www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сорбонна фр Sorbonne колишній університет у Парижі спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів згодом на

Сорбонна

Сорбонна (фр. Sorbonne) — колишній університет у Парижі, спочатку богословська школа і притулок для бідних студентів, згодом назва богословського факультету Паризького університету; заснований у 1253 теологом Робером де Сорбоном, духівником Людовика IX Святого. З часом назва «Сорбонна» в розмовній мові стала синонімом всього Паризького університету.

Сорбонна
48°50′55″ пн. ш. 2°20′36″ сх. д. / 48.84864000002777829° пн. ш. 2.343560000028° сх. д. / 48.84864000002777829; 2.343560000028Координати: 48°50′55″ пн. ш. 2°20′36″ сх. д. / 48.84864000002777829° пн. ш. 2.343560000028° сх. д. / 48.84864000002777829; 2.343560000028
Тип будівля школиd і заклад вищої освіти
Країна  Франція
Розташування Quartier de la Sorbonned
Назва на честь College of Sorbonned
Засновано 1257
Складається з Chapelle Sainte-Ursule de la Sorbonned
Адреса rue des Écolesd, rue Saint-Jacquesd, rue de la Sorbonned, rue Victor-Cousind і rue Cujasd
Сайт sorbonne.fr
 Сорбонна у Вікісховищі
Див. також: Паризький університет
Сорбонна
Сорбонна, капела, архітектор Ж. Лемерсьє

У 1970 Паризький університет було реорганізовано в тринадцять незалежних університетів, деякі з яких зберегли назву Сорбонна й розташовані в історичних будівлях Сорбонни в 5-му окрузі Парижа, в Латинському кварталі.

Капела Сорбонни була проголошена пам'яткою архітектури й історії (фр. monument historique) в 1887. Великий амфітеатр Сорбонни і всі її історичні будівлі одержали цей статус в 1975.

Розташування Редагувати

Приміщення Сорбонни знаходиться на лівому березі Сени, неподалік від пагорба Святої Женев'єви, у V адміністративному окрузі Парижа. Сорбонна є центром Латинського кварталу, де здавна проживали паризькі студенти. Головний вхід до Сорбонни розташований на вулиці Віктор Кузен (rue Victor Cousin). До Сорбонни також можна потрапити з вулиці Кюжа (rue Cujas) та вулиці Святого Жака (rue Saint-Jacques). Вхід до ректорату розташований на вулиці Рю дез Еколь (rue des Écoles).

Історія Редагувати

Сорбонна в XVI столітті

Середньовіччя й новий час Редагувати

Засновником Сорбонни як одного з колегіумів Паризького університету вважається Робер де Сорбон (1201—1274), французький теолог, духівник Людовика IX. Проте сам Паризький університет був заснований ще до 1200 року. Заснування Сорбонни було підтверджене папською булою папи Климента IV в 1268 році. Спершу Сорбонна існувала як інтернат для незаможних студентів теології, проте завдяки великим пожертвам та відомими вченими, що тут викладали, Сорбонна ставала дедалі престижнішим науково-освітнім закладом.

У Сорбонні проходили засідання теологічного факультету Паризького університету, тож з XV століття сам теологічний факультет стали називати Сорбонною. З Сорбонною пов'язують численні рішення, що визначили характер католицизму у Франції та інших країнах Європи.

Проте з 1500 року в Сорбонні запанувала тенденція до ізоляції від нових віянь та несприйняття гуманізму, який поширювався у Франції з Італії. Згодом Сорбонна намагалася пригальмувати зростання впливу Папи Римського та заснування ордену єзуїтів (1562) й стала поборником галіканізму, французького варіанту католицизму, незалежного від папи. Непримиренність Сорбонни до янсенізму призвела до її подальшої ізоляції та зменшення впливу особливо серед великої буржуазії. Остаточно авторитет Сорбонни був підірваний у XVIII столітті, коли її представники різко виступали проти руху Просвітництва у Франції.

З XIII до XV століття загальні збори Сорбонни проходили в церкві Сен-Жульєн-ле-Повр, на яких також відбувалися вибори ректорату.

Перший університетський страйк Редагувати

У 1229 році студентська пиятика стала причиною першого університетського страйку в історії Європи. У час карнавалу студенти проникли до одного з паризьких шинків і влаштували там масову бійку. У відповідь на це солдати, що підпорядковувалися муніципалітету міста, штурмували Латинський квартал і влаштували «полювання» за студентами. Студенти Сорбонни сприйняли цю акцію як зазіхання на привілеї університету й закликали до страйку. Оскільки міська влада відмовлялася відшкодувати збитки, заподіяні під час штурму Латинського кварталу, університет залишався закритим. Багато викладачів і студентів залишили Париж і перебралися до інших французьких міст. Особливо багато викладачів виїхало до Оксфордського університету. Університетський страйк тривав три роки, аж поки папа Григорій IX, що також закінчив Сорбонну, видав буллу Parens scientiarum, де Сорбонна була названа матір'ю наук і наділена численними привілеями. Лише 1232 року Сорбонна відновила свою роботу.

Закриття і нове заснування Редагувати

У 1635 році Сорбонна одержала нове розкішне приміщення, та з початком Французької революції воно було націоналізоване. У 1808 році за розпорядженням Наполеона Сорбонна увійшла до новоутвореного централізованого закладу «університет», який мав дуже мало спільного з традиційним уявленням про цей термін.

Від 1968 року і до сьогодні Редагувати

У травні 1968 року зайнятий студентами університет був у центрі студентських революційних подій. Внаслідок подій 1968 року Сорбонна зазнала радикальних змін: її було розділено на 12 автономних університетів. В історичному приміщенні Сорбонни розташовані університети Париж I, Париж III та Париж IV.

Весною 2006 року Сорбонна знову була захоплена студентами, що протестували проти змін у трудове законодавство, які полегшували роботодавцям можливість звільнити молодих працівників віком до 26 років (Contrat première embauche). На прохання ректорату поліція у ніч на 11 березня 2006 року звільнила приміщення від студентів що страйкували. У ніч на 15 березня виникли нові сутички з поліцією під час «Маршу на Сорбонну». У ніч на 17 березня протести набули ще масовішого характеру: 40 поліціянтів було поранено, 180 студентів заарештовано.

Сучасна Сорбонна Редагувати

У 1972 році Університет Парижа було реорганізовано в 13 університетів, що розрізняються за напрямками навчання. Вони відносяться до 3 академій Парижа та Іль-де-Франс. 4 з цих університетів розташовані в історичних будівлях Сорбонни, решта — в інших кварталах Парижа і його передмістях.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
    d:Track:Q384602d:Track:Q68471231d:Track:Q809830
  2. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. Шаблон:Університет: категорія Категорія:Навчальні заклади, засновані 1257 не існує.
  4. Eckhart-Wissen: Paris (нім.)

Література Редагувати

  • Jean-Robert Pitte, La Sorbonne au service des Humanités. 750 ans de création et de transmission du savoir (1257—2007), Paris, PUPS, 2007

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сорбонна


Це незавершена стаття про університет, коледж або інший заклад вищої освіти.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Sorbonna fr Sorbonne kolishnij universitet u Parizhi spochatku bogoslovska shkola i pritulok dlya bidnih studentiv zgodom nazva bogoslovskogo fakultetu Parizkogo universitetu zasnovanij u 1253 teologom Roberom de Sorbonom duhivnikom Lyudovika IX Svyatogo Z chasom nazva Sorbonna v rozmovnij movi stala sinonimom vsogo Parizkogo universitetu Sorbonna48 50 55 pn sh 2 20 36 sh d 48 84864000002777829 pn sh 2 343560000028 sh d 48 84864000002777829 2 343560000028 Koordinati 48 50 55 pn sh 2 20 36 sh d 48 84864000002777829 pn sh 2 343560000028 sh d 48 84864000002777829 2 343560000028Tip budivlya shkolid i zaklad vishoyi osvitiKrayina Franciya 1 2 Roztashuvannya Quartier de la Sorbonned 2 Nazva na chest College of SorbonnedZasnovano 1257 3 Skladayetsya z Chapelle Sainte Ursule de la SorbonnedAdresa rue des Ecolesd rue Saint Jacquesd rue de la Sorbonned rue Victor Cousind i rue CujasdSajt sorbonne fr Sorbonna u VikishovishiDiv takozh Parizkij universitet SorbonnaSorbonna kapela arhitektor Zh LemersyeU 1970 Parizkij universitet bulo reorganizovano v trinadcyat nezalezhnih universitetiv deyaki z yakih zberegli nazvu Sorbonna j roztashovani v istorichnih budivlyah Sorbonni v 5 mu okruzi Parizha v Latinskomu kvartali Kapela Sorbonni bula progoloshena pam yatkoyu arhitekturi j istoriyi fr monument historique v 1887 Velikij amfiteatr Sorbonni i vsi yiyi istorichni budivli oderzhali cej status v 1975 Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 2 1 Serednovichchya j novij chas 2 2 Pershij universitetskij strajk 2 3 Zakrittya i nove zasnuvannya 2 4 Vid 1968 roku i do sogodni 3 Suchasna Sorbonna 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaRoztashuvannya RedaguvatiPrimishennya Sorbonni znahoditsya na livomu berezi Seni nepodalik vid pagorba Svyatoyi Zhenev yevi u V administrativnomu okruzi Parizha Sorbonna ye centrom Latinskogo kvartalu de zdavna prozhivali parizki studenti Golovnij vhid do Sorbonni roztashovanij na vulici Viktor Kuzen rue Victor Cousin Do Sorbonni takozh mozhna potrapiti z vulici Kyuzha rue Cujas ta vulici Svyatogo Zhaka rue Saint Jacques Vhid do rektoratu roztashovanij na vulici Ryu dez Ekol rue des Ecoles Istoriya Redaguvati nbsp Sorbonna v XVI stolittiSerednovichchya j novij chas Redaguvati Zasnovnikom Sorbonni yak odnogo z kolegiumiv Parizkogo universitetu vvazhayetsya Rober de Sorbon 1201 1274 francuzkij teolog duhivnik Lyudovika IX Prote sam Parizkij universitet buv zasnovanij she do 1200 roku 4 Zasnuvannya Sorbonni bulo pidtverdzhene papskoyu buloyu papi Klimenta IV v 1268 roci Spershu Sorbonna isnuvala yak internat dlya nezamozhnih studentiv teologiyi prote zavdyaki velikim pozhertvam ta vidomimi vchenimi sho tut vikladali Sorbonna stavala dedali prestizhnishim naukovo osvitnim zakladom U Sorbonni prohodili zasidannya teologichnogo fakultetu Parizkogo universitetu tozh z XV stolittya sam teologichnij fakultet stali nazivati Sorbonnoyu Z Sorbonnoyu pov yazuyut chislenni rishennya sho viznachili harakter katolicizmu u Franciyi ta inshih krayinah Yevropi Prote z 1500 roku v Sorbonni zapanuvala tendenciya do izolyaciyi vid novih viyan ta nesprijnyattya gumanizmu yakij poshiryuvavsya u Franciyi z Italiyi Zgodom Sorbonna namagalasya prigalmuvati zrostannya vplivu Papi Rimskogo ta zasnuvannya ordenu yezuyitiv 1562 j stala pobornikom galikanizmu francuzkogo variantu katolicizmu nezalezhnogo vid papi Neprimirennist Sorbonni do yansenizmu prizvela do yiyi podalshoyi izolyaciyi ta zmenshennya vplivu osoblivo sered velikoyi burzhuaziyi Ostatochno avtoritet Sorbonni buv pidirvanij u XVIII stolitti koli yiyi predstavniki rizko vistupali proti ruhu Prosvitnictva u Franciyi Z XIII do XV stolittya zagalni zbori Sorbonni prohodili v cerkvi Sen Zhulyen le Povr na yakih takozh vidbuvalisya vibori rektoratu Pershij universitetskij strajk Redaguvati U 1229 roci studentska piyatika stala prichinoyu pershogo universitetskogo strajku v istoriyi Yevropi U chas karnavalu studenti pronikli do odnogo z parizkih shinkiv i vlashtuvali tam masovu bijku U vidpovid na ce soldati sho pidporyadkovuvalisya municipalitetu mista shturmuvali Latinskij kvartal i vlashtuvali polyuvannya za studentami Studenti Sorbonni sprijnyali cyu akciyu yak zazihannya na privileyi universitetu j zaklikali do strajku Oskilki miska vlada vidmovlyalasya vidshkoduvati zbitki zapodiyani pid chas shturmu Latinskogo kvartalu universitet zalishavsya zakritim Bagato vikladachiv i studentiv zalishili Parizh i perebralisya do inshih francuzkih mist Osoblivo bagato vikladachiv viyihalo do Oksfordskogo universitetu Universitetskij strajk trivav tri roki azh poki papa Grigorij IX sho takozh zakinchiv Sorbonnu vidav bullu Parens scientiarum de Sorbonna bula nazvana matir yu nauk i nadilena chislennimi privileyami Lishe 1232 roku Sorbonna vidnovila svoyu robotu Zakrittya i nove zasnuvannya Redaguvati U 1635 roci Sorbonna oderzhala nove rozkishne primishennya ta z pochatkom Francuzkoyi revolyuciyi vono bulo nacionalizovane U 1808 roci za rozporyadzhennyam Napoleona Sorbonna uvijshla do novoutvorenogo centralizovanogo zakladu universitet yakij mav duzhe malo spilnogo z tradicijnim uyavlennyam pro cej termin Vid 1968 roku i do sogodni Redaguvati U travni 1968 roku zajnyatij studentami universitet buv u centri studentskih revolyucijnih podij Vnaslidok podij 1968 roku Sorbonna zaznala radikalnih zmin yiyi bulo rozdileno na 12 avtonomnih universitetiv V istorichnomu primishenni Sorbonni roztashovani universiteti Parizh I Parizh III ta Parizh IV Vesnoyu 2006 roku Sorbonna znovu bula zahoplena studentami sho protestuvali proti zmin u trudove zakonodavstvo yaki polegshuvali robotodavcyam mozhlivist zvilniti molodih pracivnikiv vikom do 26 rokiv Contrat premiere embauche Na prohannya rektoratu policiya u nich na 11 bereznya 2006 roku zvilnila primishennya vid studentiv sho strajkuvali U nich na 15 bereznya vinikli novi sutichki z policiyeyu pid chas Marshu na Sorbonnu U nich na 17 bereznya protesti nabuli she masovishogo harakteru 40 policiyantiv bulo poraneno 180 studentiv zaareshtovano Suchasna Sorbonna RedaguvatiDokladnishe Parizkij universitetU 1972 roci Universitet Parizha bulo reorganizovano v 13 universitetiv sho rozriznyayutsya za napryamkami navchannya Voni vidnosyatsya do 3 akademij Parizha ta Il de Frans 4 z cih universitetiv roztashovani v istorichnih budivlyah Sorbonni reshta v inshih kvartalah Parizha i jogo peredmistyah Div takozh RedaguvatiRober de Sorbon zasnovnik Sorbonni Primitki Redaguvati base Merimee ministere de la Culture 1978 d Track Q384602d Track Q68471231d Track Q809830 a b archINFORM 1994 d Track Q265049 Shablon Universitet kategoriya Kategoriya Navchalni zakladi zasnovani 1257 ne isnuye Eckhart Wissen Paris nim Literatura RedaguvatiJean Robert Pitte La Sorbonne au service des Humanites 750 ans de creation et de transmission du savoir 1257 2007 Paris PUPS 2007Posilannya RedaguvatiSorbona Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1807 1000 ekz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SorbonnaOficijnij sajt fr Suputnikove zobrazhennya z Google Maps nbsp Ce nezavershena stattya pro universitet koledzh abo inshij zaklad vishoyi osviti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sorbonna amp oldid 33570636