37 94 1 000 ekz ISBN 5 86004 160 8 Breukelaar A Ludwig der Fromme Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon 1993 S 337 343 Lewis A R The development of southern french and catalan society 718 1050 Austin University of Texas Press 1965 p 50 68 Literatura RedaguvatiShepetyak Oleg Hristiyanstvo frankiv formuvannya vektoru Yevropejskoyi civilizaciyi Ukrayinske religiyeznavstvo 86 s 12 20PoperednikKarl I Velikij nbsp Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi814 840 nbsp NastupnikLotar IPoperednikKarl I Velikij nbsp Korol frankiv814 840 nbsp NastupnikKarl II LisijPoperednikKarl I Velikij nbsp Korol Akvitaniyi781 814 nbsp NastupnikPipin I Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyudovik I Blagochestivij amp oldid 40452416