www.wikidata.uk-ua.nina.az

Югославія JugoslavijaЈугославија 1929 19411945 19921992 2003 1941 1945 окупована Прапор ГербСтолиця БелградФорма правлін

Югославія

Югославія
Jugoslavija
Југославија
↓ 1929–1941
1945–1992
1992–2003
1941–1945: окупована 		↓
Столиця Белград
Форма правління Королівство Югославія,
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Історія
 - Проголошення 1929
 - Вступ до ООН 24 жовтня 1945
 - Конституційна реформа 21 лютого 1974
 - Розпад Югославії 25 червня 1991 — 27 квітня 1992
Валюта Югославський динар
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Югославія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Югославія (значення).
Розташування політичних утворень, відомих як Югославія. Кордони змінювались протягом років

Югосла́вія (серб. Jugoslavija, Југославија) — федеративна держава, яка існувала у XX столітті на Балканському півострові, що у Південній Європі. Основними народами Югославії були серби, хорвати, словенці, боснійці, македонці, чорногорці та албанці. Столицею Югославії був Белград.

Югославія виникла внаслідок падіння Австро-Угорської імперії по завершенню Першої світової війни. Спершу ця держава була королівством, що об'єднало Сербію, Чорногорію і колишні австро-угорські землі Боснії, Хорватії та Словенії. Після Другої світової війни до влади в Югославії прийшли комуністи і вона перетворилася на союзну федеративну республіку, що складалася з шести республік і двох автономій. На початку 1990-х більшість цих республік проголосили незалежність від Белграда, що спричинило низку воєнних конфліктів, відомих як Югославські війни. З 1992 по 2003 роки у складі Югославії залишилися лише дві республіки і дві автономії.

2006 року Югославія остаточно розпалася на Чорногорію та Сербію, а 2008 року Сербія де-факто втратила одну з автономій — Косово.

Історія

Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2016)

Королівство Югославія

Югославію створили 1 грудня 1918 р. спочатку як Королівство сербів, хорватів і словенців, а з жовтня 1929 р. — Югославія (з сербською династією Карагеоргійовичів на чолі).

Міжвоєнну добу в історії Югославії характеризували боротьба партій, встановлення монархічної диктатури короля Олександра Карагеоргійовича (6 січня 1929 р.), вбивство короля у Марселі (9 жовтня 1934 р.), «березневий путч» (27 березня 1941 року) генерала Д. Сімовича тощо.

6 квітня 1941 року війська Третього Рейху та її союзників вторглися на територію Югославії. Король Петро ІІ Карагеоргієвич утік з урядом з країни, а військове командування 18 квітня підписало беззастережну капітуляцію. Територію Югославії розділили між окупантами, а на території колишньої Хорватської бановини (до якої німці пізніше приєднали Боснію й Герцеговину), утворено Хорватську державу, очолену організацією «усташів» і «поґлавніком» Анте Павелічем (10 квітня 1941 р.).

Від середини 1941 р. антинімецьке повстання охопило всю країну. Протягом 1942–1944 рр. у ньому сформувалися дві панівні течії: під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в Лондоні, полковника Дражі Михайловича, антикомуністичного та монархічного напряму (четники), і Народно-визвольне військо Югославії (НВВЮ) під проводом Йосипа Броз Тіто і комуністичної партії. Визвольна боротьба перетворилася на громадянську війну, яка закінчилася перемогою НВВЮ (9 травня 1945 р.) за підтримки союзників і Червоної армії.

У жовтні 1944 через масові напади червоноармійців на громадян Югославії (зокрема, зафіксували 121 зґвалтування, 111 — з убивствами жертви, 1204 пограбування із завданням тілесних ушкоджень) керівники Югославії попросили голову радянської місії генерала Ніколая Корнєєва[ru] вгамувати насильників і розбійників. Той почав кричати про «наклеп» — жоден злочинець не був покараний. Між Й. Броз Тіто та Сталіним «пробігла чорна кішка».

Соціалістична Югославія

Установчі збори, скликані Народним фронтом (під проводом КПЮ), проголосили (29 листопада 1945 р.) Югославію Федеративною Народною Республікою (ФНРЮ), а 30 січня 1946 р. схвалено конституцію ФНРЮ.

Назва
Столиця
Прапор
Герб
Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина
босн. Socijalistička Republika Bosna i Hercegovina
 Сараєво
 
Соціалістична Республіка Хорватія
хорв. Socijalistička Republika Hrvatska
 Загреб
 
Соціалістична Республіка Македонія
мак. Социјалистичка Република Македонија
 Скоп'є
 
Соціалістична Республіка Чорногорія
серб. Socijalistička Republika Crna Gora
 Тітоград*
 
Соціалістична Республіка Сербія
серб. Социјалистичка Република Србија
 Белград
 
Соціалістичний автономний край Косово
серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово
 Приштина
 
Соціалістичний автономний край Воєводина
серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Војводина
 Нові-Сад
 
Соціалістична Республіка Словенія
словен. Socialistična Republika Slovenija
 Любляна
 

КПЮ (від листопада 1952 р. — Союз Комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політ. устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946 р.) та формально перебрала повну владу.

Країна не входила до «Варшавського договору». Політико-економічний лад у країні — дивна суміш комуністичної ідеології та відносного економічного лібералізму. Діяли приватні магазини, ремісники, селяни мали право мати 10 га землі, необмежену кількість худоби.

За спогадами сербського історика, автора 3-х книг про Югославію, Сербію Михайла Рамача (1951 р. н.), він отримав закордонний паспорт та поїхав до Італії у віці 14 років. Працював журналістом в другій половині 1970-х, його редакція могла вільно передплатити «Тайм», «Ньюзвік», «Шпіґель», «Панораму[en]». Безкоштовно отримували «Правду», «Литературную газету», «Огонёк» та купу безглуздих публікацій з Москви, яка тратила шалені гроші на «безглузду пропаганду». Покоління М. Рамача відверто глузувало з московської пропаганди.

Дозволяли писати про окремі негативні явища, піддавати критиці окремі рішення державних органів. Забороняли писати проти політичної системи країни, довічного президента. Не дозволяли засновувати інші партії.

Розпад і мала Югославія

Розпад Югославії

Факторами розпаду Югославської федерації стали смерть Йосипа Тіто (*1892—†1980) і фіаско проведеної його наступниками національної політики, розпад світової соціалістичної системи, сплеск націоналізму в Європі (причому не тільки в країнах Центрально-Східного регіону). У 1990 році у всіх шести республіках СФРЮ були проведені місцеві вибори. Перемогу на них усюди здобули націоналістичні сили.

Зважаючи на наростання національних розбіжностей згідно з заповітом Тіто після його смерті пост президента країни був скасований, а на чолі країни стала Президія, члени якої (глави союзних республік і автономних областей) щорічно змінювали один одного по черзі. Короткочасний економічний підйом в середині 1980-х років закінчився стрімкою інфляцією і розвалом економіки, що призвело до загострення відносин між економічно розвиненішими Сербією, Хорватією і Словенією, та іншими республіками.

У ході громадянської війни і розпаду від Великої Югославії в кінці XX століття відокремилися чотири з шести союзних республік (Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія). Тоді ж на територію спочатку Боснії і Герцеговини, а потім автономного краю Косово були введені миротворчі сили ООН під керівництвом США. Для врегулювання, згідно з рішенням ООН, міжетнічного конфлікту між сербським і албанським населенням Косова край був переведений під протекторат ООН. Тим часом Югославія, в якій на початку XXI століття залишалося дві республіки, перетворилася в Сербію і Чорногорію: з 1992 по 2003 роках — Союзна Республіка Югославія (СРЮ), з 2003 по 2006 роках — конфедеративний Державний Союз Сербії і Чорногорії. Югославія остаточно припинила існування з виходом з союзу Чорногорії 3 червня 2006 р.

Югославсько-українські взаємини

Нові держави

Герб Прапор Назва
офіційна назва 		Форма правління Столиця
Боснія і Герцеговина
босн. Bosna i Hercegovina 		Республіка Сараєво
Північна Македонія
мак. Република Северна Македонија 		Республіка Скоп'є
Сербія
серб. Србија 		Республіка Белград
Словенія
словен. Slovenija 		Республіка Любляна
Хорватія
хорв. Hrvatska 		Республіка Загреб
Чорногорія
чорн. Црна Гора 		Республіка Подгориця
Косово
алб. Kosova 		Республіка (частково визнана) Приштина

Примітки

  1. ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Баран З., Кріль М. Історія Югославії. 1918—1990. Текст лекцій. Львів, 1997.
  • Гродський Й. Положення русинів в Боснії. — Л., 1910
  • Фірак М. Укр. оселі в Юґославії. Ілюстрований календар Рідного слова на 1934. — Дяково, 1933
  • Варґа Д. Кратки исторични препатрунок кнїжовней творчості у нашим народзе // Шветлосц, І. — Руський Керестур, 1952
  • Горбач О. Літ. мова бачвансько-срімських українців («русинів») // ЗНТШ, т. 169, 1962
  • Шевченко Ф. Роль Києва в міжслов'янських зв'язках у XVII—XVIII ст. — К., 1936
  • Ґуць М. Сербохорватська народна пісня на Україні. — К., 1966
  • Ліський Б.З діяльности українських студентів у Хорватії (1920—1945),// Альманах українського народного союзу на рік 1996, Джерзі Ситі-Ню Йорк
  • Ліський Б. Огляд культурно-освитнього життя українців у Боснії (1890—1990), // Українська діаспора число 10, Київ-Чикаго, 1997
  • Ліський Б. Українці у Боснії і Герцеговині,//Альманах видавництва «Гомін України», Торонто,1998
  • Ляшенко Л. З історії співробітництва УРСР і ФНРЮ в галузі культури (1945—1948 pp.). — Дніпропетровськ, 1966
  • Марунчак М. Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Юґославії. — Вінніпеґ, 1969
  • Maklecov A.B. The Ukrainian Question Through Serbian eyes // NEW RUSSIA, London, 1920, Vol.II, 26.
  • Рамач Л. Русини-українці в Юґославії. — Вінніпеґ, 1971
  • Християнський календар. — Руський Керестур, 1970
  • Участь українців у життю юґославських народів // Укр. історик, 4, 1970
  • Шевченко О. Переклади з сербохорватської. — К., 1970
  • Флакер А. Украіинска литература у Хрватскоі. — Заґреб, 1970
  • Руснаци у Войводини од средку XVIII по средок XIX вику // Шветлосц, 2, 1974
  • Каган Т. Укр. оселі в Югославії // Лемківський календар на 1973 р.
  • Мизь Р. Матеріали до історії та історії культури українців у Боснії і Славонії // Нова Думка, 8. — Вуковар, 1974
  • Соц. структура руснаків в Югославії // Шветлосц, 3, 1975
  • Кирилюк Є. Вук Караджич і укр. культура. — К., 1978
  • Пашченко Е., Рашкович С. Дж. Украjинци и српска народна песма // Преводна книжевност. — Беоґрад, 1978
  • Рашкович Дж. Путеви и раскршча наше украjинистике и преводне книжевности са украjинског jезика // Зборник радова. — Тетово, 1978
  • Joukovsky A. Le rôle des Ukrainiens dans la libération nationale des Slaves du Sud dans la deuxième moitié du XIX siècle // Revue des Études Slaves. — Париж, 1978
  • Лабош Ф. История русинох Бачкеj, Сриму и Славониjи 1745—1918. — Вуковар, 1979
  • Ukrajinsko pitanje.-Beograd,1919
  • Nedić M. Ukrajinski problem//Ratnik-sveska IV, Beograd, april 1939
  • Украина во взаимосвязях славянских народов. — К., 1983
  • Biljnja V. Rusini u Vojvodini. Prilog izucavanju istorije rusina Vojvodine (1918—1945). — Новий Сад, 1987
  • Рудяк П. Українсько-хорватські літературні взаємини в XIX—XX ст. — К., 1987
  • Лапшин А. Е. Розпад Югославії: міжнародний аспект // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1999. — Вип. 8. — С. 319—325.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yugoslaviya JugoslavijaЈugoslaviјa 1929 19411945 19921992 2003 1941 1945 okupovana Prapor GerbStolicya BelgradForma pravlinnya Korolivstvo Yugoslaviya Socialistichna Federativna Respublika YugoslaviyaIstoriya Progoloshennya 1929 Vstup do OON 24 zhovtnya 1945 Konstitucijna reforma 21 lyutogo 1974 Rozpad Yugoslaviyi 25 chervnya 1991 27 kvitnya 1992Valyuta Yugoslavskij dinarPoperednik NastupnikKorolivstvo SerbiyaKorolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv HorvatiyaSloveniyaPivnichna MakedoniyaBosniya i GercegovinaFederativna Respublika YugoslaviyaVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu YugoslaviyaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yugoslaviya znachennya Roztashuvannya politichnih utvoren vidomih yak Yugoslaviya Kordoni zminyuvalis protyagom rokiv Yugosla viya serb Jugoslavija Јugoslaviјa federativna derzhava yaka isnuvala u XX stolitti na Balkanskomu pivostrovi sho u Pivdennij Yevropi Osnovnimi narodami Yugoslaviyi buli serbi horvati slovenci bosnijci makedonci chornogorci ta albanci Stoliceyu Yugoslaviyi buv Belgrad Yugoslaviya vinikla vnaslidok padinnya Avstro Ugorskoyi imperiyi po zavershennyu Pershoyi svitovoyi vijni Spershu cya derzhava bula korolivstvom sho ob yednalo Serbiyu Chornogoriyu i kolishni avstro ugorski zemli Bosniyi Horvatiyi ta Sloveniyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni do vladi v Yugoslaviyi prijshli komunisti i vona peretvorilasya na soyuznu federativnu respubliku sho skladalasya z shesti respublik i dvoh avtonomij Na pochatku 1990 h bilshist cih respublik progolosili nezalezhnist vid Belgrada sho sprichinilo nizku voyennih konfliktiv vidomih yak Yugoslavski vijni Z 1992 po 2003 roki u skladi Yugoslaviyi zalishilisya lishe dvi respubliki i dvi avtonomiyi 2006 roku Yugoslaviya ostatochno rozpalasya na Chornogoriyu ta Serbiyu a 2008 roku Serbiya de fakto vtratila odnu z avtonomij Kosovo Zmist 1 Istoriya 1 1 Korolivstvo Yugoslaviya 1 2 Socialistichna Yugoslaviya 1 3 Rozpad i mala Yugoslaviya 2 Yugoslavsko ukrayinski vzayemini 3 Novi derzhavi 4 Primitki 5 Literatura 6 Div takozh 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2016 Korolivstvo Yugoslaviya Redaguvati Dokladnishe Korolivstvo YugoslaviyaYugoslaviyu stvorili 1 grudnya 1918 r spochatku yak Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv a z zhovtnya 1929 r Yugoslaviya z serbskoyu dinastiyeyu Karageorgijovichiv na choli Mizhvoyennu dobu v istoriyi Yugoslaviyi harakterizuvali borotba partij vstanovlennya monarhichnoyi diktaturi korolya Oleksandra Karageorgijovicha 6 sichnya 1929 r vbivstvo korolya u Marseli 9 zhovtnya 1934 r bereznevij putch 27 bereznya 1941 roku generala D Simovicha tosho Rozdil okupovanoyi Yugoslaviyi mizh krayinami okupantami 6 kvitnya 1941 roku vijska Tretogo Rejhu ta yiyi soyuznikiv vtorglisya na teritoriyu Yugoslaviyi Korol Petro II Karageorgiyevich utik z uryadom z krayini a vijskove komanduvannya 18 kvitnya pidpisalo bezzasterezhnu kapitulyaciyu Teritoriyu Yugoslaviyi rozdilili mizh okupantami a na teritoriyi kolishnoyi Horvatskoyi banovini do yakoyi nimci piznishe priyednali Bosniyu j Gercegovinu utvoreno Horvatsku derzhavu ocholenu organizaciyeyu ustashiv i poglavnikom Ante Pavelichem 10 kvitnya 1941 r Vid seredini 1941 r antinimecke povstannya ohopilo vsyu krayinu Protyagom 1942 1944 rr u nomu sformuvalisya dvi panivni techiyi pid provodom voyennogo ministra yugoslavskogo ekzilnogo uryadu v Londoni polkovnika Drazhi Mihajlovicha antikomunistichnogo ta monarhichnogo napryamu chetniki i Narodno vizvolne vijsko Yugoslaviyi NVVYu pid provodom Josipa Broz Tito i komunistichnoyi partiyi Vizvolna borotba peretvorilasya na gromadyansku vijnu yaka zakinchilasya peremogoyu NVVYu 9 travnya 1945 r za pidtrimki soyuznikiv i Chervonoyi armiyi U zhovtni 1944 cherez masovi napadi chervonoarmijciv na gromadyan Yugoslaviyi zokrema zafiksuvali 121 zgvaltuvannya 111 z ubivstvami zhertvi 1204 pograbuvannya iz zavdannyam tilesnih ushkodzhen kerivniki Yugoslaviyi poprosili golovu radyanskoyi misiyi generala Nikolaya Kornyeyeva ru vgamuvati nasilnikiv i rozbijnikiv Toj pochav krichati pro naklep zhoden zlochinec ne buv pokaranij Mizh J Broz Tito ta Stalinim probigla chorna kishka 1 Socialistichna Yugoslaviya Redaguvati Dokladnishe Socialistichna Federativna Respublika YugoslaviyaUstanovchi zbori sklikani Narodnim frontom pid provodom KPYu progolosili 29 listopada 1945 r Yugoslaviyu Federativnoyu Narodnoyu Respublikoyu FNRYu a 30 sichnya 1946 r shvaleno konstituciyu FNRYu Nazva Stolicya Prapor GerbSocialistichna Respublika Bosniya i Gercegovina bosn Socijalisticka Republika Bosna i Hercegovina Sarayevo Socialistichna Respublika Horvatiya horv Socijalisticka Republika Hrvatska Zagreb Socialistichna Respublika Makedoniya mak Sociјalistichka Republika Makedoniјa Skop ye Socialistichna Respublika Chornogoriya serb Socijalisticka Republika Crna Gora Titograd Socialistichna Respublika Serbiya serb Sociјalistichka Republika Srbiјa Belgrad Socialistichnij avtonomnij kraj Kosovo serb Sociјalistichka Autonomna Pokraјina Kosovo Prishtina Socialistichnij avtonomnij kraj Voyevodina serb Sociјalistichka Autonomna Pokraјina Voјvodina Novi Sad Socialistichna Respublika Sloveniya sloven Socialisticna Republika Slovenija Lyublyana KPYu vid listopada 1952 r Soyuz Komunistiv Yugoslaviyi stala yedinoyu politichnoyu partiyeyu i pislya progoloshennya Konstitucijnogo zakonu pro osnovi suspilnogo j polit ustroyu FNRYu ta pro soyuzni organi vladi zminila nizku statej konstituciyi z 1946 r ta formalno perebrala povnu vladu Krayina ne vhodila do Varshavskogo dogovoru Politiko ekonomichnij lad u krayini divna sumish komunistichnoyi ideologiyi ta vidnosnogo ekonomichnogo liberalizmu Diyali privatni magazini remisniki selyani mali pravo mati 10 ga zemli neobmezhenu kilkist hudobi Za spogadami serbskogo istorika avtora 3 h knig pro Yugoslaviyu Serbiyu Mihajla Ramacha 1951 r n vin otrimav zakordonnij pasport ta poyihav do Italiyi u vici 14 rokiv Pracyuvav zhurnalistom v drugij polovini 1970 h jogo redakciya mogla vilno peredplatiti Tajm Nyuzvik Shpigel Panoramu en Bezkoshtovno otrimuvali Pravdu Literaturnuyu gazetu Ogonyok ta kupu bezgluzdih publikacij z Moskvi yaka tratila shaleni groshi na bezgluzdu propagandu Pokolinnya M Ramacha vidverto gluzuvalo z moskovskoyi propagandi Dozvolyali pisati pro okremi negativni yavisha piddavati kritici okremi rishennya derzhavnih organiv Zaboronyali pisati proti politichnoyi sistemi krayini dovichnogo prezidenta Ne dozvolyali zasnovuvati inshi partiyi 1 Rozpad i mala Yugoslaviya Redaguvati Dokladnishe Rozpad Yugoslaviyi Yugoslavski vijni ta Soyuzna Respublika Yugoslaviya Rozpad Yugoslaviyi Faktorami rozpadu Yugoslavskoyi federaciyi stali smert Josipa Tito 1892 1980 i fiasko provedenoyi jogo nastupnikami nacionalnoyi politiki rozpad svitovoyi socialistichnoyi sistemi splesk nacionalizmu v Yevropi prichomu ne tilki v krayinah Centralno Shidnogo regionu U 1990 roci u vsih shesti respublikah SFRYu buli provedeni miscevi vibori Peremogu na nih usyudi zdobuli nacionalistichni sili Zvazhayuchi na narostannya nacionalnih rozbizhnostej zgidno z zapovitom Tito pislya jogo smerti post prezidenta krayini buv skasovanij a na choli krayini stala Prezidiya chleni yakoyi glavi soyuznih respublik i avtonomnih oblastej shorichno zminyuvali odin odnogo po cherzi Korotkochasnij ekonomichnij pidjom v seredini 1980 h rokiv zakinchivsya strimkoyu inflyaciyeyu i rozvalom ekonomiki sho prizvelo do zagostrennya vidnosin mizh ekonomichno rozvinenishimi Serbiyeyu Horvatiyeyu i Sloveniyeyu ta inshimi respublikami U hodi gromadyanskoyi vijni i rozpadu vid Velikoyi Yugoslaviyi v kinci XX stolittya vidokremilisya chotiri z shesti soyuznih respublik Sloveniya Horvatiya Bosniya i Gercegovina Pivnichna Makedoniya Todi zh na teritoriyu spochatku Bosniyi i Gercegovini a potim avtonomnogo krayu Kosovo buli vvedeni mirotvorchi sili OON pid kerivnictvom SShA Dlya vregulyuvannya zgidno z rishennyam OON mizhetnichnogo konfliktu mizh serbskim i albanskim naselennyam Kosova kraj buv perevedenij pid protektorat OON Tim chasom Yugoslaviya v yakij na pochatku XXI stolittya zalishalosya dvi respubliki peretvorilasya v Serbiyu i Chornogoriyu z 1992 po 2003 rokah Soyuzna Respublika Yugoslaviya SRYu z 2003 po 2006 rokah konfederativnij Derzhavnij Soyuz Serbiyi i Chornogoriyi Yugoslaviya ostatochno pripinila isnuvannya z vihodom z soyuzu Chornogoriyi 3 chervnya 2006 r Yugoslavsko ukrayinski vzayemini RedaguvatiDokladnishe Ukrayinsko yugoslavski vidnosiniNovi derzhavi RedaguvatiDokladnishe Pivdenna YevropaGerb Prapor Nazvaoficijna nazva Forma pravlinnya Stolicya Bosniya i Gercegovina bosn Bosna i Hercegovina Respublika Sarayevo Pivnichna Makedoniya mak Republika Severna Makedoniјa Respublika Skop ye Serbiya serb Srbiјa Respublika Belgrad Sloveniya sloven Slovenija Respublika Lyublyana Horvatiya horv Hrvatska Respublika Zagreb Chornogoriya chorn Crna Gora Respublika Podgoricya Kosovo alb Kosova Respublika chastkovo viznana PrishtinaPrimitki Redaguvati a b Orisya Hom yak Tito ne boyavsya ni Gitlera ni Stalina Visokij zamok Lviv 4 5260 za 15 21 sichnya 2015 S 10Literatura RedaguvatiA O Rukkas Yugoslaviya Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 691 695 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Baran Z Kril M Istoriya Yugoslaviyi 1918 1990 Tekst lekcij Lviv 1997 Grodskij J Polozhennya rusiniv v Bosniyi L 1910 Firak M Ukr oseli v Yugoslaviyi Ilyustrovanij kalendar Ridnogo slova na 1934 Dyakovo 1933 Varga D Kratki istorichni prepatrunok knyizhovnej tvorchosti u nashim narodze Shvetlosc I Ruskij Kerestur 1952 Gorbach O Lit mova bachvansko srimskih ukrayinciv rusiniv ZNTSh t 169 1962 Shevchenko F Rol Kiyeva v mizhslov yanskih zv yazkah u XVII XVIII st K 1936 Guc M Serbohorvatska narodna pisnya na Ukrayini K 1966 Liskij B Z diyalnosti ukrayinskih studentiv u Horvatiyi 1920 1945 Almanah ukrayinskogo narodnogo soyuzu na rik 1996 Dzherzi Siti Nyu Jork Liskij B Oglyad kulturno osvitnogo zhittya ukrayinciv u Bosniyi 1890 1990 Ukrayinska diaspora chislo 10 Kiyiv Chikago 1997 Liskij B Ukrayinci u Bosniyi i Gercegovini Almanah vidavnictva Gomin Ukrayini Toronto 1998 Lyashenko L Z istoriyi spivrobitnictva URSR i FNRYu v galuzi kulturi 1945 1948 pp Dnipropetrovsk 1966 Marunchak M Ukrayinci v Rumuniyi Cheho Slovachchini Polshi Yugoslaviyi Vinnipeg 1969 Maklecov A B The Ukrainian Question Through Serbian eyes NEW RUSSIA London 1920 Vol II 26 Ramach L Rusini ukrayinci v Yugoslaviyi Vinnipeg 1971 Hristiyanskij kalendar Ruskij Kerestur 1970 Uchast ukrayinciv u zhittyu yugoslavskih narodiv Ukr istorik 4 1970 Shevchenko O Perekladi z serbohorvatskoyi K 1970 Flaker A Ukraiinska literatura u Hrvatskoi Zagreb 1970 Rusnaci u Vojvodini od sredku XVIII po sredok XIX viku Shvetlosc 2 1974 Kagan T Ukr oseli v Yugoslaviyi Lemkivskij kalendar na 1973 r Miz R Materiali do istoriyi ta istoriyi kulturi ukrayinciv u Bosniyi i Slavoniyi Nova Dumka 8 Vukovar 1974 Soc struktura rusnakiv v Yugoslaviyi Shvetlosc 3 1975 Kirilyuk Ye Vuk Karadzhich i ukr kultura K 1978 Pashchenko E Rashkovich S Dzh Ukrajinci i srpska narodna pesma Prevodna knizhevnost Beograd 1978 Rashkovich Dzh Putevi i raskrshcha nashe ukrajinistike i prevodne knizhevnosti sa ukrajinskog jezika Zbornik radova Tetovo 1978 Joukovsky A Le role des Ukrainiens dans la liberation nationale des Slaves du Sud dans la deuxieme moitie du XIX siecle Revue des Etudes Slaves Parizh 1978 Labosh F Istoriya rusinoh Bachkej Srimu i Slavoniji 1745 1918 Vukovar 1979 Ukrajinsko pitanje Beograd 1919 Nedic M Ukrajinski problem Ratnik sveska IV Beograd april 1939 Ukraina vo vzaimosvyazyah slavyanskih narodov K 1983 Biljnja V Rusini u Vojvodini Prilog izucavanju istorije rusina Vojvodine 1918 1945 Novij Sad 1987 Rudyak P Ukrayinsko horvatski literaturni vzayemini v XIX XX st K 1987 Lapshin A E Rozpad Yugoslaviyi mizhnarodnij aspekt Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1999 Vip 8 S 319 325 Div takozh RedaguvatiSuperprezidentska respublikaPosilannya RedaguvatiYugoslaviya Arhivovano 19 sichnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Yugoslaviya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2108 1000 ekz Panas Fedenko Rec na kn Milovana Dzhilasa Rozmovi z Stalinom 1962 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yugoslaviya amp oldid 39110938