www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ідея У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення дав гр εἶδος ейдос грец ιδέα початок принцип форма ду

Ідея

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ідея (значення).

Ідея (дав.-гр. εἶδος (ейдос), грец. ιδέα — початок, принцип) — форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення.

Поличчя Платона, який вказує на гіперуранське небо, оселю ідей.

За своєю логічною будовою ідея є формою мислення, різновид поняття, зміст якого своєрідно поєднує в собі як об'єктивне знання про наявну дійсність, так і суб'єктивну мету, спрямований на її перетворення.

Особливістю ідеї є здатність виявляти найсуттєвіші, підпорядковані риси і закони об'єктивних процесів і створювати цілісний, взірцевий образ предмета в пізнанні або творчості. З цього погляду ідея споріднена з ідеалом, оскільки спрямована на досягнення вищої істинності й довершеності у зображенні й перетворенні дійсного.

Ідея органічно поєднує в собі теоретичні та практичні аспекти відношення людини до світу. Вона береться за основу того чи іншого дійства людської творчості. Ідея може бути істинною або хибною. Критерієм істинності ідеї є суспільно-історична практика.

В науці та мистецтві ідеєю називається головна думка твору або загальний принцип теорії чи винаходу, взагалі задум або найістотніша частина задуму. У цьому ж значенні поняття ідея трактується у галузі регулювання авторського права.

Філософія

Антична філософія

У давньогрецькій філософії ідеєю називалася доступна розуму незмінна структура, що лежить в основі речі. Саме слово зробив філософським поняттям Демокріт, який називав ідеями атоми — неподільні доступні розуму форми. Атоми незмінні, але з них складаються мінливі речі.

Для Платона і неоплатоників, як-от Плотін, ідея або ейдос — це довершена (доступна розуму) вічна сутність речі на противагу чуттєвому мінливому (минущому) в речі. Ідеї безтілесні, знаходяться поза визначених речей і явищ; вони становлять особливий ідеальний світ (царство ідей), яким і є справжня дійсність, трансцендентний світ істинного буття. Ідея є сутність не окремої речі, але будь-якого виду речей. Речі чуттєвої дійсності існують завдяки ідеям, і ідеї є їхніми зразками.

В Аристотеля поняття «ідея» та «ейдос» настільки змінюють свій сенс порівняно з платонівським, що у пострадянській школі їх традиційно перекладають терміном форма або (в логіці) «вид».

Середньовічна філософія

У середньовічній філософії і християнському богослов'ї ідеї були сприйняті як прообрази речей у божественному розумі. Бог творить речі відповідно до своїх задумів й ідеальних форм. Таким же було й уявлення про ідеї у добу Відродження.

Новоєвропейська філософія

Ще Платон означував ідеї не тільки як дійсність, але і як надбання людської душі (розуму). У новоєвропейській філософії XVII-XVIII століть саме психологічний і епістемологічний сенс поняття стає головним. Для Нового часу ідея — це засіб і форма людського пізнання дійсності. У клопітне поле поняття входили проблема походження ідей, проблема пізнавальної цінності ідей, проблема ставлення ідей до об'єктивного світу.

Філософія раннього Нового часу

Британські та французькі філософи XVII століття називали ідеями як загальні відмислені поняття, так і прості уявлення. Виникають суперечки з приводу походження ідей і їхньої відповідності дійсності; двома основними ставленнями стають раціоналізм і емпіризм. Емпірики вважали джерелом ідей відчуття і сприйняття, які лише узагальнюються в ідеях. Суб'єкт при цьому трактувався як пасивний. Раціоналісти XVII століття вважали джерелом пізнання спонтанну діяльність мислення, а ідеї розглядали як вроджені, первісно властиві суб'єкту і не зводяться до досвіду.

Декарт захищав концепцію про вроджені ідеї.

Джон Локк визначав ідею як «все, що є об'єктом розуму, коли людина мислить». Таким чином, для Локка ідея — це не стільки елемент розумового процесу, скільки дійсність свідомості або зовнішнього світу, на яку цей процес спрямовано.

На противагу Локку Девід Юм відносив ідеї до свідомості. Він протиставляв ясні враження чи сприйняття, які людина отримує з відчуттів, та ідеї, які є невиразним відтворенням сприйнять у розумі.

Німецька класична філософія

В німецькому класичному ідеалізмі поняття «ідея» позначало, як правило поняття певного роду і завжди грало істотну роль у будові філософського вчення.

У системі Канта ідея є апріорне поняття чистого розуму, яким не відповідає ніяке явище чуттєвого досвіду, на відміну від понять розуму. Ідея, проте, висловлює функцію самого розуму — завершувати вищою єдністю всяке розумове пізнання. Регулятивна ідея (принцип, що задає мета пізнання) — це ідеал, до якого розум має прагнути, але якого він ніколи не зможе досягти. Ідеєю, зокрема, є свобода. Саме у силу ідеї свободи в практичній сфері автономія загального розумного суб'єкта протиставляється його детермінованості природними причинами як емпіричного суб'єкта.

За Й. Ґ. Фіхте, ідеї — це іманентні мети, згідно з якими «Я» творить світ.

У Геґеля ідея є об'єктивною істиною, збігом суб'єкта і об'єкта, мислення і дійсності, що вінчає усе дійство розвитку. Геґелівське поняття ідеї узагальнює об'єктивний і суб'єктивний сенси поняття. Ідея є платонівською сутністю, але не поза дійством, а в ньому самому, будучи разом з тим кантовським поняттям чистого розуму, але не позбавленим буття, а створює всяке буття у собі і зі себе. Найвищою точкою розвитку знання, що містить у собі усі попередні прояви знання, у системі Геґеля є абсолютна ідея.

Філософія XIX—XX століть

У філософії XX століття поняття «ідея» втрачає самостійне значення і використовується лише як тотожне визначенню «поняття».

У радянському марксизмі ідея — форма осягнення в думці явищ об'єктивної дійсності, її об'єктивне, конкретне і всебічне знання, що включає в себе свідомість мети й проєкції подальшого пізнання і практичного перетворення світу.

Британський філософ Артур Лавджой висунув проект створення науки про історичний процес створення, збереження і зміни ідей усім простором культури — історії ідей. Історія ідей тісно пов'язана з інтелектуальною історією, історією філософії, історією науки, історією письменства й історією культури в цілому, і тому може розглядатися як їхня частина або прикладна дисципліна в їхньому складі. В межах цієї дисципліни поодинокі ідеї — це думки або подання, які вступають у нові поєднання один з одним і змінюють форми вираження, залишаючись відносно незмінними.

Психологія

Більшість психологів XIX століття розглядали ідеї як уявлення пам'яті і власне уяви.

На противагу їм Вільгельм Вундт визначав ідею як «свідоме уявлення будь-якого предмета або дійство зовнішнього світу». Таким чином, він відносив до ідей не тільки процеси пам'яті й уяви, а й процеси сприйняття.

Антропологія і суспільні науки

У суспільному людинознавстві (культурній антропології) існує такий напрямок, як дослідження культурної дифузії. Воно вивчає поширення ідей від культури до культури. Деякі антропологічні теорії виходять з того, що усі культури переймають ідеї однієї або декількох самобутніх культур. Еволюційна теорія дифузії дотримується тієї точки зору, що культури знаходяться одна під впливом одної, але подібні ідеї можуть розвинутися й у відокремленості.

У середині XX століття соціологи почали досліджувати, як і чому ідеї поширюються від однієї людини до іншої або від однієї культури до іншої. Еверетт Роджерс проводив дослідження дифузії нововведень для того, щоб виявити чинники у прийнятті ідей. 1976 року Річард Докінз запропонував застосувати модель біологічної еволюційної теорії до процесу поширення ідей. Для опису абстрактної одиниці відбору він запровадив поняття «мем», подібний гену в еволюційної біології.

Право

Згідно п. 3 ст. 8 закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на ідеї не поширюється.

Див. також

Примітки

  1. ↑ (рос.) Идея // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2. (рос.)
  2. По-англійськи й ідею Платона, й ідею-форму Аристотеля передають терміном «form». Відповідно, платонівське «вчення про ідеї» або «теорія ідей» (нім. Ideenlehre) передається як «Theory of Forms».
  3. Досліди про людське розуміння.
  4. (рос.) Гегель Г. В. Ф. Соч. Т. 6. — М., 1939. — С. 214.
  5. (рос.) Идея, в философии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. (рос.) Копнин П. В. Идея [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Велика Радянська Енциклопедія.
  7. Закон України «Про авторське право і суміжні права» [Архівовано 2021-05-04 у Wayback Machine.] на Вікіджерелах

Література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ідея

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ideya znachennya Ideya dav gr eἶdos ejdos grec idea pochatok princip forma duhovno piznavalnogo vidobrazhennya pevnih zakonomirnih zv yazkiv ta vidnoshen zovnishnogo svitu spryamovana na jogo peretvorennya Polichchya Platona yakij vkazuye na giperuranske nebo oselyu idej Za svoyeyu logichnoyu budovoyu ideya ye formoyu mislennya riznovid ponyattya zmist yakogo svoyeridno poyednuye v sobi yak ob yektivne znannya pro nayavnu dijsnist tak i sub yektivnu metu spryamovanij na yiyi peretvorennya Osoblivistyu ideyi ye zdatnist viyavlyati najsuttyevishi pidporyadkovani risi i zakoni ob yektivnih procesiv i stvoryuvati cilisnij vzircevij obraz predmeta v piznanni abo tvorchosti Z cogo poglyadu ideya sporidnena z idealom oskilki spryamovana na dosyagnennya vishoyi istinnosti j dovershenosti u zobrazhenni j peretvorenni dijsnogo Ideya organichno poyednuye v sobi teoretichni ta praktichni aspekti vidnoshennya lyudini do svitu Vona beretsya za osnovu togo chi inshogo dijstva lyudskoyi tvorchosti Ideya mozhe buti istinnoyu abo hibnoyu Kriteriyem istinnosti ideyi ye suspilno istorichna praktika V nauci ta mistectvi ideyeyu nazivayetsya golovna dumka tvoru abo zagalnij princip teoriyi chi vinahodu vzagali zadum abo najistotnisha chastina zadumu U comu zh znachenni ponyattya ideya traktuyetsya u galuzi regulyuvannya avtorskogo prava Zmist 1 Filosofiya 1 1 Antichna filosofiya 1 2 Serednovichna filosofiya 1 3 Novoyevropejska filosofiya 1 3 1 Filosofiya rannogo Novogo chasu 1 3 2 Nimecka klasichna filosofiya 1 3 3 Filosofiya XIX XX stolit 2 Psihologiya 3 Antropologiya i suspilni nauki 4 Pravo 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaFilosofiya RedaguvatiAntichna filosofiya Redaguvati U davnogreckij filosofiyi ideyeyu nazivalasya dostupna rozumu nezminna struktura sho lezhit v osnovi rechi Same slovo zrobiv filosofskim ponyattyam Demokrit yakij nazivav ideyami atomi nepodilni dostupni rozumu formi 1 Atomi nezminni ale z nih skladayutsya minlivi rechi Dlya Platona i neoplatonikiv yak ot Plotin ideya abo ejdos ce dovershena dostupna rozumu vichna sutnist rechi na protivagu chuttyevomu minlivomu minushomu v rechi 1 Ideyi beztilesni znahodyatsya poza viznachenih rechej i yavish voni stanovlyat osoblivij idealnij svit carstvo idej yakim i ye spravzhnya dijsnist transcendentnij svit istinnogo buttya Ideya ye sutnist ne okremoyi rechi ale bud yakogo vidu rechej Rechi chuttyevoyi dijsnosti isnuyut zavdyaki ideyam i ideyi ye yihnimi zrazkami V Aristotelya ponyattya ideya ta ejdos nastilki zminyuyut svij sens porivnyano z platonivskim sho u postradyanskij shkoli yih tradicijno perekladayut terminom forma abo v logici vid 2 1 Serednovichna filosofiya Redaguvati U serednovichnij filosofiyi i hristiyanskomu bogoslov yi ideyi buli sprijnyati yak proobrazi rechej u bozhestvennomu rozumi Bog tvorit rechi vidpovidno do svoyih zadumiv j idealnih form Takim zhe bulo j uyavlennya pro ideyi u dobu Vidrodzhennya Novoyevropejska filosofiya Redaguvati She Platon oznachuvav ideyi ne tilki yak dijsnist ale i yak nadbannya lyudskoyi dushi rozumu U novoyevropejskij filosofiyi XVII XVIII stolit same psihologichnij i epistemologichnij sens ponyattya staye golovnim Dlya Novogo chasu ideya ce zasib i forma lyudskogo piznannya dijsnosti U klopitne pole ponyattya vhodili problema pohodzhennya idej problema piznavalnoyi cinnosti idej problema stavlennya idej do ob yektivnogo svitu Filosofiya rannogo Novogo chasu Redaguvati Britanski ta francuzki filosofi XVII stolittya nazivali ideyami yak zagalni vidmisleni ponyattya tak i prosti uyavlennya Vinikayut superechki z privodu pohodzhennya idej i yihnoyi vidpovidnosti dijsnosti dvoma osnovnimi stavlennyami stayut racionalizm i empirizm Empiriki vvazhali dzherelom idej vidchuttya i sprijnyattya yaki lishe uzagalnyuyutsya v ideyah Sub yekt pri comu traktuvavsya yak pasivnij Racionalisti XVII stolittya vvazhali dzherelom piznannya spontannu diyalnist mislennya a ideyi rozglyadali yak vrodzheni pervisno vlastivi sub yektu i ne zvodyatsya do dosvidu Dekart zahishav koncepciyu pro vrodzheni ideyi Dzhon Lokk viznachav ideyu yak vse sho ye ob yektom rozumu koli lyudina mislit 3 Takim chinom dlya Lokka ideya ce ne stilki element rozumovogo procesu skilki dijsnist svidomosti abo zovnishnogo svitu na yaku cej proces spryamovano Na protivagu Lokku Devid Yum vidnosiv ideyi do svidomosti Vin protistavlyav yasni vrazhennya chi sprijnyattya yaki lyudina otrimuye z vidchuttiv ta ideyi yaki ye neviraznim vidtvorennyam sprijnyat u rozumi Nimecka klasichna filosofiya Redaguvati V nimeckomu klasichnomu idealizmi ponyattya ideya poznachalo yak pravilo ponyattya pevnogo rodu i zavzhdi gralo istotnu rol u budovi filosofskogo vchennya U sistemi Kanta ideya ye apriorne ponyattya chistogo rozumu yakim ne vidpovidaye niyake yavishe chuttyevogo dosvidu na vidminu vid ponyat rozumu Ideya prote vislovlyuye funkciyu samogo rozumu zavershuvati vishoyu yednistyu vsyake rozumove piznannya Regulyativna ideya princip sho zadaye meta piznannya ce ideal do yakogo rozum maye pragnuti ale yakogo vin nikoli ne zmozhe dosyagti Ideyeyu zokrema ye svoboda Same u silu ideyi svobodi v praktichnij sferi avtonomiya zagalnogo rozumnogo sub yekta protistavlyayetsya jogo determinovanosti prirodnimi prichinami yak empirichnogo sub yekta Za J G Fihte ideyi ce imanentni meti zgidno z yakimi Ya tvorit svit U Gegelya ideya ye ob yektivnoyu istinoyu zbigom sub yekta i ob yekta mislennya i dijsnosti sho vinchaye use dijstvo rozvitku 4 Gegelivske ponyattya ideyi uzagalnyuye ob yektivnij i sub yektivnij sensi ponyattya Ideya ye platonivskoyu sutnistyu ale ne poza dijstvom a v nomu samomu buduchi razom z tim kantovskim ponyattyam chistogo rozumu ale ne pozbavlenim buttya a stvoryuye vsyake buttya u sobi i zi sebe 5 Najvishoyu tochkoyu rozvitku znannya sho mistit u sobi usi poperedni proyavi znannya u sistemi Gegelya ye absolyutna ideya Filosofiya XIX XX stolit Redaguvati U filosofiyi XX stolittya ponyattya ideya vtrachaye samostijne znachennya i vikoristovuyetsya lishe yak totozhne viznachennyu ponyattya U radyanskomu marksizmi ideya forma osyagnennya v dumci yavish ob yektivnoyi dijsnosti yiyi ob yektivne konkretne i vsebichne znannya sho vklyuchaye v sebe svidomist meti j proyekciyi podalshogo piznannya i praktichnogo peretvorennya svitu 6 Britanskij filosof Artur Lavdzhoj visunuv proekt stvorennya nauki pro istorichnij proces stvorennya zberezhennya i zmini idej usim prostorom kulturi istoriyi idej Istoriya idej tisno pov yazana z intelektualnoyu istoriyeyu istoriyeyu filosofiyi istoriyeyu nauki istoriyeyu pismenstva j istoriyeyu kulturi v cilomu i tomu mozhe rozglyadatisya yak yihnya chastina abo prikladna disciplina v yihnomu skladi V mezhah ciyeyi disciplini poodinoki ideyi ce dumki abo podannya yaki vstupayut u novi poyednannya odin z odnim i zminyuyut formi virazhennya zalishayuchis vidnosno nezminnimi Psihologiya RedaguvatiBilshist psihologiv XIX stolittya rozglyadali ideyi yak uyavlennya pam yati i vlasne uyavi Na protivagu yim Vilgelm Vundt viznachav ideyu yak svidome uyavlennya bud yakogo predmeta abo dijstvo zovnishnogo svitu Takim chinom vin vidnosiv do idej ne tilki procesi pam yati j uyavi a j procesi sprijnyattya Antropologiya i suspilni nauki RedaguvatiU suspilnomu lyudinoznavstvi kulturnij antropologiyi isnuye takij napryamok yak doslidzhennya kulturnoyi difuziyi Vono vivchaye poshirennya idej vid kulturi do kulturi Deyaki antropologichni teoriyi vihodyat z togo sho usi kulturi perejmayut ideyi odniyeyi abo dekilkoh samobutnih kultur Evolyucijna teoriya difuziyi dotrimuyetsya tiyeyi tochki zoru sho kulturi znahodyatsya odna pid vplivom odnoyi ale podibni ideyi mozhut rozvinutisya j u vidokremlenosti U seredini XX stolittya sociologi pochali doslidzhuvati yak i chomu ideyi poshiryuyutsya vid odniyeyi lyudini do inshoyi abo vid odniyeyi kulturi do inshoyi Everett Rodzhers provodiv doslidzhennya difuziyi novovveden dlya togo shob viyaviti chinniki u prijnyatti idej 1976 roku Richard Dokinz zaproponuvav zastosuvati model biologichnoyi evolyucijnoyi teoriyi do procesu poshirennya idej Dlya opisu abstraktnoyi odinici vidboru vin zaprovadiv ponyattya mem podibnij genu v evolyucijnoyi biologiyi Pravo RedaguvatiZgidno p 3 st 8 zakonu Ukrayini Pro avtorske pravo i sumizhni prava avtorske pravo na ideyi ne poshiryuyetsya 7 Div takozh RedaguvatiZnannya Dumka Rozum Mriya Introspekciya Refleksiya Semantika Idealizm Ideologiya Nacionalna ideya Ukrayinska nacionalna ideya Rosijska nacionalna ideyaPrimitki Redaguvati a b v ros Ideya Kazahstan Nacionalna enciklopediya Almati Қazak enciklopediyasy 2005 T II ISBN 9965 9746 3 2 ros Po anglijski j ideyu Platona j ideyu formu Aristotelya peredayut terminom form Vidpovidno platonivske vchennya pro ideyi abo teoriya idej nim Ideenlehre peredayetsya yak Theory of Forms Doslidi pro lyudske rozuminnya ros Gegel G V F Soch T 6 M 1939 S 214 ros Ideya v filosofii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Kopnin P V Ideya Arhivovano 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Velika Radyanska Enciklopediya Zakon Ukrayini Pro avtorske pravo i sumizhni prava Arhivovano 2021 05 04 u Wayback Machine na VikidzherelahLiteratura RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu IdeyaFilosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 vid pererob I dop K Golov Red URE 1986 Ideya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya Redaguvati403 404 mode 1up view theater Vrodzheni ideyi Ideya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 203 403 404 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ideya amp oldid 38561516