www.wikidata.uk-ua.nina.az

Афект психологія У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Афект Афект лат Affectus пристрасть душевне хвилюв

Афект (психологія)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Афект.

Афект (лат. Affectus — пристрасть, душевне хвилювання) — надто сильний і відносно короткочасний за тривалістю емоційний процес (лють, жах, відчай, екстаз), під час якого знижується ступінь самоволодіння: дії та вчинки здійснюються за особливою емоційною логікою, а не за логікою розуму. Супроводжується різко вираженими руховими та вегетативними проявами та змінами в роботі внутрішніх органів. Афекти відрізняють від емоцій, почуттів і настроїв.

Історія Редагувати

Сучасна концепція афекту розроблена в ХІХ столітті разом із Вільгельмом Вундтом. Це слово походить від німецького Gefühl, що означає «почуття».

Було проведено ряд експериментів з вивчення соціально-психологічних афективних уподобань (тобто, що людям подобається чи не подобається). Було проведено конкретне дослідження уподобань, ставлення, формування враження та прийняття рішень. Це дослідження порівнює результати з пам’яттю розпізнавання (старі-нові судження), що дозволяє дослідникам продемонструвати надійні відмінності між цими двома. Судження та когнітивні процеси, засновані на афектах, були досліджені із зазначеними відміченими відмінностями, і деякі стверджують, що афект і пізнання знаходяться під контролем окремих і частково незалежних систем, які можуть впливати одна на одну різними способами (Zajonc, 1980). Як афект, так і пізнання можуть бути незалежними джерелами ефектів у системах обробки інформації. Інші вважають, що емоція є результатом очікуваного, пережитого або уявного результату адаптаційної транзакції між організмом і навколишнім середовищем, тому процеси когнітивної оцінки є ключем до розвитку та вираження емоції (Lazarus, 1982).

Сенс поняття Редагувати

Афект, як і будь-який інший емоційний процес, являє собою психофізіологічний процес внутрішньої регуляції діяльності, і відображає несвідому суб'єктивну оцінку поточної ситуації. Його унікальними характеристиками є короткочасність і висока інтенсивність, в поєднанні з вираженими проявами в поведінці і роботі внутрішніх органів. У тварин виникнення афектів пов'язано з факторами, що безпосередньо зачіпають підтримку фізичного існування, пов'язаними з біологічними потребами та інстинктами. Зміст і характер афектів людей зазнає значних змін під впливом суспільства, і вони можуть виникати також у створених соціальних відносинах, наприклад, в результаті соціальних оцінок і санкцій. Афект завжди виникає у відповідь на вже сформовану ситуацію, мобілізуючи організм і організовуючи поведінку так, щоб забезпечити швидку реакцію на неї.

Межі поняття Редагувати

Фахівці проводять відмінність між поняттям «афект» і поняттями «почуття», «емоція», «настрій» і «переживання».

Від почуттів,настроїв і емоцій афекти відрізняються насамперед інтенсивністю і короткочасністю, а також тим, що завжди виникають у відповідь на вже виниклу ситуацію.

Під переживаннями розуміють тільки суб'єктивно-психічну сторону емоційних процесів, не включаючи фізіологічні складові.

Характеристики Редагувати

Інтенсивність (сила) Редагувати

Афекти можуть відрізнятися один від одного по силі, починаючи від найбільш слабких і контрольованих свідомо, закінчуючи патологічними, які повністю виключають можливість свідомого контролю.

Валентність Редагувати

Як і всі емоційні процеси, афекти відображають суб'єктивну оцінку, значущість чого-небудь. Як оцінка буває позитивною або негативною, так і афекти бувають позитивними чи негативними. З причини своєї біологічної функції (швидка організація поведінки суб'єкта), афекти не бувають амбівалентними.

Стенічність Редагувати

У залежності від впливу на активність, афекти поділяються на стенічні та астенічні. Стенічні афекти спонукають до активної діяльності, мобілізують сили людини (гнів, захват та інші). Астенічні афекти розслаблюють або паралізують сили (безсилля, жах та інші).

Фізіологічні та патологічні Редагувати

Розрізняють (особливо в судової психіатрії) фізіологічний і патологічний афект. Перший, на відміну від другого, не супроводжується втратою самоконтролю, і не є підставою для визнання особи неосудним. Другий є порушенням нормального функціонування психіки і може свідчити про необхідність медичного втручання. Історично визначення «фізіологічний» було введено, щоб підкреслити відмінність простого, нормального афекту від патологічного, показати, що його фізіологічну основу складають природні для здорової людини нейродинамічні процеси, проте причини спостерігаються при афекті фізіологічних явищ мають психологічну природу. У сучасній психологічній літературі поняття «афект» вживається взагалі без додаткових визначень.

Зміст Редагувати

Афекти навіть однієї валентності можуть відрізнятися за змістом. Наприклад: гнів, захват, переляк та інші.

Фізіологія афекту Редагувати

Початок перебігу афекту супроводжується змінами з боку вегетативних реакцій (зміна пульсу і дихання, спазм периферичних кровоносних судин, виступання поту та інші), різко вираженими змінами в довільно-рухової сфері (гальмування, збудження або перезбудження, порушення координації рухів). На цьому ефекті ґрунтується принцип роботи детектора брехні, що реєструє безліч фізіологічних показників організму.

Сильний афект зазвичай порушує нормальний перебіг вищих психічних процесів — сприйняття і мислення, іноді викликає звуження свідомості або його затьмарення.

Афективний комплекс і кумулятивний афект Редагувати

Пережиття стану афекту залишає стійкі «афективні сліди» у довготривалій пам'яті, що визначають вибірковість поведінки щодо ситуацій та їх елементів, які раніше викликали афект. Комплекси таких слідів («афективні комплекси») справляють істотний вплив на розвиток і функціонування психіки особистості і поведінку людини. Навіть відносно далекі за змістом слова-подразники в зв'язку з асоціаціями, викликають виникнення елементів афективних комплексів.

Повторення ситуацій, що викликають той чи інший негативний афективний стан, веде до акумуляції афекту, яка може розрядитися в бурхливій, некерованій афективній поведінці («афективний вибух», «куммулятівная афект»). У зв'язку з цією властивістю афектів, у виховних і терапевтичних цілях були запропоновані різні методи «каналізації» афекту.

Примітки Редагувати

  1. Lansing, Charles (2010-07). Book Review: Martin Kitchen, The Third Reich: Charisma and Community, Pearson Education Limited: Harlow, 2008; 403 pp., 22 illus.; 9781405801690, £20.99 (pbk). European History Quarterly 40 (3). с. 534–536. ISSN 0265-6914. doi:10.1177/02656914100400030622. Процитовано 6 лютого 2022. 
  2. Українська психологічна термінологія: словник-довідник \ За редакцією М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
  3. ↑ Леонтьєв Олексій Миколайович. Потреби, мотиви і емоції. — Москва, 1971.
  4. Berent, Iris; Feldman Barrett, Lisa; Platt, Melanie (23 вересня 2020). Essentialist Biases in Reasoning About Emotions. Frontiers in Psychology 11. ISSN 1664-1078. doi:10.3389/fpsyg.2020.562666. Процитовано 6 лютого 2022. 
  5. Pierce, Arthur Henry; Wundt, Wilhelm; Judd, Charles Hubbard (1897-05). Outlines of Psychology.. The Philosophical Review 6 (3). с. 322. ISSN 0031-8108. doi:10.2307/2175890. Процитовано 6 лютого 2022. 

Література Редагувати

Українською мовою Редагувати

  1. Балабанова Л. М. Судова патопсихологія (питання визначення норми і відхилень). — Д.: Сталкер, 1998. – 432 с.
  2. Комплексна діагностика і фармакотерапевтична корекція афективних розладів внаслідок вживання опіоїдів та психостимуляторів : дис. ... канд. мед. наук: 14.01.17 / Самойлова Олена Степанівна ; АМН України, Ін-т неврології, психіатрії та наркології. - Х., 2006. - 160 арк.: рис., табл.
  3. Порушення сексуального здоров'я та функціонування сім'ї при афективних розладах у чоловіків (медико-психологічні аспекти) : автореф. дис. ... д-ра мед. наук : 19.00.04 / Білобривка Ростислав Іванович ; Львів. нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2010. - 287 арк. : рис., табл. - Бібліогр.: арк. 239-287.
  4. Психологічна енциклопедія : A - Я / авт.-упоряд. О. М. Степанов. - К. : Академвидав, 2006. - 424 с. - (Серія "Енциклопедія ерудита"). - ISBN 966-8226-30-5
  5. Психологія і педагогіка: основні положення : навч. посіб. / В. С. Лозниця. - К. : ЕксОб, 2001. - 303 с. - ISBN 966-7111-04-0
  6. Психотехнологія корекції афекту неадекватності та дезадаптованості у підлітків : навч.-метод. посіб. / І. С. Булах, Л. Г. Семенча ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова, Ін-т соціол., психології та упр. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. - 95 с. : табл. - Бібліогр.: с. 89-94. - 500 пр. - ISBN 978-966-660-624-5
  7. Риторичний словник / З. Куньч ; Київська міська державна адміністрація, Український науково-виробничий центр "Рідна мова". - Київ : Рідна мова, 1997. - 341 с. - ISBN 5-7707-9737-2
  8. Спеціальна педагогіка: [понятійно-термінологічний словник] / За ред. акад. В. І. Бондаря. – Луганськ: Альма -матер, 2003. – 436 с.
  9. Сучасний тлумачний психологічний словник / В. Шапар. — Х.: Прапор, 2005. — 639 с. — ISBN 966-7880-85-5
  10. Установка як чинник кумулятивного фізіологічного афекту у судово-експертному дослідженні : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.06 / Савка Ірина Мар'янівна ; Нац. акад. внутр. справ. - К., 2010. - 281 арк. : табл. - Бібліогр.: арк. 251-281.

Іноземними мовами Редагувати

  1. Большой толковый психологический словарь / А. Ребер ; [пер. с англ. Чеботарева Е. Ю.]. - Москва : Вече : Аст, 2000. - На пер. авт. не указан. - Пер. изд. : The penguin dictionary psychology / A. Reber. Т. 1 : А-О. - 2000. - 591 с. - ISBN 5-7838-0605-6
  2. Макаренко А. С. Педагогическая поэма. Соч. в 7-ми т. Т. 1. / М.: Изд-во АПН РРФСР, 1957. — С. 61, 63—65.
  3. Энциклопедический словарь медицинских терминов: Ок. 60000 терминов. В 3-х т. Т. 1 / Гл. ред. Б. В. Петровский. — М.: Сов. энцикл., 1982. — С. 109.
  4. Blechman, E. A. (1990). Moods, Affect, and Emotions. Lawrence Erlbaum Associates: Hillsdale, NJ.
  5. Wolfram Ehlers und Alex Holder (2007): Psychologische Grundlagen, Entwicklung und Neurobiologie. Basiswissen Psychoanalyse. Stuttgart, Klett-Cotta.
  6. Adam Bilikiewicz, Włodzimierz Strzyżewski: Psychiatria: podręcznik dla studentów medycyny. Warszawa: Państwowy Zakład Wydawnictw Lekarskich, 1992. ISBN 83-200-1688-6.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Afekt Afekt lat Affectus pristrast dushevne hvilyuvannya nadto silnij i vidnosno korotkochasnij za trivalistyu emocijnij proces lyut zhah vidchaj ekstaz pid chas yakogo znizhuyetsya stupin samovolodinnya diyi ta vchinki zdijsnyuyutsya za osoblivoyu emocijnoyu logikoyu a ne za logikoyu rozumu 1 Suprovodzhuyetsya rizko virazhenimi ruhovimi ta vegetativnimi proyavami ta zminami v roboti vnutrishnih organiv 2 Afekti vidriznyayut vid emocij pochuttiv i nastroyiv 3 Zmist 1 Istoriya 2 Sens ponyattya 3 Mezhi ponyattya 4 Harakteristiki 4 1 Intensivnist sila 4 2 Valentnist 4 3 Stenichnist 4 4 Fiziologichni ta patologichni 4 5 Zmist 5 Fiziologiya afektu 6 Afektivnij kompleks i kumulyativnij afekt 7 Primitki 8 Literatura 8 1 Ukrayinskoyu movoyu 8 2 Inozemnimi movami 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiSuchasna koncepciya afektu rozroblena v HIH stolitti razom iz Vilgelmom Vundtom 4 Ce slovo pohodit vid nimeckogo Gefuhl sho oznachaye pochuttya 5 Bulo provedeno ryad eksperimentiv z vivchennya socialno psihologichnih afektivnih upodoban tobto sho lyudyam podobayetsya chi ne podobayetsya Bulo provedeno konkretne doslidzhennya upodoban stavlennya formuvannya vrazhennya ta prijnyattya rishen Ce doslidzhennya porivnyuye rezultati z pam yattyu rozpiznavannya stari novi sudzhennya sho dozvolyaye doslidnikam prodemonstruvati nadijni vidminnosti mizh cimi dvoma Sudzhennya ta kognitivni procesi zasnovani na afektah buli doslidzheni iz zaznachenimi vidmichenimi vidminnostyami i deyaki stverdzhuyut sho afekt i piznannya znahodyatsya pid kontrolem okremih i chastkovo nezalezhnih sistem yaki mozhut vplivati odna na odnu riznimi sposobami Zajonc 1980 Yak afekt tak i piznannya mozhut buti nezalezhnimi dzherelami efektiv u sistemah obrobki informaciyi Inshi vvazhayut sho emociya ye rezultatom ochikuvanogo perezhitogo abo uyavnogo rezultatu adaptacijnoyi tranzakciyi mizh organizmom i navkolishnim seredovishem tomu procesi kognitivnoyi ocinki ye klyuchem do rozvitku ta virazhennya emociyi Lazarus 1982 Sens ponyattya RedaguvatiAfekt yak i bud yakij inshij emocijnij proces yavlyaye soboyu psihofiziologichnij proces vnutrishnoyi regulyaciyi diyalnosti i vidobrazhaye nesvidomu sub yektivnu ocinku potochnoyi situaciyi Jogo unikalnimi harakteristikami ye korotkochasnist i visoka intensivnist v poyednanni z virazhenimi proyavami v povedinci i roboti vnutrishnih organiv U tvarin viniknennya afektiv pov yazano z faktorami sho bezposeredno zachipayut pidtrimku fizichnogo isnuvannya pov yazanimi z biologichnimi potrebami ta instinktami Zmist i harakter afektiv lyudej zaznaye znachnih zmin pid vplivom suspilstva i voni mozhut vinikati takozh u stvorenih socialnih vidnosinah napriklad v rezultati socialnih ocinok i sankcij Afekt zavzhdi vinikaye u vidpovid na vzhe sformovanu situaciyu 3 mobilizuyuchi organizm i organizovuyuchi povedinku tak shob zabezpechiti shvidku reakciyu na neyi Mezhi ponyattya RedaguvatiFahivci provodyat vidminnist mizh ponyattyam afekt i ponyattyami pochuttya emociya nastrij i perezhivannya Vidpochuttiv nastroyivi emocij afekti vidriznyayutsya nasampered intensivnistyu i korotkochasnistyu a takozh tim sho zavzhdi vinikayut u vidpovid navzhe viniklusituaciyu 3 Pidperezhivannyami rozumiyut tilki sub yektivno psihichnu storonu emocijnih procesiv ne vklyuchayuchi fiziologichni skladovi Harakteristiki RedaguvatiIntensivnist sila Redaguvati Afekti mozhut vidriznyatisya odin vid odnogo po sili pochinayuchi vid najbilsh slabkih i kontrolovanih svidomo zakinchuyuchi patologichnimi yaki povnistyu viklyuchayut mozhlivist svidomogo kontrolyu Valentnist Redaguvati Yak i vsi emocijni procesi afekti vidobrazhayut sub yektivnu ocinku znachushist chogo nebud Yak ocinka buvaye pozitivnoyu abo negativnoyu tak i afekti buvayut pozitivnimi chi negativnimi Z prichini svoyeyi biologichnoyi funkciyi shvidka organizaciya povedinki sub yekta afekti ne buvayut ambivalentnimi Stenichnist Redaguvati U zalezhnosti vid vplivu na aktivnist afekti podilyayutsya na stenichni ta astenichni Stenichni afekti sponukayut do aktivnoyi diyalnosti mobilizuyut sili lyudini gniv zahvat ta inshi Astenichni afekti rozslablyuyut abo paralizuyut sili bezsillya zhah ta inshi Fiziologichni ta patologichni Redaguvati Dokladnishe Patologichnij afektRozriznyayut osoblivo v sudovoyi psihiatriyi fiziologichnij i patologichnij afekt Pershij na vidminu vid drugogo ne suprovodzhuyetsya vtratoyu samokontrolyu i ne ye pidstavoyu dlya viznannya osobi neosudnim Drugij ye porushennyam normalnogo funkcionuvannya psihiki i mozhe svidchiti pro neobhidnist medichnogo vtruchannya Istorichno viznachennya fiziologichnij bulo vvedeno shob pidkresliti vidminnist prostogo normalnogo afektu vid patologichnogo pokazati sho jogo fiziologichnu osnovu skladayut prirodni dlya zdorovoyi lyudini nejrodinamichni procesi prote prichini sposterigayutsya pri afekti fiziologichnih yavish mayut psihologichnu prirodu U suchasnij psihologichnij literaturi ponyattya afekt vzhivayetsya vzagali bez dodatkovih viznachen Zmist Redaguvati Afekti navit odniyeyi valentnosti mozhut vidriznyatisya za zmistom Napriklad gniv zahvat perelyak ta inshi Fiziologiya afektu RedaguvatiPochatok perebigu afektu suprovodzhuyetsya zminami z boku vegetativnih reakcij zmina pulsu i dihannya spazm periferichnih krovonosnih sudin vistupannya potu ta inshi rizko virazhenimi zminami v dovilno ruhovoyi sferi galmuvannya zbudzhennya abo perezbudzhennya porushennya koordinaciyi ruhiv Na comu efekti gruntuyetsya princip roboti detektora brehni sho reyestruye bezlich fiziologichnih pokaznikiv organizmu Silnij afekt zazvichaj porushuye normalnij perebig vishih psihichnih procesiv sprijnyattya i mislennya inodi viklikaye zvuzhennya svidomosti abo jogo zatmarennya Afektivnij kompleks i kumulyativnij afekt RedaguvatiDokladnishe Kompleks psihologiya Perezhittya stanu afektu zalishaye stijki afektivni slidi u dovgotrivalij pam yati sho viznachayut vibirkovist povedinki shodo situacij ta yih elementiv yaki ranishe viklikali afekt Kompleksi takih slidiv afektivni kompleksi spravlyayut istotnij vpliv na rozvitok i funkcionuvannya psihiki osobistosti i povedinku lyudini Navit vidnosno daleki za zmistom slova podrazniki v zv yazku z asociaciyami viklikayut viniknennya elementiv afektivnih kompleksiv Povtorennya situacij sho viklikayut toj chi inshij negativnij afektivnij stan vede do akumulyaciyi afektu yaka mozhe rozryaditisya v burhlivij nekerovanij afektivnij povedinci afektivnij vibuh kummulyativnaya afekt U zv yazku z ciyeyu vlastivistyu afektiv u vihovnih i terapevtichnih cilyah buli zaproponovani rizni metodi kanalizaciyi afektu 3 Primitki Redaguvati Lansing Charles 2010 07 Book Review Martin Kitchen The Third Reich Charisma and Community Pearson Education Limited Harlow 2008 403 pp 22 illus 9781405801690 20 99 pbk European History Quarterly 40 3 s 534 536 ISSN 0265 6914 doi 10 1177 02656914100400030622 Procitovano 6 lyutogo 2022 Ukrayinska psihologichna terminologiya slovnik dovidnik Za redakciyeyu M L A Chepi K DP Informacijno analitichne agentstvo 2010 ISBN 978 617 571 040 0 a b v g Leontyev Oleksij Mikolajovich Potrebi motivi i emociyi Moskva 1971 Berent Iris Feldman Barrett Lisa Platt Melanie 23 veresnya 2020 Essentialist Biases in Reasoning About Emotions Frontiers in Psychology 11 ISSN 1664 1078 doi 10 3389 fpsyg 2020 562666 Procitovano 6 lyutogo 2022 Pierce Arthur Henry Wundt Wilhelm Judd Charles Hubbard 1897 05 Outlines of Psychology The Philosophical Review 6 3 s 322 ISSN 0031 8108 doi 10 2307 2175890 Procitovano 6 lyutogo 2022 Literatura RedaguvatiUkrayinskoyu movoyu Redaguvati Balabanova L M Sudova patopsihologiya pitannya viznachennya normi i vidhilen D Stalker 1998 432 s Kompleksna diagnostika i farmakoterapevtichna korekciya afektivnih rozladiv vnaslidok vzhivannya opioyidiv ta psihostimulyatoriv dis kand med nauk 14 01 17 Samojlova Olena Stepanivna AMN Ukrayini In t nevrologiyi psihiatriyi ta narkologiyi H 2006 160 ark ris tabl Porushennya seksualnogo zdorov ya ta funkcionuvannya sim yi pri afektivnih rozladah u cholovikiv mediko psihologichni aspekti avtoref dis d ra med nauk 19 00 04 Bilobrivka Rostislav Ivanovich Lviv nac med un t im Danila Galickogo L 2010 287 ark ris tabl Bibliogr ark 239 287 Psihologichna enciklopediya A Ya avt uporyad O M Stepanov K Akademvidav 2006 424 s Seriya Enciklopediya erudita ISBN 966 8226 30 5 Psihologiya i pedagogika osnovni polozhennya navch posib V S Loznicya K EksOb 2001 303 s ISBN 966 7111 04 0 Psihotehnologiya korekciyi afektu neadekvatnosti ta dezadaptovanosti u pidlitkiv navch metod posib I S Bulah L G Semencha Nac ped un t im M P Dragomanova In t sociol psihologiyi ta upr K NPU im M P Dragomanova 2010 95 s tabl Bibliogr s 89 94 500 pr ISBN 978 966 660 624 5 Ritorichnij slovnik Z Kunch Kiyivska miska derzhavna administraciya Ukrayinskij naukovo virobnichij centr Ridna mova Kiyiv Ridna mova 1997 341 s ISBN 5 7707 9737 2 Specialna pedagogika ponyatijno terminologichnij slovnik Za red akad V I Bondarya Lugansk Alma mater 2003 436 s Suchasnij tlumachnij psihologichnij slovnik V Shapar H Prapor 2005 639 s ISBN 966 7880 85 5 Ustanovka yak chinnik kumulyativnogo fiziologichnogo afektu u sudovo ekspertnomu doslidzhenni dis kand psihol nauk 19 00 06 Savka Irina Mar yanivna Nac akad vnutr sprav K 2010 281 ark tabl Bibliogr ark 251 281 Inozemnimi movami Redaguvati Bolshoj tolkovyj psihologicheskij slovar A Reber per s angl Chebotareva E Yu Moskva Veche Ast 2000 Na per avt ne ukazan Per izd The penguin dictionary psychology A Reber T 1 A O 2000 591 s ISBN 5 7838 0605 6 Makarenko A S Pedagogicheskaya poema Soch v 7 mi t T 1 M Izd vo APN RRFSR 1957 S 61 63 65 Enciklopedicheskij slovar medicinskih terminov Ok 60000 terminov V 3 h t T 1 Gl red B V Petrovskij M Sov encikl 1982 S 109 Blechman E A 1990 Moods Affect and Emotions Lawrence Erlbaum Associates Hillsdale NJ Wolfram Ehlers und Alex Holder 2007 Psychologische Grundlagen Entwicklung und Neurobiologie Basiswissen Psychoanalyse Stuttgart Klett Cotta Adam Bilikiewicz Wlodzimierz Strzyzewski Psychiatria podrecznik dla studentow medycyny Warszawa Panstwowy Zaklad Wydawnictw Lekarskich 1992 ISBN 83 200 1688 6 Posilannya RedaguvatiAfekt Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Afekt Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Afekt patologichnij Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Afekt fiziologichnij Arhivovano 28 grudnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Afekt Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Impuls Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 537 1000 ekz Afekt Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 D f Teoriya nejmovirnosti V stani afektu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Afekt psihologiya amp oldid 35932132