www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панславізм Панславі зм культурна й політична течія ідеологія поширена в державах населених слов янськими народами в осно

Панславізм

Панславі́зм — культурна й політична течія, ідеологія, поширена в державах, населених слов'янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності. Сформувалася в кінці XVIII — першій половині XIX століть. Символами панславізму вважають Національний прапор усіх слов'ян і гімн «Гей, слов'яни», які також були національним гімном і прапором Югославії.

Країни з переважаючим слов'янським населенням (світло-зеленим — Західні слов'яни, зеленим — Східні слов'яни і темно-зеленим — Південні слов'яни

Термін уперше вжив у Чехії Ян Геркель 1826 року.

Поняття «панславізм»: кін. XVIII — поч. XIX ст Редагувати

Політичне поневолення більшості слов'янських народів, ідеї Великої Французької революції та німецького романтизму, слов'янське національне відродження — ці чинники призвели до росту серед освічених кіл західних і південних слов'ян (Й. Добровський (чех), П. Шафарик, Я. Коллар (словаки), Л. Гай (хорват), В. Караджич (серб) та інші) ідеї слов'янської єдності й культурної спільності. Успіхи Російської імперії у війнах проти Туреччини й наполеонівських війнах привели до того, що деякі із слов'янських діячів висували думки про політичну й мовну злуку слов'ян під владою Росії, вважаючи, що остання допоможе слов'янським народам у боротьбі проти чужоземного поневолення (Й. Добровський, Й. Юнгман, Л. Гай та інші). Дехто з них пізніше змінив свої погляди (Л. Гай, Л. Штур, К. Гавличек-Боровський).

Інші прихильники панславізму, головним представником яких був чех Ф. Палацький виступали за збереження Австрійської імперії і за перетворення її на федерацію слов'ян, австрійців та угорців. Після перетворення Австрійської імперії на Австро-Угорщину (1867) Палацький переглянув свою концепцію і взяв участь у організованому від російських панславістів Слов'янському з'їзді 1867 року в Москві.

Проросійська та антиросійська течії Редагувати

Див. також: Російський імперіалізм

Серед поляків, які були під сильним впливом романтичного патріотизму та мрій про відновлення «Великої Польщі», панславістські ідеї викликали дві течії: проросійську (С. Сташиць, Й. М. Гене-Вронський, А. Цешковський) та антиросійську (А. Міцкевич, А. Тов'янський, К. Бродзинський). Останні вважали, що головну роль у злуці слов'ян повинна відігравати Польща.

В самій Росії в кінці 1830-х років у роботах М. Погодіна було висунуто твердження про перевагу слов'ян над іншими народами, «ворожість Заходу», покликання Росії щодо гегемонії у слов'янському світі (проєкти політичного об'єднання слов'ян під егідою Російської імперії розробляли ще у XVIII — на початку XIX столітть А. Самборський, В. Малиновський та інші). Російські слов'янофіли 1840 — 50-х років — К. Аксаков, О. Хом'яков, І. Киреєвський та інші — виступали з ідеєю протиставлення слов'янського православного світу з Росією на чолі до «хворої», безвірної Європи. Теологічні противники слов'янофілів — так звані «західники» (П. Чаадаєв, О. Герцен) — теж не заперечували особливої ролі Росії серед слов'янських народів.

Поразка у Кримській війні 1853—56 років, Польське визвольне повстання 1863 року, загострення східного питання — ці чинники викликали активізацію російських панславістів, що знайшло своє практичне втілення у Слов'янському з'їзді 1867 в Москві та діяльності слов'янських комітетів. Панславістичні ідеї займали вагоме місце в теоретичних шуканнях І. Аксакова, М. Данилевського, К. Леонтьєва, наукових розробках учених-славістів В. Ламанського, О. Міллерата зокрема.

Період найбільшого впливу Редагувати

Найбільший політичний вплив «панславізм» мав у 1870-х роках, завдяки таємній Рейхштадтській угоді (1876) між Російською та Австро-Угорською імперією з розділу балканських провінцій Османської імперії.

В період російсько-турецької війни 1877—1878 років, що послідувала внаслідок цієї угоди, панславізм штучно роздмухувався урядом Росії, слугував виправданням її активних зовнішньополітичних дій (низка представників найвищих державних і військових кіл Росії: граф М. Ігнатьєв, князь В. Черкаський, генерали М. Черняєв, М. Скобелев, Р. Фадєєв — були його прихильниками). Як громадсько-політична течія «панславізм» зустрічав і підозріле ставлення з боку уряду та його ідеологів (К. Победоносцев, М. Катков), а також був підданий критиці з боку ліберальних кіл (О. Пипін, зокрема).

Внутрішня ситуація та зовнішні умови Росії зменшили популярність ідей «панславізму» в кінці 19 століття; вони відродились напередодні Першої світової війни 1914-18 у формі «неославізму» (або «неопанславізму»). Російські неославісти (головний діяч — граф В. Бобринський) разом із діячами інших слов'янських країн (чех К. Крамарж, словенець І. Грабар та ін.) провели слов'янські конгреси у Празі (1908) та Софії (1910), прагнучи досягти міжслов'янського зближення перед можливою німецькою загрозою.

Вплив революційних подій Редагувати

Революційні події 1917 року на деякий час поховали ідеї «панславізму» в Росії; їх гостро засуджували К. Маркс, Ф. Енгельс та В. Ленін. З початком радянсько-німецького етапу другої світової війни 1941-45 років було відновлено стару російську політику щодо слов'ян. У серпні 1941 року у Москві було створено Всеслов'янський комітет. Слов'янські комітети виникли у США, Великій Британії, Канаді за ініціативою та участю комуністів слов'янського походження.

Після першого Всеслов'янського з'їзду в Москві (1941) в 1946 року відбувся Слов'янський конгрес у Белграді, куди з'їхались делегати з усіх слов'янських країн. Після загострення відносин Югославії з СРСР усі слов'янські комітети припинили свою діяльність. Падіння соціалістичної системи й розпад СРСР надали панславістичного забарвлення певним колам та політичним партіям російського суспільства.

Україна та українці в ідеях панславістичного руху Редагувати

В Україні ідеї «панславізму» поширились у першій чверті XIX століття (зокрема, Товариство об'єднаних слов'ян), їх вплив виразно помітний у програмі Кирило-Мефодіївського Братства, серед українських наукових кіл середини XIX століття (М. Максимович, О. Бодянський), а також серед ліберальної частини українського дворянства (Г. Ґалаґан, М. Рігельман та ін.), представники якого брали активну участь у діяльності слов'янських комітетів у Києві та Одесі у 1850—70-х рр.

На українські землі у складі Австрії ідеї «панславізму» проникали як із Заходу, так і з Росії. За прикладом інших слов'янських народів у Львові в 1848 році було створено Галицько-Руську Матицю. Під час Революції 1848-49 років в Австрійській імперії українці Галичини почали налагоджувати контакти зі слов'янськими діячами Австрійської імперії, зокрема взяли участь у Слов'янському конгресі у Празі (червень 1848). Під впливом ідей з Росії частина української інтелігенції стала на шлях москвофільства, яке підтримували російські панславістичні кола. Як згодом щодо гілки промосковських панславістів зазначав Дмитро Дорошенко:

«слов'янські справи в Україні зробились за останні десятиліття не дуже популярними через те, що цими справами займались і ніби взяли в монопольну опіку так звані „слов'янофільські круги“, котрі свій інтерес до слов'янства сполучали з вузьким та нетерпимим московським націоналізмом. Ці казенні слов'янофіли готові були цькувати і душити національний рух як серед слов'янських народів, що вже належали до імперії, як то Українці, Білоруси, Поляки, так і серед решти слов'ян, якими цікавились та яким допомагали різні „Слов'янські доброчинні комітети“ з Росії»

Деякі з провідних українських діячів науки й культури другої половини XIX — початку XX століття, зокрема М. Грушевський, відкрито виступили проти «панславізму», вбачаючи в ньому загрозу для національних інтересів українського народу.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Дорошенко Д. Слов'янський світ у його минулому й сучасному т. 1 Б; 1922 «Українське слово»

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • А. Субботін. Панславізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • А. Суботін. Панславізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.534 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання Редагувати

Панславізм
у сестринських Вікіпроєктах
Файли у Вікісховищі?
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Panslavi zm kulturna j politichna techiya ideologiya poshirena v derzhavah naselenih slov yanskimi narodami v osnovi yakoyi lezhat ideyi pro potrebu yih politichnogo ob yednannya na osnovi etnichnoyi kulturnoyi ta movnoyi spilnosti Sformuvalasya v kinci XVIII pershij polovini XIX stolit Simvolami panslavizmu vvazhayut Nacionalnij prapor usih slov yan i gimn Gej slov yani yaki takozh buli nacionalnim gimnom i praporom Yugoslaviyi Krayini z perevazhayuchim slov yanskim naselennyam svitlo zelenim Zahidni slov yani zelenim Shidni slov yani i temno zelenim Pivdenni slov yaniTermin upershe vzhiv u Chehiyi Yan Gerkel 1826 roku Zmist 1 Ponyattya panslavizm kin XVIII poch XIX st 2 Prorosijska ta antirosijska techiyi 3 Period najbilshogo vplivu 4 Vpliv revolyucijnih podij 5 Ukrayina ta ukrayinci v ideyah panslavistichnogo ruhu 6 Div takozh 7 Primitki 8 Dzherela ta literatura 8 1 Literatura 9 PosilannyaPonyattya panslavizm kin XVIII poch XIX st RedaguvatiPolitichne ponevolennya bilshosti slov yanskih narodiv ideyi Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi ta nimeckogo romantizmu slov yanske nacionalne vidrodzhennya ci chinniki prizveli do rostu sered osvichenih kil zahidnih i pivdennih slov yan J Dobrovskij cheh P Shafarik Ya Kollar slovaki L Gaj horvat V Karadzhich serb ta inshi ideyi slov yanskoyi yednosti j kulturnoyi spilnosti Uspihi Rosijskoyi imperiyi u vijnah proti Turechchini j napoleonivskih vijnah priveli do togo sho deyaki iz slov yanskih diyachiv visuvali dumki pro politichnu j movnu zluku slov yan pid vladoyu Rosiyi vvazhayuchi sho ostannya dopomozhe slov yanskim narodam u borotbi proti chuzhozemnogo ponevolennya J Dobrovskij J Yungman L Gaj ta inshi Dehto z nih piznishe zminiv svoyi poglyadi L Gaj L Shtur K Gavlichek Borovskij Inshi prihilniki panslavizmu golovnim predstavnikom yakih buv cheh F Palackij vistupali za zberezhennya Avstrijskoyi imperiyi i za peretvorennya yiyi na federaciyu slov yan avstrijciv ta ugorciv Pislya peretvorennya Avstrijskoyi imperiyi na Avstro Ugorshinu 1867 Palackij pereglyanuv svoyu koncepciyu i vzyav uchast u organizovanomu vid rosijskih panslavistiv Slov yanskomu z yizdi 1867 roku v Moskvi Prorosijska ta antirosijska techiyi RedaguvatiDiv takozh Rosijskij imperializm Sered polyakiv yaki buli pid silnim vplivom romantichnogo patriotizmu ta mrij pro vidnovlennya Velikoyi Polshi panslavistski ideyi viklikali dvi techiyi prorosijsku S Stashic J M Gene Vronskij A Ceshkovskij ta antirosijsku A Mickevich A Tov yanskij K Brodzinskij Ostanni vvazhali sho golovnu rol u zluci slov yan povinna vidigravati Polsha V samij Rosiyi v kinci 1830 h rokiv u robotah M Pogodina bulo visunuto tverdzhennya pro perevagu slov yan nad inshimi narodami vorozhist Zahodu poklikannya Rosiyi shodo gegemoniyi u slov yanskomu sviti proyekti politichnogo ob yednannya slov yan pid egidoyu Rosijskoyi imperiyi rozroblyali she u XVIII na pochatku XIX stolitt A Samborskij V Malinovskij ta inshi Rosijski slov yanofili 1840 50 h rokiv K Aksakov O Hom yakov I Kireyevskij ta inshi vistupali z ideyeyu protistavlennya slov yanskogo pravoslavnogo svitu z Rosiyeyu na choli do hvoroyi bezvirnoyi Yevropi Teologichni protivniki slov yanofiliv tak zvani zahidniki P Chaadayev O Gercen tezh ne zaperechuvali osoblivoyi roli Rosiyi sered slov yanskih narodiv Porazka u Krimskij vijni 1853 56 rokiv Polske vizvolne povstannya 1863 roku zagostrennya shidnogo pitannya ci chinniki viklikali aktivizaciyu rosijskih panslavistiv sho znajshlo svoye praktichne vtilennya u Slov yanskomu z yizdi 1867 v Moskvi ta diyalnosti slov yanskih komitetiv Panslavistichni ideyi zajmali vagome misce v teoretichnih shukannyah I Aksakova M Danilevskogo K Leontyeva naukovih rozrobkah uchenih slavistiv V Lamanskogo O Millerata zokrema Period najbilshogo vplivu RedaguvatiNajbilshij politichnij vpliv panslavizm mav u 1870 h rokah zavdyaki tayemnij Rejhshtadtskij ugodi 1876 mizh Rosijskoyu ta Avstro Ugorskoyu imperiyeyu z rozdilu balkanskih provincij Osmanskoyi imperiyi V period rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv sho posliduvala vnaslidok ciyeyi ugodi panslavizm shtuchno rozdmuhuvavsya uryadom Rosiyi sluguvav vipravdannyam yiyi aktivnih zovnishnopolitichnih dij nizka predstavnikiv najvishih derzhavnih i vijskovih kil Rosiyi graf M Ignatyev knyaz V Cherkaskij generali M Chernyayev M Skobelev R Fadyeyev buli jogo prihilnikami Yak gromadsko politichna techiya panslavizm zustrichav i pidozrile stavlennya z boku uryadu ta jogo ideologiv K Pobedonoscev M Katkov a takozh buv piddanij kritici z boku liberalnih kil O Pipin zokrema Vnutrishnya situaciya ta zovnishni umovi Rosiyi zmenshili populyarnist idej panslavizmu v kinci 19 stolittya voni vidrodilis naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni 1914 18 u formi neoslavizmu abo neopanslavizmu Rosijski neoslavisti golovnij diyach graf V Bobrinskij razom iz diyachami inshih slov yanskih krayin cheh K Kramarzh slovenec I Grabar ta in proveli slov yanski kongresi u Prazi 1908 ta Sofiyi 1910 pragnuchi dosyagti mizhslov yanskogo zblizhennya pered mozhlivoyu nimeckoyu zagrozoyu Vpliv revolyucijnih podij RedaguvatiRevolyucijni podiyi 1917 roku na deyakij chas pohovali ideyi panslavizmu v Rosiyi yih gostro zasudzhuvali K Marks F Engels ta V Lenin Z pochatkom radyansko nimeckogo etapu drugoyi svitovoyi vijni 1941 45 rokiv bulo vidnovleno staru rosijsku politiku shodo slov yan U serpni 1941 roku u Moskvi bulo stvoreno Vseslov yanskij komitet Slov yanski komiteti vinikli u SShA Velikij Britaniyi Kanadi za iniciativoyu ta uchastyu komunistiv slov yanskogo pohodzhennya Pislya pershogo Vseslov yanskogo z yizdu v Moskvi 1941 v 1946 roku vidbuvsya Slov yanskij kongres u Belgradi kudi z yihalis delegati z usih slov yanskih krayin Pislya zagostrennya vidnosin Yugoslaviyi z SRSR usi slov yanski komiteti pripinili svoyu diyalnist Padinnya socialistichnoyi sistemi j rozpad SRSR nadali panslavistichnogo zabarvlennya pevnim kolam ta politichnim partiyam rosijskogo suspilstva Ukrayina ta ukrayinci v ideyah panslavistichnogo ruhu RedaguvatiV Ukrayini ideyi panslavizmu poshirilis u pershij chverti XIX stolittya zokrema Tovaristvo ob yednanih slov yan yih vpliv virazno pomitnij u programi Kirilo Mefodiyivskogo Bratstva sered ukrayinskih naukovih kil seredini XIX stolittya M Maksimovich O Bodyanskij a takozh sered liberalnoyi chastini ukrayinskogo dvoryanstva G Galagan M Rigelman ta in predstavniki yakogo brali aktivnu uchast u diyalnosti slov yanskih komitetiv u Kiyevi ta Odesi u 1850 70 h rr Na ukrayinski zemli u skladi Avstriyi ideyi panslavizmu pronikali yak iz Zahodu tak i z Rosiyi Za prikladom inshih slov yanskih narodiv u Lvovi v 1848 roci bulo stvoreno Galicko Rusku Maticyu Pid chas Revolyuciyi 1848 49 rokiv v Avstrijskij imperiyi ukrayinci Galichini pochali nalagodzhuvati kontakti zi slov yanskimi diyachami Avstrijskoyi imperiyi zokrema vzyali uchast u Slov yanskomu kongresi u Prazi cherven 1848 Pid vplivom idej z Rosiyi chastina ukrayinskoyi inteligenciyi stala na shlyah moskvofilstva yake pidtrimuvali rosijski panslavistichni kola Yak zgodom shodo gilki promoskovskih panslavistiv zaznachav Dmitro Doroshenko slov yanski spravi v Ukrayini zrobilis za ostanni desyatilittya ne duzhe populyarnimi cherez te sho cimi spravami zajmalis i nibi vzyali v monopolnu opiku tak zvani slov yanofilski krugi kotri svij interes do slov yanstva spoluchali z vuzkim ta neterpimim moskovskim nacionalizmom Ci kazenni slov yanofili gotovi buli ckuvati i dushiti nacionalnij ruh yak sered slov yanskih narodiv sho vzhe nalezhali do imperiyi yak to Ukrayinci Bilorusi Polyaki tak i sered reshti slov yan yakimi cikavilis ta yakim dopomagali rizni Slov yanski dobrochinni komiteti z Rosiyi 1 Deyaki z providnih ukrayinskih diyachiv nauki j kulturi drugoyi polovini XIX pochatku XX stolittya zokrema M Grushevskij vidkrito vistupili proti panslavizmu vbachayuchi v nomu zagrozu dlya nacionalnih interesiv ukrayinskogo narodu Div takozh RedaguvatiPanslov yanski kolori Mizhslov yanska mova Slov yanoznavstvo Slov yanofilstvo Ekspansionistskij nacionalizm Mizhnarodna organizaciya Chehoslovakizm Illirizm Panserbizm Panellinizm Panafrikanizm Pangermanizm Yevroslavizm NeoslavizmPrimitki Redaguvati Doroshenko D Slov yanskij svit u jogo minulomu j suchasnomu t 1 B 1922 Ukrayinske slovo Dzherela ta literatura RedaguvatiSimonenko R G Panslavizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 49 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Redaguvati A Subbotin Panslavizm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 A Subotin Panslavizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 534 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiPanslavizmu sestrinskih Vikiproyektah nbsp Fajli u Vikishovishi Panslavizm Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Panslavizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1285 1286 1000 ekz Panslavizm desho z istoriyi pitannya Ukrayinska pravda Zhurnal Panslavist ros G Rokina Panslavizm Rokina G Teoriya ta praktika slov yanskoyi vzayemnosti v istoriyi slovacko rosijskih stosunkiv XIX st Kazan 2005 s 5 30 ros Donchev Stoyan Slov yanska ideya v XXI stolitti 1 ros G V Rokina Slovaki ta Prazkij z yizd 1848 roku Rosijska akademiya nauk Leksografichnij seminar kabinet Slov yanskij svit Slov yanskij ruh XIX XX stolit z yizdi kongresi naradi manifesti zvernennya M 1998g s 29 48 ros Dyakov V A Polyaki na Prazkomu z yizdi 1848 roku Arhivovano 17 travnya 2013 u Wayback Machine Rosijska akademiya nauk Leksografichnij seminar kabinet Slov yanskij svit Slov yanskij ruh XIX XX stolit z yizdi kongresi naradi manifesti zvernennya M 1998g s 49 56 ros G V Rokina Pro Traktat Lyudovita Shtura Slov yanstvo ta svit majbutnogo Naperedodni z yizdu 1867 r Arhivovano 20 lyutij 2014 u Wayback Machine Rosijska akademiya nauk Leksografichnij seminar kabinet Slov yanskij svit Slov yanskij ruh XIX XX stolit z yizdi kongresi naradi manifesti zvernennya M 1998g s 73 94 ros A Luzan Sim etapiv mizhnarodnogo slov yanskogo ruhu kortka istorichna dovidka ros G V Slov yanskij ruh XIX XX stolit z yizdi kongresi naradi manifesti zvernennya Peredmova M Yu Dostal Rosijska akademiya nauk Leksografichnij seminar kabinet Slov yanskij svit Slov yanskij ruh XIX XX stolit M 1998g ros Engels Fridrih Demokratichnij panslavizm Neue Rheinische Zeitung 222 i 223 15 i 16 lyutogo 1849 r ros Georgiyev P V Rosijskij panslavizm XIX veka ta antichna demokratiya koncepciya politiyi M S Kutorgi Vcheni zapiski Kazanskogo derzhavnogo universitetu Seriya Gumanitarni nauki 2008 T 150 kn 1 C 214 218 ros Pan Slavism in Columbia Encyclopedia angl Pan Slavism in Encyclopedia of the United Nations and International Agreements by Edmund Jan Osmanczyk angl Nicholas Valentine Riasanovsky A History of Russia p 450 Oxford University Press US 2006 ISBN 0 19 512179 1 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Panslavizm amp oldid 39580609