www.wikidata.uk-ua.nina.az

Більшовики У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Більшовик значення члени ліворадикального ленінського кр

Більшовики

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Більшовик (значення).

Більшовики́ — члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. Назва «більшовики» походить з історичного моменту, коли прихильники ленінської концепції побудови пролетарської партії виявилися в більшості при голосуванні головних питань Статуту РСДРП та керівних органів партії на Другому з'їзді партії в 1903 році.

Більшовики
Польський плакат часів польсько-радянської війни
Країна Російська імперія
Правонаступники Комуністична партія
Утворення 1903
Засновник Володимир Ленін
Розпущені 1952
Вождь Володимир Ленін
Головна організація РСДРП
Продукція Правда (газета)

Пізніше більшовики не раз опинялися в меншості всередині партії РСДРП, але завдяки тактиці лавірування, інтриг та компромісів постійно вступали в союзи і партійно-політичні блоки із меншовиками, есерами та анархістами, мали з ними спільні друковані видання та навіть спільну партійну касу. Після захоплення влади більшовики виділилися в окрему партію, яка в 1917–1952 роках мала такі назви: РСДРП(б), РКП(б) і ВКП(б) («б» означає «більшовиків»), поки не була перейменована в КПРС.

Історичною спадщиною більшовиків вважається те, що заради захоплення і утримання влади, вони розв'язали в країні громадянську війну та масовий терор — червоний терор, першими в світі заснували систему концтаборів, знищили цілі соціальні класи російського суспільства і встановили в країні тоталітарний режим. 19 січня 1918 року, під час апофеозу більшовицького терору, Патріарх Московський і всієї Русі Тихон публічно піддав більшовиків анафемі.

Характерними історичними рисами більшовиків як політичної партії були авантюризм, макіавеллізм (безпринципність, норма «мета виправдовує засоби» або так зване «ленінське вчення про компроміси»), необмежена соціальна демагогія та опора на люмпен-пролетаріат. Етичними рисами більшовиків були: кримінальна «мораль» та підкореність волі диктатора-«вождя» (спочатку Леніна, потім Сталіна).

Прихід до влади в жовтні 1917

Див. також: Пломбований вагон

Група В. Ульянова-Леніна (верхівка змовницького крила партії РСДРП(б), «більшовики») прийшла до влади, або вчинила Жовтневий путч — згідно з «Меморандумом Гельфанда» і завдяки відповідному таємному плану та фінансуванню урядом Німецької імперії і її Генерального штабу. Метою німців було виведення Росії з числа воюючих проти Німеччини країн — членів Антанти під час Першої світової війни. Група російських емігрантів-більшовиків на чолі з Леніним була спрямована німецьким урядом в Росію залізницею через фронти й кордони країн, що воювали між собою, в так званому «пломбованому вагоні». Після прибуття в Петроград партії Леніна, через підставні фірми в нейтральній Швеції була надана з Німеччини багатомільйонна фінансова допомога для організації в країні й на фронті антивоєнної агітації, саботажу та диверсій, створення й озброєння антиурядової «червоної гвардії», організації власного державного бюрократичного апарату після повалення Тимчасового уряду. Таким чином, партія більшовиків і її верхівка в критичний для країни час виявилася партією державної зради

Більшовизм як політична практика та спосіб мислення

«У жертву Інтернаціоналу» плакат ОСВАГ, (Харків, 1919 р.) Росія приноситься більшовицькими лідерами-жерцями в жертву кам'яному ідолові К. Маркса

Нарівні з вузьким історичним значенням термін більшовизм поширився в політології і публіцистиці як синонім крайнього екстремізму, ідеологічного фанатизму, політичної нетерпимості, схильності до насильства. Зазначені риси політичної поведінки були властиві як окремим представникам першого політичного покоління РСДРП(б)–РКП(б), так і політичній практиці цієї організації в цілому. Згодом були виділені в загальний стереотип поведінки, властивий не лише комуністичним політичним рухам. Так, проявом більшовизму називають радикальні («гайдаровські») реформи в Росії початку 90-х рр. XX ст.

«Більшовикам» властивий апріориський підхід в оцінюванні вчинків людей, соціальної й особистої поведінки — «істинність» якого-небудь судження, поглядів, ін. оцінюється, виходячи з відповідності апріорі визначеному «єдино вірному» вченню (наприклад, марксизму), його спрямованості на якусь апріорі поставлену мету (досягнення комуністичної формації, соціальної революції). У радянській ідеології 1920–1930-х років була поширена концепція класової моралі, відповідно до якої етично значущими слід було вважати лише вчинки в інтересах диктатури робітничого класу тощо.

Більшовицькому способу мислення властива прихильність «надцінній ідеї» (у психіатрії поняття надцінних ідей було висунуто С. Wernicke (1892) для позначення окремих суджень або груп суджень, афективно насичених і таких, що мають сталий, фіксований характер). Прикладом виникнення надцінних ідей у нормі може слугувати відданість людини якійсь науковій ідеї, заради доказу правоти якої вона готова зневажити всім іншим, своїми особистими інтересами й інтересами своїх близьких, тобто всім, що не стосується думок, які переважають у його свідомості. Для людей, якими опановують такі ідеї, є характерним активне прагнення перебороти всі перешкоди в досягненні мети. Надцінні ідеї, за М. О. Гуревичем, завжди мають патологічний характер, є вираженням дисгармонійної психіки та пов'язані з паралогічним мисленням і резонерством.

У цьому контексті більшовизм може розглядатися як соціально психологічна патологія, спричинена дисгармонійними, кризовими явищами в культурі й суспільстві, що зайшли занадто далеко. Більшовизм є основою практики індивідуального і масового політичного терору.

Микола Бердяєв визначав більшовизм як «соціалізм, доведений до релігійного напруження та до релігійної винятковості». Також він вважав, що «лише в свідомості російських більшовиків революційний соціалізм лишається релігією, яку вони вогнем та мечем бажають нав'язати світу. Це щось на зразок нового ісламу, в якому бажають заслужити собі рай побиттям невірних. Більшовики, як і всі релігійні фанатики, ділять весь світ і все людство на два табори — царство Боже, царство соціалістичного пролетаріату, і царство диявола, царство буржуазне». На думку Бердяєва, серед «щирих, віруючих більшовиків» є «багато провокаторів, шпигунів, підкуплених, та моральних ідіотів».

Реалізовуючи ленінський лозунг «грабуй награбоване», більшовики в масовому порядку вчиняли поголовну конфіскацію (експропріацію) у власників приватної власності, яку конфіскатори вважали набутою за рахунок експлуатації трудящих, тобто пограбування трудящих. При цьому більшовики ніколи не з'ясовували, чи здобута приватна власність власною працею, чи за рахунок визиску, експлуатації інших людей, чи власники адекватно оплачували найману працю, яку частину конфіскованої приватної власності власник створив власною працею.

Підтримка більшовиків народом

Більшовики — одна з наймалочисельніших партій у Росії, навіть якщо порівнювати її з іншими соціалістичними партіями. Більшовиків до революції підтримувало максимум декілька відсотків населення — переважно міські пролетарі, люмпени. Брак підтримки більшовиків народом визначався соціальним складом населення Росії до 1917 р. Кількість самого пролетаріату становила абсолютну меншість у складі населення Російської імперії. В кінці XIX століття пролетаріат, відповідно до розрахунків самого Леніна, налічував приблизно десять мільйонів робітників серед понад 130 мільйонів всього населення Російської імперії. Перед самою Жовтневою революцією кількість найманих робітників становила, за різними оцінками, від 10% до 14,6% всього населення Російської імперії. Кількість фабрично-заводського пролетаріату налічувала 2 - 3% від кількості зайнятих. Не всі робітники йшли за більшовиками. Село, з якого складалося понад 85% населення Росії, більшовиків не підтримувало. Більшовики в порівнянні з іншими партіями набирали дуже мало голосів на виборах до Державної Думи Російської імперії. В умовах більшовицького терору, коли партія вже здобула владу, вони набрали не більше 25% на виборах у Всеросійські установчі збори, завдяки частині люмпенізованих війною і розрухою народу, яка піддалася на більшовицькі гасла миру і землі. Сам Ленін визнавав:

Росія — найбільш дрібнобуржуазна країна з усіх європейських країн. Гігантська дрібнобуржуазна хвиля захлеснула все, придушила свідомий пролетаріат не тільки своєю чисельністю, а й ідейно, тобто заразила, захопила дуже широкі кола робітників дрібнобуржуазними поглядами на політику.

Ще менше більшовиків підтримував український народ. До 1917 року українці становили тільки 3,2% серед загальної кількості більшовиків.

Російська соціал-демократична робітнича фракція

У складі Четвертої Державної думи Російської імперії у період з листопада 1913 по листопад 1914 року існувала «Російська соціал-демократична робітнича фракція» — група більшовиків-депутатів у складі: Бадаєв Олексій — від Петербурзької губернії, Муранов Матвій — від Харківської губернії, Петровський Григорій — від Катеринославської губернії, Самойлов Федір — від Владімірської губернії, Шагов Микола — від Костромської губернії, Малиновський Роман — від Московської губернії (згодом виключений).

Оформилась внаслідок розколу в соціал-демократичній фракції 27 жовтня 1913 р. У листопаді 1914 р. уся фракція була заарештована. Суд відбувся 10–13 лютого 1915 р. Усі 5 депутатів були визнані винними у спробах повалити царський уряд та засудженні до заслання в Туруханський край.

Спорідненість з націонал-соціалізмом

Див. також: Соціалізм

Деякі дослідники вказують на певний ступінь спорідненості більшовизму та нацизму. Так, мета обох ідеологій — розбудова ідеального суспільства шляхом викорінення джерела зла. Для більшовиків злом були приватна власність і власники. Однак, оскільки зло не зникає після ліквідації власників як класу, носіями зла стають усі люди, «розбещені духом капіталізму». У другому випадку носіями зла є так звані «нижчі раси».

І нацизм, і більшовизм обґрунтовують свою легітимність, спираючись на авторитет науки. Вони претендують на перевиховання людства і створення нової людини. Обидві ідеології проголошують прагнення добра: нацизм — німецькому народові, більшовизм — усьому людству.

Див. також

Примітки

  1. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 19 липня 2011. 
  2. . Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 28 грудня 2010. 
  3. . Архів оригіналу за 11 лютого 2015. Процитовано 11 лютого 2015. 
  4. Der Spiegel: Winfried Scharlau und Zbynek A. Zeman: Freibeuter der Revolution [ 11 лютого 2015 у Wayback Machine.]. — рос. переклад: Земан 3., Шарлау У. Кредит на революцию. План Парвуса. — М.: Центрполиграф, 2007. — 319 с. ISBN 97-5-9524-2941-3 / 975952429413
  5. Der Spiegel: K.Wiegrefe, F.Altenhöner, G.Bönisch, H.Buschke, W.Pyljow: Revolutionär Seiner Majestät [ 11 лютого 2015 у Wayback Machine.], 10.12.2007
  6. Die Zeit: Millionär und Weltrevolutionär [ 6 березня 2015 у Wayback Machine.], 18. September 1964
  7. . Архів оригіналу за 21 червня 2007. Процитовано 16 травня 2007. 
  8. Николай Бердяев (11 липня 1917). Религиозные основы большевизма. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 19 липня 2011. 
  9. В. И. Ленин ПСС т.36 В. И. ЛЕНИН ЗАСЕДАНИЕ ВЦИК 29 АПРЕЛЯ 1918 г. стр. 269 [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений Грабь награбленное [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Конфискация средств производства у капиталистов в первые месяцы социалистической революции (ноябрь 1917 г.— июнь 1918 г.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013. 
  12. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013. 
  13. ТЕЗИСЫ ЗАКОНА О КОНФИСКАЦИИ ДОМОВ С СДАВАЕМЫМИ В НАЕМ КВАРТИРАМИ В. И. Ленин ПСС т.35 ст. 108. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013. 
  14. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013. 
  15. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013. 
  16. ЗАПИСКА Ф. Э. ДЗЕРЖИНСКОМУ С ПРОЕКТОМ ДЕКРЕТА О БОРЬБЕ С КОНТРРЕВОЛЮЦИОНЕРАМИ И САБОТАЖНИКАМИ В. И. Ленин. — ПСС. — Т. 35. — С. 156. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013. 
  17. Массовые источники по социально-экономической истории России периода капитализма / Под ред. И.Д. Ковальченко и В.И. Бовыкина. М.: Наука, 1979. Глава 4. Источники о численности, составе и положении рабочего класса (С.И. Антонова, С.Я. Алияров, А.Г. Голиков, Ю.И. Кирьянов. М.Г. Мейерович). С. 160-190. [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  18. Сифман Р. И. Динамика численности населения России за 1897—1914 гг. //Брачность, рождаемость, смертность в России и СССР. М., 1977. [ 31 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  19. Андрей Колганов. В.И.Ленин (1918–1923): Кризис революционного проекта [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
  20. Воейков М.И. К вопросу о количественном и качественном составе рабочего класса// Рабочий класс в процессах модернизации России: исторический опыт. М., 2001. С. 168–169.(рос.)
  21. Статистический ежегодник России. 1914 г. Издание ЦСК МВД. Пг., 1915. Отдел I. Приводится по изданию: Россия 1913 год. Статистико-документальный справочник. СПб., 1995.(рос.)
  22. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013. 
  23. Здоров А.А. Национальный состав и национальная политика партии большевиков до прихода к власти // Київська старовина: Науковий історико-філологічний журнал. - К., 2008 - № 3 - С.102-116.
  24. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  25. . rksmb.org. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 25 жовтня 2016. 
  26. ↑ Ален Безансон, Лихо століття. Про комунізм, нацизм та унікальність голокосту. — Київ : Пульсари, 2007. — 136 с. ISBN 978-966-8767-88-3

Література

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bilshovik znachennya Bilshoviki chleni livoradikalnogo leninskogo krila RSDRP pislya yiyi rozkolu na bilshovikiv i menshovikiv Nazva bilshoviki pohodit z istorichnogo momentu koli prihilniki leninskoyi koncepciyi pobudovi proletarskoyi partiyi viyavilisya v bilshosti pri golosuvanni golovnih pitan Statutu RSDRP ta kerivnih organiv partiyi na Drugomu z yizdi partiyi v 1903 roci BilshovikiPolskij plakat chasiv polsko radyanskoyi vijniKrayina Rosijska imperiyaPravonastupniki Komunistichna partiyaUtvorennya 1903Zasnovnik Volodimir LeninRozpusheni 1952Vozhd Volodimir LeninGolovna organizaciya RSDRPProdukciya Pravda gazeta Piznishe bilshoviki ne raz opinyalisya v menshosti vseredini partiyi RSDRP ale zavdyaki taktici laviruvannya intrig ta kompromisiv postijno vstupali v soyuzi i partijno politichni bloki iz menshovikami eserami ta anarhistami mali z nimi spilni drukovani vidannya ta navit spilnu partijnu kasu Pislya zahoplennya vladi bilshoviki vidililisya v okremu partiyu yaka v 1917 1952 rokah mala taki nazvi RSDRP b RKP b i VKP b b oznachaye bilshovikiv poki ne bula perejmenovana v KPRS Istorichnoyu spadshinoyu bilshovikiv vvazhayetsya te sho zaradi zahoplennya i utrimannya vladi voni rozv yazali v krayini gromadyansku vijnu ta masovij teror chervonij teror pershimi v sviti zasnuvali sistemu konctaboriv znishili cili socialni klasi rosijskogo suspilstva i vstanovili v krayini totalitarnij rezhim 19 sichnya 1918 roku pid chas apofeozu bilshovickogo teroru Patriarh Moskovskij i vsiyeyi Rusi Tihon publichno piddav bilshovikiv anafemi 1 2 Harakternimi istorichnimi risami bilshovikiv yak politichnoyi partiyi buli avantyurizm makiavellizm bezprincipnist norma meta vipravdovuye zasobi abo tak zvane leninske vchennya pro kompromisi neobmezhena socialna demagogiya ta opora na lyumpen proletariat Etichnimi risami bilshovikiv buli kriminalna moral ta pidkorenist voli diktatora vozhdya spochatku Lenina potim Stalina Zmist 1 Prihid do vladi v zhovtni 1917 2 Bilshovizm yak politichna praktika ta sposib mislennya 3 Pidtrimka bilshovikiv narodom 4 Rosijska social demokratichna robitnicha frakciya 5 Sporidnenist z nacional socializmom 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 Div takozh 10 PosilannyaPrihid do vladi v zhovtni 1917 RedaguvatiDiv takozh Plombovanij vagon Grupa V Ulyanova Lenina verhivka zmovnickogo krila partiyi RSDRP b bilshoviki prijshla do vladi abo vchinila Zhovtnevij putch zgidno z Memorandumom Gelfanda i zavdyaki vidpovidnomu tayemnomu planu ta finansuvannyu uryadom Nimeckoyi imperiyi i yiyi Generalnogo shtabu Metoyu nimciv bulo vivedennya Rosiyi z chisla voyuyuchih proti Nimechchini krayin chleniv Antanti pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Grupa rosijskih emigrantiv bilshovikiv na choli z Leninim bula spryamovana nimeckim uryadom v Rosiyu zalizniceyu cherez fronti j kordoni krayin sho voyuvali mizh soboyu v tak zvanomu plombovanomu vagoni 3 Pislya pributtya v Petrograd partiyi Lenina cherez pidstavni firmi v nejtralnij Shveciyi bula nadana z Nimechchini bagatomiljonna finansova dopomoga dlya organizaciyi v krayini j na fronti antivoyennoyi agitaciyi sabotazhu ta diversij stvorennya j ozbroyennya antiuryadovoyi chervonoyi gvardiyi organizaciyi vlasnogo derzhavnogo byurokratichnogo aparatu pislya povalennya Timchasovogo uryadu Takim chinom partiya bilshovikiv i yiyi verhivka v kritichnij dlya krayini chas viyavilasya partiyeyu derzhavnoyi zradi 4 5 6 Bilshovizm yak politichna praktika ta sposib mislennya Redaguvati U zhertvu Internacionalu plakat OSVAG Harkiv 1919 r Rosiya prinositsya bilshovickimi liderami zhercyami v zhertvu kam yanomu idolovi K MarksaNarivni z vuzkim istorichnim znachennyam termin bilshovizm poshirivsya v politologiyi i publicistici yak sinonim krajnogo ekstremizmu ideologichnogo fanatizmu politichnoyi neterpimosti shilnosti do nasilstva Zaznacheni risi politichnoyi povedinki buli vlastivi yak okremim predstavnikam pershogo politichnogo pokolinnya RSDRP b RKP b tak i politichnij praktici ciyeyi organizaciyi v cilomu Zgodom buli vidileni v zagalnij stereotip povedinki vlastivij ne lishe komunistichnim politichnim ruham Tak proyavom bilshovizmu nazivayut radikalni gajdarovski reformi v Rosiyi pochatku 90 h rr XX st Bilshovikam vlastivij aprioriskij pidhid v ocinyuvanni vchinkiv lyudej socialnoyi j osobistoyi povedinki istinnist yakogo nebud sudzhennya poglyadiv in ocinyuyetsya vihodyachi z vidpovidnosti apriori viznachenomu yedino virnomu vchennyu napriklad marksizmu jogo spryamovanosti na yakus apriori postavlenu metu dosyagnennya komunistichnoyi formaciyi socialnoyi revolyuciyi U radyanskij ideologiyi 1920 1930 h rokiv bula poshirena koncepciya klasovoyi morali vidpovidno do yakoyi etichno znachushimi slid bulo vvazhati lishe vchinki v interesah diktaturi robitnichogo klasu tosho Bilshovickomu sposobu mislennya vlastiva prihilnist nadcinnij ideyi u psihiatriyi ponyattya nadcinnih idej bulo visunuto S Wernicke 1892 dlya poznachennya okremih sudzhen abo grup sudzhen afektivno nasichenih i takih sho mayut stalij fiksovanij harakter Prikladom viniknennya nadcinnih idej u normi mozhe sluguvati viddanist lyudini yakijs naukovij ideyi zaradi dokazu pravoti yakoyi vona gotova znevazhiti vsim inshim svoyimi osobistimi interesami j interesami svoyih blizkih tobto vsim sho ne stosuyetsya dumok yaki perevazhayut u jogo svidomosti Dlya lyudej yakimi opanovuyut taki ideyi ye harakternim aktivne pragnennya pereboroti vsi pereshkodi v dosyagnenni meti Nadcinni ideyi za M O Gurevichem zavzhdi mayut patologichnij harakter ye virazhennyam disgarmonijnoyi psihiki ta pov yazani z paralogichnim mislennyam i rezonerstvom 7 U comu konteksti bilshovizm mozhe rozglyadatisya yak socialno psihologichna patologiya sprichinena disgarmonijnimi krizovimi yavishami v kulturi j suspilstvi sho zajshli zanadto daleko Bilshovizm ye osnovoyu praktiki individualnogo i masovogo politichnogo teroru Mikola Berdyayev viznachav bilshovizm yak socializm dovedenij do religijnogo napruzhennya ta do religijnoyi vinyatkovosti Takozh vin vvazhav sho lishe v svidomosti rosijskih bilshovikiv revolyucijnij socializm lishayetsya religiyeyu yaku voni vognem ta mechem bazhayut nav yazati svitu Ce shos na zrazok novogo islamu v yakomu bazhayut zasluzhiti sobi raj pobittyam nevirnih Bilshoviki yak i vsi religijni fanatiki dilyat ves svit i vse lyudstvo na dva tabori carstvo Bozhe carstvo socialistichnogo proletariatu i carstvo diyavola carstvo burzhuazne Na dumku Berdyayeva sered shirih viruyuchih bilshovikiv ye bagato provokatoriv shpiguniv pidkuplenih ta moralnih idiotiv 8 Realizovuyuchi leninskij lozung grabuj nagrabovane bilshoviki v masovomu poryadku vchinyali pogolovnu konfiskaciyu ekspropriaciyu u vlasnikiv privatnoyi vlasnosti yaku konfiskatori vvazhali nabutoyu za rahunok ekspluataciyi trudyashih tobto pograbuvannya trudyashih Pri comu bilshoviki nikoli ne z yasovuvali chi zdobuta privatna vlasnist vlasnoyu praceyu chi za rahunok vizisku ekspluataciyi inshih lyudej chi vlasniki adekvatno oplachuvali najmanu pracyu yaku chastinu konfiskovanoyi privatnoyi vlasnosti vlasnik stvoriv vlasnoyu praceyu 9 10 11 12 13 14 15 16 Pidtrimka bilshovikiv narodom RedaguvatiBilshoviki odna z najmalochiselnishih partij u Rosiyi navit yaksho porivnyuvati yiyi z inshimi socialistichnimi partiyami Bilshovikiv do revolyuciyi pidtrimuvalo maksimum dekilka vidsotkiv naselennya perevazhno miski proletari lyumpeni Brak pidtrimki bilshovikiv narodom viznachavsya socialnim skladom naselennya Rosiyi do 1917 r Kilkist samogo proletariatu stanovila absolyutnu menshist u skladi naselennya Rosijskoyi imperiyi V kinci XIX stolittya proletariat vidpovidno do rozrahunkiv samogo Lenina nalichuvav priblizno desyat miljoniv robitnikiv 17 sered ponad 130 miljoniv vsogo naselennya Rosijskoyi imperiyi 18 Pered samoyu Zhovtnevoyu revolyuciyeyu kilkist najmanih robitnikiv stanovila za riznimi ocinkami vid 10 do 14 6 vsogo naselennya Rosijskoyi imperiyi Kilkist fabrichno zavodskogo proletariatu nalichuvala 2 3 vid kilkosti zajnyatih 19 20 Ne vsi robitniki jshli za bilshovikami Selo z yakogo skladalosya ponad 85 naselennya Rosiyi 21 bilshovikiv ne pidtrimuvalo Bilshoviki v porivnyanni z inshimi partiyami nabirali duzhe malo golosiv na viborah do Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi V umovah bilshovickogo teroru koli partiya vzhe zdobula vladu voni nabrali ne bilshe 25 na viborah u Vserosijski ustanovchi zbori zavdyaki chastini lyumpenizovanih vijnoyu i rozruhoyu narodu yaka piddalasya na bilshovicki gasla miru i zemli Sam Lenin viznavav Rosiya najbilsh dribnoburzhuazna krayina z usih yevropejskih krayin Gigantska dribnoburzhuazna hvilya zahlesnula vse pridushila svidomij proletariat ne tilki svoyeyu chiselnistyu a j idejno tobto zarazila zahopila duzhe shiroki kola robitnikiv dribnoburzhuaznimi poglyadami na politiku 22 She menshe bilshovikiv pidtrimuvav ukrayinskij narod Do 1917 roku ukrayinci stanovili tilki 3 2 sered zagalnoyi kilkosti bilshovikiv 23 Rosijska social demokratichna robitnicha frakciya RedaguvatiU skladi Chetvertoyi Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi u period z listopada 1913 po listopad 1914 roku isnuvala Rosijska social demokratichna robitnicha frakciya grupa bilshovikiv deputativ u skladi Badayev Oleksij vid Peterburzkoyi guberniyi Muranov Matvij vid Harkivskoyi guberniyi Petrovskij Grigorij vid Katerinoslavskoyi guberniyi Samojlov Fedir vid Vladimirskoyi guberniyi Shagov Mikola vid Kostromskoyi guberniyi Malinovskij Roman vid Moskovskoyi guberniyi zgodom viklyuchenij 24 Oformilas vnaslidok rozkolu v social demokratichnij frakciyi 27 zhovtnya 1913 r U listopadi 1914 r usya frakciya bula zaareshtovana Sud vidbuvsya 10 13 lyutogo 1915 r Usi 5 deputativ buli viznani vinnimi u sprobah povaliti carskij uryad ta zasudzhenni do zaslannya v Turuhanskij kraj Sporidnenist z nacional socializmom RedaguvatiDiv takozh Socializm Deyaki doslidniki vkazuyut na pevnij stupin sporidnenosti bilshovizmu ta nacizmu Tak meta oboh ideologij rozbudova idealnogo suspilstva shlyahom vikorinennya dzherela zla Dlya bilshovikiv zlom buli privatna vlasnist i vlasniki 25 Odnak oskilki zlo ne znikaye pislya likvidaciyi vlasnikiv yak klasu nosiyami zla stayut usi lyudi rozbesheni duhom kapitalizmu U drugomu vipadku nosiyami zla ye tak zvani nizhchi rasi 26 I nacizm i bilshovizm obgruntovuyut svoyu legitimnist spirayuchis na avtoritet nauki Voni pretenduyut na perevihovannya lyudstva i stvorennya novoyi lyudini Obidvi ideologiyi progoloshuyut pragnennya dobra nacizm nimeckomu narodovi bilshovizm usomu lyudstvu 26 Div takozh RedaguvatiRosijskij nigilizmPrimitki Redaguvati Tekst Vozzvaniya ot 19 yanvarya 1918 g Arhiv originalu za 31 bereznya 2012 Procitovano 19 lipnya 2011 Poslanie Patriarha Tihona Sovetu narodnyh komissarov ot 13 26 okt 1918 Arhiv originalu za 28 veresnya 2007 Procitovano 28 grudnya 2010 Werner Hahlweg Lenins Ruckkehr nach Russland 1917 Verlag Brill Archive 1957 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2015 Procitovano 11 lyutogo 2015 Der Spiegel Winfried Scharlau und Zbynek A Zeman Freibeuter der Revolution Arhivovano 11 lyutogo 2015 u Wayback Machine ros pereklad Zeman 3 Sharlau U Kredit na revolyuciyu Plan Parvusa M Centrpoligraf 2007 319 s ISBN 97 5 9524 2941 3 975952429413 Der Spiegel K Wiegrefe F Altenhoner G Bonisch H Buschke W Pyljow Revolutionar Seiner Majestat Arhivovano 11 lyutogo 2015 u Wayback Machine 10 12 2007 Die Zeit Millionar und Weltrevolutionar Arhivovano 6 bereznya 2015 u Wayback Machine 18 September 1964 Blejher V M Rozladi mislennya Arhiv originalu za 21 chervnya 2007 Procitovano 16 travnya 2007 Nikolaj Berdyaev 11 lipnya 1917 Religioznye osnovy bolshevizma Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 19 lipnya 2011 V I Lenin PSS t 36 V I LENIN ZASEDANIE VCIK 29 APRELYa 1918 g str 269 Arhivovano 4 listopada 2013 u Wayback Machine ros Enciklopedicheskij slovar krylatyh slov i vyrazhenij Grab nagrablennoe Arhivovano 27 bereznya 2014 u Wayback Machine ros Konfiskaciya sredstv proizvodstva u kapitalistov v pervye mesyacy socialisticheskoj revolyucii noyabr 1917 g iyun 1918 g Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 Yurij Georgievich Felshtinskij Georgij Iosifovich Chernyavskij Lev Trockij Kniga vtoraya Bolshevik 1917 1923 gg Glava 6 Bolshevistskij diktator 8 Konfiskaciya cerkovnyh cennostej Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 TEZISY ZAKONA O KONFISKACII DOMOV S SDAVAEMYMI V NAEM KVARTIRAMI V I Lenin PSS t 35 st 108 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 Dekret o revizii stalnyh yashikov v bankah Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 Igor Bunich Igor Bunich Zoloto partii Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 ZAPISKA F E DZERZhINSKOMU S PROEKTOM DEKRETA O BORBE S KONTRREVOLYuCIONERAMI I SABOTAZhNIKAMI V I Lenin PSS T 35 S 156 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 Massovye istochniki po socialno ekonomicheskoj istorii Rossii perioda kapitalizma Pod red I D Kovalchenko i V I Bovykina M Nauka 1979 Glava 4 Istochniki o chislennosti sostave i polozhenii rabochego klassa S I Antonova S Ya Aliyarov A G Golikov Yu I Kiryanov M G Mejerovich S 160 190 Arhivovano 23 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Sifman R I Dinamika chislennosti naseleniya Rossii za 1897 1914 gg Brachnost rozhdaemost smertnost v Rossii i SSSR M 1977 Arhivovano 31 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Andrej Kolganov V I Lenin 1918 1923 Krizis revolyucionnogo proekta Arhivovano 18 kvitnya 2018 u Wayback Machine ros Voejkov M I K voprosu o kolichestvennom i kachestvennom sostave rabochego klassa Rabochij klass v processah modernizacii Rossii istoricheskij opyt M 2001 S 168 169 ros Statisticheskij ezhegodnik Rossii 1914 g Izdanie CSK MVD Pg 1915 Otdel I Privoditsya po izdaniyu Rossiya 1913 god Statistiko dokumentalnyj spravochnik SPb 1995 ros V I Lenin PSS t 31 str 156 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 30 listopada 2013 Zdorov A A Nacionalnyj sostav i nacionalnaya politika partii bolshevikov do prihoda k vlasti Kiyivska starovina Naukovij istoriko filologichnij zhurnal K 2008 3 S 102 116 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Programna zayava Revolyucijnogo Komunistichnogo Soyuzu Molodi bilshovikiv RKSM b rksmb org Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2016 a b Alen Bezanson Liho stolittya Pro komunizm nacizm ta unikalnist golokostu Kiyiv Pulsari 2007 136 s ISBN 978 966 8767 88 3Literatura RedaguvatiM Gorkij V I Lenin istorichnij nacherk 1924 1930 Div takozh RedaguvatiAntibilshovickij blok narodiv Zhidobilshovizm Komunizm Antikomunizm Chorna kniga komunizmuPosilannya RedaguvatiS V Kulchickij BILShOVIKI Arhivovano 5 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 294 688 s il ISBN 966 00 0734 5 V I Lenin Gosudarstvo i revolyuciya ros I Majstrenko Bolshevickij bonapartizm 1946 Arhivovano 14 lipnya 2020 u Wayback Machine BILShOVI ZM Arhivovano 6 travnya 2016 u Wayback Machine ESU Ideyi nadcinni Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bilshoviki amp oldid 39980120