www.wikidata.uk-ua.nina.az

Верхня Австрія нім Oberösterreich чеськ Horní Rakousko федеральна земля на півночі Австрії Столиця і найбільше місто Лін

Верхня Австрія

Верхня Австрія (нім. Oberösterreich, чеськ. Horní Rakousko) — федеральна земля на півночі Австрії. Столиця і найбільше місто — Лінц.

Верхня Австрія

нім. Oberösterreich

Федеральна земля:
Верхня Австрія
Адм. центр Лінц
Країна  Австрія
Країна  Австрія
Населення
 - повне 1 405 986 чол.
 - густота 117 чол./км²
Площа
 - повна 11 980 км²
Висота
 - максимальна 343 м
 - мінімальна 343 м
Голова Уряду Йозеф Пюрінгер
Вебсайт land-oberoesterreich.gv.at
ISO 3166-2 AT-4

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Верхня Австрія

Географія Редагувати

Площа території 11 980 км² (4-а за величиною земля Австрії).

Більшу частину території займають гори й пагорби. На півночі та північному сході знаходиться низькогір'я (400–900 м) Мюльфіртель, яке є складовою південного краю кристалічного Чеського масиву. Між цим масивом та Східними Альпами розташована низовинна смуга — Інфіртель. На південь від Дунаю починається північне передгір'я Альп, яке здіймається на 300–800 м й розділено кількома невеликими річками: Траун, Кремс, Штайр і Еннс. Найпівденніша частина Верхньої Австрії — Східні Альпи з найвищою вершиною — горою Дахштайн (2995 м). Тут же знаходяться і крайні східні льодовики Альп. Основні водні артерії — це річки Дунай (111 км), Траун (132 км), Енс (90 км), Інн (68 км) та Штайр (67 км). У північних передгір'ях Альп знаходяться озера Аттерзее (45,9 км²), Траунзее (24,5 км²), Мондзее (14,2 км²) і Галлштаттерзее (8,4 км²). Водний простір займає 2,11 % всієї території або 252 кв.км.

Клімат землі Верхня Австрія — помірний континентальний. Середня річна температура становить 7- 9°C. В горах на висоті понад 2000 м — 1°C. Річна норма опадів — від 750 до 800 мм, у передгір'ях Альп — до 1000 мм, а на висоті понад 1500 м — 2000 мм. Сніг у гірських районах тримається до 7-8 місяців.

Історія Редагувати

Люди заселяли територію сучасної Верхньої Австрії вже в добу палеоліту. За часів Римської імперії округа на південь від Дунаю була частиною провінції Норік. У VI-VII століттях східну частину краю заселили баварці, а південно-східну — слов'яни. 788 року землі між містами Інн та Енс увійшли до складу франкської держави Карла Великого.

Адміністративний поділ Редагувати


Адміністративно земля розділена на 15 округів, три міста земельного підпорядкування та 444 громади.

Міста земельного підпорядкування Редагувати

  1. Лінц
  2. Штайр
  3. Вельс

Округи Редагувати

  2. Браунау-ам-Інн
  3. Ефердінг
  4. Фрайштадт
  5. Гмунден
  6. Гріскірхен
  7. Кірхдорф-ан-дер-Кремс
  8. Лінц-Ланд
  9. Перг
  10. Рід-ім-Іннкрайс
  11. Рорбах
  12. Шердінг
  13. Штайр-Ланд
  14. Урфар-Умгебунг
  15. Феклабрук
  16. Вельс-Ланд

Населення Редагувати

У регіоні проживає близько 1,4 млн людей. Лінц — третє за величиною місто Австрії після Відня та Граца. Тут проживає близько 30% всього населення Верхньої Австрії. Густота населення — 115 осіб на км².

80% жителів регіону — католики.

У Верхній Австрії проживає 17% всього населення Австрії або 1,4 млн людей (усього в Австрії проживає 8,2 млн людей). За кількістю населення Верхня Австрія поступається тільки Нижній Австрії (1,58 млн) і Відню (1,6 млн). Працездатне населення землі становить близько 700 тис., з яких близько 61% зайнято у сфері послуг (включаючи торгівлю й туризм), 33% — у промисловості та 6% — у сільському й лісовому господарстві. Безробіття у 2007 році становило 3,6%, що нижче за середній показник по країні (6,2%).

Економіка Редагувати

Промисловість Редагувати

Гальштат і Гальштатське озеро

Верхня Австрія — найважливіший промисловий регіон країни. Тут розміщено понад 700 крупних підприємств, а доля промислового виробництва становить 23 % (2001). Основні промислові центри — Лінц, Браунау-на-Інні, Інн, Траун. Основні галузі: сталеливарна й целюлозна промисловість, машинобудування, кольорова металургія.

Економіка Верхньої Австрії характеризується сполученням низки крупних компаній та безлічі дрібних і середніх підприємств. На території землі діє понад 42 тис. компаній. Доля землі у ВВП країни становить 16 %, а у виробництві промислових товарів — 22 %. Провідною галуззю економіки є сфера послуг. Близько 44 % валового внутрішнього продукту землі формується у цьому секторі. У Лінці знаходиться найбільший суднобудівний завод Австрії. Найпотужнішими компаніями є: «Фест-Альпіне Шталь» (виробництво сталі й прокату), «Сіменс ФАІ» (виробництво обладнання для підприємств металургійної промисловості), «BMW Motoren» (виробництво двигунів), «ХАБАУ» (будівництво), «Штаєр-Моторс» (виробництво дизельних двигунів).

Сільське господарство Редагувати

Незважаючи на те, що кількість зайнятих у сільському господарстві жителів регіону досить мала (7,1 %), загальна продуктивність цієї галузі значно зросла. Зернові культури обробляються в долинах Іннвіртелс та Еннс. Окрім того, важливе значення мають тваринництво й вирощування фруктів.

Завдяки географічному розташуванню (долина Дунаю) значна частина території землі є придатною для сільського господарства. 47 % придатних для сільського господарства площ — це луки, з яких 60 % розташовані у гірській та гористій місцевості. У цих районах знаходиться половина всіх сільськогосподарських підприємств Верхньої Австрії. Зареєстровано понад 30 тис. підприємств, які обробляють близько 570 тис. га. Верхня Австрія є основним виробником м'ясомолочних продуктів у країні. На її долю припадає 32 % молока, 30 % яловичини та 38 % свинини, що виробляються в Австрії.

Туризм Редагувати

Кількість туристів, які щорічно відвідують Верхню Австрію становить понад 7 млн чоловік. Основні центри туризму розміщені в районі Зальцкаммергута. Найпопулярнішими є такі курорти як Санкт-Вольфганг, Шлірбах, Гальштат. Широко розвинуті гірськолижний, водний, кінний та піший види туризму.

За кількістю ночівель іноземних туристів земля займає четверте місце у країні (За кількістю ночівель іноземних туристів Австрія посідає шосте місце в Європі, а за прибутками від туризму на душу населення — перше), причому 85 % ночівель припадає на сільську місцевість. В середньому за рік Верхню Австрію відвідує 1,9 млн туристів. Особливу увагу туристів приваблюють відомий курорт Зальцкаммергут, популярний своїми озерами; національний парк Калькальпен, район Заувальд тощо. На території Верхньої Австрії знаходиться велика кількість історичних і культурних пам'яток.

Пам'ятки Редагувати

Озеро Гозау

Монастирі й абатства Редагувати

У Верхній Австрії знаходиться велика кількість старовинних монастирів:

Примітки Редагувати

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. ↑ OpenStreetMap — 2004.
    d:Track:Q936

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Upper Austria
Це незавершена стаття з географії Австрії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Verhnya Avstriya nim Oberosterreich chesk Horni Rakousko federalna zemlya na pivnochi Avstriyi Stolicya i najbilshe misto Linc Verhnya Avstriyanim OberosterreichGerb Verhnoyi Avstriyi Prapor Verhnoyi AvstriyiFederalna zemlya Verhnya AvstriyaAdm centr LincKrayina Avstriya 1 Krayina AvstriyaMezhuye z susidni adminodinici Pivdennocheskij kraj 2 Bavariya Nizhnya AvstriyaZalcburg ShtiriyaNaselennya povne 1 405 986 chol gustota 117 chol km Plosha povna 11 980 km Visota maksimalna 343 m minimalna 343 mGolova Uryadu Jozef PyuringerVebsajt land oberoesterreich gv atISO 3166 2 AT 4Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu Verhnya Avstriya Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Administrativnij podil 3 1 Mista zemelnogo pidporyadkuvannya 3 2 Okrugi 4 Naselennya 5 Ekonomika 5 1 Promislovist 5 2 Silske gospodarstvo 5 3 Turizm 6 Pam yatki 6 1 Monastiri j abatstva 7 Primitki 8 DzherelaGeografiya RedaguvatiPlosha teritoriyi 11 980 km 4 a za velichinoyu zemlya Avstriyi Bilshu chastinu teritoriyi zajmayut gori j pagorbi Na pivnochi ta pivnichnomu shodi znahoditsya nizkogir ya 400 900 m Myulfirtel yake ye skladovoyu pivdennogo krayu kristalichnogo Cheskogo masivu Mizh cim masivom ta Shidnimi Alpami roztashovana nizovinna smuga Infirtel Na pivden vid Dunayu pochinayetsya pivnichne peredgir ya Alp yake zdijmayetsya na 300 800 m j rozdileno kilkoma nevelikimi richkami Traun Krems Shtajr i Enns Najpivdennisha chastina Verhnoyi Avstriyi Shidni Alpi z najvishoyu vershinoyu goroyu Dahshtajn 2995 m Tut zhe znahodyatsya i krajni shidni lodoviki Alp Osnovni vodni arteriyi ce richki Dunaj 111 km Traun 132 km Ens 90 km Inn 68 km ta Shtajr 67 km U pivnichnih peredgir yah Alp znahodyatsya ozera Atterzee 45 9 km Traunzee 24 5 km Mondzee 14 2 km i Gallshtatterzee 8 4 km Vodnij prostir zajmaye 2 11 vsiyeyi teritoriyi abo 252 kv km Klimat zemli Verhnya Avstriya pomirnij kontinentalnij Serednya richna temperatura stanovit 7 9 C V gorah na visoti ponad 2000 m 1 C Richna norma opadiv vid 750 do 800 mm u peredgir yah Alp do 1000 mm a na visoti ponad 1500 m 2000 mm Snig u girskih rajonah trimayetsya do 7 8 misyaciv Istoriya RedaguvatiLyudi zaselyali teritoriyu suchasnoyi Verhnoyi Avstriyi vzhe v dobu paleolitu Za chasiv Rimskoyi imperiyi okruga na pivden vid Dunayu bula chastinoyu provinciyi Norik U VI VII stolittyah shidnu chastinu krayu zaselili bavarci a pivdenno shidnu slov yani 788 roku zemli mizh mistami Inn ta Ens uvijshli do skladu frankskoyi derzhavi Karla Velikogo Administrativnij podil Redaguvati nbsp Administrativno zemlya rozdilena na 15 okrugiv tri mista zemelnogo pidporyadkuvannya ta 444 gromadi Mista zemelnogo pidporyadkuvannya Redaguvati nbsp Linc nbsp Shtajr nbsp VelsOkrugi Redaguvati Braunau am Inn Eferding Frajshtadt Gmunden Griskirhen Kirhdorf an der Krems Linc Land Perg Rid im Innkrajs Rorbah Sherding Shtajr Land Urfar Umgebung Feklabruk Vels LandNaselennya RedaguvatiU regioni prozhivaye blizko 1 4 mln lyudej Linc tretye za velichinoyu misto Avstriyi pislya Vidnya ta Graca Tut prozhivaye blizko 30 vsogo naselennya Verhnoyi Avstriyi Gustota naselennya 115 osib na km 80 zhiteliv regionu katoliki U Verhnij Avstriyi prozhivaye 17 vsogo naselennya Avstriyi abo 1 4 mln lyudej usogo v Avstriyi prozhivaye 8 2 mln lyudej Za kilkistyu naselennya Verhnya Avstriya postupayetsya tilki Nizhnij Avstriyi 1 58 mln i Vidnyu 1 6 mln Pracezdatne naselennya zemli stanovit blizko 700 tis z yakih blizko 61 zajnyato u sferi poslug vklyuchayuchi torgivlyu j turizm 33 u promislovosti ta 6 u silskomu j lisovomu gospodarstvi Bezrobittya u 2007 roci stanovilo 3 6 sho nizhche za serednij pokaznik po krayini 6 2 Ekonomika RedaguvatiPromislovist Redaguvati nbsp Galshtat i Galshtatske ozeroVerhnya Avstriya najvazhlivishij promislovij region krayini Tut rozmisheno ponad 700 krupnih pidpriyemstv a dolya promislovogo virobnictva stanovit 23 2001 Osnovni promislovi centri Linc Braunau na Inni Inn Traun Osnovni galuzi stalelivarna j celyulozna promislovist mashinobuduvannya kolorova metalurgiya Ekonomika Verhnoyi Avstriyi harakterizuyetsya spoluchennyam nizki krupnih kompanij ta bezlichi dribnih i serednih pidpriyemstv Na teritoriyi zemli diye ponad 42 tis kompanij Dolya zemli u VVP krayini stanovit 16 a u virobnictvi promislovih tovariv 22 Providnoyu galuzzyu ekonomiki ye sfera poslug Blizko 44 valovogo vnutrishnogo produktu zemli formuyetsya u comu sektori U Linci znahoditsya najbilshij sudnobudivnij zavod Avstriyi Najpotuzhnishimi kompaniyami ye Fest Alpine Shtal virobnictvo stali j prokatu Simens FAI virobnictvo obladnannya dlya pidpriyemstv metalurgijnoyi promislovosti BMW Motoren virobnictvo dviguniv HABAU budivnictvo Shtayer Motors virobnictvo dizelnih dviguniv Silske gospodarstvo Redaguvati Nezvazhayuchi na te sho kilkist zajnyatih u silskomu gospodarstvi zhiteliv regionu dosit mala 7 1 zagalna produktivnist ciyeyi galuzi znachno zrosla Zernovi kulturi obroblyayutsya v dolinah Innvirtels ta Enns Okrim togo vazhlive znachennya mayut tvarinnictvo j viroshuvannya fruktiv Zavdyaki geografichnomu roztashuvannyu dolina Dunayu znachna chastina teritoriyi zemli ye pridatnoyu dlya silskogo gospodarstva 47 pridatnih dlya silskogo gospodarstva plosh ce luki z yakih 60 roztashovani u girskij ta goristij miscevosti U cih rajonah znahoditsya polovina vsih silskogospodarskih pidpriyemstv Verhnoyi Avstriyi Zareyestrovano ponad 30 tis pidpriyemstv yaki obroblyayut blizko 570 tis ga Verhnya Avstriya ye osnovnim virobnikom m yasomolochnih produktiv u krayini Na yiyi dolyu pripadaye 32 moloka 30 yalovichini ta 38 svinini sho viroblyayutsya v Avstriyi Turizm Redaguvati Kilkist turistiv yaki shorichno vidviduyut Verhnyu Avstriyu stanovit ponad 7 mln cholovik Osnovni centri turizmu rozmisheni v rajoni Zalckammerguta Najpopulyarnishimi ye taki kurorti yak Sankt Volfgang Shlirbah Galshtat Shiroko rozvinuti girskolizhnij vodnij kinnij ta pishij vidi turizmu Za kilkistyu nochivel inozemnih turistiv zemlya zajmaye chetverte misce u krayini Za kilkistyu nochivel inozemnih turistiv Avstriya posidaye shoste misce v Yevropi a za pributkami vid turizmu na dushu naselennya pershe prichomu 85 nochivel pripadaye na silsku miscevist V serednomu za rik Verhnyu Avstriyu vidviduye 1 9 mln turistiv Osoblivu uvagu turistiv privablyuyut vidomij kurort Zalckammergut populyarnij svoyimi ozerami nacionalnij park Kalkalpen rajon Zauvald tosho Na teritoriyi Verhnoyi Avstriyi znahoditsya velika kilkist istorichnih i kulturnih pam yatok Pam yatki Redaguvati nbsp Ozero GozauMonastiri j abatstva Redaguvati U Verhnij Avstriyi znahoditsya velika kilkist starovinnih monastiriv Mondzee kolishnij monastir ordena benediktinciv najstarodavnishij monastir u Verhnij Avstriyi 748 Lambah abatstvo ordena benediktinciv 1056 Rajhersberg abatstvo avgustinciv 1084 Engelscell monastir ordena trappistiv 1293 Vilhering abatstvo ordena cistercianciv 1146 Monastir svyatogo Floriana abatstvo avgustinciv 1071 Kremsmyunster abatstvo ordena benediktinciv 777 Primitki Redaguvati archINFORM 1994 d Track Q265049 a b OpenStreetMap 2004 d Track Q936Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Upper AustriaZemelnij uryad Gromadi zemli Arhivovano 4 chervnya 2015 u Wayback Machine Turizm i vidpochinok Oficijnij sajt federalnoyi zemli Verhnya Avstriya nim Vishi navchalni zakladi zemli Verhnya Avstriya nedostupne posilannya z chervnya 2019 nbsp Nimechchina nbsp Chehiya nbsp nbsp Nizhnya Avstriya nbsp Zalcburg nbsp Shtiriya nbsp Shtiriya nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Avstriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Verhnya Avstriya amp oldid 38460959