Альмораві́ди, берберська династія 1056—1147, заснована пророком Абдулою ібн Ясіном, що правила в Марокко й Іспанії в 11-12 століттях. Альморавіди прийшли із Сахари і в 11 столітті заклали основи імперії, що поширилася на всю територію Марокко і частину Алжиру; їхньою столицею було місто Марракеш. У 1086 вони на чолі із Юсуфом ібн Ташфіном перемогли Альфонса VI Кастильського і зайняли частину Іспанії. Пізніше були скинуті Альмохадами.
| Альморавіди | |
| Дата створення / заснування | 1040 |
|---|---|
| Офіційна мова | Берберські мови |
| Континент | Африка і Європа |
| Країна | Алжир, Марокко, Аль-Андалус і Мавританія |
| Столиця | Azouguid, Марракеш і Azouguid |
| Форма правління | монархія |
| Валюта | динар |
| Наступник | Альмохади[d] |
| Замінений на | Альмохади[d] |
| На заміну | taifa (first period)d, Гранадська тайфа і Taifa of Ceuta (1061-1084)d |
| Мова комунікації | мосарабська мова |
| Час/дата припинення існування | 1147 |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
| Альморавіди у Вікісховищі |
Держава Альморавідів склалася на руїнах Кордовського халіфату і включала територію сучасних Марокко, Алжиру та Андалузії (Піренейський півострів). Альморавіди жорстоко утискували підкорені народи, визискували населення. Династія Альморавідів знищена народним повстанням.
Література Редагувати
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання Редагувати
- Альморавіди // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альморавіди