www.wikidata.uk-ua.nina.az

Імператор Священної Римської імперії Імпера тор Свяще нної Ри мської імпе рії лат Imperator Romanus Sacer титул виборног

Імператор Священної Римської імперії

Імпера́тор Свяще́нної Ри́мської імпе́рії (лат. Imperator Romanus Sacer) — титул виборного монарха Священної Римської імперії. Для зручності першим імператором вважається Карл I Великий, що був коронований папою Левом III у 800 році, як імператор Заходу. Імператори Священної Римської імперії коронувалися папою Римським до XVI століття, а останній імператор — Франц II відрікся в 1806 році, під час Наполеонівських воєн. Слово «Римський» в титулі імператора є вираженням ідеї translatio imperii, згідно з якою імператори Священної Римської імперії були спадкоємцями імператорів Західної, а то і всієї Римської імперії. З 1772 по 1835 рік до повного титулу Імператора Священної Римської імперії серед переліку королівств було додано титул Король Галичини та Володимирії. Офіційна назва — імпера́тор ри́млян (лат. Romanorum Imperator), римський імператор; в німецькій історіографії — римсько-німецький імператор (нім. Römisch-deutscher Kaiser).

Імператор Священної Римської імперії
Romanorum Imperator
Стиль Його Імператорська величність
Тип імператор і emperor of the Occidentd
Призначає Рейхстаг (Священна Римська імперія)
Створення 800
Перший на посаді Карл I Великий як Імператор Заходу, Оттон I Великий як Імператор Священної Римської імперії
Останній на посаді Франц II
Скасовано 1806

Наслідування престолу

Корона імператорів Священної Римської імперії

Наслідування престолу Священної Римської імперії супроводжувалось великою кількістю особливостей. Імператорський престол, через вибори, був лише частково спадковим. Але часто імператорське звання залишалося довгий час в одній династії, та виборність вимагала від кандидатів робити поступки виборцям (так звані — Wahlkapitulationen, виборні капітуляції). Згідно із Золотою буллою 1356 року імператора обирала Колегія, що складалася з семи осіб (курфюрстів) і призначалася правлячим імператором. Але в 1623 році, під час Тридцятирічної війни, кількість курфюрстів зросла.

Формально обраним міг бути будь-який католик-чоловік.

З 1483 року королями Німеччини (а отже й імператорами Священної Римської імперії) завжди були представники дому Габсбурґів (з короткою перервою у 1742—1745 роках). Постійно, після 1556 року, король вступав на посаду обраного імператора для того, щоб не робити тривалої подорожі до Риму.

Список

Цей перелік включає як коронованих, так і обраних імператорів. Нумерація подається із врахуванням королів Німеччини.

Каролінги

Династія Гвідескі

Каролінги

Саксонська (Оттоніанська) династія

Салії

Суплінбурги

Гогенштауфени

Вельфи

Гогенштауфени

Люксембурги

Віттельсбахи

Люксембурги

Габсбурги

Віттельсбахи

Лотаринзький дім

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператор Священної Римської імперії
  • Schneidmüller, Bernd. Die Kaiser des Mittelalters. Von Karl dem Großen bis Maximilian I. — München, 2006. ISBN 3-406-53598-4.
  • Schneidmüller, Bernd; Weinfurter, Stefan (Hrsg.) Die deutschen Herrscher des Mittelalters. Historische Porträts von Heinrich I. bis Maximilian I. (919–1519). — München, 2003. ISBN 3-406-50958-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Impera tor Svyashe nnoyi Ri mskoyi impe riyi lat Imperator Romanus Sacer titul vibornogo monarha Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Dlya zruchnosti pershim imperatorom vvazhayetsya Karl I Velikij sho buv koronovanij papoyu Levom III u 800 roci yak imperator Zahodu Imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi koronuvalisya papoyu Rimskim do XVI stolittya a ostannij imperator Franc II vidriksya v 1806 roci pid chas Napoleonivskih voyen Slovo Rimskij v tituli imperatora ye virazhennyam ideyi translatio imperii zgidno z yakoyu imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi buli spadkoyemcyami imperatoriv Zahidnoyi a to i vsiyeyi Rimskoyi imperiyi Z 1772 po 1835 rik do povnogo titulu Imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi sered pereliku korolivstv bulo dodano titul Korol Galichini ta Volodimiriyi Oficijna nazva impera tor ri mlyan lat Romanorum Imperator rimskij imperator v nimeckij istoriografiyi rimsko nimeckij imperator nim Romisch deutscher Kaiser Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Romanorum ImperatorStil Jogo Imperatorska velichnistTip imperator i emperor of the OccidentdPriznachaye Rejhstag Svyashenna Rimska imperiya Stvorennya 800Pershij na posadi Karl I Velikij yak Imperator Zahodu Otton I Velikij yak Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiOstannij na posadi Franc IISkasovano 1806 Zmist 1 Nasliduvannya prestolu 2 Spisok 2 1 Karolingi 2 2 Dinastiya Gvideski 2 3 Karolingi 2 4 Saksonska Ottonianska dinastiya 2 5 Saliyi 2 6 Suplinburgi 2 7 Gogenshtaufeni 2 8 Velfi 2 9 Gogenshtaufeni 2 10 Lyuksemburgi 2 11 Vittelsbahi 2 12 Lyuksemburgi 2 13 Gabsburgi 2 14 Vittelsbahi 2 15 Lotarinzkij dim 3 Div takozh 4 DzherelaNasliduvannya prestolu Redaguvati Korona imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiNasliduvannya prestolu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi suprovodzhuvalos velikoyu kilkistyu osoblivostej Imperatorskij prestol cherez vibori buv lishe chastkovo spadkovim Ale chasto imperatorske zvannya zalishalosya dovgij chas v odnij dinastiyi ta vibornist vimagala vid kandidativ robiti postupki viborcyam tak zvani Wahlkapitulationen viborni kapitulyaciyi Zgidno iz Zolotoyu bulloyu 1356 roku imperatora obirala Kolegiya sho skladalasya z semi osib kurfyurstiv i priznachalasya pravlyachim imperatorom Ale v 1623 roci pid chas Tridcyatirichnoyi vijni kilkist kurfyurstiv zrosla Formalno obranim mig buti bud yakij katolik cholovik Z 1483 roku korolyami Nimechchini a otzhe j imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zavzhdi buli predstavniki domu Gabsburgiv z korotkoyu perervoyu u 1742 1745 rokah Postijno pislya 1556 roku korol vstupav na posadu obranogo imperatora dlya togo shob ne robiti trivaloyi podorozhi do Rimu Spisok RedaguvatiDokladnishe Spisok imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiCej perelik vklyuchaye yak koronovanih tak i obranih imperatoriv Numeraciya podayetsya iz vrahuvannyam koroliv Nimechchini Karolingi Redaguvati Karl I Velikij 800 814 Lyudovik I Blagochestivij 814 840 Lotar I 843 855 Lyudovik II 855 875 Karl II Lisij 875 877 Karl III Tovstij 881 887 Dinastiya Gvideski Redaguvati Gi III Spoletskij 891 894 Lambert II Spoletskij 894 898 Karolingi Redaguvati Arnulf I Karintijskij 896 899 Lyudovik III Slipij 903 905 Berengar 915 924 Saksonska Ottonianska dinastiya Redaguvati Otton I Velikij 962 973 Otton II 973 983 Otton III 996 1002 Genrih II Svyatij 1014 1024 Saliyi Redaguvati Dokladnishe Salichna dinastiya Konrad II1027 1039 Genrih III1046 1056 Genrih IV1084 1105 Genrih V1111 1125 Suplinburgi Redaguvati Dokladnishe Suplinburzka dinastiya Lotar III1133 1137 Gogenshtaufeni Redaguvati Dokladnishe Gogenshtaufeni Fridrih I1152 1190 Genrih VI1191 1197 Velfi Redaguvati Dokladnishe Velfi Otton IV1209 1215 Gogenshtaufeni Redaguvati Dokladnishe Gogenshtaufeni Fridrih II1220 1250 Lyuksemburgi Redaguvati Dokladnishe Lyuksemburgi Genrih VII1312 1313 Vittelsbahi Redaguvati Dokladnishe Vittelsbahi Lyudovik IV Bavarskij1328 1347 Lyuksemburgi Redaguvati Dokladnishe Lyuksemburgi Karl IV1355 1378 Sigizmund I1410 1437 Gabsburgi Redaguvati Dokladnishe Gabsburgi Fridrih III1452 1493 Maksimilian I1508 1519 Karl V1519 1556 Ferdinand I1556 1564 Maksimilian II1564 1576 Rudolf II1576 1612 Matvij1612 1619 Ferdinand II1619 1637 Ferdinand III1637 1657 Leopold I1658 1705 Josip I1705 1711 Karl VI1711 1740 Vittelsbahi Redaguvati Dokladnishe Vittelsbahi Karl VII1742 1745 Lotarinzkij dim Redaguvati Dokladnishe Lotarinzkij dim Franc I1745 1765 Josif II1765 1790 Leopold II1790 1792 Franc II1792 1806Div takozh RedaguvatiSvyashenna Rimska imperiya KurfyurstDzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyiSchneidmuller Bernd Die Kaiser des Mittelalters Von Karl dem Grossen bis Maximilian I Munchen 2006 ISBN 3 406 53598 4 Schneidmuller Bernd Weinfurter Stefan Hrsg Die deutschen Herrscher des Mittelalters Historische Portrats von Heinrich I bis Maximilian I 919 1519 Munchen 2003 ISBN 3 406 50958 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi amp oldid 39163324