www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словенська мова Слове нська мо ва словен slovenski jezik слов янська мова належить до групи південних слов янських мов П

Словенська мова

Слове́нська мо́ва (словен. slovenski jezik) — слов'янська мова, належить до групи південних слов'янських мов. Поширена у Словенії, Австрії та Італії. Має 49 діалектів, що об'єднуються у 7 основних груп: паннонська, штирійська, каринтійська, верхньокраїнська (горенська), нижньокраїнська (доленська), ровтарська та приморська. На відміну від сербської та хорватської мов, словенська пережила певні інновації, що виражаються:

  • у сильній редукції голосних (mísliti > míslәtә > mislt «мислити»)
  • у частковій (по говірках) утраті середнього роду (jajce «яйце» > jajca (жіночий рід) або jajc (чоловічий рід))
  • у зникненні простих минулих часів
  • діалектному спрощенні або втраті тонічного наголосу
Словенська мова
slovenščina
Поширена в Словенія, Італія, Австрія, Хорватія, Угорщина
Регіон Європа
Носії 2,2 млн.
Писемність латинське письмо
Класифікація

Індоєвропейська

Офіційний статус
Офіційна  Словенія,  Європейський Союз
Регіональна  Італія,  Австрія
Регулює Словенська Академія Науки та Мистецтва
Коди мови
ISO 639-1 sl
ISO 639-2 slv
ISO 639-3 slv
SIL slv
У Вікісловнику є сторінка словенська мова.

Водночас словенська мова зберегла певну кількість архаїчних (давніх) рис, як-от:

У багатьох говірках установилася система трьох типів наголосу: слабкий, середній (у коротких складах) і сильний (у коротких та довгих складах).

Писемність на основі латинки. Найдавніша писемна пам'ятка — Брижинські уривки кінця X-го — початку XI-го століття. Початок літературної мови пов'язаний із протестантизмом, з діяльністю в XVI столітті Приможа Трубара, який перекладав богослужебні книги доленським діалектом. У XVII сторіччі контрреформація загальмувала розвиток словенської літературної мови. Наприкінці XVIII століття зацікавленість мовою зростає (сприяв цьому Марко Похлін), а в середині XIX століття, завдяки діяльності та творчості поета Франце Прешерена та його сучасників остаточно формується сучасна літературна мова.

Історія

Рання Історія

Рукописи Фрайзинга — перший історичний приклад словенської мови

Як і всі слов'янські мови, словенська з'явилася з праслов'янської. Найдавнішим відомим прикладом є рукописи Фрайзинга, відомі словенською, як «Brižinski spomeniki». У цих рукописах було описано територію поширення словенської мови. Ця територія була дещо відмінною, від сучасної області поширення словенської, хоч і була досить не чіткою. На той час словенська була поширена лише на півночі й заході сучасної Словенії, натомість досить поширеною на півдні Австрії та сході Італії.

Вже до 15 століття на півдні Австрії німецька стала більш вживаною за словенську. З'явився майже повністю чіткий кордон між словенською та німецькою. Він проходив по півночі міста Клагенфурт, півдневі Філлаха та охоплював весь схід та південь Гермагора-Прессегера. Цей кордон був майже незмінним до 19 століття, коли відбувся другий етап германізації. Натомість на сході Італії словенська лише поширювалася. У 9-12 століттях вона поширилася на півострів Істрія та місто Трієст.

Середньовіччя

Під час епохи середньовіччя словенська стала мовою села, хоча у містах, які були заселені лише словенцями теж розмовляли словенською. В цей час німецька стала мовою знаті у Словенії, але знать Каринтії та інших словенських регіонів продовжувала спілкуватися словенською. Прикладом використання словенської мови серед знаті можна назвати привітання Бернхардом фон Шпангаймом зі словами «Buge waz primi, gralva Venus!» («Бог з тобою, королево Венеро!») поета Ульріха фон Ліхтенштейна, який в 1238 подорожував Європою в образі Венери.

Перші друковані слова написані словенською «stara pravda» (що означає «старе правосуддя» або «старі закони») були надруковані у Відні 1515 року у текстах німецьких військових, які придушили селянське повстання, ці слова були девізом селян.

Стандартна словенська мова виникла в другій половині 16 століття завдяки роботам словенських лютеранських авторів, які діяли під час протестантської Реформації. Найвидатнішими авторами цього періоду є Прімож Трубар, який написав перші книги словенською мовою, Адам Бохорич — автор першої словенської граматики та Юрій Далматін, який повністю переклав Біблію словенською мовою.

Під кінець років Середньовіччя,до розпаду Австро-Угорщини мовою науки стала німецька, у словенській мові з'явилася безліч німецьких запозичень, адже мовою знаті стала німецька, а словенська залишилася для села.

Новітня Історія

В 19 столітті в словенську мову активно почали запозичувати з Сербської та хорватської. Нові запозичення обґрунтовуються активним поширенням культурних рухів Ілліризму та Панславізму. Більшість цих запозичень залишилися до наших днів, хоча деякі з них згодом були відкинуті. У другій половині 19 століття ці запозичення ще рясніше почали з'являтися у мові, їх активно використовували такі письменники, як Фран Левстік і Йосип Юрчич. Порушили цю тенденцію письменники-модерністи, серед яких була Івана Каркара, які не використовували більшість запозичених слів, а писали розмовною мовою.

Після розпаду Австро-Угорщини та з приходом Королівства Югославії у 1920-30-их роках цей вплив збільшився. Проти цього було багато словенців: нове покоління письменників, інтелігенція, католицькі діячі. Серед таких були автори словенської газети «Sodobnost». Після закінчення другої світової більшість цих запозичень були вилучені, а текст 1910 року виявиться ближчим до сучасної мови, аніж той текст, що був надрукований у 1920-30-их роках.

З 1920 по 1941 рік у Югославії існувала так звана «Словено-сербо-хорватська» мова — сербо-хорватська, яка передбачала паралельне використання словенської поруч з собою. На практиці у державних установах використовувалася лише сербо-хорватська, натомість у публіцистичному житті, на пошті та залізниці та інших соціальних установах використовувалася словенська.

В цей час словенські реґіони ,які опинилися під італійською окупацією піддалися фашистській італізації. З 1923 по 1943рр. будь-яке публічне використання словенської мови було заборонено.

В цей час на словенських землях Австрії відбулася трохи менша ,але теж політика германізації. М'якою ця політика була до Аншлюсу, після якого використання словенської теж було під забороною, що врешті призвело до повної германізації Каринтії і якщо ще в Австро-Угорщині 21% людей розмовляли там словенською, то вже у 1951 р. — 10%, а у 2001 р. лише 2,8%.

Під час другої світової Словенія була розділена між фашистською Італією, Німеччиною та Угорщиною кожна з яких намагалися знищити мову, культуру та націю.

Після закінчення війни Словенія повернулася в Югославії, але влада республіки вже не забороняла мови, а словенська поширилася та стала активно використовуватися в публічному житті. Винятком була Югославська армія, де всі мусили говорити сербо-хорватською.

З приходом незалежності Словенії, словенська стала використовуватися ще більш активно, а у 2004, зі входом в ЄС стала офіційною мовою там.

Абетка

Писемність А.Богорича

Спершу в словенській мові існувала проблема з відсутністю літер для позначення звуків [ʒ], [ʃ] та [tʃ] (тобто фактично українських літер «ж», «ш» і «ч»). У кожний період часу існування мови цю проблему вирішували по-різному:

  • Після Реформації у Європі, на території Словенії користувалися системою писемності А.Богорича, де для позначення цих звуків використовували літери та звукосполучення s [з], ſ [с], z [ц], sh [ж], ſh [ш], zh [ч]. Проте система була не зручною, адже складно було розрізнити з/с, ж/ш на початку слова, якщо вони писалися з великої букви (для «s» і «ſ» форма написання великої літери єдина: «S»).
Дайнчиця
Метелчиця
  • У першій половині XVIII століття користувалися одразу двома способами: дайнчицею та метелчицею, де використовувалися запозичені знаки з кирилиці.
  • Із середини XIX століття в словенській мові використовують систему писемності Лютевіта Гая, створену для сербохорватської мови, хоча дещо видозмінену (виключили літери Ć та Đ), що збереглася до нашого часу. Загалом у словенській мові є 25 літер на латинському письмі (без Q, W, X, Y, натомість з новоутвореними Č, Š, Ž). Також ще існують три диграфи — DŽ, LJ та NJ, хоча на відміну від сербохорватської мови їх не вважають окремими літерами (наприклад, у кросвордах).
Літера звук
МФА 		Відтворення в укр.мові
A a [a] А а
B b [b] Б б
C c [ts] Ц ц
Č č [tʃ] Ч ч
D d [d] Д д
Dž dž [ʤ] Дж дж
E e [e, ɛ] Е е
F f [f] Ф ф
G g [g] Ґ ґ
H h [x] Х х, Г г
I i [i] І і
J j [j] Й й
K k [k] К к
L l [l, w] Л л
Літера звук
МФА 		Відтворення в укр.мові
Lj lj [ʎ] Ьа, Я ,Айа
M m [m] М м
N n [n] Н н
Nj nj [ɲ] Н н (язик до піднебіння)
O o [o, ɔ] О о
P p [p] П п
R r [r] Р р
S s [s] С с
Š š [ʃ] Ш ш
T t [t] Т т
U u [u] У у
V v [v] В в
Z z [z] З з
Ž ž [ʒ] Ж ж

Приклад

«Заповіт» Т.Шевченка словенською мовою (переклав Йосип Абрам)

Примітки

  1. Bogo Grafenauer, Karantanija: izbrane razprave in članki (Ljubljana: Slovenska matica, 2000)
  2. Matičetov, Milko (1993). . Jezik in slovstvo [Language and Literature] (словен.) (Faculty of Arts, University of Ljubljana) (5). Архів оригіналу за 7 листопада 2006. 
  3. Kalin Golob, Monika. Komac, Nataša. Logar, Nataša (2007). Sounds and letters. У Žnidarko, Mito. . European Parliament Information Office for Slovenia, Ministry of Culture of the Republic of Slovenia, Government Office for European Affairs of the Republic of Slovenia. с. 33. ISBN 978-92-823-2350-2. Архів оригіналу|archiveurl= вимагає |url= (довідка) за 11 жовтня 2017. Процитовано 18 грудня 2021. 
  4. Štih, Peter (2000). Slovenski kmečki upor [The Slovene Peasant Revolt]. У Vidic, Marko. Ilustrirana zgodovina Slovencev [The Illustrated History of the Slovenes] (словен.). Mladinska knjiga. с. 142. ISBN 86-11-15664-1. 

Джерела

  • Шевченко Т. Г. Заповіт мовами народів світу. — К. : Наукова думка, 1989.
  • Greenberg, Mark L. (2006). A Short Reference Grammar of Standard Slovene. Kansas: University of Kansas. 
  • Herrity, Peter (2000). Slovene: A Comprehensive Grammar. London: Routledge. ISBN 0415231485. 
  • Jurgec, Peter (2007). Schwa in Slovenian is Epenthetic. Berlin. 
  • Šolar, Jakob (1950). Slovenski pravopis (словен.). Ljubljana: Državna založba Slovenije. 
  • Šuštaršič, Rastislav; Komar, Smiljana; Petek, Bojan (1999). Slovene. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 135–139. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Toporišič, Jože (2001). Slovenski pravopis. Ljubljana: SAZU. 

Посилання

Вікіпедія має розділ
словенською мовою
Glavna stran

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slove nska mo va sloven slovenski jezik slov yanska mova nalezhit do grupi pivdennih slov yanskih mov Poshirena u Sloveniyi Avstriyi ta Italiyi Maye 49 dialektiv sho ob yednuyutsya u 7 osnovnih grup pannonska shtirijska karintijska verhnokrayinska gorenska nizhnokrayinska dolenska rovtarska ta primorska Na vidminu vid serbskoyi ta horvatskoyi mov slovenska perezhila pevni innovaciyi sho virazhayutsya u silnij redukciyi golosnih misliti gt mislәtә gt mislt misliti u chastkovij po govirkah utrati serednogo rodu jajce yajce gt jajca zhinochij rid abo jajc cholovichij rid u zniknenni prostih minulih chasiv dialektnomu sproshenni abo vtrati tonichnogo nagolosuSlovenska movaslovenscinaPoshirena v Sloveniya Italiya Avstriya Horvatiya UgorshinaRegion YevropaNosiyi 2 2 mln Pisemnist latinske pismoKlasifikaciya Indoyevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdennoslov yanskaZahidno pivdennoslov yanska dd dd dd Oficijnij statusOficijna Sloveniya Yevropejskij SoyuzRegionalna Italiya AvstriyaRegulyuye Slovenska Akademiya Nauki ta MistectvaKodi moviISO 639 1 slISO 639 2 slvISO 639 3 slvSIL slvU Vikislovniku ye storinka slovenska mova Vodnochas slovenska mova zberegla pevnu kilkist arhayichnih davnih ris yak ot dvoyina v diyeslovi ta imeni rozriznennya u formah korotkih ta povnih prikmetnikiv dosyagalnij sposib diyeslova U bagatoh govirkah ustanovilasya sistema troh tipiv nagolosu slabkij serednij u korotkih skladah i silnij u korotkih ta dovgih skladah Pisemnist na osnovi latinki Najdavnisha pisemna pam yatka Brizhinski urivki kincya X go pochatku XI go stolittya Pochatok literaturnoyi movi pov yazanij iz protestantizmom z diyalnistyu v XVI stolitti Primozha Trubara yakij perekladav bogosluzhebni knigi dolenskim dialektom U XVII storichchi kontrreformaciya zagalmuvala rozvitok slovenskoyi literaturnoyi movi Naprikinci XVIII stolittya zacikavlenist movoyu zrostaye spriyav comu Marko Pohlin a v seredini XIX stolittya zavdyaki diyalnosti ta tvorchosti poeta France Presherena ta jogo suchasnikiv ostatochno formuyetsya suchasna literaturna mova Zmist 1 Istoriya 1 1 Rannya Istoriya 1 2 Serednovichchya 1 3 Novitnya Istoriya 2 Abetka 3 Priklad 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiRannya Istoriya Redaguvati Rukopisi Frajzinga pershij istorichnij priklad slovenskoyi movi Yak i vsi slov yanski movi slovenska z yavilasya z praslov yanskoyi Najdavnishim vidomim prikladom ye rukopisi Frajzinga vidomi slovenskoyu yak Brizinski spomeniki U cih rukopisah bulo opisano teritoriyu poshirennya slovenskoyi movi Cya teritoriya bula desho vidminnoyu vid suchasnoyi oblasti poshirennya slovenskoyi hoch i bula dosit ne chitkoyu Na toj chas slovenska bula poshirena lishe na pivnochi j zahodi suchasnoyi Sloveniyi natomist dosit poshirenoyu na pivdni Avstriyi ta shodi Italiyi 1 Vzhe do 15 stolittya na pivdni Avstriyi nimecka stala bilsh vzhivanoyu za slovensku Z yavivsya majzhe povnistyu chitkij kordon mizh slovenskoyu ta nimeckoyu Vin prohodiv po pivnochi mista Klagenfurt pivdnevi Fillaha ta ohoplyuvav ves shid ta pivden Germagora Pressegera Cej kordon buv majzhe nezminnim do 19 stolittya koli vidbuvsya drugij etap germanizaciyi Natomist na shodi Italiyi slovenska lishe poshiryuvalasya U 9 12 stolittyah vona poshirilasya na pivostriv Istriya ta misto Triyest Serednovichchya Redaguvati Pid chas epohi serednovichchya slovenska stala movoyu sela hocha u mistah yaki buli zaseleni lishe slovencyami tezh rozmovlyali slovenskoyu V cej chas nimecka stala movoyu znati u Sloveniyi ale znat Karintiyi ta inshih slovenskih regioniv prodovzhuvala spilkuvatisya slovenskoyu Prikladom vikoristannya slovenskoyi movi sered znati mozhna nazvati privitannya Bernhardom fon Shpangajmom zi slovami Buge waz primi gralva Venus Bog z toboyu korolevo Venero poeta Ulriha fon Lihtenshtejna yakij v 1238 podorozhuvav Yevropoyu v obrazi Veneri 2 3 Pershi drukovani slova napisani slovenskoyu stara pravda sho oznachaye stare pravosuddya abo stari zakoni buli nadrukovani u Vidni 1515 roku u tekstah nimeckih vijskovih yaki pridushili selyanske povstannya ci slova buli devizom selyan 4 Standartna slovenska mova vinikla v drugij polovini 16 stolittya zavdyaki robotam slovenskih lyuteranskih avtoriv yaki diyali pid chas protestantskoyi Reformaciyi Najvidatnishimi avtorami cogo periodu ye Primozh Trubar yakij napisav pershi knigi slovenskoyu movoyu Adam Bohorich avtor pershoyi slovenskoyi gramatiki ta Yurij Dalmatin yakij povnistyu pereklav Bibliyu slovenskoyu movoyu Pid kinec rokiv Serednovichchya do rozpadu Avstro Ugorshini movoyu nauki stala nimecka u slovenskij movi z yavilasya bezlich nimeckih zapozichen adzhe movoyu znati stala nimecka a slovenska zalishilasya dlya sela Novitnya Istoriya Redaguvati V 19 stolitti v slovensku movu aktivno pochali zapozichuvati z Serbskoyi ta horvatskoyi Novi zapozichennya obgruntovuyutsya aktivnim poshirennyam kulturnih ruhiv Illirizmu ta Panslavizmu Bilshist cih zapozichen zalishilisya do nashih dniv hocha deyaki z nih zgodom buli vidkinuti U drugij polovini 19 stolittya ci zapozichennya she ryasnishe pochali z yavlyatisya u movi yih aktivno vikoristovuvali taki pismenniki yak Fran Levstik i Josip Yurchich Porushili cyu tendenciyu pismenniki modernisti sered yakih bula Ivana Karkara yaki ne vikoristovuvali bilshist zapozichenih sliv a pisali rozmovnoyu movoyu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini ta z prihodom Korolivstva Yugoslaviyi u 1920 30 ih rokah cej vpliv zbilshivsya Proti cogo bulo bagato slovenciv nove pokolinnya pismennikiv inteligenciya katolicki diyachi Sered takih buli avtori slovenskoyi gazeti Sodobnost Pislya zakinchennya drugoyi svitovoyi bilshist cih zapozichen buli vilucheni a tekst 1910 roku viyavitsya blizhchim do suchasnoyi movi anizh toj tekst sho buv nadrukovanij u 1920 30 ih rokah Z 1920 po 1941 rik u Yugoslaviyi isnuvala tak zvana Sloveno serbo horvatska mova serbo horvatska yaka peredbachala paralelne vikoristannya slovenskoyi poruch z soboyu Na praktici u derzhavnih ustanovah vikoristovuvalasya lishe serbo horvatska natomist u publicistichnomu zhitti na poshti ta zaliznici ta inshih socialnih ustanovah vikoristovuvalasya slovenska V cej chas slovenski regioni yaki opinilisya pid italijskoyu okupaciyeyu piddalisya fashistskij italizaciyi Z 1923 po 1943rr bud yake publichne vikoristannya slovenskoyi movi bulo zaboroneno V cej chas na slovenskih zemlyah Avstriyi vidbulasya trohi mensha ale tezh politika germanizaciyi M yakoyu cya politika bula do Anshlyusu pislya yakogo vikoristannya slovenskoyi tezh bulo pid zaboronoyu sho vreshti prizvelo do povnoyi germanizaciyi Karintiyi i yaksho she v Avstro Ugorshini 21 lyudej rozmovlyali tam slovenskoyu to vzhe u 1951 r 10 a u 2001 r lishe 2 8 Pid chas drugoyi svitovoyi Sloveniya bula rozdilena mizh fashistskoyu Italiyeyu Nimechchinoyu ta Ugorshinoyu kozhna z yakih namagalisya znishiti movu kulturu ta naciyu Pislya zakinchennya vijni Sloveniya povernulasya v Yugoslaviyi ale vlada respubliki vzhe ne zaboronyala movi a slovenska poshirilasya ta stala aktivno vikoristovuvatisya v publichnomu zhitti Vinyatkom bula Yugoslavska armiya de vsi musili govoriti serbo horvatskoyu Z prihodom nezalezhnosti Sloveniyi slovenska stala vikoristovuvatisya she bilsh aktivno a u 2004 zi vhodom v YeS stala oficijnoyu movoyu tam Abetka RedaguvatiDokladnishe Slovenskij alfavit Pisemnist A Bogoricha Spershu v slovenskij movi isnuvala problema z vidsutnistyu liter dlya poznachennya zvukiv ʒ ʃ ta tʃ tobto faktichno ukrayinskih liter zh sh i ch U kozhnij period chasu isnuvannya movi cyu problemu virishuvali po riznomu Pislya Reformaciyi u Yevropi na teritoriyi Sloveniyi koristuvalisya sistemoyu pisemnosti A Bogoricha de dlya poznachennya cih zvukiv vikoristovuvali literi ta zvukospoluchennya s z ſ s z c sh zh ſh sh zh ch Prote sistema bula ne zruchnoyu adzhe skladno bulo rozrizniti z s zh sh na pochatku slova yaksho voni pisalisya z velikoyi bukvi dlya s i ſ forma napisannya velikoyi literi yedina S Dajnchicya MetelchicyaU pershij polovini XVIII stolittya koristuvalisya odrazu dvoma sposobami dajnchiceyu ta metelchiceyu de vikoristovuvalisya zapozicheni znaki z kirilici Iz seredini XIX stolittya v slovenskij movi vikoristovuyut sistemu pisemnosti Lyutevita Gaya stvorenu dlya serbohorvatskoyi movi hocha desho vidozminenu viklyuchili literi C ta Đ sho zbereglasya do nashogo chasu Zagalom u slovenskij movi ye 25 liter na latinskomu pismi bez Q W X Y natomist z novoutvorenimi C S Z Takozh she isnuyut tri digrafi DZ LJ ta NJ hocha na vidminu vid serbohorvatskoyi movi yih ne vvazhayut okremimi literami napriklad u krosvordah Litera zvukMFA Vidtvorennya v ukr moviA a a A aB b b B bC c ts C cC c tʃ Ch chD d d D dDz dz ʤ Dzh dzhE e e ɛ E eF f f F fG g g G gH h x H h G gI i i I iJ j j J jK k k K kL l l w L l Litera zvukMFA Vidtvorennya v ukr moviLj lj ʎ a Ya AjaM m m M mN n n N nNj nj ɲ N n yazik do pidnebinnya O o o ɔ O oP p p P pR r r R rS s s S sS s ʃ Sh shT t t T tU u u U uV v v V vZ z z Z zZ z ʒ Zh zhPriklad Redaguvati Zapovit T Shevchenka slovenskoyu movoyu pereklav Josip Abram OPOROKA Ko umrjem pokopljite Mene na gomili Sredi stepe neizmerne V Ukrajini mili Da bo vzreti sirno polje Dniper in skalovje Da bo cuti kak deroce Mu bubni valovje Ko ponese z Ukrajine Dalec v sinje morje Kri sovrazno v istem hipu Polje in pogorje Vse ostavim ter se dvignem Do Boga v nebesa Zahvalit Ga Do tedaj pa Ne poznam jaz Boga Pokopljite me vstanite In vezi razbijte In s hudobno vrazjo krvjo Prostost okropite Mene pa v druzini novi Prosti in veliki Ne zabite se spomniti Z nezlim tihim slovom Primitki Redaguvati Bogo Grafenauer Karantanija izbrane razprave in clanki Ljubljana Slovenska matica 2000 Maticetov Milko 1993 Od koroskega gralva 1238 do rezijanskega krajaua 1986 Jezik in slovstvo Language and Literature sloven Faculty of Arts University of Ljubljana 5 Arhiv originalu za 7 listopada 2006 Kalin Golob Monika Komac Natasa Logar Natasa 2007 Sounds and letters U Znidarko Mito On Slovene Language European Parliament Information Office for Slovenia Ministry of Culture of the Republic of Slovenia Government Office for European Affairs of the Republic of Slovenia s 33 ISBN 978 92 823 2350 2 Arhiv originalu archiveurl vimagaye url dovidka za 11 zhovtnya 2017 Procitovano 18 grudnya 2021 Stih Peter 2000 Slovenski kmecki upor The Slovene Peasant Revolt U Vidic Marko Ilustrirana zgodovina Slovencev The Illustrated History of the Slovenes sloven Mladinska knjiga s 142 ISBN 86 11 15664 1 Dzherela RedaguvatiShevchenko T G Zapovit movami narodiv svitu K Naukova dumka 1989 Greenberg Mark L 2006 A Short Reference Grammar of Standard Slovene Kansas University of Kansas Herrity Peter 2000 Slovene A Comprehensive Grammar London Routledge ISBN 0415231485 Jurgec Peter 2007 Schwa in Slovenian is Epenthetic Berlin Solar Jakob 1950 Slovenski pravopis sloven Ljubljana Drzavna zalozba Slovenije Sustarsic Rastislav Komar Smiljana Petek Bojan 1999 Slovene Handbook of the International Phonetic Association A guide to the use of the International Phonetic Alphabet Cambridge Cambridge University Press s 135 139 ISBN 0 521 65236 7 doi 10 1017 S0025100300004874 Toporisic Joze 2001 Slovenski pravopis Ljubljana SAZU Posilannya RedaguvatiSlovenska mova Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikipediya maye rozdilslovenskoyu movoyuGlavna stran Slovenska mova na sajti Ethnologue Slovene A language of Slovenia angl Slovenska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Slovenian angl Slovenska mova na sajti WALS Online Language Slovene angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovenska mova amp oldid 39515097