www.wikidata.uk-ua.nina.az

Експлуатація економіка У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Експлуатація Було запропоновано об єднати цю

Експлуатація (економіка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Експлуатація.
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Експлуатація праці, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з вересня 2021.

Експлуатáція (від фр. exploitation, утвореного від дієслова exploiter, що сходить до лат. explicō — «розгортаю, розкриваю»), також ви́зиск (пов'язане з прасл. *iskati — «шукати») — в економічній теорії — привласнення одними людьми продуктів праці інших людей; використання праці іншої людини без пропозиції їй за це адекватної компенсації; привласнення результатів додаткової та частини необхідної праці трудящих приватними власниками засобів виробництва.

Існують дві основні точки зору на економічну експлуатацію: 

  • Організаційна або «мікрорівнева» експлуатація — її теорії акцентуються на ринковій владі економічних організацій в умовах ринку. Деякі неокласичні теорії, при цьому, стверджують, що експлуатація не ґрунтується на ринковій владі.
  • Структурна або «макрорівнева» експлуатація — фокусується на експлуатації з боку широких верств суспільства, навіть (або особливо) в контексті вільного ринку. В цьому контексті марксистська теорія вказує на увесь клас капіталістів, як експлуататорський суб'єкт і на капіталізм як систему, засновану на експлуатації.

Теорії експлуатації

У центрі уваги більшості тверджень про існування експлуатації людей є соціально-економічні явища, коли люди торгують своєю працею або кладуть її на вірність таким сутностям як держави, корпорації або будь-які інші приватні компанії. Деякі теорії експлуатації (марксистська, новоліберальна) є структурними, а інші — організаційні (неокласична).

Марксистська теорія

Для марксизму експлуатація передбачає підпорядкування виробників (пролетаріату) праці на пасивних власників (буржуазію) за меншу компенсацію, ніж та, яка еквівалентна фактичному обсягу виконаної виробником роботи. Пролетарі змушені продавати свою робочу силу, аби отримати лише заробітну плату, щоб вижити (а не отримувати належну плату за всю кількість праці), в той час як капіталісти експлуатують роботу, виконувану пролетарями, а саме шляхом присвоєння і накопичення додаткової вартості їхньої праці. Таким чином, капіталіст живе зі свого пасивного володіння засобами виробництва та отримання прибутку, коли замість того, щоб самому працювати, він користується з того, що має право на все вироблене.

Види експлуатації, описані іншими теоріями (див. нижче), як правило, називаються «суперексплуатацією» — експлуатаціями, що виходить за рамки нормальних стандартів експлуатації, поширених в капіталістичному суспільстві. У той час як ці інші теорії підкреслюють експлуатацію одного індивіда організацією (або навпаки), марксистська теорія, в першу чергу, стосується експлуатації одного класу суспільства (виробників) іншим (визискувачами). Цей вид експлуатації розглядається як невід'ємна риса і ключовий елемент капіталізму. Проблема породжена структурним контекстом, за яким вільні ринки через владу капіталу породжують масштабну експлуатацію. Пропонованим рішенням, з погляду марксизму, є скасування капіталізму і заміна його кращою, неексплуататорською, системою виробництва і розподілу — комунізмом.

Трактування Карла Маркса

За Марксом експлуатація — це присвоєння результатів чужої праці (доданої вартості), що не повертається працівникам у якій-небудь формі. В поточних історичних умовах домінує капіталістичний тип експлуатації — буржуазія, власник засобів виробництва, присвоює додану вартість, створену найманими робітниками. Особливості капіталістичної експлуатації полягають у наступному:

  1. Вона має схований, замаскований характер, оскільки зовні все виглядає як угода рівноправних партнерів (один продав робочу силу, інший купив).
  2. Заснована на економічному примусу до праці.
  3. Робітник  працює  під  контролем  капіталіста, котрий  визначає тривалість робочого дня (у рамках відповідного законодавства, але тільки тоді, коли воно з'являється) і його розподіл на необхідний робочий час і додатковий.

За Марксом експлуатація людини людиною зникне в безкласовому суспільстві — при комунізмі.

Експлуатація в СРСР

Після взяття влади в Росії в 1917 р. більшовики (комуністи) самі здійснювали політику експлуатації, оскільки не оплачували адекватно працю трудящих та експлуатували працю селян. Крайня форма комуністичної експлуатації проявилась в утворені концтаборів в СРСР та призвела до масового голоду на селі в 1921, 1932-33 та 1947 р.

Згідно з теорією радянських комуністів, в 1920-30-х рр. в СРСР існувала така форма устрою як «державний капіталізм при диктатурі пролетаріату» з метою спрямування сил на будівництво економіко-технічного базису соціалізму. Із начебто досягненням останнього на середину 1950-х рр. «державний капіталізм» замінився на «соціалістичну формацію» (з 1977 р. — на «розвинутий соціалізм»), але з капіталістичними рудиментами (пережитками) — заробітною платою, товарно-грошовим обігом, споживацькою мораллю тощо.

Примітки

  1. ↑ Визиск // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  3. Експлуатація // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Література

  • О. Бойко. Експлуатація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.237 ISBN 978-966-611-818-2
  • Карл Маркс. Заробітна плата, ціна й зиск / Пер. з нім. О.Бондаренка за ред. Г.Петренка. — Харків-Берлін-Нью-Йорк: Українсько-американське видавництво «Космос», 1923. — 70 стор.
  • Карл Маркс. Наймана праця й капітал / Пер. з нім. — Харків: «Червоний шлях», 1925.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ekspluataciya Bulo zaproponovano ob yednati cyu stattyu abo rozdil z Ekspluataciya praci ale mozhlivo ce varto dodatkovo obgovoriti Propoziciya z veresnya 2021 Ekspluataciya vid fr exploitation utvorenogo vid diyeslova exploiter sho shodit do lat explicō rozgortayu rozkrivayu takozh vi zisk 1 pov yazane z prasl iskati shukati 2 v ekonomichnij teoriyi privlasnennya odnimi lyudmi produktiv praci inshih lyudej 3 vikoristannya praci inshoyi lyudini bez propoziciyi yij za ce adekvatnoyi kompensaciyi privlasnennya rezultativ dodatkovoyi ta chastini neobhidnoyi praci trudyashih privatnimi vlasnikami zasobiv virobnictva 1 Isnuyut dvi osnovni tochki zoru na ekonomichnu ekspluataciyu Organizacijna abo mikrorivneva ekspluataciya yiyi teoriyi akcentuyutsya na rinkovij vladi ekonomichnih organizacij v umovah rinku Deyaki neoklasichni teoriyi pri comu stverdzhuyut sho ekspluataciya ne gruntuyetsya na rinkovij vladi Strukturna abo makrorivneva ekspluataciya fokusuyetsya na ekspluataciyi z boku shirokih verstv suspilstva navit abo osoblivo v konteksti vilnogo rinku V comu konteksti marksistska teoriya vkazuye na uves klas kapitalistiv yak ekspluatatorskij sub yekt i na kapitalizm yak sistemu zasnovanu na ekspluataciyi Zmist 1 Teoriyi ekspluataciyi 1 1 Marksistska teoriya 2 Traktuvannya Karla Marksa 3 Ekspluataciya v SRSR 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaTeoriyi ekspluataciyi RedaguvatiU centri uvagi bilshosti tverdzhen pro isnuvannya ekspluataciyi lyudej ye socialno ekonomichni yavisha koli lyudi torguyut svoyeyu praceyu abo kladut yiyi na virnist takim sutnostyam yak derzhavi korporaciyi abo bud yaki inshi privatni kompaniyi Deyaki teoriyi ekspluataciyi marksistska novoliberalna ye strukturnimi a inshi organizacijni neoklasichna Marksistska teoriya Redaguvati Dlya marksizmu ekspluataciya peredbachaye pidporyadkuvannya virobnikiv proletariatu praci na pasivnih vlasnikiv burzhuaziyu za menshu kompensaciyu nizh ta yaka ekvivalentna faktichnomu obsyagu vikonanoyi virobnikom roboti Proletari zmusheni prodavati svoyu robochu silu abi otrimati lishe zarobitnu platu shob vizhiti a ne otrimuvati nalezhnu platu za vsyu kilkist praci v toj chas yak kapitalisti ekspluatuyut robotu vikonuvanu proletaryami a same shlyahom prisvoyennya i nakopichennya dodatkovoyi vartosti yihnoyi praci Takim chinom kapitalist zhive zi svogo pasivnogo volodinnya zasobami virobnictva ta otrimannya pributku koli zamist togo shob samomu pracyuvati vin koristuyetsya z togo sho maye pravo na vse viroblene Vidi ekspluataciyi opisani inshimi teoriyami div nizhche yak pravilo nazivayutsya superekspluataciyeyu ekspluataciyami sho vihodit za ramki normalnih standartiv ekspluataciyi poshirenih v kapitalistichnomu suspilstvi U toj chas yak ci inshi teoriyi pidkreslyuyut ekspluataciyu odnogo individa organizaciyeyu abo navpaki marksistska teoriya v pershu chergu stosuyetsya ekspluataciyi odnogo klasu suspilstva virobnikiv inshim viziskuvachami Cej vid ekspluataciyi rozglyadayetsya yak nevid yemna risa i klyuchovij element kapitalizmu Problema porodzhena strukturnim kontekstom za yakim vilni rinki cherez vladu kapitalu porodzhuyut masshtabnu ekspluataciyu Proponovanim rishennyam z poglyadu marksizmu ye skasuvannya kapitalizmu i zamina jogo krashoyu neekspluatatorskoyu sistemoyu virobnictva i rozpodilu komunizmom Traktuvannya Karla Marksa RedaguvatiZa Marksom ekspluataciya ce prisvoyennya rezultativ chuzhoyi praci dodanoyi vartosti sho ne povertayetsya pracivnikam u yakij nebud formi V potochnih istorichnih umovah dominuye kapitalistichnij tip ekspluataciyi burzhuaziya vlasnik zasobiv virobnictva prisvoyuye dodanu vartist stvorenu najmanimi robitnikami Osoblivosti kapitalistichnoyi ekspluataciyi polyagayut u nastupnomu Vona maye shovanij zamaskovanij harakter oskilki zovni vse viglyadaye yak ugoda rivnopravnih partneriv odin prodav robochu silu inshij kupiv Zasnovana na ekonomichnomu primusu do praci Robitnik pracyuye pid kontrolem kapitalista kotrij viznachaye trivalist robochogo dnya u ramkah vidpovidnogo zakonodavstva ale tilki todi koli vono z yavlyayetsya i jogo rozpodil na neobhidnij robochij chas i dodatkovij Za Marksom ekspluataciya lyudini lyudinoyu znikne v bezklasovomu suspilstvi pri komunizmi Ekspluataciya v SRSR RedaguvatiPislya vzyattya vladi v Rosiyi v 1917 r bilshoviki komunisti sami zdijsnyuvali politiku ekspluataciyi oskilki ne oplachuvali adekvatno pracyu trudyashih ta ekspluatuvali pracyu selyan Krajnya forma komunistichnoyi ekspluataciyi proyavilas v utvoreni konctaboriv v SRSR ta prizvela do masovogo golodu na seli v 1921 1932 33 ta 1947 r Zgidno z teoriyeyu radyanskih komunistiv v 1920 30 h rr v SRSR isnuvala taka forma ustroyu yak derzhavnij kapitalizm pri diktaturi proletariatu z metoyu spryamuvannya sil na budivnictvo ekonomiko tehnichnogo bazisu socializmu Iz nachebto dosyagnennyam ostannogo na seredinu 1950 h rr derzhavnij kapitalizm zaminivsya na socialistichnu formaciyu z 1977 r na rozvinutij socializm ale z kapitalistichnimi rudimentami perezhitkami zarobitnoyu platoyu tovarno groshovim obigom spozhivackoyu morallyu tosho Primitki Redaguvati a b Vizisk Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Ekspluataciya Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Literatura RedaguvatiO Bojko Ekspluataciya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 237 ISBN 978 966 611 818 2 Karl Marks Zarobitna plata cina j zisk Per z nim O Bondarenka za red G Petrenka Harkiv Berlin Nyu Jork Ukrayinsko amerikanske vidavnictvo Kosmos 1923 70 stor Karl Marks Najmana pracya j kapital Per z nim Harkiv Chervonij shlyah 1925 Posilannya RedaguvatiVizisk Arhivovano 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 152 153 1000 ekz Oleksij Vyedrov Ekspluatatori pro sebe Spilne 24 grudnya 2012 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ekspluataciya ekonomika amp oldid 39718144