Ґослар (нім. Goslar, ниж.-нім. Goslär) — місто у Німеччині, районний центр, розташований у землі Нижня Саксонія біля підніжжя гірського масиву Гарц.
| Місто Ґослар Goslar
Координати 51°54′26″ пн. ш. 10°25′48″ сх. д.H G O
Ґослар у Вікісховищі |
| Гослар | |
|---|---|
| Mines of Rammelsberg, Historic Town of Goslar and Upper Harz Water Management System | |
| Світова спадщина | |
| Гослар | |
| 51°54′21″ пн. ш. 10°25′44″ сх. д. / 51.90600300002777345° пн. ш. 10.42916300002777774° сх. д. | |
| Країна | Німеччина |
| Тип | large independent city of Lower Saxonyd ганзейське містоd (1267) міський муніципалітет Німеччиниd і районний центр Німеччиниd |
| Критерії | i, iv |
| Об'єкт № | 623 |
| Зареєстровано: | 1992 (16 сесія) |
| | |
| Гослар у Вікісховищі |
Входить до складу району Гослар. Займає площу 92,58 км². Офіційний код — 03 1 53 005.
Місто поділяється на 12 міських районів. На південний схід від міста розташована гора Боксберг з бобслейною трасою.
Демографія Редагувати
Населення становить 50 010 ос. (станом на 31 грудня 2021).
|
|
|
Історія міста Редагувати
Перша згадка про місто Ґослар датується 922 роком, коли Генріхом Першим було засновано поселення біля гори Раммельсберг. Після початку видобутку вугілля і міді починається розвиток Ґослара, при Генріху Другому центром стає імператорський середньовічний замок. Пізніше при Конраді Другому зводиться каплиця Діви Марії, що не збереглася до XXI століття. При правлінні Генріха III та його дружини Агнеси починається розквіт міста. Саме під час їхнього правління добудовуються і будуються багато установ, як наприклад, закінчення робіт зі зведення імперського пфальцу, будівництво церкви Святого Симона та святого Юди[de].
З 1081 по 1802 роки Ґослар мав статус імперського міста.
Ґослар – місто гірників у гірському масиві Гарца (Центральна Німеччина), розташоване поблизу рудної гори Раммельсберг, яка розроблялася гірниками з Х ст. На початку XIII ст. ченцями-цистерціанцями в Ґосларі був заснований монастир і розпочалася масштабна діяльність з пошуку й видобутку кольорових металів, здебільшого – срібла. Родовища експлуатувалися протягом тисячоліття. Сьогодні шахта-музей у Ґосларі (Раммельсберзі) увійшла до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Найдавніші виробки рудника, що збереглися, датують 1150 р.
Відомі уродженці та жителі Редагувати
- Гермольд — християнський місіонер, автор «Слов'янської хроніки».
- Генріх IV (1050–1106) — римський імператор.
- Моріц Саксонський (1696–1750) — французький полководець.
- Альберт Німан (1834–1861) — аптекар та хімік.
- Ернст Пістулла (1906–1944) — боксер.
- Дітер Цехлін (н. 1926) — піаніст.
- Фолькер Барч (н. 1953) — художник, скульптор.
- Зігмар Габріель (н. 1959) — політик.
- Матіас Гайн (н. 1972) — футболіст.
- Аарон Гант (н. 1986) — футболіст.
- Максимів Мирон (нар. 1946) — український і канадський диригент.
- Йоханнес Соодла - офіцер Естонської армії під час війни за незалежність, командир організації Омакайтсе, один із командирів 20-ї гренадерської дивізії СС (1-ша естонська).
Фотографії Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гослар
- Офіційна сторінка [ 17 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Пам'ятники ЮНЕСКО: Гослар та рудник Раммельсберг [ 24 січня 2012 у Wayback Machine.] Репортажі Deutsche Welle (рос.)