www.wikidata.uk-ua.nina.az

Релігія Релі гія від лат religio зв язок особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи люде

Релігія

Релі́гія (від лат. religio — зв'язок) — особлива система світогляду та світосприйняття конкретної людини або групи людей, набір культурних, духовних та моральних цінностей, що обумовлюють поведінку людини.

Переважні релігії в країнах світу
Символи релігій світу

У широкому сенсі, як суспільний інститут, релігія — це сукупність вірувань і віровчень, наявних у суспільстві. Вона включає до свого складу сукупність звичаїв, обрядів, правил життя і поведінки людей і т. д. Вивченням релігії займається наука релігієзнавство.

Всупереч розповсюдженій думці, що релігія обов'язково передбачає віру у Бога (особу-творця), поняття «атеїзм» не повинно протиставлятися поняттю «релігія»[джерело?]. Деяким релігіям (наприклад, буддизму, джайнізму та іншим дхармічним релігіям) притаманна відсутність віри в персоніфікованого бога. Інколи такі релігії називають атеїстичними.

Існує таке поняття, як релігійна свідомість. Це сукупність образів, уявлень, почуттів та переживань, що мають своїм предметом священне, вище та істинне буття (або ж чудесне) та такі, що спрямовані до означених предметів.

У вузькому розумінні релігія — віра в існування надприродних — персоніфікованих чи ні — сил, що супроводжується переконанням у здатності цих сил або сили (Бога, богів, Абсолюту, Космосу тощо) впливати на Всесвіт та на долю людей. Ця віра відбивається в думках, відчуттях і волі людини, містить у собі певний етичний кодекс, виражається в певному способі поведінки та/або ритуалах, за допомогою яких людина шукає схвалення та прихильності Бога або богів. За визначенням теолога Ганса Кюнга, релігія є соціально-індивідуально реалізованим, втіленим в традиції та спільноту відношенням до чогось, що перевищує або охоплює людину та її світ, — до якоїсь, як би її не розуміли, найвищої правдивої дійсності (Абсолютне, Бог, нірвана); на відміну від філософії, в релігії йдеться про слово та шлях спасіння.

Визначення і етимологія

В основі різних тлумачень поняття релігія — вчення філософа й оратора Цицерона (106—43 до н. е.) та раннього християнського мислителя Лактанція (приблизно 250—325). Вважається, що саме слово релігія походить від цицеронівського терміну relegere — латинського дієслова, що означає «йти назад, повертатися, обдумувати, збирати, споглядати, боятися» і мало б характеризувати релігію як «богобоязливість, страх і пошанування богів». Лактанцій вважав, що слово religio походить від латинського religare, що означало «в´язати, зв´язувати, прив´язувати», релігія ж — це «зв'язок із Богом, служіння йому і покора через благочестя». Ця точка зору й закріпилася, особливо у християнській традиції. Сучасні українські тлумачні словники пояснюють латинське слово religio як «набожність, святиня, предмет культу» або «совісність, добросовісність», «совісне ставлення до священного, яке охоплює релігійні почуття, благочестя, набожність, богошанування, культ».

Термін «релігія» на означення відношення «людина — Бог» у європейській традиції був запроваджений лише у XV—XVI ст. Тоді його вживали лише в теїстичному значенні, без урахування усіх особливостей феномену, який він позначав. Сучасне розуміння релігії походить від доби просвітництва. Релігію як особливий феномен осмислювали філософи нового часу Іммануїл Кант, Фрідріх Шляєрмахер, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, Людвіг Феєрбах, Оґюст Конт, Дейвід Х'юм та інші.

Альтернативні терміни

Оскільки термін «Релігія» походить з латинської мови і фактично має християнське наповнення, то використання цього терміну як універсального призводить до переносу певних звичних ознак на релігійні традиції інших регіонів, де до вестернізації була автохтонна культура з власною, альтернативною західній, термінологією. Проте використання єдиного термінологічного апарату має багато переваг для суспільства, оскільки є підґрунтям для взаємопорозуміння та суттєво економить час і кількість слів для його досягнення. Але в межах наукового дискурсу слід звертати увагу на нюанси, деталі та розбіжності. Наприклад:

В арабській мові існує термін Дін (араб. دين‎ — релігія.) Походження терміна Дін та його багатоаспектність в межах широкого поняття «релігія» пов'язані як з існуванням в мові доісламської Аравії декількох значень цього слова (звичай, відплата, влада-покірність), так і з впливом значень близьких до нього за звучанням релігійних термінів в мовах сусідніх народів.

У Корані термін Дін вживано понад 100 разів у різних значеннях. Він може означати «Суд», «відплату» (наприклад, йаум ад-Дін — «день Суду», Коран 1:4/3), «релігію», «віру» окремої людини (наприклад, Коран 39:2) і релігію як систему ритуальної практики, що є основою життя релігійної спільноти (наприклад, Коран 6:161/162; 3:73/66). Термін Дін застосовується як до ісламу (наприклад, Коран 3:19/17), так і стосовно язичництва (наприклад, Коран 109:6), юдаїзму або християнства (наприклад, Коран 3:73/66). Проте основне коранічне значення терміна Дін пов'язане з важливою для Корану ідеєю обов'язкового підкорення Аллаху.

У найширшому сенсі ад-Дін як «область духовного» протиставлялася поняттю ад-дунйа — «областю матеріального». При цьому це не стверджувало відірваності одного від іншого, але діалектика цих понять, ступінь їх пов'язаності і протиставлення як і межі дій кожного з них, складає важливий елемент релігійної та соціальної полеміки.

Для Індії часто коректніше використовувати термін «Дхарма».

Для Китаю та Далекого Сходу близький за значеннями термін «Дао».

Основні елементи та структура релігії

Якщо виходити з того, що релігія, як і всі явища духовного життя, є результатом психічної діяльності людини — розуму, почуття і волі, її складниками відтак виступають світорозуміння, світовідчуття і ставлення до світу. Вони й становлять три основних елементи релігії. Виділяють також четвертий структурний елемент релігії — релігійна організація, або ж ієрархія.

Релігійні ідеї та уявлення створюють концептуальний бік релігії, виражають усе, що становить релігію як суспільну та духовну категорію. Сюди належать міфи, концепції, теорії про надприродне, про бога, а також догмати, зміст священних книг, переказів, молитов тощо.

Релігійний культ створює зовнішній бік релігії. До нього належать релігійні обряди й свята, моління, богослужіння, пости, священні амулети, ікони, талісмани, храми, капища і релігійні дії, пов'язані з ними.

Походження, виникнення і еволюція релігії

Основні теорії походження релігії:

  • Теологічні теорії — ґрунтуються на твердженнях про надприродні причини та обставини походження релігії.
    • Традиціоналістська теорія — Згідно з нею релігію відкрив людям безпосередньо Бог. Традиціоналістська теорія не потребує доведення, позаяк ґрунтується на вірі. Стосується вона передусім християнства, тому набула значного поширення у християнському богослов'ї. Щодо походження інших релігій християнство допускає будь-які пояснення.
    • Теїстична теорія — Згідно з цією теорією релігія — це результат розумового розвитку людства. Ця теорія теж виходить із беззастережного визнання існування Бога, вона була широко популярна у Новому часі.
    • Концепція вроджених ідей[en] — стверджує, що ідея Бога притаманна людині від її народження. Уявлення про Бога як найдосконалішу істоту передбачає визнання його існування: людина мислить про Бога, отже, він існує. А мислить вона про Бога тому, що ідея Божества є провідною вродженою ідеєю, вона існує у свідомості людини від народження і виявляється як пізнання Бога.
    • Богословський раціоналізм — згідно з цією теорією, розгортання вроджених ідей відбувається під впливом досвіду, емпіричних знань.
    • Споглядальний теїзм — основним положенням цієї теорії є те, що релігія як ставлення людини до Бога є комплексом певних почуттів, породжених усвідомленням людиною скінченності свого буття.
    • Містичні теорії — визнають надприродне походження релігії, яка є наслідком Одкровення, але не назавжди даного людям Богом, а результатом постійного впливу Божества на дух людини, що діє вічно.
    • Православно-академічна теорія — прихильники цієї теорії сформулювали два джерела виникнення релігії: об'єктивне, що існує поза людиною і виявляється у впливі Бога на дух людини, та суб'єктивне, яке залежить від людини, від засвоєння нею цього впливу.
    • Академічний теїзм — визнаючи абсолютний пріоритет віри, використовує наукові аргументи і тому до певної міри удосконалює попередні богословські теорії походження релігії.
  • Наукові теорії намагаються пояснити релігію як результат реалізації певних потреб, інтересів чи неспроможності людини подолати свою залежність від зовнішніх сил. До цих теорій належать:
    • Політико-державна теорія — згідно з нею, релігія є вигадкою законодавців. Цю теорію поділяв Лактацій, який вважав засновником релігії римського царя Помпілія.
    • Евгемеризм — релігія бере початок із вшанування й обожнювання найдавніших царів.
    • Натуралістична (матеріалістична) концепція — ґрунтується на твердженнях, що сфера духовного, зокрема релігія, є похідною від матеріального світу. її прихильники вважали релігію фантастичним відображенням світу в свідомості людей.
    • Міфологічна теорія — релігія бере початок з прадавніх міфів, зокрема міфу про Сонце, з обожнювання Сонця.
    • Анімістична теорія — релігія сформувалася від віри в духів і в душу.
    • Теорія аніматизму — висунули критики анімізму, які стверджували, що анімізму передувало одухотворення речей, всієї природи, згідно з яким кожна річ, кожне явище має «свого господаря», «свій голос». Це був примітивний пантеїзм — обожнювання природи.
    • Теорія прамонотеїзму — люди споконвіку визнавали існування єдиного Бога. Ця віра виникла з розмірковувань первісної людини щодо своєї творчої діяльності та з традиції батьківської влади в родині.
    • Магічна теорія — пояснює духовний розвиток людства як процес, що проходить три стадії: магії, релігії, науки. Згідно з теорією, основу первісної релігії становить магія, що впливає на волю надприродних сил.
    • Психологічна теорія — в її основі лежить теза про те, що релігія зародилася внаслідок особливостей природи людини і є наслідком її психічних переживань в стресовій ситуації.

Соціологія релігії

У людському суспільстві існування віри у вигляді різних віровчень можна прослідкувати з найдавніших часів. Одні віровчення (релігії, світогляди, ідеології) змінюють інші, кожне покоління описує суще за допомогою понять свого часу і таким чином віра продовжує жити у суспільстві.

Релігія — це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства — певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio — і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.

Релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.

Інші визначення терміну «релігія»:

  1. спосіб життя;[джерело?]
  2. система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок буття;[джерело?]
  3. Будь-яка релігія — більше або менше струнка система, що складається з трьох елементів: уявлень, настроїв, дій.

Види віровчень

Мапа, що показує поширення авраамітичних (рожевий) і дгармічних (жовтий) релігій на Землі

Віровчення, як системи вірувань, часто розглядають стосовно віри в Бога і поділяють так:

Для монотеїзму властива віра в єдиного Бога, верховну істоту, Бога-творця. Для політеїзму характерна віра в пантеон різних богів, кожен з яких має свою область впливу. Для безбожжя характерне заперечення існування Бога і визнання світового начала, як безособової субстанції (матерія, рух, дао, дійсність, суще, буття і т. д.).

За походженням та світоглядними підвалинами впливові сучасні віровчення поділяються на авраамічні та дгармічні. Головні авраамічні віровчення (ті, які походять від віровчення праотця Авраама): юдаїзм, християнство та іслам. Авраамічні релігії мають спільні корені у віруваннях древніх євреїв. Для дгармічних релігій характерна віра в цикл перенароджень самсару та карму. Дгармічні релігії зародилися в Стародавній Індії, звідки поширилися в інші країни світу. До дгармічних релігій належать індуїзм, буддизм, джайнізм, сикхізм.

Варто звернути увагу, що в історії людського суспільства єдинобожжя, безбожжя (матеріалізм) і багатобожжя в усі часи були тісно переплетені, що можна пояснити тим, що вони є різними способами опису сущого, навколишньої дійсності.

Найдавніші віровчення

Див. також Проторелігійність.

Найдавніші віровчення сягають часів родоплемінного ладу, коли людство для відображення і опису сущого застосовувало лише усне слово. Такі віровчення прийнято поділяти на тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія, міфологія

Віровчення пов'язані з національними спільнотами

Віровчення пов'язані з національними спільнотами або національні релігії.

Світові віровчення

На відміну від національних віровчень ці віровчення призначені і запрошують до кола своїх послідовників всіх людей і народів світу.

  • Християнство — найпоширеніша в світі релігія з найбільшим числом вірян. Християнство виникло в середовищі юдаїзму в Палестині і поширилося спочатку в Римській імперії. Суттю християнства є віра в Ісуса Христа, який є Спасителем; визнає існування Бога у Святій Трійці (Отець, Син, Святий Дух), що в особі Сина Божого Ісуса Христа втілився в людську індивідуальну природу і здійснив справу спасіння людини і світу. Засади християнства базуються на книгах Біблії.
  • Іслам — наймолодша з 3 світових релігій, поширена головно на Близькому Сході, Північній Африці та Південно-Східній Азії. Творцем ісламу був пророк Мухаммед (VII ст.). Як авраамічна релігія іслам виходить з традицій юдаїзму і християнства, визнає Аллаха єдиним Богом, проголошує віру в страшний суд і кару й нагороду після смерті, засади ісламу викладені в Корані та суні (традиції Мухаммеда);
  • Буддизм — найдавніша з 3 світових релігій, поширена головно у Східній та Південно-Східній Азії. Буддизм розвинувся з етико-філософської системи, створеної Буддою в V ст. до н. е. на терені Індії; сформувався на ґрунті місцевих релігій Індійського субконтиненту, однак відкинув авторитет індуських Вед. Буддизм вимагає дотримання морального закону як шляху визволення душі з коловороту втілень і досягнення нірвани.

Деякі дослідники розглядають створену в колишньому СРСР форму світогляду відому під назвами діалектичний матеріалізм або марксизм-ленінізм як світову неорелігію, оскільки вона за багатьма своїми рисами схожа на існуючі світові віровчення (зокрема пропонує певне бачення всього сущого у вигляді матерії — «об'єктивної реальності даної людині у відчуттях») і була запропонована щоб їх замінити.

Авраамічні релігії

Напрямки в християнстві

Напрямки в ісламі

Напрямки в юдаїзмі

Дхармічні релігії

Напрямки в буддизмі

Напрямки в джайнізмі

Напрямки в індуїзмі

Зороастризм

Традиційні народні культи

Історичні

Релігії і містичні вчення, які виникли у наш час

Ці нетрадиційні релігійні системи часто відносять до «нової ери» нью-ейдж.

Функції релігії

Світоглядна: релігія сповнює життя особливим сенсом, значенням, за переконанням вірян

Компенсаторна: релігія компенсує людині її залежність від природних та соціальних катаклізмів, зменшує відчуття власної немічності, допомагає переживати важкі випробування, страх перед смертю.

Комунікативна: спілкування вірян між собою, «спілкування» із богами, янголами, душами померлих та святих

Регулятивна: усвідомлення індивідом складу певних цінностей, моральних норм, які випрацьовуються в кожній релігійній традиції, виступають своєрідною програмою поведінки людей.

Інтегративна: допомагає людині усвідомити себе частиною єдиної релігійної спільноти, що закріплена спільними цінностями, дає можливість самоствердження людині у суспільстві, у якому такі ж самі погляди

Політична: лідери різних спільнот та держав використовують релігію для виправдання своїх дій, об'єднання або навпаки роз'єднання людей за релігійними ознаками заради своїх політичних цілей.

Культурна: релігія сприяє поширенню культури групи-носія (писемність, іконопис, музика, етикет, мораль, філософія і т. д.)

Дезінтегруюча: релігія може бути використана для роз'єднання людей, розпалювання ворожнечі або навіть війн між різними релігіями, конфесіями або навіть всередині релігійної групи.

Релігія і право

Релігія і суспільство

«Спільнота без релігії» — це корабель без керма. Без релігії немає ладу. Тільки релігія дає сильну і тривалу підтримку державі. Дайте мені одного доброго священника, і тоді мені не потрібно сотні поліцаїв» — говорив Наполеон Бонапарт. Релігія із самого початку свого існування намагалася охоплювати своєю діяльністю всі сфери суспільно-державного життя.

Релігія і політика

Історія

З найдавніших часів існування, розвиток, зміна і занепад різних віровчень були пов'язані з розподілом влади у суспільстві.

Тут можна згадати і про війну між храмами-містами-державами стародавнього світу (Єгипет і Межиріччя) за вплив на людей. Можна згадати про появу у грецьких містах-державах і Римській імперії пантеонів — храмів язичницьких богів, тобто храмів присвячених богам різних племен-язиків як спосіб об'єднати в одній державі віровчення різних груп людей. У постійній боротьбі з язичництвом розвинулись світові монотеїстичні віровчення нового часу — юдаїзм, християнство, іслам і буддизм.

В Монгольській імперії Чингісхана було проголошено свободу віросповідання, різні віровчення, зокрема християнство і іслам розглядалися як різні форми поклоніння Всевишньому — Небу (Тенгрі).

Після занепаду Монгольської імперії у світі починає переважати нова форма співіснування держави і віровчень — в усьому світі, і в Європі і в Азії переважають держави, в яких визнається пануючим одне з існуючих віровчень.

Лише після Французької Революції у світі починає поширюватись думка про необхідність відокремлення держави від впливу на віровчення.

В більшості сучасних демократичних держав релігія відокремлена від держави і школи й конституційно затверджені принципи свободи совісті, свободи віросповідання, свободи релігії. Сюди входить також право людини не сповідувати жодної релігії.

Держави, в яких певна релігія затверджена як державна, називаються теократичними. Прикладами теократичних держав у сучасному світі є Ватикан, Іран, Саудівська Аравія.

Релігія і держава в Україні

Відносини релігії і держави визначаються характером самої держави. Світська держава ніяким чином не контролює власних громадян у сфері релігії, керуючись Резолюцією 1556 (2002) Парламентської асамблеї Ради Європи «Релігія і зміни у Центральній і Східній Європі», що декларує невтручання держави у релігійні справи. У той же час відділення не є абсолютним, оскільки держава уповноважена втрутитись, з метою захисту прав і свобод людини і громадянина, забезпечення правопорядку та припинення розпалювання релігійної ворожнечі.

Крім того, держава виступає нейтральним арбітром у міжконфесійних спорах, конфліктах з неідеологічних питань та формує юридичну базу для реєстрації та діяльності церковних інститутів. На законодавчому рівні держава затверджує політику віротерпимості, можливості сповідувати будь-яку релігію (або не сповідувати ніякої) у тому числі для військовослужбовців та ув'язнених. Правовий режим Церкви в Україні визначений Конституцією і деталізований іншими законодавчими актами. В Україні Основним Законом держави закріплені релігійний плюралізм, свобода волі та совісті. Церковні організації не є підконтрольними державі, але і не мають засобів прямого впливу на органи влади, політичну ситуацію та ін. Хоча в Конституції задекларовано рівність конфесій, на законодавчому рівні підкреслено значущість православ'я для історії, культури, державності, моральності, спадкоємності традицій українського суспільства. Так, Кодекс законів про працю України визначає найзначніші православні свята, як-то –Різдво Христове,Пасха,Трійця- як святкові і неробочі дні (ст. 73).

Але дивлячись на притаманну українському суспільству поліконфесійність та плюралізм, що проголошений у конституції та Закріплений у ст 73: «За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні». Через секуляризацію системи права від релігійних норм, держава відокремилася від Церкви, отже уникнула подальшого впливу на правові норми, але й сама втратила можливість здійснювати державно–правовий контроль та примус у сфері церковних відносин.

Церкві надано ряд пільг, зокрема в оподаткуванні, найбільші християнські свята є державними вихідними днями, а можливість сповідувати будь-яку релігію захищена законодавчо, аж до існування статті Кримінального кодексу України «Перешкоджання здійсненню релігійного обряду» (ст 180)

Моделі державно-релігійних відносин

Держави їх взаємовідносини з релігійними організаціями можна поділити на три групи:

  1. країни, в яких є державна церква;
  2. країни, конституції яких не надають тій чи іншій релігії статусу державної, але надають особливий статус (статус традиційної) одній або декільком конфесіям чи релігіям;
  3. країни, де діє принцип сепаратизму — відділення релігійних організацій від держави.

До країн, що входять в першу групу відносяться Велика Британія, Данія, Греція, Фінляндія та Швеція. Таке становище в цих країнах склалося історично, воно відображає переконання народу в благотворну дію релігії на політику і суспільну мораль.

До країн, що входять у другу групу, належать Австрія, Бельгія, Німеччина, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія. Конституції цих країн виділяють одну або кілька традиційних для держави релігійних організацій, яким віддають перевагу у співпраці в сфері культури, освіти, соціального захисту, допускають їх у збройні сили і виправні установи. Фінансові витрати традиційних релігійних організацій за цими статтями покриваються з державного бюджету, служителі культу отримують державну платню та пенсії.

До країн, що входять в третю групу, належать Нідерланди та Франція. Принцип сепаратизму, прийнятий в цих країнах, на практиці не означає рівне становище релігійних організацій. Кожна з зазначених держав враховує історичне минуле і сьогодення вплив конфесій чи релігій, розташованих на їх територіях.

Типи держав по їх відношенню до релігії і взаєминам з релігійними організаціями. За такою основою, як ставлення офіційної влади до релігії, можна виділити типи держав, тобто певним чином їх класифікувати.

З цієї точки зору виділяють:

  1. світські держави;
  2. держави з режимом державної церкви;
  3. клерикальні держави;
  4. теократичні держави.

Іноді говорять про так звані атеїстичні держави.

Світська держава — модель державно-церковних відносин, де проведено відділення церкви від держави, не існує жодної державної чи обов'язкової релігії, визнається свобода релігії та атеїзму, релігійних та антирелігійних поглядів.

Це означає, що держава і релігійні об'єднання відділені один від одного, тобто взаємно не втручаються в справи один одного.

На противагу світській державі, усталеній у Франції, США, Росії, існують держави, в яких одна з релігій визнається державною (англіканська церква у Великій Британії, юдаїзм в Ізраїлі, лютеранська церква в Скандинавських країнах, мусульманство в ісламських державах Близького та Середнього Сходу).

Таке становище склалося в цих країнах історично, воно відображає глибоке переконання народу в благотворну дію релігії на політику і суспільну мораль.

Державна церква — модель державно-церковних відносин, що надає перевагу певній конфесії. Передбачає пряме фінансування державою її інституцій і державний контроль за використанням коштів, делегування церковним структурам певних державних функцій (реєстрація новонароджених, смертей, шлюбів тощо).

Одним із прикладів можна навести Грецію, державною тут вважається православна церква. З кінця 30-х років дозвіл на побудову будь-якої неправославної споруди дає місцевий митрополит. Весь соціальний пакет гарантується державою, у школах присутня православна освіта. За характером відносин до грецької близька і італійська модель державно-церковних відносин, де понад 90 % населення католики.

Також державні церкви існують в Англії (англіканська церква), Швеції і Данії (лютеранська церква), Ірані (іслам, головним чином шиїтського напряму), Кувейті і Саудівській Аравії (іслам, головним чином сунітського напряму) тощо.

У конституціях понад 40 держав зафіксовано особливий статус певної церкви.

Клерикальна держава — це модель державно-церковних відносин, при якій церковна ієрархія через законодавчо встановлені інститути визначальним чином впливає на політику держави і всі сфери суспільного життя.

У клерикальній державі церква не тільки має державний статус і користується привілеями, але також є впливовою політичною силою.

Ідеї клерикалізму лежать в основі клерикальних партій. Ці партії можуть існувати тільки в державах або католицьких (Бельгія), або таких, де сильно поширений і відіграє помітну роль (Німеччина). Про клерикалізацію можна говорити до тих пір, поки існує рівновага протиборчих сил. Коли рівновага порушується, мова починає йти або про теократію, або про світську державу. Коли конфесія, яка прагне до з'єднання духовної та світської влади в руках релігійних лідерів, стає домінуючою силою в країні, держави слід іменувати не клерикальними, а теократичними.

Неодмінною ознакою клерикалізації є наявність зустрічного протиборчого процесу секуляризації. Різко антиклерикальне законодавство встановлене в Мексиці та Уругваї.

Передбачається, що атеїстична держава — це країна, в якій державні органи влади проводять атеїстичну пропаганду і навіть можливо переслідування вірян і священнослужителів.

До атеїстичних держав прийнято відносити СРСР та інші країни соціалістичного ладу. Крім пропаганди і атеїстичного виховання в процесі побудови соціалістичної держави застосовувалися і силові методи: репресії проти священників і вірян, закриття і руйнування храмів. Разом з тим атеїзм і войовниче безбожництво — це не одне і те ж.

Теократія — це модель державно-церковних відносин, згідно з якою вся влада в державі зосереджена в руках глави церкви, а також її органах. Дана модель передбачає уподібнення світської влади з духовною, що регулюють функції держави та її органів, всього суспільного життя панівною релігією та її інституціями. Оскільки релігія займає панівне становище, то вона витісняє всі інші релігійно–етичні та світоглядні концепції із суспільства. Відсутність свободи віросповідання є одним із проявів теократії.

В епоху рабовласницького ладу у таких державах як Єгипет, Вавилон, Юдейське царство, Арабський халіфат теократія проявилася у вигляді східної деспотії.

Традиційно до теократичних держав теперішнього часу можна віднести християнський Ватикан і мусульманський Іран, де на чолі публічної влади стоїть лідер духовенства.

Прикладом абсолютної теократичної монархії є Ватикан, де вся повнота влади зосереджена в руках Папи, що обирається колегією кардиналів довічно. В Ісламській Республіці Іран над світськими органами (парламентом, президентом, урядом) існує довічний керівник, що офіційно є головним політичним і духовним лідером країни.

Релігія і культура

Філософія

Мистецтво

Розподіл чисельності послідовників віровчень у людському суспільстві

За даними на 2010 розподіл населення світу (близько 7 млрд) за приналежністю до релігії такий:

  • 31,5 % з числа вірян — християни близько 2,17 млрд, зокрема римо-католиків 1050 млн, ортодоксальна східна віра 240 млн, протестанти 396 млн, англікани 70 млн, інші 275 млн.
  • 23,2 % — мусульмани близько 1,6 млрд, зокрема суніти 940 млн, шиїти 120 млн
  • 14,5 % сповідують індуїзм (1033 млн),
  • 7,1 % — буддисти (488 млн),
  • 5,9 % сповідують традиційні народні релігії, зокрема, культи аборигенів Африки, Америки, Австралії, Китаю (405 млн),
  • 0,8 % — інші релігії (зокрема неоязичництво, бахаїзм, синтоїзм, таоїзм, джайнізм, сикхізм, вікка, тенриїзм) 58 млн,
  • 0,2 % — юдеї (13,85 млн)
  • 16,3 % — релігійно невизначені (в тому числі атеїсти, агностики, різні філософські течії) (1,13 млрд), Майже три чверті (73 %) людей у світі живуть у країнах, в яких їхня релігійна група складає більшість населення. Лише близько чверті (27 %) всіх людей живуть як релігійні меншини. Немає жодної країни, де би люди, які твердо ідентифікують себе з народними й традиційними віруваннями, становили більшість (правда, у Японії ситуація специфічна через методологію досліджень та явище синто-буддистського синкретизму).

Пов'язані поняття

Див. також

Примітки

  1. Хоча релігія — поняття складне для визначення, еталонний зразок поняття релігії встановлений і використаний в релігієзнавстві, був запропонований Кліффордом Гірцом, котрий назвав її «культурною системою» (Кліффорд Гірц, Релігія як Культурна Система (Religion as a Cultural System), 1973). Критик моделі Гірца Талал Асад категоризував релігію як «антропологічну категорію». (Талал Асад, Тлумачення Релігії як антропологічної категорії (The Construction of Religion as an Anthropological Category), 1982.
  2. Майкл Мартін[en]}}), «Определение атеизма и сравнение его с другими -измами.» [ 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
  3. Г.В. Милославский, Ю.А. Петросян, М.Б. Пиотровский,. Ислам: Энциклопедический словарь / С.М. Прозоров (ответственный секретарь), Л.В. Негря (редактор издательства). — Москва : Наука (Главная редакция восточной литературы), 1991. — С. 70-71. — ISBN 5-02-016941-2.
  4. Смольков, Олег (2007). Релігієзнавство (укр.). Львів: Магнолія 2006. с. 11. ISBN 966-8340-49-3. 
  5. Плеханов Г. В. О религии и церкви. М., 1957, с. 251
  6. Павлов А. В. Война. Армия. Религия /А. Павлов. — М., 1988. — 158 с.
  7. . Архів оригіналу за 16 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  8. Архівована копія. оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  9. yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/015/82.php
  10. Архівована копія. оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  11. Лубський B.L Релігієзнавство. — К., 1997.
  12. Релігієзнавство [Текст]: навчальний посібник: [рек. МОН України як підручник для студ. ВНЗ] / П. С. Прибутько, М. М. Роговенко, Л. М. Дубчак, Р. В. Михайленко; МОН України, Навчально-науковий ін-т права і психології Київського національного ун-ту внутрішніх справ. — К. : КНТ: Дакор, 2010. — 207, [1]с.– Бібліогр.: с. 162—163.
  13. Дулуман Є. К. Релігія як соціально-історичний феномен. — К., 1974.
  14. 2. Релігійна свобода і права людини. Правничі аспекти: у 2-х т.- Львів, 2001.
  15. Лобазов, П. К. Христианская мораль [Текст]: путеводитель по Библии / П. К. Лобазов, А. М. Невшупа ; Одесский нац. ун-т имени И. И. Мечникова, Философский ф-т. — Х. : Бурун Книга,2009. — 175, [1] c.
  16. Кислюк, К. В. Релігієзнавство [Текст]: [підручник]: затв. МОН України як підручник для студ. ВНЗ / К. В. Кислюк, О. М. Кучер ; МОН України, Народна Українська академія. –К. : Кондор, 2009. — 634, [1] с. : іл., карти. — Бібліогр.: с. 593—623.
  17. The Global Religious Landscape. оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 16 квітня 2013. 
  18. Архівована копія. оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 1 травня 2013. 

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Релігія
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Релігія
  • Кислюк К. В. Релігієзнавство: [підручник для студентів вузів] / К. В. Кислюк, О. М. Кучер. — [5-е вид., виправ. і доп.]. — К. : На-род. укр. академія, 2007. — С. 425—464.
  • Лубський В. І. Релігієзнавство: [підручник] / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М. В. Лубська. — К. : Академвидав, 2002. — С. 367—381.
  • Черній А. М. Релігієзнавство: [посібник] / А. М. Черній. — К. : Академвидав, 2003. — С. 212—235.
  • Релігієзнавство: [навчально-методичний посібник] / автор-укладач: В. В. Білецький. — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, 2012. — 220 с.

Література

  • Н. Кочан. Релігія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.632 ISBN 978-966-611-818-2
  • Трактат з історії релігій / Мірча Еліаде ; пер. [з фр.] О. Панича. — Київ: Дух і літера, 2016. — 518 с. : портр. ; 21 см. — Бібліогр. в кінці розд. — ISBN 978-966-378-451-9
  • Вісім релігій, що панують у світі: чому їхні відмінності мають значення / The Eight Rival Religions That Run the World / Стівен Протеро, 2021. — 464 с. — ISBN 978-617-548-051-9

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Reli giya vid lat religio zv yazok osobliva sistema svitoglyadu ta svitosprijnyattya konkretnoyi lyudini abo grupi lyudej nabir kulturnih duhovnih ta moralnih cinnostej sho obumovlyuyut povedinku lyudini 1 Perevazhni religiyi v krayinah svitu Simvoli religij svitu U shirokomu sensi yak suspilnij institut religiya ce sukupnist viruvan i virovchen nayavnih u suspilstvi Vona vklyuchaye do svogo skladu sukupnist zvichayiv obryadiv pravil zhittya i povedinki lyudej i t d Vivchennyam religiyi zajmayetsya nauka religiyeznavstvo Vsuperech rozpovsyudzhenij dumci sho religiya obov yazkovo peredbachaye viru u Boga osobu tvorcya ponyattya ateyizm ne povinno protistavlyatisya ponyattyu religiya dzherelo Deyakim religiyam napriklad buddizmu dzhajnizmu ta inshim dharmichnim religiyam pritamanna vidsutnist viri v personifikovanogo boga 2 Inkoli taki religiyi nazivayut ateyistichnimi Isnuye take ponyattya yak religijna svidomist Ce sukupnist obraziv uyavlen pochuttiv ta perezhivan sho mayut svoyim predmetom svyashenne vishe ta istinne buttya abo zh chudesne ta taki sho spryamovani do oznachenih predmetiv U vuzkomu rozuminni religiya vira v isnuvannya nadprirodnih personifikovanih chi ni sil sho suprovodzhuyetsya perekonannyam u zdatnosti cih sil abo sili Boga bogiv Absolyutu Kosmosu tosho vplivati na Vsesvit ta na dolyu lyudej Cya vira vidbivayetsya v dumkah vidchuttyah i voli lyudini mistit u sobi pevnij etichnij kodeks virazhayetsya v pevnomu sposobi povedinki ta abo ritualah za dopomogoyu yakih lyudina shukaye shvalennya ta prihilnosti Boga abo bogiv Za viznachennyam teologa Gansa Kyunga religiya ye socialno individualno realizovanim vtilenim v tradiciyi ta spilnotu vidnoshennyam do chogos sho perevishuye abo ohoplyuye lyudinu ta yiyi svit do yakoyis yak bi yiyi ne rozumili najvishoyi pravdivoyi dijsnosti Absolyutne Bog nirvana na vidminu vid filosofiyi v religiyi jdetsya pro slovo ta shlyah spasinnya Zmist 1 Viznachennya i etimologiya 2 Alternativni termini 3 Osnovni elementi ta struktura religiyi 4 Pohodzhennya viniknennya i evolyuciya religiyi 5 Sociologiya religiyi 6 Vidi virovchen 6 1 Najdavnishi virovchennya 6 2 Virovchennya pov yazani z nacionalnimi spilnotami 6 3 Svitovi virovchennya 6 4 Avraamichni religiyi 6 4 1 Napryamki v hristiyanstvi 6 4 2 Napryamki v islami 6 4 3 Napryamki v yudayizmi 6 5 Dharmichni religiyi 6 5 1 Napryamki v buddizmi 6 5 2 Napryamki v dzhajnizmi 6 5 3 Napryamki v induyizmi 6 6 Zoroastrizm 6 7 Tradicijni narodni kulti 6 8 Istorichni 6 9 Religiyi i mistichni vchennya yaki vinikli u nash chas 7 Funkciyi religiyi 8 Religiya i pravo 9 Religiya i suspilstvo 10 Religiya i politika 10 1 Istoriya 10 2 Religiya i derzhava v Ukrayini 10 3 Modeli derzhavno religijnih vidnosin 11 Religiya i kultura 11 1 Filosofiya 11 2 Mistectvo 12 Rozpodil chiselnosti poslidovnikiv virovchen u lyudskomu suspilstvi 13 Pov yazani ponyattya 14 Div takozh 15 Primitki 16 Dzherela 17 Literatura 18 PosilannyaViznachennya i etimologiya RedaguvatiV osnovi riznih tlumachen ponyattya religiya vchennya filosofa j oratora Cicerona 106 43 do n e ta rannogo hristiyanskogo mislitelya Laktanciya priblizno 250 325 Vvazhayetsya sho same slovo religiya pohodit vid ciceronivskogo terminu relegere latinskogo diyeslova sho oznachaye jti nazad povertatisya obdumuvati zbirati spoglyadati boyatisya i malo b harakterizuvati religiyu yak bogoboyazlivist strah i poshanuvannya bogiv Laktancij vvazhav sho slovo religio pohodit vid latinskogo religare sho oznachalo v yazati zv yazuvati priv yazuvati religiya zh ce zv yazok iz Bogom sluzhinnya jomu i pokora cherez blagochestya Cya tochka zoru j zakripilasya osoblivo u hristiyanskij tradiciyi Suchasni ukrayinski tlumachni slovniki poyasnyuyut latinske slovo religio yak nabozhnist svyatinya predmet kultu abo sovisnist dobrosovisnist sovisne stavlennya do svyashennogo yake ohoplyuye religijni pochuttya blagochestya nabozhnist bogoshanuvannya kult Termin religiya na oznachennya vidnoshennya lyudina Bog u yevropejskij tradiciyi buv zaprovadzhenij lishe u XV XVI st Todi jogo vzhivali lishe v teyistichnomu znachenni bez urahuvannya usih osoblivostej fenomenu yakij vin poznachav Suchasne rozuminnya religiyi pohodit vid dobi prosvitnictva Religiyu yak osoblivij fenomen osmislyuvali filosofi novogo chasu Immanuyil Kant Fridrih Shlyayermaher Georg Vilgelm Fridrih Gegel Lyudvig Feyerbah Ogyust Kont Dejvid H yum ta inshi Alternativni termini RedaguvatiOskilki termin Religiya pohodit z latinskoyi movi i faktichno maye hristiyanske napovnennya to vikoristannya cogo terminu yak universalnogo prizvodit do perenosu pevnih zvichnih oznak na religijni tradiciyi inshih regioniv de do vesternizaciyi bula avtohtonna kultura z vlasnoyu alternativnoyu zahidnij terminologiyeyu Prote vikoristannya yedinogo terminologichnogo aparatu maye bagato perevag dlya suspilstva oskilki ye pidgruntyam dlya vzayemoporozuminnya ta suttyevo ekonomit chas i kilkist sliv dlya jogo dosyagnennya Ale v mezhah naukovogo diskursu slid zvertati uvagu na nyuansi detali ta rozbizhnosti Napriklad V arabskij movi isnuye termin Din arab دين religiya Pohodzhennya termina Din ta jogo bagatoaspektnist v mezhah shirokogo ponyattya religiya pov yazani yak z isnuvannyam v movi doislamskoyi Araviyi dekilkoh znachen cogo slova zvichaj vidplata vlada pokirnist tak i z vplivom znachen blizkih do nogo za zvuchannyam religijnih terminiv v movah susidnih narodiv U Korani termin Din vzhivano ponad 100 raziv u riznih znachennyah Vin mozhe oznachati Sud vidplatu napriklad jaum ad Din den Sudu Koran 1 4 3 religiyu viru okremoyi lyudini napriklad Koran 39 2 i religiyu yak sistemu ritualnoyi praktiki sho ye osnovoyu zhittya religijnoyi spilnoti napriklad Koran 6 161 162 3 73 66 Termin Din zastosovuyetsya yak do islamu napriklad Koran 3 19 17 tak i stosovno yazichnictva napriklad Koran 109 6 yudayizmu abo hristiyanstva napriklad Koran 3 73 66 Prote osnovne koranichne znachennya termina Din pov yazane z vazhlivoyu dlya Koranu ideyeyu obov yazkovogo pidkorennya Allahu U najshirshomu sensi ad Din yak oblast duhovnogo protistavlyalasya ponyattyu ad dunja oblastyu materialnogo Pri comu ce ne stverdzhuvalo vidirvanosti odnogo vid inshogo ale dialektika cih ponyat stupin yih pov yazanosti i protistavlennya yak i mezhi dij kozhnogo z nih skladaye vazhlivij element religijnoyi ta socialnoyi polemiki 3 Dlya Indiyi chasto korektnishe vikoristovuvati termin Dharma Dlya Kitayu ta Dalekogo Shodu blizkij za znachennyami termin Dao Osnovni elementi ta struktura religiyi RedaguvatiYaksho vihoditi z togo sho religiya yak i vsi yavisha duhovnogo zhittya ye rezultatom psihichnoyi diyalnosti lyudini rozumu pochuttya i voli yiyi skladnikami vidtak vistupayut svitorozuminnya svitovidchuttya i stavlennya do svitu Voni j stanovlyat tri osnovnih elementi religiyi Vidilyayut takozh chetvertij strukturnij element religiyi religijna organizaciya abo zh iyerarhiya Religijni ideyi ta uyavlennya stvoryuyut konceptualnij bik religiyi virazhayut use sho stanovit religiyu yak suspilnu ta duhovnu kategoriyu Syudi nalezhat mifi koncepciyi teoriyi pro nadprirodne pro boga a takozh dogmati zmist svyashennih knig perekaziv molitov tosho Religijnij kult stvoryuye zovnishnij bik religiyi Do nogo nalezhat religijni obryadi j svyata molinnya bogosluzhinnya posti svyashenni amuleti ikoni talismani hrami kapisha i religijni diyi pov yazani z nimi Pohodzhennya viniknennya i evolyuciya religiyi RedaguvatiOsnovni teoriyi pohodzhennya religiyi Teologichni teoriyi gruntuyutsya na tverdzhennyah pro nadprirodni prichini ta obstavini pohodzhennya religiyi Tradicionalistska teoriya Zgidno z neyu religiyu vidkriv lyudyam bezposeredno Bog Tradicionalistska teoriya ne potrebuye dovedennya pozayak gruntuyetsya na viri Stosuyetsya vona peredusim hristiyanstva tomu nabula znachnogo poshirennya u hristiyanskomu bogoslov yi Shodo pohodzhennya inshih religij hristiyanstvo dopuskaye bud yaki poyasnennya Teyistichna teoriya Zgidno z ciyeyu teoriyeyu religiya ce rezultat rozumovogo rozvitku lyudstva Cya teoriya tezh vihodit iz bezzasterezhnogo viznannya isnuvannya Boga vona bula shiroko populyarna u Novomu chasi Koncepciya vrodzhenih idej en stverdzhuye sho ideya Boga pritamanna lyudini vid yiyi narodzhennya Uyavlennya pro Boga yak najdoskonalishu istotu peredbachaye viznannya jogo isnuvannya lyudina mislit pro Boga otzhe vin isnuye A mislit vona pro Boga tomu sho ideya Bozhestva ye providnoyu vrodzhenoyu ideyeyu vona isnuye u svidomosti lyudini vid narodzhennya i viyavlyayetsya yak piznannya Boga Bogoslovskij racionalizm zgidno z ciyeyu teoriyeyu rozgortannya vrodzhenih idej vidbuvayetsya pid vplivom dosvidu empirichnih znan Spoglyadalnij teyizm osnovnim polozhennyam ciyeyi teoriyi ye te sho religiya yak stavlennya lyudini do Boga ye kompleksom pevnih pochuttiv porodzhenih usvidomlennyam lyudinoyu skinchennosti svogo buttya Mistichni teoriyi viznayut nadprirodne pohodzhennya religiyi yaka ye naslidkom Odkrovennya ale ne nazavzhdi danogo lyudyam Bogom a rezultatom postijnogo vplivu Bozhestva na duh lyudini sho diye vichno Pravoslavno akademichna teoriya prihilniki ciyeyi teoriyi sformulyuvali dva dzherela viniknennya religiyi ob yektivne sho isnuye poza lyudinoyu i viyavlyayetsya u vplivi Boga na duh lyudini ta sub yektivne yake zalezhit vid lyudini vid zasvoyennya neyu cogo vplivu Akademichnij teyizm viznayuchi absolyutnij prioritet viri vikoristovuye naukovi argumenti i tomu do pevnoyi miri udoskonalyuye poperedni bogoslovski teoriyi pohodzhennya religiyi Naukovi teoriyi namagayutsya poyasniti religiyu yak rezultat realizaciyi pevnih potreb interesiv chi nespromozhnosti lyudini podolati svoyu zalezhnist vid zovnishnih sil Do cih teorij nalezhat Politiko derzhavna teoriya zgidno z neyu religiya ye vigadkoyu zakonodavciv Cyu teoriyu podilyav Laktacij yakij vvazhav zasnovnikom religiyi rimskogo carya Pompiliya Evgemerizm religiya bere pochatok iz vshanuvannya j obozhnyuvannya najdavnishih cariv Naturalistichna materialistichna koncepciya gruntuyetsya na tverdzhennyah sho sfera duhovnogo zokrema religiya ye pohidnoyu vid materialnogo svitu yiyi prihilniki vvazhali religiyu fantastichnim vidobrazhennyam svitu v svidomosti lyudej Mifologichna teoriya religiya bere pochatok z pradavnih mifiv zokrema mifu pro Sonce z obozhnyuvannya Soncya Animistichna teoriya religiya sformuvalasya vid viri v duhiv i v dushu Teoriya animatizmu visunuli kritiki animizmu yaki stverdzhuvali sho animizmu pereduvalo oduhotvorennya rechej vsiyeyi prirodi zgidno z yakim kozhna rich kozhne yavishe maye svogo gospodarya svij golos Ce buv primitivnij panteyizm obozhnyuvannya prirodi Teoriya pramonoteyizmu lyudi spokonviku viznavali isnuvannya yedinogo Boga Cya vira vinikla z rozmirkovuvan pervisnoyi lyudini shodo svoyeyi tvorchoyi diyalnosti ta z tradiciyi batkivskoyi vladi v rodini Magichna teoriya poyasnyuye duhovnij rozvitok lyudstva yak proces sho prohodit tri stadiyi magiyi religiyi nauki Zgidno z teoriyeyu osnovu pervisnoyi religiyi stanovit magiya sho vplivaye na volyu nadprirodnih sil Psihologichna teoriya v yiyi osnovi lezhit teza pro te sho religiya zarodilasya vnaslidok osoblivostej prirodi lyudini i ye naslidkom yiyi psihichnih perezhivan v stresovij situaciyi Sociologiya religiyi RedaguvatiU lyudskomu suspilstvi isnuvannya viri u viglyadi riznih virovchen mozhna proslidkuvati z najdavnishih chasiv Odni virovchennya religiyi svitoglyadi ideologiyi zminyuyut inshi kozhne pokolinnya opisuye sushe za dopomogoyu ponyat svogo chasu i takim chinom vira prodovzhuye zhiti u suspilstvi Religiya ce skladne socialne i duhovne yavishe koreni yakogo vihodyat z glibinnih tereniv suspilnoyi istoriyi Socialna priroda ta risi religiyi vkazuyut na yiyi zv yazok z rozvitkom suspilstva pevnoyi samovidtvoryuyuchoyi sistemi de odin element pov yazanij z inshim Slovo pohodit vid lat Religio i oznachaye zv yazok Procesi progresivnih zmin abo zanepadu duhovnih cinnostej v cilomu vsogo suspilstva neodminno poznachayutsya i na istorichnij evolyuciyi religijnih vchen zmist yakih stanovit osnovu religijnih viruvan Zvidsi vinikaye neobhidnist kompleksnogo vivchennya religiyeznavstvom religijnih vchen z urahuvannyam yih dogmatichnogo zmistu j tih suspilnih faktoriv sho obumovlyuyut istorichni osoblivosti viniknennya i funkcionuvannya tih chi inshih religijnih idej Religiya yavishe duzhe skladne i maye socialnij harakter tobto vono viniklo v suspilstvi cilkom zakonomirno 4 j isnuye razom z nim Religiya ye odniyeyu z najdrevnishih form suspilnoyi svidomosti odniyeyu z form vidobrazhennya svitu ale vidobrazhennya svoyeridnogo Inshi viznachennya terminu religiya sposib zhittya dzherelo sistema simvoliv moralnih pravil obryadiv ta kultovih dijstv sho nadhodit vid zagalnih uyavlen pro poryadok buttya dzherelo Bud yaka religiya bilshe abo menshe strunka sistema sho skladayetsya z troh elementiv uyavlen nastroyiv dij 5 Vidi virovchen Redaguvati Mapa sho pokazuye poshirennya avraamitichnih rozhevij i dgarmichnih zhovtij religij na Zemli Dokladnishe Klasifikaciya religijVirovchennya yak sistemi viruvan chasto rozglyadayut stosovno viri v Boga i podilyayut tak yedinobozhzhya greck monoteyistichni bagatobozhzhya greck politeyistichni bezbozhzhya greck ateyistichni abo materializm Dlya monoteyizmu vlastiva vira v yedinogo Boga verhovnu istotu Boga tvorcya Dlya politeyizmu harakterna vira v panteon riznih bogiv kozhen z yakih maye svoyu oblast vplivu Dlya bezbozhzhya harakterne zaperechennya isnuvannya Boga i viznannya svitovogo nachala yak bezosobovoyi substanciyi materiya ruh dao dijsnist sushe buttya i t d Za pohodzhennyam ta svitoglyadnimi pidvalinami vplivovi suchasni virovchennya podilyayutsya na avraamichni ta dgarmichni Golovni avraamichni virovchennya ti yaki pohodyat vid virovchennya praotcya Avraama yudayizm hristiyanstvo ta islam Avraamichni religiyi mayut spilni koreni u viruvannyah drevnih yevreyiv Dlya dgarmichnih religij harakterna vira v cikl perenarodzhen samsaru ta karmu Dgarmichni religiyi zarodilisya v Starodavnij Indiyi zvidki poshirilisya v inshi krayini svitu Do dgarmichnih religij nalezhat induyizm buddizm dzhajnizm sikhizm Varto zvernuti uvagu sho v istoriyi lyudskogo suspilstva yedinobozhzhya bezbozhzhya materializm i bagatobozhzhya v usi chasi buli tisno perepleteni sho mozhna poyasniti tim sho voni ye riznimi sposobami opisu sushogo navkolishnoyi dijsnosti Najdavnishi virovchennya Redaguvati Div takozh Protoreligijnist Najdavnishi virovchennya syagayut chasiv rodopleminnogo ladu koli lyudstvo dlya vidobrazhennya i opisu sushogo zastosovuvalo lishe usne slovo Taki virovchennya prijnyato podilyati na totemizm fetishizm animizm animatizm magiya mifologiya Virovchennya pov yazani z nacionalnimi spilnotami Redaguvati Virovchennya pov yazani z nacionalnimi spilnotami abo nacionalni religiyi yudayizm hasidizm karayimizm Izrayil bazuyetsya na koncepciyi vsyudisushogo vichnogo Tvorcya chiya volya ta osoblive stavlennya do yevrejskogo narodu vidbiti v Tori tobto Zakoni induyizm dzhajnizm sikhizm Indiya konfucianstvo daosizm Kitaj sinto Yaponiya starodavnya politeyistichna religiya meshkanciv Yaponskogo arhipelagu v osnovi yakoyi lezhat animistichni fetishistichni totemistichni viruvannya yaki sklalisya u seredovishi riznih etnichnografichnih grup Yaponiyi Svitovi virovchennya Redaguvati Na vidminu vid nacionalnih virovchen ci virovchennya priznacheni i zaproshuyut do kola svoyih poslidovnikiv vsih lyudej i narodiv svitu Hristiyanstvo najposhirenisha v sviti religiya z najbilshim chislom viryan Hristiyanstvo viniklo v seredovishi yudayizmu v Palestini i poshirilosya spochatku v Rimskij imperiyi Suttyu hristiyanstva ye vira v Isusa Hrista yakij ye Spasitelem viznaye isnuvannya Boga u Svyatij Trijci Otec Sin Svyatij Duh sho v osobi Sina Bozhogo Isusa Hrista vtilivsya v lyudsku individualnu prirodu i zdijsniv spravu spasinnya lyudini i svitu Zasadi hristiyanstva bazuyutsya na knigah Bibliyi Islam najmolodsha z 3 svitovih religij poshirena golovno na Blizkomu Shodi Pivnichnij Africi ta Pivdenno Shidnij Aziyi Tvorcem islamu buv prorok Muhammed VII st Yak avraamichna religiya islam vihodit z tradicij yudayizmu i hristiyanstva viznaye Allaha yedinim Bogom progoloshuye viru v strashnij sud i karu j nagorodu pislya smerti zasadi islamu vikladeni v Korani ta suni tradiciyi Muhammeda Buddizm najdavnisha z 3 svitovih religij poshirena golovno u Shidnij ta Pivdenno Shidnij Aziyi Buddizm rozvinuvsya z etiko filosofskoyi sistemi stvorenoyi Buddoyu v V st do n e na tereni Indiyi sformuvavsya na grunti miscevih religij Indijskogo subkontinentu odnak vidkinuv avtoritet induskih Ved Buddizm vimagaye dotrimannya moralnogo zakonu yak shlyahu vizvolennya dushi z kolovorotu vtilen i dosyagnennya nirvani Deyaki doslidniki rozglyadayut stvorenu v kolishnomu SRSR formu svitoglyadu vidomu pid nazvami dialektichnij materializm abo marksizm leninizm yak svitovu neoreligiyu oskilki vona za bagatma svoyimi risami shozha na isnuyuchi svitovi virovchennya zokrema proponuye pevne bachennya vsogo sushogo u viglyadi materiyi ob yektivnoyi realnosti danoyi lyudini u vidchuttyah i bula zaproponovana shob yih zaminiti Avraamichni religiyi Redaguvati Napryamki v hristiyanstvi Redaguvati Katolicizm Rimo katolicka cerkva Greko katolicka cerkva Pravoslav ya Konstantinopolskij patriarhat Pravoslavna cerkva Aleksandriyi Pravoslavna cerkva Yerusalima Rosijska pravoslavna cerkva Pravoslavna cerkva Ukrayini Pravoslavna cerkva Serbiyi Rumunska pravoslavna cerkva Gruzinska pravoslavna cerkva Kiprska pravoslavna cerkva Grecka pravoslavna cerkva Polska pravoslavna cerkva Albanska pravoslavna cerkva Cheska pravoslavna cerkva Pravoslavna cerkva Ameriki Makedonska pravoslavna cerkva Chornogorska pravoslavna cerkva Davnoshidni cerkvi Kopti Virmenska apostolska cerkva Protestantizm Adventizm Anglikanska cerkva Baptizm Kalvinizm Presviterianstvo Kvakeri Lyuteranstvo Metodizm P yatidesyatniki Harizmati Parahristiyanski konfesiyi Svidki Yegovi Mormoni Cerkva Isusa Hrista Svyatih Ostannih Dniv Napryamki v islami Redaguvati Sunizm ShiyitiNapryamki v yudayizmi Redaguvati Karayimizm Habad HasidizmDharmichni religiyi Redaguvati SikhizmNapryamki v buddizmi Redaguvati Theravada Mahayana VadzhrayanaNapryamki v dzhajnizmi Redaguvati Shvetambari DigambariNapryamki v induyizmi Redaguvati Vajshnavizm Shivayizm Shaktizm Smartizm ShrautaZoroastrizm Redaguvati Tradicijni narodni kulti Redaguvati Konfucianstvo Sintoyizm Daosizm DzogchenIstorichni Redaguvati Praindoyevropejska religiya Skifska mifologiya Religiya Starodavnogo Yegiptu Gruzinska mifologiya Slov yanska mifologiya Davnogrecka mifologiya Davnorimska religiya Skandinavska mifologiya Keltska mifologiya Irlandska mifologiya Dravidska mifologiya Religiya ta mifologiya majya Mifologiya actekiv Mifologiya inkiv Kitajska mifologiya Tyurkska mifologiya Tengrianstvo Brahmanizm VedizmReligiyi i mistichni vchennya yaki vinikli u nash chas Redaguvati Neoinduyizm Neoyazichnictvo Ridnovirstvo Omoto ko Yaponiya Kao Daj V yetnam Von buddizm Pivdenna Koreya Burhanizm Sayentologiya prikladna religijna filosofiya za L Ronom Gabbardom mistit u sobi filosofiyu j tehniku duhovnogo vdoskonalennya i ohoplyuye taki temi yak moral etika detoksikaciya osvita upravlinnya ta in Ci netradicijni religijni sistemi chasto vidnosyat do novoyi eri nyu ejdzh Funkciyi religiyi RedaguvatiSvitoglyadna religiya spovnyuye zhittya osoblivim sensom znachennyam za perekonannyam viryanKompensatorna religiya kompensuye lyudini yiyi zalezhnist vid prirodnih ta socialnih kataklizmiv zmenshuye vidchuttya vlasnoyi nemichnosti dopomagaye perezhivati vazhki viprobuvannya strah pered smertyu Komunikativna spilkuvannya viryan mizh soboyu spilkuvannya iz bogami yangolami dushami pomerlih ta svyatihRegulyativna usvidomlennya individom skladu pevnih cinnostej moralnih norm yaki vipracovuyutsya v kozhnij religijnij tradiciyi vistupayut svoyeridnoyu programoyu povedinki lyudej Integrativna dopomagaye lyudini usvidomiti sebe chastinoyu yedinoyi religijnoyi spilnoti sho zakriplena spilnimi cinnostyami daye mozhlivist samostverdzhennya lyudini u suspilstvi u yakomu taki zh sami poglyadiPolitichna lideri riznih spilnot ta derzhav vikoristovuyut religiyu dlya vipravdannya svoyih dij ob yednannya abo navpaki roz yednannya lyudej za religijnimi oznakami zaradi svoyih politichnih cilej Kulturna religiya spriyaye poshirennyu kulturi grupi nosiya pisemnist ikonopis muzika etiket moral filosofiya i t d Dezintegruyucha religiya mozhe buti vikoristana dlya roz yednannya lyudej rozpalyuvannya vorozhnechi abo navit vijn mizh riznimi religiyami konfesiyami abo navit vseredini religijnoyi grupi Religiya i pravo RedaguvatiReligiya i suspilstvo Redaguvati Spilnota bez religiyi ce korabel bez kerma Bez religiyi nemaye ladu Tilki religiya daye silnu i trivalu pidtrimku derzhavi Dajte meni odnogo dobrogo svyashennika i todi meni ne potribno sotni policayiv govoriv Napoleon Bonapart 6 Religiya iz samogo pochatku svogo isnuvannya namagalasya ohoplyuvati svoyeyu diyalnistyu vsi sferi suspilno derzhavnogo zhittya Religiya i politika RedaguvatiIstoriya Redaguvati Z najdavnishih chasiv isnuvannya rozvitok zmina i zanepad riznih virovchen buli pov yazani z rozpodilom vladi u suspilstvi Tut mozhna zgadati i pro vijnu mizh hramami mistami derzhavami starodavnogo svitu Yegipet i Mezhirichchya za vpliv na lyudej Mozhna zgadati pro poyavu u greckih mistah derzhavah i Rimskij imperiyi panteoniv hramiv yazichnickih bogiv tobto hramiv prisvyachenih bogam riznih plemen yazikiv yak sposib ob yednati v odnij derzhavi virovchennya riznih grup lyudej U postijnij borotbi z yazichnictvom rozvinulis svitovi monoteyistichni virovchennya novogo chasu yudayizm hristiyanstvo islam i buddizm V Mongolskij imperiyi Chingishana bulo progolosheno svobodu virospovidannya rizni virovchennya zokrema hristiyanstvo i islam rozglyadalisya yak rizni formi pokloninnya Vsevishnomu Nebu Tengri Pislya zanepadu Mongolskoyi imperiyi u sviti pochinaye perevazhati nova forma spivisnuvannya derzhavi i virovchen v usomu sviti i v Yevropi i v Aziyi perevazhayut derzhavi v yakih viznayetsya panuyuchim odne z isnuyuchih virovchen Lishe pislya Francuzkoyi Revolyuciyi u sviti pochinaye poshiryuvatis dumka pro neobhidnist vidokremlennya derzhavi vid vplivu na virovchennya V bilshosti suchasnih demokratichnih derzhav religiya vidokremlena vid derzhavi i shkoli j konstitucijno zatverdzheni principi svobodi sovisti svobodi virospovidannya svobodi religiyi Syudi vhodit takozh pravo lyudini ne spoviduvati zhodnoyi religiyi Derzhavi v yakih pevna religiya zatverdzhena yak derzhavna nazivayutsya teokratichnimi Prikladami teokratichnih derzhav u suchasnomu sviti ye Vatikan Iran Saudivska Araviya Religiya i derzhava v Ukrayini Redaguvati Vidnosini religiyi i derzhavi viznachayutsya harakterom samoyi derzhavi Svitska derzhava niyakim chinom ne kontrolyuye vlasnih gromadyan u sferi religiyi keruyuchis Rezolyuciyeyu 1556 2002 Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi Religiya i zmini u Centralnij i Shidnij Yevropi sho deklaruye nevtruchannya derzhavi u religijni spravi U toj zhe chas viddilennya ne ye absolyutnim oskilki derzhava upovnovazhena vtrutitis z metoyu zahistu prav i svobod lyudini i gromadyanina zabezpechennya pravoporyadku ta pripinennya rozpalyuvannya religijnoyi vorozhnechi 7 Krim togo derzhava vistupaye nejtralnim arbitrom u mizhkonfesijnih sporah konfliktah z neideologichnih pitan ta formuye yuridichnu bazu dlya reyestraciyi ta diyalnosti cerkovnih institutiv Na zakonodavchomu rivni derzhava zatverdzhuye politiku viroterpimosti mozhlivosti spoviduvati bud yaku religiyu abo ne spoviduvati niyakoyi u tomu chisli dlya vijskovosluzhbovciv ta uv yaznenih Pravovij rezhim Cerkvi v Ukrayini viznachenij Konstituciyeyu i detalizovanij inshimi zakonodavchimi aktami V Ukrayini Osnovnim Zakonom derzhavi zakripleni religijnij plyuralizm svoboda voli ta sovisti 8 Cerkovni organizaciyi ne ye pidkontrolnimi derzhavi ale i ne mayut zasobiv pryamogo vplivu na organi vladi politichnu situaciyu ta in Hocha v Konstituciyi zadeklarovano rivnist konfesij na zakonodavchomu rivni pidkresleno znachushist pravoslav ya dlya istoriyi kulturi derzhavnosti moralnosti spadkoyemnosti tradicij ukrayinskogo suspilstva Tak Kodeks zakoniv pro pracyu Ukrayini viznachaye najznachnishi pravoslavni svyata yak to Rizdvo Hristove Pasha Trijcya yak svyatkovi i nerobochi dni st 73 9 Ale divlyachis na pritamannu ukrayinskomu suspilstvu polikonfesijnist ta plyuralizm sho progoloshenij u konstituciyi ta Zakriplenij u st 73 Za podannyam religijnih gromad inshih nepravoslavnih konfesij zareyestrovanih v Ukrayini kerivnictvo pidpriyemstv ustanov organizacij nadaye osobam yaki spoviduyut vidpovidni religiyi do troh dniv vidpochinku protyagom roku dlya svyatkuvannya yih velikih svyat z vidpracyuvannyam za ci dni Cherez sekulyarizaciyu sistemi prava vid religijnih norm derzhava vidokremilasya vid Cerkvi otzhe uniknula podalshogo vplivu na pravovi normi ale j sama vtratila mozhlivist zdijsnyuvati derzhavno pravovij kontrol ta primus u sferi cerkovnih vidnosin Cerkvi nadano ryad pilg zokrema v opodatkuvanni najbilshi hristiyanski svyata ye derzhavnimi vihidnimi dnyami a mozhlivist spoviduvati bud yaku religiyu zahishena zakonodavcho azh do isnuvannya statti Kriminalnogo kodeksu Ukrayini Pereshkodzhannya zdijsnennyu religijnogo obryadu st 180 10 Modeli derzhavno religijnih vidnosin Redaguvati Derzhavi yih vzayemovidnosini z religijnimi organizaciyami mozhna podiliti na tri grupi krayini v yakih ye derzhavna cerkva krayini konstituciyi yakih ne nadayut tij chi inshij religiyi statusu derzhavnoyi ale nadayut osoblivij status status tradicijnoyi odnij abo dekilkom konfesiyam chi religiyam krayini de diye princip separatizmu viddilennya religijnih organizacij vid derzhavi Do krayin sho vhodyat v pershu grupu vidnosyatsya Velika Britaniya Daniya Greciya Finlyandiya ta Shveciya Take stanovishe v cih krayinah sklalosya istorichno vono vidobrazhaye perekonannya narodu v blagotvornu diyu religiyi na politiku i suspilnu moral Do krayin sho vhodyat u drugu grupu nalezhat Avstriya Belgiya Nimechchina Irlandiya Ispaniya Italiya Lyuksemburg Portugaliya Konstituciyi cih krayin vidilyayut odnu abo kilka tradicijnih dlya derzhavi religijnih organizacij yakim viddayut perevagu u spivpraci v sferi kulturi osviti socialnogo zahistu dopuskayut yih u zbrojni sili i vipravni ustanovi Finansovi vitrati tradicijnih religijnih organizacij za cimi stattyami pokrivayutsya z derzhavnogo byudzhetu sluzhiteli kultu otrimuyut derzhavnu platnyu ta pensiyi Do krayin sho vhodyat v tretyu grupu nalezhat Niderlandi ta Franciya Princip separatizmu prijnyatij v cih krayinah na praktici ne oznachaye rivne stanovishe religijnih organizacij Kozhna z zaznachenih derzhav vrahovuye istorichne minule i sogodennya vpliv konfesij chi religij roztashovanih na yih teritoriyah 11 Tipi derzhav po yih vidnoshennyu do religiyi i vzayeminam z religijnimi organizaciyami Za takoyu osnovoyu yak stavlennya oficijnoyi vladi do religiyi mozhna vidiliti tipi derzhav tobto pevnim chinom yih klasifikuvati Derzhavi z oficijnimi religiyami Buddizm Islam Shiyitskij islam Sunitskij islam Pravoslav ya Protestantizm i Anglikanstvo Katolicizm Z ciyeyi tochki zoru vidilyayut svitski derzhavi derzhavi z rezhimom derzhavnoyi cerkvi klerikalni derzhavi teokratichni derzhavi Inodi govoryat pro tak zvani ateyistichni derzhavi Svitska derzhava model derzhavno cerkovnih vidnosin de provedeno viddilennya cerkvi vid derzhavi ne isnuye zhodnoyi derzhavnoyi chi obov yazkovoyi religiyi viznayetsya svoboda religiyi ta ateyizmu religijnih ta antireligijnih poglyadiv Ce oznachaye sho derzhava i religijni ob yednannya viddileni odin vid odnogo tobto vzayemno ne vtruchayutsya v spravi odin odnogo Na protivagu svitskij derzhavi ustalenij u Franciyi SShA Rosiyi isnuyut derzhavi v yakih odna z religij viznayetsya derzhavnoyu anglikanska cerkva u Velikij Britaniyi yudayizm v Izrayili lyuteranska cerkva v Skandinavskih krayinah musulmanstvo v islamskih derzhavah Blizkogo ta Serednogo Shodu Take stanovishe sklalosya v cih krayinah istorichno vono vidobrazhaye gliboke perekonannya narodu v blagotvornu diyu religiyi na politiku i suspilnu moral 12 Derzhavna cerkva model derzhavno cerkovnih vidnosin sho nadaye perevagu pevnij konfesiyi Peredbachaye pryame finansuvannya derzhavoyu yiyi institucij i derzhavnij kontrol za vikoristannyam koshtiv deleguvannya cerkovnim strukturam pevnih derzhavnih funkcij reyestraciya novonarodzhenih smertej shlyubiv tosho Odnim iz prikladiv mozhna navesti Greciyu derzhavnoyu tut vvazhayetsya pravoslavna cerkva Z kincya 30 h rokiv dozvil na pobudovu bud yakoyi nepravoslavnoyi sporudi daye miscevij mitropolit Ves socialnij paket garantuyetsya derzhavoyu u shkolah prisutnya pravoslavna osvita Za harakterom vidnosin do greckoyi blizka i italijska model derzhavno cerkovnih vidnosin de ponad 90 naselennya katoliki Takozh derzhavni cerkvi isnuyut v Angliyi anglikanska cerkva Shveciyi i Daniyi lyuteranska cerkva Irani islam golovnim chinom shiyitskogo napryamu Kuvejti i Saudivskij Araviyi islam golovnim chinom sunitskogo napryamu tosho U konstituciyah ponad 40 derzhav zafiksovano osoblivij status pevnoyi cerkvi 13 Klerikalna derzhava ce model derzhavno cerkovnih vidnosin pri yakij cerkovna iyerarhiya cherez zakonodavcho vstanovleni instituti viznachalnim chinom vplivaye na politiku derzhavi i vsi sferi suspilnogo zhittya U klerikalnij derzhavi cerkva ne tilki maye derzhavnij status i koristuyetsya privileyami ale takozh ye vplivovoyu politichnoyu siloyu Ideyi klerikalizmu lezhat v osnovi klerikalnih partij Ci partiyi mozhut isnuvati tilki v derzhavah abo katolickih Belgiya abo takih de silno poshirenij i vidigraye pomitnu rol Nimechchina Pro klerikalizaciyu mozhna govoriti do tih pir poki isnuye rivnovaga protiborchih sil Koli rivnovaga porushuyetsya mova pochinaye jti abo pro teokratiyu abo pro svitsku derzhavu Koli konfesiya yaka pragne do z yednannya duhovnoyi ta svitskoyi vladi v rukah religijnih lideriv staye dominuyuchoyu siloyu v krayini derzhavi slid imenuvati ne klerikalnimi a teokratichnimi Neodminnoyu oznakoyu klerikalizaciyi ye nayavnist zustrichnogo protiborchogo procesu sekulyarizaciyi Rizko antiklerikalne zakonodavstvo vstanovlene v Meksici ta Urugvayi Peredbachayetsya sho ateyistichna derzhava ce krayina v yakij derzhavni organi vladi provodyat ateyistichnu propagandu i navit mozhlivo peresliduvannya viryan i svyashennosluzhiteliv 14 Do ateyistichnih derzhav prijnyato vidnositi SRSR ta inshi krayini socialistichnogo ladu Krim propagandi i ateyistichnogo vihovannya v procesi pobudovi socialistichnoyi derzhavi zastosovuvalisya i silovi metodi represiyi proti svyashennikiv i viryan zakrittya i rujnuvannya hramiv Razom z tim ateyizm i vojovniche bezbozhnictvo ce ne odne i te zh Teokratiya ce model derzhavno cerkovnih vidnosin zgidno z yakoyu vsya vlada v derzhavi zoseredzhena v rukah glavi cerkvi a takozh yiyi organah Dana model peredbachaye upodibnennya svitskoyi vladi z duhovnoyu sho regulyuyut funkciyi derzhavi ta yiyi organiv vsogo suspilnogo zhittya panivnoyu religiyeyu ta yiyi instituciyami Oskilki religiya zajmaye panivne stanovishe to vona vitisnyaye vsi inshi religijno etichni ta svitoglyadni koncepciyi iz suspilstva Vidsutnist svobodi virospovidannya ye odnim iz proyaviv teokratiyi 15 V epohu rabovlasnickogo ladu u takih derzhavah yak Yegipet Vavilon Yudejske carstvo Arabskij halifat teokratiya proyavilasya u viglyadi shidnoyi despotiyi Tradicijno do teokratichnih derzhav teperishnogo chasu mozhna vidnesti hristiyanskij Vatikan i musulmanskij Iran de na choli publichnoyi vladi stoyit lider duhovenstva Prikladom absolyutnoyi teokratichnoyi monarhiyi ye Vatikan de vsya povnota vladi zoseredzhena v rukah Papi sho obirayetsya kolegiyeyu kardinaliv dovichno V Islamskij Respublici Iran nad svitskimi organami parlamentom prezidentom uryadom isnuye dovichnij kerivnik sho oficijno ye golovnim politichnim i duhovnim liderom krayini 16 Religiya i kultura RedaguvatiFilosofiya Redaguvati Mistectvo RedaguvatiRozpodil chiselnosti poslidovnikiv virovchen u lyudskomu suspilstvi RedaguvatiZa danimi na 2010 rozpodil naselennya svitu blizko 7 mlrd za prinalezhnistyu do religiyi takij 17 31 5 z chisla viryan hristiyani blizko 2 17 mlrd zokrema rimo katolikiv 1050 mln ortodoksalna shidna vira 240 mln protestanti 396 mln anglikani 70 mln inshi 275 mln 23 2 musulmani blizko 1 6 mlrd zokrema suniti 940 mln shiyiti 120 mln 18 14 5 spoviduyut induyizm 1033 mln 7 1 buddisti 488 mln 5 9 spoviduyut tradicijni narodni religiyi zokrema kulti aborigeniv Afriki Ameriki Avstraliyi Kitayu 405 mln 0 8 inshi religiyi zokrema neoyazichnictvo bahayizm sintoyizm taoyizm dzhajnizm sikhizm vikka tenriyizm 58 mln 0 2 yudeyi 13 85 mln 16 3 religijno neviznacheni v tomu chisli ateyisti agnostiki rizni filosofski techiyi 1 13 mlrd Majzhe tri chverti 73 lyudej u sviti zhivut u krayinah v yakih yihnya religijna grupa skladaye bilshist naselennya Lishe blizko chverti 27 vsih lyudej zhivut yak religijni menshini Nemaye zhodnoyi krayini de bi lyudi yaki tverdo identifikuyut sebe z narodnimi j tradicijnimi viruvannyami stanovili bilshist pravda u Yaponiyi situaciya specifichna cherez metodologiyu doslidzhen ta yavishe sinto buddistskogo sinkretizmu Pov yazani ponyattya RedaguvatiVira Apologetika Monoteyizm Politeyizm Animizm Ateyizm Agnosticizm Teokratiya Totem Mif Poshirennya hristiyanstva na teritoriyi Kiyivskoyi Rusi Tayemne tovaristvo Religiyi naselennya ostroviv Tihogo okeanu Pohodzhennya religijnih uyavlen Derzhavna religiya Religijna svidomist Religijnij kult Klasifikaciya religij Religijna diyalnist Psihologiya religiyi Dvoyista istinaDiv takozh RedaguvatiSpisok religij Religijnij fanatizm Chiselnist poslidovnikiv osnovnih religijPrimitki Redaguvati Hocha religiya ponyattya skladne dlya viznachennya etalonnij zrazok ponyattya religiyi vstanovlenij i vikoristanij v religiyeznavstvi buv zaproponovanij Kliffordom Gircom kotrij nazvav yiyi kulturnoyu sistemoyu Klifford Girc Religiya yak Kulturna Sistema Religion as a Cultural System 1973 Kritik modeli Girca Talal Asad kategorizuvav religiyu yak antropologichnu kategoriyu Talal Asad Tlumachennya Religiyi yak antropologichnoyi kategoriyi The Construction of Religion as an Anthropological Category 1982 Majkl Martin en Opredelenie ateizma i sravnenie ego s drugimi izmami Arhivovano 11 sichnya 2012 u Wayback Machine G V Miloslavskij Yu A Petrosyan M B Piotrovskij Islam Enciklopedicheskij slovar S M Prozorov otvetstvennyj sekretar L V Negrya redaktor izdatelstva Moskva Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1991 S 70 71 ISBN 5 02 016941 2 Smolkov Oleg 2007 Religiyeznavstvo ukr Lviv Magnoliya 2006 s 11 ISBN 966 8340 49 3 Plehanov G V O religii i cerkvi M 1957 s 251 Pavlov A V Vojna Armiya Religiya A Pavlov M 1988 158 s Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 16 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 yurist online com ukr uslugi yuristam kodeks 015 82 php Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 Lubskij B L Religiyeznavstvo K 1997 Religiyeznavstvo Tekst navchalnij posibnik rek MON Ukrayini yak pidruchnik dlya stud VNZ P S Pributko M M Rogovenko L M Dubchak R V Mihajlenko MON Ukrayini Navchalno naukovij in t prava i psihologiyi Kiyivskogo nacionalnogo un tu vnutrishnih sprav K KNT Dakor 2010 207 1 s Bibliogr s 162 163 Duluman Ye K Religiya yak socialno istorichnij fenomen K 1974 2 Religijna svoboda i prava lyudini Pravnichi aspekti u 2 h t Lviv 2001 Lobazov P K Hristianskaya moral Tekst putevoditel po Biblii P K Lobazov A M Nevshupa Odesskij nac un t imeni I I Mechnikova Filosofskij f t H Burun Kniga 2009 175 1 c Kislyuk K V Religiyeznavstvo Tekst pidruchnik zatv MON Ukrayini yak pidruchnik dlya stud VNZ K V Kislyuk O M Kucher MON Ukrayini Narodna Ukrayinska akademiya K Kondor 2009 634 1 s il karti Bibliogr s 593 623 The Global Religious Landscape Arhiv originalu za 19 kvitnya 2013 Procitovano 16 kvitnya 2013 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 15 bereznya 2015 Procitovano 1 travnya 2013 Dzherela RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu ReligiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ReligiyaKislyuk K V Religiyeznavstvo pidruchnik dlya studentiv vuziv K V Kislyuk O M Kucher 5 e vid viprav i dop K Na rod ukr akademiya 2007 S 425 464 Lubskij V I Religiyeznavstvo pidruchnik V I Lubskij V I Teremko M V Lubska K Akademvidav 2002 S 367 381 Chernij A M Religiyeznavstvo posibnik A M Chernij K Akademvidav 2003 S 212 235 Religiyeznavstvo navchalno metodichnij posibnik avtor ukladach V V Bileckij Doneck Shidnij vidavnichij dim Donecke viddilennya NTSh 2012 220 s Literatura RedaguvatiN Kochan Religiya Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 632 ISBN 978 966 611 818 2 Traktat z istoriyi religij Mircha Eliade per z fr O Panicha Kiyiv Duh i litera 2016 518 s portr 21 sm Bibliogr v kinci rozd ISBN 978 966 378 451 9 Visim religij sho panuyut u sviti chomu yihni vidminnosti mayut znachennya The Eight Rival Religions That Run the World Stiven Protero 2021 464 s ISBN 978 617 548 051 9Posilannya RedaguvatiReligiya Arhivovano 5 travnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Religiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1574 1576 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Religiya amp oldid 39567394