Тхеравада

Ранній буддизм

Письмові джерела

Тапітака Агами Гандгара

собори

1-й буддійський собор 2-й буддійський собор 3-й буддійський собор 4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм └ Махасангхіка     ├ Екав'явахаріка         └ Локоттаравада     ├ Чайтіка         ├ Апарашайла         └ Уттарашайла     └ Гокуліка         ├ Бахушрутія         ├ Праджняптівада         └ Четьявада └ Стхавіравада     ├ Сарвастівада         ├ Вайбхашики         ├ Саутрантіка         └ Муласарвастівада     ├ Вібгадж'явада         ├ Тгеравада         ├ Махішасака         ├ Каш'япія         ├ Дгармагуптака     └ Пудгалавада         └ Ватсіпутрія             ├ Дхармоттарія             ├ Бхадраянія             ├ Самматія             └ Шаннагаріка

переглянути обговорити редагувати

Тхеравада (палі: थेरवाद — вчення старійшин)  — найстаріша зі шкіл буддизму, що збереглися до нашого часу. Вона будує вчення та практику на словах Будди, збережених в Палійському каноні — найстарішому з існуючих буддійських канонів. Його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, представники тибетського буддизму іноді називають Хінаяною («Малою колісницею»), хоча це взагалі вважається неввічливим.

Історія

Вважається, що Тхеравада склалася під час Третього буддійського собору, прибл​​. 250 до н. е., в Індії, за правління імператора Ашоки. Завдяки його прозелітичній діяльності Тхеравада стала відома також на елліністичному Заході (Александрія, Антіохія, Атени та ін). Деякі з едиктів Ашоки були написані давньогрецькою та арамейською мовами.

Нині це основна школа буддизму Шрі-Ланки (бл. 70 % населення) і більшості континентальних країн Південно-Східної Азії (Камбоджа, Лаос, М'янма, Таїланд). Буддизм школи Тхеравада також традиційно практикують деякі національні меншини Південно-Західного Китаю, В'єтнаму, Бангладеш, Малайзії. Порівняно недавно Тхеравада також набула поширення в Сінгапурі та Австралії.

У 1891 році Анагаріка Дхармапала заснував «Maha Bodhi Society», започаткувавши буддійське відродження в Індії.

Сучасність

Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Таїланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124 мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади, проводяться семінари з Віпасани.

У Новітній час Тхеравада поширилася в США і Європі. В буддології прийнято вважати, що поняття Тхеравада та Хінаяна тотожні, оскільки це єдина із великої кількості шкіл, яка дійшла до нашого часу, на відміну від інших цього ж напряму.

Див. також

• Буддизм
• Хінаяна
• Махаяна
• Ваджраяна

Джерела та література

• Торчинов Е.А. Введение в буддологию. Курс лекций. — СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8
• Конзе Э. Буддизм: сущность и развитие. — СПб.: Наука, 2003. – 288 с. – ISBN 5-02-026855-0

Посилання

• Тхера // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 572.
• Колесо Дхамми. Сайт буддизму традиції Тхеравада [ 9 квітня 2008 у Wayback Machine.]
• Сторінка, присвячена Тхераваді [ 30 березня 2022 у Wayback Machine.]