www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конфедерація У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Конфедера ція лат confœderatio політичний сою

Конфедерація

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Конфедерація (значення).

Конфедера́ція (лат. confœderatio) — політичний союз, кожний член якого зберігає незалежність. Форма державного або соціального устрою. Держава-конфедерація має власні органи державної влади та управління, але водночас створює спеціальні органи для координації діяльності в певних, чітко визначених сферах (насамперед військовій, рідше зовнішньополітичній, економічній та інших сферах). Члени конфедерації зберігають свій державний суверенітет, незалежну систему органів влади, своє законодавство і передають в компетенцію Союзу лише рішення обмеженої кількості питань — найчастіше в області оборони, зовнішньої політики. Рішення щодо загальних для союзних держав питань не обов'язково діють на території кожної, що входить в конфедерацію.

Конфедерація — форма державного устрою, яка зустрічається найрідше. Деякі політологи навіть схильні не вважати конфедерацію повноцінною, справжньою державою. Форма організації центрального уряду при такому державному устрої буде слабкою: центральний орган в конфедерації не володіє безпосередньою юрисдикцією над громадянами держави і діє тільки через суб'єкти, рішення так званих органів спільного управління, які не володіють силою прямої дії. Такі рішення можуть вступити в силу тільки після затвердження центральними органами влади держав-членів конфедерації. У конфедерації немає єдиної вищого законодавчого органу, так само, як і єдиного громадянства. Країни-учасниці конфедерації мають право за бажанням вийти зі складу конфедерації, тобто розірвати конфедеративний договір. Згідно Е.Хейвуду, концепція конфедерації — найслабша форма наднаціонального співробітництва. Вона охоплює будь-які форми взаємодії держав, які зберігають незалежність і суверенітет кожної країни.

Ознаки конфедерації

1. Відсутність загальної для всієї конфедерації території і державного кордону.

2. Відсутність загальних законодавчих органів і системи управління.

3. Відсутність загальної для всіх учасників конституції, законодавства, громадянства, фінансової системи.

4. Відсутність суверенітету конфедерації, але збереження міжнародного статусу учасників.

5. Наявність загального конфедеративного органу, що складається з делегатів суверенних держав.

6. Рішення загальних конфедеративних органів здійснюються за принципом консенсусу.

7. Наявність права виходу зі складу конфедерації.

Держави-конфедерації

Часом термін конфедерація помилково використовується замість федерація. Конфедерація — це країна або утворення, схоже у своїй пірамідальній структурі на федерацію, але з не таким могутнім центральним урядом. Конфедерація може складатися з країн-членів, що тимчасово делегують свій суверенітет, які у своїх повноваженнях можуть вважатися цілком суверенними і залишають право на вихід. Хоча конфедерація це «вільне подружжя», але, дійсно, різниця з федерацією не є виразною.

Через етап конфедерації пройшли США, Нідерланди, Швейцарія, остання конфедерація — Сенегамбія, 1981-1989 роки.

Підписанти Лісабонської угоди, 13 грудня 2007. Лісабонська угода внесла деякі нововведення в основоположний Договір про Європейський Союз

США

Кордони Конфедеративних Штатів Америки та ключові точки початку війни.

США спершу були засновані як конфедерація, підписавши Акт Конфедерації, але пізніше перетворилися на федерацію, ратифікувавши сучасну (з деякими поправками) Конституцію США у 1789 році.
Також, Громадянська війна в Америці почалась із створення Конфедеративних Штатів Америки. 

ЄС

Європейський Союз  можна досить умовно віднести до конфедерації, оскільки це насамперед економічний союз, який складається з ряду країн, які зберігають свій суверенітет. Конституція ЄС була ратифікована не усіма суб'єктами ЄС, а деякі розглядали питання виходу з конфедерації. Це головна ознака конфедерації, коли суб'єкт узгоджує, але не завжди виконує загальні умови, враховуючи свої культурно-історичні традиції, особливості господарювання, території.

Швейцарія

Тривалий час Швейцарія була справжньою конфедерацією, навіть спроба Наполеона Бонапарта перетворити її на цілісну Гельветійську Республіку завершились відновленням її конфедеративного устрою. Зараз Швейцарія незважаючи на те, що в її назві досі зберігається слово «конфедерація» являє собою єдину країну з федеративною формою правління.

Югославія

В період розпаду Югославії вона була перетворена з унітарної країни на конфедеративний Союз Сербії та Чорногорії. Кожна країна могла вільно вийти зі складу цього союзу, чіткого державного та політичного центру цей Союз також не мав, все це мало продемонструвати свободу вибору його засновників, повагу думки кожного з них, та зняти питання розпаду цього державного об'єднання. В 2006 році Союз Сербії та Чорногорії остаточно розпався на Чорногорію та Сербію, а 2008 року Сербія де-факто втратила одну із своїх автономій — Косово.

Також досить спірне питання щодо конфедерального статусу Боснії і Герцеговини. В її конституції зазначено що кожна з вищезазначених країн є ентинентом (самостійною частиною) Боснії і Герцеговини але там чітко не зазначено чи є вони частинами однієї країни чи вони окремі держави. Також досить спірне питання щодо виходу ентинентів із складу Боснії і Герцеговини.

Досить спірне питання щодо конфедеративного статусу Росії: в 1994 році була укладена угода про взаємне делегування повноважень між Росією та Татарстаном, де Татарстан був вказаний як асоційована з Росією конфедеративна держава.

Історія

Історія знає приклади конфедерацій з центральними органами, що володіють як широкими, так і майже чисто формальними повноваженнями. Так на ранньому етапі формування своєї державності, США були конфедерацією з вкрай слабким центром. Ось, що говорилося в декларації на початку «Статей Конфедерації», видані в 1777 році: «Зазначені штати, кожен окремо, укладають між собою міцні дружні союзи з метою спільної оборони, захисту своїх свобод і загального добробуту. Вони з'єднуються один з одним, щоб надавати взаємну допомогу проти будь-яких чужих сил або нападів, спрямованих проти всіх відразу або проти кожного з них окремо, під приводом релігії, суверенітету або чогось іншого».

Таким чином, в цій декларації відбилися такі риси конфедерації як незалежність входять в конфедерацію суб'єктів («кожен окремо») і спільні цілі суб'єктів (самооборона, захист свобод.) При цьому «Статті Конфедерації» були слабкою конституцією: рішення центрального законодавчого органу носили консультативний характер, а деякі штати зберігали повний суверенітет майже з усіх питань. Надалі «Статті Конфедерації» зазнали критики з боку «батьків-засновників».

Найяскравішим прикладом існування конфедерації прийнято вважати Швейцарію. Такий державний устрій вона отримала після того, як 1 серпня 1291 року три швейцарські кантони підписали «Союзний лист». Цікаво, що коли в 1798 році Франція окупувала Швейцарію і перетворила її в унітарну Швейцарську Республіку, унітарний устрій не прижився в колишній конфедерації і вже в 1803 році Франції довелося повернути «відібрану» децентралізовану систему влади. Однак уже в середині XIX століття процес федералізації Швейцарії набрав більших оборотів. Прикладом того може служити придушення спроби сецесії семи кантонів в 1847 році.

Цікаво, що деякі дослідники розмежовують поняття конфедерації і конфедералізму, при цьому вказуючи, що однозначного визначення останнього в літературі ще немає. Так, Грей Еванс і Джеффрі Ньюхем, укладачі авторитетного «Словника міжнародних відносин», дають визначення саме конфедералізм, а не конфедерація. Серед рис цього явища англійські дослідники відзначають наступне. «Конфедералізм, як всі теорії інтеграції, є і процес, і кінцевий стан». «… „Конфедералізм“ прагне задовольнити ті потреби, які виникають від такого впливу „впливу взаємозалежності і глобалізації“, за рахунок спільної роботи держав і їх співпраці». У конфедералізмі можливо змінити «як відносини між частинами, складовими конфедеративного цілого, так і саме це ціле — в тому випадку, якщо ця діяльність переходить певні межі складності».

Визначення Еванса і Ньюхема орієнтується не на якісь теоретичні конструкти, а, перш за все, на аналіз реальної практики функціонування конфедерацій, дослідження «живого» матеріалу. А так як найбільш наочним і цікавим прикладом прояву конфедералізм сьогодні є ЄС, то можна говорити, що сучасне поняття конфедералізм формується в безпосередньому зв'язку з розвитком ЄС, спираючись на такі документи, як Лісабонський договір. Втім, індуктивна методика взагалі характерна для визначення конфедерації. А. Н. Медушевський, наприклад, визначає конфедералізм як міжнародно-правове, а не державне утворення.

Деякі західні вчені пропонують сьогодні дуже широке тлумачення поняття конфедерація, приводячи як приклади існування відомих міжнародних організацій (приклад — ООН). Дійсно, конфедеративний принцип в тій чи іншій мірі відбивається в структурі багатьох міжнародних (наднаціональних організацій). Ці відображення знаходять себе у використанні організаціями двох основних правил — рівність учасників і одноголосне прийняття рішень.

З точки зору З. Махмудова, важлива риса конфедерації — її недовговічний і перехідний характер. Причини розпаду цього державного устрою або перетворення його в іншу форму можуть бути різними і залежать від конкретних історичних та інших обставин. Запорукою успішного існування та функціонування конфедерації є відповідність рівня правосвідомості населення цілям і задачам створених державою.

На сьогоднішній день жодну державу не можна назвати суто конфедеративною. При цьому конфедеративна думка розвивається досить активно. Розвиток ознак конфедерації відбувається не в результаті процесів децентралізації всередині великих держав, а в результаті об'єднання держав.

Інші конфедерації

Примітки

  1. * Конфедерація // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. ISBN 978-966-378-293-5 — С. 572—573.

Джерела та література

Література

  • О. В. Буткевич. Конфедерація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с. ISBN 966-316-039-X
  • Конфедерація // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 248. — ISBN 978-966-937-233-8.
  • О. Задорожній. Асоційована держава // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 43-44. — ISBN 978-966-611-818-2.
  • А. Сіленко. Конфедерація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.359 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання


Це незавершена стаття з політології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Konfederaciya znachennya Konfedera ciya lat confœderatio politichnij soyuz kozhnij chlen yakogo zberigaye nezalezhnist Forma derzhavnogo abo socialnogo ustroyu Derzhava konfederaciya maye vlasni organi derzhavnoyi vladi ta upravlinnya ale vodnochas stvoryuye specialni organi dlya koordinaciyi diyalnosti v pevnih chitko viznachenih sferah nasampered vijskovij ridshe zovnishnopolitichnij ekonomichnij ta inshih sferah Chleni konfederaciyi zberigayut svij derzhavnij suverenitet nezalezhnu sistemu organiv vladi svoye zakonodavstvo i peredayut v kompetenciyu Soyuzu lishe rishennya obmezhenoyi kilkosti pitan najchastishe v oblasti oboroni zovnishnoyi politiki Rishennya shodo zagalnih dlya soyuznih derzhav pitan ne obov yazkovo diyut na teritoriyi kozhnoyi sho vhodit v konfederaciyu Konfederaciya forma derzhavnogo ustroyu yaka zustrichayetsya najridshe Deyaki politologi navit shilni ne vvazhati konfederaciyu povnocinnoyu spravzhnoyu derzhavoyu Forma organizaciyi centralnogo uryadu pri takomu derzhavnomu ustroyi bude slabkoyu centralnij organ v konfederaciyi ne volodiye bezposerednoyu yurisdikciyeyu nad gromadyanami derzhavi i diye tilki cherez sub yekti rishennya tak zvanih organiv spilnogo upravlinnya yaki ne volodiyut siloyu pryamoyi diyi Taki rishennya mozhut vstupiti v silu tilki pislya zatverdzhennya centralnimi organami vladi derzhav chleniv konfederaciyi U konfederaciyi nemaye yedinoyi vishogo zakonodavchogo organu tak samo yak i yedinogo gromadyanstva Krayini uchasnici konfederaciyi mayut pravo za bazhannyam vijti zi skladu konfederaciyi tobto rozirvati konfederativnij dogovir Zgidno E Hejvudu koncepciya konfederaciyi najslabsha forma nadnacionalnogo spivrobitnictva Vona ohoplyuye bud yaki formi vzayemodiyi derzhav yaki zberigayut nezalezhnist i suverenitet kozhnoyi krayini Zmist 1 Oznaki konfederaciyi 2 Derzhavi konfederaciyi 2 1 SShA 2 2 YeS 2 3 Shvejcariya 2 4 Yugoslaviya 3 Istoriya 4 Inshi konfederaciyi 5 Primitki 6 Dzherela ta literatura 6 1 Literatura 7 PosilannyaOznaki konfederaciyi Redaguvati1 Vidsutnist zagalnoyi dlya vsiyeyi konfederaciyi teritoriyi i derzhavnogo kordonu 2 Vidsutnist zagalnih zakonodavchih organiv i sistemi upravlinnya 3 Vidsutnist zagalnoyi dlya vsih uchasnikiv konstituciyi zakonodavstva gromadyanstva finansovoyi sistemi 4 Vidsutnist suverenitetu konfederaciyi ale zberezhennya mizhnarodnogo statusu uchasnikiv 5 Nayavnist zagalnogo konfederativnogo organu sho skladayetsya z delegativ suverennih derzhav 6 Rishennya zagalnih konfederativnih organiv zdijsnyuyutsya za principom konsensusu 7 Nayavnist prava vihodu zi skladu konfederaciyi Derzhavi konfederaciyi RedaguvatiChasom termin konfederaciya pomilkovo vikoristovuyetsya zamist federaciya Konfederaciya ce krayina abo utvorennya shozhe u svoyij piramidalnij strukturi na federaciyu ale z ne takim mogutnim centralnim uryadom Konfederaciya mozhe skladatisya z krayin chleniv sho timchasovo deleguyut svij suverenitet yaki u svoyih povnovazhennyah mozhut vvazhatisya cilkom suverennimi i zalishayut pravo na vihid Hocha konfederaciya ce vilne podruzhzhya ale dijsno riznicya z federaciyeyu ne ye viraznoyu Cherez etap konfederaciyi projshli SShA Niderlandi Shvejcariya ostannya konfederaciya Senegambiya 1981 1989 roki Pidpisanti Lisabonskoyi ugodi 13 grudnya 2007 Lisabonska ugoda vnesla deyaki novovvedennya v osnovopolozhnij Dogovir pro Yevropejskij Soyuz SShA Redaguvati Kordoni Konfederativnih Shtativ Ameriki ta klyuchovi tochki pochatku vijni SShA spershu buli zasnovani yak konfederaciya pidpisavshi Akt Konfederaciyi ale piznishe peretvorilisya na federaciyu ratifikuvavshi suchasnu z deyakimi popravkami Konstituciyu SShA u 1789 roci Takozh Gromadyanska vijna v Americi pochalas iz stvorennya Konfederativnih Shtativ Ameriki YeS Redaguvati Yevropejskij Soyuz mozhna dosit umovno vidnesti do konfederaciyi oskilki ce nasampered ekonomichnij soyuz yakij skladayetsya z ryadu krayin yaki zberigayut svij suverenitet Konstituciya YeS bula ratifikovana ne usima sub yektami YeS a deyaki rozglyadali pitannya vihodu z konfederaciyi Ce golovna oznaka konfederaciyi koli sub yekt uzgodzhuye ale ne zavzhdi vikonuye zagalni umovi vrahovuyuchi svoyi kulturno istorichni tradiciyi osoblivosti gospodaryuvannya teritoriyi Shvejcariya Redaguvati Trivalij chas Shvejcariya bula spravzhnoyu konfederaciyeyu navit sproba Napoleona Bonaparta peretvoriti yiyi na cilisnu Gelvetijsku Respubliku zavershilis vidnovlennyam yiyi konfederativnogo ustroyu Zaraz Shvejcariya nezvazhayuchi na te sho v yiyi nazvi dosi zberigayetsya slovo konfederaciya yavlyaye soboyu yedinu krayinu z federativnoyu formoyu pravlinnya Yugoslaviya Redaguvati V period rozpadu Yugoslaviyi vona bula peretvorena z unitarnoyi krayini na konfederativnij Soyuz Serbiyi ta Chornogoriyi Kozhna krayina mogla vilno vijti zi skladu cogo soyuzu chitkogo derzhavnogo ta politichnogo centru cej Soyuz takozh ne mav vse ce malo prodemonstruvati svobodu viboru jogo zasnovnikiv povagu dumki kozhnogo z nih ta znyati pitannya rozpadu cogo derzhavnogo ob yednannya V 2006 roci Soyuz Serbiyi ta Chornogoriyi ostatochno rozpavsya na Chornogoriyu ta Serbiyu a 2008 roku Serbiya de fakto vtratila odnu iz svoyih avtonomij Kosovo Takozh dosit spirne pitannya shodo konfederalnogo statusu Bosniyi i Gercegovini V yiyi konstituciyi zaznacheno sho kozhna z vishezaznachenih krayin ye entinentom samostijnoyu chastinoyu Bosniyi i Gercegovini ale tam chitko ne zaznacheno chi ye voni chastinami odniyeyi krayini chi voni okremi derzhavi Takozh dosit spirne pitannya shodo vihodu entinentiv iz skladu Bosniyi i Gercegovini Dosit spirne pitannya shodo konfederativnogo statusu Rosiyi v 1994 roci bula ukladena ugoda pro vzayemne deleguvannya povnovazhen mizh Rosiyeyu ta Tatarstanom de Tatarstan buv vkazanij yak asocijovana z Rosiyeyu konfederativna derzhava Istoriya RedaguvatiIstoriya znaye prikladi konfederacij z centralnimi organami sho volodiyut yak shirokimi tak i majzhe chisto formalnimi povnovazhennyami Tak na rannomu etapi formuvannya svoyeyi derzhavnosti SShA buli konfederaciyeyu z vkraj slabkim centrom Os sho govorilosya v deklaraciyi na pochatku Statej Konfederaciyi vidani v 1777 roci Zaznacheni shtati kozhen okremo ukladayut mizh soboyu micni druzhni soyuzi z metoyu spilnoyi oboroni zahistu svoyih svobod i zagalnogo dobrobutu Voni z yednuyutsya odin z odnim shob nadavati vzayemnu dopomogu proti bud yakih chuzhih sil abo napadiv spryamovanih proti vsih vidrazu abo proti kozhnogo z nih okremo pid privodom religiyi suverenitetu abo chogos inshogo Takim chinom v cij deklaraciyi vidbilisya taki risi konfederaciyi yak nezalezhnist vhodyat v konfederaciyu sub yektiv kozhen okremo i spilni cili sub yektiv samooborona zahist svobod Pri comu Statti Konfederaciyi buli slabkoyu konstituciyeyu rishennya centralnogo zakonodavchogo organu nosili konsultativnij harakter a deyaki shtati zberigali povnij suverenitet majzhe z usih pitan Nadali Statti Konfederaciyi zaznali kritiki z boku batkiv zasnovnikiv Najyaskravishim prikladom isnuvannya konfederaciyi prijnyato vvazhati Shvejcariyu Takij derzhavnij ustrij vona otrimala pislya togo yak 1 serpnya 1291 roku tri shvejcarski kantoni pidpisali Soyuznij list Cikavo sho koli v 1798 roci Franciya okupuvala Shvejcariyu i peretvorila yiyi v unitarnu Shvejcarsku Respubliku unitarnij ustrij ne prizhivsya v kolishnij konfederaciyi i vzhe v 1803 roci Franciyi dovelosya povernuti vidibranu decentralizovanu sistemu vladi Odnak uzhe v seredini XIX stolittya proces federalizaciyi Shvejcariyi nabrav bilshih oborotiv Prikladom togo mozhe sluzhiti pridushennya sprobi secesiyi semi kantoniv v 1847 roci Cikavo sho deyaki doslidniki rozmezhovuyut ponyattya konfederaciyi i konfederalizmu pri comu vkazuyuchi sho odnoznachnogo viznachennya ostannogo v literaturi she nemaye Tak Grej Evans i Dzheffri Nyuhem ukladachi avtoritetnogo Slovnika mizhnarodnih vidnosin dayut viznachennya same konfederalizm a ne konfederaciya Sered ris cogo yavisha anglijski doslidniki vidznachayut nastupne Konfederalizm yak vsi teoriyi integraciyi ye i proces i kincevij stan Konfederalizm pragne zadovolniti ti potrebi yaki vinikayut vid takogo vplivu vplivu vzayemozalezhnosti i globalizaciyi za rahunok spilnoyi roboti derzhav i yih spivpraci U konfederalizmi mozhlivo zminiti yak vidnosini mizh chastinami skladovimi konfederativnogo cilogo tak i same ce cile v tomu vipadku yaksho cya diyalnist perehodit pevni mezhi skladnosti Viznachennya Evansa i Nyuhema oriyentuyetsya ne na yakis teoretichni konstrukti a persh za vse na analiz realnoyi praktiki funkcionuvannya konfederacij doslidzhennya zhivogo materialu A tak yak najbilsh naochnim i cikavim prikladom proyavu konfederalizm sogodni ye YeS to mozhna govoriti sho suchasne ponyattya konfederalizm formuyetsya v bezposerednomu zv yazku z rozvitkom YeS spirayuchis na taki dokumenti yak Lisabonskij dogovir Vtim induktivna metodika vzagali harakterna dlya viznachennya konfederaciyi A N Medushevskij napriklad viznachaye konfederalizm yak mizhnarodno pravove a ne derzhavne utvorennya Deyaki zahidni vcheni proponuyut sogodni duzhe shiroke tlumachennya ponyattya konfederaciya privodyachi yak prikladi isnuvannya vidomih mizhnarodnih organizacij priklad OON Dijsno konfederativnij princip v tij chi inshij miri vidbivayetsya v strukturi bagatoh mizhnarodnih nadnacionalnih organizacij Ci vidobrazhennya znahodyat sebe u vikoristanni organizaciyami dvoh osnovnih pravil rivnist uchasnikiv i odnogolosne prijnyattya rishen Z tochki zoru Z Mahmudova vazhliva risa konfederaciyi yiyi nedovgovichnij i perehidnij harakter Prichini rozpadu cogo derzhavnogo ustroyu abo peretvorennya jogo v inshu formu mozhut buti riznimi i zalezhat vid konkretnih istorichnih ta inshih obstavin Zaporukoyu uspishnogo isnuvannya ta funkcionuvannya konfederaciyi ye vidpovidnist rivnya pravosvidomosti naselennya cilyam i zadacham stvorenih derzhavoyu Na sogodnishnij den zhodnu derzhavu ne mozhna nazvati suto konfederativnoyu Pri comu konfederativna dumka rozvivayetsya dosit aktivno Rozvitok oznak konfederaciyi vidbuvayetsya ne v rezultati procesiv decentralizaciyi vseredini velikih derzhav a v rezultati ob yednannya derzhav Inshi konfederaciyi RedaguvatiU Franciyi soyuz organizaciya asociaciya U Rechi Pospolitij politichnij soyuz shlyahti mishan duhovenstva U Yaponiyi serednovichchya i rannogo chasu teritorialnij soyuz dribnoyi znati chi prostolyudu 1 Portal Politologiya Primitki Redaguvati Konfederaciya Kovalenko O Samurajski hroniki Oda Nobunaga Arhivovano 6 zhovtnya 2014 u Wayback Machine K Duh i Litera 2013 960 s z il ISBN 978 966 378 293 5 S 572 573 Dzherela ta literatura RedaguvatiV A Smolij Konfederaciya Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 111 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 A O Silenko Konfederaciya Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Literatura Redaguvati O V Butkevich Konfederaciya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Konfederaciya Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 248 ISBN 978 966 937 233 8 O Zadorozhnij Asocijovana derzhava Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 43 44 ISBN 978 966 611 818 2 A Silenko Konfederaciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 359 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiKonfederaciya Arhivovano 27 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Konfederaciya Arhivovano 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 711 712 1000 ekz Ce nezavershena stattya z politologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Konfederaciya amp oldid 39616035