www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх III імператор Священної Римської імперії У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фрідріх III Фрідрі

Фрідріх III (імператор Священної Римської імперії)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фрідріх III.

Фрідріх III Мирний (нім. Friedrich III.; 21 вересня 1415 — 19 серпня 1493) — король Німеччини (римський король) з 2 лютого 1440 по 16 березня 1452 року (під ім'ям Фрідріха IV), імператор Священної Римської імперії з 16 березня 1452 року, ерцгерцог Австрійський з 23 листопада 1457 року (під ім'ям Фрідріха V), герцог Штирії, Каринтії та Крайни з 1424 року, король Угорщини (номінально), титулярний король Далмації, Хорватії, король Галичини та Володимирії з 17 лютого 1458 по 17 липня 1463 року (коронація 4 березня 1459 року).

Фрідріх III Мирний
нім. Friedrich III
Фрідріх III Мирний
19 березня 1452 — 19 серпня 1493
Коронація: 19 березня 1452
Попередник: Сигізмунд I Люксембург
Наступник: Максиміліан I Габсбург
 
Народження: 21 вересня 1415(1415-09-21)
Інсбрук
Смерть: 19 серпня 1493(1493-08-19) (77 років)
Лінц
Поховання: Собор святого Стефана, Відень, Австрія
Країна: Священна Римська імперія
Релігія: християнство
Рід: Габсбурги
Батько: Ернст Залізний
Мати: Цимбурга Мазовецька
Шлюб: Леонора Португальська
Діти: Кристоф, Максиміліан, Олена, Йоганн, Кунігунда
Монограма:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Представник Леопольдинської лінії династії Габсбургів, останній імператор, коронований в Римі, об'єднав австрійські землі.

Родовід Редагувати

Ранні роки Редагувати

Фрідріх був старшим сином Ернста Залізного, герцога Внутрішньої Австрії, й Цимбурги Мазовецької, дочки Земовита IV, князя Плоцького та Белзького. У віці дев'яти років, після смерті батька, Фрідріх успадкував престоли герцогств Штирія, Каринтія та Крайна. У 1440 році Фрідріх як глава роду Габсбургів був обраний німецькими курфюрстами королем Німеччини. Тоді ж він встановив свою опіку над малолітнім Владиславом Посмертним, герцогом Австрії, а після смерті останнього у 1457 році долучив до своїх володінь Австрію, об'єднавши таким чином більшу частину габсбурзьких земель (окрім Тіролю).

Правління в Німеччині й стосунки з папою Редагувати

Фрідріх III вважається останнім імператором Середньовіччя. Загальна криза органів управління імперією, неефективність імперської влади й практично повна незалежність німецьких князів, що поступово зростали упродовж останнього століття найбільш повно проявились за правління Фрідріха III. Йому не вдавалось ані зібрати будь-яких значних коштів у Німеччині для провадження власної політики, ані домогтись посилення влади імператора. З іншого боку, Фрідріх III не вживав жодних спроб реформ імперських інституцій, зберігаючи застарілу в нову епоху Відродження і створення національних держав, систему взаємовідносин імператора з князями й імперськими містами. Проти Фрідріха III неодноразово виступали найбільші держави Німеччини, однак до скинення імператора з престолу справа не дійшла, можливо, через незацікавленість курфюрстів у перетвореннях.

Вкрай слабку участь проявляв Фрідріх III у церковних справах. Під час боротьби папи римського з Базельським собором втручання короля до цього протистояння було мінімальним, що разюче контрастувало з активністю його попередника імператора Сигізмунда. У 1446 році Фрідріх уклав зі Священним престолом Віденський конкордат, що врегульовував відносини австрійських монархів і папи римського й був чинним до 1806 року. За угодою з папою Фрідріх отримав право розподілу 100 церковних бенефіцій та призначення 6 єпископів.

У 1452 році Фрідріх III здійснив подорож до Італії й був коронований в Римі папою Миколаєм V. Це була остання коронація германських імператорів в Римі, що означало відмову від претензій на Італію. Саме з цього часу імперія отримує свою нову офіційну назву — «Священна Римська імперія німецької нації».

Правління в Австрії Редагувати

У той самий час, усвідомлюючи ефемерність імперського титулу, Фрідріх III домагався посилення самостійності Австрії. У 1453 році він затвердив «Privilegium Maius» Рудольфа IV, підтвердивши таким чином особливе становище Австрії в імперії та право австрійських монархів на титул ерцгерцога. В результаті Австрія фактично була виділена з імперії, поставлена поряд з нею. Про це свідчив й титул, що його використовував Фрідріх, в якому австрійські володіння перелічувались прискіпливо й окремо від титулу імператора.

До 1457 року власне герцогом Австрії був малолітній внучатий племінник Фрідріха III Владислав Посмертний, однак імператор фактично тримав Владислава у полоні, узурпувавши на правах опікуна всі регальні повноваження останнього. Неефективна політика Фрідріха викликала опозицію до його влади серед австрійського дворянства на чолі з Ульріхом Айтвіперою, посилену неврожайними роками. Австрійські магнати зблизились з національною партією Угорщини, що виступала за повернення Ладіслава до Угорського королівства. 1452 року, під час перебування Фрідріха III в Римі, у Відні спалахнуло повстання. Під тиском опозиції імператор звільнив Владислава, визнав його королем Богемії й Угорщини й передав йому функції управління Австрією. По смерті Владислава у 1457 році згасла Альбертинська лінія династії Габсбургів і Фрідріх III долучив до своїх володінь герцогство Австрія.

У той же час 1457 року посилилось протистояння Фрідріха з молодшим братом Альбрехтом VI, що претендував на частину спадщини Габсбургів. У 1458 році Фрідріх був змушений поступитись своєму брату Верхньою Австрією. Невдовзі почались важкі війни з угорцями, яким імператор не міг чинити дієвого опору. Австрійські землі були розорені й спустошені. Спроба карбування незабезпечених грошей Фрідріхом III провалилась, збільшились хвилювання селян. У 1461 році імператор був обложений в своєму палаці в Гофбургу військами свого брата ерцгерцога Австрії Альберхта VI та повстанськими віденськими громадянами. Фрідріх дав обітницю: якщо він врятується, він здійснить паломництво до Риму, заснує єпархію і встановить лицарський орден на честь Святого Георгія. Врешті, облога палацу була знята, а Альберт помер у наступному році.

Лише після смерті Альбрехта VI у 1463 році Фрідріх став єдиним правителем Австрії.

У листопаді 1468 Фрідріх перебував у Римі, де 1 січня 1469 р. Папою Римським Павлом ІІ було засновано релігійний лицарський Орден Святого Георгія.

Постійні конфлікти зі станами, родичами й набіги угорців змусили імператора постійно переїжджати з міста до міста, уникаючи австрійської столиці. Його двір розташовувався то в Граці, то в Лінці, то у Вінер-Нойштадті (в останньому місті він збудував замок і монастир). Врегулювання відносин з Папою дозволило Фрідріху III домогтись у 1469 році згоди Риму на започаткування єпископств у Відні та Вінер-Нойштадті, чого без успіху прагнули його попередники на австрійському престолі. Тим не менше, як і в Німеччині, в Австрії Фрідріх III уникав рішучих перетворень й не намагався проводити будь-яких значних вдосконалень державного апарату.

Зовнішня політика Редагувати

Стосунки з Чехією та Угорщиною Редагувати

Мініатюра Грейнера Марктбаха (1490)

У період малолітства Владислава Посмертного, що мав права на угорських і чеський престоли, Фрідріх III намагався встановити свою владу над цими державами. Однак йому не вдалось створити сильну прогабсбурзьку партію. В обох королівствах почались громадянські війни, що привели до влади представників національного середнього дворянства — Їржи з Подєбрад в Чехії та Яноша Гуняді в Угорщині. Угорське вторгнення, разом з повстанням австрійських станів у 1452 році змусило Фрідріха звільнити Владислава й повернути королівські регалії. Важелі впливу на ці країни було втрачені. Більше того, імператор відмовився надати допомогу угорцям у боротьбі з турками. Після смерті Владислава у 1457 році утримати Чехію й Угорщину в орбіті Габсбурзької монархії також не вдалось. Королем Чехії став Їржи з Подебрад, якого після невдалої для Австрії війни був змушений визнати 1459 року Фрідріх. Йому довелось продати корону Святого Іштвана Матяшу Гуняді за 80 000 золотих форинтів, хоч він лишався номінальним королем Угорщини до 17 липня 1463 року. На престол Угорщини сів Матяш Гуняді, який невдовзі розгорнув повномасштабні воєнні дії проти імператора.

У 1460-х роках почались постійні напади угорців на австрійські землі, яким Фрідріх III, що відчував хронічну нестачу коштів, не міг чинити дієвого опору. Австрія була розорена, а 1485 року армія Матяша Гуняді захопила Відень і Вінер-Нойштадт. Угорські війська окупували Нижню й частину Верхньої Австрії, а також східні регіони Штирії, Каринтії та Крайни.

Лише смерть Матяша у 1490 році дозволила звільнити австрійські землі, що й було здійснено сином Фрідріха Максиміліаном. Він також домігся укладення Пожонської угоди, що передбачала право Габсбургів на спадкування Угорського престолу після припинення династії Ягеллонів. Успіхи на угорському напрямку наприкінці правління Фрідріха III були досягнуті лише завдяки енергійним діям його сина, в той час сам імператор наприкінці життя практично усунувся від політики.

Стосунки зі Швейцарією Редагувати

Політика Фрідріха III стосовно Швейцарської конфедерації також виявилась неефективною. Спроби використання Франції для повернення швейцарських земель під владу Габсбургів провалились: у 1444 році Карл VII Звитяжний був розбитий під Сен-Готтардом. В результаті Тургау, старовинне володіння габсбурзького роду, увійшло до складу Швейцарії. Втручання імператора до громадянської війни 1468 року між швейцарськими кантонами також завершилось провалом. В той самий час посилення Бургундії на західних рубежах австрійських земель й загроза втрати Ельзасу змусили Фрідріха III піти у 1470-их роках на зближення зі швейцарцями. У 1474 році було укладено австрійсько-швейцарський оборонний союз проти бургундського герцога Карла Сміливого. Під час підписання угоди Габсбурги відмовились від претензій на Швейцарію «остаточно й назавжди». Війна з Бургундією завершилась вдало для швейцарців: у 1477 році Карл Сміливий загинув у битві під Нансі.

Бургундська спадщина Редагувати

Смерть Карла Сміливого відкрила питання про бургундську спадщину. Величезні володіння герцогів Бургундії, що включали Франш-Конте, Ретель, Фландрію, Брабант, Геннегау, Намюр, Голландію, Зеландію й Люксембург, успадкувала єдина дочка Карла Марія Бургундська, що незабаром вийшла заміж за сина Фрідріха — Максиміліана. Входження таких широких і багатих земель до складу габсбурзької монархії негайно висунуло династію на перші позиції у європейській політиці й послугувало приводом для народження знаменитого девізу дому Габсбургів: «Нехай інші ведуть війни, ти, щаслива Австріє, одружуйся!».

Тим не менше претензії на Бургундську спадщину висунув і французький король. У 1479 році до володінь Габсбургів вдерлися французькі війська Людовика XI Розсудливого, які, однак, вдалось розбити у битві під Гонгате. У 1482 році було укладено Араську угоду, відповідно до якої Франція отримувала власне герцогство Бургундію й Пікардію, а Габсбурги зберігали за собою всю решту земель бургундської корони. У 1486 році конфлікт з Францією відновився в рамках війни за Бретонську спадщину. Цього разу події розвивались несприятливо для Австрії: у Нідерландах спалахнуло повстання, а Максиміліана було взято у полон в Брюгге. За звільнення сина Фрідріх III був змушений погодитись на започаткування в Нідерландах Адміралтейства у 1489 році, що поклало початок військово-морському флоту Нідерландів.

Початок австро-турецьких війн Редагувати

У 1469 році османські війська вперше вдерлися в межі Австрійської монархії. З цього часу почались регулярні грабіжницькі набіги Османської імперії на землі Штирії, Каринтії та Крайни. 1492 року в битві під Філлахом австрійські війська під командуванням Максиміліана розбили османів, однак це не ліквідувало османську загрозу.

Загальні результати правління Редагувати

У царювання Фрідріха III вперше почала використовуватись абревіатура AEIOU (від лат. Austriae est imperare orbi universo) — «Австрія має правити світом». Ці претензії різко контрастували з в цілому провальним правлінням імператора, що не зумів здійснити будь-яких серйозних перетворень у своїх володіннях, ані укріпити державний апарат. Були втрачені Чехія й Угорщина, облишено імперські права на Італію. Австрія була розорена численними внутрішніми конфліктами й війнами з угорцями і турками. Фінансова система країни переживала тривалу кризу. Однак саме Фрідріху III, який організував шлюб свого сина зі спадкоємицею Бургундії, вдалось закласти основу майбутній багатонаціональній імперії Габсбургів, що розкине свої володіння на значну частину Європи.

Родовід Редагувати

Фрідріх III веде свій родовід, в тому числі, й від Королів Русі Данила Романовича, Льва Даниловича й Юрія Львовича.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт I,
король Німеччини
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт II,
князь Австрії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлізавета Карентійська
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд III,
герцог Австрії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ульрих ІІІ
 
 
 
 
 
 
 
Йохана фон Пфирт,
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Джоана Бургунська
 
 
 
 
 
 
 
Ернст Залізний,
князь Австрії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Стефано Вісконті
 
 
 
 
 
 
 
Бернабо Вісконті,
князь Мілану
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Валентина Доріа
 
 
 
 
 
 
 
Вірідіс Вісконті,
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мастіно II делла Скала
 
 
 
 
 
 
 
Біатрічі де ла Скала,
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Таддеа
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх III,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Тройден I
князь Мазовецький
 
 
 
 
 
 
 
Земовит III,
князь Мазовецький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Юріївна
донька Короля Русі Юрія І
 
 
 
 
 
 
 
Земовит IV,
князь Мазовії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Микулаш ІІ, князь Опавський
 
 
 
 
 
 
 
Евфемія Опавська
Опавська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна Ратиборська
 
 
 
 
 
 
 
Кімбурга Мазовецька,
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гедимін,
Великий князь Литовський
 
 
 
 
 
 
 
Ольгерд,
Великий князь Литовський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Євна Полоцька
 
 
 
 
 
 
 
Олександра Ольгердівна
українсько-литовська княжна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олександр Михайлович ,
Князь Тверський
 
 
 
 
 
 
 
Уляна Олександрівна,
онука короля Русі Юрія І Львовича
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анастасія Юріївна,
донька Короля Русі Юрія І
 
 
 
 
 
 

Шлюб та діти Редагувати

Кристоф (1455—1456)
  1. Христофор (16 листопада 1455 — 21 березня 1456);
  2. Максиміліан (22 березня 1459 — 12 січня 1519) — імператор Священної Римської імперії, ерцгерцог Австрії;
  3. Олена (3 листопада 1460 — 28 лютого 1461);
  4. Кунігунда (16 березня 1465 — 6 серпня 1520) — заміжня за Альбрехтом IV, герцогом Баварії.
  5. Іоанн (9 серпня 1466 — 10 лютого 1467).

Сучасні знахідки Редагувати

Австрійські археологи в соборі Стефана у Відні за допомогою мініатюрних камер виявили корону і золоті монети в недоторканій гробниці правителя Священної римської імперії Фрідріха III.

Література Редагувати

(рос.)

  • Митрофанов, П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003
  • Шимов, Я. Австро-Угорська імперія — М., 2003

Примітки Редагувати

  1. Wir Friderich von gots gnaden Römischer kayser, zu allen zeitten merer des reichs, zu Hungern, Dalmacien, Croacien etx. kunig, hertzog zu Osterreich, zu Steyr, zu Kernndten und zu Krain, herre auf der Windischen march und zu Porttenaw, grave zu Habspurg, zu Tyrol, zu Phyrtt und zu Kyburg, marggrave zu Burgaw und lanndtgrave in Ellsass
  2. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 листопада 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fridrih III Fridrih III Mirnij nim Friedrich III 21 veresnya 1415 19 serpnya 1493 korol Nimechchini rimskij korol z 2 lyutogo 1440 po 16 bereznya 1452 roku pid im yam Fridriha IV imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi z 16 bereznya 1452 roku ercgercog Avstrijskij z 23 listopada 1457 roku pid im yam Fridriha V gercog Shtiriyi Karintiyi ta Krajni z 1424 roku korol Ugorshini nominalno titulyarnij korol Dalmaciyi Horvatiyi korol Galichini ta Volodimiriyi z 17 lyutogo 1458 po 17 lipnya 1463 roku koronaciya 4 bereznya 1459 roku Fridrih III Mirnij nim Friedrich IIIFridrih III MirnijPrapor 29 j Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Prapor19 bereznya 1452 19 serpnya 1493Koronaciya 19 bereznya 1452Poperednik Sigizmund I LyuksemburgNastupnik Maksimilian I Gabsburg Narodzhennya 21 veresnya 1415 1415 09 21 InsbrukSmert 19 serpnya 1493 1493 08 19 77 rokiv LincPohovannya Sobor svyatogo Stefana Viden AvstriyaKrayina Svyashenna Rimska imperiyaReligiya hristiyanstvoRid GabsburgiBatko Ernst ZaliznijMati Cimburga MazoveckaShlyub Leonora PortugalskaDiti Kristof Maksimilian Olena Jogann KunigundaMonograma Nagorodi Zolota troyanda Mediafajli u VikishovishiPredstavnik Leopoldinskoyi liniyi dinastiyi Gabsburgiv ostannij imperator koronovanij v Rimi ob yednav avstrijski zemli Zmist 1 Rodovid 2 Ranni roki 3 Pravlinnya v Nimechchini j stosunki z papoyu 4 Pravlinnya v Avstriyi 5 Zovnishnya politika 5 1 Stosunki z Chehiyeyu ta Ugorshinoyu 5 2 Stosunki zi Shvejcariyeyu 5 3 Burgundska spadshina 5 4 Pochatok avstro tureckih vijn 6 Zagalni rezultati pravlinnya 7 Rodovid 8 Shlyub ta diti 9 Suchasni znahidki 10 Literatura 11 PrimitkiRodovid RedaguvatiRodovid Rimskogo Imperatora Frederika II nbsp Aleksij I Rimskij Imperator nbsp Teodora Komnina Rimska Imperatricya nbsp Andronik Angel Rimskij Imperator nbsp Aleksij III Rimskij Imperator nbsp Aleksij III Rimskij Imperator nbsp Anna Angelina Rimska Imperatricya nbsp Mariya Laskarina Koroleva Rusi nbsp Konstanciya Ugorska Koroleva Rusi nbsp Georgij Korol Rusi nbsp Georgij Korol Rusi nbsp Anastasiya Koroleva Rusi nbsp Ulyana Koroleva Rusi nbsp Aleksandra Knyaginya Mazovecka nbsp Kimburga Gercoginya Avstriyi nbsp Frederik III Rimskij ImperatorRanni roki RedaguvatiFridrih buv starshim sinom Ernsta Zaliznogo gercoga Vnutrishnoyi Avstriyi j Cimburgi Mazoveckoyi dochki Zemovita IV knyazya Plockogo ta Belzkogo U vici dev yati rokiv pislya smerti batka Fridrih uspadkuvav prestoli gercogstv Shtiriya Karintiya ta Krajna U 1440 roci Fridrih yak glava rodu Gabsburgiv buv obranij nimeckimi kurfyurstami korolem Nimechchini Todi zh vin vstanoviv svoyu opiku nad malolitnim Vladislavom Posmertnim gercogom Avstriyi a pislya smerti ostannogo u 1457 roci doluchiv do svoyih volodin Avstriyu ob yednavshi takim chinom bilshu chastinu gabsburzkih zemel okrim Tirolyu Pravlinnya v Nimechchini j stosunki z papoyu RedaguvatiFridrih III vvazhayetsya ostannim imperatorom Serednovichchya Zagalna kriza organiv upravlinnya imperiyeyu neefektivnist imperskoyi vladi j praktichno povna nezalezhnist nimeckih knyaziv sho postupovo zrostali uprodovzh ostannogo stolittya najbilsh povno proyavilis za pravlinnya Fridriha III Jomu ne vdavalos ani zibrati bud yakih znachnih koshtiv u Nimechchini dlya provadzhennya vlasnoyi politiki ani domogtis posilennya vladi imperatora Z inshogo boku Fridrih III ne vzhivav zhodnih sprob reform imperskih institucij zberigayuchi zastarilu v novu epohu Vidrodzhennya i stvorennya nacionalnih derzhav sistemu vzayemovidnosin imperatora z knyazyami j imperskimi mistami Proti Fridriha III neodnorazovo vistupali najbilshi derzhavi Nimechchini odnak do skinennya imperatora z prestolu sprava ne dijshla mozhlivo cherez nezacikavlenist kurfyurstiv u peretvorennyah Vkraj slabku uchast proyavlyav Fridrih III u cerkovnih spravah Pid chas borotbi papi rimskogo z Bazelskim soborom vtruchannya korolya do cogo protistoyannya bulo minimalnim sho razyuche kontrastuvalo z aktivnistyu jogo poperednika imperatora Sigizmunda U 1446 roci Fridrih uklav zi Svyashennim prestolom Videnskij konkordat sho vregulovuvav vidnosini avstrijskih monarhiv i papi rimskogo j buv chinnim do 1806 roku Za ugodoyu z papoyu Fridrih otrimav pravo rozpodilu 100 cerkovnih beneficij ta priznachennya 6 yepiskopiv U 1452 roci Fridrih III zdijsniv podorozh do Italiyi j buv koronovanij v Rimi papoyu Mikolayem V Ce bula ostannya koronaciya germanskih imperatoriv v Rimi sho oznachalo vidmovu vid pretenzij na Italiyu Same z cogo chasu imperiya otrimuye svoyu novu oficijnu nazvu Svyashenna Rimska imperiya nimeckoyi naciyi Pravlinnya v Avstriyi RedaguvatiU toj samij chas usvidomlyuyuchi efemernist imperskogo titulu Fridrih III domagavsya posilennya samostijnosti Avstriyi U 1453 roci vin zatverdiv Privilegium Maius Rudolfa IV pidtverdivshi takim chinom osoblive stanovishe Avstriyi v imperiyi ta pravo avstrijskih monarhiv na titul ercgercoga V rezultati Avstriya faktichno bula vidilena z imperiyi postavlena poryad z neyu Pro ce svidchiv j titul 1 sho jogo vikoristovuvav Fridrih v yakomu avstrijski volodinnya perelichuvalis priskiplivo j okremo vid titulu imperatora Do 1457 roku vlasne gercogom Avstriyi buv malolitnij vnuchatij pleminnik Fridriha III Vladislav Posmertnij odnak imperator faktichno trimav Vladislava u poloni uzurpuvavshi na pravah opikuna vsi regalni povnovazhennya ostannogo Neefektivna politika Fridriha viklikala opoziciyu do jogo vladi sered avstrijskogo dvoryanstva na choli z Ulrihom Ajtviperoyu posilenu nevrozhajnimi rokami Avstrijski magnati zblizilis z nacionalnoyu partiyeyu Ugorshini sho vistupala za povernennya Ladislava do Ugorskogo korolivstva 1452 roku pid chas perebuvannya Fridriha III v Rimi u Vidni spalahnulo povstannya Pid tiskom opoziciyi imperator zvilniv Vladislava viznav jogo korolem Bogemiyi j Ugorshini j peredav jomu funkciyi upravlinnya Avstriyeyu Po smerti Vladislava u 1457 roci zgasla Albertinska liniya dinastiyi Gabsburgiv i Fridrih III doluchiv do svoyih volodin gercogstvo Avstriya U toj zhe chas 1457 roku posililos protistoyannya Fridriha z molodshim bratom Albrehtom VI sho pretenduvav na chastinu spadshini Gabsburgiv U 1458 roci Fridrih buv zmushenij postupitis svoyemu bratu Verhnoyu Avstriyeyu Nevdovzi pochalis vazhki vijni z ugorcyami yakim imperator ne mig chiniti diyevogo oporu Avstrijski zemli buli rozoreni j spustosheni Sproba karbuvannya nezabezpechenih groshej Fridrihom III provalilas zbilshilis hvilyuvannya selyan U 1461 roci imperator buv oblozhenij v svoyemu palaci v Gofburgu vijskami svogo brata ercgercoga Avstriyi Alberhta VI ta povstanskimi videnskimi gromadyanami Fridrih dav obitnicyu yaksho vin vryatuyetsya vin zdijsnit palomnictvo do Rimu zasnuye yeparhiyu i vstanovit licarskij orden na chest Svyatogo Georgiya Vreshti obloga palacu bula znyata a Albert pomer u nastupnomu roci Lishe pislya smerti Albrehta VI u 1463 roci Fridrih stav yedinim pravitelem Avstriyi U listopadi 1468 Fridrih perebuvav u Rimi de 1 sichnya 1469 r Papoyu Rimskim Pavlom II bulo zasnovano religijnij licarskij Orden Svyatogo Georgiya Postijni konflikti zi stanami rodichami j nabigi ugorciv zmusili imperatora postijno pereyizhdzhati z mista do mista unikayuchi avstrijskoyi stolici Jogo dvir roztashovuvavsya to v Graci to v Linci to u Viner Nojshtadti v ostannomu misti vin zbuduvav zamok i monastir Vregulyuvannya vidnosin z Papoyu dozvolilo Fridrihu III domogtis u 1469 roci zgodi Rimu na zapochatkuvannya yepiskopstv u Vidni ta Viner Nojshtadti chogo bez uspihu pragnuli jogo poperedniki na avstrijskomu prestoli Tim ne menshe yak i v Nimechchini v Avstriyi Fridrih III unikav rishuchih peretvoren j ne namagavsya provoditi bud yakih znachnih vdoskonalen derzhavnogo aparatu Zovnishnya politika RedaguvatiStosunki z Chehiyeyu ta Ugorshinoyu Redaguvati nbsp Miniatyura Grejnera Marktbaha 1490 U period malolitstva Vladislava Posmertnogo sho mav prava na ugorskih i cheskij prestoli Fridrih III namagavsya vstanoviti svoyu vladu nad cimi derzhavami Odnak jomu ne vdalos stvoriti silnu progabsburzku partiyu V oboh korolivstvah pochalis gromadyanski vijni sho priveli do vladi predstavnikiv nacionalnogo serednogo dvoryanstva Yirzhi z Podyebrad v Chehiyi ta Yanosha Gunyadi v Ugorshini Ugorske vtorgnennya razom z povstannyam avstrijskih staniv u 1452 roci zmusilo Fridriha zvilniti Vladislava j povernuti korolivski regaliyi Vazheli vplivu na ci krayini bulo vtracheni Bilshe togo imperator vidmovivsya nadati dopomogu ugorcyam u borotbi z turkami Pislya smerti Vladislava u 1457 roci utrimati Chehiyu j Ugorshinu v orbiti Gabsburzkoyi monarhiyi takozh ne vdalos Korolem Chehiyi stav Yirzhi z Podebrad yakogo pislya nevdaloyi dlya Avstriyi vijni buv zmushenij viznati 1459 roku Fridrih Jomu dovelos prodati koronu Svyatogo Ishtvana Matyashu Gunyadi za 80 000 zolotih forintiv hoch vin lishavsya nominalnim korolem Ugorshini do 17 lipnya 1463 roku Na prestol Ugorshini siv Matyash Gunyadi yakij nevdovzi rozgornuv povnomasshtabni voyenni diyi proti imperatora U 1460 h rokah pochalis postijni napadi ugorciv na avstrijski zemli yakim Fridrih III sho vidchuvav hronichnu nestachu koshtiv ne mig chiniti diyevogo oporu Avstriya bula rozorena a 1485 roku armiya Matyasha Gunyadi zahopila Viden i Viner Nojshtadt Ugorski vijska okupuvali Nizhnyu j chastinu Verhnoyi Avstriyi a takozh shidni regioni Shtiriyi Karintiyi ta Krajni Lishe smert Matyasha u 1490 roci dozvolila zvilniti avstrijski zemli sho j bulo zdijsneno sinom Fridriha Maksimilianom Vin takozh domigsya ukladennya Pozhonskoyi ugodi sho peredbachala pravo Gabsburgiv na spadkuvannya Ugorskogo prestolu pislya pripinennya dinastiyi Yagelloniv Uspihi na ugorskomu napryamku naprikinci pravlinnya Fridriha III buli dosyagnuti lishe zavdyaki energijnim diyam jogo sina v toj chas sam imperator naprikinci zhittya praktichno usunuvsya vid politiki Stosunki zi Shvejcariyeyu Redaguvati Politika Fridriha III stosovno Shvejcarskoyi konfederaciyi takozh viyavilas neefektivnoyu Sprobi vikoristannya Franciyi dlya povernennya shvejcarskih zemel pid vladu Gabsburgiv provalilis u 1444 roci Karl VII Zvityazhnij buv rozbitij pid Sen Gottardom V rezultati Turgau starovinne volodinnya gabsburzkogo rodu uvijshlo do skladu Shvejcariyi Vtruchannya imperatora do gromadyanskoyi vijni 1468 roku mizh shvejcarskimi kantonami takozh zavershilos provalom V toj samij chas posilennya Burgundiyi na zahidnih rubezhah avstrijskih zemel j zagroza vtrati Elzasu zmusili Fridriha III piti u 1470 ih rokah na zblizhennya zi shvejcarcyami U 1474 roci bulo ukladeno avstrijsko shvejcarskij oboronnij soyuz proti burgundskogo gercoga Karla Smilivogo Pid chas pidpisannya ugodi Gabsburgi vidmovilis vid pretenzij na Shvejcariyu ostatochno j nazavzhdi Vijna z Burgundiyeyu zavershilas vdalo dlya shvejcarciv u 1477 roci Karl Smilivij zaginuv u bitvi pid Nansi Burgundska spadshina Redaguvati Smert Karla Smilivogo vidkrila pitannya pro burgundsku spadshinu Velichezni volodinnya gercogiv Burgundiyi sho vklyuchali Fransh Konte Retel Flandriyu Brabant Gennegau Namyur Gollandiyu Zelandiyu j Lyuksemburg uspadkuvala yedina dochka Karla Mariya Burgundska sho nezabarom vijshla zamizh za sina Fridriha Maksimiliana Vhodzhennya takih shirokih i bagatih zemel do skladu gabsburzkoyi monarhiyi negajno visunulo dinastiyu na pershi poziciyi u yevropejskij politici j posluguvalo privodom dlya narodzhennya znamenitogo devizu domu Gabsburgiv Nehaj inshi vedut vijni ti shasliva Avstriye odruzhujsya Tim ne menshe pretenziyi na Burgundsku spadshinu visunuv i francuzkij korol U 1479 roci do volodin Gabsburgiv vderlisya francuzki vijska Lyudovika XI Rozsudlivogo yaki odnak vdalos rozbiti u bitvi pid Gongate U 1482 roci bulo ukladeno Arasku ugodu vidpovidno do yakoyi Franciya otrimuvala vlasne gercogstvo Burgundiyu j Pikardiyu a Gabsburgi zberigali za soboyu vsyu reshtu zemel burgundskoyi koroni U 1486 roci konflikt z Franciyeyu vidnovivsya v ramkah vijni za Bretonsku spadshinu Cogo razu podiyi rozvivalis nespriyatlivo dlya Avstriyi u Niderlandah spalahnulo povstannya a Maksimiliana bulo vzyato u polon v Bryugge Za zvilnennya sina Fridrih III buv zmushenij pogoditis na zapochatkuvannya v Niderlandah Admiraltejstva u 1489 roci sho poklalo pochatok vijskovo morskomu flotu Niderlandiv Pochatok avstro tureckih vijn Redaguvati U 1469 roci osmanski vijska vpershe vderlisya v mezhi Avstrijskoyi monarhiyi Z cogo chasu pochalis regulyarni grabizhnicki nabigi Osmanskoyi imperiyi na zemli Shtiriyi Karintiyi ta Krajni 1492 roku v bitvi pid Fillahom avstrijski vijska pid komanduvannyam Maksimiliana rozbili osmaniv odnak ce ne likviduvalo osmansku zagrozu Zagalni rezultati pravlinnya RedaguvatiU caryuvannya Fridriha III vpershe pochala vikoristovuvatis abreviatura AEIOU vid lat Austriae est imperare orbi universo Avstriya maye praviti svitom Ci pretenziyi rizko kontrastuvali z v cilomu provalnim pravlinnyam imperatora sho ne zumiv zdijsniti bud yakih serjoznih peretvoren u svoyih volodinnyah ani ukripiti derzhavnij aparat Buli vtracheni Chehiya j Ugorshina oblisheno imperski prava na Italiyu Avstriya bula rozorena chislennimi vnutrishnimi konfliktami j vijnami z ugorcyami i turkami Finansova sistema krayini perezhivala trivalu krizu Odnak same Fridrihu III yakij organizuvav shlyub svogo sina zi spadkoyemiceyu Burgundiyi vdalos zaklasti osnovu majbutnij bagatonacionalnij imperiyi Gabsburgiv sho rozkine svoyi volodinnya na znachnu chastinu Yevropi Rodovid RedaguvatiFridrih III vede svij rodovid v tomu chisli j vid Koroliv Rusi Danila Romanovicha Lva Danilovicha j Yuriya Lvovicha Albreht I korol Nimechchini Albreht II knyaz Avstriyi Yelizaveta Karentijska Leopold III gercog Avstriyi Ulrih III Johana fon Pfirt Dzhoana Burgunska Ernst Zaliznij knyaz Avstriyi Stefano Viskonti Bernabo Viskonti knyaz Milanu Valentina Doria Viridis Viskonti Mastino II della Skala Biatrichi de la Skala Taddea Fridrih III imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Trojden Iknyaz Mazoveckij Zemovit III knyaz Mazoveckij Mariya Yuriyivnadonka Korolya Rusi Yuriya I Zemovit IV knyaz Mazoviyi Mikulash II knyaz Opavskij Evfemiya OpavskaOpavska knyazhna Anna Ratiborska Kimburga Mazovecka Gedimin Velikij knyaz Litovskij Olgerd Velikij knyaz Litovskij Yevna Polocka Oleksandra Olgerdivna ukrayinsko litovska knyazhna Oleksandr Mihajlovich Knyaz Tverskij Ulyana Oleksandrivna onuka korolya Rusi Yuriya I Lvovicha Anastasiya Yuriyivna donka Korolya Rusi Yuriya I Shlyub ta diti Redaguvati nbsp Kristof 1455 1456 1452 Leonora Portugalska 1436 1476 dochka Duarte korolya Portugaliyi Hristofor 16 listopada 1455 21 bereznya 1456 Maksimilian 22 bereznya 1459 12 sichnya 1519 imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ercgercog Avstriyi Olena 3 listopada 1460 28 lyutogo 1461 Kunigunda 16 bereznya 1465 6 serpnya 1520 zamizhnya za Albrehtom IV gercogom Bavariyi Ioann 9 serpnya 1466 10 lyutogo 1467 Suchasni znahidki RedaguvatiAvstrijski arheologi v sobori Stefana u Vidni za dopomogoyu miniatyurnih kamer viyavili koronu i zoloti moneti v nedotorkanij grobnici pravitelya Svyashennoyi rimskoyi imperiyi Fridriha III 2 Literatura Redaguvati ros Mitrofanov P Istoriya Avstriyi z najdavnishih chasiv do 1792 r M 2003 Shimov Ya Avstro Ugorska imperiya M 2003Primitki Redaguvati Wir Friderich von gots gnaden Romischer kayser zu allen zeitten merer des reichs zu Hungern Dalmacien Croacien etx kunig hertzog zu Osterreich zu Steyr zu Kernndten und zu Krain herre auf der Windischen march und zu Porttenaw grave zu Habspurg zu Tyrol zu Phyrtt und zu Kyburg marggrave zu Burgaw und lanndtgrave in Ellsass U NEZAJMANIJ GROBNICI FRIDRIHA III ARHEOLOGI VIYaVILI KORONU Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 19 listopada 2019 PoperednikSigizmund I Lyuksemburg nbsp Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi1452 1493 nbsp NastupnikMaksimilian I GabsburgPoperednikErnst Zaliznij nbsp Gercog Shtiriyi1424 1493 nbsp NastupnikMaksimilian I GabsburgPoperednikErnst Zaliznij nbsp Gercog Karintiyi1424 1493 nbsp NastupnikMaksimilian I GabsburgPoperednikErnst Zaliznij nbsp Gercog Krajni1424 1493 nbsp NastupnikMaksimilian I GabsburgPoperednikAlbreht II nbsp Korol Nimechchini1440 1493 nbsp NastupnikMaksimilian I GabsburgPoperednikVladislav Posmertnij nbsp Ercgercog Avstriyi1457 1493 nbsp NastupnikMaksimilian I Gabsburg Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Fridrih III imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi amp oldid 40227915