www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генріх IV імператор Священної Римської імперії У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Генріх IV Генріх IV

Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Генріх IV.

Генріх IV (нім. Heinrich IV; нар. 11 листопада 1050(10501111) — пом. 7 серпня 1106) — німецький король з 1056 року та імператор Священної Римської імперії між 1084 і 1106 роками. За часів правління Генріха IV спалахнув конфлікт між ним та папою римським Григорієм VII, який отримав назву боротьби за інвеституру.

Генріх IV
нім. Heinrich IV
Народився 11 листопада 1050
Гослар, Саксонія
Помер 7 серпня 1106 (55 років)
Льєж, Нижня Лотарингія
Поховання Шпаєрський собор
Країна  Священна Римська імперія
Діяльність політик, імператор, письменник
Знання мов латина
Титул імператор Заходу і герцог Баварії[d]
Посада імператор Заходу і герцог Баварії[d]
Конфесія християнство
Рід Салічна династія
Батько Генріх III
Мати Агнес де Пуатьє
Родичі Adelaide of Savoyd
Брати, сестри Конрад II, Adelheid II van Frankend, Юдіт Німецька, Beatrice I, Abbess of Quedlinburgd і Matilda of Swabiad
У шлюбі з Берта Савойська і Євпраксія Всеволодівна
Діти Агнеса фон Вайблінген, Конрад і Генріх V
Зріст 1,8 м

Родовід

Перші роки правління

Батько, імператор Священної Римської імперії Генріх III, коронував свого сина королем Німеччини 1054 року. 1056 року Генріх III помер, і Генріх IV вступив у свої права під опікою матері Агнес Пуатьє. 1062 року його забрали в матері в результаті перевороту, і регентом короля став єпископ Кельнський Анно II. 1065 року Генріх вступив у повноліття.

1066 року Генріх одружився з Бертою Савойською. Того ж року він зібрав військо, щоб допомогти папі римському проти норманів на півдні Апеннінського півострова, однак отримав звістку, що Годфрід Тосканський уже зазнав поразки, і похід було скасовано. 1068 року Генріх спробував розлучитися з Бертою, однак церква не погодилася. Петро Даміані пригрозив, що розлучення призведе до відмови папи коронувати Генріха імператором. Генріху довелося повернути дружину до двору, однак він залишився переконаним, що церква намагається підірвати його владу в імперії на користь церковної ієрархії.

У кінці 1060-х Генріху довелося долати протистояння герцогів німецьких земель: Рудольфа Швабського, Бертольда Каринтійського та Отто Нордгаймського, герцога Баварії. Генріх забрав у Отто Баварію й відібрав його землі в Саксонії після того, як Отто відмовився з'явитися на божий суд у зв'язку зі звинуваченнями в змові з метою вбити короля.

Суперечка про інвеституру

Ще за правління батька Генріха почався рух за реформи в церкві. Прихильниками реформ були кардинал Гумберт із Муаєнмутьє та Петро Даміані. Після смерті Гумберта рух за реформи очолив тосканський чернець Гільдебранд. Прихильники реформ вимагали вільних виборів папи римського та звільнення церкви від світської влади. 1073 року Гільдебранта було обрано папою римським, і він прийняв ім'я Григорія VII. Упродож 1074—1075 років було проведено собори, які підривали політику німецького короля. Зокрема, заперечувалося його право призначати церковних ієрархів. У Німеччині, де єпископи були могутніми феодалами, це мало дуже велике значення. Крім того, рішення соборів позбавляли німецького короля прав на землі в Італії.

Генріх IV не змирився. Він продовжував призначати єпископів і оголошував рішення папи незаконними. 1075 року Григорій VII відлучив від церкви деяких німецьких придворних і пригрозив відлучити самого короля. На соборі того року Григорій VII оголосив примат церковної влади на світською. Генріх скликав свій власний собор. У ніч на Різдво того року Сенсіо Франджіпане викрав папу й ув'язнив його. Римляни звільнили Григорія, і він оголосив, що за його викраденням стояв німецький король. Того року Генріх переміг здобув вирішальну перемогу над саксонцями і був готовий прийняти виклик.

24 січня 1076 року Генріх скликав у Вормсі собор князів та єпископів, який оголосив повергнення Григорія VII. У відповідь 22 лютого папа римський відлучив від церкви Генріха та єпископів, що його підтримували. У жовтні німецькі князі зібралися в Трібурі, намагаючись знайти вихід. Вони дали Генріху рік на каяття. Генріх не розкаявся й, покладаючись на ворожість ломбардських кліриків до папи, відправився в Італію.

Григорій тоді подорожував до Аугсбурга і, довідавшись про близькість Генріха, сховався в замку Каносса, що належав Матильді Тосканській. Виявилося, однак, що наміром Генріха була покута, яка дозволила б йому продовжити правління і позбутися відлучення. Він три дні простояв на снігу перед замком, благаючи папу зняти покарання. Папа погодився за умови дотримання королем певних умов, про які Генріх, однак, швидко забув.

Громадянська війна

Слабкістю короля скористався Рудольф з Рейнфельдена. У березні 1077 рада саксонських, баварських та каринтійських князів оголосила його королем. Піднялося повстання, відоме як «велике саксонське». Рудольф пообіцяв поважати виборність монарха й оголосив готовність підкоритися папі.

Попри ці складнощі, становище Генріха в Німеччині покращилося. Коли Рудольфа коронували в Майнці 1077 року, збунтувало населення й змусило архієпископа Зігфріда втекти з Саксонії. Також вірним імператорові залишився Гільдольф, архієпископ Кельна. Рудольф був географічно відрізаний від свої територій і незабаром Генріх відібрав у нього Швабію. Після битви при Мелльріхштадті 1077 року, яка не визначила переможця, й поразки Генріха в битві при Флархгаймі 1080 року папа римський вирішив підтримати повстання й у березні 1080 відлучив Генріха IV від церкви вдруге. Однак, чимало людей побачили в цьому ознаку особистої ненависті папи до німецького короля, і це негативно вплинуло на репутацію Григорія. Значна частина німців стала підтримувати Генріха.

14 жовтня 1080 року війська Генріха та Рудольфа зустрілися в битві при Елстері, і сили Генріха знову зазнали поразки, однак Рудольф із Райнфельдена отримав смертельну рану й наступного дня помер, внаслідок чого повстання втратило силу.

Незабаром на чолі повстання став Германн із Зальма, але Фрідріх Швабський, якому Генріх IV віддав Швабію замість Рудольфа, переміг його. У червні 1080 року Генріх скликав собор німецької церковної ієрархії в Бамбергу. Він знову оголосив повалення Григорія VII, обізвавши його фальшивим ченцем. Було обрано «антипапу» Климента III.

Другий похід в Італію

Генріх IV перейшов Альпи і в Павії отримав залізну корону короля Італії. Намагаючись здобути підтримку він щедро дарував привілеї італійським містам. Він оголосив про позбавлення титулів Матільди Тосканської за образу величності й про конфіскацію її володінь. 1081 року Генріх взяв в облогу Рим, однак йому довелося відійти в Тоскану, де він продовжив роздавати привілеї містам і отримав грошову допомогу від нового союзника візантійського імператора Олексія I Комніна.

Після війни на розорення з прихильниками Матільди на півночі Італії Генріх IV спробував захопити Рим удруге, і знову невдало. 1082 року відбулася третя спроба. Після семимісячної облоги він заволодів містом Лева. З римлянами король уклав угоду, за якою суперечка між ним та папою буде винесена на розсуд церковного собору. Вважалося, що або Григорій VII коронує Генріха імператором, або буде обрано нового папу. Однак Григорій замкнувся в замку Сант-Анджело і не бажав йти на компроміс. Собор зазнав невдачі, оскільки Генріх не допустив до нього багатьох прихильників папи. Генріх, виконуюючи угоду з Олексієм Комніном пішов на норманів.

Повернувшись 1084 року, він досяг порозуміння з римлянами. Папу Григорія VII було повергнуто, а Климента III затверджено новим понтифіком. 31 березня 1084 року Климент III коронував Генріха імператором. Надалі він планував підкорити собі замки, що все ще залишалися в руках Григорія VII. Папу Григорія врятував Роберт Гвіскар, норманський герцог Апулеї. Гвіскар облишив облогу Дураццо і пішов на Рим, змусивши Генріха покинути місто. Григорія VII було звільнено, однак, незабаром він помер, залишивши як заповіт заклик до хрестового походу християн проти імператора.

Генріх IV (лівору), граф Палантинський Герман та антипапа Клемент III (посередині) з Codex Jenensis Bose (1157).

Генріх повернувся в Німеччину, де рух за реформи все ще був сильний завдяки Отто Остійському, який оголосив божий мир на всій території імперії. 8 березня 1088 року Отто обрали папою римським, і він обрав ім'я Урбана II. Покладаючись на підтримку норманів Урбан II відлучив від церкви Генріха та Климента III і сформував проти Священної Римської імперії велику коаліцію, до якої входили, крім норманів, Київська Русь, ломбардські міста Мілан, Кремона, Лоді та П'яченца та Матільда Тосканська, яка одружилася з Вельфом II Баварським.

Останні роки життя

1088 року помер Герман із Зальму і новим претендентом на німецький трон став Егберт Мейссенський. Він завдав поразки військам імператора під Глайхеном, але загинув від руки вбивці через два роки. З його смертю протистояння Генріху в Німеччині занепало.

1088 або 1089 року Генріх одружився з київською княжною Євпраксією, яка згодом від нього втекла через брутальне поводження і свідчила проти нього перед церковними соборами.

Зречення Генріха IV на користь Генріха V. З хроніки Еккегарда Аурійського

Маючи за спиною спокійну Німеччину, Генріх IV пішов у третій похід на Італію. Спочатку справи складалися добре, але після поразки 1092 року проти нього піднялися ломбардські міста. Матильда Тосканська зуміла переманити на свій бік старшого сина імператора Конрада, якого 1093 року було короновано королем Італії. Як наслідок, імператор опинився в пастці в Італії, і зміг повернутися в Німеччину лише 1097 року. Матильда Тосканська перед одруженням із Вельфом Баварським таємно передала свої володіння церкві. Довідавшись про це, Вельф перейшов на бік Генріха IV. Генріх оголосив на зібранні феодалів в Майнці 1098 року про позбавлення спадку Конрада і про призначення спадкоємцем іншого сина — майбутнього імператора Генріха V.

Ситуація в Європі залишалася хаотичною. Новий папа римський Пасхалій II, обраний 1099 року, теж відлучив Генріха IV від церкви. Але цього разу імператор міг дозволити собі не звертати уваги на анафему. Він провів 1103 року успішний похід у Фландрію. На зборах знаті в Майнці Генріх IV пообіцяв приєднатися до хрестового походу. Але ці плани 1104 року зірвав бунт сина Генріха, який під впливом прихильників папи відмовився від союзу з батьком. Незабаром завирували Саксонія та Тюрингія. Єпископи на чолі із Фрідріхом I фон Шварценбургом підтримували сина, а міста — батька. Військові дії складалися несприятливо для імператора. На мирних переговорах у Кобленці його захопили в полон. У грудні в Майнці Генріха IV змусили відректися від титулу й ув'язнили в замку Бекельгайм. Його змушували прилюдно визнати, що він несправедливо переслідував папу Григорія VII, і що вибори антипапи Климента III були незаконними.

Коли Німеччина довідалася про ці вимоги, в країні здійнялося невдоволення. На початку 1106 року прихильники Генріха IV зібрали проти Генріха V та папи Пасхалія II велике військо. Генріх IV утік з в'язниці й почав переговори з монархами Англії, Франції та Данії. 22 березня 1106 року йому вдалося перемогти війська сина поблизу Візе в Лотарингії, однак незабаром він помер у віці 56 років після 9-денної хвороби.

Похорон імператора Генріха IV

Генріха поховали в Льєжі, але за наказом папського легата тіло ексгумували, перенесли в Шпаєр і помістили в неосвяченій каплиці святого Афри поряд зі Шпаєрським собором. 1111 року з Генріха зняли відлучення від церкви, і його тіло перенесли до Шпаєрського собору.

Примітки

  1. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
  2. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. John France. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013. «Godfrey was almost certainly present in support of Henry IV at the battle of Elster in 1080 (sic 1085), when the forces of the anti-king Rudolf triumphed on the field only to see their victory nullified because Rudolf was killed» 
  5. Donald J.Kagay, L.J.Andrew Villalon. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 5 червня 2008. «One of two brief accounts of the battle of Volta reports it occurred on the same day as the battle of Elster (15 October 1080) in which Rudolf was fatally wounded.» 
  6. J. Norwich, Byzantium: The Decline and Fall, 21

Джерела


Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Genrih IV Genrih IV nim Heinrich IV nar 11 listopada 1050 10501111 pom 7 serpnya 1106 nimeckij korol z 1056 roku ta imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi mizh 1084 i 1106 rokami Za chasiv pravlinnya Genriha IV spalahnuv konflikt mizh nim ta papoyu rimskim Grigoriyem VII yakij otrimav nazvu borotbi za investituru Genrih IVnim Heinrich IVNarodivsya 11 listopada 1050 Goslar SaksoniyaPomer 7 serpnya 1106 55 rokiv Lyezh Nizhnya LotaringiyaPohovannya Shpayerskij soborKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnist politik imperator pismennikZnannya mov latina 1 Titul imperator Zahodu i gercog Bavariyi d Posada imperator Zahodu i gercog Bavariyi d Konfesiya hristiyanstvoRid Salichna dinastiyaBatko Genrih IIIMati Agnes de PuatyeRodichi Adelaide of SavoydBrati sestri Konrad II Adelheid II van Frankend Yudit Nimecka Beatrice I Abbess of Quedlinburgd i Matilda of SwabiadU shlyubi z Berta Savojska 2 i Yevpraksiya Vsevolodivna 2 Diti Agnesa fon Vajblingen 2 Konrad 3 i Genrih V 2 Zrist 1 8 m Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Rodovid 2 Pershi roki pravlinnya 3 Superechka pro investituru 4 Gromadyanska vijna 5 Drugij pohid v Italiyu 6 Ostanni roki zhittya 7 Primitki 8 DzherelaRodovid RedaguvatiRodovid Rimskogo Imperatora Genriha III Avit Rimskij Imperator Papinilla Patriciya Tornanij Ferreol Senator Ferreol Rimskij Senator Ansbert Rimskij Senator Arnoald Yepiskop Meckij Doda shlyahtyanka Angizel shlyahtich Pipin Geristalskij Mazhordom Avstraziyi Karl Martel Gercog Frankiv Pipin Korotkij Korol frankiv Karl I Velikij Rimskij Imperator Lyudovik I Blagochestivij Rimskij Imperator Lotar I Rimskij Imperator Lyudovik II Rimskij Imperator Irmengarda Koroleva Nizhnoyi Burgundiyi Lyudovik III Rimskij Imperator Karl II Rimskij Imperator Lyudovik Korol Shidnih Frankiv Karl III Rimskij Imperator Karloman Korol Shidnih Frankiv Arnulf Rimskij Imperator Pipin Korol Serednih Frankiv Adelayida Patriciya Gvido Gercog Spoleto Gvido Rimskij Imperator Lambert Rimskij Imperator Gizela Princesa Berengar I Rimskij Imperator Ingeltruda Princesa Gedviga Princesa Genrih Korol Shidnih Frankiv Otton I Rimskij Imperator Otton II Rimskij Imperator Otton III Rimskij Imperator Liutgarda Princesa Otton Gercog Karintiyi Genrih Graf Vormsgau Konrad I Rimskij Imperator Genrih II Rimskij Imperator Genrih III Rimskij Imperator Genrih Gercog Lotaringiyi Gercog Bavariyi Genrih Gercog Bavariyi Genrih I Rimskij ImperatorPershi roki pravlinnya RedaguvatiBatko imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Genrih III koronuvav svogo sina korolem Nimechchini 1054 roku 1056 roku Genrih III pomer i Genrih IV vstupiv u svoyi prava pid opikoyu materi Agnes Puatye 1062 roku jogo zabrali v materi v rezultati perevorotu i regentom korolya stav yepiskop Kelnskij Anno II 1065 roku Genrih vstupiv u povnolittya 1066 roku Genrih odruzhivsya z Bertoyu Savojskoyu Togo zh roku vin zibrav vijsko shob dopomogti papi rimskomu proti normaniv na pivdni Apenninskogo pivostrova odnak otrimav zvistku sho Godfrid Toskanskij uzhe zaznav porazki i pohid bulo skasovano 1068 roku Genrih sprobuvav rozluchitisya z Bertoyu odnak cerkva ne pogodilasya Petro Damiani prigroziv sho rozluchennya prizvede do vidmovi papi koronuvati Genriha imperatorom Genrihu dovelosya povernuti druzhinu do dvoru odnak vin zalishivsya perekonanim sho cerkva namagayetsya pidirvati jogo vladu v imperiyi na korist cerkovnoyi iyerarhiyi U kinci 1060 h Genrihu dovelosya dolati protistoyannya gercogiv nimeckih zemel Rudolfa Shvabskogo Bertolda Karintijskogo ta Otto Nordgajmskogo gercoga Bavariyi Genrih zabrav u Otto Bavariyu j vidibrav jogo zemli v Saksoniyi pislya togo yak Otto vidmovivsya z yavitisya na bozhij sud u zv yazku zi zvinuvachennyami v zmovi z metoyu vbiti korolya Superechka pro investituru RedaguvatiDokladnishe Borotba za investituru ta Hodinnya do KanossiShe za pravlinnya batka Genriha pochavsya ruh za reformi v cerkvi Prihilnikami reform buli kardinal Gumbert iz Muayenmutye ta Petro Damiani Pislya smerti Gumberta ruh za reformi ocholiv toskanskij chernec Gildebrand Prihilniki reform vimagali vilnih viboriv papi rimskogo ta zvilnennya cerkvi vid svitskoyi vladi 1073 roku Gildebranta bulo obrano papoyu rimskim i vin prijnyav im ya Grigoriya VII Uprodozh 1074 1075 rokiv bulo provedeno sobori yaki pidrivali politiku nimeckogo korolya Zokrema zaperechuvalosya jogo pravo priznachati cerkovnih iyerarhiv U Nimechchini de yepiskopi buli mogutnimi feodalami ce malo duzhe velike znachennya Krim togo rishennya soboriv pozbavlyali nimeckogo korolya prav na zemli v Italiyi Genrih IV ne zmirivsya Vin prodovzhuvav priznachati yepiskopiv i ogoloshuvav rishennya papi nezakonnimi 1075 roku Grigorij VII vidluchiv vid cerkvi deyakih nimeckih pridvornih i prigroziv vidluchiti samogo korolya Na sobori togo roku Grigorij VII ogolosiv primat cerkovnoyi vladi na svitskoyu Genrih sklikav svij vlasnij sobor U nich na Rizdvo togo roku Sensio Frandzhipane vikrav papu j uv yazniv jogo Rimlyani zvilnili Grigoriya i vin ogolosiv sho za jogo vikradennyam stoyav nimeckij korol Togo roku Genrih peremig zdobuv virishalnu peremogu nad saksoncyami i buv gotovij prijnyati viklik 24 sichnya 1076 roku Genrih sklikav u Vormsi sobor knyaziv ta yepiskopiv yakij ogolosiv povergnennya Grigoriya VII U vidpovid 22 lyutogo papa rimskij vidluchiv vid cerkvi Genriha ta yepiskopiv sho jogo pidtrimuvali U zhovtni nimecki knyazi zibralisya v Triburi namagayuchis znajti vihid Voni dali Genrihu rik na kayattya Genrih ne rozkayavsya j pokladayuchis na vorozhist lombardskih klirikiv do papi vidpravivsya v Italiyu Grigorij todi podorozhuvav do Augsburga i dovidavshis pro blizkist Genriha shovavsya v zamku Kanossa sho nalezhav Matildi Toskanskij Viyavilosya odnak sho namirom Genriha bula pokuta yaka dozvolila b jomu prodovzhiti pravlinnya i pozbutisya vidluchennya Vin tri dni prostoyav na snigu pered zamkom blagayuchi papu znyati pokarannya Papa pogodivsya za umovi dotrimannya korolem pevnih umov pro yaki Genrih odnak shvidko zabuv Gromadyanska vijna RedaguvatiSlabkistyu korolya skoristavsya Rudolf z Rejnfeldena U berezni 1077 rada saksonskih bavarskih ta karintijskih knyaziv ogolosila jogo korolem Pidnyalosya povstannya vidome yak velike saksonske Rudolf poobicyav povazhati vibornist monarha j ogolosiv gotovnist pidkoritisya papi Popri ci skladnoshi stanovishe Genriha v Nimechchini pokrashilosya Koli Rudolfa koronuvali v Majnci 1077 roku zbuntuvalo naselennya j zmusilo arhiyepiskopa Zigfrida vtekti z Saksoniyi Takozh virnim imperatorovi zalishivsya Gildolf arhiyepiskop Kelna Rudolf buv geografichno vidrizanij vid svoyi teritorij i nezabarom Genrih vidibrav u nogo Shvabiyu Pislya bitvi pri Mellrihshtadti 1077 roku yaka ne viznachila peremozhcya j porazki Genriha v bitvi pri Flarhgajmi 1080 roku papa rimskij virishiv pidtrimati povstannya j u berezni 1080 vidluchiv Genriha IV vid cerkvi vdruge Odnak chimalo lyudej pobachili v comu oznaku osobistoyi nenavisti papi do nimeckogo korolya i ce negativno vplinulo na reputaciyu Grigoriya Znachna chastina nimciv stala pidtrimuvati Genriha 14 zhovtnya 1080 roku vijska Genriha ta Rudolfa zustrilisya v bitvi pri Elsteri 4 5 i sili Genriha znovu zaznali porazki odnak Rudolf iz Rajnfeldena otrimav smertelnu ranu j nastupnogo dnya pomer vnaslidok chogo povstannya vtratilo silu Nezabarom na choli povstannya stav Germann iz Zalma ale Fridrih Shvabskij yakomu Genrih IV viddav Shvabiyu zamist Rudolfa peremig jogo U chervni 1080 roku Genrih sklikav sobor nimeckoyi cerkovnoyi iyerarhiyi v Bambergu Vin znovu ogolosiv povalennya Grigoriya VII obizvavshi jogo falshivim chencem Bulo obrano antipapu Klimenta III Drugij pohid v Italiyu RedaguvatiGenrih IV perejshov Alpi i v Paviyi otrimav zaliznu koronu korolya Italiyi Namagayuchis zdobuti pidtrimku vin shedro daruvav privileyi italijskim mistam Vin ogolosiv pro pozbavlennya tituliv Matildi Toskanskoyi za obrazu velichnosti j pro konfiskaciyu yiyi volodin 1081 roku Genrih vzyav v oblogu Rim odnak jomu dovelosya vidijti v Toskanu de vin prodovzhiv rozdavati privileyi mistam i otrimav groshovu dopomogu 6 vid novogo soyuznika vizantijskogo imperatora Oleksiya I Komnina Pislya vijni na rozorennya z prihilnikami Matildi na pivnochi Italiyi Genrih IV sprobuvav zahopiti Rim udruge i znovu nevdalo 1082 roku vidbulasya tretya sproba Pislya semimisyachnoyi oblogi vin zavolodiv mistom Leva Z rimlyanami korol uklav ugodu za yakoyu superechka mizh nim ta papoyu bude vinesena na rozsud cerkovnogo soboru Vvazhalosya sho abo Grigorij VII koronuye Genriha imperatorom abo bude obrano novogo papu Odnak Grigorij zamknuvsya v zamku Sant Andzhelo i ne bazhav jti na kompromis Sobor zaznav nevdachi oskilki Genrih ne dopustiv do nogo bagatoh prihilnikiv papi Genrih vikonuyuyuchi ugodu z Oleksiyem Komninom pishov na normaniv Povernuvshis 1084 roku vin dosyag porozuminnya z rimlyanami Papu Grigoriya VII bulo povergnuto a Klimenta III zatverdzheno novim pontifikom 31 bereznya 1084 roku Kliment III koronuvav Genriha imperatorom Nadali vin planuvav pidkoriti sobi zamki sho vse she zalishalisya v rukah Grigoriya VII Papu Grigoriya vryatuvav Robert Gviskar normanskij gercog Apuleyi Gviskar oblishiv oblogu Duracco i pishov na Rim zmusivshi Genriha pokinuti misto Grigoriya VII bulo zvilneno odnak nezabarom vin pomer zalishivshi yak zapovit zaklik do hrestovogo pohodu hristiyan proti imperatora Genrih IV livoru graf Palantinskij German ta antipapa Klement III poseredini z Codex Jenensis Bose 1157 Genrih povernuvsya v Nimechchinu de ruh za reformi vse she buv silnij zavdyaki Otto Ostijskomu yakij ogolosiv bozhij mir na vsij teritoriyi imperiyi 8 bereznya 1088 roku Otto obrali papoyu rimskim i vin obrav im ya Urbana II Pokladayuchis na pidtrimku normaniv Urban II vidluchiv vid cerkvi Genriha ta Klimenta III i sformuvav proti Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi veliku koaliciyu do yakoyi vhodili krim normaniv Kiyivska Rus lombardski mista Milan Kremona Lodi ta P yachenca ta Matilda Toskanska yaka odruzhilasya z Velfom II Bavarskim Ostanni roki zhittya Redaguvati1088 roku pomer German iz Zalmu i novim pretendentom na nimeckij tron stav Egbert Mejssenskij Vin zavdav porazki vijskam imperatora pid Glajhenom ale zaginuv vid ruki vbivci cherez dva roki Z jogo smertyu protistoyannya Genrihu v Nimechchini zanepalo 1088 abo 1089 roku Genrih odruzhivsya z kiyivskoyu knyazhnoyu Yevpraksiyeyu yaka zgodom vid nogo vtekla cherez brutalne povodzhennya i svidchila proti nogo pered cerkovnimi soborami Zrechennya Genriha IV na korist Genriha V Z hroniki Ekkegarda AurijskogoMayuchi za spinoyu spokijnu Nimechchinu Genrih IV pishov u tretij pohid na Italiyu Spochatku spravi skladalisya dobre ale pislya porazki 1092 roku proti nogo pidnyalisya lombardski mista Matilda Toskanska zumila peremaniti na svij bik starshogo sina imperatora Konrada yakogo 1093 roku bulo koronovano korolem Italiyi Yak naslidok imperator opinivsya v pastci v Italiyi i zmig povernutisya v Nimechchinu lishe 1097 roku Matilda Toskanska pered odruzhennyam iz Velfom Bavarskim tayemno peredala svoyi volodinnya cerkvi Dovidavshis pro ce Velf perejshov na bik Genriha IV Genrih ogolosiv na zibranni feodaliv v Majnci 1098 roku pro pozbavlennya spadku Konrada i pro priznachennya spadkoyemcem inshogo sina majbutnogo imperatora Genriha V Situaciya v Yevropi zalishalasya haotichnoyu Novij papa rimskij Pashalij II obranij 1099 roku tezh vidluchiv Genriha IV vid cerkvi Ale cogo razu imperator mig dozvoliti sobi ne zvertati uvagi na anafemu Vin proviv 1103 roku uspishnij pohid u Flandriyu Na zborah znati v Majnci Genrih IV poobicyav priyednatisya do hrestovogo pohodu Ale ci plani 1104 roku zirvav bunt sina Genriha yakij pid vplivom prihilnikiv papi vidmovivsya vid soyuzu z batkom Nezabarom zaviruvali Saksoniya ta Tyuringiya Yepiskopi na choli iz Fridrihom I fon Shvarcenburgom pidtrimuvali sina a mista batka Vijskovi diyi skladalisya nespriyatlivo dlya imperatora Na mirnih peregovorah u Koblenci jogo zahopili v polon U grudni v Majnci Genriha IV zmusili vidrektisya vid titulu j uv yaznili v zamku Bekelgajm Jogo zmushuvali prilyudno viznati sho vin nespravedlivo peresliduvav papu Grigoriya VII i sho vibori antipapi Klimenta III buli nezakonnimi Koli Nimechchina dovidalasya pro ci vimogi v krayini zdijnyalosya nevdovolennya Na pochatku 1106 roku prihilniki Genriha IV zibrali proti Genriha V ta papi Pashaliya II velike vijsko Genrih IV utik z v yaznici j pochav peregovori z monarhami Angliyi Franciyi ta Daniyi 22 bereznya 1106 roku jomu vdalosya peremogti vijska sina poblizu Vize v Lotaringiyi odnak nezabarom vin pomer u vici 56 rokiv pislya 9 dennoyi hvorobi Pohoron imperatora Genriha IVGenriha pohovali v Lyezhi ale za nakazom papskogo legata tilo eksgumuvali perenesli v Shpayer i pomistili v neosvyachenij kaplici svyatogo Afri poryad zi Shpayerskim soborom 1111 roku z Genriha znyali vidluchennya vid cerkvi i jogo tilo perenesli do Shpayerskogo soboru Primitki Redaguvati Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 a b v g Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 John France Victory in the East Book extract Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 4 zhovtnya 2013 Godfrey was almost certainly present in support of Henry IV at the battle of Elster in 1080 sic 1085 when the forces of the anti king Rudolf triumphed on the field only to see their victory nullified because Rudolf was killed Donald J Kagay L J Andrew Villalon Crusaders Condottieri and Cannon Medieval Warfare in Societies Around the World Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2008 One of two brief accounts of the battle of Volta reports it occurred on the same day as the battle of Elster 15 October 1080 in which Rudolf was fatally wounded J Norwich Byzantium The Decline and Fall 21Dzherela RedaguvatiVojtovich L 3 13 Vsevolodovichi Knyazivski dinastiyi Shidnoyi Yevropi kinec IX pochatok XVI st Lviv Institut ukrayinoznavstva 2000 PoperednikGenrih III Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi1048 1105 NastupnikGenrih VPoperednikKonrad fon Cyutfen Gercog Bavariyi1053 1054 NastupnikKonrad IIPoperednikGenrih III Korol Nimechchini1053 1105 NastupnikGenrih V Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Genrih IV imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi amp oldid 39928232