Рома́н О́сипович Якобсóн (1896, Москва, Російська імперія — 1982, Кембридж, Массачусетс, США) — американський мовознавець і філолог російсько-єврейського походження.
| Якобсон Роман Осипович | |
|---|---|
| Народився | 29 вересня (11 жовтня) 1896 Москва, Російська імперія |
| Помер | 18 липня 1982[…] (85 років) Кембридж, Массачусетс, США |
| Поховання | Маунт Оберн |
| Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР Чехословаччина США |
| Національність | росіяни |
| Діяльність | мовознавець, літературознавець, педагог, історик, письменник, критик, педагог |
| Галузь | мовознавство, Структуралізм, поетика, морфологія і російська література |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] і філософський факультет Німецького університету в Празіd |
| Відомі учні | Clarence Brownd |
| Знання мов | англійська, російська, шведська, норвезька і чеська |
| Заклад | Гарвардський університет, Массачусетський технологічний інститут і Університет Масарика |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв, Американська академія мистецтв і наук і Польська академія наук |
| Посада | president of the Linguistic Society of Americad |
| Конфесія | православна церква |
| У шлюбі з | Soňa Haasovád |
| Нагороди | |
|
Діяльність Редагувати
Викладав у Московському університеті, професор університетів Брно у Чехословаччині, Колумбійського у Нью-Йорку, Гарвардського і Массачусетського технологічного інституту.
Разом з Вілемом Матезіусом і Миколою Трубецьким є засновником так званої празької мовознавчої школи, що розвинула фонологічний підхід до мови і в описовому, і в історичному мовознавстві, а також теорію мовного союзу — науки про подібності в розвитку суміжних мов, незалежної від їхнього походження.
У США Якобсон переглянув поняття фонеми, розглядаючи її тепер як жмут дистинктивних рис, спільних для всіх мов світу. Для Якобсона типове прагнення до універсального в мовах, часто затушовуючи особливості поодиноких мов. У цьому ж дусі він також висунув теорію слов'янської дієвідміни на підставі однієї основи, замість традиційно прийманих двох, загальну теорію відмінка, намагався звести слов'янські системи версифікації до спільного знаменника. В усіх цих випадках багатство справжніх фактів принесене в жертву позірній простоті теорії.
Будучи русофілом, у своїх «Remarques sur l'évolution phonologique du russe comparée a celle des autres langues slaves» («Помітки про фонологічну еволюцію російської мови у порівнянні зі іншими слов'янськими мовами», 1929) фонологічний розвиток у слов'янських мовах подано як мотивований тільки в російській і сербо-хорватській мовах, тоді як усі інші слов'янські мови, з українською включно, розглядаються як позбавлені незалежного розвитку, що тільки підлягають то російським, то сербо-хорватським тенденціям. У тому ж дусі в статті «Устрій українського імперативу» (1965) Якобсон намагається применшити особливості цієї форми в українській мові. Перенесений на політичну площину, цей підхід привів до нападу на політику українізації та її діячів (1934). У 1952—1954 Якобсон активно виступав проти А. Мазона в захисті справжності «Слова о полку Ігоревім». Також багато праць з кирило-мефодіївських питань.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ http://www.jstor.org/stable/413375
- Bibliothèque nationale de France Roman Jakobson (1896-1982) — BnF, 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Databáze Vojenského historického archivu
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Якобсон, Роман (1965). Устрій українського імперативу. ostromir.xyz. Процитовано 18 вересня 2023.
Література Редагувати
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Роман Якобсон. Про реалізм у мистецтві, 1927.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |