www.wikidata.uk-ua.nina.az

Габсбурги У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Габсбург значення Га бсбурзький дім нім Haus Habsburg Га

Габсбурги

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Габсбург (значення).

Га́бсбурзький дім (нім. Haus Habsburg), Га́бсбурги або Габсбурґи (нім. Habsburger) — європейський аристократичний рід, одна із наймогутніших монарших династій в Європі середньовіччя і модерну. Представники роду були імператорами Священної Римської імперії (1273—1742, 1745—1806), Австрійської імперії (1804–1867), Австро-Угорщини (1867—1918), Мексиканської імперії (1863—1867); королями Німеччини (з 1273), королями Королівство Італія (Священна Римська імперія) (1273-1805) Іспанії (1516—1700), Португалії (1590—1640), Богемії, Угорщини, Хорватії, південнопольських і західноукраїнських земель тощо. Назва походить від Габсбурзького замку в кантоні Ааргау, Швейцарія, центру середньовічного Габсбурзького графства. Його володарем був франкський лицар, клеттгаузький граф Радбот (985—1045), засновник роду. Онук цього графа Оттон II (?—1111) вперше додав назву замку до свого титулу «граф Габсбурзький», який з часом закріпився як прізвище. 1273 року Рудольф Габсбург, нащадок Радбота у сімнадцятому поколінні, став першим королем Німеччини. Він переніс родинну резиденцію з Швейцарії до Австрійського герцогства, яке залишалося основним володінням роду до 1918 року. В XVI столітті рід розділився на старшу Іспанську й молодшу Австрійську гілки. Перша вигасла 1700 року зі смертю іспанського короля Карлоса II, друга — в 1740 році зі смертю австрійського імператора Карла VI. Наступниця останнього, імператриця Марія-Терезія одружилася із лотаринзьким герцогом Францом III, нащадки яких дали початок Габсбурзько-Лотаринзькій гілці роду. Вона продовжує існувати, а її представники носять прізвище «фон Габсбург» (нім. von Habsburg; Габсбурзькі, з Габсбурга). Також — Австрі́йський ді́м (нім. Haus Österreich; ісп. Casa de Austria)

Графський герб Габсбургів
Герцогський герб Габсбургів. Австрійська балка.

Герби Редагувати

  • Графський. Габсбурзький лев.

Королі Редагувати

Кастилії і Португалії Редагувати

  • Феліпе II (1527—1598), король Кастилії (1556—1598) і Португалії (1581—1598)
  • Феліпе III (1578—1621), король Кастилії і Португалії (1598—1621)
  • Феліпе IV (1605—1665), король Кастилії (1621—1665) і Португалії (1621—1640)
  • Карлос II (1661—1700), король Кастилії (1665—1700)

Історія Редагувати

Мапа володінь дому Габсбургів у 1547 році
Мапа володінь Австрійської гілки Габсбургів у 1648 році

XI-XIII століття володіли ландграфством у Верхньому Ельзасі та Середній Швейцарії.

1273 — Рудольфа фон Габсбурга обрали імператором Священної Римської імперії, цей титул успадкували і його нащадки. Він взяв участь у війні за австрійську спадщину Бабенберзького дому (1246—1278), у якій виборов Австрію та Штирію.

У XVI столітті Габсбурги розділилися на дві гілки: іспанську та австрійську. Імператорська корона зберігалася за австрійською гілкою.

Поділ. Іспанські й Австрійські Габсбурги Редагувати

Після зречення Карла V в 1556 році Габсбурзький дім розколовся на дві гілки — Іспанських (кастильських) Габсбургів і Австрійських (німецьких) Габсбургів. Перші були старшою гілкою й прийняли титул королів Кастилії (згодом — Іспанії); другі були молодшою гілкою, але зберегли за собою корону імператорів Священної Римської імперії. Іспанських Габсбургів очолив Феліпе II (Філіп ІІ), син Карла V, а Австрійських — Фердинанд I, молодший брат Карла V.

За правління Феліпе II Габсбурзький дім став правителем кастильської трансколоніальної імперії. Завдяки Іберійській унії він також керував Португалією та її колоніями у 1580—1640 роках.

Іспанські Нідерланди і Міланське герцогство перебували в особистій унії з Феліпе II, але формально лишалися частиною Священної Римської імперії. Кастильські королі також претендували на корону Угорщини і Богемії. Взаємні претензії іспанської і австрійської гілок були вирішені таємним Оньятським договором 1617 року.

Дім іспанських Габсбургів вигас 1700 року зі смертю кастильського короля Карлоса II (Карла ІІ). Це спричинило війну за іспанську спадщину. Австрійська гілка вигасла по чоловічій лінії 1740 року, внаслідок чого спалахнула війна за австрійську спадщину.

Лотаринзькі Габсбурги Редагувати

Іспанська гілка поступилася династії Бурбонів. Австрійська — згасла 1780 року разом зі смертю імператриці Марії Терезії. Але нащадки її та її чоловіка Франца I (великого герцога Тосканського та колишнього герцога Лотарингії) перейняли ім'я Габсбургів (точніше — Габсбурґ-Лотаринґів).

Онук Марії Терезії, останній імператор Священної Римської імперії Франц ІІ 1804 року проголосив себе першим імператором новоутвореної Австрійської імперії під іменем Франца I (з 1867 р. — Австро-Угорщина).

Останнім правлячим монархом з династії Габсбургів був цісар Австро-Угорщини Карл I, який зрікся влади 1918 року. Його син Отто фон Габсбург згодом став депутатом Європарламенту.

Габсбурги та Україна Редагувати

Правління Габсбургів залишило глибокий слід у середньовічній та новій історії Європи. До володінь Габсбургів належали й західноукраїнські землі: 1526 року вони приєднали північно-західну частину Закарпатської України, після австро-турецької війни 1683–99 — південно-східну частину (див. Карловицький конгрес), після 1-го поділу Речі Посполитої 1772 року інкорпорували Галичину на основі свого титулу королів Галичини та Володимирії. 1774 року, скориставшись російсько-турецькою війною 1768—1774, відбили у турків Буковину й приєднали її до Королівства Галичини та Володимирії. Від 1849 року отримали титул герцогів Буковини — після перетворення її на окремий коронний край герцогство Буковина. Наприкінці 18 ст., у 19 ст. і до розпаду Австро-Угорщини 1918 володарями західноукраїнських земель були Марія-Терезія (1740–80), Йосиф II (1780–90), Леопольд II (1790–92), Франц (1792—1835, від 1804 — імператор Австрії під іменем Франц I; 1792—1806 — германський імператор під іменем Франц II), Фердинанд I (1835–48), Франц Йосиф I (1848—1916), Карл I (1916—1918).

У 16–17 ст. свою політику щодо козацької України Габсбурги будували відповідно до планів імперії, спрямованих на створення коаліції антитурецьких сил в Європі й приєднання до неї козацтва. З цією метою 1594 року імператор Рудольф II направив дипломата Еріха Лясоту на переговори до Запорозької Січі, потім приймав у себе козацьких послів. 1657 року імператор Фердинанд III встановив дипломатичні зв'язки з Богданом Хмельницьким і намагався залучити запорозьке військо до спільного фронту боротьби європейців проти Османської імперії.

На підвладних Габсбургам українських землях діяли загальні для всієї імперії закони, а також окремі щодо цих територій укази й розпорядження. Габсбурги доби освіченого абсолютизму — Марія-Терезія та її син Йосиф II, які «вивели Австрію з сутінків середньовіччини» (І. Франко), вживали заходи, спрямовані на матеріальний і культурний розвиток західноукраїнських земель. Видані Марією-Терезією закони обмежили панщину в Галичині 3-ма днями на тиждень. У 1782 році Йосиф II скасував особисту залежність селян від поміщиків. Складовою аграрної реформи Габсбургів став патент (указ) 1782, за яким у Галичині створювалися громадські страхові фонди збіжжя для допомоги селянам під час неврожаїв і голоду. 1774 року Марія-Терезія у Відні заснувала семінарію для підготовки греко-католицького духівництва «Барбареум», 1784 Йосиф II — німецький «Studium Ruthenum» при Львівському університеті з викладанням окремих дисциплін українською мовою. В українських землях Угорського королівства існувало понад 300 шкіл з українською мовою навчання. Водночас Габсбурги заохочували появу в Галичині, Буковині й Закарпатті німецьких і румунських колоністів: імператорський патент 1781 звільняв їх від податків, військової служби, надавав право на безплатне отримання землі та будівельних матеріалів. У 1817 році у Львові відновлено німецький університет, названий ім'ям імператора Франца I.

Під час революцій 1848—1849 в Європі правляча династія скасувала панщину й проголосила конституцію (див. Конституції Австрійської імперії та Австро-Угорської монархії), яка дала можливість українцям створити першу власну політичну організацію — Головну руську раду. На засадах підтримки монархії рада розпочала діалог із Францем-Йосифом I. Проте петицію ради з вимогою поділу Галичини на автономні українську і польську частини імператор залишив без відповіді. Позитивно відгукнувшись лише на меморандум представника Закарпаття в раді А. Добрянського, він дав згоду на виділення українських районів Угорщини в окремий Ужгородський округ з широкими правами в галузі місцевої адміністрації та шкільництва. Нова конституція Габсбургів 1860 надала Галичині автономію, вигоди від якої для українців виявилися набагато меншими, ніж для поляків. У 19 — на початку 20 ст. політика Габсбургів щодо українців відзначалася непослідовністю та половинчастістю, була обтяжена антиукраїнськими впливами з боку консервативних сил польської та деяких інших національностей.

Перша світова війна розставила нові акценти у підході Габсбургів до вирішення українського питання: з одного боку, в складі австро-угорської армії створюється Легіон Українських січових стрільців, а з іншого — як учасники Акта п'ятого листопада 1916 Габсбурги остаточно відмовилися розглядати будь-які ідеї поділу Галичини за етнічним принципом.

Після розпаду Австро-Угорщини в українську політику активно влився онук Франца-Йосифа I ерцгерцог Вільгельм Габсбург (1895—1948), учасник української революції 1917—1921, відомий як Василь Вишиваний в середовищі легіону УСС, полковником якого він був. Певні кола сподівались висунути його на роль українського монарха, і навіть пропонували очолити заколот проти гетьмана Павла Скоропадського, від чого він відмовився. Через незгоду з поступками Симона Петлюри на користь Польщі подав у відставку та виїхав в еміграцію. Брав активну участь у діяльності українських кіл в Австрії, був головою Українського національного вільнокозацького товариства. Після війни, у 1947 році був викрадений радянськими агентами, вивезений на територію Союзу та закатований у Лук'янівській тюрмі у Києві.

Родовідне дерево Габсбургів Редагувати

Родовідне дерево Габсбургів

Родинні зв'язки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Варварцев 2004:2.

Джерела Редагувати

  • Історія Австрії / Еріх Цьольнер [пер. з нім. А. Онишко та ін.]. — Львів: Літопис, 2001. — 712 с.
  • Терещенко Ю. І., Осташко Т. С. Український патріот з династії Габсбургів. К., 1999;
  • Kann R.A. A History of the Habsburg empire. 1526—1918. Berkeley–Los Angeles–London, 1977;
  • Wandruszka A. Das Haus Habsburg: Die Geschichte einer europäischen Dynastie. Wien, 1989;
  • McGuigan D.G. Familie Habsburg (1273—1918). München–Wien, 1990;

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габсбурги

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gabsburg znachennya Ga bsburzkij dim nim Haus Habsburg Ga bsburgi abo Gabsburgi nim Habsburger yevropejskij aristokratichnij rid odna iz najmogutnishih monarshih dinastij v Yevropi serednovichchya i modernu Predstavniki rodu buli imperatorami Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1273 1742 1745 1806 Avstrijskoyi imperiyi 1804 1867 Avstro Ugorshini 1867 1918 Meksikanskoyi imperiyi 1863 1867 korolyami Nimechchini z 1273 korolyami Korolivstvo Italiya Svyashenna Rimska imperiya 1273 1805 Ispaniyi 1516 1700 Portugaliyi 1590 1640 Bogemiyi Ugorshini Horvatiyi pivdennopolskih i zahidnoukrayinskih zemel tosho Nazva pohodit vid Gabsburzkogo zamku v kantoni Aargau Shvejcariya centru serednovichnogo Gabsburzkogo grafstva Jogo volodarem buv frankskij licar klettgauzkij graf Radbot 985 1045 zasnovnik rodu Onuk cogo grafa Otton II 1111 vpershe dodav nazvu zamku do svogo titulu graf Gabsburzkij yakij z chasom zakripivsya yak prizvishe 1273 roku Rudolf Gabsburg nashadok Radbota u simnadcyatomu pokolinni stav pershim korolem Nimechchini Vin perenis rodinnu rezidenciyu z Shvejcariyi do Avstrijskogo gercogstva yake zalishalosya osnovnim volodinnyam rodu do 1918 roku V XVI stolitti rid rozdilivsya na starshu Ispansku j molodshu Avstrijsku gilki Persha vigasla 1700 roku zi smertyu ispanskogo korolya Karlosa II druga v 1740 roci zi smertyu avstrijskogo imperatora Karla VI Nastupnicya ostannogo imperatricya Mariya Tereziya odruzhilasya iz lotarinzkim gercogom Francom III nashadki yakih dali pochatok Gabsburzko Lotarinzkij gilci rodu Vona prodovzhuye isnuvati a yiyi predstavniki nosyat prizvishe fon Gabsburg nim von Habsburg Gabsburzki z Gabsburga Takozh Avstri jskij di m nim Haus Osterreich isp Casa de Austria Grafskij gerb GabsburgivGercogskij gerb Gabsburgiv Avstrijska balka Zmist 1 Gerbi 2 Koroli 2 1 Kastiliyi i Portugaliyi 3 Istoriya 3 1 Podil Ispanski j Avstrijski Gabsburgi 3 2 Lotarinzki Gabsburgi 4 Gabsburgi ta Ukrayina 5 Rodovidne derevo Gabsburgiv 6 Rodinni zv yazki 7 Primitki 8 Dzherela 9 PosilannyaGerbi RedaguvatiGrafskij Gabsburzkij lev U zolotomu shiti chervonij lev rampant U klejnodi takij samij lev na spini yakogo grebin iz pavinim pir yam U rannomodernu dobu leva na shiti j klejnodi zobrazhali iz zolotoyu koronoyu Z kincya XVIII st ozbroyennya i korona leva na shiti malyuvali sinim dd nbsp 1345 nbsp 1459 nbsp XV st nbsp 1548 nbsp 1627 nbsp 1890 Gercogskij Avstrijska balka U chervonomu shiti sribna balka U klejnodi pavine pir ya nim Pfauenstoss dd nbsp 1345 nbsp 1459 nbsp 1480 nbsp 1512 nbsp 1627 nbsp 1890Koroli RedaguvatiKastiliyi i Portugaliyi Redaguvati Felipe II 1527 1598 korol Kastiliyi 1556 1598 i Portugaliyi 1581 1598 Felipe III 1578 1621 korol Kastiliyi i Portugaliyi 1598 1621 Felipe IV 1605 1665 korol Kastiliyi 1621 1665 i Portugaliyi 1621 1640 Karlos II 1661 1700 korol Kastiliyi 1665 1700 Istoriya Redaguvati nbsp Mapa volodin domu Gabsburgiv u 1547 roci nbsp Mapa volodin Avstrijskoyi gilki Gabsburgiv u 1648 rociXI XIII stolittya volodili landgrafstvom u Verhnomu Elzasi ta Serednij Shvejcariyi 1273 Rudolfa fon Gabsburga obrali imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi cej titul uspadkuvali i jogo nashadki Vin vzyav uchast u vijni za avstrijsku spadshinu Babenberzkogo domu 1246 1278 u yakij viborov Avstriyu ta Shtiriyu U XVI stolitti Gabsburgi rozdililisya na dvi gilki ispansku ta avstrijsku Imperatorska korona zberigalasya za avstrijskoyu gilkoyu Podil Ispanski j Avstrijski Gabsburgi Redaguvati Pislya zrechennya Karla V v 1556 roci Gabsburzkij dim rozkolovsya na dvi gilki Ispanskih kastilskih Gabsburgiv i Avstrijskih nimeckih Gabsburgiv Pershi buli starshoyu gilkoyu j prijnyali titul koroliv Kastiliyi zgodom Ispaniyi drugi buli molodshoyu gilkoyu ale zberegli za soboyu koronu imperatoriv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ispanskih Gabsburgiv ocholiv Felipe II Filip II sin Karla V a Avstrijskih Ferdinand I molodshij brat Karla V Za pravlinnya Felipe II Gabsburzkij dim stav pravitelem kastilskoyi transkolonialnoyi imperiyi Zavdyaki Iberijskij uniyi vin takozh keruvav Portugaliyeyu ta yiyi koloniyami u 1580 1640 rokah Ispanski Niderlandi i Milanske gercogstvo perebuvali v osobistij uniyi z Felipe II ale formalno lishalisya chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Kastilski koroli takozh pretenduvali na koronu Ugorshini i Bogemiyi Vzayemni pretenziyi ispanskoyi i avstrijskoyi gilok buli virisheni tayemnim Onyatskim dogovorom 1617 roku Dim ispanskih Gabsburgiv vigas 1700 roku zi smertyu kastilskogo korolya Karlosa II Karla II Ce sprichinilo vijnu za ispansku spadshinu Avstrijska gilka vigasla po cholovichij liniyi 1740 roku vnaslidok chogo spalahnula vijna za avstrijsku spadshinu Lotarinzki Gabsburgi Redaguvati Ispanska gilka postupilasya dinastiyi Burboniv Avstrijska zgasla 1780 roku razom zi smertyu imperatrici Mariyi Tereziyi Ale nashadki yiyi ta yiyi cholovika Franca I velikogo gercoga Toskanskogo ta kolishnogo gercoga Lotaringiyi perejnyali im ya Gabsburgiv tochnishe Gabsburg Lotaringiv Onuk Mariyi Tereziyi ostannij imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Franc II 1804 roku progolosiv sebe pershim imperatorom novoutvorenoyi Avstrijskoyi imperiyi pid imenem Franca I z 1867 r Avstro Ugorshina Ostannim pravlyachim monarhom z dinastiyi Gabsburgiv buv cisar Avstro Ugorshini Karl I yakij zriksya vladi 1918 roku Jogo sin Otto fon Gabsburg zgodom stav deputatom Yevroparlamentu Gabsburgi ta Ukrayina RedaguvatiPravlinnya Gabsburgiv zalishilo glibokij slid u serednovichnij ta novij istoriyi Yevropi Do volodin Gabsburgiv nalezhali j zahidnoukrayinski zemli 1526 roku voni priyednali pivnichno zahidnu chastinu Zakarpatskoyi Ukrayini pislya avstro tureckoyi vijni 1683 99 pivdenno shidnu chastinu div Karlovickij kongres pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi 1772 roku inkorporuvali Galichinu na osnovi svogo titulu koroliv Galichini ta Volodimiriyi 1774 roku skoristavshis rosijsko tureckoyu vijnoyu 1768 1774 vidbili u turkiv Bukovinu j priyednali yiyi do Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Vid 1849 roku otrimali titul gercogiv Bukovini pislya peretvorennya yiyi na okremij koronnij kraj gercogstvo Bukovina Naprikinci 18 st u 19 st i do rozpadu Avstro Ugorshini 1918 volodaryami zahidnoukrayinskih zemel buli Mariya Tereziya 1740 80 Josif II 1780 90 Leopold II 1790 92 Franc 1792 1835 vid 1804 imperator Avstriyi pid imenem Franc I 1792 1806 germanskij imperator pid imenem Franc II Ferdinand I 1835 48 Franc Josif I 1848 1916 Karl I 1916 1918 1 U 16 17 st svoyu politiku shodo kozackoyi Ukrayini Gabsburgi buduvali vidpovidno do planiv imperiyi spryamovanih na stvorennya koaliciyi antitureckih sil v Yevropi j priyednannya do neyi kozactva Z ciyeyu metoyu 1594 roku imperator Rudolf II napraviv diplomata Eriha Lyasotu na peregovori do Zaporozkoyi Sichi potim prijmav u sebe kozackih posliv 1657 roku imperator Ferdinand III vstanoviv diplomatichni zv yazki z Bogdanom Hmelnickim i namagavsya zaluchiti zaporozke vijsko do spilnogo frontu borotbi yevropejciv proti Osmanskoyi imperiyi 1 Na pidvladnih Gabsburgam ukrayinskih zemlyah diyali zagalni dlya vsiyeyi imperiyi zakoni a takozh okremi shodo cih teritorij ukazi j rozporyadzhennya Gabsburgi dobi osvichenogo absolyutizmu Mariya Tereziya ta yiyi sin Josif II yaki viveli Avstriyu z sutinkiv serednovichchini I Franko vzhivali zahodi spryamovani na materialnij i kulturnij rozvitok zahidnoukrayinskih zemel Vidani Mariyeyu Tereziyeyu zakoni obmezhili panshinu v Galichini 3 ma dnyami na tizhden U 1782 roci Josif II skasuvav osobistu zalezhnist selyan vid pomishikiv Skladovoyu agrarnoyi reformi Gabsburgiv stav patent ukaz 1782 za yakim u Galichini stvoryuvalisya gromadski strahovi fondi zbizhzhya dlya dopomogi selyanam pid chas nevrozhayiv i golodu 1774 roku Mariya Tereziya u Vidni zasnuvala seminariyu dlya pidgotovki greko katolickogo duhivnictva Barbareum 1784 Josif II nimeckij Studium Ruthenum pri Lvivskomu universiteti z vikladannyam okremih disciplin ukrayinskoyu movoyu V ukrayinskih zemlyah Ugorskogo korolivstva isnuvalo ponad 300 shkil z ukrayinskoyu movoyu navchannya Vodnochas Gabsburgi zaohochuvali poyavu v Galichini Bukovini j Zakarpatti nimeckih i rumunskih kolonistiv imperatorskij patent 1781 zvilnyav yih vid podatkiv vijskovoyi sluzhbi nadavav pravo na bezplatne otrimannya zemli ta budivelnih materialiv U 1817 roci u Lvovi vidnovleno nimeckij universitet nazvanij im yam imperatora Franca I 1 Pid chas revolyucij 1848 1849 v Yevropi pravlyacha dinastiya skasuvala panshinu j progolosila konstituciyu div Konstituciyi Avstrijskoyi imperiyi ta Avstro Ugorskoyi monarhiyi yaka dala mozhlivist ukrayincyam stvoriti pershu vlasnu politichnu organizaciyu Golovnu rusku radu Na zasadah pidtrimki monarhiyi rada rozpochala dialog iz Francem Josifom I Prote peticiyu radi z vimogoyu podilu Galichini na avtonomni ukrayinsku i polsku chastini imperator zalishiv bez vidpovidi Pozitivno vidguknuvshis lishe na memorandum predstavnika Zakarpattya v radi A Dobryanskogo vin dav zgodu na vidilennya ukrayinskih rajoniv Ugorshini v okremij Uzhgorodskij okrug z shirokimi pravami v galuzi miscevoyi administraciyi ta shkilnictva Nova konstituciya Gabsburgiv 1860 nadala Galichini avtonomiyu vigodi vid yakoyi dlya ukrayinciv viyavilisya nabagato menshimi nizh dlya polyakiv U 19 na pochatku 20 st politika Gabsburgiv shodo ukrayinciv vidznachalasya neposlidovnistyu ta polovinchastistyu bula obtyazhena antiukrayinskimi vplivami z boku konservativnih sil polskoyi ta deyakih inshih nacionalnostej Persha svitova vijna rozstavila novi akcenti u pidhodi Gabsburgiv do virishennya ukrayinskogo pitannya z odnogo boku v skladi avstro ugorskoyi armiyi stvoryuyetsya Legion Ukrayinskih sichovih strilciv a z inshogo yak uchasniki Akta p yatogo listopada 1916 Gabsburgi ostatochno vidmovilisya rozglyadati bud yaki ideyi podilu Galichini za etnichnim principom Pislya rozpadu Avstro Ugorshini v ukrayinsku politiku aktivno vlivsya onuk Franca Josifa I ercgercog Vilgelm Gabsburg 1895 1948 uchasnik ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 1 vidomij yak Vasil Vishivanij v seredovishi legionu USS polkovnikom yakogo vin buv Pevni kola spodivalis visunuti jogo na rol ukrayinskogo monarha i navit proponuvali ocholiti zakolot proti getmana Pavla Skoropadskogo vid chogo vin vidmovivsya Cherez nezgodu z postupkami Simona Petlyuri na korist Polshi podav u vidstavku ta viyihav v emigraciyu Brav aktivnu uchast u diyalnosti ukrayinskih kil v Avstriyi buv golovoyu Ukrayinskogo nacionalnogo vilnokozackogo tovaristva Pislya vijni u 1947 roci buv vikradenij radyanskimi agentami vivezenij na teritoriyu Soyuzu ta zakatovanij u Luk yanivskij tyurmi u Kiyevi Rodovidne derevo Gabsburgiv Redaguvati nbsp Rodovidne derevo GabsburgivRodinni zv yazki RedaguvatiAviska dinastiya Leonora 1434 1467 Fridrih III imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zhuan Manuel 1537 1554 princ Portugalskij 1539 1554 Huana 1535 1573 donka imperatora Karla V Manuel I 1469 1521 korol Portugaliyi 1495 1521 Eleonora 1498 1558 donka kastilskogo korolya Filipa I Izabela 1503 1539 Karl V imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Zhuan III 1502 1557 korol Portugaliyi 1521 1557 Katerina 1507 1578 donka kastilskogo korolya Filipa I Mariya Manuela 1527 1545 princesa Portugalska 1527 1531 Felipe II korol KastiliyiPrimitki Redaguvati a b v g Varvarcev 2004 2 Dzherela RedaguvatimonografiyiIstoriya Avstriyi Erih Colner per z nim A Onishko ta in Lviv Litopis 2001 712 s Tereshenko Yu I Ostashko T S Ukrayinskij patriot z dinastiyi Gabsburgiv K 1999 Kann R A A History of the Habsburg empire 1526 1918 Berkeley Los Angeles London 1977 Wandruszka A Das Haus Habsburg Die Geschichte einer europaischen Dynastie Wien 1989 McGuigan D G Familie Habsburg 1273 1918 Munchen Wien 1990 dovidnikiVarvarcev M M Gabsburgi Arhivovano 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 Gabsburgi Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Die Habsburger Ein biographisches Lexikon Wien 1988 Posilannya RedaguvatiGabsburgi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gabsburgi Genealogical tree of the house of Habsburg till Maria Theresia Arhivovano 27 travnya 2011 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gabsburgi amp oldid 39513703