www.wikidata.uk-ua.nina.az

Державний устрій Не плутати з формою державного правління Держа вний у стрій англ Forms of government територіальна або

Державний устрій

Не плутати з формою державного правління.

Держа́вний у́стрій (англ. Forms of government) — територіальна або національно-територіальна організація держави, що характеризує просторову організацію влади та державне самовизначення населення (нації), що на ній проживає. Тобто спосіб поділу держави на певні складові частини та розподіл влади між ними. Державний устрій кожної країни зумовлюється її суспільно-політичним ладом. Він відбиває правове становище як держави в цілому, так її окремих складових частин, взаємовідносини між ними.

Форми державного устрою країн світу, станом на 2007 рік:
   Унітарні держави
   Федерації

Державний устрій визначає:

  • принцип поділу території держави на складові елементи;
  • спосіб організації населення на певній території;
  • рівень врахування інтересів національних меншин шляхом надання територіям їхнього проживання певних повноважень щодо територіального самоврядування;
  • наявність або відсутність у складових держави ознак політичної самостійності та державності;
  • взаємовідносини між різними рівнями державних органів влади.

Форми

У сучасному світі існують дві основні, федеративна (складна) й унітарна (проста), та одна додаткова, конфедеративна (союзна), форми державного політичного устрою.

Федеративна

Федеративні держави світу

Складна форма державного устрою, що характеризується наявністю національно-державних утворень (штатів, земель, республік, автономій). Вона утворюється на підставі договору між суб'єктами, кожен з яких зберігає юридично визначену політичну самостійність і ознаки державності. Прикладами таких держав виступають Сполучені Штати Америки, Німеччина, Російська Федерація.

Ознаки федерації:

  1. Територія складається із територій її суб'єктів, які можуть встановлювати власний адміністративно-територіальний поділ.
  2. Два рівня органів державної влади і управління — федерації та її суб'єктів (наприклад, у Російській Федерації — президент РФ, Федеральні збори РФ, уряд РФ, Верховний Суд РФ та ін., а також президенти, законодавчі збори, уряди, верховні суди республік, що входять до складу РФ).
  3. Характерним є двопалатний парламент, в якому одна з палат представляє інтереси суб'єктів федерації.
  4. Законодавство складається із законодавства федерації і законодавства суб'єктів федерації, яке не може суперечити законодавству федерації.
  5. Суб'єкти федерації не є суб'єктами міжнародного права, але у міжнародних договірних відносинах у разі надання відповідних повноважень від федерації суб'єктам федерації останні можуть брати участь у міжнародних договірних відносинах самостійно. Федеральна влада при цьому має виключне право контролювати впровадження зовнішньої політики.
  6. Можливість дворівневої системи судових та правоохоронних органів.
  7. Наявність зовнішніх атрибутів (столиця, прапор, герб, гімн) федерації і суб'єктів федерації.

Федеративні держави класифікуються за різними критеріями.

За способом утворення:

  • Договірні федерації виникають на підставі договору між суб'єктами про створення федеративної держави. Особливістю таких федерацій є те, що суб'єкти федерації в договорі можуть вимагати для себе надання окремих суверенних прав.
  • Конституційні федерації закріплюються в конституції, що приймається суб'єктами федерації чи затверджується ними (наприклад, США 1787 року). В таких федераціях усі їх суб'єкти мають рівний обсяг повноважень.
  • Конституційно-договірні федерації виникають на основі договору і підтверджуються прийняттям конституції (наприклад, Російська Федерація — 1992 року суб'єкти Росія підписали союзний договір з центром, 1993 року на референдумі було затверджено, розроблену на основі цих договорів, Конституцію РФ).

За змістовним критерієм:

    • Територіальні федерації — за основу поділу території на території суб'єктів федерації взято ландшафт місцевості, густоту населення, господарсько-економічні зв'язки та ін. (США, Мексика, Бразилія). Такі федерації є досить стійкими і стабільними.
    • Національні федерації — за основу поділу на суб'єкти взято національний склад населення суб'єктів федерації (колишні СРСР, Чехословаччина, Югославія). Як показала практика, федерації, побудовані за національним критерієм, є нестабільними. Тут завжди є небезпека розбіжностей між національностями, що може призвести до їх розпаду.
    • Змішані федерації — за основу поділу взято обидва попередні критерії (Російська Федерація).

За способами здійснення владних повноважень:

  • Централізовані федерації — їх суб'єкти обмежені у прийнятті рішень на місцевому рівні (Індія, Мексика, Бразилія);
  • Децентралізовані федерації — їх суб'єкти мають широкі повноваження у регулюванні власних внутрішніх питань.

За характером владних повноважень між суб'єктами:

  • Симетричні — всі суб'єкти мають однаковий політико-правовий статус;
  • Асиметричні — суб'єкти мають різний політико-правовий статус.

Унітарна

Унітарні держави світу

Унітарна держава — така форма територіально-адміністративного устрою держави, коли в її складі відсутні інші відокремлені державні утворення. Більшість держав, які існували в минулому й існують сьогодні, є унітарними. Перевагою унітарної держави є ефективність керування, надійного забезпечення державної єдності і цілісності. Прикладами таких держав виступають Франція, Україна, Фінляндія.

Ознаки унітарності держави:

  1. Повна політична єдність на всій її території.
  2. Єдині вищі органи державної влади (глава держави, парламент, уряд, судові органи та ін.), яким підпорядковуються підконтрольні місцеві органи.
  3. Єдиний адміністративно-територіальний поділ. Відсутні відокремлені територіальні утворення, що мають ознаки суверенності.
  4. Єдина для всієї держави система законодавства.
  5. Управління єдиними збройними силами і правоохоронними органами здійснюється центральними органами державної влади.
  6. Єдине громадянство, грошова система.
  7. Одноособове представництво від усієї держави у міжнародних взаємовідносинах на рівні держав.

За ступенем залежності місцевих органів від центральної влади унітарні держави поділяються на:

Україна

Згідно 2 статті Конституції України, основного закону держави, Україна за формою державного устрою є унітарною державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію. На території України відсутні будь-які інші територіальні або національні утворення, територія держави в межах її кордонів є цілісною і недоторканною. Державний устрій України є простим, однак характеризується особливістю, пов'язаною з існуванням Автономної Республіки Крим, якій надано дещо більші права у процесі вирішення питань самоврядування, ніж адміністративно-територіальним одиницям. Після подій Революції Гідності 2014 року, цей статус став приводом для збройної агресії з боку Російської Федерації та взагалі загрозою існування державного ладу.

Інші складні

Деякі автори вважають складними формами державного устрою також конфедерацію, імперію (Британська імперія), унію, співтовариство та співдружність (Співдружність Незалежних Держав). Асоційованість цих форм та збереження повної самостійності суб'єктів ставлять під сумнів існування їх як цілісних держав.

Конфедерація — складна історична форма державного устрою, тимчасовий союз держав, який створюється для досягнення політичних, економічних, культурних та інших цілей, без самостійного наддержавного суверенітету. На початку XXI століття часткові ознаки конфедеративної форми державного устрою присутні в Європейського Союзу. Конфедерації мають нестійкий, перехідний характер — або розпадаються, або еволюціонують у федерацію.

Ознаки конфедерації:

  1. Відсутність спільної для всієї конфедерації єдиної території і державного кордону.
  2. Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.
  3. Відсутність загальних для всієї конфедерації конституції, системи законодавства, громадянства, судової та фінансової систем.
  4. Відсутність суверенітету конфедерації, збереження суверенітету і міжнародно-правового статусу учасників конфедерації.
  5. Наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав.
  6. Рішення загальних конфедеративних органів, прийняте за принципом консенсусу; у разі незгоди з ним членів конфедерації не є обов'язковим і не спричиняє ніяких санкцій (право нуліфікації, тобто відхилення).
  7. Наявність права виходу зі складу конфедерації у кожного з її суб'єктів.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Державний устрій [ 26 січня 2017 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. ↑ Погорілко В. Ф., Бобровник С. В. Державний устрій [ 26 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Література

  • Форма державного устрою // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 817. — ISBN 978-966-937-233-8.
  • Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми: Монографія / За ред. І. О. Кресіної. — К. : Логос, 2009. — 480 с.
  • Борденюк В. Децентралізація державної влади і місцеве самоврядування: поняття, суть та форми (види) // Право України. — К., 2005. — № 1. — С. 21–25.
  • Державний устрій України в системі державного ладу: питання теорії і практики // Держава і право: Збірник наукових праць. — К. : Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2000. — № 6. — С. 359—363.
  • Ідеологія розвитку і вдосконалення державного устрою України. Окремі дискусійні аспекти питання // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. — К., 2000.
  • Любченко П. Реформа територіального устрою як чинник розвитку місцевого самоврядування в Україні // Вісник Академії правових наук України. — Х. : Право, 2005. — № 4(43). — С. 187—197.
  • Лялюк О. Ю. Аспекти здійснення територіальної реформи в Україні // Проблеми законності. — Видавництво Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, 2009. — Вип. 104. — С. 69-77.
  • Малишко М. І. Конституційні основи територіального устрою України. — К., 2002.
  • Нагорна Л. Федеративна ідея в Україні: традиції, сучасне бачення, перспективи // Історичний журнал : журнал. — № 5. — С. 9.
  • Онупрієнко А. Концептуальні питання адміністративно-територіального устрою України // Вісник Академії правових наук України. — Х. : Право, 2008. — № 3(54). — С. 140—142.
  • Проблема формулювання національної ідеї в контексті збереження унітарного державного устрою України // Людина і політика. — К., 2000. — № 3. — С. 76—79.
  • Татаренко Т. М. Адміністративно-територіальний устрій у системі територіальної організації України // Держава і право. — К., 2007. — Вип. 38/2007. — С. 695.
  • Телешун С. О. Державний устрій України : проблеми політики теорії та практики. — Ів.-Фр. : Лілея-НВ, 2000. — 316 с.
  • Кириченко В. М., Куракін О. М.. Теорія держави і права модульний курс : Навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2010. — С. 264. — ISBN 978-611-01-0010-6.
  • (англ.) Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. — Х., 2011.
  • (англ.) Цвік М. В., Петришин О. В., Авраменко Л. В. Загальна теорія держави і права. — Х., 2009.
  • (рос.) Денисов А. И. Сущность и формы государства. — М., 1960.
  • (рос.) Толкачев К. Б., Хабибулин А. Т. Государство: понятие, сущность, типология // Политология. — Уфа, 1995.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne plutati z formoyu derzhavnogo pravlinnya Derzha vnij u strij angl Forms of government teritorialna abo nacionalno teritorialna organizaciya derzhavi sho harakterizuye prostorovu organizaciyu vladi ta derzhavne samoviznachennya naselennya naciyi sho na nij prozhivaye 1 2 Tobto sposib podilu derzhavi na pevni skladovi chastini ta rozpodil vladi mizh nimi Derzhavnij ustrij kozhnoyi krayini zumovlyuyetsya yiyi suspilno politichnim ladom Vin vidbivaye pravove stanovishe yak derzhavi v cilomu tak yiyi okremih skladovih chastin vzayemovidnosini mizh nimi 1 Formi derzhavnogo ustroyu krayin svitu stanom na 2007 rik Unitarni derzhavi Federaciyi Derzhavnij ustrij viznachaye princip podilu teritoriyi derzhavi na skladovi elementi sposib organizaciyi naselennya na pevnij teritoriyi riven vrahuvannya interesiv nacionalnih menshin shlyahom nadannya teritoriyam yihnogo prozhivannya pevnih povnovazhen shodo teritorialnogo samovryaduvannya nayavnist abo vidsutnist u skladovih derzhavi oznak politichnoyi samostijnosti ta derzhavnosti vzayemovidnosini mizh riznimi rivnyami derzhavnih organiv vladi 2 Zmist 1 Formi 1 1 Federativna 1 2 Unitarna 1 2 1 Ukrayina 1 3 Inshi skladni 2 Div takozh 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaFormi RedaguvatiU suchasnomu sviti isnuyut dvi osnovni federativna skladna j unitarna prosta ta odna dodatkova konfederativna soyuzna formi derzhavnogo politichnogo ustroyu 1 Federativna Redaguvati Federativni derzhavi svitu Dokladnishe Federativna derzhavaSkladna forma derzhavnogo ustroyu sho harakterizuyetsya nayavnistyu nacionalno derzhavnih utvoren shtativ zemel respublik avtonomij Vona utvoryuyetsya na pidstavi dogovoru mizh sub yektami kozhen z yakih zberigaye yuridichno viznachenu politichnu samostijnist i oznaki derzhavnosti Prikladami takih derzhav vistupayut Spolucheni Shtati Ameriki Nimechchina Rosijska Federaciya Oznaki federaciyi Teritoriya skladayetsya iz teritorij yiyi sub yektiv yaki mozhut vstanovlyuvati vlasnij administrativno teritorialnij podil Dva rivnya organiv derzhavnoyi vladi i upravlinnya federaciyi ta yiyi sub yektiv napriklad u Rosijskij Federaciyi prezident RF Federalni zbori RF uryad RF Verhovnij Sud RF ta in a takozh prezidenti zakonodavchi zbori uryadi verhovni sudi respublik sho vhodyat do skladu RF Harakternim ye dvopalatnij parlament v yakomu odna z palat predstavlyaye interesi sub yektiv federaciyi Zakonodavstvo skladayetsya iz zakonodavstva federaciyi i zakonodavstva sub yektiv federaciyi yake ne mozhe superechiti zakonodavstvu federaciyi Sub yekti federaciyi ne ye sub yektami mizhnarodnogo prava ale u mizhnarodnih dogovirnih vidnosinah u razi nadannya vidpovidnih povnovazhen vid federaciyi sub yektam federaciyi ostanni mozhut brati uchast u mizhnarodnih dogovirnih vidnosinah samostijno Federalna vlada pri comu maye viklyuchne pravo kontrolyuvati vprovadzhennya zovnishnoyi politiki Mozhlivist dvorivnevoyi sistemi sudovih ta pravoohoronnih organiv Nayavnist zovnishnih atributiv stolicya prapor gerb gimn federaciyi i sub yektiv federaciyi Federativni derzhavi klasifikuyutsya za riznimi kriteriyami Za sposobom utvorennya Dogovirni federaciyi vinikayut na pidstavi dogovoru mizh sub yektami pro stvorennya federativnoyi derzhavi Osoblivistyu takih federacij ye te sho sub yekti federaciyi v dogovori mozhut vimagati dlya sebe nadannya okremih suverennih prav Konstitucijni federaciyi zakriplyuyutsya v konstituciyi sho prijmayetsya sub yektami federaciyi chi zatverdzhuyetsya nimi napriklad SShA 1787 roku V takih federaciyah usi yih sub yekti mayut rivnij obsyag povnovazhen Konstitucijno dogovirni federaciyi vinikayut na osnovi dogovoru i pidtverdzhuyutsya prijnyattyam konstituciyi napriklad Rosijska Federaciya 1992 roku sub yekti Rosiya pidpisali soyuznij dogovir z centrom 1993 roku na referendumi bulo zatverdzheno rozroblenu na osnovi cih dogovoriv Konstituciyu RF Za zmistovnim kriteriyem Teritorialni federaciyi za osnovu podilu teritoriyi na teritoriyi sub yektiv federaciyi vzyato landshaft miscevosti gustotu naselennya gospodarsko ekonomichni zv yazki ta in SShA Meksika Braziliya Taki federaciyi ye dosit stijkimi i stabilnimi Nacionalni federaciyi za osnovu podilu na sub yekti vzyato nacionalnij sklad naselennya sub yektiv federaciyi kolishni SRSR Chehoslovachchina Yugoslaviya Yak pokazala praktika federaciyi pobudovani za nacionalnim kriteriyem ye nestabilnimi Tut zavzhdi ye nebezpeka rozbizhnostej mizh nacionalnostyami sho mozhe prizvesti do yih rozpadu Zmishani federaciyi za osnovu podilu vzyato obidva poperedni kriteriyi Rosijska Federaciya Za sposobami zdijsnennya vladnih povnovazhen Centralizovani federaciyi yih sub yekti obmezheni u prijnyatti rishen na miscevomu rivni Indiya Meksika Braziliya Decentralizovani federaciyi yih sub yekti mayut shiroki povnovazhennya u regulyuvanni vlasnih vnutrishnih pitan Za harakterom vladnih povnovazhen mizh sub yektami Simetrichni vsi sub yekti mayut odnakovij politiko pravovij status Asimetrichni sub yekti mayut riznij politiko pravovij status Unitarna Redaguvati Unitarni derzhavi svitu Dokladnishe Unitarna derzhavaUnitarna derzhava taka forma teritorialno administrativnogo ustroyu derzhavi koli v yiyi skladi vidsutni inshi vidokremleni derzhavni utvorennya 1 Bilshist derzhav yaki isnuvali v minulomu j isnuyut sogodni ye unitarnimi Perevagoyu unitarnoyi derzhavi ye efektivnist keruvannya nadijnogo zabezpechennya derzhavnoyi yednosti i cilisnosti Prikladami takih derzhav vistupayut Franciya Ukrayina Finlyandiya Oznaki unitarnosti derzhavi 2 Povna politichna yednist na vsij yiyi teritoriyi Yedini vishi organi derzhavnoyi vladi glava derzhavi parlament uryad sudovi organi ta in yakim pidporyadkovuyutsya pidkontrolni miscevi organi Yedinij administrativno teritorialnij podil Vidsutni vidokremleni teritorialni utvorennya sho mayut oznaki suverennosti Yedina dlya vsiyeyi derzhavi sistema zakonodavstva Upravlinnya yedinimi zbrojnimi silami i pravoohoronnimi organami zdijsnyuyetsya centralnimi organami derzhavnoyi vladi Yedine gromadyanstvo groshova sistema Odnoosobove predstavnictvo vid usiyeyi derzhavi u mizhnarodnih vzayemovidnosinah na rivni derzhav Za stupenem zalezhnosti miscevih organiv vid centralnoyi vladi unitarni derzhavi podilyayutsya na Centralizovani miscevi organi derzhavnoyi vladi ocholyuyut kerivniki sho priznacheni iz centru i yim pidporyadkovuyutsya organi miscevogo samovryaduvannya Finlyandiya Decentralizovani miscevi organi vladi mayut znachnu samostijnist u virishenni pitan miscevogo zhittya Velika Britaniya Daniya Gruziya Zmishani prisutni oznaki centralizaciyi i decentralizaciyi Yaponiya Turechchina Ukrayina Ukrayina Redaguvati Zgidno 2 statti Konstituciyi Ukrayini osnovnogo zakonu derzhavi Ukrayina za formoyu derzhavnogo ustroyu ye unitarnoyu derzhavoyu suverenitet yakoyi poshiryuyetsya na vsyu yiyi teritoriyu 2 Na teritoriyi Ukrayini vidsutni bud yaki inshi teritorialni abo nacionalni utvorennya teritoriya derzhavi v mezhah yiyi kordoniv ye cilisnoyu i nedotorkannoyu 2 Derzhavnij ustrij Ukrayini ye prostim odnak harakterizuyetsya osoblivistyu pov yazanoyu z isnuvannyam Avtonomnoyi Respubliki Krim yakij nadano desho bilshi prava u procesi virishennya pitan samovryaduvannya nizh administrativno teritorialnim odinicyam 2 Pislya podij Revolyuciyi Gidnosti 2014 roku cej status stav privodom dlya zbrojnoyi agresiyi z boku Rosijskoyi Federaciyi ta vzagali zagrozoyu isnuvannya derzhavnogo ladu Inshi skladni Redaguvati Deyaki avtori vvazhayut skladnimi formami derzhavnogo ustroyu takozh konfederaciyu imperiyu Britanska imperiya uniyu spivtovaristvo ta spivdruzhnist Spivdruzhnist Nezalezhnih Derzhav Asocijovanist cih form ta zberezhennya povnoyi samostijnosti sub yektiv stavlyat pid sumniv isnuvannya yih yak cilisnih derzhav 2 Konfederaciya skladna istorichna forma derzhavnogo ustroyu timchasovij soyuz derzhav yakij stvoryuyetsya dlya dosyagnennya politichnih ekonomichnih kulturnih ta inshih cilej bez samostijnogo nadderzhavnogo suverenitetu Na pochatku XXI stolittya chastkovi oznaki konfederativnoyi formi derzhavnogo ustroyu prisutni v Yevropejskogo Soyuzu Konfederaciyi mayut nestijkij perehidnij harakter abo rozpadayutsya abo evolyucionuyut u federaciyu Oznaki konfederaciyi Vidsutnist spilnoyi dlya vsiyeyi konfederaciyi yedinoyi teritoriyi i derzhavnogo kordonu Vidsutnist zagalnih zakonodavchih organiv i sistemi upravlinnya Vidsutnist zagalnih dlya vsiyeyi konfederaciyi konstituciyi sistemi zakonodavstva gromadyanstva sudovoyi ta finansovoyi sistem Vidsutnist suverenitetu konfederaciyi zberezhennya suverenitetu i mizhnarodno pravovogo statusu uchasnikiv konfederaciyi Nayavnist zagalnogo konfederativnogo organu sho skladayetsya z delegativ suverennih derzhav Rishennya zagalnih konfederativnih organiv prijnyate za principom konsensusu u razi nezgodi z nim chleniv konfederaciyi ne ye obov yazkovim i ne sprichinyaye niyakih sankcij pravo nulifikaciyi tobto vidhilennya Nayavnist prava vihodu zi skladu konfederaciyi u kozhnogo z yiyi sub yektiv Div takozh RedaguvatiAdministrativno teritorialnij ustrij Derzhavnij lad Forma derzhavnogo pravlinnyaPrimitki Redaguvati a b v g Derzhavnij ustrij Arhivovano 26 sichnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 a b v g d e zh Pogorilko V F Bobrovnik S V Derzhavnij ustrij Arhivovano 26 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Literatura RedaguvatiForma derzhavnogo ustroyu Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 817 ISBN 978 966 937 233 8 Administrativno teritorialna reforma v Ukrayini politiko pravovi problemi Monografiya Za red I O Kresinoyi K Logos 2009 480 s Bordenyuk V Decentralizaciya derzhavnoyi vladi i misceve samovryaduvannya ponyattya sut ta formi vidi Pravo Ukrayini K 2005 1 S 21 25 Derzhavnij ustrij Ukrayini v sistemi derzhavnogo ladu pitannya teoriyi i praktiki Derzhava i pravo Zbirnik naukovih prac K Institut derzhavi i prava imeni V M Koreckogo NAN Ukrayini 2000 6 S 359 363 Ideologiya rozvitku i vdoskonalennya derzhavnogo ustroyu Ukrayini Okremi diskusijni aspekti pitannya Zbirnik naukovih prac Ukrayinskoyi Akademiyi derzhavnogo upravlinnya pri Prezidentovi Ukrayini K 2000 Lyubchenko P Reforma teritorialnogo ustroyu yak chinnik rozvitku miscevogo samovryaduvannya v Ukrayini Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini H Pravo 2005 4 43 S 187 197 Lyalyuk O Yu Aspekti zdijsnennya teritorialnoyi reformi v Ukrayini Problemi zakonnosti Vidavnictvo Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini im Yaroslava Mudrogo 2009 Vip 104 S 69 77 Malishko M I Konstitucijni osnovi teritorialnogo ustroyu Ukrayini K 2002 Nagorna L Federativna ideya v Ukrayini tradiciyi suchasne bachennya perspektivi Istorichnij zhurnal zhurnal 5 S 9 Onupriyenko A Konceptualni pitannya administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Visnik Akademiyi pravovih nauk Ukrayini H Pravo 2008 3 54 S 140 142 Problema formulyuvannya nacionalnoyi ideyi v konteksti zberezhennya unitarnogo derzhavnogo ustroyu Ukrayini Lyudina i politika K 2000 3 S 76 79 Tatarenko T M Administrativno teritorialnij ustrij u sistemi teritorialnoyi organizaciyi Ukrayini Derzhava i pravo K 2007 Vip 38 2007 S 695 Teleshun S O Derzhavnij ustrij Ukrayini problemi politiki teoriyi ta praktiki Iv Fr Lileya NV 2000 316 s Kirichenko V M Kurakin O M Teoriya derzhavi i prava modulnij kurs Navchalnij posibnik K Centr uchbovoyi literaturi 2010 S 264 ISBN 978 611 01 0010 6 angl Skakun O F Teoriya derzhavi i prava Pidruchnik H 2011 angl Cvik M V Petrishin O V Avramenko L V Zagalna teoriya derzhavi i prava H 2009 ros Denisov A I Sushnost i formy gosudarstva M 1960 ros Tolkachev K B Habibulin A T Gosudarstvo ponyatie sushnost tipologiya Politologiya Ufa 1995 Posilannya RedaguvatiDerzhavne upravlinnya Derzhavnij ustrij Forma derzhavnogo ustroyu Arhivovano 25 grudnya 2017 u Wayback Machine Formi derzhavnogo ustroyu ponyattya vidi Arhivovano 25 grudnya 2017 u Wayback Machine Klasifikaciya form derzhavnogo ustroyu Arhivovano 16 travnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Derzhavnij ustrij amp oldid 39776550