www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ідеологія Ідеоло гія грец ιδεολογία від Ιδεα прообраз ідея і λογος слово розум вчення буквально вчення про ідеї організо

Ідеологія

Ідеоло́гія (грец. ιδεολογία, від Ιδεα — прообраз, ідея, і λογος — слово, розум, вчення, буквально вчення про ідеї) — організована у систему сукупність ідей у формі соціально-економічних моделей, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій тощо.

Загальні визначення

Ідеологія — система концептуально оформлених ідей, переконань, цінностей та установок, що виражають інтереси різних соціальних груп, класів, товариств, в яких усвідомлюються і оцінюються відносини людей до дійсності і один до одного, соціальні проблеми і конфлікти, а також містяться цілі (програми) соціальної діяльності, спрямованої на закріплення або зміну існуючих суспільних відносин.

Ідеологія — система політичних, правових, етичних, художніх, релігійних, філософських поглядів. Ідеологія разом із суспільною психологією, яка включає буденні, емпіричні погляди, що виникли стихійно, суспільні почуття, настрої, звички, входить до складу суспільної свідомості.

Ідеологія служить для того, щоб або запропонувати зміни в суспільстві або зберегти відданість певному набору ідеалів, якщо в суспільстві вже склався конформізм. Ідеології є сукупністю абстрактних засад, якими суспільство послуговується в трактуванні громадських справ, і, таким чином, вони займають визначне місце в політиці. Кожна політична чи економічна тенденція ґрунтується на певній ідеології, без огляду на те, чи виражена вона явно в певній обдуманій системі. Ідеологія це те, як суспільство бачить та інтерпретує світ.

Ідеології, що прагнуть до змін у суспільстві називають радикальними, революційними, ідеології, що прагнуть до збереження традицій суспільства, називають консервативними, реакційними. Ідеології, що приносять шкоду, називають деструктивними.

Аналіз

Марксизм-ленінізм

Вперше наукове з'ясування суті ідеології, її ролі в суспільному житті дав марксизм-ленінізм, який довів, що ідеологія — явище надбудовного характеру і є відображенням в свідомості людей їхнього суспільного буття. Особливістю ідеології є те, що зміни, які відбуваються у виробництві, відображаються в ній не безпосередньо, а через базис, через призму інтересів певних класів. Ідеологія має класовий характер, а ідеологічна боротьба є однією з форм класової боротьби. Ідеологія відіграє величезну роль у житті суспільства, прискорюючи (передова ідеологія) або гальмуючи (реакційна ідеологія) його розвиток.

Панівна ідеологія в суспільстві визначається інтересами панівного класу та способом виробництва. У феодальному суспільстві, наприклад, панівною є релігійна ідеологія, тоді як для капіталістичного способу виробництва характерні ліберальна та соціал-демократична ідеології.

Альтюссер

Марксистський філософ Луї Альтюссер побудував свою теорію ідеології, яка виходить із його переконання, що бажання, сподівання, судження людини є продуктами її життя в суспільстві. Самоусвідомлення людини визначається тією роллю, яку нав'язує їй суспільство: сім'я, засоби масової інформації, релігійні організації, система освіти тощо. Загалом усі ці інституції утворюють ідеологічний державний апарат.

Незважаючи на різні форми, які може мати ідеологія, її структури й функції залишаються незмінними, або як сформулював Альтюссер: «ідеологія не має історії». Однак, конкретні ідеології мають історію, що відображає класову боротьбу в суспільстві.

Політична ідеологія

Термін «ідеологія» у науковий обіг у 1796 році увів французький філософ Дестютт де Трасі, бажаючи запровадити нову науку про ідеї. З цієї спроби нічого не вийшло, і над групою Трасі потішалися, особливо Наполеон, використовуючи слово «ідеолог» для осміювання людей, що марнують час на безплідні справи. Пізніше цей термін забули, і тільки в 1845 році він виплив у праці Маркса і Енгельса «Німецька ідеологія» як сфера загальних ідей — «…мораль, релігія, метафізика та інша ідеологія». А в праці «До критики політичної економії» Маркс узагальнив його як «юридичні, релігійні, художні, філософські, словом ідеологічні форми». І вже потім, особливо в працях Леніна, ідеологія стала зброєю пролетаріату як методика класової боротьби.

Погляди Амосова

Сьогоднішнє розуміння терміну ідеологія охарактеризував Микола Амосов у своїй праці «Ідеологія для України»: «Ідеологія — це словесна модель, що передбачає оцінки і дії для громадянина і держави, і що отримала розповсюдження у суспільстві. Вона закликана розставити людей, визначити їхні стосунки і втовкмачити, що все робиться правильно — для них і для майбутніх поколінь, а тепер ще і для природи»[джерело?].

Відірвавшись від тваринного світу, людина взяла з собою багато старих якостей і звичок (інстинктів), але отримала й нові — надію на краще майбутнє, здатність фантазувати, цінувати не тільки матеріальне, але і те, що важко окреслити, але просто назвати — духовне життя. А тому заради надій на краще, заради виконання певних нематеріальних принципів людина погоджується на власну експлуатацію у суспільстві. Це і стало тією основою, стержнем, завдяки якому і можлива побудова держави як відокремленого від іншого світу племінного, національного або наднаціонального острівця.

Цей сплав віртуальних можливостей, сьогоденних виконань, узгоджених зі ступенем експлуатації в даному суспільстві, і є тим, що називають ідеологією. Отже: «Ідеологія — державний міф про здійснення у майбутньому мрій усередненої людини, втілення в життя, або ознаки початку такого втілення певних принципів, що примирює людей з напрямком і ступенем їхньої експлуатації в даному суспільстві»[джерело?]. Без ідеології державу не побудувати, бо це буде об'єднання окремих груп, що постійно конфліктуватимуть між собою, незадоволених своїм станом і місцем на вертикалі взаємної експлуатації.

Ідеологія не є принципом справедливості, вона дає відчуття справедливості, що далеко не одне і те ж саме. Ідеологія примирює громадян, об'єднує їх і направляє незадоволення на обраний об'єкт.

Людвіг фон Мізес про ідеологію

Людвіг фон Мізес (1881 - 1973), економіст Австрійської школи, засновник неолібералізму, у своєму magnum opus "Людська діяльність: Трактат з економічної теорії", дав таке визначення ідеології:

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
Ідеологія - це сукупність наших теорій відносно індивідуальної поведінки і суспільних відносин. Й світогляд, й ідеологія виходять за рамки обмежень, які накладаються на чисто нейтральне й академічне дослідження речей як вони є. Вони є не просто науковими теоріями, а доктринами про належне, тобто про кінцеві цілі, до яких має прагнути людина у своїх земних справах. ...

Ідеології, прийняті громадською думкою, ще більшою мірою є зараженими недосконалістю людського розуму. Зазвичай вони являють собою еклектичне поєднання ідей, абсолютно не сумісними одна з одною. Вони не здатні витримати логічну перевірку свого змісту. Їхня непослідовність є непоправною й не дозволяє поєднати різні частини у систему ідей, сумісними одна з одною.

Різновиди політичної ідеології

Див. також

Примітки

  1. Althusser, L. (1970), «Ideology and Ideological State Apparatuses», 150.
    переклад: Альтюссер Л. Ідеологія та державні ідеологічні апарати [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Спільне. 1 вересня 2015.
  2. Kennedy, Emmet (1979) «Ideology» from Destutt De Tracy to Marx, Journal of the History of Ideas, Vol. 40, No. 3 (Jul.–Sep., 1979), pp. 353—368 http://www.jstor.org/pss/2709242
  3. К. Маркс, Ф. Энгельс. Немецкая идеология. Сочинения. Т.1. Издание второе. М., 1955, с.31-34
  4. Маркс К., Енгельс Ф. Вибрані твори, т. 1. К., 1955

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ідеологія

Джерела

  • В. Лісовий. Ідеологія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х. : Право, 2015
  • Ідеологія правова [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — С. 659. — ISBN 966-7492-00-8.
  • Ідеологія [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ
  • Шайгородський Ю. Ж. Ідеологія, міфологія і символізація політичного простору / Ю. Ж. Шайгородський // Політичний менеджмент. Спецвипуск. — 2010. — C.53-61.
  • Політологічний енциклопедичний словник. — К.: Генеза, 1997, с.140 — 141
  • Лісовий В. Ідеологія // Філософський енциклопедичний словник / за ред. В. І. Шинкарука. — К. : Абрис. 2002. — C. 235—236.
  • Баранівський В. Ф. Ідеології та війни в сучасному світі: огляд актуальних проблем / В. Ф. Баранівський // Філософія і політологія в контексті сучасної культури. — 2014. — Вип. 8. — С. 7-11.
  • Владленова І. В. Концептуальне оформлення поняття «ідеологія»: філософські підходи // Вісник НЮаУ ім. Ярослава Мудрого. — 2014. — № 2. — С.50-57.
  • Культура. Ідеологія. Особистість.: Методолого-світоглядний аналіз. Губерський Л., Андрущенко В., Михальченко М. 2-е вид. К.: Знання України, 2005. 580 с.

Німецько- та англомовні

  • Christian Duncker (Hg.): Ideologiekritik Aktuell — Ideologies Today. Bd. 1. London 2008,. ISBN 978-1-84790-015-9
  • : Kritische Reflexionen Des Ideologiebegriffes, 2006, ISBN 1-903343-88-7
  • Minar, David M. (1961) «Ideology and Political Behavior», Midwest Journal of Political Science. Midwest Political Science Association.
  • Mullins, Willard A. (1972) «On the Concept of Ideology in Political Science.» The American Political Science Review. American Political Science Association.
  • Pinker, Steven. (2002) «The Blank Slate: The Modern Denial of Human Nature.» New York: Penguin Group, Inc. ISBN 0-670-03151-8
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ideolo giya grec ideologia vid Idea proobraz ideya i logos slovo rozum vchennya bukvalno vchennya pro ideyi organizovana u sistemu sukupnist idej u formi socialno ekonomichnih modelej nastanov gasel programnih dokumentiv partij filosofskih koncepcij tosho Zmist 1 Zagalni viznachennya 2 Analiz 2 1 Marksizm leninizm 2 2 Altyusser 3 Politichna ideologiya 3 1 Poglyadi Amosova 3 2 Lyudvig fon Mizes pro ideologiyu 3 3 Riznovidi politichnoyi ideologiyi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 Dzherela 7 1 Nimecko ta anglomovniZagalni viznachennya RedaguvatiIdeologiya sistema konceptualno oformlenih idej perekonan cinnostej ta ustanovok sho virazhayut interesi riznih socialnih grup klasiv tovaristv v yakih usvidomlyuyutsya i ocinyuyutsya vidnosini lyudej do dijsnosti i odin do odnogo socialni problemi i konflikti a takozh mistyatsya cili programi socialnoyi diyalnosti spryamovanoyi na zakriplennya abo zminu isnuyuchih suspilnih vidnosin Ideologiya sistema politichnih pravovih etichnih hudozhnih religijnih filosofskih poglyadiv Ideologiya razom iz suspilnoyu psihologiyeyu yaka vklyuchaye budenni empirichni poglyadi sho vinikli stihijno suspilni pochuttya nastroyi zvichki vhodit do skladu suspilnoyi svidomosti Ideologiya sluzhit dlya togo shob abo zaproponuvati zmini v suspilstvi abo zberegti viddanist pevnomu naboru idealiv yaksho v suspilstvi vzhe sklavsya konformizm Ideologiyi ye sukupnistyu abstraktnih zasad yakimi suspilstvo poslugovuyetsya v traktuvanni gromadskih sprav i takim chinom voni zajmayut viznachne misce v politici Kozhna politichna chi ekonomichna tendenciya gruntuyetsya na pevnij ideologiyi bez oglyadu na te chi virazhena vona yavno v pevnij obdumanij sistemi Ideologiya ce te yak suspilstvo bachit ta interpretuye svit Ideologiyi sho pragnut do zmin u suspilstvi nazivayut radikalnimi revolyucijnimi ideologiyi sho pragnut do zberezhennya tradicij suspilstva nazivayut konservativnimi reakcijnimi Ideologiyi sho prinosyat shkodu nazivayut destruktivnimi Analiz RedaguvatiMarksizm leninizm Redaguvati Vpershe naukove z yasuvannya suti ideologiyi yiyi roli v suspilnomu zhitti dav marksizm leninizm yakij doviv sho ideologiya yavishe nadbudovnogo harakteru i ye vidobrazhennyam v svidomosti lyudej yihnogo suspilnogo buttya Osoblivistyu ideologiyi ye te sho zmini yaki vidbuvayutsya u virobnictvi vidobrazhayutsya v nij ne bezposeredno a cherez bazis cherez prizmu interesiv pevnih klasiv Ideologiya maye klasovij harakter a ideologichna borotba ye odniyeyu z form klasovoyi borotbi Ideologiya vidigraye velicheznu rol u zhitti suspilstva priskoryuyuchi peredova ideologiya abo galmuyuchi reakcijna ideologiya jogo rozvitok Panivna ideologiya v suspilstvi viznachayetsya interesami panivnogo klasu ta sposobom virobnictva U feodalnomu suspilstvi napriklad panivnoyu ye religijna ideologiya todi yak dlya kapitalistichnogo sposobu virobnictva harakterni liberalna ta social demokratichna ideologiyi Altyusser Redaguvati Marksistskij filosof Luyi Altyusser pobuduvav svoyu teoriyu ideologiyi yaka vihodit iz jogo perekonannya sho bazhannya spodivannya sudzhennya lyudini ye produktami yiyi zhittya v suspilstvi Samousvidomlennya lyudini viznachayetsya tiyeyu rollyu yaku nav yazuye yij suspilstvo sim ya zasobi masovoyi informaciyi religijni organizaciyi sistema osviti tosho Zagalom usi ci instituciyi utvoryuyut ideologichnij derzhavnij aparat Nezvazhayuchi na rizni formi yaki mozhe mati ideologiya yiyi strukturi j funkciyi zalishayutsya nezminnimi abo yak sformulyuvav Altyusser ideologiya ne maye istoriyi 1 Odnak konkretni ideologiyi mayut istoriyu sho vidobrazhaye klasovu borotbu v suspilstvi Politichna ideologiya RedaguvatiDokladnishe Politichna ideologiyaTermin ideologiya u naukovij obig u 1796 roci uviv francuzkij filosof Destyutt de Trasi bazhayuchi zaprovaditi novu nauku pro ideyi 2 Z ciyeyi sprobi nichogo ne vijshlo i nad grupoyu Trasi potishalisya osoblivo Napoleon vikoristovuyuchi slovo ideolog dlya osmiyuvannya lyudej sho marnuyut chas na bezplidni spravi Piznishe cej termin zabuli i tilki v 1845 roci vin vipliv u praci Marksa i Engelsa Nimecka ideologiya yak sfera zagalnih idej moral religiya metafizika ta insha ideologiya 3 A v praci Do kritiki politichnoyi ekonomiyi Marks uzagalniv jogo yak yuridichni religijni hudozhni filosofski slovom ideologichni formi 4 I vzhe potim osoblivo v pracyah Lenina ideologiya stala zbroyeyu proletariatu yak metodika klasovoyi borotbi Poglyadi Amosova Redaguvati Sogodnishnye rozuminnya terminu ideologiya oharakterizuvav Mikola Amosov u svoyij praci Ideologiya dlya Ukrayini Ideologiya ce slovesna model sho peredbachaye ocinki i diyi dlya gromadyanina i derzhavi i sho otrimala rozpovsyudzhennya u suspilstvi Vona zaklikana rozstaviti lyudej viznachiti yihni stosunki i vtovkmachiti sho vse robitsya pravilno dlya nih i dlya majbutnih pokolin a teper she i dlya prirodi dzherelo Vidirvavshis vid tvarinnogo svitu lyudina vzyala z soboyu bagato starih yakostej i zvichok instinktiv ale otrimala j novi nadiyu na krashe majbutnye zdatnist fantazuvati cinuvati ne tilki materialne ale i te sho vazhko okresliti ale prosto nazvati duhovne zhittya A tomu zaradi nadij na krashe zaradi vikonannya pevnih nematerialnih principiv lyudina pogodzhuyetsya na vlasnu ekspluataciyu u suspilstvi Ce i stalo tiyeyu osnovoyu sterzhnem zavdyaki yakomu i mozhliva pobudova derzhavi yak vidokremlenogo vid inshogo svitu pleminnogo nacionalnogo abo nadnacionalnogo ostrivcya Cej splav virtualnih mozhlivostej sogodennih vikonan uzgodzhenih zi stupenem ekspluataciyi v danomu suspilstvi i ye tim sho nazivayut ideologiyeyu Otzhe Ideologiya derzhavnij mif pro zdijsnennya u majbutnomu mrij userednenoyi lyudini vtilennya v zhittya abo oznaki pochatku takogo vtilennya pevnih principiv sho primiryuye lyudej z napryamkom i stupenem yihnoyi ekspluataciyi v danomu suspilstvi dzherelo Bez ideologiyi derzhavu ne pobuduvati bo ce bude ob yednannya okremih grup sho postijno konfliktuvatimut mizh soboyu nezadovolenih svoyim stanom i miscem na vertikali vzayemnoyi ekspluataciyi Ideologiya ne ye principom spravedlivosti vona daye vidchuttya spravedlivosti sho daleko ne odne i te zh same Ideologiya primiryuye gromadyan ob yednuye yih i napravlyaye nezadovolennya na obranij ob yekt Lyudvig fon Mizes pro ideologiyu Redaguvati Lyudvig fon Mizes 1881 1973 ekonomist Avstrijskoyi shkoli zasnovnik neoliberalizmu u svoyemu magnum opus Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi dav take viznachennya ideologiyi Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi Ideologiya ce sukupnist nashih teorij vidnosno individualnoyi povedinki i suspilnih vidnosin J svitoglyad j ideologiya vihodyat za ramki obmezhen yaki nakladayutsya na chisto nejtralne j akademichne doslidzhennya rechej yak voni ye Voni ye ne prosto naukovimi teoriyami a doktrinami pro nalezhne tobto pro kincevi cili do yakih maye pragnuti lyudina u svoyih zemnih spravah Ideologiyi prijnyati gromadskoyu dumkoyu she bilshoyu miroyu ye zarazhenimi nedoskonalistyu lyudskogo rozumu Zazvichaj voni yavlyayut soboyu eklektichne poyednannya idej absolyutno ne sumisnimi odna z odnoyu Voni ne zdatni vitrimati logichnu perevirku svogo zmistu Yihnya neposlidovnist ye nepopravnoyu j ne dozvolyaye poyednati rizni chastini u sistemu idej sumisnimi odna z odnoyu Riznovidi politichnoyi ideologiyi Redaguvati Ekonomichni Social demokratiya Komunizm Kapitalizm NeoliberalizmNacionalni Nacizm Nacionalizm Rasizm ShovinizmSocialno politichni Anarhizm Konservatizm Liberalizm Fashizm ImperializmKlasovi SocializmInshi Feminizm Gumanizm Maskulizm abo maskulinizmDiv takozh RedaguvatiPolitichna ideologiya Politichnij mif Prakseologiya Gegemoniya Paradigma Sociokritika Socialnij konstruktivizm Vadki ideologiyiPrimitki Redaguvati Althusser L 1970 Ideology and Ideological State Apparatuses 150 pereklad Altyusser L Ideologiya ta derzhavni ideologichni aparati Arhivovano 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Spilne 1 veresnya 2015 Kennedy Emmet 1979 Ideology from Destutt De Tracy to Marx Journal of the History of Ideas Vol 40 No 3 Jul Sep 1979 pp 353 368 http www jstor org pss 2709242 K Marks F Engels Nemeckaya ideologiya Sochineniya T 1 Izdanie vtoroe M 1955 s 31 34 Marks K Engels F Vibrani tvori t 1 K 1955Posilannya RedaguvatiIdeologiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 403 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu IdeologiyaOleksij Vyedrov Znahoditi ideologiyu v golovah i strukturah u slovah i diyah 2010 Arhivovano 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Rajmond Vilyams Ideologiya 1977 Arhivovano 3 serpnya 2019 u Wayback Machine Karl Korsh Marksistska ideologiya v Rosiyi 1938 Arhivovano 18 grudnya 2013 u Wayback Machine Stas Menzelevskij Tron virtualnij prostir yak prostir ideologichnoyi borotbi 2012 Arhivovano 27 lipnya 2019 u Wayback Machine Karl Marks Fridrih Engels Nimecka ideologiya 1845 Arhivovano 9 grudnya 2013 u Wayback Machine Kvame Nkruma Klyasovi harakteristiki j ideologiyi 1970 Arhivovano 7 sichnya 2012 u Wayback Machine Roman Tisa Ukrayinska ideologiya Chastina 1 Evroentuziyazm 2014 Arhivovano 17 kvitnya 2014 u Wayback Machine Roman Tisa Ukrayinska ideologiya Chastina 2 Pinochetofiliya 2015 Arhivovano 26 chervnya 2019 u Wayback Machine Roman Tisa Luyi Altyusser ideologiya j ideologichni derzhavni aparati 2022 Oleg Yarosh Ideologiya pohodzhennya i znachennya termina 2003 Arhivovano 6 listopada 2013 u Wayback Machine Oleg Yarosh Koncepciya sub yektu ideologiyi ta politichna metafizika v filosofiyi Luyi Altyussera 2003 Arhivovano 14 travnya 2014 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiV Lisovij Ideologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Ideologiya pravova Arhivovano 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J S 659 ISBN 966 7492 00 8 Ideologiya Arhivovano 16 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Shajgorodskij Yu Zh Ideologiya mifologiya i simvolizaciya politichnogo prostoru Yu Zh Shajgorodskij Politichnij menedzhment Specvipusk 2010 C 53 61 Politologichnij enciklopedichnij slovnik K Geneza 1997 s 140 141 Lisovij V Ideologiya Filosofskij enciklopedichnij slovnik za red V I Shinkaruka K Abris 2002 C 235 236 Baranivskij V F Ideologiyi ta vijni v suchasnomu sviti oglyad aktualnih problem V F Baranivskij Filosofiya i politologiya v konteksti suchasnoyi kulturi 2014 Vip 8 S 7 11 Vladlenova I V Konceptualne oformlennya ponyattya ideologiya filosofski pidhodi Visnik NYuaU im Yaroslava Mudrogo 2014 2 S 50 57 Kultura Ideologiya Osobistist Metodologo svitoglyadnij analiz Guberskij L Andrushenko V Mihalchenko M 2 e vid K Znannya Ukrayini 2005 580 s Nimecko ta anglomovni Redaguvati Christian Duncker Hg Ideologiekritik Aktuell Ideologies Today Bd 1 London 2008 1 ISBN 978 1 84790 015 9 Christian Duncker Kritische Reflexionen Des Ideologiebegriffes 2006 ISBN 1 903343 88 7 Minar David M 1961 Ideology and Political Behavior Midwest Journal of Political Science Midwest Political Science Association Mullins Willard A 1972 On the Concept of Ideology in Political Science The American Political Science Review American Political Science Association Pinker Steven 2002 The Blank Slate The Modern Denial of Human Nature New York Penguin Group Inc ISBN 0 670 03151 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ideologiya amp oldid 39093129