Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
| Григоріанський | 1056 MLVI |
| Ab urbe condita | 1809 |
| Ассирійський | 5806 |
| Бенгальський | 463 |
| Берберський | 2006 |
| Буддистський | 1600 |
| Бірманський | 418 |
| Візантійський | 6564–6565 |
| Китайський | 乙未年 (деревяний козел) 3752 або 3692 — до — 丙申年 (вогняний макак) 3753 або 3693 |
| Коптський | 772–773 |
| Ефіопський | 1048–1049 |
| Єврейський | 4816–4817 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1112–1113 |
| - Шака самват | 977–978 |
| - Калі Юґа | 4156–4157 |
| Іранський | 434–435 |
| Ісламський | 447–448 |
| Японський | Tengi 4 (天喜４年) |
| Яванський | 959–960 |
| Юліанський | 1056 MLVI |
| Корейський | 3389 |
| Тайванський | 856 до РК 民前856年 |
| Тайський сонячний | 1598–1599 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолив Михайло VI. Малолітній Генріх IV став королем Німеччини, а Генріх I є королем Західного Франкського королівства.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, південна частина півострова належить частково Візантії, а частково окупована норманами. Південь Піренейського півострова займають численні емірати, що утворилися після розпаду Кордовського халіфату. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Едвард Сповідник править Англією, Гаральд III Суворий є королем Норвегії, а Свейн II Данський — Данії.
У Київській Русі триває княжіння Ізяслава Ярославича. Королем Польщі є Казимир I Відновитель. У Хорватії править Степан I. На чолі королівства Угорщина стоїть Андраш I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Каїм, в Єгипті владу утримують Фатіміди, почалося піднесення Альморавідів, в Середній Азії правлять Караханіди, Хорасан окупували сельджуки, а Газневіди захопили частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. Значними державами Індії є Пала, Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- Після смерті батька, імператора Священної Римської імперії Генріха III королем Німеччини став шестирічний Генріх IV. Регентами при молодому королі були мати, Агнес Пуатьє, та папа римський Віктор II. Королівська влада ослабла.
- Повстання лютичів проти німців.
- Чехи вигнали німців.
- У Мілані розпочалася патарія — рух ремісників та міської бідноти проти симонії в церкві.
- Зі смертю імператриці Феодори Македонська династія у Візантії припинилася. Новим василевсом було проголошено Михайла VI Стратіотіка.
- Мусульмани вигнали 300 християн з Єрусалима. Паломникам з Європи заборонено входити в Храм Гробу Господнього.
- У Сиджильмасі спалахнуло повстання проти Альморавідів. Битва при Табфаріллі на території сучасної Мавританії.
- В Китаї збудована пагода Пічжі.
- В Китаї зведена Пагода Шак'ямуні храму Фогонг.
- В Тибеті заснований монастир Рівоче.
- На території сучасної Австрії засноване абатство Ламбах.
- Засновано сучасний Menntaskólinn í Reykjavík.