www.wikidata.uk-ua.nina.az

Агами буддизм Ранній буддизмПисьмові джерелаТапітакаАгамиГандгарасобори1 й буддійський собор2 й буддійський собор3 й буд

Агами (буддизм)


Ранній буддизм
Письмові джерела

Тапітака
Агами
Гандгара

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
└ Махасангхіка
    ├ Екав'явахаріка
        └ Локоттаравада
    ├ Чайтіка
        ├ Апарашайла
        └ Уттарашайла
    └ Гокуліка
        ├ Бахушрутія
        ├ Праджняптівада
        └ Четьявада
└ Стхавіравада
    ├ Сарвастівада
        ├ Вайбхашики
        ├ Саутрантіка
        └ Муласарвастівада
    ├ Вібгадж'явада
        ├ Тгеравада
        ├ Махішасака
        ├ Каш'япія
        ├ Дгармагуптака
    └ Пудгалавада
        └ Ватсіпутрія
            ├ Дхармоттарія
            ├ Бхадраянія
            ├ Самматія
            └ Шаннагаріка

  • переглянути
  • обговорити
  • редагувати

В Буддизмі, Агама (Санскрит і Палі "священні роботи" або "святе письмо") це колекція ранніх Буддійських писань. П'ять Агам разом складають Сутра Пітаку ранніх Буддійських шкіл. У різних шкіл були різні бачення на кожну Агаму. На мові Палі Сутта-пітака школи Тгеравада в Палійському каноні термін нікая використовується замість терміна Агама. Агами різних шкіл збереглися в китайському перекладі, і частково збереглися на Санскриті і в Тибетському перекладі.

Значення Редагувати

В Буддизмі, термін Агама використовується для позначення колекції дискурсів (Санскрит: сутра; Палі: сутта) ранніх Буддійських шкіл, які збереглися в основному в китайському перекладі, суттєва частина матеріалу так само збереглася на Санскриті і менше, але все ж у значній кількості, вижило мовою Гандхарі та в Тибетському перекладі. Ці сутри відповідають першим чотирьом Нікаям (і частково п'ятій) Суттанта Пітакі Палійского канону, який також іноді називають Агамамі. У цьому сенсі, Агама для одного із значень терміна Нікая.

Іноді слово Агама використовується щоб послатися не на конкретне писання, але до класу писань. У цьому випадку, його значення може так само включати в себе поняття Сутта-Пітака, яке в традиції Тгеравади вважається найстарішим і найбільшим історично точним поданням вчення Будди, разом з Віная Пітакою.

В четвертому столітті роботу Абгідгарми Махаяни Абгідгармасам'ючая, Асанга відніс до колекції, яка містить Агами такі як Шравакапітака, і зв'язав їх з Шравакамі та Пратьєкабуддами. Асанга класифікував сутри Махаяни як належне до Бодгісаттвапітаці, яка позначається як сукупність навчань для Бодгісаттв.

Історія Редагувати

Йенс-Уве Гартман пише,

Згідно з традицією, дискурси Будди вже були зібрані під час першого собору, що відбувся невдовзі після смерті Будди ... Вчені, проте, помітили постійне зростання кількості текстів і розміру невідомого ядра, тим самим зазнаючи різні зміни в мові і змісті ...

Зрозуміло, що серед ранніх шкіл, як мінімум Сарвастівади, Каш'япії, Махасангіки, і Дгармагуптаку були редакції чотирьох з п'яти Агам які хоча б трохи відрізнялися. Агамі були порівняні з нікаями Палійського канону сучасними вченими в спробі визначити можливі зміни і кореневі формулювання. У Агам існує схожість з Суттанта Пітакою яка іноді використовується науковцями щоб оцінити, якою мірою ці навчання є історично достовірними в уявленні канону раннього Буддизму. Іноді так само відмінності між ними використовувалися для припущення альтернативного значення прийнятого значення Сутти в будь-яких з двох редакцій.

Доктрини Редагувати

Згідно з деякими інтерпретаціям школи Тгеравада, неможливо щоб в один і той же час було два повністю просвітлених Будди. Тим не менш, в традиції Махаяни, концепція одночасних Будд є загальною. Згідно Махаянській Махапраджняпараміта Шастрі, яка пов'язана з Вайбгашикою Сарвастівади, в "Шравака Дгармі" (Агамах і пов'язаних з ними навчаннями), "Будда не говорив, що не існують одночасні Будди у десяти напрямах" В Агамах збережених на китайській, концепція одночасних Будд дійсно існує. Це було знайдено та дійшло до нас від Діргха Агами, Сам'юкта Агами та Екоттара Агами, в яких доктрина одночасних Будд згадується багато разів.Китайський монах Сюаньцзан писав, що доктрина мулавіджняни ("корінь свідомості") містився в Агамах Махасангхіків. Сюаньцзан вивчав абгідгарму Махасангхіків в Індії, і вважав цю доктриу мулавиджняны по суті такою ж як доктрина алаявіджняни школи Йогачара ("вмістилище свідомості").

Типи Агам Редагувати

Є чотири збережених колекції Агами, і одна на яку у нас збереглися лише відсилання та фрагменти (Кшудра Агама). Чотири існуючих колекції збереглися в повному обсязі тільки в китайському перекладі (Агама: 阿含經), хоча невелика частина всіх чотирьох була недавно виявлена на санскриті, та частини чотирьох з п'яти Агам збереглися в тибетському перекладі. П'ять Агам це:

Діргха Агама Редагувати

Діргха Агама ("Довгі настанови," Cháng Ahánjīng 長阿含經 Taishō 1) відповідає Дігха-нікаї школи Тгеравада. Повна версія Діргха Агами школи Дгармпагуптака (法藏部) була виконана Буддаясою (佛陀耶舍) і Жу Фоньяном (竺佛念) в пізній династії Цінь (後秦), датованої 413 роком нашої ери. Вона містить 30 сутр на відміну від 34 сутт Тгеравадійської Дігха Нікаї. "Дуже істотна частина Сарвастівадійської Діргха Агами збереглася на санскриті, і частково збереглася в тибетському перекладі.

Мадг'яма Агама Редагувати

Мадг'яма-агама ("Повчання середньої довжини," Zhōng Ahánjīng 中阿含經, Taishō 26) відповідає Мадджхіма-нікаї школи Тгеравада. Повний переклад Мадг'яма Агами школи Сарвастівада був виконаний Самгхадевою (僧伽提婆) у Східнії династії Цзінь (東晉) в 397—398 н.е. Мадг'яма Агама містить 222 сутри, на відміну від 152 сутт Палійською Маджгіма Нікаї. Частини Сарвастівадійської Мадг'яма Агами так само збереглися в тибетському перекладі.

Сам'юкта Агама Редагувати

Сам'юкта Агама ("Пов'язані повчання", Zá Ahánjīng 雜阿含經 Taishō 2.99) відповідають Сам'ютта-нікаї школи Тгеравада. Китайський переклад повної Сам'юкта Агами школи Сарвастівада (說一切有部) був виконаний Гунабхадрою (求那跋陀羅) у державі Сун (宋), приблизно у 435—443 н.е. Частини Сарвастівадійської Сам'юкта Агами так само збереглися на санскриті і в тибетському перекладі.

Також існує неповний китайський переклад Сам'юкта Агами (別譯雜阿含經 Taishō 100) школи Каш'япія (飲光部) зроблений невідомим перекладачем, приблизно в третьому періоді Цінь (三秦) , 352—431 н.е. Порівнюючи Сарвастівадійські, Каш'япійські та Тгеравадійські тексти відкривається значна узгодженість вмісту, хоча кожен варіант містить тексти, які не містяться в інших варіантах.

Екоттара Агама Редагувати

Екоттара Агама ("Нумеровані настанови" Zēngyī Ahánjīng, 增壹阿含經 Taishō 125) відповідає Ангуттара-нікаї школи Тгеравада. Повна версія Екоттара Агами була переведена Дгармананді (曇摩難提) з держави Фу Цін (苻秦), і відредагована Гаутамою Самгхадевою в 397—398 н.е. Деякі вважають, що вона збереглася від школи Сарвастівада, але останнім часом був запропонований варіант походження від школи Махасангхіка. Згідно А. К. Вардеру, Екоттара Агама містить 250 правил Пратімокши для монахів, які узгоджуються тільки з Вінаєю Дгармагуптакою, яка так само знаходиться в Китайському Буддійському каноні. Він так само розглядає деякі доктрини, що суперечать принципам школи Махасангхіка, і заявляє, що вони узгоджуються з поглядами Дгармагуптаки відомими в даний час. Він робить висновок, що Екоттара Агама дійшла до нас від школи Дгармагуптака.

З чотирьох Агам Санскритська Сутра Пітаки в Китайському Буддійському каноні єдина, яка найбільше відрізняється від Тгеравадійської версії. Екоттара Агама містить варіації на такі стандартні навчання як Вісімковий Шлях. Згідно Кеону, "існує значна невідповідність між Палійською і Китайської версіями, з більш ніж з двома-третинами сутрами знайденими в одній, але не іншій компіляції, яка передбачає, що велика частина цієї Сутра Пітаки не була сформована, до пізнішої дати."

Кшудрака Агама або Кшудрака Пітака Редагувати

Кшудрака Агама ("Мала колекція") відповідає Кхуддака-нікаї, і існує в декількох школах. Так Кшудрака Агама була в Дгармагуптаці. Китайський переклад Вінаї Дгармагуптаки надає змістовий огляд Дгармагуптаки Кшудрака Агами, і, по всій видимості, фрагменти в Гандхарі були знайдені. Фрагменти з цієї Агами так само збереглися в тибетські та китайській перекладах—чотирнадцять текстів, в останньому випадку. Деякі школи, особливо Сарвастівада, визнають лише чотири Агами—у них була "Кшудрака" яку вони не вважали "Агамою." Інші—включаючи навіть Дгармагуптаку, на думку деяких сучасних вчених—воліли називати її ""Кшудрака Пітака."" Як Палійскій аналог, Кшудрака Пітака мабуть була збіркою, і можливо ніколи остаточно не затвердилася серед багатьох стародавніх шкіл.

Додаткові матеріали Редагувати

Крім того, є значна кількість текстів, виконаних в стилі Агам, що знаходяться за межами основної колекції. Вони знаходяться в різних джерелах:

  1. Часткова колекція Агам та незалежних сутр в Китайському каноні.
  2. Невеликі групи сутр або незалежні сутри в Тибетському каноні.
  3. Сутри реконструйовані з давніх манускриптів на Санскриті, Гандхари, або інших Стародавніх Індійських мовах.
  4. Уривки та цитати з сутр Агам збереглися в сутрах Махаяни, текстах Абгідгамми, пізніших коментарях, і так далі.
  5. Ізольовані фрази збереглися в написах. Наприклад, колона Ашоки в Лумбіні заявляє iha budhe jāte, цитата з Махапарінірвани Сутри.

Примітки Редагувати

  1. Monier-Williams (1899), p. 129, see "Ā IASTgama," retrieved 12 Dec 2008 from "U. Cologne" at http://www.sanskrit-lexicon.uni-koeln.de/scans/MWScan/MWScanpdf/mw0129-Akhara.pdf [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.].
  2. Rhys Davids & Stede (1921-25), p. 95, entry for "Ā IASTgama," retrieved 12 Dec 2008 from "U. Chicago" at http://dsal.uchicago.edu/cgi-bin/philologic/getobject.pl?c.0:1:2582.pali[недоступне посилання з Май 2018].
  3. The traditional Theravada view regarding the authenticity of the Pali Canon is contested by some modern scholars such as Бро (2001) whose own methodology involves тріангулірующіе the texts of the Pali Canon and the āgamas to make inferences about pre-sectarian texts.
  4. ↑
    Boin-Webb, Sara (tr). Rahula, Walpola (tr). Asanga. Abhidharma Samuccaya: The Compendium of Higher Teaching. 2001. pp. 199-200
  5. MacMillan, Encyclopedia of Buddhism, vol. 1, p. 10.
  6. See, e.g., Norman (1983), Brough (2001) and Ā IASTnandajoti (2004) regarding the authenticity of the Pali Canon's Dhammapada, Sutta Nipata and other texts when juxtaposed with other non-Pali early Buddhist texts.
  7. Williams, Paul, and Tribe, Anthony. Buddhist Thought: A Complete Introduction to the Indian Tradition. 2000. p. 100
  8. ↑
    Guang Xing. The Concept of the Buddha: Its Evolution from Early Buddhism to the Trikaya Theory. 2004. p. 62
  9. ↑
    Cook, Francis (tr). Three Texts on Consciousness Only. 1999. p. 88
  10. ↑
    A Dictionary of Buddhism, by Damien Keown, Oxford University Press: 2004
  11. ↑
    Muller, Charles. Digital Dictionary of Buddhism, entry on 阿含經[недоступне посилання з Май 2018]
  12. Between the Empires: Society in India 300 BCE to 400 CE by Patrick Olivelle. Oxford University Press, 2006 ISBN 0-19-530532-9 pg 356
  13. Tripaṭhī 1962.
  14. Sujato Bhikkhu. "About the EA" [ 3 липня 2007 у Wayback Machine.]. ekottara.googlepages.com. Retrieved on 2009-03-01.
  15. Warder, A. K. Indian Buddhism. 2000. p. 6
  16. Sujato Bhikkhu. "About the EA" [ 3 липня 2007 у Wayback Machine.]. ekottara.googlepages.com. Retrieved on 2010-09-18.
  17. Keown, Damien. A Dictionary of Buddhism. Oxford: Oxford University Press, 2004.
  18. ↑ Andrew Skilton (2004). . Windhorse Publications. с. 82. ISBN 0-904766-92-6. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 31 січня 2019. 
  19. . University of Washington Press. 1999. с. 161. ISBN 0-295-97769-8. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 31 січня 2019. 
  20. ↑ Sean Gaffney. The Pali Nidanakatha and its Tibetan Translation: Its Textual Precursors and Associated Literature. 
  21. T. Skorupski (1996). . Routledge. с. 78. ISBN 0-7286-0255-5. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 31 січня 2019. 
  22. T. Skorupski (1996). . Routledge. с. 77. ISBN 0-7286-0255-5. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 31 січня 2019. 

Посилання Редагувати

Додаткові посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Rannij buddizmPismovi dzherelaTapitakaAgamiGandgarasobori1 j buddijskij sobor2 j buddijskij sobor3 j buddijskij sobor4 j buddijskij soborShkoliDosektantskij buddizm Mahasanghika Ekav yavaharika Lokottaravada Chajtika Aparashajla Uttarashajla Gokulika Bahushrutiya Pradzhnyaptivada Chetyavada Sthaviravada Sarvastivada Vajbhashiki Sautrantika Mulasarvastivada Vibgadzh yavada Tgeravada Mahishasaka Kash yapiya Dgarmaguptaka Pudgalavada Vatsiputriya Dharmottariya Bhadrayaniya Sammatiya ShannagarikapereglyanutiobgovoritiredaguvatiV Buddizmi Agama Sanskrit i Pali svyashenni roboti 1 abo svyate pismo 2 ce kolekciya rannih Buddijskih pisan P yat Agam razom skladayut Sutra Pitaku rannih Buddijskih shkil U riznih shkil buli rizni bachennya na kozhnu Agamu Na movi Pali Sutta pitaka shkoli Tgeravada v Palijskomu kanoni termin nikaya vikoristovuyetsya zamist termina Agama Agami riznih shkil zbereglisya v kitajskomu perekladi i chastkovo zbereglisya na Sanskriti i v Tibetskomu perekladi Zmist 1 Znachennya 2 Istoriya 3 Doktrini 4 Tipi Agam 4 1 Dirgha Agama 4 2 Madg yama Agama 4 3 Sam yukta Agama 4 4 Ekottara Agama 4 5 Kshudraka Agama abo Kshudraka Pitaka 4 6 Dodatkovi materiali 5 Primitki 6 Posilannya 7 Dodatkovi posilannyaZnachennya RedaguvatiV Buddizmi termin Agama vikoristovuyetsya dlya poznachennya kolekciyi diskursiv Sanskrit sutra Pali sutta rannih Buddijskih shkil yaki zbereglisya v osnovnomu v kitajskomu perekladi suttyeva chastina materialu tak samo zbereglasya na Sanskriti i menshe ale vse zh u znachnij kilkosti vizhilo movoyu Gandhari ta v Tibetskomu perekladi Ci sutri vidpovidayut pershim chotirom Nikayam i chastkovo p yatij Suttanta Pitaki Palijskogo kanonu yakij takozh inodi nazivayut Agamami U comu sensi Agama dlya odnogo iz znachen termina Nikaya Inodi slovo Agama vikoristovuyetsya shob poslatisya ne na konkretne pisannya ale do klasu pisan U comu vipadku jogo znachennya mozhe tak samo vklyuchati v sebe ponyattya Sutta Pitaka yake v tradiciyi Tgeravadi vvazhayetsya najstarishim i najbilshim istorichno tochnim podannyam vchennya Buddi razom z Vinaya Pitakoyu 3 V chetvertomu stolitti robotu Abgidgarmi Mahayani Abgidgarmasam yuchaya Asanga vidnis do kolekciyi yaka mistit Agami taki yak Shravakapitaka i zv yazav yih z Shravakami ta Pratyekabuddami 4 Asanga klasifikuvav sutri Mahayani yak nalezhne do Bodgisattvapitaci yaka poznachayetsya yak sukupnist navchan dlya Bodgisattv 4 Istoriya RedaguvatiJens Uve Gartman pishe 5 Zgidno z tradiciyeyu diskursi Buddi vzhe buli zibrani pid chas pershogo soboru sho vidbuvsya nevdovzi pislya smerti Buddi Vcheni prote pomitili postijne zrostannya kilkosti tekstiv i rozmiru nevidomogo yadra tim samim zaznayuchi rizni zmini v movi i zmisti Zrozumilo sho sered rannih shkil yak minimum Sarvastivadi Kash yapiyi Mahasangiki i Dgarmaguptaku buli redakciyi chotiroh z p yati Agam yaki hocha b trohi vidriznyalisya Agami buli porivnyani z nikayami Palijskogo kanonu suchasnimi vchenimi v sprobi viznachiti mozhlivi zmini i korenevi formulyuvannya U Agam isnuye shozhist z Suttanta Pitakoyu yaka inodi vikoristovuyetsya naukovcyami shob ociniti yakoyu miroyu ci navchannya ye istorichno dostovirnimi v uyavlenni kanonu rannogo Buddizmu 6 Inodi tak samo vidminnosti mizh nimi vikoristovuvalisya dlya pripushennya alternativnogo znachennya prijnyatogo znachennya Sutti v bud yakih z dvoh redakcij Doktrini RedaguvatiZgidno z deyakimi interpretaciyam shkoli Tgeravada nemozhlivo shob v odin i toj zhe chas bulo dva povnistyu prosvitlenih Buddi Tim ne mensh v tradiciyi Mahayani koncepciya odnochasnih Budd ye zagalnoyu Zgidno Mahayanskij Mahapradzhnyaparamita Shastri yaka pov yazana z Vajbgashikoyu Sarvastivadi 7 v Shravaka Dgarmi Agamah i pov yazanih z nimi navchannyami Budda ne govoriv sho ne isnuyut odnochasni Buddi u desyati napryamah 8 V Agamah zberezhenih na kitajskij koncepciya odnochasnih Budd dijsno isnuye 8 Ce bulo znajdeno ta dijshlo do nas vid Dirgha Agami Sam yukta Agami ta Ekottara Agami v yakih doktrina odnochasnih Budd zgaduyetsya bagato raziv 8 Kitajskij monah Syuanczan pisav sho doktrina mulavidzhnyani korin svidomosti mistivsya v Agamah Mahasanghikiv 9 Syuanczan vivchav abgidgarmu Mahasanghikiv v Indiyi i vvazhav cyu doktriu mulavidzhnyany po suti takoyu zh yak doktrina alayavidzhnyani shkoli Jogachara vmistilishe svidomosti 9 Tipi Agam RedaguvatiYe chotiri zberezhenih kolekciyi Agami i odna na yaku u nas zbereglisya lishe vidsilannya ta fragmenti Kshudra Agama Chotiri isnuyuchih kolekciyi zbereglisya v povnomu obsyazi tilki v kitajskomu perekladi Agama 阿含經 hocha nevelika chastina vsih chotiroh bula nedavno viyavlena na sanskriti ta chastini chotiroh z p yati Agam zbereglisya v tibetskomu perekladi 10 P yat Agam ce Dirgha Agama Redaguvati Dirgha Agama Dovgi nastanovi Chang Ahanjing 長阿含經 Taishō 1 11 vidpovidaye Digha nikayi shkoli Tgeravada Povna versiya Dirgha Agami shkoli Dgarmpaguptaka 法藏部 bula vikonana Buddayasoyu 佛陀耶舍 i Zhu Fonyanom 竺佛念 v piznij dinastiyi Cin 後秦 datovanoyi 413 rokom nashoyi eri Vona mistit 30 sutr na vidminu vid 34 sutt Tgeravadijskoyi Digha Nikayi Duzhe istotna chastina Sarvastivadijskoyi Dirgha Agami zbereglasya na sanskriti 12 i chastkovo zbereglasya v tibetskomu perekladi Madg yama Agama Redaguvati Madg yama agama Povchannya serednoyi dovzhini Zhōng Ahanjing 中阿含經 Taishō 26 11 vidpovidaye Maddzhhima nikayi shkoli Tgeravada Povnij pereklad Madg yama Agami shkoli Sarvastivada buv vikonanij Samghadevoyu 僧伽提婆 u Shidniyi dinastiyi Czin 東晉 v 397 398 n e Madg yama Agama mistit 222 sutri na vidminu vid 152 sutt Palijskoyu Madzhgima Nikayi Chastini Sarvastivadijskoyi Madg yama Agami tak samo zbereglisya v tibetskomu perekladi Sam yukta Agama Redaguvati Sam yukta Agama Pov yazani povchannya Za Ahanjing 雜阿含經 Taishō 2 99 11 vidpovidayut Sam yutta nikayi shkoli Tgeravada Kitajskij pereklad povnoyi Sam yukta Agami shkoli Sarvastivada 說一切有部 buv vikonanij Gunabhadroyu 求那跋陀羅 u derzhavi Sun 宋 priblizno u 435 443 n e Chastini Sarvastivadijskoyi Sam yukta Agami tak samo zbereglisya na sanskriti 13 i v tibetskomu perekladi Takozh isnuye nepovnij kitajskij pereklad Sam yukta Agami 別譯雜阿含經 Taishō 100 shkoli Kash yapiya 飲光部 zroblenij nevidomim perekladachem priblizno v tretomu periodi Cin 三秦 352 431 n e 10 Porivnyuyuchi Sarvastivadijski Kash yapijski ta Tgeravadijski teksti vidkrivayetsya znachna uzgodzhenist vmistu hocha kozhen variant mistit teksti yaki ne mistyatsya v inshih variantah Ekottara Agama Redaguvati Ekottara Agama Numerovani nastanovi Zengyi Ahanjing 增壹阿含經 Taishō 125 11 vidpovidaye Anguttara nikayi shkoli Tgeravada Povna versiya Ekottara Agami bula perevedena Dgarmanandi 曇摩難提 z derzhavi Fu Cin 苻秦 i vidredagovana Gautamoyu Samghadevoyu v 397 398 n e Deyaki vvazhayut sho vona zbereglasya vid shkoli Sarvastivada ale ostannim chasom buv zaproponovanij variant pohodzhennya vid shkoli Mahasanghika 14 Zgidno A K Varderu Ekottara Agama mistit 250 pravil Pratimokshi dlya monahiv yaki uzgodzhuyutsya tilki z Vinayeyu Dgarmaguptakoyu yaka tak samo znahoditsya v Kitajskomu Buddijskomu kanoni Vin tak samo rozglyadaye deyaki doktrini sho superechat principam shkoli Mahasanghika i zayavlyaye sho voni uzgodzhuyutsya z poglyadami Dgarmaguptaki vidomimi v danij chas Vin robit visnovok sho Ekottara Agama dijshla do nas vid shkoli Dgarmaguptaka 15 Z chotiroh Agam Sanskritska Sutra Pitaki v Kitajskomu Buddijskomu kanoni yedina yaka najbilshe vidriznyayetsya vid Tgeravadijskoyi versiyi Ekottara Agama mistit variaciyi na taki standartni navchannya yak Visimkovij Shlyah 16 Zgidno Keonu isnuye znachna nevidpovidnist mizh Palijskoyu i Kitajskoyi versiyami z bilsh nizh z dvoma tretinami sutrami znajdenimi v odnij ale ne inshij kompilyaciyi yaka peredbachaye sho velika chastina ciyeyi Sutra Pitaki ne bula sformovana do piznishoyi dati 17 Kshudraka Agama abo Kshudraka Pitaka Redaguvati Kshudraka Agama Mala kolekciya vidpovidaye Khuddaka nikayi i isnuye v dekilkoh shkolah Tak Kshudraka Agama bula v Dgarmaguptaci 18 Kitajskij pereklad Vinayi Dgarmaguptaki nadaye zmistovij oglyad Dgarmaguptaki Kshudraka Agami i po vsij vidimosti fragmenti v Gandhari buli znajdeni 19 Fragmenti z ciyeyi Agami tak samo zbereglisya v tibetski ta kitajskij perekladah chotirnadcyat tekstiv v ostannomu vipadku 18 20 21 Deyaki shkoli osoblivo Sarvastivada viznayut lishe chotiri Agami u nih bula Kshudraka yaku voni ne vvazhali Agamoyu 20 22 Inshi vklyuchayuchi navit Dgarmaguptaku na dumku deyakih suchasnih vchenih volili nazivati yiyi Kshudraka Pitaka Yak Palijskij analog Kshudraka Pitaka mabut bula zbirkoyu i mozhlivo nikoli ostatochno ne zatverdilasya sered bagatoh starodavnih shkil Dodatkovi materiali Redaguvati Krim togo ye znachna kilkist tekstiv vikonanih v stili Agam sho znahodyatsya za mezhami osnovnoyi kolekciyi Voni znahodyatsya v riznih dzherelah Chastkova kolekciya Agam ta nezalezhnih sutr v Kitajskomu kanoni Neveliki grupi sutr abo nezalezhni sutri v Tibetskomu kanoni Sutri rekonstrujovani z davnih manuskriptiv na Sanskriti Gandhari abo inshih Starodavnih Indijskih movah Urivki ta citati z sutr Agam zbereglisya v sutrah Mahayani tekstah Abgidgammi piznishih komentaryah i tak dali Izolovani frazi zbereglisya v napisah Napriklad kolona Ashoki v Lumbini zayavlyaye iha budhe jate citata z Mahaparinirvani Sutri Primitki Redaguvati Monier Williams 1899 p 129 see AIAST gama retrieved 12 Dec 2008 from U Cologne at http www sanskrit lexicon uni koeln de scans MWScan MWScanpdf mw0129 Akhara pdf Arhivovano 20 listopada 2020 u Wayback Machine Rhys Davids amp Stede 1921 25 p 95 entry for AIAST gama retrieved 12 Dec 2008 from U Chicago at http dsal uchicago edu cgi bin philologic getobject pl c 0 1 2582 pali nedostupne posilannya z Maj 2018 The traditional Theravada view regarding the authenticity of the Pali Canon is contested by some modern scholars such as Bro 2001 whose own methodology involves trianguliruyushie the texts of the Pali Canon and the agamas to make inferences about pre sectarian texts a b Boin Webb Sara tr Rahula Walpola tr Asanga Abhidharma Samuccaya The Compendium of Higher Teaching 2001 pp 199 200 MacMillan Encyclopedia of Buddhism vol 1 p 10 See e g Norman 1983 Brough 2001 and AIAST nandajoti 2004 regarding the authenticity of the Pali Canon s Dhammapada Sutta Nipata and other texts when juxtaposed with other non Pali early Buddhist texts Williams Paul and Tribe Anthony Buddhist Thought A Complete Introduction to the Indian Tradition 2000 p 100 a b v Guang Xing The Concept of the Buddha Its Evolution from Early Buddhism to the Trikaya Theory 2004 p 62 a b Cook Francis tr Three Texts on Consciousness Only 1999 p 88 a b A Dictionary of Buddhism by Damien Keown Oxford University Press 2004 a b v g Muller Charles Digital Dictionary of Buddhism entry on 阿含經 nedostupne posilannya z Maj 2018 Between the Empires Society in India 300 BCE to 400 CE by Patrick Olivelle Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 530532 9 pg 356 Tripaṭhi 1962 Sujato Bhikkhu About the EA Arhivovano 3 lipnya 2007 u Wayback Machine ekottara googlepages com Retrieved on 2009 03 01 Warder A K Indian Buddhism 2000 p 6 Sujato Bhikkhu About the EA Arhivovano 3 lipnya 2007 u Wayback Machine ekottara googlepages com Retrieved on 2010 09 18 Keown Damien A Dictionary of Buddhism Oxford Oxford University Press 2004 a b Andrew Skilton 2004 A Concise History of Buddhism Windhorse Publications s 82 ISBN 0 904766 92 6 Arhiv originalu za 2 serpnya 2021 Procitovano 31 sichnya 2019 Ancient Buddhist scrolls from Gandhara the British Library Kharoṣṭhi fragments University of Washington Press 1999 s 161 ISBN 0 295 97769 8 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2019 a b Sean Gaffney The Pali Nidanakatha and its Tibetan Translation Its Textual Precursors and Associated Literature T Skorupski 1996 The Buddhist Forum Volume 2 Routledge s 78 ISBN 0 7286 0255 5 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2019 T Skorupski 1996 The Buddhist Forum Volume 2 Routledge s 77 ISBN 0 7286 0255 5 Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2019 Posilannya RedaguvatiAIAST nandajoti Bhikkhu 2004 The Uraga Sutta Retrieved 13 Dec 2008 from Ancient Buddhist Texts at http www ancient buddhist texts net Buddhist Texts C4 Uraga Verses index htm Arhivovano 1 lyutogo 2019 u Wayback Machine Bro John 2001 The GandhariIAST Dharmapada Delhi Motilal Banarsidass Publishers Private Limited Monier Williams Monier 1899 1964 A Sanskrit English Dictionary London Oxford University Press ISBN 0 19 864308 X Retrieved 12 Dec 2008 from Cologne University at http www sanskrit lexicon uni koeln de scans MWScan index php sfx pdf Arhivovano 6 lipnya 2017 u Wayback Machine Norman K R 1983 Pali Literature Including the Canonical Literature in Prakrit and Sanskrit of All the Hinayana Schools of Buddhism Wiesbaden Otto Harrassowitz Rhys Davids T W amp William Stede eds 1921 5 The Pali Text society s Pali English Dictionary Chipstead Pali Text Society Retrieved 12 Dec 2008 from U Chicago at http dsal uchicago edu dictionaries pali Arhivovano 26 lyutogo 2010 u Wayback Machine Tripaṭhi Chandra Ed 1962 Funfundzwanzig Sutras Des Nidanasaṃyukta in Sanskrittexte aus den Turfanfunden Vol VIII Edited by Ernst Waldschmidt Berlin Akademie Verlag 1962 Includes translation into German Dodatkovi posilannya RedaguvatiEkottara Agama The One up of Discourses the Buddha Arhivovano 3 lipnya 2007 u Wayback Machine A Digital Comparative Edition and Translation of the Shorter Chinese Saṃyukta Agama T 100 Arhivovano 7 sichnya 2019 u Wayback Machine SuttaCentral net Online Sutta Correspondence Project Arhivovano 21 veresnya 2020 u Wayback Machine Collection of English Translations from the Agamas Arhivovano 2 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Pali for is a collection of Early Buddhist scriptures The five agamas together comprise the Sutra Piṭaka of the early Buddhist schools The various schools had different recensions of each agama In the Pali language Sutta Piṭaka of the Theravada school in the Pali Canon the term nikaya is used in place of agama Agamas of various schools are preserved in Chinese translation and portions also survive in Sanskrit and in Tibetan translation Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Agami buddizm amp oldid 39518729