Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Київська Русь
| Григоріанський | 1086 MLXXXVI |
| Ab urbe condita | 1839 |
| Ассирійський | 5836 |
| Бенгальський | 493 |
| Берберський | 2036 |
| Буддистський | 1630 |
| Бірманський | 448 |
| Візантійський | 6594–6595 |
| Китайський | 乙丑年 (деревяний бик) 3782 або 3722 — до — 丙寅年 (вогняний тигр) 3783 або 3723 |
| Коптський | 802–803 |
| Ефіопський | 1078–1079 |
| Єврейський | 4846–4847 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1142–1143 |
| - Шака самват | 1007–1008 |
| - Калі Юґа | 4186–4187 |
| Іранський | 464–465 |
| Ісламський | 478–479 |
| Японський | Ōtoku 3 (応徳３年) |
| Яванський | 990–991 |
| Юліанський | 1086 MLXXXVI |
| Корейський | 3419 |
| Тайванський | 826 до РК 民前826年 |
| Тайський сонячний | 1628–1629 |
Геополітична ситуація Редагувати
Візантію очолює Олексій I Комнін. Генріх IV є імператором Священної Римської імперії, а Філіп I — королем Франції.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, південна частина півострова окупована норманами. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова займають численні емірати, що утворилися після розпаду Кордовського халіфату, почалася окупація Альморавідами. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра, Арагон та Барселона. Вільгельм Завойовник є королем Англії, Олаф III — королем Норвегії, а Олаф I став королем Данії.
У Київській Русі княжить Всеволод Ярославич, а у Польщі Владислав I Герман. Хорватію очолює Дмитар Звонімир. На чолі королівства Угорщина стоїть Ласло I.
Аббасидський халіфат очолює аль-Муктаді під патронатом сельджуків, які окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі панують Альморавіди, у Середній Азії правлять Караханіди, Газневіди втримують частину Індії. У Китаї продовжується правління династії Сун. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події Редагувати
- 23 жовтня — мусульманські війська розбили християн при Саграхасі в Іспанії.
- Київський князь Всеволод Ярославич заснував церкву св. Андрія і Андріївський Янчин монастир для своєї дочки Анни.
- Новим папою римським обрано Віктора III, хоча він прийняв своє обрання тільки наступного року.
- Війська імператора Священної Римської імперії Генріха IV зазнали поразки в битві при Блайфельді від військ претендента на трон короля Німеччини Германна з Зальма.
- В Англії завершився перепис і укладено «Книгу Страшного суду».
- Нормани завершили завоювання Сицилії взяттям останньої твердині сарацинів міста Сіракузи.
- У Данії спалахнуло повстання, загинув король Кнуд IV. Новим королем Данії став Олаф I.
- Сельджуцький емір Тутуш взяв Антіохію і пішов на Анатолію. Візантійці дали йому відсіч і врятували Румський султанат.
- Печеніги вторглися в Фракію.
- У Японії імператор Сіракава формально зрікся трону й передав його своєму сину, а себе проголосив Верховним імператором і почав правити з монастиря. Це стало початком традиції імператорів-затворників, яка отримала назву інсей.
Народились Редагувати
- 11 серпня — Генріх V, німецький король і імператор Священної Римської імперії (з 1106), останній з Франконської династії.