Пан'європеї́зм — політико-правова доктрина інтеґрації європейських країн на федеративних засадах, термін, що означає підтримку ідеї об'єднання Європи (в основному в рамках Європейського Союзу) і подальшого поглиблення європейської інтеграції, зокрема в контексті політичної суперечки про поточний та майбутній статус ЄС та його політики. Як ідея виникла після Першої світової війни 1914–1918 рр. Її сформулював граф Р. Куденхове-Калерґі (Австрія) у своїй книзі «Пан-Європа» (1923), розвинувши в наступному в книгах «Боротьба за Пан-Європу» та «Європа прокидається». У 1925 році тодішній прем'єр-міністр Франції Е. Ерріо обґрунтував думку про утворення Сполучених Штатів Європи.
Це протилежність євроскептицизму, який стосується політичних установок, скептичних до європейської інтеграції чи протиставлених їй, не плутати з терміном «антиєвропеїзм».
Культурно-суверенна політика Редагувати
Проєвропейство та єврофілія — це також політичні терміни, що використовуються в різних контекстах, що передбачає настрої чи політику схвалення конфедеративного Європейського Союзу. Як зазначено в Амстердамському та Лісабонському договорах, Європейська Комісія висловила позитивні настрої щодо посилення федералізації.
У контексті культурної політики це може стосуватися культури або народів Європи. У скороченій фразі "Європа" (що означає Європейський Союз або європейську інтеграцію), це може стосуватися європейського федералізму, обговорюваного інституційного процесу Європейської Комісії щодо формування неформальної конфедерації. У контексті бокової культурної політики це може стосуватися примусової асиміляції Європейською комісією в державах-членах.
Ці терміни можуть також використовуватися по-різному в контексті критики різної поведінки, як правило, історичної, розглядається як імперіалістична або геноцидна, як стереотип і упередження, пов'язані з Європою, як викорінення місцевих культур, як відмова від національного суверенітету і як моральне твердження протидіяти сприйнятому негативному негативу, який поєднується з Європою.
Проєвропеїзм в Україні Редагувати
Якби проходив референдум щодо приєднання України до Європейського Союзу, позитивно проголосували б 59% тих, хто прийшов на дільниці (дані соціологічного опитування за березень 2013).
Партії і організації (в абетковому порядку відповідно до країни та назви партії) Редагувати
- Європейська народна партія (фракція Європарламенту).
- Прогресивний альянс соціалістів і демократів (фракція Європарламенту).
- DiEM25 — рух
В ЄС Редагувати
- Австрія:
- Австрійська народна партія
- Соціал-демократична партія Австрії
- NEOS — Нова Австрія і Ліберальний форум
- Австрійська партія зелених
- Бельгія
- Реформаторський рух
- Відкриті фламандські ліберали і демократи
- Еколо
- Зелені!
- Соціалістична партія (Валлонія)
- Гуманістичний демократичний центр
- Соціалістична партія — інші
- Християнські демократи і фламандці
- Болгарія
- Союз демократичних сил
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 27 червня 2014.
- За ЄС голосувало б більше українців, ніж за Митний союз, якби був референдум
Література Редагувати
- А. Суботін. Панєвропеїзм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.533 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Редагувати
- Панєвропеїзм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
| Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |