www.wikidata.uk-ua.nina.az

Автономія Автоно мія грец αυτος сам і грец νομος закон 1 наявна міра незалежності будь якого явища від зовнішньої причин

Автономія

Автоно́мія (грец. αυτος  — «сам» і грец. νομος — «закон») — 1) наявна міра незалежності будь-якого явища від зовнішньої причини його зумовленості;
2) в етиці — стадія морального розвитку особистості, яка характеризується здатністю самостійно створювати або вибирати моральні правила для свого життя і поведінки; здатність людини як суб'єкта етичного відношення до самовизначення на основі власного світогляду, «власного законодавства».

Автономія означає право якогось національно-територіального утворення (наприклад, області) самостійно здійснювати внутрішнє управління. Автономія може базуватися на культурній чи етнічній відмінності — і іноді призводить до наступної незалежності.

Створення територіальної автономії є найдоцільнішим принципом державного устрою тих націй, які, реалізуючи своє право на самовизначення, виявляють бажання залишитися в межах певної держави. Нації отримують право створювати органи влади та управління, які діють рідною мовою, з місцевих людей, що знають побут і психологію місцевого населення; розвивати рідною мовою пресу, школу, театр, культурно-просвітницькі та інші установи. Досить часто під впливом національно-визвольних рухів влада унітарних держав формально проголошує автономію окремих національних територій, але фактично не забезпечує її реального здійснення і цим самим зводить існування автономії до фікції.

У широкому розумінні — право підприємства, установи, організації самостійно розв'язувати певні питання. Коли йде мова про автономію в людському організмі, фірмі або системі, йдеться про те, що та чи інша її частина або певна функція сама відповідає за своє регулювання.

Історія терміна

Спочатку автономією в епоху античності — називалося подароване грецькими полісами Давнім Римом, право жити за своїми законами, але під контролем римської адміністрації. В цілому автономія була лише вужчою частиною права на самоврядування дарована Римом під назвою «Елєфтерія».

Філософія

У філософії автономія — принцип самостійності буття, що направляється власним розумом і совістю (Кант); здатність особистості як морального суб'єкта до самовизначення на основі власного законодавства. Протилежна гетерономії суб'єкта — тобто прийняття норм поведінки «ззовні» — без обґрунтування їх необхідності власним мисленням.

Необхідність автономії була усвідомлена ще в грецькій філософії Демократом і Сократом. Як загальний принцип поведінки автономія проголошена Лютером, які виступали проти авторитаризму римсько-католицької церкви. Проблема автономії була етично осмислена Шефтсбері, Хатчесоном, а в теоретично послідовній формі Кантом (автономна етика).

Моральна автономія дозволяє, зберігаючи людську гідність і доброчесність, бути вільним від довільності соціальних встановлень, диктату влади, моди, думки інших і не втрачати самовладання перед обличчям життєвих труднощів і небезпек.

Психологія

Парний термін автономії-гетерономії в психології і дитячому психоаналізі був введений Жаном Піаже для розмежування між гетерономією дітей і автономією дорослих. За механікою дії він заснований на контрасті між інфантильною залежністю і несамостійністю дітей з одного боку, і видимою незалежністю (або прагненням до незалежності) дорослих. Одночасно Піаже вказав на найтісніший взаємозв'язок і взаємоперетікання автономії та гетерономії. Наприклад, невротична залежність (гетерономії) — вказує на хворобливий стан, при якому дорослий чоловік, який (по внутрішній ренті) повинен бути автономним, при цьому відчуває себе — гетерономним, тобто залежним.

У 1963 році слідом за Піаже Ерік Еріксон ввів складний термін: «автономія проти сорому і сумніву» — для найбільш точного і докладного позначення другий зі своїх восьми сформульованих «стадій життя людини». Приблизним чином зазначена стадія відповідає фінальній стадії класичної теорії психоаналізу, при якій (практично буквальним чином) контроль сфінктера означає — досягнення автономії[джерело?].

Держава і право

У правовому розумінні, автономія — це право, що надається об'єднанням, станам, корпораціям, керуватися власними нормами та правилами в певних межах.

Теорією державного управління виділяється самоврядування — реалізація децентралізації державної влади в формі закріплення в нормативно-правовій формі за адміністративно-територіальними одиницями держави прав по реалізації від імені місцевого населення можливості та здатності визначення громадського порядку в питаннях місцевого значення в певних сферах під власну відповідальність. Поряд з самоврядуванням — рівноправністю всіх адміністративно-територіальних одиниць — автономія має на гадці визнання автономних прав на визначення громадського порядку в деяких сферах, можливо відмінних від прав інших одиниць. За сферами виділяють автономії адміністративні — в питаннях здійснення організації громадського управління та прийняття рішень, — і національні — в реалізації особливих прав етнічних груп.

В середні віки були поширені найбільші та найрізноманітніші автономії. Але і тепер визнається автономія громад, єднань, спілок, корпорацій в їх внутрішніх, особливих справах і відносинах. Подібна автономія забезпечує їх вільний розвиток, необхідне зростання і порядок, сприятливо діє на розвиток сил як окремих членів, так і всієї сукупності їх в єднанні або союзі. Крім того, держава може допускати автономію династичних родів і дворян-землевласників, яка дожила до кінця XIX—початку XX, тією мірою, в якій вона не суперечить державному устрою і не виходить з області сімейних інститутів і спадкового права (фамільні постанови, фідеікомісса, виділ дочок і т. ін.).

Християнство

Автономія — самостійність помісної церкви в питаннях внутрішнього управління від тієї чи іншої автокефальної церкви, до складу якої дана автономна церква входила раніше на правах екзархату або єпархії. Глава автономної церкви обирається на помісному соборі з наступним затвердженням настоятель кіріархальної церкви.

Кібернетика

Коли йде мова про автономію в людському організмі, фірмі або системі, йдеться про те, що та чи інша її частина або певна функція сама відповідає за своє регулювання. Це поняття можна перевести як «самовиконання закону».

Університетська автономія

Автономія — одне з найважливіших прав класичних університетів. Виникла одночасно з народженням університетів в середньовічній Європі (XI—XII ст.). Первісне розуміння університетської автономії (або «академічних свобод») означало судовий імунітет університетської корпорації щодо світської та духовної влади, тобто, непідсудність її членів (професорів і студентів) будь-яким іншим судам, крім університетського. До середньовічних корпоративними правами університетів також ставилися права самоврядування: вибори кожним факультетом декана з-поміж своїх професорів, вибори проректора (почесну посаду ректора, як правило, займав високий покровитель університету з-поміж титулованої знаті), право самостійного поповнення корпорації через вибори нових професорів. Ці права зберігалися в більшості європейських університетів до межі XVIII—XIX ст.

В результаті реформ початку XIX століття університетами було втрачено більшість їх корпоративних прав, але разом з тим в політиці ряду державних діячів (зокрема Вільгельма фон Гумбольдта в Пруссії) підкреслювалося право «автономії науки», свобод викладання, навчання і наукових досліджень, які складали основні принципи організації класичних університетів.

Див. також

Джерела

Посилання

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2018)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Avtono miya grec aytos sam i grec nomos zakon 1 nayavna mira nezalezhnosti bud yakogo yavisha vid zovnishnoyi prichini jogo zumovlenosti 2 v etici stadiya moralnogo rozvitku osobistosti yaka harakterizuyetsya zdatnistyu samostijno stvoryuvati abo vibirati moralni pravila dlya svogo zhittya i povedinki zdatnist lyudini yak sub yekta etichnogo vidnoshennya do samoviznachennya na osnovi vlasnogo svitoglyadu vlasnogo zakonodavstva Avtonomiya oznachaye pravo yakogos nacionalno teritorialnogo utvorennya napriklad oblasti samostijno zdijsnyuvati vnutrishnye upravlinnya Avtonomiya mozhe bazuvatisya na kulturnij chi etnichnij vidminnosti i inodi prizvodit do nastupnoyi nezalezhnosti Stvorennya teritorialnoyi avtonomiyi ye najdocilnishim principom derzhavnogo ustroyu tih nacij yaki realizuyuchi svoye pravo na samoviznachennya viyavlyayut bazhannya zalishitisya v mezhah pevnoyi derzhavi Naciyi otrimuyut pravo stvoryuvati organi vladi ta upravlinnya yaki diyut ridnoyu movoyu z miscevih lyudej sho znayut pobut i psihologiyu miscevogo naselennya rozvivati ridnoyu movoyu presu shkolu teatr kulturno prosvitnicki ta inshi ustanovi Dosit chasto pid vplivom nacionalno vizvolnih ruhiv vlada unitarnih derzhav formalno progoloshuye avtonomiyu okremih nacionalnih teritorij ale faktichno ne zabezpechuye yiyi realnogo zdijsnennya i cim samim zvodit isnuvannya avtonomiyi do fikciyi U shirokomu rozuminni pravo pidpriyemstva ustanovi organizaciyi samostijno rozv yazuvati pevni pitannya Koli jde mova pro avtonomiyu v lyudskomu organizmi firmi abo sistemi jdetsya pro te sho ta chi insha yiyi chastina abo pevna funkciya sama vidpovidaye za svoye regulyuvannya Zmist 1 Istoriya termina 2 Filosofiya 3 Psihologiya 4 Derzhava i pravo 5 Hristiyanstvo 6 Kibernetika 7 Universitetska avtonomiya 8 Div takozh 9 Dzherela 10 PosilannyaIstoriya termina RedaguvatiSpochatku avtonomiyeyu v epohu antichnosti nazivalosya podarovane greckimi polisami Davnim Rimom pravo zhiti za svoyimi zakonami ale pid kontrolem rimskoyi administraciyi V cilomu avtonomiya bula lishe vuzhchoyu chastinoyu prava na samovryaduvannya darovana Rimom pid nazvoyu Elyefteriya Filosofiya RedaguvatiU filosofiyi avtonomiya princip samostijnosti buttya sho napravlyayetsya vlasnim rozumom i sovistyu Kant zdatnist osobistosti yak moralnogo sub yekta do samoviznachennya na osnovi vlasnogo zakonodavstva Protilezhna geteronomiyi sub yekta tobto prijnyattya norm povedinki zzovni bez obgruntuvannya yih neobhidnosti vlasnim mislennyam Neobhidnist avtonomiyi bula usvidomlena she v greckij filosofiyi Demokratom i Sokratom Yak zagalnij princip povedinki avtonomiya progoloshena Lyuterom yaki vistupali proti avtoritarizmu rimsko katolickoyi cerkvi Problema avtonomiyi bula etichno osmislena Sheftsberi Hatchesonom a v teoretichno poslidovnij formi Kantom avtonomna etika Moralna avtonomiya dozvolyaye zberigayuchi lyudsku gidnist i dobrochesnist buti vilnim vid dovilnosti socialnih vstanovlen diktatu vladi modi dumki inshih i ne vtrachati samovladannya pered oblichchyam zhittyevih trudnoshiv i nebezpek Psihologiya RedaguvatiParnij termin avtonomiyi geteronomiyi v psihologiyi i dityachomu psihoanalizi buv vvedenij Zhanom Piazhe dlya rozmezhuvannya mizh geteronomiyeyu ditej i avtonomiyeyu doroslih Za mehanikoyu diyi vin zasnovanij na kontrasti mizh infantilnoyu zalezhnistyu i nesamostijnistyu ditej z odnogo boku i vidimoyu nezalezhnistyu abo pragnennyam do nezalezhnosti doroslih Odnochasno Piazhe vkazav na najtisnishij vzayemozv yazok i vzayemoperetikannya avtonomiyi ta geteronomiyi Napriklad nevrotichna zalezhnist geteronomiyi vkazuye na hvoroblivij stan pri yakomu doroslij cholovik yakij po vnutrishnij renti povinen buti avtonomnim pri comu vidchuvaye sebe geteronomnim tobto zalezhnim U 1963 roci slidom za Piazhe Erik Erikson vviv skladnij termin avtonomiya proti soromu i sumnivu dlya najbilsh tochnogo i dokladnogo poznachennya drugij zi svoyih vosmi sformulovanih stadij zhittya lyudini Pribliznim chinom zaznachena stadiya vidpovidaye finalnij stadiyi klasichnoyi teoriyi psihoanalizu pri yakij praktichno bukvalnim chinom kontrol sfinktera oznachaye dosyagnennya avtonomiyi dzherelo Derzhava i pravo RedaguvatiU pravovomu rozuminni avtonomiya ce pravo sho nadayetsya ob yednannyam stanam korporaciyam keruvatisya vlasnimi normami ta pravilami v pevnih mezhah Teoriyeyu derzhavnogo upravlinnya vidilyayetsya samovryaduvannya realizaciya decentralizaciyi derzhavnoyi vladi v formi zakriplennya v normativno pravovij formi za administrativno teritorialnimi odinicyami derzhavi prav po realizaciyi vid imeni miscevogo naselennya mozhlivosti ta zdatnosti viznachennya gromadskogo poryadku v pitannyah miscevogo znachennya v pevnih sferah pid vlasnu vidpovidalnist Poryad z samovryaduvannyam rivnopravnistyu vsih administrativno teritorialnih odinic avtonomiya maye na gadci viznannya avtonomnih prav na viznachennya gromadskogo poryadku v deyakih sferah mozhlivo vidminnih vid prav inshih odinic Za sferami vidilyayut avtonomiyi administrativni v pitannyah zdijsnennya organizaciyi gromadskogo upravlinnya ta prijnyattya rishen i nacionalni v realizaciyi osoblivih prav etnichnih grup V seredni viki buli poshireni najbilshi ta najriznomanitnishi avtonomiyi Ale i teper viznayetsya avtonomiya gromad yednan spilok korporacij v yih vnutrishnih osoblivih spravah i vidnosinah Podibna avtonomiya zabezpechuye yih vilnij rozvitok neobhidne zrostannya i poryadok spriyatlivo diye na rozvitok sil yak okremih chleniv tak i vsiyeyi sukupnosti yih v yednanni abo soyuzi Krim togo derzhava mozhe dopuskati avtonomiyu dinastichnih rodiv i dvoryan zemlevlasnikiv yaka dozhila do kincya XIX pochatku XX tiyeyu miroyu v yakij vona ne superechit derzhavnomu ustroyu i ne vihodit z oblasti simejnih institutiv i spadkovogo prava familni postanovi fideikomissa vidil dochok i t in Hristiyanstvo RedaguvatiAvtonomiya samostijnist pomisnoyi cerkvi v pitannyah vnutrishnogo upravlinnya vid tiyeyi chi inshoyi avtokefalnoyi cerkvi do skladu yakoyi dana avtonomna cerkva vhodila ranishe na pravah ekzarhatu abo yeparhiyi Glava avtonomnoyi cerkvi obirayetsya na pomisnomu sobori z nastupnim zatverdzhennyam nastoyatel kiriarhalnoyi cerkvi Kibernetika RedaguvatiKoli jde mova pro avtonomiyu v lyudskomu organizmi firmi abo sistemi jdetsya pro te sho ta chi insha yiyi chastina abo pevna funkciya sama vidpovidaye za svoye regulyuvannya Ce ponyattya mozhna perevesti yak samovikonannya zakonu Universitetska avtonomiya RedaguvatiDokladnishe Universitetska avtonomiyaAvtonomiya odne z najvazhlivishih prav klasichnih universitetiv Vinikla odnochasno z narodzhennyam universitetiv v serednovichnij Yevropi XI XII st Pervisne rozuminnya universitetskoyi avtonomiyi abo akademichnih svobod oznachalo sudovij imunitet universitetskoyi korporaciyi shodo svitskoyi ta duhovnoyi vladi tobto nepidsudnist yiyi chleniv profesoriv i studentiv bud yakim inshim sudam krim universitetskogo Do serednovichnih korporativnimi pravami universitetiv takozh stavilisya prava samovryaduvannya vibori kozhnim fakultetom dekana z pomizh svoyih profesoriv vibori prorektora pochesnu posadu rektora yak pravilo zajmav visokij pokrovitel universitetu z pomizh titulovanoyi znati pravo samostijnogo popovnennya korporaciyi cherez vibori novih profesoriv Ci prava zberigalisya v bilshosti yevropejskih universitetiv do mezhi XVIII XIX st V rezultati reform pochatku XIX stolittya universitetami bulo vtracheno bilshist yih korporativnih prav ale razom z tim v politici ryadu derzhavnih diyachiv zokrema Vilgelma fon Gumboldta v Prussiyi pidkreslyuvalosya pravo avtonomiyi nauki svobod vikladannya navchannya i naukovih doslidzhen yaki skladali osnovni principi organizaciyi klasichnih universitetiv Div takozh Redaguvati Portal Politologiya Avtonomiya Pravoslav ya Teritorialna avtonomiyaDzherela RedaguvatiVoronov M P Avtonomiya Arhivovano 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Slovnik Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416 s ISBN 978 966 485 156 2 Arhivovano 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya RedaguvatiYas O V Avtonomiya Arhivovano 2 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5 Avtonomiya Arhivovano 26 veresnya 2020 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 Avtonomiya Arhivovano 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 12 13 1000 ekz Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2018 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Avtonomiya amp oldid 39987996