www.wikidata.uk-ua.nina.az

Еміль Бенвеніст Емі ль Бенвені ст фр Émile Benveniste 27 травня 1902 Алеппо 3 березня 1976 Париж французький мовознавець

Еміль Бенвеніст

Емі́ль Бенвені́ст (фр. Émile Benveniste) (27 травня 1902, Алеппо — 3 березня 1976 , Париж) — французький мовознавець, один з видатних лінгвістів XX століття. Праці з індоєвропеїстики, загальної теорії мови, типології, лексичної та граматичної семантики.

Еміль Бенвеніст
фр. Émile Benveniste
Народився 27 травня 1902(1902-05-27)[…]
Алеппо, Османська імперія
Помер 3 жовтня 1976(1976-10-03)[…] (74 роки)
Версаль, Франція
Країна  Франція
Діяльність мовознавець, соціолінгвіст, професор
Галузь мовознавство
Alma mater Паризький університет
Вчителі Антуан Мейє
Знання мов французька
Заклад Колеж де Франс і Практична школа вищих досліджень
Членство Академія надписів та красного письменства, Національна академія деї Лінчеї, Société de Linguistique de Parisd і Польська академія наук
Нагороди

Volney Prized (1937)

Біографія

Народився в місті Алеппо (у той час на території Османської імперії) в єврейській родині сефардського походження.

Батько готував для Еміля кар'єру рабина, та з метою отримання якіснішої релігійної освіти відправив сина до французького міста Марсель. Там юнак познайомився з видатним лінгвістом-індологом Сильваном Леві та за його рекомендацією вирушив на навчання до Парижа.

У Парижі навчався в Сорбонні та у Вищій практичній школі, один з найзнаменитіших учнів Антуана Мейє, якого в 1937 р. Бенвеніст замінив на посаді професора Колеж де Франс. Секретар Паризького лінгвістичного товариства (з 1959 року).

Внесок у науку

Бенвеніст на входив до жодної з великих лінгвістичних шкіл свого часу. Проте, розвиваючи концепцію Мейє, він синтезував ідеї структуралізму з порівняльно-історичними дослідженнями — але, на відміну від класичних компаративістів чи класичних структуралістів, він вважав, що дослідження структури й еволюції мови слід розглядати в ширшому контексті досліджень духовної культури та «культурних концептів». Тож роботи Бенвениста можуть розглядатися як прямі попередники етнолінгвістичного та когнітивного напрямів в сучасній лінгвістиці, а також сучасної граматичної типології.

Зробив фундаментальний внесок у індоєвропеїстику, узагальнивши закономірності структури індоєвропейського кореня і описавши правила індоєвропейського іменного словотвору. Особливо багато займався іранськими, індоарійських та анатолийскими мовами. Склав новаторський «Словник індоєвропейських соціальних термінів» (1970, рос. Переклад 1995), в якому зробив спробу реконструкції соціальної системи індоєвропейців за даними мови.

У невеликих за обсягом роботах різних років (вони були зібрані в два томи нарисів «Проблеми загальної лінгвістики», 1966 та 1974) розглядав широкий спектр питань теорії мови, запропонувавши оригінальну і новаторську трактування багатьох проблем — зокрема, рівневої моделі мови, суб'єктивності в мові, семантики особових займенників та дієслівних часів, типології відносного речення та інших. У цих працях закладені основи теорії дейксиса, комунікативної граматики мови, теорії дискурсу та багатьох інших підходів. Праці Бенвеніста були відходом від структуралістських моделей мови на користь «антропоцентричної» лінгвістики; деякі з цих ідей Бенвениста були співзвучні пізнім роботам Р. Якобсона.

Вплив

За А. С. Грегемом (A. C. Graham), Бенвеніст був першим мовознавцем, який звернув увагу на те, що філософські категорії Аристотеля пов'язані зі структурою грецької мови. На думку Бенвеніста, таких категорій в реальності не існує, вони є лише проєкціями лінгвістичних типологій грецької мови на реальність. Бенвеніст також підкреслював особливо велике значення в індоєвропейських мовах концепції буття вираженого дієсловом «бути»: лише в цих мовах дієслово-зв'язка "бути" означає водноча екзистенцію (існування) та ідентичність. Ця ідея Бенвеніста мала велике значення для подальшого розвитку філософії мови.

Теорія дискурсу Бенвеніста була розвинута в теорії мовного акту та наративній теорії. Особливо плідною ця ідея виявилася в літературознавстві, де її розвинули такі науковці, як Ролан Барт, Юлія Кристева, Цветан Тодоров, Гаральд Вайнріх. Англійський літературознавець Террі Іґлтон використав дихотомію історія/дискурс для своєї теорії політичних субтекстів: з політичних мотивів повідомлення і те, що повідомлюється, намагаються відійти на другий план. Особливо детально дискурсивну модель Бенвеніста розвинув літературознавець Жерар Женетт.

Основні праці

  • Essai de grammaire sogdienne (Paris 1929)
  • Origines de la formation des noms en indo-européen (Paris 1935)
  • Noms d’agent et noms d’action en indo-européen (Paris 1948)
  • Problémes de linguistique générale I (Paris 1966)
  • Le vocabulaire des institutions indo-européennes (2 томи, Paris 1969)
  • Problèmes du langage (Paris 1970)
  • Problèmes de linguistique générale II (Paris 1974)

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. ↑ свідоцтво про смерть — С. 7.
    d:Track:Q708653
  5. Список професорів Колеж де Франс
    d:Track:Q3253460
  6. http://www.aibl.fr/membres/academiciens-depuis-1663/article/emile-benveniste
  7. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/

Література

  • Phillipe Lejeune: Je est un autre. L'autobiographie et la littérature aux médias. Paris 1980.
  • Beiheft "Polyphonic Linguistics. The Many Voices of Émile Benveniste" zu Semiotica 1981.
  • Terry Eagleton: Literaturtheorie. Eine Einführung. Stuttgart und Weimar ??.
  • É. Gilson: L’être et l’essence. Paris 1948.
  • A. C. Graham: Disputers of the Tao. La Salle 1989.
  • Julia Kristeva: Épistémologie de la linguistique. Hommage Émile Benveniste. Paris 1971.
  • G. Serbat (Hg.): Émile Benveniste aujourd'hui. Paris 1984.
  • Irène Fenoglio, « Les notes de travail d'Émile Benveniste » in Langage & Société 127, Paris, MSH, 2009, p. 23-49.
  • Irène Fenoglio, « Conceptualisation et textualisation chez Emile Benveniste », in Modèles Liguistiques tome XXX-1, vol. 59, 2009, p. 71-99.
  • Irène Fenoglio, « Déplier l'écriture pensante pour re-lire l'article publié. les manuscrits de "l'appareil formel de l'énonciation" d'emile Benveniste" in Relire Benveniste. Réceptions actuelles des problèmes de linguistique générale, Louvain la neuve, éd. Academia (coll. Sciences du langage. Carrefours et points de vue), 2011, p. 263-304.
  • Serge Martin (dir.), Émile Benveniste pour vivre langage, éditions L'Atelier du grand tétras, 2009 (неопубліковані тексти Бенвеніста).

Джерело

Бенвенист Эмиль // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Emi l Benveni st fr Emile Benveniste 27 travnya 1902 Aleppo 3 bereznya 1976 Parizh francuzkij movoznavec odin z vidatnih lingvistiv XX stolittya Praci z indoyevropeyistiki zagalnoyi teoriyi movi tipologiyi leksichnoyi ta gramatichnoyi semantiki Emil Benvenistfr Emile BenvenisteNarodivsya 27 travnya 1902 1902 05 27 1 2 Aleppo Osmanska imperiya 4 Pomer 3 zhovtnya 1976 1976 10 03 1 2 74 roki Versal Franciya 4 Krayina FranciyaDiyalnist movoznavec sociolingvist profesorGaluz movoznavstvoAlma mater Parizkij universitetVchiteli Antuan MejyeZnannya mov francuzka 1 Zaklad Kolezh de Frans 5 i Praktichna shkola vishih doslidzhenChlenstvo Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 6 7 Nacionalna akademiya deyi Lincheyi Societe de Linguistique de Parisd i Polska akademiya naukNagorodi Volney Prized 1937 Zmist 1 Biografiya 2 Vnesok u nauku 3 Vpliv 4 Osnovni praci 5 Primitki 6 Literatura 7 Dzherelo 8 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v misti Aleppo u toj chas na teritoriyi Osmanskoyi imperiyi v yevrejskij rodini sefardskogo pohodzhennya Batko gotuvav dlya Emilya kar yeru rabina ta z metoyu otrimannya yakisnishoyi religijnoyi osviti vidpraviv sina do francuzkogo mista Marsel Tam yunak poznajomivsya z vidatnim lingvistom indologom Silvanom Levi ta za jogo rekomendaciyeyu virushiv na navchannya do Parizha U Parizhi navchavsya v Sorbonni ta u Vishij praktichnij shkoli odin z najznamenitishih uchniv Antuana Mejye yakogo v 1937 r Benvenist zaminiv na posadi profesora Kolezh de Frans Sekretar Parizkogo lingvistichnogo tovaristva z 1959 roku Vnesok u nauku RedaguvatiBenvenist na vhodiv do zhodnoyi z velikih lingvistichnih shkil svogo chasu Prote rozvivayuchi koncepciyu Mejye vin sintezuvav ideyi strukturalizmu z porivnyalno istorichnimi doslidzhennyami ale na vidminu vid klasichnih komparativistiv chi klasichnih strukturalistiv vin vvazhav sho doslidzhennya strukturi j evolyuciyi movi slid rozglyadati v shirshomu konteksti doslidzhen duhovnoyi kulturi ta kulturnih konceptiv Tozh roboti Benvenista mozhut rozglyadatisya yak pryami poperedniki etnolingvistichnogo ta kognitivnogo napryamiv v suchasnij lingvistici a takozh suchasnoyi gramatichnoyi tipologiyi Zrobiv fundamentalnij vnesok u indoyevropeyistiku uzagalnivshi zakonomirnosti strukturi indoyevropejskogo korenya i opisavshi pravila indoyevropejskogo imennogo slovotvoru Osoblivo bagato zajmavsya iranskimi indoarijskih ta anatolijskimi movami Sklav novatorskij Slovnik indoyevropejskih socialnih terminiv 1970 ros Pereklad 1995 v yakomu zrobiv sprobu rekonstrukciyi socialnoyi sistemi indoyevropejciv za danimi movi U nevelikih za obsyagom robotah riznih rokiv voni buli zibrani v dva tomi narisiv Problemi zagalnoyi lingvistiki 1966 ta 1974 rozglyadav shirokij spektr pitan teoriyi movi zaproponuvavshi originalnu i novatorsku traktuvannya bagatoh problem zokrema rivnevoyi modeli movi sub yektivnosti v movi semantiki osobovih zajmennikiv ta diyeslivnih chasiv tipologiyi vidnosnogo rechennya ta inshih U cih pracyah zakladeni osnovi teoriyi dejksisa komunikativnoyi gramatiki movi teoriyi diskursu ta bagatoh inshih pidhodiv Praci Benvenista buli vidhodom vid strukturalistskih modelej movi na korist antropocentrichnoyi lingvistiki deyaki z cih idej Benvenista buli spivzvuchni piznim robotam R Yakobsona Vpliv RedaguvatiZa A S Gregemom A C Graham Benvenist buv pershim movoznavcem yakij zvernuv uvagu na te sho filosofski kategoriyi Aristotelya pov yazani zi strukturoyu greckoyi movi Na dumku Benvenista takih kategorij v realnosti ne isnuye voni ye lishe proyekciyami lingvistichnih tipologij greckoyi movi na realnist Benvenist takozh pidkreslyuvav osoblivo velike znachennya v indoyevropejskih movah koncepciyi buttya virazhenogo diyeslovom buti lishe v cih movah diyeslovo zv yazka buti oznachaye vodnocha ekzistenciyu isnuvannya ta identichnist Cya ideya Benvenista mala velike znachennya dlya podalshogo rozvitku filosofiyi movi Teoriya diskursu Benvenista bula rozvinuta v teoriyi movnogo aktu ta narativnij teoriyi Osoblivo plidnoyu cya ideya viyavilasya v literaturoznavstvi de yiyi rozvinuli taki naukovci yak Rolan Bart Yuliya Kristeva Cvetan Todorov Garald Vajnrih Anglijskij literaturoznavec Terri Iglton vikoristav dihotomiyu istoriya diskurs dlya svoyeyi teoriyi politichnih subtekstiv z politichnih motiviv povidomlennya i te sho povidomlyuyetsya namagayutsya vidijti na drugij plan Osoblivo detalno diskursivnu model Benvenista rozvinuv literaturoznavec Zherar Zhenett Osnovni praci RedaguvatiEssai de grammaire sogdienne Paris 1929 Origines de la formation des noms en indo europeen Paris 1935 Noms d agent et noms d action en indo europeen Paris 1948 Problemes de linguistique generale I Paris 1966 Le vocabulaire des institutions indo europeennes 2 tomi Paris 1969 Problemes du langage Paris 1970 Problemes de linguistique generale II Paris 1974 Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France Identifikator BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b svidoctvo pro smert S 7 d Track Q708653 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 http www aibl fr membres academiciens depuis 1663 article emile benveniste https aibl fr academiciens depuis 1663 Literatura RedaguvatiPhillipe Lejeune Je est un autre L autobiographie et la litterature aux medias Paris 1980 Beiheft Polyphonic Linguistics The Many Voices of Emile Benveniste zu Semiotica 1981 Terry Eagleton Literaturtheorie Eine Einfuhrung Stuttgart und Weimar E Gilson L etre et l essence Paris 1948 A C Graham Disputers of the Tao La Salle 1989 Julia Kristeva Epistemologie de la linguistique Hommage Emile Benveniste Paris 1971 G Serbat Hg Emile Benveniste aujourd hui Paris 1984 Irene Fenoglio Les notes de travail d Emile Benveniste in Langage amp Societe 127 Paris MSH 2009 p 23 49 Irene Fenoglio Conceptualisation et textualisation chez Emile Benveniste in Modeles Liguistiques tome XXX 1 vol 59 2009 p 71 99 Irene Fenoglio Deplier l ecriture pensante pour re lire l article publie les manuscrits de l appareil formel de l enonciation d emile Benveniste in Relire Benveniste Receptions actuelles des problemes de linguistique generale Louvain la neuve ed Academia coll Sciences du langage Carrefours et points de vue 2011 p 263 304 Serge Martin dir Emile Benveniste pour vivre langage editions L Atelier du grand tetras 2009 neopublikovani teksti Benvenista Dzherelo RedaguvatiBenvenist Emil Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Posilannya RedaguvatiBenvenist Emil Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 62 ISBN 978 966 439 921 7 Klasifikaciya mov Arhivovano 10 bereznya 2012 u Wayback Machine Indoyevropejske imenne slovotvir nedostupne posilannya z lipnya 2019 per z fr Andryeyeva N D pid red Predisl prim Gornunga B V Vid 2 e stereotip 264 s Lingvistichne spadshina XX stolittya ISBN 5 354 01006 3 54 00 00 47045 M 1955 Zagalna lingvistika Arhivovano 9 bereznya 2011 u Wayback Machine M 1974 Izd 3 URSS 2009 Dzerkalo nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Slovnik indoyevropejskih socialnih terminiv nedostupne posilannya M 1995 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Emil Benvenist amp oldid 39599825