www.wikidata.uk-ua.nina.az

Соціал демократична партія Німеччини СДП нім Sozialdemokratische Partei Deutschlands SPD німецька лівоцентристська 10 та

Соціал-демократична партія Німеччини

Соціал-демократична партія Німеччини (СДП) (нім. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD)) — німецька лівоцентристська та ліберальна політична партія з ідеологією соціал-демократії в основі. Найстаріша політична партія Німеччини. Поряд із блоком ХДС/ХСС є однією з найбільших партій у новітній історії Німеччини.

Соціал-демократична партія Німеччини

Sozialdemokratische Partei Deutschlands
Країна  Німеччина
Голова партії Саскія Ескен і Ларс Клінґбайль
Ген. секретар Kevin Kühnertd
Дата заснування 23 травня 1863
Штаб-квартира Берлін
«Willy-Brandt-Haus»
Ідеологія соціал-демократія
пан'європеїзм
лівоцентризм
Молодіжна організація Young Socialists in the SPDd
Кількість членів  419 300
Місць у Бундестазі
206 / 736
Місць у Бундесраті
21 / 69
Місць у Європарламенті
16 / 96
Офіційний колір (кольори) червоний
Друкований орган Vorwärtsd
Офіційний сайт www.spd.de

Після обрання Олафа Шольца канцлером на виборах 2021 року разом із «Зеленими» та Вільною демократичною партією входить до федерального уряду. Після виборів 2013 року увійшла до «великої коаліції», створеної 15 грудня 2013 року. Після поразки на виборах 2009 року перебувала в опозиції. Партія входить до урядів семи Федеральних земель, у п'яти з них главою уряду є представник СДП. СДП входить до складу Партії європейських соціалістів та Соціалістичного інтернаціоналу.

Співголовами партії є Саскія Ескен (з 6 грудня 2019 року) та Ларс Клінґбайль (з 11 грудня 2021 року).

Історія та платформа Редагувати

Willy-Brandt-Haus

Початок СДП як політичної організації заклали під час Березневої революції 1848. Власне партія під назвою Загальнонімецьке об'єднання робітників (нім. Allgemeiner Deutscher Arbeiterverein) була заснована 23 травня 1863 року в лейпцизькому Пантеоні. Упродовж кількох десятиліть вона змінювала назви та організаційні форми. Нинішню назву партія отримала 1890 року.

Її політична орієнтація зазнала значних змін, що відображено в різниці між Гайдельберзькою програмою 1925 року, яка закликає до трансформації капіталістичної системи приватної власності на засоби виробництва, та Годесберзькою програмою 1959 року, спрямованої на розширення електоральної бази та політичний зсув до центру. Після Другої світової війни під проводом Курта Шумахера, СДП відновилася, як соціалістична партія, що представляла інтереси робітничого класу та профспілок. Проте після прийняття Годесберзької програми вона переорієнтувалася на соціал-демократичні рейки (основний девіз«якомога більше ринку, держави стільки, скільки необхідно»).

Сучасна платформа СДП намагається об'єднати соціалізм із демократією, прагнучи такої організації суспільства, для якої були би першочерговими як соціальна справедливість, так і свобода. Партія ставить за мету зміцнення координованої соціальної ринкової економіки та справедливий розподіл вироблених благ. Вона вважає необхідним розвиток економічної системи для забезпечення добробуту всього населення. Водночас вона намагається захистити соціальними програмами знедолених. СДП виступає за громадянські права у відкритому суспільстві. У міжнародній політиці вона відстоює мир у всьому світі, намагаючись збалансувати глобальні інтереси демократичними засобами. Одним із пріоритетів СДП є європейська інтеграція.

Внутрішні угруповання Редагувати

Більшість членів СДП належать до одного з двох крил: кейнсіанські ліві соціал-демократи та центристи, помірковані соціал-демократи. Центристи підтримують програму реформ, запропоновану колишнім канцлером Герхардом Шредером, кейнсіанці продовжують відстоювати класичну ліву політику, наприклад, розширення соціальних програм.

Електоральна база Редагувати

Соціальний склад Редагувати

Перед Другою світовою війною соціал-демократи, як основна нереволюційна партія лівого спрямування, мала найбільшу підтримку серед некатолицьких робітників та інтелектуалів, які виступали за соціальний прогрес та економічну рівність. Під проводом Курта Шумахера після Другої світової війни СДП спочатку чинила опір як програмі соціальної ринкової економіки, так і закликам Конрада Аденауера до інтеграції Заходу, але після смерті Шумахера вона прийняла ринкову економіку й положення Німеччини в Західному альянсі з метою здобуття ширшого електорату. СДП ще й досі асоціюють із боротьбою за економічні права профспілок та робітничим рухом. У 1990-х виділилися ліве та помірковане крила, що призвело до виходу з партії значної кількости членів, які пізніше утворили соціалістичну партію лівих (Die Linke).

Колишній голова СДП Мартін Шульц

Географія Редагувати

Найбільшу підтримку СДП має у великих містах, особливо у північній та західній Німеччині та Берліні. Впродовж XX століття значну підтримку СДП отримувала з району Руру, де колись основними виробництвами були гірничі шахти та сталеплавильні заводи. У Бремені СДП керує безперервно з 1949 року. У південній Німеччині СДП має незначну підтримку, окрім найбільших міст. На виборах 2009 СДП втратила свій єдиний виборчий округ у Баварії. Малі міста та села традиційно підтримують СДП у протестантських областях північної Німеччини та Бранденбургу, за кількома винятками, наприклад, Західної Померанії, де Ангела Меркель здобула переконливу перемогу 2005 року, а також деякі з університетських містечок. Далі на південь СДП має підтримку в північному Ессені, частині Палатінату, Саарі та південно-західному Бадені.

Історія Редагувати

Партія заснована 1869 року, але найважливішою подією того часу було злиття 1875 року Загально-німецького товариства робітників (1863) та Соціал-демократичної робітничої партії (нім. Sozialdemokratische Arbeiterpartei). З 1878 до 1890 року партія була заборонена, але її представники мали значну підтримку на виборах. Останнього року підпільного періоду вона затвердила свою сучасну назву. До Першої світової війни партія залишалася ідеологічно радикальною, хоча багато її функціонерів дотримувалися поміркованих дій у щоденній політиці. До 1912 року партія стала збирати найбільше голосів.

Попри згоду із Другим інтернаціоналом про опозицію до Першої світової війни, 1914 року СДП проголосувала за війну. З огляду на це та на більшовицьку революцію, члени ультралівого крила СДП утворили інші партії, спочатку Незалежну СДП, а потім Комуністичну партію Німеччини. Після 1918 року СДП відігравала важливу роль у політиці Веймарської Республіки, хоча входила до складу коаліційних урядів тільки кілька разів (1918–1921, 1923, 1928–1930). Адольф Гітлер заборонив СДП 1933 року, деякі партійні функціонери потрапили до в'язниці, убиті або ж втекли у заслання.

1945 року союзники, які тримали під своїм контролем Західну зону окупації, спочатку дозволили чотири партії: Християнсько-демократичний союз, Партію вільних демократів, Комуністичну партію та СДП. У радянській окупаційній зоні утворилась Єдина соціалістична партія, куди ввійшли соціал-демократи та комуністи. Згодом влада Західної зони відновила запроваджену нацистами заборону Комуністичної партії.

Починаючи з 1949 року, СДП є однією з двох основних партій Федеративної Республіки Німеччина поряд із християнськими демократами. З 1969 до 1982 року, з 1998 до 2005 року та з 2021 року соціал-демократи були канцлерами Німеччини.

Примітки Редагувати

  1. https://www.tagesschau.de/inland/spd-spitze-gewaehlt-103.html
  2. https://www.tagesschau.de/inland/spd-vorsitzende-wahl-101.html
  3. https://www.spiegel.de/politik/deutschland/kevin-kuehnert-zum-spd-generalsekretaer-gewaehlt-a-ae42fa97-5ade-45c8-9995-5b06fefa18f4
  4. Nordsieck, Wolfram (2017). Germany. Parties and Elections in Europe. 
  5. Merkel, Wolfgang; Petring, Alexander; Henkes, Christian; Egle, Christoph (2008). Social Democracy in Power: the capacity to reform. London: Taylor & Francis. ISBN 978-0-415-43820-9. 
  6. Almeida, Dimitri (2012). The Impact of European Integration on Political Parties: Beyond the Permissive Consensus. CRC Press. с. 71. ISBN 978-1-136-34039-0. Процитовано 14 липня 2013. 
  7. Ashley Lavelle (2013). The Death of Social Democracy: Political Consequences in the 21st Century. Ashgate Publishing, Ltd. с. 7. ISBN 978-1-4094-9872-8. Процитовано 18 липня 2013. 
  8. Krell, Christian (2009). Sozialdemokratie und Europa: Die Europapolitik von SPD, Labour Party und Parti Socialiste. VS Verlag für Sozialwissenschaften/Springer-Verlag. 
  9. Europawahl 2019: Vergleich der Positionen. Wahl-O-Mat. 
  10. Merkel, Wolfgang; Petring, Alexander; Henkes, Christian; Egle, Christoph (2008). Social Democracy in Power: the capacity to reform. London: Taylor & Francis. ISBN 978-0-415-43820-9.
  11. Almeida, Dimitri (27 квітня 2012). The Impact of European Integration on Political Parties: Beyond the Permissive Consensus (англ.). Taylor & Francis. с. 71. ISBN 978-1-136-34039-0. 
  12. Lavelle, Dr Ashley (28 березня 2013). The Death of Social Democracy: Political Consequences in the 21st Century (англ.). Ashgate Publishing, Ltd. с. 7. ISBN 978-1-4094-9872-8. 
  13. Німецькі соціал-демократи на з'їзді обрали нове керівництво партії. Deutsche Welle (українською). 6 грудня 2019. Процитовано 20 лютого 2022. 
  14. Німецькі соціал-демократи на з'їзді обрали нове керівництво партії. Deutsche Welle (українською). 11 грудня 2021. Процитовано 20 лютого 2022. 
  15. Brustein, William. Logic of Evil: The Social Origins of the Nazi Party 1925–1933. New Haven, CT: Yale University Press, 1996. p. 131.
  16. Cooper, Alice Holmes. Paradoxes of Peace: German Peace Movements since 1945. Ann Arbor, MI: University of Michigan Press, 1996. p. 85

Література Редагувати

  • Carl E. Schorske, German Social Democracy, 1905–1917: The Development of the Great Schism (Harvard University Press, 1955).
  • Vernon L. Lidtke, The Outlawed Party: Social Democracy in Germany, 1878–1890 (Princeton University Press, 1966).
  • Abraham J. Berlau The German Social Democratic Party, 1914–1921 (Columbia University Press, 1949).
  • Erich Matthias, The Downfall of the Old Social Democratic Party in 1933 pages 51-105 from Republic to Reich The Making of the Nazi Revolution Ten Essays edited by Hajo Holborn, (New York: Pantheon Books, 1972).

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Social Democratic Party of Germany
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Social demokratichna partiya Nimechchini SDP nim Sozialdemokratische Partei Deutschlands SPD nimecka livocentristska 10 ta liberalna politichna partiya z ideologiyeyu social demokratiyi 11 12 v osnovi Najstarisha politichna partiya Nimechchini Poryad iz blokom HDS HSS ye odniyeyu z najbilshih partij u novitnij istoriyi Nimechchini Social demokratichna partiya NimechchiniSozialdemokratische Partei DeutschlandsKrayina NimechchinaGolova partiyi Saskiya Esken 1 i Lars Klingbajl 2 Gen sekretar Kevin Kuhnertd 3 Data zasnuvannya 23 travnya 1863Shtab kvartira Berlin Willy Brandt Haus Ideologiya social demokratiya 4 5 6 7 pan yevropeyizm 8 livocentrizm 9 Molodizhna organizaciya Young Socialists in the SPDdKilkist chleniv 419 300Misc u Bundestazi 206 736Misc u Bundesrati 21 69Misc u Yevroparlamenti 16 96Oficijnij kolir kolori chervonijDrukovanij organ VorwartsdOficijnij sajt www spd dePislya obrannya Olafa Sholca kanclerom na viborah 2021 roku razom iz Zelenimi ta Vilnoyu demokratichnoyu partiyeyu vhodit do federalnogo uryadu Pislya viboriv 2013 roku uvijshla do velikoyi koaliciyi stvorenoyi 15 grudnya 2013 roku Pislya porazki na viborah 2009 roku perebuvala v opoziciyi Partiya vhodit do uryadiv semi Federalnih zemel u p yati z nih glavoyu uryadu ye predstavnik SDP SDP vhodit do skladu Partiyi yevropejskih socialistiv ta Socialistichnogo internacionalu Spivgolovami partiyi ye Saskiya Esken z 6 grudnya 2019 roku ta Lars Klingbajl z 11 grudnya 2021 roku 13 14 Zmist 1 Istoriya ta platforma 1 1 Vnutrishni ugrupovannya 2 Elektoralna baza 2 1 Socialnij sklad 2 2 Geografiya 3 Istoriya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya ta platforma Redaguvati nbsp Willy Brandt HausPochatok SDP yak politichnoyi organizaciyi zaklali pid chas Bereznevoyi revolyuciyi 1848 Vlasne partiya pid nazvoyu Zagalnonimecke ob yednannya robitnikiv nim Allgemeiner Deutscher Arbeiterverein bula zasnovana 23 travnya 1863 roku v lejpcizkomu Panteoni Uprodovzh kilkoh desyatilit vona zminyuvala nazvi ta organizacijni formi Ninishnyu nazvu partiya otrimala 1890 roku Yiyi politichna oriyentaciya zaznala znachnih zmin sho vidobrazheno v riznici mizh Gajdelberzkoyu programoyu 1925 roku yaka zaklikaye do transformaciyi kapitalistichnoyi sistemi privatnoyi vlasnosti na zasobi virobnictva 15 ta Godesberzkoyu programoyu 1959 roku spryamovanoyi na rozshirennya elektoralnoyi bazi ta politichnij zsuv do centru 16 Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pid provodom Kurta Shumahera SDP vidnovilasya yak socialistichna partiya sho predstavlyala interesi robitnichogo klasu ta profspilok Prote pislya prijnyattya Godesberzkoyi programi vona pereoriyentuvalasya na social demokratichni rejki osnovnij deviz yakomoga bilshe rinku derzhavi stilki skilki neobhidno Suchasna platforma SDP namagayetsya ob yednati socializm iz demokratiyeyu pragnuchi takoyi organizaciyi suspilstva dlya yakoyi buli bi pershochergovimi yak socialna spravedlivist tak i svoboda Partiya stavit za metu zmicnennya koordinovanoyi socialnoyi rinkovoyi ekonomiki ta spravedlivij rozpodil viroblenih blag Vona vvazhaye neobhidnim rozvitok ekonomichnoyi sistemi dlya zabezpechennya dobrobutu vsogo naselennya Vodnochas vona namagayetsya zahistiti socialnimi programami znedolenih SDP vistupaye za gromadyanski prava u vidkritomu suspilstvi U mizhnarodnij politici vona vidstoyuye mir u vsomu sviti namagayuchis zbalansuvati globalni interesi demokratichnimi zasobami Odnim iz prioritetiv SDP ye yevropejska integraciya Vnutrishni ugrupovannya Redaguvati Bilshist chleniv SDP nalezhat do odnogo z dvoh kril kejnsianski livi social demokrati ta centristi pomirkovani social demokrati Centristi pidtrimuyut programu reform zaproponovanu kolishnim kanclerom Gerhardom Shrederom kejnsianci prodovzhuyut vidstoyuvati klasichnu livu politiku napriklad rozshirennya socialnih program Elektoralna baza RedaguvatiSocialnij sklad Redaguvati Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu social demokrati yak osnovna nerevolyucijna partiya livogo spryamuvannya mala najbilshu pidtrimku sered nekatolickih robitnikiv ta intelektualiv yaki vistupali za socialnij progres ta ekonomichnu rivnist Pid provodom Kurta Shumahera pislya Drugoyi svitovoyi vijni SDP spochatku chinila opir yak programi socialnoyi rinkovoyi ekonomiki tak i zaklikam Konrada Adenauera do integraciyi Zahodu ale pislya smerti Shumahera vona prijnyala rinkovu ekonomiku j polozhennya Nimechchini v Zahidnomu alyansi z metoyu zdobuttya shirshogo elektoratu SDP she j dosi asociyuyut iz borotboyu za ekonomichni prava profspilok ta robitnichim ruhom U 1990 h vidililisya live ta pomirkovane krila sho prizvelo do vihodu z partiyi znachnoyi kilkosti chleniv yaki piznishe utvorili socialistichnu partiyu livih Die Linke nbsp Kolishnij golova SDP Martin ShulcGeografiya Redaguvati Najbilshu pidtrimku SDP maye u velikih mistah osoblivo u pivnichnij ta zahidnij Nimechchini ta Berlini Vprodovzh XX stolittya znachnu pidtrimku SDP otrimuvala z rajonu Ruru de kolis osnovnimi virobnictvami buli girnichi shahti ta staleplavilni zavodi U Bremeni SDP keruye bezperervno z 1949 roku U pivdennij Nimechchini SDP maye neznachnu pidtrimku okrim najbilshih mist Na viborah 2009 SDP vtratila svij yedinij viborchij okrug u Bavariyi Mali mista ta sela tradicijno pidtrimuyut SDP u protestantskih oblastyah pivnichnoyi Nimechchini ta Brandenburgu za kilkoma vinyatkami napriklad Zahidnoyi Pomeraniyi de Angela Merkel zdobula perekonlivu peremogu 2005 roku a takozh deyaki z universitetskih mistechok Dali na pivden SDP maye pidtrimku v pivnichnomu Esseni chastini Palatinatu Saari ta pivdenno zahidnomu Badeni Istoriya RedaguvatiPartiya zasnovana 1869 roku ale najvazhlivishoyu podiyeyu togo chasu bulo zlittya 1875 roku Zagalno nimeckogo tovaristva robitnikiv 1863 ta Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi nim Sozialdemokratische Arbeiterpartei Z 1878 do 1890 roku partiya bula zaboronena ale yiyi predstavniki mali znachnu pidtrimku na viborah Ostannogo roku pidpilnogo periodu vona zatverdila svoyu suchasnu nazvu Do Pershoyi svitovoyi vijni partiya zalishalasya ideologichno radikalnoyu hocha bagato yiyi funkcioneriv dotrimuvalisya pomirkovanih dij u shodennij politici Do 1912 roku partiya stala zbirati najbilshe golosiv Popri zgodu iz Drugim internacionalom pro opoziciyu do Pershoyi svitovoyi vijni 1914 roku SDP progolosuvala za vijnu Z oglyadu na ce ta na bilshovicku revolyuciyu chleni ultralivogo krila SDP utvorili inshi partiyi spochatku Nezalezhnu SDP a potim Komunistichnu partiyu Nimechchini Pislya 1918 roku SDP vidigravala vazhlivu rol u politici Vejmarskoyi Respubliki hocha vhodila do skladu koalicijnih uryadiv tilki kilka raziv 1918 1921 1923 1928 1930 Adolf Gitler zaboroniv SDP 1933 roku deyaki partijni funkcioneri potrapili do v yaznici ubiti abo zh vtekli u zaslannya 1945 roku soyuzniki yaki trimali pid svoyim kontrolem Zahidnu zonu okupaciyi spochatku dozvolili chotiri partiyi Hristiyansko demokratichnij soyuz Partiyu vilnih demokrativ Komunistichnu partiyu ta SDP U radyanskij okupacijnij zoni utvorilas Yedina socialistichna partiya kudi vvijshli social demokrati ta komunisti Zgodom vlada Zahidnoyi zoni vidnovila zaprovadzhenu nacistami zaboronu Komunistichnoyi partiyi Pochinayuchi z 1949 roku SDP ye odniyeyu z dvoh osnovnih partij Federativnoyi Respubliki Nimechchina poryad iz hristiyanskimi demokratami Z 1969 do 1982 roku z 1998 do 2005 roku ta z 2021 roku social demokrati buli kanclerami Nimechchini Primitki Redaguvati https www tagesschau de inland spd spitze gewaehlt 103 html https www tagesschau de inland spd vorsitzende wahl 101 html https www spiegel de politik deutschland kevin kuehnert zum spd generalsekretaer gewaehlt a ae42fa97 5ade 45c8 9995 5b06fefa18f4 Nordsieck Wolfram 2017 Germany Parties and Elections in Europe Merkel Wolfgang Petring Alexander Henkes Christian Egle Christoph 2008 Social Democracy in Power the capacity to reform London Taylor amp Francis ISBN 978 0 415 43820 9 Almeida Dimitri 2012 The Impact of European Integration on Political Parties Beyond the Permissive Consensus CRC Press s 71 ISBN 978 1 136 34039 0 Procitovano 14 lipnya 2013 Ashley Lavelle 2013 The Death of Social Democracy Political Consequences in the 21st Century Ashgate Publishing Ltd s 7 ISBN 978 1 4094 9872 8 Procitovano 18 lipnya 2013 Krell Christian 2009 Sozialdemokratie und Europa Die Europapolitik von SPD Labour Party und Parti Socialiste VS Verlag fur Sozialwissenschaften Springer Verlag Europawahl 2019 Vergleich der Positionen Wahl O Mat Merkel Wolfgang Petring Alexander Henkes Christian Egle Christoph 2008 Social Democracy in Power the capacity to reform London Taylor amp Francis ISBN 978 0 415 43820 9 Almeida Dimitri 27 kvitnya 2012 The Impact of European Integration on Political Parties Beyond the Permissive Consensus angl Taylor amp Francis s 71 ISBN 978 1 136 34039 0 Lavelle Dr Ashley 28 bereznya 2013 The Death of Social Democracy Political Consequences in the 21st Century angl Ashgate Publishing Ltd s 7 ISBN 978 1 4094 9872 8 Nimecki social demokrati na z yizdi obrali nove kerivnictvo partiyi Deutsche Welle ukrayinskoyu 6 grudnya 2019 Procitovano 20 lyutogo 2022 Nimecki social demokrati na z yizdi obrali nove kerivnictvo partiyi Deutsche Welle ukrayinskoyu 11 grudnya 2021 Procitovano 20 lyutogo 2022 Brustein William Logic of Evil The Social Origins of the Nazi Party 1925 1933 New Haven CT Yale University Press 1996 p 131 Cooper Alice Holmes Paradoxes of Peace German Peace Movements since 1945 Ann Arbor MI University of Michigan Press 1996 p 85Literatura RedaguvatiCarl E Schorske German Social Democracy 1905 1917 The Development of the Great Schism Harvard University Press 1955 Vernon L Lidtke The Outlawed Party Social Democracy in Germany 1878 1890 Princeton University Press 1966 Abraham J Berlau The German Social Democratic Party 1914 1921 Columbia University Press 1949 Erich Matthias The Downfall of the Old Social Democratic Party in 1933 pages 51 105 from Republic to Reich The Making of the Nazi Revolution Ten Essays edited by Hajo Holborn New York Pantheon Books 1972 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Social Democratic Party of GermanyOficijnij vebsajt Oficijnij vebsajt anglijskoyu Oficijnij vebsajt molodizhnoyi organizaciyi Yuzos Istoriya Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini vid Lassalya do Kautskogo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Social demokratichna partiya Nimechchini amp oldid 40008917