www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чехословаччина Československo Česko Slovensko 1 Чехо Словаччина 1918 1939 1945 1992 Прапор ГербДевізчеськ 1918 90 Pravda

Чехословаччина

Československo / Česko-Slovensko
Чехословаччина / Чехо-Словаччина
↓ 1918—1939, 1945—1992 ↓
Девіз
чеськ.(1918-90): Pravda vítězí
лат.(1990-92): Veritas Vincit
Гімн
Kde domov můj та Nad Tatrou sa blýska
Столиця Прага
50°05′ пн. ш. 14°28′ сх. д.H G O
Мови чеська та словацька
Форма правління Республіка
Президент
 - 1918—1935 Томаш Ґ. Масарик (перший)
 - 1989—1992 Вацлав Гавел (останній)
Історія
 - Незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня 1918
 - Німецька окупація 1939
 - Звільнення 1945
 - Розпад Чехословаччини 31 грудня 1992
Валюта Чехословацька крона
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Чехословаччина

Че́хослова́ччина, Че́хо-Слова́ччина (чеськ. Československo, словац. Česko-Slovensko) — історична країна в Центральній Європі, що існувала в 1918–1939, 1945—1992. Складалася з двох республік — Чехії та Словаччини зі столицею в Празі. Постала 28 жовтня 1918. У серпні 1992 ухвалено створити окремі Чеську Республіку та Словацьку Республіку.

Офіційна назва

Становлення

Чехо-Словаччина постала 28 жовтня 1918 внаслідок поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні та дії визвольного руху чехів і словаків за кордоном і в країні. Головними творцями ЧСР були Томаш Масарик, Едуард Бенеш і генерал Мілан Растіслав Штефаник. Складовою частиною цього руху були війська, що утворились у результаті з'єднання чехів і словаків, які були організовані в Україні в 1917 з військовополонених та була утворена Чехословацька Народна Рада в Києві. Деякий час у Києві перебував Томаш Масарик, утримуючи зв'язки з Українською Центральною Радою. У боротьбі українців з Тимчасовим урядом і більшовиками наприкінці 1917 — на початку 1918 чехословацький політичний провід і військо проявили нейтралітет. У зв'язку з підписанням УНР Берестейського миру чехословацькі легіони перед німецькою й австрійською арміями, що наступали, подалися на схід у Росію і на Сибір.

1919 року уряд Директорії УНР установив неофіційні дипломатичні взаємини з Чехословаччиною; послом УНР у Празі був Максим Славинський. Уряд ЗУНР також був репрезентований у Празі з кінця 1918 окремою дипломатичною місією, спершу очолюваною С. Смаль-Стоцьким, згодом Є. Левицьким. З 1921 Чехословаччина визнала де-факто УРСР, повноважним представником якої в Празі був М. Левицький. У Харкові короткий час 1921—1922 діяли чехословацькі торгові і дипломатичні місії. 1922 року уряд ЧСР подав допомогу населенню південної України, потерпілому від голоду, особливо на Мелітопольщині, де жили також чеські колоністи.

Ставлення уряду Чехо-Словаччини до української держави було узалежнене від ставлення до неї альянтів і Мирної конференції та від ситуації на російсько-українському фронті. У політичних колах ЧСР конкурували щодо цього дві течії — консервативна проросійська (К. Крамарж, Ї. Стржібрні, Й. Дюріх та ін.) та кола, представлені групою Масарика (Е. Бенеш, Я. Нечас, П. Маха, А. Немец, В. Гірса та ін.), що вели проукраїнську політику. Зокрема це було засвідчено у ставленні до ЗУНР та невизнанні польських претензій до Галичини. З урядом ЗУНР Прага підтримувала приязні відносини, уклала торгову угоду, отримуючи бориславську нафту й експортуючи промислові товари та зброю. У Станиславові й Самборі діяли чехословацькі місії. Дипломатично ЧСР підтримувала вимогу національного самовизначення щодо Східної Галичини. Зацікавлення Праги Україною і Росією було мотивоване не тільки традиційним слов'янофільством, а й конкретними господарськими інтересами, зокрема перспективами чеської торгівлі й капіталовкладів на Сході. З погляду безпеки ЧСР була зацікавлена спершу спільним кордоном з Україною чи Росією, а згодом утворенням блоку країн, що ним можна було б шахувати Австрію й Угорщину; звідси концепція Малої Антанти, в існуванні якої ключову роль відігравала належність Закарпаття до ЧСР («міст» між ЧСР і Румунією). Незважаючи на свою прозахідну орієнтацію та непогодження з радянським режимом, керівники ЧСР намагалися нормалізувати відносини з СРСР, що 1935 року призвело до підписання пакту неаґресії і взаємодопомоги.

З іншого боку, це не перешкоджало чехам ставитися прихильно до української еміграції, яка знайшла в ЧСР відносно найліберальніші умови та можливості своєї діяльності. Тут за міжвоєнного періоду розвинулися головні осередки української культури, науки і політичного життя еміграції (див. УВУ).

Міжвоєнний період

Чехословаччина у 1920—1938. Фізична карта
Національний склад Чехословаччини у 1930

Так звана перша республіка ЧСР (1919—1938) була багатонаціональною державою. Крім чехів і словаків, у ЧСР жили німці (23 % населення), угорці (5,6 %), поляки (0,6 %) й закарпатські українці (3,85 %). Останні приєдналися до ЧСР у результаті домовлення між представниками закарпатської еміграції в США і Т. Масариком та рішення Руської Центральної Ради в Ужгороді 09.05.1919; це було санкціоновано Сен-Жерменським договором 10.09.1919, який гарантував Підкарпатській Русі статус автономного краю в рамках ЧСР. (Про політику ЧСР в українській частині держави див. Підкарпатська Русь). Прага хронічно мала проблеми зі своїми меншинами, головним чином, із німцями й угорцями, у справі яких велася ревізіоністська акція з боку Німеччини й Угорщини. Словаки також домагалися територіально-політичної автономії.

Восени 1938 гітлерівська Німеччина, підтримувана Угорщиною й Польщею, створила міжнародну кризу довкола ЧСР. Для захисту власної території в Чехословаччині утворили Народні Гвардії. Проте Мюнхенська конференція 30 вересня 1938 схвалила перехід чеських земель (Судетська область) на окраїнах Богемії й Моравії до німецького Рейху. Під тиском Польщі уряд ЧСР віддав їй Тешинську Сілезію. 02.11.1938 Угорщині за результатами Віденського арбітражу передано південні окраїни Словаччини і Карпатської України.

«Друга», обкраяна, республіка, на чолі з президентом Е. Гахою, проіснувала до середини березня 1939 як федеративна держава з широкою автономією, наданою Словаччині, за законом 22.11.1938 Карпатській Україні. 15.03.1939 Богемію й Моравію окупували німці, утворивши «Протекторат Богемії і Моравії», а Словаччина і Карпатська Україна оголосили самостійність; останню також невдовзі окупувала Угорщина. З 1940 у Лондоні оформився уряд ЧСР в екзилі на чолі з президентом Е. Бенешем, якого визнали альянти. У цьому уряді інтереси підкарпатських русинів обстоювали П. Цібере й І. Петрущак. У СРСР генерал Л. Свобода організував 1943 року Чехословацьку бригаду для боротьби з німцями на боці альянтів, у якій опинилося чимало підкарпатських русинів.

Повоєнний період

Див. також: Болгарсько-чехословацький договір (1948), Болгарсько-чехословацький договір (1968)

1944–1945 територію Чехо-Словаччини окупували радянські війська (частково західні альянти), що принесло кінець словацькій самостійності. Виникла «третя» республіка; з листопада 1944 до лютого 1945 тимчасово діяла делегація чехо-словацького уряду в Хусті, що її очолював міністр Ф. Нємець, управитель 5 східними округами Закарпаття. Діяльності делегації перешкодила місцева команда адміністрація Народної Ради Закарпатської України, утворена під егідою радянських військових органів. Угодою 29 червня 1945 ЧСР віддала колишню Підкарпатську Русь СРСР, і вона увійшла до складу УРСР. У результаті цієї угоди та примусового виселення німецької меншості характер багатонаціональної держави змінився: Словаччина одержала широку автономію, поступово знову зменшену; кількість українців зменшилася до 180 000 (1,4 % порівняно з 3,8 % перед війною). Українська, польська й угорська меншості користуються деякими культурними правами. (Про українців у ЧСР після 1945 див. Пряшівщина).

Пам'ятник Сталінові у Празі, символ повоєнного тоталітарзму

У лютому 1948 компартія Чехословаччини вчинила переворот: Чехословаччина стала «народною демократією» з однопартійним режимом, інтегрованою в радянський блок. Розпочалася колективізація, яка супроводжувалася репресіями проти «куркульства» та інших «антинародних елементів». Десятки тисяч людей було відправлено до концентраційних «трудових» таборів, тисячі людей у зманіпульованих процесах, так званих «юридичних убивствах», було засуджено до страти або відправлено до в'язниць — в умови, вижити у яких було неможливо. Кордон Чехословаччини із ФРН та Австрією став «залізною завісою» із Західним блоком, перетнути яку стало практично неможливо. Репресії, які були схожі на сталінські й відбувалися за безпосередніх консультацій із радянськими спецслужбами, тривали протягом десяти років. 1960 року країну перейменовано на Чехо-Словацьку Соціалістичну Республіку (ЧССР). У 1967–1968 роках, за А. Дубчека, розпочалися демократичні реформи — цей період отримав в історії назву «Празька весна». ЧССР було перебудовано на федерацію чехів і словаків; в обидвох законодавчих палатах, як і в Словацьких національних зборах, були представники української меншини.

У серпні 1968 СРСР скоїв збройне вторгнення до ЧССР і припинив експеримент «демократичного соціалізму». ЧССР опинилася під радянською окупацією, хоча пасивний опір серед інтелектуальних кіл (рух «Хартії 77») тривав. До влади в Празі та Братиславі прийшли виразно прорадянські елементи, серед яких визначну роль відігравав член політбюро КПЧ, українець В. Біляк. Генеральним секретарем партії, а згодом і президентом ЧССР (після Л. Свободи) став словак Ґ. Гусак; у 1970-х pp. країна стала однією з найбільш інтеґрованих і контрольованих держав радянського блоку.

Економічні взаємини між ЧССР і УРСР визначалися факторами їхнього сусідства, спільного перебування в Раді Економічної Взаємодопомоги й господарською структурою та ресурсами обидвох країн, які значною мірою взаємодоповнювалися. В 1966 ЧССР посідала друге місце в експорті УРСР; у 1967 весь торговельний обіг між Україною і ЧССР перевищив 550 млн крб. Україна експортувала до ЧССР залізну руду (в 1958 — 3657000 т, 74 % чехословацького імпорту, у 1964 — 6953000 т, 75 %), манґан (1964 — 84 % чехословацького імпорту), чавун (74 %) і валець (прокат) (75 %). УРСР постачала також харчові продукти ЧССР: збіжжя, м'ясо, масло й сіль. У 1967 було відкрито газогін «Дружба», який постачав ЧССР природний газ з Дашави. Через міжнародну електропровідну мережу «Мир» Україна постачала ЧССР електроенергію. УРСР брала участь в устаткуванні потужного східнословацького металозаводу в Кошицях. ЧССР зі свого боку спричинилася до модернізації українських копалень і транспорту; чехословацьке обладнання послужило значною мірою до електрифікації залізниць. Між Чопом і Кошицями побудовано ширококолійну залізницю з метою ефективнішого довозу товарів з України. Ввозилися товари чехословацького імпорту й до УРСР: точне приладдя, холодильники, кабелі, хімічні та фармацевтичні продукти, меблі, деякі харчові продукти тощо. Економічні зв'язки та співпраця між ЧССР та УРСР укладено в плані загальнорадянської економічної політики, часто без урахування господарських інтересів України. В організації культурних зв'язків деяку роль відігравали республіканські установи (відділи чехословацького й радянського товариств Дружби) та міжобласні й міжінституційні форми співпраці (наприклад, між Київським і Братиславським університетами). Іноді відбувалися дні української культури в ЧССР та чехословацькі дні в Україні. В Києві діяло генеральне консульство ЧССР. УРСР не мала жодного представництва в ЧССР.

Розпад

1989 року комуністи втратили владу внаслідок Оксамитової революції, а країну очолив письменник-дисидент Вацлав Гавел — останній президент Чехословаччини і перший президент Чехії.

У 1989–1992 країна мала назву «Чесько-Словацька Федеративна Республіка», проте федерація виявилася нестабільною. 17 липня 1992 року Народна рада Словаччини приймає декларацію про незалежність Словацької республіки. Остаточною ж датою розпаду Чехословаччини вважають 1 січня 1993 року. Провідну роль у веденні мирних переговорів з розділення країни відіграли тодішні прем'єр-міністри республік Вацлав Клаус та Владимир Мечіар. Завдяки мирному протіканню процесу розділу країни, цей розділ іноді називають «Оксамитовим розлученням».

Населення

Населення (1991): 15,6 мільйонів, національний склад: чехи — 62,8 %, словаки — 31 %, угорці — 3,8 %, цигани — 0,7 %, сілезці — 0,3 %. Також до складу входили люди інших національностей — русини, німці, поляки та євреї.

Прага у 1965 (Староміська площа)

Природний приріст — 2,7 % в 1985 році, 1,7 % в 1990 році.

У 1989 році тривалість життя становила 67,7 років для чоловіків і 75,3 років для жінок. 23,1 % населення було молодше 15 років, а 19 % були віком старше 60 років.

Щільність населення в 1986 році становила приблизно 121 осіб на квадратний кілометр. Найбільш населений географічний регіон — Моравія, 154 людини на квадратний кілометр. Середній показник для Чехії становив близько 120 осіб, а для Словаччини — близько 106 осіб. Найбільші міста станом на січень 1986 року:

Див. також

Джерела

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Міністерство закордонних справ. Československá pomoc ruské a ukrajinské emigrace. — Прага, 1924.
  • Григоріїв-Наш Н. Т. Г. Масарик, його життя та діяльність. — Прага, 1925.
  • Sládek Z., Valenta J. Sprawy ukraińskle w czechoslowackiej polityce wschodniej w latach 1918—1922. Z dziejów stosunków polsko-radzieckich. B. 1965;
  • Дзюбко І. Розв'язання національного питання в Чехословаччині — закономірність будівництва соціалізму. — К., 1966.
  • Джеджула О. З історії українсько-чехословацьких економічних зв'язків 1920—1922 // Укр. іст. журнал. — Ч. 2. — К., 1967.
  • Hodnett G., Potichnyj P. The Ukraine and the Czechoslovak Crisis. Канберра 1970. Lewadowski K. Sprawa ukraińska w polityce zagranicznej Czechoslowacji w latach 1918—1932. — Вроцлав, 1974.
  • Petr Štěpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. — Náchod: Konting, 2008. — 168 s. — ISBN 978-80-903308-2-5.
  • Vratislav Preclík. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 5 — 32, 36 — 39, 41 — 42, 106—107, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—199.

Примітки

  1. ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ceskoslovensko Cesko Slovensko Chehoslovachchina 1 Cheho Slovachchina 1918 1939 1945 1992 Prapor GerbDevizchesk 1918 90 Pravda vitezilat 1990 92 Veritas VincitGimnKde domov muj ta Nad Tatrou sa blyskaStolicya Praga 50 05 pn sh 14 28 sh d H G OMovi cheska ta slovackaForma pravlinnya RespublikaPrezident 1918 1935 Tomash G Masarik pershij 1989 1992 Vaclav Gavel ostannij Istoriya Nezalezhnist vid Avstro Ugorshini 28 zhovtnya 1918 Nimecka okupaciya 1939 Zvilnennya 1945 Rozpad Chehoslovachchini 31 grudnya 1992Valyuta Chehoslovacka kronaPoperednik NastupnikAvstro UgorshinaProtektorat Bogemiyi ta MoraviyiPersha slovacka respublika ChehiyaSlovachchinaVikishovishe maye multimedijni daniza temoyu ChehoslovachchinaChe hoslova chchina Che ho Slova chchina chesk Ceskoslovensko slovac Cesko Slovensko istorichna krayina v Centralnij Yevropi sho isnuvala v 1918 1939 1945 1992 Skladalasya z dvoh respublik Chehiyi ta Slovachchini zi stoliceyu v Prazi Postala 28 zhovtnya 1918 U serpni 1992 uhvaleno stvoriti okremi Chesku Respubliku ta Slovacku Respubliku Zmist 1 Oficijna nazva 2 Stanovlennya 3 Mizhvoyennij period 4 Povoyennij period 5 Rozpad 6 Naselennya 7 Div takozh 8 Dzherela 9 PrimitkiOficijna nazva Redaguvati1918 1920 Respublika Chehoslovachchina RCS Cheho Slovacka derzhava abo Cheho Slovachchina Chehoslovachchina 1920 1938 Chehoslovacka respublika CSR abo Chehoslovachchina 1938 1939 Cheho Slovacka Respublika abo Cheho Slovachchina 1945 1960 Chehoslovacka Respublika CSR ChSR abo Chehoslovachchina 1960 1990 Chehoslovacka Socialistichna Respublika CSSR ChSSR abo Chehoslovachchina 1990 Chehoslovacka Federativna Respublika Cheho slovacka Federativna Respublika chesk Ceskoslovenska federativni Republika slovac Cesko slovenska federativna republika CSFR ChSFR abo Chehoslovachchina Cheho Slovachchina Kviten 1990 1992 Cheska i Slovacka Federativna Respublika chesk Ceska a Slovenska Federativni Republika slovac Ceska a Slovenska Federativna Republika CSFR ChSFR abo Chehoslovachchina Cheho Slovachchina Stanovlennya RedaguvatiCheho Slovachchina postala 28 zhovtnya 1918 vnaslidok porazki Avstro Ugorshini v Pershij svitovij vijni ta diyi vizvolnogo ruhu chehiv i slovakiv za kordonom i v krayini Golovnimi tvorcyami ChSR buli Tomash Masarik Eduard Benesh i general Milan Rastislav Shtefanik Skladovoyu chastinoyu cogo ruhu buli vijska sho utvorilis u rezultati z yednannya chehiv i slovakiv yaki buli organizovani v Ukrayini v 1917 z vijskovopolonenih ta bula utvorena Chehoslovacka Narodna Rada v Kiyevi Deyakij chas u Kiyevi perebuvav Tomash Masarik utrimuyuchi zv yazki z Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu U borotbi ukrayinciv z Timchasovim uryadom i bilshovikami naprikinci 1917 na pochatku 1918 chehoslovackij politichnij provid i vijsko proyavili nejtralitet U zv yazku z pidpisannyam UNR Berestejskogo miru chehoslovacki legioni pered nimeckoyu j avstrijskoyu armiyami sho nastupali podalisya na shid u Rosiyu i na Sibir Tomash Garrig Masarik 1919 roku uryad Direktoriyi UNR ustanoviv neoficijni diplomatichni vzayemini z Chehoslovachchinoyu poslom UNR u Prazi buv Maksim Slavinskij Uryad ZUNR takozh buv reprezentovanij u Prazi z kincya 1918 okremoyu diplomatichnoyu misiyeyu spershu ocholyuvanoyu S Smal Stockim zgodom Ye Levickim Z 1921 Chehoslovachchina viznala de fakto URSR povnovazhnim predstavnikom yakoyi v Prazi buv M Levickij U Harkovi korotkij chas 1921 1922 diyali chehoslovacki torgovi i diplomatichni misiyi 1922 roku uryad ChSR podav dopomogu naselennyu pivdennoyi Ukrayini poterpilomu vid golodu osoblivo na Melitopolshini de zhili takozh cheski kolonisti Stavlennya uryadu Cheho Slovachchini do ukrayinskoyi derzhavi bulo uzalezhnene vid stavlennya do neyi alyantiv i Mirnoyi konferenciyi ta vid situaciyi na rosijsko ukrayinskomu fronti U politichnih kolah ChSR konkuruvali shodo cogo dvi techiyi konservativna prorosijska K Kramarzh Yi Strzhibrni J Dyurih ta in ta kola predstavleni grupoyu Masarika E Benesh Ya Nechas P Maha A Nemec V Girsa ta in sho veli proukrayinsku politiku Zokrema ce bulo zasvidcheno u stavlenni do ZUNR ta neviznanni polskih pretenzij do Galichini Z uryadom ZUNR Praga pidtrimuvala priyazni vidnosini uklala torgovu ugodu otrimuyuchi borislavsku naftu j eksportuyuchi promislovi tovari ta zbroyu U Stanislavovi j Sambori diyali chehoslovacki misiyi Diplomatichno ChSR pidtrimuvala vimogu nacionalnogo samoviznachennya shodo Shidnoyi Galichini Zacikavlennya Pragi Ukrayinoyu i Rosiyeyu bulo motivovane ne tilki tradicijnim slov yanofilstvom a j konkretnimi gospodarskimi interesami zokrema perspektivami cheskoyi torgivli j kapitalovkladiv na Shodi Z poglyadu bezpeki ChSR bula zacikavlena spershu spilnim kordonom z Ukrayinoyu chi Rosiyeyu a zgodom utvorennyam bloku krayin sho nim mozhna bulo b shahuvati Avstriyu j Ugorshinu zvidsi koncepciya Maloyi Antanti v isnuvanni yakoyi klyuchovu rol vidigravala nalezhnist Zakarpattya do ChSR mist mizh ChSR i Rumuniyeyu Nezvazhayuchi na svoyu prozahidnu oriyentaciyu ta nepogodzhennya z radyanskim rezhimom kerivniki ChSR namagalisya normalizuvati vidnosini z SRSR sho 1935 roku prizvelo do pidpisannya paktu neagresiyi i vzayemodopomogi Z inshogo boku ce ne pereshkodzhalo cheham stavitisya prihilno do ukrayinskoyi emigraciyi yaka znajshla v ChSR vidnosno najliberalnishi umovi ta mozhlivosti svoyeyi diyalnosti Tut za mizhvoyennogo periodu rozvinulisya golovni oseredki ukrayinskoyi kulturi nauki i politichnogo zhittya emigraciyi div UVU Mizhvoyennij period Redaguvati Chehoslovachchina u 1920 1938 Fizichna karta Nacionalnij sklad Chehoslovachchini u 1930 Tak zvana persha respublika ChSR 1919 1938 bula bagatonacionalnoyu derzhavoyu Krim chehiv i slovakiv u ChSR zhili nimci 23 naselennya ugorci 5 6 polyaki 0 6 j zakarpatski ukrayinci 3 85 Ostanni priyednalisya do ChSR u rezultati domovlennya mizh predstavnikami zakarpatskoyi emigraciyi v SShA i T Masarikom ta rishennya Ruskoyi Centralnoyi Radi v Uzhgorodi 09 05 1919 ce bulo sankcionovano Sen Zhermenskim dogovorom 10 09 1919 yakij garantuvav Pidkarpatskij Rusi status avtonomnogo krayu v ramkah ChSR Pro politiku ChSR v ukrayinskij chastini derzhavi div Pidkarpatska Rus Praga hronichno mala problemi zi svoyimi menshinami golovnim chinom iz nimcyami j ugorcyami u spravi yakih velasya revizionistska akciya z boku Nimechchini j Ugorshini Slovaki takozh domagalisya teritorialno politichnoyi avtonomiyi Voseni 1938 gitlerivska Nimechchina pidtrimuvana Ugorshinoyu j Polsheyu stvorila mizhnarodnu krizu dovkola ChSR Dlya zahistu vlasnoyi teritoriyi v Chehoslovachchini utvorili Narodni Gvardiyi Prote Myunhenska konferenciya 30 veresnya 1938 shvalila perehid cheskih zemel Sudetska oblast na okrayinah Bogemiyi j Moraviyi do nimeckogo Rejhu Pid tiskom Polshi uryad ChSR viddav yij Teshinsku Sileziyu 02 11 1938 Ugorshini za rezultatami Videnskogo arbitrazhu peredano pivdenni okrayini Slovachchini i Karpatskoyi Ukrayini Druga obkrayana respublika na choli z prezidentom E Gahoyu proisnuvala do seredini bereznya 1939 yak federativna derzhava z shirokoyu avtonomiyeyu nadanoyu Slovachchini za zakonom 22 11 1938 Karpatskij Ukrayini 15 03 1939 Bogemiyu j Moraviyu okupuvali nimci utvorivshi Protektorat Bogemiyi i Moraviyi a Slovachchina i Karpatska Ukrayina ogolosili samostijnist ostannyu takozh nevdovzi okupuvala Ugorshina Z 1940 u Londoni oformivsya uryad ChSR v ekzili na choli z prezidentom E Beneshem yakogo viznali alyanti U comu uryadi interesi pidkarpatskih rusiniv obstoyuvali P Cibere j I Petrushak U SRSR general L Svoboda organizuvav 1943 roku Chehoslovacku brigadu dlya borotbi z nimcyami na boci alyantiv u yakij opinilosya chimalo pidkarpatskih rusiniv Povoyennij period Redaguvati Div takozh Bolgarsko chehoslovackij dogovir 1948 Bolgarsko chehoslovackij dogovir 1968 1944 1945 teritoriyu Cheho Slovachchini okupuvali radyanski vijska chastkovo zahidni alyanti sho prineslo kinec slovackij samostijnosti Vinikla tretya respublika z listopada 1944 do lyutogo 1945 timchasovo diyala delegaciya cheho slovackogo uryadu v Husti sho yiyi ocholyuvav ministr F Nyemec upravitel 5 shidnimi okrugami Zakarpattya Diyalnosti delegaciyi pereshkodila misceva komanda administraciya Narodnoyi Radi Zakarpatskoyi Ukrayini utvorena pid egidoyu radyanskih vijskovih organiv Ugodoyu 29 chervnya 1945 ChSR viddala kolishnyu Pidkarpatsku Rus SRSR i vona uvijshla do skladu URSR U rezultati ciyeyi ugodi ta primusovogo viselennya nimeckoyi menshosti harakter bagatonacionalnoyi derzhavi zminivsya Slovachchina oderzhala shiroku avtonomiyu postupovo znovu zmenshenu kilkist ukrayinciv zmenshilasya do 180 000 1 4 porivnyano z 3 8 pered vijnoyu Ukrayinska polska j ugorska menshosti koristuyutsya deyakimi kulturnimi pravami Pro ukrayinciv u ChSR pislya 1945 div Pryashivshina Pam yatnik Stalinovi u Prazi simvol povoyennogo totalitarzmu U lyutomu 1948 kompartiya Chehoslovachchini vchinila perevorot Chehoslovachchina stala narodnoyu demokratiyeyu z odnopartijnim rezhimom integrovanoyu v radyanskij blok Rozpochalasya kolektivizaciya yaka suprovodzhuvalasya represiyami proti kurkulstva ta inshih antinarodnih elementiv Desyatki tisyach lyudej bulo vidpravleno do koncentracijnih trudovih taboriv tisyachi lyudej u zmanipulovanih procesah tak zvanih yuridichnih ubivstvah bulo zasudzheno do strati abo vidpravleno do v yaznic v umovi vizhiti u yakih bulo nemozhlivo Kordon Chehoslovachchini iz FRN ta Avstriyeyu stav zaliznoyu zavisoyu iz Zahidnim blokom peretnuti yaku stalo praktichno nemozhlivo Represiyi yaki buli shozhi na stalinski j vidbuvalisya za bezposerednih konsultacij iz radyanskimi specsluzhbami trivali protyagom desyati rokiv 1960 roku krayinu perejmenovano na Cheho Slovacku Socialistichnu Respubliku ChSSR U 1967 1968 rokah za A Dubcheka rozpochalisya demokratichni reformi cej period otrimav v istoriyi nazvu Prazka vesna ChSSR bulo perebudovano na federaciyu chehiv i slovakiv v obidvoh zakonodavchih palatah yak i v Slovackih nacionalnih zborah buli predstavniki ukrayinskoyi menshini Federalni zbori Chehoslovachchini Vtorgnennya vijsk Varshavskogo dogovoru do Chehoslovachchini U serpni 1968 SRSR skoyiv zbrojne vtorgnennya do ChSSR i pripiniv eksperiment demokratichnogo socializmu ChSSR opinilasya pid radyanskoyu okupaciyeyu hocha pasivnij opir sered intelektualnih kil ruh Hartiyi 77 trivav Do vladi v Prazi ta Bratislavi prijshli virazno proradyanski elementi sered yakih viznachnu rol vidigravav chlen politbyuro KPCh ukrayinec V Bilyak Generalnim sekretarem partiyi a zgodom i prezidentom ChSSR pislya L Svobodi stav slovak G Gusak u 1970 h pp krayina stala odniyeyu z najbilsh integrovanih i kontrolovanih derzhav radyanskogo bloku Ekonomichni vzayemini mizh ChSSR i URSR viznachalisya faktorami yihnogo susidstva spilnogo perebuvannya v Radi Ekonomichnoyi Vzayemodopomogi j gospodarskoyu strukturoyu ta resursami obidvoh krayin yaki znachnoyu miroyu vzayemodopovnyuvalisya V 1966 ChSSR posidala druge misce v eksporti URSR u 1967 ves torgovelnij obig mizh Ukrayinoyu i ChSSR perevishiv 550 mln krb Ukrayina eksportuvala do ChSSR zaliznu rudu v 1958 3657000 t 74 chehoslovackogo importu u 1964 6953000 t 75 mangan 1964 84 chehoslovackogo importu chavun 74 i valec prokat 75 URSR postachala takozh harchovi produkti ChSSR zbizhzhya m yaso maslo j sil U 1967 bulo vidkrito gazogin Druzhba yakij postachav ChSSR prirodnij gaz z Dashavi Cherez mizhnarodnu elektroprovidnu merezhu Mir Ukrayina postachala ChSSR elektroenergiyu URSR brala uchast v ustatkuvanni potuzhnogo shidnoslovackogo metalozavodu v Koshicyah ChSSR zi svogo boku sprichinilasya do modernizaciyi ukrayinskih kopalen i transportu chehoslovacke obladnannya posluzhilo znachnoyu miroyu do elektrifikaciyi zaliznic Mizh Chopom i Koshicyami pobudovano shirokokolijnu zaliznicyu z metoyu efektivnishogo dovozu tovariv z Ukrayini Vvozilisya tovari chehoslovackogo importu j do URSR tochne priladdya holodilniki kabeli himichni ta farmacevtichni produkti mebli deyaki harchovi produkti tosho Ekonomichni zv yazki ta spivpracya mizh ChSSR ta URSR ukladeno v plani zagalnoradyanskoyi ekonomichnoyi politiki chasto bez urahuvannya gospodarskih interesiv Ukrayini V organizaciyi kulturnih zv yazkiv deyaku rol vidigravali respublikanski ustanovi viddili chehoslovackogo j radyanskogo tovaristv Druzhbi ta mizhoblasni j mizhinstitucijni formi spivpraci napriklad mizh Kiyivskim i Bratislavskim universitetami Inodi vidbuvalisya dni ukrayinskoyi kulturi v ChSSR ta chehoslovacki dni v Ukrayini V Kiyevi diyalo generalne konsulstvo ChSSR URSR ne mala zhodnogo predstavnictva v ChSSR Rozpad RedaguvatiDokladnishe Oksamitove rozluchennya1989 roku komunisti vtratili vladu vnaslidok Oksamitovoyi revolyuciyi a krayinu ocholiv pismennik disident Vaclav Gavel ostannij prezident Chehoslovachchini i pershij prezident Chehiyi U 1989 1992 krayina mala nazvu Chesko Slovacka Federativna Respublika prote federaciya viyavilasya nestabilnoyu 17 lipnya 1992 roku Narodna rada Slovachchini prijmaye deklaraciyu pro nezalezhnist Slovackoyi respubliki Ostatochnoyu zh datoyu rozpadu Chehoslovachchini vvazhayut 1 sichnya 1993 roku Providnu rol u vedenni mirnih peregovoriv z rozdilennya krayini vidigrali todishni prem yer ministri respublik Vaclav Klaus ta Vladimir Mechiar Zavdyaki mirnomu protikannyu procesu rozdilu krayini cej rozdil inodi nazivayut Oksamitovim rozluchennyam Naselennya RedaguvatiNaselennya 1991 15 6 miljoniv nacionalnij sklad chehi 62 8 slovaki 31 ugorci 3 8 cigani 0 7 silezci 0 3 Takozh do skladu vhodili lyudi inshih nacionalnostej rusini nimci polyaki ta yevreyi Praga u 1965 Staromiska plosha Prirodnij pririst 2 7 v 1985 roci 1 7 v 1990 roci U 1989 roci trivalist zhittya stanovila 67 7 rokiv dlya cholovikiv i 75 3 rokiv dlya zhinok 23 1 naselennya bulo molodshe 15 rokiv a 19 buli vikom starshe 60 rokiv Shilnist naselennya v 1986 roci stanovila priblizno 121 osib na kvadratnij kilometr Najbilsh naselenij geografichnij region Moraviya 154 lyudini na kvadratnij kilometr Serednij pokaznik dlya Chehiyi stanoviv blizko 120 osib a dlya Slovachchini blizko 106 osib Najbilshi mista stanom na sichen 1986 roku Praga Chehiya 1 2 mln osib Bratislava Slovachchina 417 103 osib Brno Chehiya 385 684 osib Ostrava Chehiya 327 791 osib Koshici Slovachchina 222 175 osib Plzen Chehiya 175 244 Div takozh RedaguvatiChehiya Slovachchina Moraviya Zakarpattya Pryashivshina Ukrayinci v Chehoslovachchini 1918 1938 Dzherela RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Ministerstvo zakordonnih sprav Ceskoslovenska pomoc ruske a ukrajinske emigrace Praga 1924 Grigoriyiv Nash N T G Masarik jogo zhittya ta diyalnist Praga 1925 Sladek Z Valenta J Sprawy ukrainskle w czechoslowackiej polityce wschodniej w latach 1918 1922 Z dziejow stosunkow polsko radzieckich B 1965 Dzyubko I Rozv yazannya nacionalnogo pitannya v Chehoslovachchini zakonomirnist budivnictva socializmu K 1966 Dzhedzhula O Z istoriyi ukrayinsko chehoslovackih ekonomichnih zv yazkiv 1920 1922 Ukr ist zhurnal Ch 2 K 1967 Hodnett G Potichnyj P The Ukraine and the Czechoslovak Crisis Kanberra 1970 Lewadowski K Sprawa ukrainska w polityce zagranicznej Czechoslowacji w latach 1918 1932 Vroclav 1974 Petr Stepanek Podkarpatska Rus v letech 1919 1939 Nachod Konting 2008 168 s ISBN 978 80 903308 2 5 Vratislav Preclik Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 pages first issue vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 5 32 36 39 41 42 106 107 111 112 124 125 128 129 132 140 148 184 199 Primitki Redaguvati ChEHOSLOVACKIJ Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chehoslovachchina amp oldid 39474141