www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дискурс Ди скурс від фр discours промова розмова на тему чогось єдність мовлення та ситуації в якій воно відбувається Вк

Дискурс

Ди́скурс (від фр. discours — промова, розмова на тему чогось) — єдність мовлення та ситуації, в якій воно відбувається. Включає як перебіг мовлення, так і його передумови, обмеження та результати, позамовний контекст і невисловлені цілі й наміри, які супроводжують акт мовлення.

Мовлення та ситуація, в якій воно відбувається, складають дискурс

Історія терміна

У латинській мові слово «discursus» означало «розмова про щось». У значенні «спілкування» воно відоме у класичній латині, а у середньовічній латині набуває додаткового значення — «міркування». В епоху європейського Відродження, наприкінці XVI ст., «discursus» починає вживатися щодо усного чи письмового обговорення про дещо. У цей же час виникає «discours» і «discourse» на позначення процесу розуміння, роз'яснення, обмірковування чого-небудь суб'єктом, переважно — у вигляді формального виступу чи обговорення.

Вважається, що першим у значенні, близькому до сучасного, слово вжив американський лінгвіст Зеллінг Гарріс у 1952 році у статті «Discourse Analysis». Там він звертав увагу на вивчення мовних одиниць, довших за одне речення, з урахування соціальної ситуації, в якій вони існують. Як науковий термін, «дискурс» оформився в працях французького мовознавця Еміля Бенвеніста на початку 1970-х років. Слово набуває значення мови, яка присвоюється суб'єктом, з метою впливати на слухача. Російський філолог і філософ Михайло Бахтін паралельно вказував, що мовлення відбувається крізь призму суб'єктивних потреб і бажань і у рамках жанру мовлення. Швейцарський лінгвіст Патрік Серіо визначав дискурс як систему вимог, що накладаються на висловлювання з огляду на соціальну чи ідеологічну позицію. Нідерландський лінгвіст Тен ван Дейк розглядав дискурс у вузькому значенні як текст чи розмову та широкому як «комунікативну подію, що відбувається між мовцем, слухачем (спостерігачем та ін.) в процесі комунікативної дії в певному часовому, просторовому та іншому контексті».

Філософського звучання термін набув завдяки роботам Мішеля Фуко, зокрема «Порядок дискурсу» (1971). У визначенні Фуко, дискурс — це «сукупність висловлювань, що належать до однієї і тієї ж системи формацій. Саме таким чином я можу говорити про кліматичний дискурс, дискурс економічний, дискурс природничої історії і дискурс психіатрії». На його думку, в суспільстві дискурс організовується, контролюється, піддається селекції та перерозподіляється за допомогою процедур, призначених приборкати непередбачуваність, нейтралізувати владні повноваження. Багато у чому завдяки роботам Фуко, Мішеля Пешо, Луї Альтюссера, Жака Дерріди, Жака Лакана французька школа дискурсного аналізу відрізняється більшою філософською спрямованістю, увагою до ідеологічних, історичних, психоаналітичних аспектів дискурсу.

У філософії дискурс — це крім того міркування, у якому кожна наступна логічна ланка залежить від попередньої і зумовлює наступну. Термін «дискурсивне мислення» може вживатися як синонім логічного, раціонального мислення. В новоєвропейській метафізиці дискурсом також називається вид пізнання, що відбувається за посередництва апріорних почуттів і розуму, на відміну від інтелектуальної інтуїції.

Характеристики дискурсу

Дискурс відбувається як діалог чи полілог у спільних для всіх його учасників рамках: мовних, тематичних, культурних тощо. Кожен дискурс має мету свого перебігу. Наприклад, мета політичного дискурсу — боротьба за владу, наукового — встановлення істинності й закономірності, педагогічного — соціалізація, навчання людини, рекламного — просування товару або певного стилю поведінки. Проте внутрішньо дискурс не обов'язково впорядкований. Можливий і такий дискурс, у якому учасники мають протилежні позиції. Нормальний дискурс відбувається за попереднього визначення його об'єкта й предмета, того, які аргументи та результати в ньому прийнятні. Дискурс, у якому ці умови відсутні чи не дотримуються, називається аномальним. Утім, його результат може бути як негативним (перетворення в абсурд), так і позитивним (віднайдення нових, революційних рішень). Постмодерна філософія визнає нормальний та аномальний дискурси рівноцінними.

Дискурс є мовним знаком вищого (суспільного) порядку, порівняно з текстом, і як будь-який знак, володіє матеріальною оболонкою та ідеальним значенням. Тому дискурс неможливо вивчати у відриві від середовища його існування. Передусім це соціальна дійсність, яка конструюється взаємодією індивідів у процесі символічної взаємодії між собою. Важливу функцію також виконує мова, яка слугує чинником координації дії учасників дискурсу, а також міміка, інтонація, жести. Тому часто дискурс характеризується як «мова, занурена в життя». Після свого завершення дискурс перетворюється на текст.

Єдність місця й часу, в рамках яких відбувається дискурс, називається його хронотопом (часопростором). Так, хронотоп може бути історичним, художнім тощо. Термін «дискурс», на відміну від терміна «текст», не вживається щодо старовинних та інших текстів, зв'язки яких з життям не відновлюються безпосередньо.

Основні типи дискурсів

Засідання політичних організацій відбуваються в полі політичного дискурсу

Однією з найповніших класифікацій дискурсів є класифікація Георгія Почепцова. Він виокремлює теле- і радіодискурси, газетний, театральний, кінодискурс, літературний дискурс, дискурс у сфері паблік рілейшнз (ПР), рекламний дискурс, політичний, релігійний (фідеїстичний) дискурси.

Теле- і радіодискурс. Передбачає невимушеність, неофіційність. Автори теле- і радіопередач створюють знаковий образ живого мовлення. Мовець (диктор) і слухач (глядач) перебувають у різних точках простору і часу, не можуть коригувати мовлене і почуте — наприклад, перепитати. Темп подавання/відбору інформації не залежить від слухача/глядача. Статус мовця — офіційний, слухача/глядача — неофіційний. Теледискурс поєднує слово і зображення, що є особливим семіотичним «синтаксисом» зі складними правилами.

Газетний дискурс. Характеризується розривом у просторі й часі для автора та читача. На відміну від усної комунікації, він розлогіший, повніший, аргументованіший. Оскільки має писемну (друковану) форму, то відбір слів, конструкцій відбувається за законами писемного (друкованого) спілкування. Значну увагу приділяють не лише змісту, а й формі викладу. Словниковий запас газетного дискурсу приблизно 20 тис. (розмовного — 2—3 тис.) номінативних одиниць.

Цей вид дискурсу передбачає колективну працю (редактори, коректори впливають на його формування), а тому індивідуальний стиль адресанта значно нівелюється. Він ґрунтується на двох моделях подачі змісту — фактичній (головним є виклад факту) і авторській (факт слугує лише приводом для викладу авторського погляду на подію). У західній масовій комунікації на першому місці фактична модель, у вітчизняній — авторська. Газетний (як і теле- і радіо) дискурс має потенційну небезпеку маніпуляції людською свідомістю.

Театральний дискурс. Театральні знаки символічні. Театральна комунікація дуже умовна: актори вдають, що не бачать глядачів; глядачі не можуть втручатися в дію (за деякими винятками); світ акторів і глядачів віддалений; на сцені мають місце не дії, а знаки дій. У театральному дискурсі спрацьовує кілька знакових систем: декорації, одяг, освітлення. Усе це має символічний характер. Театральний дискурс виник на основі ритуального дискурсу, а тому ритуал живе в театрі.

Кінодискурс. Шлях інтерпретатора в ньому пролягає від тексту до мови (у звичайній комунікації — від мови до тексту). Глядачі не можуть втручатися в кінодію. У межах кінодискурсу спостерігається складний «синтаксис» зображення і слова. Кінодискурс збагатив людську ментальність новим типом семіотичної одиниці, яка будується за законами невідповідності (монтажу), кадри, розташовані поряд, вимагають віднайдення зв'язку між ними, творчої уяви. Кіно, як і театр, знає лише теперішній час; це поєднує глядача з дією.

Книги є частиною літературного дискурсу

Літературний дискурс. Є одним із найстаріших. У літературній комунікації форма має важливіше значення, ніж зміст, а тому в його межах істотну роль відіграють засоби полегшення сприйняття: ритм, рима. Літературний текст будується з урахуванням принципів порушення законів автоматизму руху звичайного спілкування. Художній текст стає деавтоматизованим, великою мірою завдячуючи своїй багатозначності: кожен читач знаходить власний зміст. У художній комунікації найважливішу роль відіграє особа автора. Нині літературний текст індивідуалізований. Однак так було не завжди: у середньовіччі автор намагався не демонструвати індивідуальної манери, «ховався» за традицію, канон. У сприйнятті й «дешифруванні» художнього тексту вагоме значення має читач, який надає йому особистісних смислів, перетворює на дискурс.

Дискурс у сфері паблік рілейшнз (PR). Це відносно новий тип дискурсу, спрямований на встановлення зв'язків між інституціями, партіями, окремими політиками тощо і суспільством загалом. Такі зв'язки роблять діяльність організації, політика прозорішою, зрозумілою решті суспільства.

З його допомогою: здійснюють плановий і постійний зв'язок між організацією і громадськістю, підтримують нормальні відносини; проводять моніторинг свідомості, думок, ставлень і поведінки як усередині організації, так і поза нею; аналізують вплив політики на спільноту; модифікують елементи політики, процедури і дії, якщо вони суперечать інтересам спільноти і діяльності певної організації; апробують нові прийоми політики, дій і впливів на спільноту; здійснюють зміни в ставленнях, поведінці всередині певної організації й поза нею; формують нові чи/або закріплюють старі зв'язки між організацією і спільнотою тощо.

Для виконання цих функцій PR-дискурс використовує різноманітні засоби, прийоми, інструменти, найдієвішими серед яких є прес-конференції, виставки, презентації, інтерв'ю, буклети, статті, вебсторінки в Інтернеті тощо. PR-дискурс може створювати позитивний імідж не лише певній інституції чи політику, а й цілій країні. ПР У зовнішній політиці держави — функція державного управління, яка вивчає та оцінює настрої і ставлення міжнародної спільноти, розробляє та реалізує програму дій, спрямовану на досягнення кращого розуміння міжнародною спільнотою і позитивного ставлення до держави на міжнародній арені. Важлива роль ПР у руйнуванні стереотипів та упереджень щодо певної держави, її керівництва, внутрішньої і зовнішньої політики тощо, а також у кризові для держави періоди.

Рекламний дискурс. Має завдання — привернути увагу споживача до одного з багатьох, як правило, однакових товарів, створити йому позитивний імідж, щоб він запам'ятався надовго, а найкраще — назавжди. Рекламний дискурс спрямований не на товар, а на продаж типових психологічних уподобань людей. Продається не сам товар, а його символічний відповідник.

Політичний дискурс. Спрямований на майбутній контекст (тоді як літературний — на минулий, ЗМІ — на теперішній). Майбутні контексти вигідні: їх важко заперечити, неможливо на даний час перевірити. Свої ідеї політичний дискурс проголошує найкращими. Як правило, творить образ і навіть модель ворога. Саме ворог увесь час винен у тому, що ситуація є не такою, як планувалося. Ворог завжди цементує суспільство, яким легко керувати. Політичний дискурс моделює інтереси суспільства, тобто він формується авторами і «споживачами», оскільки їх очікування і бажання «вмонтовані» в нього. Часто дискурсивні вміння політика важать більше, ніж його особистісні риси.

Релігійний (фідеїстичний) дискурс. Деякі вчені подають його як рівнозначний іншим, а деякі вказують на відмінність фідеїстичної комунікації від інших типів спілкування. Сучасний американський соціолог Роберт Белла визначив релігію як особливу систему комунікації — «символічну модель, яка формує людський досвід — як пізнавальний, так і емоційний». У розв'язанні найважливіших проблем буття. Основою релігійної комунікації є передавання життєво важливих для людини і суспільства етичних смислів. Вони сприймаються як заповіді, які Абсолют (Бог) відкрив людям. Боже Одкровення сприймається як дароване священне знання — повне, бездоганне і найголовніше серед усіх знань.

Див. також

Примітки

  1. . www.etymonline.com (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 6 травня 2020. 
  2. Harris, Z. (1952). Discourse Analysis. Language. с. 2. 
  3. Mosès, Stéphane (2001). . Revue de métaphysique et de morale (фр.) 32 (4). с. 509. ISSN 0035-1571. doi:10.3917/rmm.014.0509. Архів оригіналу за 3 червня 2018. Процитовано 6 травня 2020. 
  4. Бахтин, М. М. (1996). Проблема речевых жанров // Бахтин М.М. Собр. соч. Т.5: Работы 1940-1960 гг. Русские словари. с. 159–206. 
  5. Серио, П. (1999). Как читают тексты во Франции // Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса. с. 12–53. 
  6. Van Dijk., Teun (1998). Ideology: A Multidisciplinary Approach. Sage. 
  7. Фуко, М. (1996). Археология знания. Ника-Центр. с. 108. 
  8. Foucault, Michel (1971). L’Ordre du discours. Lecon inaugurale au College de France prononcee le 2 decembre 1970. Gallimard. 
  9. Maingueneau, Dominique; Angermüller, Johannes (31 травня 2007). . Forum Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research (англ.) 8 (2). ISSN 1438-5627. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 7 травня 2020. 
  10. Cohen, Michal Fram. . The Atlas Society (en-gb). Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 7 травня 2020. 
  11. ↑ В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін (2002). Філософський енциклопедичний словник. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис. с. 156–157. 
  12. . www.pushkin.institute (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 6 травня 2020. 
  13. Григорьева, В. С. (2007). Дискурс как элемент коммуникативного процесса: прагмалингвистический и когнитивный аспекты: монография. Изд–во ТГТУ. с. 46. 
  14. Ковчак, В. О. «Дискурс як чинник суспільного здійснення людини.» Гілея: науковий вісник 97 (2015): 203—207.[1] [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
  15. Бассай, С. М. (2013). Особливості комічного дискурсу. Дискурс у сучасному науковому, соціокультурному та інформаційному просторі. МДУ. с. 11–14. 
  16. Карась, А. (2008). Семіотична перспектива інтерпретації реальності як дійсності. Філософська думка 5. с. 137. 
  17. Бацевич, Ф. С. (2004). Основи комунікативної лінгвістики. Академія. с. 159. 
  18. Бахтин, М. М. (1975). Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Вопросы литературы и эстетики. Худож. лит. с. 234–407. 
  19. Ярцева., В. Н. (1990). Лингвистический энциклопедический словарь. Сов. энцикл. с. 136–137. 
  20. Почепцов, Г. Г. (2001). Теория коммуникации. М., К.: «Рефл-бук», «Ваклер». 

Джерела

  • Dijk, van T.A.. Studies in the Pragmatics of Discourse. Mouton. Hague, [1981]. XII, 331p. 
  • Serio, P. Analyse du discours politique sovietique (Cultures et Societies de l'Est. 2). Paris, Institut d'etude slave. 1985.
  • Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г.  Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. К., 2001. 181 с.
  • Зарецький О. Офіційний та альтернативний дискурси. 1950-80-ті роки в УРСР. Вид. 2, випр. та доповн. Київ, Інститут української мови НАН України. 2008. 444 с. (Перше видання 2003 р.)
  • Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І. О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. Х. : Право, 2015
  • Ковчак, В. О. «Дискурс як чинник суспільного здійснення людини.» Гілея: науковий вісник 97 (2015): 203—207.

Рекомендована література

  • Макаренко Є. А., Кучмій О. П. Дискурс // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. К: Знання України, 2004 Т.1 760 с. ISBN 966-316-039-X
  • Нагорна Л. Дискурс-аналіз // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К.: Парламентське видавництво, 2011. с.218 ISBN 978-966-611-818-2
  • Кулик В. Дискурс політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. К.: Парламентське видавництво, 2011. с.219
  • Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник/ Флорій Бацевич. К.: Академія, 2004. 342 с.

Посилання

Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Di skurs vid fr discours promova rozmova na temu chogos yednist movlennya ta situaciyi v yakij vono vidbuvayetsya Vklyuchaye yak perebig movlennya tak i jogo peredumovi obmezhennya ta rezultati pozamovnij kontekst i nevislovleni cili j namiri yaki suprovodzhuyut akt movlennya Movlennya ta situaciya v yakij vono vidbuvayetsya skladayut diskurs Zmist 1 Istoriya termina 2 Harakteristiki diskursu 3 Osnovni tipi diskursiv 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 Rekomendovana literatura 8 PosilannyaIstoriya termina RedaguvatiU latinskij movi slovo discursus oznachalo rozmova pro shos U znachenni spilkuvannya vono vidome u klasichnij latini a u serednovichnij latini nabuvaye dodatkovogo znachennya mirkuvannya V epohu yevropejskogo Vidrodzhennya naprikinci XVI st discursus pochinaye vzhivatisya shodo usnogo chi pismovogo obgovorennya pro desho U cej zhe chas vinikaye discours i discourse na poznachennya procesu rozuminnya roz yasnennya obmirkovuvannya chogo nebud sub yektom perevazhno u viglyadi formalnogo vistupu chi obgovorennya 1 Vvazhayetsya sho pershim u znachenni blizkomu do suchasnogo slovo vzhiv amerikanskij lingvist Zelling Garris u 1952 roci u statti Discourse Analysis Tam vin zvertav uvagu na vivchennya movnih odinic dovshih za odne rechennya z urahuvannya socialnoyi situaciyi v yakij voni isnuyut 2 Yak naukovij termin diskurs oformivsya v pracyah francuzkogo movoznavcya Emilya Benvenista na pochatku 1970 h rokiv Slovo nabuvaye znachennya movi yaka prisvoyuyetsya sub yektom z metoyu vplivati na sluhacha 3 Rosijskij filolog i filosof Mihajlo Bahtin paralelno vkazuvav sho movlennya vidbuvayetsya kriz prizmu sub yektivnih potreb i bazhan i u ramkah zhanru movlennya 4 Shvejcarskij lingvist Patrik Serio viznachav diskurs yak sistemu vimog sho nakladayutsya na vislovlyuvannya z oglyadu na socialnu chi ideologichnu poziciyu 5 Niderlandskij lingvist Ten van Dejk rozglyadav diskurs u vuzkomu znachenni yak tekst chi rozmovu ta shirokomu yak komunikativnu podiyu sho vidbuvayetsya mizh movcem sluhachem sposterigachem ta in v procesi komunikativnoyi diyi v pevnomu chasovomu prostorovomu ta inshomu konteksti 6 Filosofskogo zvuchannya termin nabuv zavdyaki robotam Mishelya Fuko zokrema Poryadok diskursu 1971 U viznachenni Fuko diskurs ce sukupnist vislovlyuvan sho nalezhat do odniyeyi i tiyeyi zh sistemi formacij Same takim chinom ya mozhu govoriti pro klimatichnij diskurs diskurs ekonomichnij diskurs prirodnichoyi istoriyi i diskurs psihiatriyi 7 Na jogo dumku v suspilstvi diskurs organizovuyetsya kontrolyuyetsya piddayetsya selekciyi ta pererozpodilyayetsya za dopomogoyu procedur priznachenih priborkati neperedbachuvanist nejtralizuvati vladni povnovazhennya 8 Bagato u chomu zavdyaki robotam Fuko Mishelya Pesho Luyi Altyussera Zhaka Derridi Zhaka Lakana francuzka shkola diskursnogo analizu vidriznyayetsya bilshoyu filosofskoyu spryamovanistyu uvagoyu do ideologichnih istorichnih psihoanalitichnih aspektiv diskursu 9 10 U filosofiyi diskurs ce krim togo mirkuvannya u yakomu kozhna nastupna logichna lanka zalezhit vid poperednoyi i zumovlyuye nastupnu Termin diskursivne mislennya mozhe vzhivatisya yak sinonim logichnogo racionalnogo mislennya V novoyevropejskij metafizici diskursom takozh nazivayetsya vid piznannya sho vidbuvayetsya za poserednictva apriornih pochuttiv i rozumu na vidminu vid intelektualnoyi intuyiciyi 11 Harakteristiki diskursu RedaguvatiDiskurs vidbuvayetsya yak dialog chi polilog u spilnih dlya vsih jogo uchasnikiv ramkah movnih tematichnih kulturnih tosho 11 Kozhen diskurs maye metu svogo perebigu Napriklad meta politichnogo diskursu borotba za vladu naukovogo vstanovlennya istinnosti j zakonomirnosti pedagogichnogo socializaciya navchannya lyudini reklamnogo prosuvannya tovaru abo pevnogo stilyu povedinki 12 Prote vnutrishno diskurs ne obov yazkovo vporyadkovanij Mozhlivij i takij diskurs u yakomu uchasniki mayut protilezhni poziciyi Normalnij diskurs vidbuvayetsya za poperednogo viznachennya jogo ob yekta j predmeta togo yaki argumenti ta rezultati v nomu prijnyatni Diskurs u yakomu ci umovi vidsutni chi ne dotrimuyutsya nazivayetsya anomalnim Utim jogo rezultat mozhe buti yak negativnim peretvorennya v absurd tak i pozitivnim vidnajdennya novih revolyucijnih rishen Postmoderna filosofiya viznaye normalnij ta anomalnij diskursi rivnocinnimi 11 Diskurs ye movnim znakom vishogo suspilnogo poryadku porivnyano z tekstom i yak bud yakij znak volodiye materialnoyu obolonkoyu ta idealnim znachennyam Tomu diskurs nemozhlivo vivchati u vidrivi vid seredovisha jogo isnuvannya 13 Peredusim ce socialna dijsnist yaka konstruyuyetsya vzayemodiyeyu individiv u procesi simvolichnoyi vzayemodiyi mizh soboyu Vazhlivu funkciyu takozh vikonuye mova yaka sluguye chinnikom koordinaciyi diyi uchasnikiv diskursu 14 a takozh mimika intonaciya zhesti 15 Tomu chasto diskurs harakterizuyetsya yak mova zanurena v zhittya 16 Pislya svogo zavershennya diskurs peretvoryuyetsya na tekst 17 Yednist miscya j chasu v ramkah yakih vidbuvayetsya diskurs nazivayetsya jogo hronotopom chasoprostorom Tak hronotop mozhe buti istorichnim hudozhnim tosho 18 Termin diskurs na vidminu vid termina tekst ne vzhivayetsya shodo starovinnih ta inshih tekstiv zv yazki yakih z zhittyam ne vidnovlyuyutsya bezposeredno 19 Osnovni tipi diskursiv Redaguvati Zasidannya politichnih organizacij vidbuvayutsya v poli politichnogo diskursuOdniyeyu z najpovnishih klasifikacij diskursiv ye klasifikaciya Georgiya Pochepcova Vin viokremlyuye tele i radiodiskursi gazetnij teatralnij kinodiskurs literaturnij diskurs diskurs u sferi pablik rilejshnz PR reklamnij diskurs politichnij religijnij fideyistichnij diskursi Tele i radiodiskurs Peredbachaye nevimushenist neoficijnist Avtori tele i radioperedach stvoryuyut znakovij obraz zhivogo movlennya Movec diktor i sluhach glyadach perebuvayut u riznih tochkah prostoru i chasu ne mozhut koriguvati movlene i pochute napriklad perepitati Temp podavannya vidboru informaciyi ne zalezhit vid sluhacha glyadacha Status movcya oficijnij sluhacha glyadacha neoficijnij Telediskurs poyednuye slovo i zobrazhennya sho ye osoblivim semiotichnim sintaksisom zi skladnimi pravilami Gazetnij diskurs Harakterizuyetsya rozrivom u prostori j chasi dlya avtora ta chitacha Na vidminu vid usnoyi komunikaciyi vin rozlogishij povnishij argumentovanishij Oskilki maye pisemnu drukovanu formu to vidbir sliv konstrukcij vidbuvayetsya za zakonami pisemnogo drukovanogo spilkuvannya Znachnu uvagu pridilyayut ne lishe zmistu a j formi vikladu Slovnikovij zapas gazetnogo diskursu priblizno 20 tis rozmovnogo 2 3 tis nominativnih odinic Cej vid diskursu peredbachaye kolektivnu pracyu redaktori korektori vplivayut na jogo formuvannya a tomu individualnij stil adresanta znachno nivelyuyetsya Vin gruntuyetsya na dvoh modelyah podachi zmistu faktichnij golovnim ye viklad faktu i avtorskij fakt sluguye lishe privodom dlya vikladu avtorskogo poglyadu na podiyu U zahidnij masovij komunikaciyi na pershomu misci faktichna model u vitchiznyanij avtorska Gazetnij yak i tele i radio diskurs maye potencijnu nebezpeku manipulyaciyi lyudskoyu svidomistyu Teatralnij diskurs Teatralni znaki simvolichni Teatralna komunikaciya duzhe umovna aktori vdayut sho ne bachat glyadachiv glyadachi ne mozhut vtruchatisya v diyu za deyakimi vinyatkami svit aktoriv i glyadachiv viddalenij na sceni mayut misce ne diyi a znaki dij U teatralnomu diskursi spracovuye kilka znakovih sistem dekoraciyi odyag osvitlennya Use ce maye simvolichnij harakter Teatralnij diskurs vinik na osnovi ritualnogo diskursu a tomu ritual zhive v teatri Kinodiskurs Shlyah interpretatora v nomu prolyagaye vid tekstu do movi u zvichajnij komunikaciyi vid movi do tekstu Glyadachi ne mozhut vtruchatisya v kinodiyu U mezhah kinodiskursu sposterigayetsya skladnij sintaksis zobrazhennya i slova Kinodiskurs zbagativ lyudsku mentalnist novim tipom semiotichnoyi odinici yaka buduyetsya za zakonami nevidpovidnosti montazhu kadri roztashovani poryad vimagayut vidnajdennya zv yazku mizh nimi tvorchoyi uyavi Kino yak i teatr znaye lishe teperishnij chas ce poyednuye glyadacha z diyeyu Knigi ye chastinoyu literaturnogo diskursuLiteraturnij diskurs Ye odnim iz najstarishih U literaturnij komunikaciyi forma maye vazhlivishe znachennya nizh zmist a tomu v jogo mezhah istotnu rol vidigrayut zasobi polegshennya sprijnyattya ritm rima Literaturnij tekst buduyetsya z urahuvannyam principiv porushennya zakoniv avtomatizmu ruhu zvichajnogo spilkuvannya Hudozhnij tekst staye deavtomatizovanim velikoyu miroyu zavdyachuyuchi svoyij bagatoznachnosti kozhen chitach znahodit vlasnij zmist U hudozhnij komunikaciyi najvazhlivishu rol vidigraye osoba avtora Nini literaturnij tekst individualizovanij Odnak tak bulo ne zavzhdi u serednovichchi avtor namagavsya ne demonstruvati individualnoyi maneri hovavsya za tradiciyu kanon U sprijnyatti j deshifruvanni hudozhnogo tekstu vagome znachennya maye chitach yakij nadaye jomu osobistisnih smisliv peretvoryuye na diskurs Diskurs u sferi pablik rilejshnz PR Ce vidnosno novij tip diskursu spryamovanij na vstanovlennya zv yazkiv mizh instituciyami partiyami okremimi politikami tosho i suspilstvom zagalom Taki zv yazki roblyat diyalnist organizaciyi politika prozorishoyu zrozumiloyu reshti suspilstva Z jogo dopomogoyu zdijsnyuyut planovij i postijnij zv yazok mizh organizaciyeyu i gromadskistyu pidtrimuyut normalni vidnosini provodyat monitoring svidomosti dumok stavlen i povedinki yak useredini organizaciyi tak i poza neyu analizuyut vpliv politiki na spilnotu modifikuyut elementi politiki proceduri i diyi yaksho voni superechat interesam spilnoti i diyalnosti pevnoyi organizaciyi aprobuyut novi prijomi politiki dij i vpliviv na spilnotu zdijsnyuyut zmini v stavlennyah povedinci vseredini pevnoyi organizaciyi j poza neyu formuyut novi chi abo zakriplyuyut stari zv yazki mizh organizaciyeyu i spilnotoyu tosho Dlya vikonannya cih funkcij PR diskurs vikoristovuye riznomanitni zasobi prijomi instrumenti najdiyevishimi sered yakih ye pres konferenciyi vistavki prezentaciyi interv yu bukleti statti vebstorinki v Interneti tosho PR diskurs mozhe stvoryuvati pozitivnij imidzh ne lishe pevnij instituciyi chi politiku a j cilij krayini PR U zovnishnij politici derzhavi funkciya derzhavnogo upravlinnya yaka vivchaye ta ocinyuye nastroyi i stavlennya mizhnarodnoyi spilnoti rozroblyaye ta realizuye programu dij spryamovanu na dosyagnennya krashogo rozuminnya mizhnarodnoyu spilnotoyu i pozitivnogo stavlennya do derzhavi na mizhnarodnij areni Vazhliva rol PR u rujnuvanni stereotipiv ta uperedzhen shodo pevnoyi derzhavi yiyi kerivnictva vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki tosho a takozh u krizovi dlya derzhavi periodi Reklamnij diskurs Maye zavdannya privernuti uvagu spozhivacha do odnogo z bagatoh yak pravilo odnakovih tovariv stvoriti jomu pozitivnij imidzh shob vin zapam yatavsya nadovgo a najkrashe nazavzhdi Reklamnij diskurs spryamovanij ne na tovar a na prodazh tipovih psihologichnih upodoban lyudej Prodayetsya ne sam tovar a jogo simvolichnij vidpovidnik Politichnij diskurs Spryamovanij na majbutnij kontekst todi yak literaturnij na minulij ZMI na teperishnij Majbutni konteksti vigidni yih vazhko zaperechiti nemozhlivo na danij chas pereviriti Svoyi ideyi politichnij diskurs progoloshuye najkrashimi Yak pravilo tvorit obraz i navit model voroga Same vorog uves chas vinen u tomu sho situaciya ye ne takoyu yak planuvalosya Vorog zavzhdi cementuye suspilstvo yakim legko keruvati Politichnij diskurs modelyuye interesi suspilstva tobto vin formuyetsya avtorami i spozhivachami oskilki yih ochikuvannya i bazhannya vmontovani v nogo Chasto diskursivni vminnya politika vazhat bilshe nizh jogo osobistisni risi Religijnij fideyistichnij diskurs Deyaki vcheni podayut jogo yak rivnoznachnij inshim a deyaki vkazuyut na vidminnist fideyistichnoyi komunikaciyi vid inshih tipiv spilkuvannya Suchasnij amerikanskij sociolog Robert Bella viznachiv religiyu yak osoblivu sistemu komunikaciyi simvolichnu model yaka formuye lyudskij dosvid yak piznavalnij tak i emocijnij U rozv yazanni najvazhlivishih problem buttya Osnovoyu religijnoyi komunikaciyi ye peredavannya zhittyevo vazhlivih dlya lyudini i suspilstva etichnih smisliv Voni sprijmayutsya yak zapovidi yaki Absolyut Bog vidkriv lyudyam Bozhe Odkrovennya sprijmayetsya yak darovane svyashenne znannya povne bezdoganne i najgolovnishe sered usih znan 20 Div takozh RedaguvatiDiskusiya Narativ Syuzhet MovaPrimitki Redaguvati discourse Origin and meaning of discourse by Online Etymology Dictionary www etymonline com angl Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 6 travnya 2020 Harris Z 1952 Discourse Analysis Language s 2 Moses Stephane 2001 Emile Benveniste et la linguistique du dialogue Revue de metaphysique et de morale fr 32 4 s 509 ISSN 0035 1571 doi 10 3917 rmm 014 0509 Arhiv originalu za 3 chervnya 2018 Procitovano 6 travnya 2020 Bahtin M M 1996 Problema rechevyh zhanrov Bahtin M M Sobr soch T 5 Raboty 1940 1960 gg Russkie slovari s 159 206 Serio P 1999 Kak chitayut teksty vo Francii Kvadratura smysla Francuzskaya shkola analiza diskursa s 12 53 Van Dijk Teun 1998 Ideology A Multidisciplinary Approach Sage Fuko M 1996 Arheologiya znaniya Nika Centr s 108 Foucault Michel 1971 L Ordre du discours Lecon inaugurale au College de France prononcee le 2 decembre 1970 Gallimard Maingueneau Dominique Angermuller Johannes 31 travnya 2007 Discourse Analysis in France A Conversation Forum Qualitative Sozialforschung Forum Qualitative Social Research angl 8 2 ISSN 1438 5627 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2020 Procitovano 7 travnya 2020 Cohen Michal Fram Deconstructing Derrida Review of Structure Sign and Discourse in the Human Sciences The Atlas Society en gb Arhiv originalu za 14 grudnya 2016 Procitovano 7 travnya 2020 a b v V I Shinkaruk gol redkol ta in 2002 Filosofskij enciklopedichnij slovnik Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris s 156 157 Diskurs eto edinstvo teksta i kommunikativnoj situacii www pushkin institute ros Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 6 travnya 2020 Grigoreva V S 2007 Diskurs kak element kommunikativnogo processa pragmalingvisticheskij i kognitivnyj aspekty monografiya Izd vo TGTU s 46 Kovchak V O Diskurs yak chinnik suspilnogo zdijsnennya lyudini Gileya naukovij visnik 97 2015 203 207 1 Arhivovano 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Bassaj S M 2013 Osoblivosti komichnogo diskursu Diskurs u suchasnomu naukovomu sociokulturnomu ta informacijnomu prostori MDU s 11 14 Karas A 2008 Semiotichna perspektiva interpretaciyi realnosti yak dijsnosti Filosofska dumka 5 s 137 Bacevich F S 2004 Osnovi komunikativnoyi lingvistiki Akademiya s 159 Bahtin M M 1975 Formy vremeni i hronotopa v romane Ocherki po istoricheskoj poetike Voprosy literatury i estetiki Hudozh lit s 234 407 Yarceva V N 1990 Lingvisticheskij enciklopedicheskij slovar Sov encikl s 136 137 Pochepcov G G 2001 Teoriya kommunikacii M K Refl buk Vakler Dzherela RedaguvatiDijk van T A Studies in the Pragmatics of Discourse Mouton Hague 1981 XII 331p Serio P Analyse du discours politique sovietique Cultures et Societies de l Est 2 Paris Institut d etude slave 1985 Yermolenko S Ya Bibik S P Todor O G Ukrayinska mova Korotkij tlumachnij slovnik lingvistichnih terminiv K 2001 181 s Zareckij O Oficijnij ta alternativnij diskursi 1950 80 ti roki v URSR Vid 2 vipr ta dopovn Kiyiv Institut ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini 2008 444 s Pershe vidannya 2003 r Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 Kovchak V O Diskurs yak chinnik suspilnogo zdijsnennya lyudini Gileya naukovij visnik 97 2015 203 207 Rekomendovana literatura RedaguvatiMakarenko Ye A Kuchmij O P Diskurs Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Nagorna L Diskurs analiz Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 218 ISBN 978 966 611 818 2 Kulik V Diskurs politichnij Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 219 Bacevich F Osnovi komunikativnoyi lingvistiki Pidruchnik Florij Bacevich K Akademiya 2004 342 s Posilannya RedaguvatiDiskurs Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 615 Diskurs Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Diskurs Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Diskurs Arhivovano 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine ESU Diskurs Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 282 283 482 496 mode 1up view theater Poryadok diskursu Tipi diskursiv Transdiskursivnist Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 249 250 482 496 Edvard Kasperskij Diskurs Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 148 149 634 s Kovchak V O Diskurs yak chinnik suspilnogo zdijsnennya lyudini Gileya naukovij visnik 97 2015 203 207 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Diskurs amp oldid 39836734