www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словаччина

Словаччина

Слова́ччина (словац. Slovensko), офіційна назва — Слова́цька Респу́бліка (словац. Slovenská republika (SR)) — держава на сході центральної Європи, межує на північному заході з Чехією, на півночі — з Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною та на заході — з Австрією. Не має виходу до моря. Займаючи переважно гірську територію, Словаччина охоплює близько 49 035 км² з населенням понад 5,4 млн. У північній частині країни розташовані Західні Карпати (Словацькі Рудні гори, Татри й Бескиди), вкриті дубовими й буковими лісами; на півдні — частина Середньодунайської рівнини в долині Дунаю. Столицею та найбільшим містом є Братислава, другим за величиною містом є Кошиці.

Словацька Республіка
Slovenská republika

Гімн: Nad Tatrou sa blýska

Столиця
(та найбільше місто) 		Братислава
Офіційні мови словацька
Форма правління унітарна конституційна парламентська республіка
 - Президент Зузана Чапутова
 - Прем'єр-міністр Людовіт Одор
Формування  
 - незалежність від Австро-Угорщини 28 жовтня 1918 
 - Автономна земля Словаччина 23 листопада 1938 
 - Перша словацька республіка 14 березня 1939 
 - Словацька Соціалістична Республіка 1 січня 1969 
 - Словацька Республіка 1 березня 1990 
 - незалежність від Чехословаччини 1 січня 1993 
 - вступ до НАТО 29 березня 2004 
Вступ до ЄС 1 травня 2004
Площа
 - Загалом 49,036 км² (123)
 - Внутр. води 931 км² (1.9 %) %
Населення
 - оцінка 2019  5,456 000 (111)
 - перепис 2011  5,397,036
 - Густота 111 чол./км² (88)
ВВП (ПКС) 2015 р., оцінка
 - Повний $158 428 млрд 
 - На душу населення 29 209 
ВВП (ном.) 2016 рік, оцінка
 - Повний $89,525 млрд 
 - На душу населення $16 441 
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Коди ISO 3166 SVK
Домен .sk
Телефонний код +421
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Словаччина

Слов’яни прийшли на територію сучасної Словаччини в V—VI ст. У сьомому столітті вони зіграли значну роль у створенні імперії Само. У IX столітті вони заснували Нітравське князівство, яке пізніше було завойовано Моравським князівством, в результаті чого утворилася Велика Моравія. У Х столітті, після розпаду Великої Моравії, ця територія була інтегрована в Угорське князівство, яке у 1000 році стало Угорським королівством. У 1241 і 1242 роках, після монгольського вторгнення в Європу, значна частина території була зруйнована. Територія була відновлена значною мірою завдяки Белі IV з Угорщини, який також поселив німців, що призвело до того, що вони стали важливою етнічною групою в цьому районі, особливо в нинішніх частинах центральної та східної Словаччини.

Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорської імперії була створена держава Чехословаччина, яка була єдиною країною в Центральній та Східній Європі, яка залишалася демократією у міжвоєнний період. Тим не менш, місцеві фашистські партії поступово прийшли до влади на словацьких землях, і перша Словацька республіка існувала під час Другої світової війни, як частково визнана держава-клієнт нацистської Німеччини. Наприкінці Другої світової війни, Чехословаччина була відновлена, як незалежна держава. Після перевороту 1948 року, Чехословаччина опинилася під комуністичною адміністрацією і стала частиною Східного блоку, очолюваного Радянським Союзом. Спроби лібералізації комунізму в Чехословаччині завершилися Празькою весною, яка була придушена вторгненням військ Варшавського договору в Чехословаччину в серпні 1968 року. У 1989 році Оксамитова революція мирно поклала край комуністичного правління в Чехословаччині. Словаччина стала незалежною державою 1 січня 1993 року після мирного розпаду Чехословаччини, який іноді називають оксамитовим розлученням.

Словаччина є розвиненою країною з ринковою економікою та високим рівнем доходу, що займає дуже високе місце в індексі людського розвитку. Країна також сприятливо оцінює громадянські свободи, свободу преси, свободу Інтернету, демократичне управління та миролюбство. Словаччина підтримує поєднання ринкової економіки з комплексною системою соціального забезпечення, що забезпечує громадянам загальну медичну допомогу, безкоштовну освіту та одну з найдовших оплачуваних відпусток по догляду за дитиною в ОЕСР. Словаччина є членом Європейського Союзу, Єврозони, Шенгенської зони, Організації Об'єднаних Націй, НАТО, ЦЕРН, ОЕСР, СОТ, Ради Європи, Вишеградської групи та ОБСЄ. Словаччина також є домом для восьми об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Будучи найбільшим у світі виробником автомобілів на душу населення, Словаччина виготовила загалом 1,1 мільйона автомобілів у 2019 році, що становить 43% загального промислового виробництва.

Походження назви

Назва Словаччина (Slovensko) країни, заселеної словаками, в сучасному розумінні вперше трапляється 1029 р. винятково у словосполученні «dux Sclavonie», а пізніше часто в різних варіантах та мовах з XV ст. Щодо раніших випадків, то є дискусійним, чи мається на увазі взагалі «слов'янська», чи конкретно «словацька» територія, як це часто бувало і з «словенськими» топонімами. Словацька історіографія часто виходить із того, що термін ще з часів Великоморавії «словен» або «словєн», «словенський» чи «словєнський» вказує на генетичних предків словаків.

Сучасна словацька форма «Словаччина» (словац. Slovensko) вперше зафіксована 1675 року в заяві броумовського домену, скерованій гайтманові краю в Угерському Градішті. Частіше цю назву почали вживати на початку XIX ст. В історії часто згадується так звана «Верхньоугорська словацька околиця» (словац. Hornouhorské slovenské okolie) на позначення території в документах як «Меморандум словацької нації» або «Віденський меморандум», в яких представники словацького народу домагалися певної автономії на власній етнічній території.

Географія

Мапа Словаччини

Держава розташована в Центральній Європі, в південно-західній частині Карпат, у сточищі середнього Дунаю. Площа Словаччини становить 49 035 км², за цим показником вона посідає 129-те місце серед країн світу. Територія країни витягнута із заходу на схід на 418 км, а з півночі на південь максимально простягається лише на 209 км. На півночі межує з Польщею (спільний кордон — 541 км); на сході — з Україною (97 км кордону в Закарпатській області); на півдні — з Угорщиною (627 км); на заході — з Чехією (241 км) і Австрією (105 км). Загальна довжина кордону становить 1611 км. Виходу до моря країна не має.

Крайні пункти:

  • крайня північна точка — гора Баб'я, найближче село Оравська Полгора (49° 37′ північної широти, 19° 28′ східної довготи);
  • крайня південна точка — Патінце (47° 44′ північної широти, 18° 17′ східної довготи);
  • крайня західна точка — Загорська Вес (48° 23′ північної широти, 16° 50′ східної довготи);
  • крайня східна точка — Нова Седлиця (49° 05′ північної широти, 22° 34′ східної довготи).

Геологія

Геологічна карта Словаччини

В країні розвідані поклади бурого вугілля, нафти й газу, залізної, марганцевої та поліметалевих руд, сурми, магнезиту (6 % світового видобутку). Розвідані поклади урану, кам'яного вугілля і сланцевого газу, розробка яких не ведеться через високу собівартість видобутку. Серед рудної сировини, що забезпечувала економічний розвиток країни в минулому — золото й срібло, які тепер видобувають у незначних кількостях у районі Ходруша-Хомру.

Див. також: Корисні копалини Словаччини

Рельєф

Територія Словаччини охоплює частину Західних і околиці Східних Карпат та родючих Середньо-Дунайської і Потиської низовин, від яких простягаються у північному напрямі широкі долини Вагу, Грону, Горнаду та інші. Зазначені долини і середгірські котловини густо заселені, натомість гірські масиви — малозаселені, а іноді майже безлюдні. Найбільшими гірськими масивами є Високі і Низькі Татри, найвища точка — гора Герлаховський Штит (2655 м), найнижча точка — уріз річки Бодроґ (94 м) біля села Стреда-над-Бодроґом. До 80 % території Словаччини розташовані вище 750 м над рівнем моря.

     
Рельєф Словаччини Герлаховський Штит Гора Кривань,
неофіційний символ країни

Завдяки поперечним долинам і низьким перевалам через Словаччину проходять важливі шляхи з Польщі до Угорщини. Натомість поздовжні долини і шляхи (зокрема Ваг — Попрад — Горнад) об'єднують захід, центр і схід Словаччини. Перехідне географічне положення і невеликі розміри словацької етнічної території (близько 40 000 км²) спричинили те, що вона не становила окремої держави і входила до складу Угорського королівства або була об'єднана з Чехією (чому сприяло споріднення словаків із чехами).

Клімат

Клімат країни помірно-континентальний. Зима холодна і суха; літо тепле і вологе. Найбільша кількість опадів випадає в горах. Річні суми опадів перевищують 1000 мм у горах, а на рівнинах становлять менше 500 мм на рік. У Братиславі середня температура січня -1 °C, липня +21 °C. У горах зима холодніша, а літо прохолодніше.

Внутрішні води

Уся територія Словаччини лежить у басейні Дунаю, який утворює південно-західний кордон держави, його притоки течуть переважно з півночі на південь: Морава, Ваг, Нітра, Грон. На сході карпатські річки: Лаборець, Ториса, Топля, Горнад і Ондава несуть свої води до Тиси — найбільшої притоки Дунаю. Річки країни є важливими джерелами гідроенергії. Найбільше озеро — Вельке Гінцово плесо.

Ґрунти й рослинність

Ліси в Словаччині займають майже 40 % території країни: на південних схилах гір — широколистяні (бук (Fagus) і дуб (Quercus)), мішані; на північних — хвойні (ялина (Picea) і ялиця (Abies)). Загалом у лісах країни переважають широколисті породи (53 %), з яких груди становлять 31 %, а діброви — 10 %; з хвойних найбільш поширені ялина (29 %) і ялиця (9 %). Вище від лісів у горах поширені альпійські луки.

Тваринний світ

У гірських лісах Словаччини водяться олені, рисі, вовки і ведмеді, а з дрібних тварин — лисиці, вивірки, ласиці.

Охорона природи

Національний парк Словацький рай

Охороною природи в Словаччині відає Міністерство охорони навколишнього середовища. У країні в період з 1949 до 2002 року створені 9 національних парків: Велька Фатра, Мала Фатра, Муранська Планина, Низькі Татри, П'єніни, Полонини, Словацький Карст, Словацький Рай, Татри.

Історія

Давня історія

Залишки поселень людей на території сучасної Словаччини відомі з часів палеоліту. На початку нової ери територію сучасної Словаччини, заселену доти кельтами, опанували германські квади, у другій половині II століття південно-західну частину країни опанували римляни.

Слов'янські держави

Нітранське князівство (позначено блакитним) і сучасні кордони держав

У III—IV століттях нової ери Словаччину заселили слов'яни, які у результаті Великого переселення народів стали провідним етнічним елементом. У VII столітті західна частина Словаччини входила до складу ранньофеодальної держави слов'ян, держави Само. У IX столітті на території західної і центральної Словаччини виникло Нітранське князівство з Прібіною на чолі. З приходом просвітителів Кирила і Мефодія розпочалася християнізація Словаччини.

З 863 року до початку X століття Словаччина була разом із Моравією ядром Великоморавської держави (найбільший розквіт за часів князювання Святоплука I), після її занепаду — об'єктом боротьби чеського, польського та угорського королівств, яке остаточно опанувало Словаччину в другій половині XI століття.

Угорське королівство

У складі Угорського королівства Словаччина не являла собою окремої адміністративно-територіальної одиниці, але була поділена, як усе королівство, на комітати (жупи). Поступово Словаччина зазнавала зугорщування (мадяризації): в її південній частині селилися угорці, вищі прошарки населення мадяризувалися; водночас ослабли зв'язки з Чехією, від якої Словаччина була відокремлена державним кордоном. У XII—XIII століттях у Словаччині виникли потужні німецькі поселення, які були осередками гірництва і торгівлі. Гуситський рух сприяв активізації національно-визвольного руху і антифеодальної боротьби в Словаччині в XV столітті. 1514 року селянство брало участь у повстанні Дожі Дєрдя.

Габсбурзька імперія

Словаки на теренах Австрійської імперії (позначені коричневим)

Після Битви при Могачі 1526 року разом з Угорщиною, увійшла до складу монархії Габсбурґів. Від 1540 року, понад 150 років була тереном воєн із турками.

Антислов'янська політика німецьких католиків під крилом Габсбургів викликала опір словацького народу, розвиток антигабзбурзького й антикатолицького руху, на початку XVII століття Словаччиною ширився реформацький рух. Усе століття постійно відбувалися як селянські повстання (1618, 1631—1632, 1648, 1660, повстання Ференца Ракоці 1703—1711 років), так і виступи міської бідноти, ремісників (1606, 1609, 1626, 1632, 1640).

Національне відродження

У другій половині XIX столітті під впливом розвитку промисловості, капіталістичних відносин і чеського національного відродження, почалося і словацьке національне піднесення. З 1840-х років, завдяки Людовиту Штуру, витворилася словацька літературна мова (доти нею була чеська або «словакізована чеська»). Деякі пільги для словацького руху (зокрема з 1848 року) були скасовані по перебудові Габсбурзької монархії на дуалістичну Австро-Угорщину 1867 року. На Словаччину було поширено політику мадяризації. Зубожілі словацькі селяни масово емігрували за океан, головним чином до США.

Чехословаччина

Плакат присвячений утворенню Словацької Радянської Республіки

У січні 1918 року робітники підприємств Словаччини брали участь у загальному страйку Австро-Угорщини. У США, в Піттсбурзі 30 травня 1918 року словацькі еміграційні діячі уклали договір із чеськими діячами, яких очолював Томаш Масарик, про створення чехо-словацької держави на федеративних засадах.

16 червня 1919 року східну частину Словаччини зайняли війська Угорської Радянської Республіки, в Пряшеві було проголошено Словацьку Радянську Республіку (словац. Slovenská republika rád, угор. Szlovák Tanácsköztársaság), яку очолив чеський журналіст Антонін Яноушек. Держава проіснувала до 7 липня й була розгромлена чеським військом за допомогою інтервенціоністських військ сусідніх країн.

На підставі мирного договору з Угорщиною у Тріаноні 4 липня 1920 року до складу Словаччини увійшла також частина угорської етнічної території. Західну частину історичного Закарпаття підпорядковано адміністративному управлінню Словаччини. У новопосталій Чехо-Словаччині чехи не здійснили договору у справі автономії Словаччини, натомість висунуто концепцію однорідного чехо-словацького народу і мови, що стало джерелом чехо-словацького конфлікту.

Перша Словацька Республіка

Сепаратистський рух словаків репрезентувала передусім Словацька народна партія на чолі з Андрієм Глінкою. Восени 1938 року у Словаччині введено широку автономію, але в результаті Віденського арбітражу 2 листопада 1938 року південна і східна Словаччина (11 927 км², з яких 1537 км² територія Карпатської України), населена переважно угорцями, відійшла до хортиської Угорщини. Столиця Карпатської України переїхала до Хуста.

14 березня 1939 року Словаччина проголосила державну незалежність у союзі з Німеччиною. Авторитарна влада була зосереджена в руках Словацької народної партії на чолі з президентом Йозефом Тисо та прем'єр-міністром Войтехом Тукою. Словаччина брала участь у війні Німеччини з Польщею й СРСР як союзник першої. У серпні 1944 року в центральній Словаччині, при допомозі радянських партизанів, вибухнуло повстання проти уряду Тисо, але його придушило німецьке військо.

Чехословацька Соціалістична Республіка

Навесні 1945 року всю Словаччину зайняло радянське військо, 4 квітня 1945 року радянські війська зайняли Братиславу. 5 квітня в місті Кошицях прийнята Кошицька програма урядування Національного фронту чехів і словаків, яка проголосила принцип рівноправності чеської і словацької націй. Словаччина у межах до 1938 року стала знов складовою частиною Чехословаччини. На теренах Словаччині були збережені органи національного самоврядування, що виникли під час війни — Словацька національна рада і національні комітети на місцях (чехи не мали таких органів).

У лютому 1948 року (словац. Víťazný február) внаслідок затяжної урядової кризи і державного заколоту до влади в Чехословаччині прийшла комуністична партія на чолі з комуністом Клементом Готвальдом.

У 1968 році спроби внутрішнього реформування Комуністичної партії Чехословаччини («Празька весна» Александра Дубчека) були придушені збройною силою Організації Варшавського договору. У жовтні 1968 року був прийнятий новий Конституційний закон про утворення Чехо-Словацької Федерації, який набув чинності 1 січня 1969 року. Словаччина отримала статус «соціалістичної республіки» і становила разом із Чеською Соціалістичною Республікою федеративну Чехо-Словацьку державу.

Незалежність

Продемократичні демонстрації в Празі й Братиславі в листопаді 1989 призвели до створення нових політичних партій, у грудні був створений новий коаліційний уряд, Вацлав Гавел був призначений президентом і був переобраний на багатопартійних виборах 1990 року. У березні 1990 року країна була переформатована на Чеську і Словацьку Федеративну Республіку. 1991 року став наростати чеський і словацький сепаратизм, радянські війська були виведені. У 1992 році президент Гавел пішов у відставку, а представники найбільших партій прийняли рішення про розподіл Чехословаччини на дві окремі держави. 1 січня 1993 року Словацька республіка стала самостійною державою. 29 березня 2004 року Словаччина увійшла до складу НАТО, а 1 травня вступила до ЄС.

Політична система

Словаччина за формою правління є парламентською республікою, глава держави — президент (словац. Prezident Slovenskej Republiky). Державний устрій — унітарна держава. Згідно з Конституцією Словацької республіки влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову.

Конституція

Конституція Словаччини прийнята 1 вересня 1992 Словацькою національною радою Словацької Соціалістичної Республіки (у складі Чеської і Словацької Соціалістичної Республіки). Зміни до конституції вносились у 1998, 1999 і 2001 роках.

Парламент

Законодавча влада в державі належить однопалатному парламенту — Національній раді (словац. Národná rada Slovenskej republiky), що складається з 150 депутатів, яких обирають на загальних прямих виборах на 4-річний термін за пропорційною системою. Деякі важливі питання громадяни держави вирішують шляхом референдуму. Обирати мають право громадяни, що досягли 18-річного віку, а бути обраними ті, що досягли 21 року. Конституцією встановлено принцип несумісності депутатського мандата і посади члена уряду, таким чином на період членства в уряді депутата його мандат нечинний. Національна рада ухвалює закони, приймає державний бюджет, формує склад і структуру Уряду, ініціює всенародні референдуми, схвалює договори про приєднання до міждержавних союзів.

Окрім власне депутатів і комісії Національної ради правом законодавчої ініціативи наділений Уряд Словаччини. Ухвалені закони підписує президент. Якщо непідписаний президентом закон був повернутий до парламенту на повторний розгляд знов ухвалюється, він повинен бути оприлюднений і вважається таким, що набув чинності автоматично.

Політичні партії

На позачергових парламентських виборах 10 березня 2012 року до парламенту Словаччини пройшли наступні політичні партії:

Окрім представлених у чинному парламенті політичних партій на політичне життя держави також мають вплив:

Найбільшою організацією, що охоплює професпілковий рух трудящих є Конфедерація профспілок Словацької Республіки (словац. Konfederácia odborových zväzov Slovenskej republiky).

Виконавча влада

Виконавчу владу представляє Уряд Словаччини (словац. Vlada sloveskej Republiky) та президент. Найвищим органом виконавчої влади є Уряд Словаччини, який формується з коаліції в парламенті. На чолі Уряду стоїть Прем'єр-міністр Словаччини (словац. predseda vlády), який часто обирається з очільників найбільшої парламентської партії, або коаліції. Уряд складається з 13 міністрів, з яких один є водночас першим віце-прем'єр-міністром (словац. 1. podpredseda vlády) та кілька віце-прем'єр-міністрів (словац. podpredseda vlády), їх число залежить від потреб конкретного уряду. Новоутворений уряд у визначений строк представляє парламенту свою програму з метою отримати довіру (процедура інвеститури). Якщо протягом 6 місяців після сформування уряду його програму не буде схвалено, президент уповноважений розпустити Національну раду. Уряд несе колективну та індивідуальну політичну відповідальність перед парламентом.

Глава держави, президент обирається шляхом загальних прямих виборів на термін 5 років. Кандидат повинен досягти 35-річного віку й бути громадянином держави. Одна особа не може обіймати посаду президента більше двох строків підряд. Достроково припинити повноваження президента може Національна рада, або шляхом оголошення всенародного референдуму, або на підставі звинувачення у державній зраді, порушенні чинної конституції (за рішенням Конституційного суду). Президент призначає і звільняє прем'єр-міністра, інших членів уряду, веде переговори, укладає міжнародні договори, оголошує референдуми, за певних умов розпускає парламент тощо. 2014 року президентом був обраний безпартійний Андрей Кіска, що змінив Івана Гашпаровича, обраного вдруге 2009 року. 2019 року першою жінкою-президентом в історії Словаччини обрали Зузану Чапутову.

Судова влада

Судову владу здійснюють органи судової системи держави, представлені судами загальної юрисдикції та іншими судами. Найвищим судом загальної юрисдикції є Верховний суд (словац. Najvyšší súd Slovenskej republiky). Судами загальної юрисдикції на нижчих рівнях крайові (словац. Krajský súd) та окружні суди (словац. Okresný súd), які організовані на основі адміністративно-територіального поділу та принципу ефективності (не у всіх окружних центрах є окружні суди). Суддів безстроково призначає президент за поданням спецоргану — Суддівської ради.

Конституційний суд (словац. Ústavný súd Slovenskej republiky) — вищий орган, що розглядає загальнодержавні справи стосовно відповідності тих, чи інших дій і форм взаємодії гілок влади. Конституційний суд складається з 13 суддів, яких призначає президент з-поміж кандидатур, запропонованих Національною радою на строк 12 років.

До системи судів загальної юрисдикції не входить Конституційний суд та Спеціалізований кримінальний суд. Військові суди були скасовані 2009 року, а їхня компетенція перейшла до судів загальної юрисдикції.

Зовнішня політика

Членство у міжнародних організаціях: СОТ, МБРР, ОБСЄ, МВФ, ООН (1993), НАТО (2004), МФЧХ, Рада Європи (1993), Євросоюз (2004).

Українсько-словацькі відносини

Уряд Словаччини офіційно визнав незалежність України 1 січня 1993 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 30 січня 1993 року. У Словаччині в Братиславі діє українське посольство і консульство, ще одне консульство діяло Пряшеві до 2014-го. В Києві діє посольство і консульство Словаччини. В Ужгороді діє Генеральне консульство Словацької Республіки, відкрите у 2009 році.

Державна символіка

Текст пісні «Над Татрою блискає»

Державний прапор — прямокутний триколор у пропорції 2:3, що складається з трьох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг у панслов'янських кольорах: білої, синьої і червоної (зверху донизу). У передній частині прапора герб Словаччини. Прапор затверджено 3 вересня 1992 року.

Державний герб — червоний ранньоготичний щит із зображенням на ньому подвійного срібного християнського хреста, піднятого на підвищену середню вершину трьох гір (Матра, Татра і Фатра). Герб затверджено 3 вересня 1992 року. З XV століття герб використовувався як знак Верхньої Угорщини, а хрест використовувався ще за часів Нітранського князівства й має візантійське походження.

Державним гімном Словаччини слугує пісня «Над Татрою блискає» (словац. Nad Tatrou sa blýska). Текст пісні був написаний Янком Матушкою 1844 року під час протестної ходи студентів Євангелічного лютеранського ліцею з Братислави до Левочі, на підтримку заарештованого Людовита Штура. Слова пісні були покладені на мотив народної пісні «Копала колодязь, дивилась у нього» (словац. Kopala studienku). За часів Першої Словацької республіки у 1939—1945 роках державним гімном була пісня «Гей, Словаки!» (словац. Hej, Slováci!) 1834 року Самуела Томашика.

Адміністративно-територіальній поділ

Краї Словаччини
Округи Словаччини (словац.)

В адміністративно-територіальному відношенні територія держави з 1996 року поділяється на: 8 країв (словац. kraj), які, в свою чергу, поділяються на 79 округів (словац. okres).

  1. Братиславський край (словац. Bratislavský kraj), адміністративний центр — місто Братислава (словац. Bratislava)
  2. Трнавський край (словац. Trnavský kraj), адм. центр — Трнава (словац. Trnava)
  3. Тренчинський край (словац. Trenčiansky kraj), адм. центр — Тренчин (словац. Trenčín)
  4. Нітранський край (словац. Nitriansky kraj), адм. центр — Нітра (словац. Nitra)
  5. Жилінський край (словац. Žilinský kraj), адм. центр — Жиліна (словац. Žilina)
  6. Банскобистрицький край (словац. Banskobystrický kraj), адм. центр — Банська Бистриця (словац. Banská Bystrica)
  7. Пряшівський край (словац. Prešovský kraj), адм. центр — Пряшів (словац. Prešov)
  8. Кошицький край (словац. Košický kraj), адм. центр — Кошиці (словац. Košice)

З 2002 року краї Словаччини отримали певну самостійність і самоврядність (питання освіти, охорони здоров'я та інфраструктури). Територія краю — адміністративної одиниці є водночас територіальною самоврядною одиницею — самоврядним краєм (словац. Samosprávne kraje, Vyššie územné (samosprávne) celky, VU(S)C) і поділяється на населені пункти(словац. obce) — села та міста. Населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць обирає строком на 4 роки представників до місцевих органів самоврядування — муніципалітетів; голову виконавчої влади — мера.

У період з 1960 по 1990 рік Словаччина територіально поділялась на три великих регіони:

Збройні сили

Збройні сили Словацької республіки (словац. Ozbrojene Sily Slovenskej Republiky) складаються з сухопутних військ (словац. Pozemne Sily) і військово-повітряних сил (словац. Vzdusne Sily). Чисельність збройних сил у 2000 році складала 38,6 тис., а в 2010 році — 16,5 тис. військовослужбовців: 7,3 тис. в сухопутних військах і 4,2 тис. в повітряних силах.

Сухопутні війська включають у себе штаб, 2 механізовані бригади, окремий розвідувальний полк, 1 артилерійський дивізіон, 1 інженерний батальйон і один батальйон хімічного захисту. На озброєнні: 245 танків Т-72М, 383 БМП, 132 бронетранспортерів, 5340 гармат польової артилерії (самохідні гаубиці «Дана» і «Гвоздика», гаубиці Д-30 і М-200), 84 РСЗВ, 120-мм міномети, 425 ПУ ПТКР, 48 ЗРК.

Повітряні сили складаються з 22 винищувачів МіГ-29, 3 Су-22М4, 15 Aero L-39 Albatros, 16 бойових вертольотів Мі-24, 14 вертольотів Мі-8 і Мі-17, 6 Мі-2.


           
Словацька військова академія TATRAPAN‎ Комплекс С-300 5-й полк спецназу
в Афганістані 		Модернізований МіГ-29 Рота почесної варти


Словаччина член НАТО з 2004 року. Словацька армія від 2006 року формується на професійній основі, загальний призов у мирний час відмінено. В армії можуть проходити службу особи у віці 18—30 років, починаючи з 2012 року жінкам теж дозволено проходити службу в лавах словацької армії. За оцінкою 2010 року Словаччина має мобілізаційний резерв населення у віці від 16 до 49 років: 1,40 млн чоловіків і 1,37 млн жінок.

Загальні витрати на армію в 2000 році склали 348 млн, а в 2010 вже 1,09 млрд доларів США. У 2000-х роках зі вступом до НАТО Словаччина проводила послідовну політику зменшення витрат на оборону країни з 1,1 % від ВВП у 2011 році до 1 % від ВВП у 2013, але з початком агресивної зовнішньої політики Російської Федерації 2014 року переглянула свою політику й призупинила скорочення — 1,03 % від ВВП у 2015 році. За цим показником країна знаходиться на 89 місці серед усіх країн світу що мають військові формування.

Словаччина посилала своїх воїнів у складі миротворчого контингенту ООН до Анголи, Сирії (Голанські висоти), Кіпру. Окрім того Словаччина, починаючи з 1999 року і до моменту вступу, тісно співпрацювала з НАТО: участь у контингенті KFOR у Косово, EUFOR Althea у Боснії і Герцеговині, ISAF у Афганістані й міжнародної коаліції в Іраку. З 2007 року в місті Тренчин діє Центр передового досвіду НАТО з знешкодження боєприпасів, що не спрацювали (англ. Explosive Ordnance Disposal Centre of Excellence).

Економіка

Словаччина — розвинена індустріальна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 99,2 млрд доларів США (57 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 18,2 тис. доларів (45 місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 30 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством — 4 %; сфера обслуговування — 66 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 29,4 % — промисловість і будівництво; 5,8 % — аграрне, лісове і рибне господарства; 56 % — сфера обслуговування (станом на 2004 рік).

Надходження до державного бюджету Словаччини за 2006 рік склали 24,6 млрд доларів США, а витрати — 26,1 млрд; дефіцит становив 5,8 %.

Переваги словацької економіки: зростання виробництва, особливо в західній частині. Ріст іноземних інвестицій, успіх програми приватизації. Експорт у країни ЄС приносить прибуток. Членство в ЄС повинне сприяти подальшій стабілізації. Перспективи для туризму, особливо для гірськолижних курортів у Татрах. Згідно з дослідженням німецької Торговельної палати, проведеному в березні 2004 року, близько половини німецьких інвесторів розглядають Словаччину як найкраще місце для інвестицій.

Слабкі сторони: високий зовнішній борг. Через залежність від зовнішньої торгівлі Словаччина чутлива до світової рецесії. Схід країни бідний. Ріст безробіття (в 2004 р. 19 %). Катастрофа т. зв. плану ощадних пірамід у 2002 р.

Словаччина подолала більшу частину складного переходу від централізованої планової до сучасної ринкової економіки. Уряд країни добився в 2001 році істотного прогресу в макроекономічній стабілізації й структурних реформах. В основному завершена приватизація, банківський сектор майже повністю перебуває в руках іноземців і іноземні інвестиції ростуть. Словацька економіка перевершила очікування ранніх 2000-х, за винятком спаду в експорті.

Фінанси

Валюта

Національною валютою країни слугує євро. До 1 січня 2009 року валютою слугувала словацька крона. У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 29,6 крони.

Промисловість

Братиславський нафтопереробний завод

Головні галузі промисловості: хімічна, чорна і кольорова металургія, машинобудування (автомобілебудування), деревообробна, нафтопереробна, гірнича, будівельних матеріалів, харчова і текстильна.

Історично склалося, що за часів становлення капіталістичної економіки Словаччина належала до більш відсталої частини Австро-Угорщини, Угорського королівства, тому бурхливе зростання промислових підприємств наприкінці XIX сторіччя за участі німецького капіталу, як це відбувалось у Богемії та Моравії, обійшло країну стороною. Економічне зростання краю почалося лише за часів незалежності Чехословаччини, але в другій половині XX століття Словаччина давала лише 30 % загальнонаціонального доходу федерації. За соціалістичних часів машинобудування було представлене виробництвом радіоприймачів, телевізорів, холодильників, мотоциклів, суден, підшипників, товарних вагонів, верстатів, електротехнічного устаткування. В країні вироблялись передусім продукти важкої промисловості та зброя (заводи TATRA в Мартіні) для країн РЕВ та союзників Радянського Союзу.

Після поділу Чехословаччини цей ринок зник, на початку 1990-х років багато збройних заводів було закрито, і виникло значне безробіття. Низькі витрати на робочу силу і податкова реформа правих політичних партій на початку XXI століття стали притягувати закордонних інвесторів, передусім у галузі автомобільної промисловості, яка має в словацькій економіці сильну позицію. За часів Чехословаччини лише Братиславський автозавод випускав запчастини для легкових автомобілів Шкода. На початку 2000-х років побудовані заводи компаній Фольксваген у Братиславі (на території корпусів Братиславського автозаводу), Пежо в Трнаві і КІА Моторс у Жиліні. 2000 року в Словаччині було вироблено 182 тис. автомобілів, 2005 року — 218 тис., а 2011 року — 640 тис., основна частина яких була експортована в інші країни Європи (частка автомобілів в експорті країни перевищила 25 %). Словаччина стала світовим лідером з виробництва автомобілів на душу населення (приблизно 1 автомобіль на рік на 8 громадян країни).

Другу найважливішу галузь представляє електротехнічна промисловість. Недалеко Нітри має фабрику корпорація Sony, біля Галанти Samsung Electronics.

Металургійну промисловість представляють Східно-Словацький металургійний комбінат у Кошицях, алюмінієвий завод на довізних бокситах у Жарі, мідноплавильний завод у Кромпахах.

На нафті й газі працює хімічна і нафтохімічна промисловість (нафтопродукти, мінеральні добрива, пластмаси, синтетичні волокна) — нафтопереробний завод у Братиславі. У країні розвинена лісова і деревообробна промисловість, виготовлення будівельних матеріалів.

Основні промислові центри країни: Братислава й Кошиці.

Гірнича промисловість

Серед рудної сировини, що забезпечувала економічний розвиток країни в минулому — золото й срібло, які тепер видобуваються в незначних кількостях у районі Ходруша-Хомру.

За часів соціалізму гірнича промисловість розвивалась (за винятком виплавки алюмінію на довізних бокситах) на базі місцевих мінерально-сировинних ресурсів, видобувались: буре вугілля, лігніт, залізна руда.

У Словаччині видобувають нафту (покриває 1 % внутрішніх потреб), природний газ (3 %) і буре вугілля (80 %), які йдуть на потреби економіки. Видобуток нафти в 2004 році в країні становив 570 тис. тон, а природного газу — 135 млн м³.

Див. також: Історія освоєння мінеральних ресурсів Словаччини

Енергетика

Більшу частину електроенергії виробляють на ГЕС, має дві атомні електростанції — АЕС Богуниці і АЕС Моховце. Енергетичнна система Словаччини з'єднана з Бурштинським енергоостровом України.

За 2004 рік було вироблено 31,3 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 11,3 млрд кВт·год); загальний обсяг спожитої — 28,6 млрд кВт·год (імпортовано 8,6 млрд кВт·год).

У 2004 році споживання нафти склало 74 тис. барелів на добу (з яких 59 тис. імпорт), природного газу — 6 млрд м³ на рік. Імпорт природного газу в 2004 році становив 6,5 млрд м³.

Агровиробництво

Порівняно розвинене багатогалузеве сільське господарство ґрунтується на сучасній матеріально-технічній базі й інфраструктурі. У сільськогосподарському обробітку знаходиться 19,35 тис. км ², тобто 39,5 % площі держави.

Ще на початку XX століття у сільському господарстві працювало 60 % населення. Сьогодні в ньому та в суміжних галузях (мисливство, лісництво та інші) працює приблизно 4,9 % економічно активного населення (приблизно 100 500 працівників).

Найкращі умови для рослинництва в низовинах. Головні сільськогосподарські культури: картопля, пшениця, кукурудза, ячмінь, цукрові буряки, фрукти, овочі (помідори, біла капуста, цибуля, перець, морква), тютюн, виноград. Розвинуте садівництво і виноградарство, на території країни існує 6 виноградних районів, передусім на півдні західної Словаччини.

В агропромисловому секторі переважає товарне м'ясо-молочне та м'ясне тваринництво (свині, вівці, велика рогата худоба). Підвищені місця використовують як пасовища для рогатої худоби та овець. Більша частина тваринництва зосереджена в низовинах, де знаходяться достатні ресурси кормових культур.

Транспорт

Термінал Братиславського аеропорту

Після другої світової війни територія країни в рамках РЕВ перетворилася на важливий транспортний коридор між країнами Центральної і Східної Європи, в якому зі сходу на захід пролягли нафто- і газопроводи, лінії електропередач і електрифікована залізниця.

Важливе транспортне значення має судноплавство Дунаєм, найбільші річкові порти: Братислава і Комарно.

Туризм

Словаччина для туристів приваблива через свою гарну природу, передусім гори, печери, але і культурні та історичні пам'ятки, як середньовічні замки та міста, народну архітектуру, курорти та гірськолижні бази. Згідно з деякими даними, країна має найбільшу концентрацію замків на одну особу. У 1996 році Словаччина відвідало 814 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 673 млн доларів США, а 2006 року вже більше 1,6 млн туристів. Більшість туристів прибуває з Чехії (26 %), Польщі (15 %) і Німеччини (11 %). Багато громадян Словаччини подорожують закордоном, 2012 року їх було 3 млн осіб. У 2011 році словаки найчастіше відпочивали у Хорватії (127 500), Туреччині (82 465), Греції (73 715), Болгарії (63 592), Італії (53 121), Єгипті (46 942).

До найулюбленіших місць для туристів належить столиця та Високі Татри з містом Попрад. Також мандрівники відвідують і інші гірські регіони: Низькі Татри з базами Ясна, Хопок, Доновали, Національний парк «Словацький рай», підгірські регіони Ліптов із термальними аквапарками у Бешеньовій та водоймищем «Липтовська Мара» і Спиш із знаменитим Спиським замком та Левочею, історичний центр якої занесений до списку ЮНЕСКО. До середньовічних міст із старим історичним центром належать ще Бардіїв, Кежмарок, Банська Штявниця, Банська Бистриця, Кремниця, Трнава. Крім Братиславського замку, відомий теж Зволенський замок, Красна Гворка, Чахтицький замок, Тренчинський замок. З курортів закордонні туристи відвідують передусім П'єштяни, Тренчянські Тєплице, Раєцьке Тєпплице, Бардейовське Купеле.

Більшість туристів за кількістю реєстрованих ночівель у країні становлять самі громадяни Словаччини (59,1 %), решта туристів є з Чехії (приблизно 13,4 %), Польщі (4,8 %) та Німеччини (3,7 %), Австрії (1,7 %), Угорщини (1,7 %) та України (1 %). Країну в галузі туризму представляє Словацьке агентство туризму (словац. Slovenská agentúra pre cestovný ruch), яке займається пропагуванням Словаччини за кордоном.

Зовнішня торгівля

Структура експорту держави в 2011 році

Основні торговельні партнери Словаччини: Німеччина, Чехія, Австрія, Російська Федерація, Італія.

Держава експортує: метали, прокат, автомобілі, запчастини, електротехніку, текстиль. Основні покупці: Німеччина (29 %); Чехія (20 %); Австрія (7 %). У 1997 році вартість експорту склала 8,6 млрд доларів США.

Держава імпортує: промислові вироби, мінеральну сировину, паливо. Основні імпортери: Німеччина (26 %); Чехія (19 %); Російська Федерація (10 %), Італія (7 %). У 1997 році вартість імпорту склала 9 млрд доларів США.

Населення

Населення держави у 2006 році становило 5,4 млн осіб (108-ме місце у світі). У 1900 році населення країни становило 2,8 млн осіб, у 1940 році — 2,5 млн осіб, у 1950 році — 3,5 млн осіб, у 1980 році — 5 млн осіб. Густота населення: 110,3 осіб/км² (63-тє місце у світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 10,7 ‰; смертність 9,5 ‰; природний приріст 1,2 ‰.

Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):

  • діти віком до 14 років — 16,7 % (465 тис. чоловіків, 445 тис. жінок);
  • дорослі (15—64 років) — 71,3 % (1,9 млн чоловіків, 1,9 млн жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 12 % (245 тис. чоловіків, 408 тис. жінок).

Більшість населення зосереджено в південній рівнинній частині, а також по гірських долинах, утворених численними притоками Дунаю й Тиси.

Урбанізація

Рівень урбанізованості в країні досить високий, в 2000 році склав 59 %. Головні міста держави: Братислава (450 тис. осіб), Кошиці (250 тис. осіб), Пряшів (100 тис. осіб).

Етнічний склад

Етнічна карта Словаччини за даними перепису 2011 року

Головні етноси, що складають словацьку націю згідно з переписом населення 21 травня 2011 року:

У районі Пряшева на сході країни проживає (близько 60 тис. чоловік) етнічна група українців — русини.

Словацько-українські зв'язки

Словацько-українські зв'язки мають давні традиції. Україна та Словаччина мають спільний кордон протяжністю близько 100 км на території Пряшівщини, центр якої Пряшів став осередком української культури в Словаччині. За деякими джерелами, словаки — найближчі «генетичні родичі» українців: обидва народи мали подібну соціальну структуру, побут, мову і народну творчість, врешті, їх єднала до 1918 року спільна недоля угорського поневолення. Попри це, їхні взаємини були скорше принагідні й обмежені Закарпаттям та, в малій мірі, Галичиною.

Через Словаччину здавна проходили важливі торговельні шляхи, які зв'язували Україну із Західною та Південною Європою. Уже з часів середньовіччя в Україну їздили словацькі мандрівні купці та ремісники. Значна частина провідного духовенства Закарпаття, з якого пізніше виходили єпископи чи професори богословських шкіл, вчилася у XVIII ст. у Трнавській богословській семінарії. У Трнаві були надруковані і перші книги для закарпатських українців: «Катехизис» (1698), «Буквар» (1699) та «Краткоє припадков моральних собраніє» (1727).

Цікавий опис своєї подорожі в Україну зробив словак, протестантський духовний Даніел Крман, який у 1708—1709 роках на доручення семигородського князя відвідав тут шведського короля Карла XII та зустрівся з І. Мазепою. Під час своїх подорожей у Словаччині побував Г. Сковорода.

Першими словацькими вченими, що почали глибше цікавитися Україною, були Ян Коллар (1793—1852) і Павел Шафарик (1795—1861); вони підтримували безпосередні зв'язки з українськими діячами і мали позитивний вплив на розвиток національного відродження в Україні. Шафарик одним із перших у Європі виступив на захист самобутності українського народу, його мови і культури. У 40-х рр. XIX ст. українську поезію почав інтенсивно вивчати Л. Штур. Найвизначнішим представником українсько-словацьких взаємин XIX ст. був Богуш Носак-Незабудов (1818—1877); йому належить і перший переклад словацькою з української мови, опублікований у пресі («Дума про втечу трьох братів з Озова», 1848). Чималу увагу закарпатським українцям приділяли також Й. Гурбан, А. Радлінський, П. Келлнер та ін. На Слов'янському Конгресі у Празі словаки підтримали галицьких і закарпатських українців. У 1850 р. у Пряшеві виникла перша «руська» літературна спілка, членами якої були і 4 словаки. Із закарпатських українців найбільший внесок у словацьку культуру зробив А. Добрянський, один з засновників і перших членів словацького культурно-освітнього товариства «Матиці словацької» (1863). 1876 у журналі «Друг» І. Франко вмістив свій переклад вірша словацького письменника Сама Халупки; у кін. XIX ст. в галицькій пресі з'явилося кілька віршів словацьких класиків у перекладі П. Грабовського.

У кінці XIX ст. інтерес словаків до українців зменшився, бо тогочасна словацька інтелігенція стояла на русофільських позиціях. З початку XX ст. чех Ф. Вотруба переклав словацькою мовою уривки з творів І. Франка (1914 видав їх окремою книжкою), В. Стефаника, Б. Лепкого, Лесі Українки, Б. Грищенка та опублікував кілька статей про українську мову й літературу. Творчість Т. Шевченка стала відомою на Словаччині у 1911—1914 завдяки перекладам Юрая Славіка (псевд. Нересницький), Івана Лаха та Светозара Ваянського. У Галичині тоді появилося кілька статей про громадські справи Словаччини В. Гнатюка, І. Франка та С. Томашівського. Одночасно на Пряшівщині погіршилися українсько-словацькі взаємини, бо динаміка словацького національного відродження виявила чималу експансію щодо слабших українців. Унаслідок її деякі українці, перебуваючи під угорським тиском, воліли словакізацію, ніж втрату слов'янського характеру; це й спричинило словакізацію низки русинських сіл.

У 1916 націоналісти обох країн взяли участь у конференції Союзу народів у Лозанні. Під час Першої Світової війни Російською імперією з військовополонених був сформований Чехословацький корпус, який бився проти Центральних держав на території України, зокрема під Зборовим та Бахмачем.

Словацький тиск на українців у Словаччині збільшився з 1919 р., коли до Словаччини включено частину історичного Закарпаття, на захід від р. Уж. Словакізація русинів була в програмі Словацької народної партії, лідери якої відмовилися від співпраці з політиками Закарпаття (але співпрацювали з угрофілом А. Бродієм), які тому встановили зв'язки з чеськими політичними партіями, що ставилися позитивно або нейтрально до українського питання. Культурні словацько-українські взаємини тоді були мінімальні. Деякі зв'язки існували між Словаччиною і Закарпатською Україною (у Братиславі діяв «Клуб друзів Закарпаття», що видавав журнал «Podkarpatská Revue», вийшло кілька книг про Закарпаття, переклади творів закарпатських письменників), зате інші українські землі та їх культура залишалися невідомими для словаків. У той час і Україна не виявляла зацікавлення Словаччиною.

За Словацької Республіки (1939— 944), словацький уряд не толерував виявів українського національного руху, а президент Тисо заявив у 1942 році, що українсько-русинського питання вже немає. На політику словакізації частина русинського населення реагувала симпатією до СРСР і підтримкою партизанського руху, у якому брали участь чимало українців. Під час радянсько-німецької війни в Україні були регулярні частини словацької армії (дві дивізії), які, однак, у безпосередніх боях участі не брали. Багато словаків було разом з закарпатськими українцями у Чехо-словацькому армійському корпусі генерала Л. Свободи, який у 1944 році у складі радянської армії брав участь у боях в Україні. У 1944—1945 рр. на західній Словаччині була розташована українська дивізія «Галичина»; територією Словаччини у 1945—1947 рр. проходили частини УПА. Осередком української політичної еміграції під час другої світової війни була Братислава, де в 1939 р. тимчасово перебувала евакуйована з Закарпаття Українська торговельна академія.

На еміграції у другій половині ХХ століття українські та словацькі політичні організації входили до Антибільшовицького блоку народів.

Доля українців у Словаччині значно покращилась по 1945, серед іншого й тому, що в компартії Чєхо-Словаччини і Словаччини чималу роль відігравали українські комуністи. Правда, українська меншість у Словаччині не здобула територіальної автономії, але здобула деяку культурну автономію. Зокрема, радикальний поворот почався у галузі культурних взаємин — популяризації української культури у Словаччині та словацької в Україні. З 1947 р. до 1969 р. на Словаччині видано понад 100 книг з української літератури у перекладах Ю. Кокавця, М. Крна, П. та М. Лічко, І. Руснака, Р. Скукалка та низки інших перекладачів. При Словацькій Академії Наук та Братиславському Університеті працює низка фахівців з української культури (М. Мольнар, М. Неврлий, П. Гапак, Ф. Ґондор, Д. Гараксим, Й. Грозієнчік та ін.), які видали десятки монографій (про творчість Т. Шевченка, І. Франка, з української історії тощо). Другим центром словацької україністики є Пряшів — філософський (кафедра української мови і літератури та дослідницький кабінет україністики) і педагогічний (кафедра української мови і літератури) факультети Університету Павла Йозефа Шафарика, зараз Пряшівського університету. Досить добре відома на Словаччині й українська драматургія. На професійних сценах Словаччини були поставлені п'єси і опери І. Котляревського, С. Гулака-Артемовського, Т. Шевченка, І. Франка, Г. Цеглинського, М. Старицького, Ю. Мейтуса, О. Корнійчука, Л. Дмитерка, В. Собка. Ряд із них транслювалися по радіо і телебаченню. Велику роль у справі популяризації української культури у Словаччині відіграли гастролі хору ім. Верьовки, ансамблю Вірського, Київ. Капели Бандуристів, Закарпатського Народного Хору, Київського Театру ім. Франка, а також щорічні турне по Словаччині Піддуклянського українського народного Ансамблю та Український народний театр (Пряшів) Українського народного театру з Пряшева. У Словаччині влаштовано кілька виставок українських книжок й образотворчого мистецтва. Взаємному пізнанню сприяють «Дні української культури на Словаччині» і «Дні словацької культури в Україні», а також Свято пісні і танцю українського населення Чехословаччини. Зміцненню словацько-українських літературних зв'язків сприяє Філія українських письменників Спілки словацьких письменників, Словацьке педагогічне видавництво, Відділ української літератури у Пряшеві (видав понад 250 українських публікацій).

Внаслідок ототожнювання словацької культури з чеською значно відстає справа популяризації словацької культури в Україні. Із 152 книг чеських і словацьких авторів, виданих в Україні до 1968 року, було лише 8 словацьких (перший переклад 1951). Щоб заповнити прогалину, відділ української літератури Словацького педагогічного видавництва у Пряшеві у 1959 — 62 видав 15 перекладів з словацького красного письменства, а Культурна Спілка Українських Трудящих — 6 словацьких п'єс у перекладі на українську мову; журнал «Дукля» (головний редактор Іван Яцканин) систематично вміщує переклади з сучасної словацької літератури. Однак жодне з цих видань не доходило в Україну, тому далі видання перекладів було припинене. 1964 у Києві видано антологію «Словацька поезія» зі зразками поетичних творів 51 словацького автора у перекладах М. Рильського, Г. Кучера, Б. Тена, А. Малишка, В. Житника, В. Лучука, І. Драча, Д. Павличка, І. Світличного, В. Симоненка та ін.

Попри поглиблення словацько-українських культурних взаємин, словаки ведуть систематичну словакізацію українців Пряшівщини — політичну, культурну чи релігійну (1968 призначено адміністратором Пряшівської єпархії словака). Неприязнь до українців виявилася головним чином за Дубчека (1968 — 69), коли серед словаків лунав заклик, щоб усіх українців Пряшівщини вивезти до УРСР.

Українсько-словацька боротьба триває і в діаспорі, передусім у США; спроба словакізації вихідців із Пряшівщини під гаслом, що на Пряшівщині більше українців нема і всі греко-католики є словаками. Для небагатьох закарпатських греко-католицьких громад у Канаді Ватикан призначив єпископом-адміністратором словака.

Поза межами Пряшівщина невеликі українські громади існують у кількох містах Словаччини, передусім у Кошицях (до цього важливого промислового центру іммігрують селяни з Пряшівщини) та Братиславі.

У 2014—2015 роках основним питанням українсько-словацьких відносин стала організація реверсних постачань газу.

Мови

Лінгвістична карта Словаччини за даними перепису 2011 року

Державна мова: словацька, входить до групи західнослов'янських мов (споріднена з польською та чеською).

Склад населення за рідною мовою згідно з переписом населення 21 травня 2011 року:

Релігії

Релігії у Словаччині за переписом 2011 року







    Інші релігії (0.5%)
   Атеїзм (13.4%)
   Не визначились (10.6%)

Словаччина є досить релігійною країною, особливо в порівнянні з більш атеїстичною сусідньою Чехією. Конституція держави гарантує свободу віросповідання. Склад населення за приналежністю до релігії згідно з переписом населення 21 травня 2011 року:

Охорона здоров'я

Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 74,7 року: для чоловіків — 70,7 року, для жінок — 78,9 року. Смертність немовлят до 1 року становила 7,3 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місце на 200 жителів; лікарями — 1 лікар на 290 жителів (станом на 1996 рік).

У 1993 році 100 % населення було забезпечено питною водою.

Освіта

Рівень письменності в 2003 році становив 99,6 %: 99,7 % серед чоловіків, 99,6 % серед жінок. В країні запроваджено обов'язкову 9-річну шкільну освіту. Дошкільне виховання, початкову та середню освіту в Словаччині представляє система дошкільних закладів освіти (словац. predškolské zariadenia), початкових шкіл (відвідують учні віком від 6—7 до 14—15 років) та середніх шкіл (відвідують студенти віком від 14—15 до 18—20 років), які можуть бути державні, приватні або церковні. За часів соціалістичної влади Чехословаччини уся система освіти була охоплена державою. У 1978—1979 навчальному році по основних обов'язкових школах налічувалося близько 670,5 тис. учнів, у повних середніх загальноосвітніх школах (гімназіях) — 53,3 тис. учнів, у 1—3-річних професійних навчальних закладах — близько 337,6 тис. учнів, у 4-річних середніх професійних школах — близько 115,9 тис. учнів, у вищих навчальних закладах — 72 тис. студентів.


       
Початкова школа Кошицька гімназія Університет Коменського Католицький університет
Ружомбероку 		Словацька національна бібліотека


Вищі навчальні заклади можна поділити на 3 види: публічні (словац. Verejné vysoké školy), державні (словац. Štátne vysoké školy) та приватні (словац. Súkromné vysoké školy); або на 3 типи: університети (словац. univerzitné vysoké školy), неуніверситетські вищі школи (словац. neuniverzitné vysoké školy) та фахові вищі школи (словац. odborné vysoké školy), які мають право надавати лише перший бакалаврський ступінь вищої освіти. Найкращими університетами держави є Словацький технічний університет у Братиславі, Університет Коменського в Братиславі, Технічний університет у Кошицях, Університет Павла Йозефа Шафарика, Пряшівський університет. До інших авторитетних вищих навчальних закладів відносяться: Вища економічна школа в Братиславі, Братиславська консерваторія, Вища ветеринарна і технічна школа в Кошицях, Вища транспортна школа в Жиліні.

Найбільші й найстаріші бібліотеки Словаччини: Словацька національна бібліотека (сваті Slovenská národná knižnica (SNK)) — бібліотека Матиці словацької, заснована 1941 року, нараховує 4,7 млн одиниць зберігання; Бібліотека Університету Коменського (заснована 1919 року); Державна наукова бібліотека в Кошицях (заснована 1657 року).

Інтернет

У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Словаччині користувались 700 тис. осіб.

Культура

Головні музеї країни: Словацький національний музей (Братислава), Словацький національний музей (Мартін), Словацька національна галерея (Братислава), Східно-Словацька галерея, Східнословацький музей (Кошиці), Середньословацький музей (Банська Бистриця), Музей Словацького національного повстання (Банська Бистриця).

Див. також: Бароко у Словаччині

Архітектура

З античних часів на території сучасної Словаччини збереглися залишки давньоримських будівель. До перших архітектурних пам'яток власне словацького національного надбання можна віднести культові споруди і замки в романському стилі:

Середньовіччя залишило по собі велику кількість феодальних замків, частина з яких дійшла до нас лише у вигляді руїн, інша була перебудована на палаци в більш пізній час. У XIV—XV століттях у місцевій архітектурі, як власне і по всій Західній Європі, панувала готика:

  • кафедральний собор святої Єлизавети (словац. Dóm sv. Alžbety) у Кошицях, 1382—1499 роки — найбільший собор Словаччини;
  • собор у Братиславі, початок будівництва XIV століття.


           
Традиційне
житло словаків 		Базиліка
святого Емерама 		Оравський замок Собор
святої Єлизавети 		Палац примаса
в Братиславі,
1781 рік 		Нова й стара
архітектура Кошиць


Для народного зодчества характерні зрубні або кам'яні будинки, дерев'яні церкви, що мають багато спільного в багатьох рисах з угорською, чеською і українською архітектурою. Починаючи з XVI століття Словаччиною шириться архітектурний стиль Відродження:

  • ратуша в Банській Бистриці, 1510 рік;
  • житлові будинки у Пряшеві, Левочі, Бардейові.

Для словацької архітектури XVII—XVIII століть характерним був стиль бароко:

  • церква Трійці в Братиславі, 1717—1735 роки;
  • палац примаса в Братиславі архітектора М. Гефеле, що містить риси раннього класицизму, 1778—1781 роки;
  • ратуша міста Кошиці, 1756 рік.

Наприкінці XVIII — на початку XIX століття в архітектурі тогочасних поміщицьких маєтків у містах і селах яскраво простежується класицизм. Наприкінці XIX — на початку XX століття почав переважати модерн.

Серед споруд зведених у сучасному стилі XX століття особливо вирізняються:

  • корпус Вищого технічного училища, 1964 рік;
  • міст через Дунай, 1972 рік;
  • готель «Київ» в Братиславі, 1974 рік.

Образотворче мистецтво

Найдавнішими об'єктами образотворчого мистецтва на теренах Словаччини є: жіночі фігурки первісної палеолітичної людини (Мораванська Венера), кераміка неоліту, ювелірні прикраси фракійців, скіфів, кельтів, давніх слов'ян. IV століттям датують поховання з золотими, срібними і бронзовими виробами.

Культурні слов'янські особливості словаків знайшли своє втілення у побутових витворах народних майстрів: різьбленні по дереву, розписах селянських будинків, вишивці, кераміці. Словацькі народні елементи досить подібні до аналогічних українських.

Перлинами живопису пізнього середньовіччя XIV—XV століть є фрески церкви Святого Мартіна в Спишській Капітулі (об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО). XVI століття знаменується переходом до епохи Відродження. Ширяться різьблені дерев'яні вівтарі. Великий вівтар Павла з Левочі (словац. Majster Pavol z Levoče) 1508—1515 років у соборі Святого Якуба в Левочі є найвищим (18 м) готичним дерев'яним вівтарем у світі. Відомий живопис майстра з Околичної (словац. Majster z Okoličné), автора вівтаря кафедрального собору Святої Єлизавети в Кошицях. Майстра «M. S.» (словац. Majster M. S.) автор численних полотен, скульптур Мадонни в кафедральному соборі Святої Катерини в Банській Бистриці, Святої Катерини і Святої Варвари, що зберігаються в музеї гірничої справи (словац. Slovenské banské múzeum Banská Štiavnica) Банської Штявниці. Широко відомі декор, скульптура, вироби з металу того часу.

XVII століття знаменується переходом до барочного стилю: живопис Яна Купецького, Франца Антона Маульберча; скульптура Георга Доннера.


             
Мораванська Венера,
22 тис. років 		«Марія відвідує
Єлизавету»,
майстер M. S. 		Вівтар
Павла з Левочі 		«Автопортрет»
Ян Купецький,
1711 рік 		«Матір»,
Мікулаш Галанда
1933 рік 		«Юранова долина»,
Густав Маллі, 1939 рік 		Нова будівля
Словацької національної галереї


У XIX столітті, на тлі народного словацького піднесення з'являється ціла плеяда національних художників (Й. Чаусіг, Янош Ромбауер, Кароль Людовит Лібай). Йозеф Клеменс (1817—1883) і Петер Міхал Богун (1822—1879) творять у стилі романтизму і пишуть ряд картин присвячених словацьким національним героям. У портретному жанрі також відомі: Домінік Скутецький (1849—1921), Йозеф Штетка, Йозеф Ганула (1863—1944). Наприкінці століття оформлюються національні риси в побутовому жанрі (В. Климкович, Домінік Скутецький, Йозеф Ганула); пейзажному (Кароль Мілослав Лехотський (1846—1915) і Л. Чордак); у реалістичній скульптурі — Вавринець Дунайський (1784—1833), автор меморіалу Яну Голлі в Добрій Воді, Ян Конярек (1878—1952), Алоїз Стробл (1856—1926), Янош Фадруж (1858—1903), Алоїз Рігель (1879—1940)). Представником словацького імпресіонізму був Максиміліан Шурманн (1863—1944).

Серед майстрів XX століття вагомий внесок у розвиток живопису дали Мікулаш Галанда (1895—1938), Мартін Бенка (1888—1971), Янко Алексі (1894—1970), Мілош Бажовський (1899—1968), Густав Маллі (1879—1952) і Ян Гала (1890—1959) — засновники словацького модерну. Сюжети їхньої творчості виникали головним чином із життя звичайних людей у сільській місцевості, яке вони ідеалізували. Золо Палагвай (1898—1935), Антон Ясуш (1882—1965), Едмунд Гверк (1895—1956), Юліус Якобі (1903—1985) розвивали напрямки ар-нуво, символізму й експресіонізму в словацькому живописі.

Роботи Коломана Сокола (1902—2003), професора графіки університету Мехіко в 1937—1941 роках, Людовита Фулли (1902—1980) та Імро Вейнер-Краля (1901—1978) тісно пов'язані з сучасним європейським мистецтвом, здобували міжнародне визнання й нагороди. Помітний слід у живописі залишили Кіпріан Маєрнік (1909—1945), Ян Желібський, Ян Мудроч (1909—1968), Ладіслав Чеміцький (1909—1968), Естер Сімерова (1909), графік Вінсент Гложнік (1919—1997), Албін Бруновський (1935—1997), Йозеф Янкович (1937), Душан Каллай (1948), Владімір Гажович (1939), Кароль Ондрейчка (1944—2003) і Блажей Балаж (1958). Одна з найпомітніших фігур сучасного образотворчого мистецтва в стилі поп-арт, Енді Ворхол (1928—1987), що народився в Піттсбурзі (штат Пенсільванія, США), за походженням був із родини лемків з словацького села Микова (словац. Miková). У містечку Меджилабірці, де певний час жила його родина до еміграції, відкрито меморіальний музей. Серед відомих художників XXI сторіччя помітна творчість Кирила Блажо (1970), Мартіна Варгіка і Вільяма Ловіска (1964).

Відомі словацькі скульптури: Ян Конярек (1878—1952), Юліус Бартфай (1888—1979), Тібор Бартфай (1922), Ян Мате (1922), Йозеф Костка (1912—1996), Ладіслав Снопек (1919—2010).

Відомі словацькі фотографи Мартін Мартінчек (1913—2004) і Кароль Каллай (1926—2012) 1970 року отримали міжнародну премію EFIAP (фр. Excellence de la Fédération Internationale de l' Art Photographique).

Між словацькими і українськими митцями підтримуються культурні й творчі зв'язки, наприклад, 1978 року в Києві експонувалася виставка словацького образотворчого мистецтва.

Найкращі твори словацьких митців зібрані в залах Словацької національної галереї (словац. Slovenská národná galéria, SNG), заснованої 1949 року.

Література

Розвиток кириличної писемності на теренах сучасної Словаччини пов'язане з просвітницькою місією у Великоморавській державі братів Кирила і Мефодія в другій половині IX століття. У цей час з'являються старослов'янською Проглас (передмова до чотирьох Євангелій, авторство якого приписують Кирилу), часткові переклади Біблії, судебник (словац. «Zakon sudnyj ljudem»). З включенням словацьких земель до складу Угорського королівства розпочинається панування латини аж до початку XV століття, коли під впливом ідей гуситів починається стрімкий розвиток чеської мови, що вбирала в себе словацьку розмовну лексику. З'являються мирські тексти, здебільшого це хроніки, найвідоміші середньовічні автори були угорцями: Йоган із Турочі, автор «Угорської хроніки» (лат. Chronica Hungarorum), Мавр. За часів панування католицької церкви лірика (молитви, пісні) знаходилась під її цілковитим контролем, у цей час народний фольклор концентрується навколо творення національного епосу. З цих часів збереглася збірка церковних пісень Вацлава Бзенецького зі словацькими глоссами, датована 1385 роком. У XVI столітті Ян Фраштацький (словац. Ján Pruno Fraštacký) намагався перекладати на народну мову релігійні тексти.

Словацька література XVII—XVIII століть представлена патріотичними творами Я. Вавринця, М. Раковського, Ш. Пиларика і Г. Гавловича, сюжет яких відображає національну боротьбу з турецькою навалою. Наприкінці XVII сторіччя словацькою та чеською творив поет, письменник, драматург, протестантський священик, композитор духовної музики Даніел Сінапіус-Горчічка.

Наприкінці XVIII — початку XIX століть розвивається література просвітництва, найвизначнішими представниками якої були письменники Й. І. Байза і Ю. Фандлі. У цей же час філолог Антон Бернолак розробив перші нормативи словацької літературної мови на основі західнословацької говірки і видав їх 1787 року («бернолаччина»).


         
«Chronica Hungarorum» Антон Бернолак Павел Шафарик на
поштовій марці України 		«Наука словацької мови» Павол Яник


Для культурного життя XIX століття характерним є зростання національної свідомості й панславізму, що знайшло відображення в перлинах поезії Б. Табліца і Я. Голлого, драматургії Яна Халупки, літературної діяльності Павла Йозефа Шафарика і Яна Коллара. У цей час творив ідеолог словацького національно-визвольного руху Людвит Штур, автор слів пісні «Гей, слов'яни!». Остаточна реформа словацької мови відбулась 1843 року, вона закріпила норми середньословацьких говірок як літературні. Романтики С. Халупка, Андрей Сладкович, Я. Краль, Я. Ботто пишуть твори пройняті патріотичними мотивами, фольклорними пісенними традиціями героїчної особистості, мотивами історичних повістей Йозефа Гурбана, Яна Калинчака. Ідея слов'янського єднання, якою пройнята творчість Яна Коллара, знайшла відгомін у поезії Тараса Шевченка.

Становлення реалізму в словацькій літературі пов'язане з творчістю прозаїка і драматурга Й. Заборського, поетів і прозаїків П. Твездослава, С. Ваянського, М. Кукучіпа. Остаточно реалізм утвердився в 1890-х роках разом із другим поколінням реалістів, «Молодою Словаччиною»: Б. Тімрава, Я. Єсенський, Й. Тайовський, Л. Под'яворинська. На початку 1900-х років І. Краско, В. Рой, І. Галл, узявши за основу принципи реалізму, модернізму і символізму, творять нову словацьку поетичну течію — «Словацька модерна».

Після здобуття незалежності Чехословацькою республікою 1918 року осередком національної літератури у 1924—1937 роках став журнал «Дав», де співробітничали поети Я. Понічан, Л. Новомеський, прозаїк П. Їлемніцький, критики Е. Уркс, В. Клементіс, Д. Окалі. Видатні твори словацького критичного реалізму XX століття: проза Ф. Краля, Л. Ондрейова, Я. Єсенського, П. Їлемніцького і Л. Новомеського, поезія Я. Понічана. Відомі післявоєнні словацькі романісти: Ф. Течка, Р. Яшик, А. Беднар, К. Лазарова, В. Мінач; поети: А. Плавка, П. Горов, В. Мігалік, Я. Костра, М. Валек. На ниві літературної критики плідно працювали: А. Матушка, С. Шматлак, І. Куса, К. Розенбаум.

У 1923 році було створено Союз словацьких письменників (словац. Spolok slovenských spisovateľov). Союз має регіональні філії в Банській Бистриці, Кошицях, Нітрі, Трнаві і Жиліні. Видає 2 періодичних видання: «Літературний щотижневик» (словац. Literárny týždenník), журнал «Дотик» (словац. Dotyky). Щорічно публікує понад 30 книжок словацьких літераторів та перекладених творів. Керує союзом на різних посадах з 1998 року Павол Яник.

Українсько-словацькі літературні відносини

Серед творів української літератури першими на словацьку мову були перекладені Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Панас Мирний, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий, Олесь Гончар, Олександр Довженко, Володимир Сосюра.

Твори словацьких прозаїків (П. Їлемніцького, Ф. Гечка, Ф. Краля, Р. Моріца, Р. Яшика, К. Лазарової, В. Мінача) і поетів (Павола Гвездослава, Лако Новомеського. А. Плавки, Я. Понічана, Я. Костри, П. Горова, М. Руфуса) на українську мову перекладали українські митці слова: Микола Бажан, Максим Рильський, Андрій Малишко, Микола Терещенко, Терень Масенко, Дмитро Павличко, Роман Лубківський. 1964 року була видана збірка «Словацька поезія. Антологія», а 1972 — «Слов'янське небо» у перекладі Романа Лубківського.

Українська діаспора Пряшівщині може пишатись творчим доробком місцевих українських поетів і письменників: Федора Лазорика, Федора Іванчова, В. Зозуляха.

Театр

Перші згадки про елементи середньовічного театрального дійства на території сучасної Словаччини вперше зустрічаються у документах XII сторіччя — виступи народних акторів, так званих «йокуляторів». 1439 року в Братиславі з'являється шкільна драма, школярі розіграли перед натовпом пасхальне дійство. Протягом XV—XVI століть вона шириться містами: Березно, Банська Штявниця та інші. Для народного театру XVII—XVIII століть знаковою був релігійний сюжет п'єси «Гра про святу Доротею». Перший аматорський драматичний гурток, який ставив п'єси чеських, угорських, німецьких драматургів, твори світових класиків — Миколи Гоголя, Вільма Шекспіра, Шиллера, виник 1830 року в містечку Святий Мікулаш (тепер Ліптовський Мікулаш).

1890 року на зібрані народні кошти в Мартіні збудовано Національний дім, на сцені якого йшли п'єси словацьких драматургів Яна Халупки, Я. Паларика, П. Гвєздослава, Й. Тайовського, чехів Й. Тила, А. Ірасека, твори Антона Чехова і Миколи Гоголя. Перший професійний театр створено за часів незалежної Чехословаччини 1920 року в Братиславі. За часів другої світової війни 1939—1945 років у партизанських загонах виступали театральні трупи професійних акторів (драматургія М. Бора про підпільників-комуністів).


         
Стара
Словацького 		і нова будівлі
національного театру 		Нова Сцена Театр Александра Духновича Вища театральна школа


До провідних театральних установ у найбільших містах країни відносяться:

Кваліфіковані акторські й управлінські кадри для національних театрів виховує Вища театральна школа (словац. Vysoká škola múzických umění v Bratislavě), заснована 9 червня 1949 року в Братиславі.

Музика й танці

Музичний фольклор Словаччини багатий на пісенні жанри. Для ліричних, епічних, побутових, обрядових пісень характерні одноголосся (для східних регіонів — багатоголосся), 4- (тетрахорд) і 5-ступенева діатоніка (пентахорд), вони ритмічно різноманітні, відзначаються розвинутою мелодикою. Для північно-західних і південних районів характерний лідійський звукоряд, для Зволенского краю — давньогрецький. У XIII столітті набули популярності народні розбійницькі пісні (головний герой Яношик, кереівник селянських повстань); у XIV столітті — релігійні; на фоні гуситського руху у XV столітті — гуситські (Т. Лінтнер, Ю. Бановський); у XVI столітті — історичні балади й думи; у XVIII столітті — пісні куруців; у XIX столітті — новоугорські, розвивається хорова пісня (робочий хоровий гурток «Друкарська спілка», 1872). Поетичний бік словацького фольклору на початку XVIII століття почали вивчати поети Б. Табліц і Ян Коллар, останній разом з істориком і філологом П. Й. Шафарик видали перші друковані збірки слів народних пісень. Найбільшу збірку народних пісень «Словацькі пісні» підготували К. Руппельдт, М. Руппельдт, Я. Мелічко, вона видавалась окремими зошитами впродовж 1880—1906 років.

Народні словацькі танці: фришка (бистрий танок, що нагадує краков'як), одземок (сольний чоловічий пастуший, що нагадує коломийки). У епоху Відродження і в XVII—XVIII століттях чільне місце займали різні танцювальні жанри, у тому числі й у стилі бароко («Кодекс Веторіуса», «Строкатий збірник»).

Народні музичні інструменти: фуяра, пастушачі дудки, гайда (волинка).


         
Словацький танок Гра на фуярі Ян Левослав Белла Братиславська консерваторія Словацька філармонія

З XV століття розвивалася багатоголоса релігійна музика, згодом — професіональна світська. Перлинами цього періоду є інструментальні твори С. Боксхорн-Капрікорнуса, Я. Куссера Старшого, Й. Шимбрацького. На твори цього часу значний вплив мали італійські і німецькі музики епохи бароко, що потрапили в протестантську і католицьку духовну пісню (збірка «Cithara Sanctorum» Ю. Трановского 1636 року; «Cantus Catholici» Б. Сьольоші 1655 року). Серед композиторів XVIII століття кантатами і аріями прославились Я. Францісці, А. Шкултетин, Ф. К. Будішськин; францисканськими пасторалями, заснованими на народних мелодіях — П. Баян, Е. Пасха. Наприкінці XVII століття на словацьке музичне життя сильний вплив чинила віденська класична школа, чеські музиканти, постійні публічні концерти віденських, празьких та інших майстрів (Гайдна, Моцарта, Бетховена) вносили велике пожвавлення в музичне життя.

1920 року в Братиславі утворено мішаний хор «Зора», а через рік Академічне хорове товариство і хор словацьких вчителів.

Перша опера в Словаччині була поставлена 1648 року при королівському дворі в Братиславі, на ній позначився вплив австрійського та чеського класицизму, здебільшого виконувались італійські опери і німецькі зінгшпілі мандрівних труп. 1776 року опера була поставлена в міському театрі Братислави. Основи національної опери заклав композитор Ян Левослав Белла: симфонічна поема «Доля й ідеал» (1874); опера «Коваль Віланд» (1890); кантата «Весілля Яношика» (1922). 1920 року створено Словацьку національну оперу, перший спектакль відбувся 1 березня.

За часів Чехословаччини була створена музична школа 1919 року, яку згодом, 1928 року, було перетворено на Академію музики й драми, а 1941 року на Братиславську консерваторію. У 1928 році було створено інструментальний ансамбль при Братиславському радіо. 1945 року було створено Східнословацький національний театр і філармонії в Братиславі (1949) й Кошицях (1945). Ансамбль «Лучниця» Братиславської філармонії гастролював Україною 1948 року, а симфонічний оркестр 1978 року. 1960 року створено Словацький камерний оркестр.

Відомі словацькі композитори XX століття: Б. Булла, А. Г Крчмера, М. Лац'як, В. Фігуш-Бистрий (опера «Детван», 1925), Олександр Мойзес, М. Шнайдерірнавський, Ф. Кафенда, Е. Сухонь (опери «Крутнява», 1949; «Сватоплук», 1959), Ян Ціккер («Яношик», 1954; «Бег Баязид», 1957; «Містер Скрудж», 1963; «Коріолан», 1973), Д. Кардош, І. Зельєнка, І. Грушовський. Під час Другої світової війни 1939—1945 років композитори Ян Ціккер і Т. Андрошован брали участь у словацькому Русі Опору і Словацькому національному повстанні 1944 року. 1955 року було створено Словацький союз композиторів (з 1945 по 1954 роки словацькі митці входили до Чехословацького союзу композиторів). Серед композиторів другої половини XX століття варто відзначити І. Зельенка, Р. Бергера, М. Базліка, І. Паріка, Ю. Гатріка, Т. Сальву, Петра Махайдика, В. Годара.

Відомі словацькі диригенти: Л. Словак, Л. Райтер, Б. Режуха, О. Ленард.

Відомі словацькі піаністи: М. Карін, І. Павлович, Р. Мацудзинський, С. Мацудзинський, К. Гавликова, К. Гавлікова, П. Топерцер, М. Лапшанський.

Відомі словацькі скрипалі: А. Можі, Т. Гашпарек, П. Міхаліца, Б. Вархаль, Є. Шпіткова.

Відомі словацькі співаки: Ш. Гоза, О. Малаховський, Габріела Бенячкова, П. Дворський, М. Чесаньова, М. Кішоньова, Я. Благо, Г. Папп, Л. Барицова, Ю. Мартвонь, Е. Кітнарова, А. Кухарський.

Музичною освітою займаються відповідні заклади:

  • музичний факультет Вищої школи витончених мистецтв у Братиславі, створено 1949 року;
  • кафедра музикознавства на філософському факультеті Університету імені Я. А. Коменського;
  • Інститут мистецтвознавства Словацької академії наук.

Кінематограф

Кухня

Свята

Національні свята Словаччини є офіційними вихідними не робочими днями в країні:

Загальнонаціональні релігійні свята:

Наука

Словацька академія наук

Найстарішою національною науково-просвітницькою установою Словаччини є Матиця словацька (словац. Matica slovenská), заснована 1863 року в Мартіні.

Наукові дослідження проводяться у вищих навчальних закладах передусім університетського типу, у фахових інститутах Словацької академії наук (словац. Slovenská akadémia vied) — найвищій науковій установі Словаччини з філіями у кількох містах. Ще за часів Чехословаччини на теренах Словаччини були створені провідні наукові установи: Інститут вірусології і науково-дослідний інститут зварювання в Братиславі, науково-дослідний гідрологічний інститут у Жиліні.

Засоби масової інформації

Словацьке радіо

На ринку новин працюють інформаційні агентства «TASR» та «SITA».

Телебачення

Найбільшу частину медіаринку Словаччини займає телебачення. Телеканали поділяються на державні (національні) та приватні. До першої категорії належить Радіо і телебачення Словаччини (словац. Slovenská televízia, STV), яке має 3 телеканали: «Перший» (словац. Jednotka (STV)), «Другий» (словац. Dvojka (STV)), «Третій» (словац. Trojka (STV)), до приватних належать «ТВ Маркіза» і «ТВ ЙОЙ», які мають найбільшу глядацьку аудиторію, «ТА3» (вимова: Те-А-три, має нагадувати вимову слова Татри), «ТВА» (словац. TVA), «Наутік ТВ» (словац. Nautik TV), «МюзікБокс» (словац. MusicBox), «Рінг ТВ» (словац. Ring TV). Частина населення надає перевагу закордонним телеканалам, передусім чеським та угорським.

Радіо

Радіостанції теж поділяються на державні та приватні. Найулюбленішими з-поміж приватних є Радіо Експрес, «Фан» радіо (словац. Fun Radio), «Ємне мелодіє» (словац. Jemné melódie), Радіо «Europa 2», Радіо Віва, Радіо Лумен, Радіо «Hey!». Державну радіокомпанію представляє Словацьке радіо, яке має 9 радіостанцій: Радіо Словаччина — Словацьке радіо 1 (словац. Rádio Slovensko - Slovenský rozhlas 1), Радіо Регіна, Радіо Дєвін, Радіо «ФМ», Радіо Патрія, Радіо «Slovakia International», Радіо Класіка, Радіо Літера, Радіо Юніор.

Друковані видання

Більшість сучасних друкованих видань Словаччини доступні в інтернеті. Популярні друковані загальнонаціональні видання:

За часів соціалістичної Чехословаччини найбільшим накладом видавались друковані праці ЦК Компартії Словаччини («Правда»), ЦК Спілки словацької молоді («Смена») і Словацького революційного профспілкового руху («Праца»), Словацької партії свободи («Слобода») і Партії словацького відродження («Люд»). Культурна спілка української діаспори Словаччини в Пряшеві видавала газету «Нове життя», журнал «Дружно вперед» і літературний альманах «Дукля».

Спорт

Міхал Мартікан, один із найуспішніших словацьких спортсменів

Найпопулярнішими видами спорту в Словаччині є футбол, гандбол, теніс, баскетбол, волейбол, боротьба, легка атлетика, бокс, слаломний каякінг, велоспорт та інші. Серед зимових видів спорту популярний хокей та лижний спорт, передусім біатлон.

Збірна Словаччини з футболу ніколи не належала до ширшої еліти, однак у 2010 р. вперше пробилася кваліфікацією і взяла участь у Чемпіонаті світу з футболу у ПАР, де у груповому етапі змогла перемогти Збірну Італії з футболу та вийти у плей-оф. Словацький футбольний союз організовує змагання в Цоргонь лізі та інших лігах, і здійснює контроль над футболом у Словаччині, в тому числі управління національними збірними. Останнім часом дедалі більше словацьких футболістів виступає в лігах за кордоном.

Збірна Словаччини з хокею із шайбою добилася кілька успіхів. На Чемпіонатах світу з хокею із шайбою три рази здобувала медаль: срібну у 2000 р., золоту у 2002 р. і бронзову у 2003 р. Словацький союз льодового хокею займається організацією Словацької Екстраліги, інших змагань з хокею та підготовкою національних збірних.

Участю держави в Олімпійських іграх опікується Словацький олімпійський комітет. Словацькі спортсмени здобували медалі передусім у слаломному каякінгу, боротьбі, стрілецьких дисциплінах, біатлоні.

Див. також

Примітки

  1. Report for Selected Countries and Subjects. International Monetary Fund. Процитовано 11.09.2017. 
  2. ↑ Словацька Соціалістична Республіка // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Dixon-Kennedy, Mike (1998). Encyclopedia of Russian & Slavic myth and legend. ABC-CLIO. с. 375. ISBN 978-1-57607-130-4. Процитовано 23 квітня 2009. 
  4. Karl Julius Schröer, Die deutschen Mundarten des ungrischen Berglandes (1864)
  5. Which countries are most generous to new parents?. The Economist. Процитовано 29 квітня 2017. 
  6. Slovakia beats record in car production, again. 13 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 
  7. Углар, В.: Про походження назв словак, Словаччина та словацька мова (словац.)
  8. ↑ (англ.) Slovakia [ 2020-04-07 у Wayback Machine.] — The World Factbook, 2016.
  9. ↑ Економічна і соціальна географія світу / Б. П. Яценко, В. М. Юрківський, О. О. Любіцева та ін.; За ред. Б. П. Яценка. — К. : Форум, 2006. — 351 с. — ISBN 966-7786-88-9
  10. Країни Центральної та Східної Європи у 1918-1930-ті роки.
  11. ↑ Словаччина // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
  12. ↑ Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
  13. «Україна закриває 9 своїх консульств, 4 з них - в країнах ЄС.». Європейська правда. 5 листопада 2014. Процитовано 26 квітня 2018. 
  14. ↑ (чеськ.) (словац.) Ústavný zákon č. 542/1992 Zb. o zániku Českej a Slovenskej Federatívnej Republiky, Čl. 3 ods. 2. — конституційний акт про розподіл Чехословаччини між Словаччиною та Чехією.
  15. ↑ (рос.) Вооруженные силы зарубежных стран // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (772), 2011. — С. 96.
  16. [https: // www .eodcoe.org / aboutus офіційний сайт Explosive Ordnance Disposal Centre of Excellence (EOD COE)]
  17. (англ.) WorldMotor Vehicle Production By Country 1999—2000. OICA correspondents survey.
  18. (англ.) WorldMotor Vehicle Production By Country 2004—2005. OICA correspondents survey.
  19. (англ.) WorldMotor Vehicle Production By Country 2010—2011. OICA correspondents survey.
  20. (словац.)Turistov na Slovensku pribúda [ 11 грудня 2008 у Wayback Machine.] — Aktuálne.sk.
  21. (рос.) Трухачев А. В., Иволга А. Г. Анализ влияния факторов на въездные — выездные туристические потоки на примере отдельных стран // Современные проблемы науки и образования. — 2014. — № 5. — С. 369.
  22. Дані Словацького статистичного уряду щодо кількості осіб, які організовано відпочивали за кордоном за 2011 рік.
  23. «Туристи знову відкрили Словаччину» — газета СМЕ + дані Словацького агентства туризму щодо структури туристів у Словаччині.
  24. сайт Словацького агентства туризму
  25. ↑ . Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 13 травня 2012. 
  26. George Mamulia. 'The Central Power's Policy Toward the North Caucasus, 1914—1917 (Part Two)' Eurasia Daily Monitor Volume: 10 Issue: 10
  27. Рейтинг словацьких університетів на сайті webometrics.info.
  28. (англ.) Main St. James the St. Apostle Altar (Hlavný oltár sv. Jakuba st. Apoštola).
  29. ↑ Чехословацкое изобразительное искусство XIX и XX веков. — Прага, 1953.
  30. (словац.) Galéria Ludovíta Fullu Ružomberok. [ 17 жовтня 2006 у Wayback Machine.] — Muzeum.SK — múzeum, galéria, hrad, zámok.
  31. (англ.) Biography Andy Warhol 1928—1987.
  32. (англ.) Slovak National Gallery [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Словацької національної галереї.
  33. (словац.) Prívet evanjeliu. In: KNĚZEK, Libor, (ed). Encyklopédia literárnych diel. 1. vyd. Bratislava: Obzor, 1989. 858 s. (Encyklopédie Obzoru). ISBN 80-215-0010-7. s. 532.
  34. ↑ (словац.) DeJiny slovenskej literatúry, d. 1—3, Bratislava, 1958—1965.
  35. (англ.) Lawrence Barnett Phillips (1871). The dictionary of biographical reference: containing one hundred thousand names, together with a classed index of the biographical literature of Europe and America. S. Low, Son, & Marston. p. 1020.
  36. ↑ (словац.) Rizner L., Bibliografia písomníctva slovenského na spôsob slovníka od najstaraších čias do konca r. 1900, d. 1—6, Turč. sv. Martin, 1929—1934.
  37. (чес.) Tomčík M., Slovenská literatúra 20 storočia, Praha, 1956.
  38. ↑ (словац.) Spolok slovenských spisovateľov. — офіційний сайт Союзу словацьких письменників
  39. (словац.) Literárny týždenník — «Літературний щотижневик» на сайті Словацького союзу письменників.
  40. (словац.) Dotyky — Časopis pre mladú literatúru a umenie. — сайт журналу «Дотик».
  41. (словац.) Slovenské národné divadlo — SND. — офіційна сторінка Словацького національного театру.
  42. ↑ (рос.) Л. Бурлас, В. H. Егорова Словацкая музыка // Музыкальная энциклопедия: [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия: Советский композитор, 1973—1982.
  43. (словац.)  — Ministerstvo kultúry Slovenskej republiky

Джерела та література

  • Віднянський С. В. Словаччина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 633. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Боровець І. Словацька держава. 1939—1945 рр.: історична ґенеза та особливості розвитку. — Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. — 352 с.
  • Гапак С. Образотворче мистецтво українців Чехо-Словаччини. — Пряшів, 1975.
  • Жовтень і українська культура. Збірник Культурної Спілки Українських Трудящи Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slova chchina slovac Slovensko oficijna nazva Slova cka Respu blika slovac Slovenska republika SR derzhava na shodi centralnoyi Yevropi mezhuye na pivnichnomu zahodi z Chehiyeyu na pivnochi z Polsheyu na shodi z Ukrayinoyu na pivdni z Ugorshinoyu ta na zahodi z Avstriyeyu Ne maye vihodu do morya Zajmayuchi perevazhno girsku teritoriyu Slovachchina ohoplyuye blizko 49 035 km z naselennyam ponad 5 4 mln U pivnichnij chastini krayini roztashovani Zahidni Karpati Slovacki Rudni gori Tatri j Beskidi vkriti dubovimi j bukovimi lisami na pivdni chastina Serednodunajskoyi rivnini v dolini Dunayu 2 Stoliceyu ta najbilshim mistom ye Bratislava drugim za velichinoyu mistom ye Koshici Slovacka RespublikaSlovenska republikaPrapor GerbGimn Nad Tatrou sa blyska source source track track track track track track track track track Stolicya ta najbilshe misto BratislavaOficijni movi slovackaForma pravlinnya unitarna konstitucijna parlamentska respublika Prezident Zuzana Chaputova Prem yer ministr Lyudovit OdorFormuvannya nezalezhnist vid Avstro Ugorshini 28 zhovtnya 1918 Avtonomna zemlya Slovachchina 23 listopada 1938 Persha slovacka respublika 14 bereznya 1939 Slovacka Socialistichna Respublika 1 sichnya 1969 Slovacka Respublika 1 bereznya 1990 nezalezhnist vid Chehoslovachchini 1 sichnya 1993 vstup do NATO 29 bereznya 2004 Vstup do YeS 1 travnya 2004Plosha Zagalom 49 036 km 123 Vnutr vodi 931 km 1 9 Naselennya ocinka 2019 5 456 000 111 perepis 2011 5 397 036 Gustota 111 chol km 88 VVP PKS 2015 r ocinka Povnij 158 428 mlrd Na dushu naselennya 29 209 VVP nom 2016 rik ocinka Povnij 89 525 mlrd 1 Na dushu naselennya 16 441 Valyuta Yevro a href D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 html title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Kodi ISO 3166 SVKDomen skTelefonnij kod 421Vikishovishe maye multimedijni daniza temoyu SlovachchinaSlov yani prijshli na teritoriyu suchasnoyi Slovachchini v V VI st U somomu stolitti voni zigrali znachnu rol u stvorenni imperiyi Samo U IX stolitti voni zasnuvali Nitravske knyazivstvo yake piznishe bulo zavojovano Moravskim knyazivstvom v rezultati chogo utvorilasya Velika Moraviya U H stolitti pislya rozpadu Velikoyi Moraviyi cya teritoriya bula integrovana v Ugorske knyazivstvo yake u 1000 roci stalo Ugorskim korolivstvom 3 U 1241 i 1242 rokah pislya mongolskogo vtorgnennya v Yevropu znachna chastina teritoriyi bula zrujnovana Teritoriya bula vidnovlena znachnoyu miroyu zavdyaki Beli IV z Ugorshini yakij takozh poseliv nimciv sho prizvelo do togo sho voni stali vazhlivoyu etnichnoyu grupoyu v comu rajoni osoblivo v ninishnih chastinah centralnoyi ta shidnoyi Slovachchini 4 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi bula stvorena derzhava Chehoslovachchina yaka bula yedinoyu krayinoyu v Centralnij ta Shidnij Yevropi yaka zalishalasya demokratiyeyu u mizhvoyennij period Tim ne mensh miscevi fashistski partiyi postupovo prijshli do vladi na slovackih zemlyah i persha Slovacka respublika isnuvala pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yak chastkovo viznana derzhava kliyent nacistskoyi Nimechchini Naprikinci Drugoyi svitovoyi vijni Chehoslovachchina bula vidnovlena yak nezalezhna derzhava Pislya perevorotu 1948 roku Chehoslovachchina opinilasya pid komunistichnoyu administraciyeyu i stala chastinoyu Shidnogo bloku ocholyuvanogo Radyanskim Soyuzom Sprobi liberalizaciyi komunizmu v Chehoslovachchini zavershilisya Prazkoyu vesnoyu yaka bula pridushena vtorgnennyam vijsk Varshavskogo dogovoru v Chehoslovachchinu v serpni 1968 roku U 1989 roci Oksamitova revolyuciya mirno poklala kraj komunistichnogo pravlinnya v Chehoslovachchini Slovachchina stala nezalezhnoyu derzhavoyu 1 sichnya 1993 roku pislya mirnogo rozpadu Chehoslovachchini yakij inodi nazivayut oksamitovim rozluchennyam Slovachchina ye rozvinenoyu krayinoyu z rinkovoyu ekonomikoyu ta visokim rivnem dohodu sho zajmaye duzhe visoke misce v indeksi lyudskogo rozvitku Krayina takozh spriyatlivo ocinyuye gromadyanski svobodi svobodu presi svobodu Internetu demokratichne upravlinnya ta mirolyubstvo Slovachchina pidtrimuye poyednannya rinkovoyi ekonomiki z kompleksnoyu sistemoyu socialnogo zabezpechennya sho zabezpechuye gromadyanam zagalnu medichnu dopomogu bezkoshtovnu osvitu ta odnu z najdovshih oplachuvanih vidpustok po doglyadu za ditinoyu v OESR 5 Slovachchina ye chlenom Yevropejskogo Soyuzu Yevrozoni Shengenskoyi zoni Organizaciyi Ob yednanih Nacij NATO CERN OESR SOT Radi Yevropi Vishegradskoyi grupi ta OBSYe Slovachchina takozh ye domom dlya vosmi ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Buduchi najbilshim u sviti virobnikom avtomobiliv na dushu naselennya Slovachchina vigotovila zagalom 1 1 miljona avtomobiliv u 2019 roci sho stanovit 43 zagalnogo promislovogo virobnictva 6 Zmist 1 Pohodzhennya nazvi 2 Geografiya 2 1 Geologiya 2 2 Relyef 2 3 Klimat 2 4 Vnutrishni vodi 2 5 Grunti j roslinnist 2 6 Tvarinnij svit 2 7 Ohorona prirodi 3 Istoriya 3 1 Davnya istoriya 3 2 Slov yanski derzhavi 3 3 Ugorske korolivstvo 3 4 Gabsburzka imperiya 3 5 Nacionalne vidrodzhennya 3 6 Chehoslovachchina 3 7 Persha Slovacka Respublika 3 8 Chehoslovacka Socialistichna Respublika 3 9 Nezalezhnist 4 Politichna sistema 4 1 Konstituciya 4 2 Parlament 4 2 1 Politichni partiyi 4 3 Vikonavcha vlada 4 4 Sudova vlada 4 5 Zovnishnya politika 4 5 1 Ukrayinsko slovacki vidnosini 4 6 Derzhavna simvolika 5 Administrativno teritorialnij podil 6 Zbrojni sili 7 Ekonomika 7 1 Finansi 7 1 1 Valyuta 7 2 Promislovist 7 3 Girnicha promislovist 7 4 Energetika 7 5 Agrovirobnictvo 7 6 Transport 7 7 Turizm 7 8 Zovnishnya torgivlya 8 Naselennya 8 1 Urbanizaciya 8 2 Etnichnij sklad 8 2 1 Slovacko ukrayinski zv yazki 8 3 Movi 8 4 Religiyi 8 5 Ohorona zdorov ya 8 6 Osvita 8 7 Internet 9 Kultura 9 1 Arhitektura 9 2 Obrazotvorche mistectvo 9 3 Literatura 9 3 1 Ukrayinsko slovacki literaturni vidnosini 9 4 Teatr 9 5 Muzika j tanci 9 6 Kinematograf 9 7 Kuhnya 9 8 Svyata 9 9 Nauka 9 10 Zasobi masovoyi informaciyi 9 10 1 Telebachennya 9 10 2 Radio 9 10 3 Drukovani vidannya 9 11 Sport 10 Div takozh 11 Primitki 12 Dzherela ta literatura 13 PosilannyaPohodzhennya nazvi RedaguvatiNazva Slovachchina Slovensko krayini zaselenoyi slovakami v suchasnomu rozuminni vpershe traplyayetsya 1029 r vinyatkovo u slovospoluchenni dux Sclavonie a piznishe chasto v riznih variantah ta movah z XV st Shodo ranishih vipadkiv to ye diskusijnim chi mayetsya na uvazi vzagali slov yanska chi konkretno slovacka teritoriya yak ce chasto buvalo i z slovenskimi toponimami Slovacka istoriografiya chasto vihodit iz togo sho termin she z chasiv Velikomoraviyi sloven abo slovyen slovenskij chi slovyenskij vkazuye na genetichnih predkiv slovakiv Suchasna slovacka forma Slovachchina slovac Slovensko vpershe zafiksovana 1675 roku v zayavi broumovskogo domenu skerovanij gajtmanovi krayu v Ugerskomu Gradishti 7 Chastishe cyu nazvu pochali vzhivati na pochatku XIX st V istoriyi chasto zgaduyetsya tak zvana Verhnougorska slovacka okolicya slovac Hornouhorske slovenske okolie na poznachennya teritoriyi v dokumentah yak Memorandum slovackoyi naciyi abo Videnskij memorandum v yakih predstavniki slovackogo narodu domagalisya pevnoyi avtonomiyi na vlasnij etnichnij teritoriyi Geografiya Redaguvati Mapa Slovachchini Dokladnishe Geografiya SlovachchiniDerzhava roztashovana v Centralnij Yevropi v pivdenno zahidnij chastini Karpat u stochishi serednogo Dunayu Plosha Slovachchini stanovit 49 035 km za cim pokaznikom vona posidaye 129 te misce sered krayin svitu Teritoriya krayini vityagnuta iz zahodu na shid na 418 km a z pivnochi na pivden maksimalno prostyagayetsya lishe na 209 km Na pivnochi mezhuye z Polsheyu spilnij kordon 541 km na shodi z Ukrayinoyu 97 km kordonu v Zakarpatskij oblasti na pivdni z Ugorshinoyu 627 km na zahodi z Chehiyeyu 241 km i Avstriyeyu 105 km 8 Zagalna dovzhina kordonu stanovit 1611 km Vihodu do morya krayina ne maye Chehiya Polsha Avstriya Ukrayina UgorshinaKrajni punkti krajnya pivnichna tochka gora Bab ya najblizhche selo Oravska Polgora 49 37 pivnichnoyi shiroti 19 28 shidnoyi dovgoti krajnya pivdenna tochka Patince 47 44 pivnichnoyi shiroti 18 17 shidnoyi dovgoti krajnya zahidna tochka Zagorska Ves 48 23 pivnichnoyi shiroti 16 50 shidnoyi dovgoti krajnya shidna tochka Nova Sedlicya 49 05 pivnichnoyi shiroti 22 34 shidnoyi dovgoti Geologiya Redaguvati Geologichna karta Slovachchini Dokladnishe Geologiya SlovachchiniV krayini rozvidani pokladi burogo vugillya nafti j gazu zaliznoyi margancevoyi ta polimetalevih rud surmi magnezitu 6 svitovogo vidobutku Rozvidani pokladi uranu kam yanogo vugillya i slancevogo gazu rozrobka yakih ne vedetsya cherez visoku sobivartist vidobutku Sered rudnoyi sirovini sho zabezpechuvala ekonomichnij rozvitok krayini v minulomu zoloto j sriblo yaki teper vidobuvayut u neznachnih kilkostyah u rajoni Hodrusha Homru Div takozh Korisni kopalini Slovachchini Relyef Redaguvati Teritoriya Slovachchini ohoplyuye chastinu Zahidnih i okolici Shidnih Karpat ta rodyuchih Seredno Dunajskoyi i Potiskoyi nizovin vid yakih prostyagayutsya u pivnichnomu napryami shiroki dolini Vagu Gronu Gornadu ta inshi Zaznacheni dolini i seredgirski kotlovini gusto zaseleni natomist girski masivi malozaseleni a inodi majzhe bezlyudni 9 Najbilshimi girskimi masivami ye Visoki i Nizki Tatri najvisha tochka gora Gerlahovskij Shtit 2655 m najnizhcha tochka uriz richki Bodrog 94 m bilya sela Streda nad Bodrogom Do 80 teritoriyi Slovachchini roztashovani vishe 750 m nad rivnem morya Relyef Slovachchini Gerlahovskij Shtit Gora Krivan neoficijnij simvol krayiniZavdyaki poperechnim dolinam i nizkim perevalam cherez Slovachchinu prohodyat vazhlivi shlyahi z Polshi do Ugorshini Natomist pozdovzhni dolini i shlyahi zokrema Vag Poprad Gornad ob yednuyut zahid centr i shid Slovachchini Perehidne geografichne polozhennya i neveliki rozmiri slovackoyi etnichnoyi teritoriyi blizko 40 000 km sprichinili te sho vona ne stanovila okremoyi derzhavi i vhodila do skladu Ugorskogo korolivstva abo bula ob yednana z Chehiyeyu chomu spriyalo sporidnennya slovakiv iz chehami Klimat Redaguvati Klimat krayini pomirno kontinentalnij Zima holodna i suha lito teple i vologe Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v gorah Richni sumi opadiv perevishuyut 1000 mm u gorah a na rivninah stanovlyat menshe 500 mm na rik U Bratislavi serednya temperatura sichnya 1 C lipnya 21 C U gorah zima holodnisha a lito proholodnishe Vnutrishni vodi Redaguvati Usya teritoriya Slovachchini lezhit u basejni Dunayu yakij utvoryuye pivdenno zahidnij kordon derzhavi jogo pritoki techut perevazhno z pivnochi na pivden Morava Vag Nitra Gron Na shodi karpatski richki Laborec Torisa Toplya Gornad i Ondava nesut svoyi vodi do Tisi najbilshoyi pritoki Dunayu Richki krayini ye vazhlivimi dzherelami gidroenergiyi Najbilshe ozero Velke Gincovo pleso Grunti j roslinnist Redaguvati Lisi v Slovachchini zajmayut majzhe 40 teritoriyi krayini na pivdennih shilah gir shirokolistyani buk Fagus i dub Quercus mishani na pivnichnih hvojni yalina Picea i yalicya Abies Zagalom u lisah krayini perevazhayut shirokolisti porodi 53 z yakih grudi stanovlyat 31 a dibrovi 10 z hvojnih najbilsh poshireni yalina 29 i yalicya 9 Vishe vid lisiv u gorah poshireni alpijski luki Tvarinnij svit Redaguvati U girskih lisah Slovachchini vodyatsya oleni risi vovki i vedmedi a z dribnih tvarin lisici vivirki lasici Ohorona prirodi Redaguvati Nacionalnij park Slovackij raj Ohoronoyu prirodi v Slovachchini vidaye Ministerstvo ohoroni navkolishnogo seredovisha U krayini v period z 1949 do 2002 roku stvoreni 9 nacionalnih parkiv Velka Fatra Mala Fatra Muranska Planina Nizki Tatri P yenini Polonini Slovackij Karst Slovackij Raj Tatri Istoriya RedaguvatiDokladnishe Istoriya SlovachchiniDavnya istoriya Redaguvati Zalishki poselen lyudej na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini vidomi z chasiv paleolitu 2 Na pochatku novoyi eri teritoriyu suchasnoyi Slovachchini zaselenu doti keltami opanuvali germanski kvadi u drugij polovini II stolittya pivdenno zahidnu chastinu krayini opanuvali rimlyani Slov yanski derzhavi Redaguvati Nitranske knyazivstvo poznacheno blakitnim i suchasni kordoni derzhav U III IV stolittyah novoyi eri Slovachchinu zaselili slov yani yaki u rezultati Velikogo pereselennya narodiv stali providnim etnichnim elementom U VII stolitti zahidna chastina Slovachchini vhodila do skladu rannofeodalnoyi derzhavi slov yan derzhavi Samo 2 U IX stolitti na teritoriyi zahidnoyi i centralnoyi Slovachchini viniklo Nitranske knyazivstvo z Pribinoyu na choli Z prihodom prosvititeliv Kirila i Mefodiya rozpochalasya hristiyanizaciya Slovachchini Z 863 roku do pochatku X stolittya Slovachchina bula razom iz Moraviyeyu yadrom Velikomoravskoyi derzhavi najbilshij rozkvit za chasiv knyazyuvannya Svyatopluka I pislya yiyi zanepadu ob yektom borotbi cheskogo polskogo ta ugorskogo korolivstv yake ostatochno opanuvalo Slovachchinu v drugij polovini XI stolittya Ugorske korolivstvo Redaguvati U skladi Ugorskogo korolivstva Slovachchina ne yavlyala soboyu okremoyi administrativno teritorialnoyi odinici ale bula podilena yak use korolivstvo na komitati zhupi Postupovo Slovachchina zaznavala zugorshuvannya madyarizaciyi v yiyi pivdennij chastini selilisya ugorci vishi prosharki naselennya madyarizuvalisya vodnochas oslabli zv yazki z Chehiyeyu vid yakoyi Slovachchina bula vidokremlena derzhavnim kordonom U XII XIII stolittyah u Slovachchini vinikli potuzhni nimecki poselennya yaki buli oseredkami girnictva i torgivli Gusitskij ruh spriyav aktivizaciyi nacionalno vizvolnogo ruhu i antifeodalnoyi borotbi v Slovachchini v XV stolitti 2 1514 roku selyanstvo bralo uchast u povstanni Dozhi Dyerdya Gabsburzka imperiya Redaguvati Slovaki na terenah Avstrijskoyi imperiyi poznacheni korichnevim Pislya Bitvi pri Mogachi 1526 roku razom z Ugorshinoyu uvijshla do skladu monarhiyi Gabsburgiv Vid 1540 roku ponad 150 rokiv bula terenom voyen iz turkami Antislov yanska politika nimeckih katolikiv pid krilom Gabsburgiv viklikala opir slovackogo narodu rozvitok antigabzburzkogo j antikatolickogo ruhu na pochatku XVII stolittya Slovachchinoyu shirivsya reformackij ruh Use stolittya postijno vidbuvalisya yak selyanski povstannya 1618 1631 1632 1648 1660 povstannya Ferenca Rakoci 1703 1711 rokiv tak i vistupi miskoyi bidnoti remisnikiv 1606 1609 1626 1632 1640 2 Nacionalne vidrodzhennya Redaguvati U drugij polovini XIX stolitti pid vplivom rozvitku promislovosti kapitalistichnih vidnosin i cheskogo nacionalnogo vidrodzhennya pochalosya i slovacke nacionalne pidnesennya Z 1840 h rokiv zavdyaki Lyudovitu Shturu vitvorilasya slovacka literaturna mova doti neyu bula cheska abo slovakizovana cheska Deyaki pilgi dlya slovackogo ruhu zokrema z 1848 roku buli skasovani po perebudovi Gabsburzkoyi monarhiyi na dualistichnu Avstro Ugorshinu 1867 roku 2 Na Slovachchinu bulo poshireno politiku madyarizaciyi Zubozhili slovacki selyani masovo emigruvali za okean golovnim chinom do SShA Chehoslovachchina Redaguvati Plakat prisvyachenij utvorennyu Slovackoyi Radyanskoyi Respubliki U sichni 1918 roku robitniki pidpriyemstv Slovachchini brali uchast u zagalnomu strajku Avstro Ugorshini 2 U SShA v Pittsburzi 30 travnya 1918 roku slovacki emigracijni diyachi uklali dogovir iz cheskimi diyachami yakih ocholyuvav Tomash Masarik pro stvorennya cheho slovackoyi derzhavi na federativnih zasadah 16 chervnya 1919 roku shidnu chastinu Slovachchini zajnyali vijska Ugorskoyi Radyanskoyi Respubliki v Pryashevi bulo progolosheno Slovacku Radyansku Respubliku slovac Slovenska republika rad ugor Szlovak Tanacskoztarsasag yaku ocholiv cheskij zhurnalist Antonin Yanoushek Derzhava proisnuvala do 7 lipnya j bula rozgromlena cheskim vijskom za dopomogoyu intervencionistskih vijsk susidnih krayin Na pidstavi mirnogo dogovoru z Ugorshinoyu u Trianoni 4 lipnya 1920 roku do skladu Slovachchini uvijshla takozh chastina ugorskoyi etnichnoyi teritoriyi Zahidnu chastinu istorichnogo Zakarpattya pidporyadkovano administrativnomu upravlinnyu Slovachchini U novopostalij Cheho Slovachchini chehi ne zdijsnili dogovoru u spravi avtonomiyi Slovachchini natomist visunuto koncepciyu odnoridnogo cheho slovackogo narodu i movi sho stalo dzherelom cheho slovackogo konfliktu Persha Slovacka Respublika Redaguvati Separatistskij ruh slovakiv reprezentuvala peredusim Slovacka narodna partiya na choli z Andriyem Glinkoyu Voseni 1938 roku u Slovachchini vvedeno shiroku avtonomiyu ale v rezultati Videnskogo arbitrazhu 2 listopada 1938 roku pivdenna i shidna Slovachchina 11 927 km z yakih 1537 km teritoriya Karpatskoyi Ukrayini naselena perevazhno ugorcyami vidijshla do hortiskoyi Ugorshini Stolicya Karpatskoyi Ukrayini pereyihala do Husta 10 14 bereznya 1939 roku Slovachchina progolosila derzhavnu nezalezhnist u soyuzi z Nimechchinoyu Avtoritarna vlada bula zoseredzhena v rukah Slovackoyi narodnoyi partiyi na choli z prezidentom Jozefom Tiso ta prem yer ministrom Vojtehom Tukoyu Slovachchina brala uchast u vijni Nimechchini z Polsheyu j SRSR yak soyuznik pershoyi U serpni 1944 roku v centralnij Slovachchini pri dopomozi radyanskih partizaniv vibuhnulo povstannya proti uryadu Tiso ale jogo pridushilo nimecke vijsko 2 Chehoslovacka Socialistichna Respublika Redaguvati Navesni 1945 roku vsyu Slovachchinu zajnyalo radyanske vijsko 4 kvitnya 1945 roku radyanski vijska zajnyali Bratislavu 5 kvitnya v misti Koshicyah prijnyata Koshicka programa uryaduvannya Nacionalnogo frontu chehiv i slovakiv yaka progolosila princip rivnopravnosti cheskoyi i slovackoyi nacij 2 Slovachchina u mezhah do 1938 roku stala znov skladovoyu chastinoyu Chehoslovachchini Na terenah Slovachchini buli zberezheni organi nacionalnogo samovryaduvannya sho vinikli pid chas vijni Slovacka nacionalna rada i nacionalni komiteti na miscyah chehi ne mali takih organiv U lyutomu 1948 roku slovac Vitazny februar vnaslidok zatyazhnoyi uryadovoyi krizi i derzhavnogo zakolotu do vladi v Chehoslovachchini prijshla komunistichna partiya na choli z komunistom Klementom Gotvaldom U 1968 roci sprobi vnutrishnogo reformuvannya Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Prazka vesna Aleksandra Dubcheka buli pridusheni zbrojnoyu siloyu Organizaciyi Varshavskogo dogovoru U zhovtni 1968 roku buv prijnyatij novij Konstitucijnij zakon pro utvorennya Cheho Slovackoyi Federaciyi yakij nabuv chinnosti 1 sichnya 1969 roku Slovachchina otrimala status socialistichnoyi respubliki i stanovila razom iz Cheskoyu Socialistichnoyu Respublikoyu federativnu Cheho Slovacku derzhavu 2 Nezalezhnist Redaguvati Prodemokratichni demonstraciyi v Prazi j Bratislavi v listopadi 1989 prizveli do stvorennya novih politichnih partij u grudni buv stvorenij novij koalicijnij uryad Vaclav Gavel buv priznachenij prezidentom i buv pereobranij na bagatopartijnih viborah 1990 roku U berezni 1990 roku krayina bula pereformatovana na Chesku i Slovacku Federativnu Respubliku 1991 roku stav narostati cheskij i slovackij separatizm radyanski vijska buli vivedeni U 1992 roci prezident Gavel pishov u vidstavku a predstavniki najbilshih partij prijnyali rishennya pro rozpodil Chehoslovachchini na dvi okremi derzhavi 1 sichnya 1993 roku Slovacka respublika stala samostijnoyu derzhavoyu 29 bereznya 2004 roku Slovachchina uvijshla do skladu NATO a 1 travnya vstupila do YeS Politichna sistema RedaguvatiDokladnishe Politichna sistema SlovachchiniSlovachchina za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident slovac Prezident Slovenskej Republiky Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Zgidno z Konstituciyeyu Slovackoyi respubliki vlada podilyayetsya na zakonodavchu vikonavchu i sudovu Konstituciya Redaguvati Dokladnishe Konstituciya SlovachchiniKonstituciya Slovachchini prijnyata 1 veresnya 1992 Slovackoyu nacionalnoyu radoyu Slovackoyi Socialistichnoyi Respubliki u skladi Cheskoyi i Slovackoyi Socialistichnoyi Respubliki 11 Zmini do konstituciyi vnosilis u 1998 1999 i 2001 rokah Parlament Redaguvati Dokladnishe Parlament SlovachchiniZakonodavcha vlada v derzhavi nalezhit odnopalatnomu parlamentu Nacionalnij radi slovac Narodna rada Slovenskej republiky sho skladayetsya z 150 deputativ yakih obirayut na zagalnih pryamih viborah na 4 richnij termin za proporcijnoyu sistemoyu 11 Deyaki vazhlivi pitannya gromadyani derzhavi virishuyut shlyahom referendumu Obirati mayut pravo gromadyani sho dosyagli 18 richnogo viku a buti obranimi ti sho dosyagli 21 roku 11 Konstituciyeyu vstanovleno princip nesumisnosti deputatskogo mandata i posadi chlena uryadu takim chinom na period chlenstva v uryadi deputata jogo mandat nechinnij 11 Nacionalna rada uhvalyuye zakoni prijmaye derzhavnij byudzhet formuye sklad i strukturu Uryadu iniciyuye vsenarodni referendumi shvalyuye dogovori pro priyednannya do mizhderzhavnih soyuziv Okrim vlasne deputativ i komisiyi Nacionalnoyi radi pravom zakonodavchoyi iniciativi nadilenij Uryad Slovachchini Uhvaleni zakoni pidpisuye prezident Yaksho nepidpisanij prezidentom zakon buv povernutij do parlamentu na povtornij rozglyad znov uhvalyuyetsya vin povinen buti oprilyudnenij i vvazhayetsya takim sho nabuv chinnosti avtomatichno 11 Politichni partiyi Redaguvati Dokladnishe Politichni partiyi SlovachchiniNa pozachergovih parlamentskih viborah 10 bereznya 2012 roku do parlamentu Slovachchini projshli nastupni politichni partiyi Kurs socialna demokratiya Smer SD 83 miscya 44 liva Hristiyansko demokratichnij ruh KDH 16 misc 8 9 konservativna pravocentristska Zvichajni lyudi ta nezalezhni osobistosti OĽaNO 16 misc 8 5 konservativna pravocentristska Mist partiya MOST HID 13 misc 6 9 nacionalna ugorska Slovackij demokratichnij i hristiyanskij soyuz Demokratichna partiya SDKU DS 11 misc 6 1 konservativna pravocentristska Svoboda i solidarnist SAS 11 misc 5 9 centristska Okrim predstavlenih u chinnomu parlamenti politichnih partij na politichne zhittya derzhavi takozh mayut vpliv pravi partiyi Slovacka nacionalna SNS i Narodna partiya Ruh za demokratichnu Slovachchinu ĽS HZDS konservativni Nova bilshist i Liberalna slovacka partiya livi Partiya livih demokrativ komunistichna Soyuz trudyashih Slovachchini i 99 gromadyanskij golos inshi Partiya ugorskoyi koaliciyi Najbilshoyu organizaciyeyu sho ohoplyuye profespilkovij ruh trudyashih ye Konfederaciya profspilok Slovackoyi Respubliki slovac Konfederacia odborovych zvazov Slovenskej republiky Vikonavcha vlada Redaguvati Vikonavchu vladu predstavlyaye Uryad Slovachchini slovac Vlada sloveskej Republiky ta prezident Najvishim organom vikonavchoyi vladi ye Uryad Slovachchini yakij formuyetsya z koaliciyi v parlamenti Na choli Uryadu stoyit Prem yer ministr Slovachchini slovac predseda vlady yakij chasto obirayetsya z ochilnikiv najbilshoyi parlamentskoyi partiyi abo koaliciyi Uryad skladayetsya z 13 ministriv z yakih odin ye vodnochas pershim vice prem yer ministrom slovac 1 podpredseda vlady ta kilka vice prem yer ministriv slovac podpredseda vlady yih chislo zalezhit vid potreb konkretnogo uryadu Novoutvorenij uryad u viznachenij strok predstavlyaye parlamentu svoyu programu z metoyu otrimati doviru procedura investituri Yaksho protyagom 6 misyaciv pislya sformuvannya uryadu jogo programu ne bude shvaleno prezident upovnovazhenij rozpustiti Nacionalnu radu Uryad nese kolektivnu ta individualnu politichnu vidpovidalnist pered parlamentom 11 Glava derzhavi prezident obirayetsya shlyahom zagalnih pryamih viboriv na termin 5 rokiv Kandidat povinen dosyagti 35 richnogo viku j buti gromadyaninom derzhavi Odna osoba ne mozhe obijmati posadu prezidenta bilshe dvoh strokiv pidryad Dostrokovo pripiniti povnovazhennya prezidenta mozhe Nacionalna rada abo shlyahom ogoloshennya vsenarodnogo referendumu abo na pidstavi zvinuvachennya u derzhavnij zradi porushenni chinnoyi konstituciyi za rishennyam Konstitucijnogo sudu Prezident priznachaye i zvilnyaye prem yer ministra inshih chleniv uryadu vede peregovori ukladaye mizhnarodni dogovori ogoloshuye referendumi za pevnih umov rozpuskaye parlament tosho 11 2014 roku prezidentom buv obranij bezpartijnij Andrej Kiska sho zminiv Ivana Gashparovicha obranogo vdruge 2009 roku 2019 roku pershoyu zhinkoyu prezidentom v istoriyi Slovachchini obrali Zuzanu Chaputovu Sudova vlada Redaguvati Sudovu vladu zdijsnyuyut organi sudovoyi sistemi derzhavi predstavleni sudami zagalnoyi yurisdikciyi ta inshimi sudami Najvishim sudom zagalnoyi yurisdikciyi ye Verhovnij sud slovac Najvyssi sud Slovenskej republiky Sudami zagalnoyi yurisdikciyi na nizhchih rivnyah krajovi slovac Krajsky sud ta okruzhni sudi slovac Okresny sud yaki organizovani na osnovi administrativno teritorialnogo podilu ta principu efektivnosti ne u vsih okruzhnih centrah ye okruzhni sudi Suddiv bezstrokovo priznachaye prezident za podannyam specorganu Suddivskoyi radi Konstitucijnij sud slovac Ustavny sud Slovenskej republiky vishij organ sho rozglyadaye zagalnoderzhavni spravi stosovno vidpovidnosti tih chi inshih dij i form vzayemodiyi gilok vladi Konstitucijnij sud skladayetsya z 13 suddiv yakih priznachaye prezident z pomizh kandidatur zaproponovanih Nacionalnoyu radoyu na strok 12 rokiv 11 Do sistemi sudiv zagalnoyi yurisdikciyi ne vhodit Konstitucijnij sud ta Specializovanij kriminalnij sud Vijskovi sudi buli skasovani 2009 roku a yihnya kompetenciya perejshla do sudiv zagalnoyi yurisdikciyi Zovnishnya politika Redaguvati Dokladnishe Zovnishnya politika SlovachchiniChlenstvo u mizhnarodnih organizaciyah SOT MBRR OBSYe MVF OON 1993 NATO 2004 MFChH Rada Yevropi 1993 Yevrosoyuz 2004 Ukrayinsko slovacki vidnosini Redaguvati Dokladnishe Ukrayinsko slovacki vidnosiniUryad Slovachchini oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 1 sichnya 1993 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 30 sichnya 1993 roku 12 U Slovachchini v Bratislavi diye ukrayinske posolstvo i konsulstvo she odne konsulstvo diyalo Pryashevi do 2014 go 13 V Kiyevi diye posolstvo i konsulstvo Slovachchini 12 V Uzhgorodi diye Generalne konsulstvo Slovackoyi Respubliki vidkrite u 2009 roci Derzhavna simvolika Redaguvati Tekst pisni Nad Tatroyu bliskaye Derzhavnij prapor pryamokutnij trikolor u proporciyi 2 3 sho skladayetsya z troh rivnih za shirinoyu gorizontalno roztashovanih smug u panslov yanskih kolorah biloyi sinoyi i chervonoyi zverhu donizu U perednij chastini prapora gerb Slovachchini Prapor zatverdzheno 3 veresnya 1992 roku 14 Derzhavnij gerb chervonij rannogotichnij shit iz zobrazhennyam na nomu podvijnogo sribnogo hristiyanskogo hresta pidnyatogo na pidvishenu serednyu vershinu troh gir Matra Tatra i Fatra Gerb zatverdzheno 3 veresnya 1992 roku 14 Z XV stolittya gerb vikoristovuvavsya yak znak Verhnoyi Ugorshini a hrest vikoristovuvavsya she za chasiv Nitranskogo knyazivstva j maye vizantijske pohodzhennya Derzhavnim gimnom Slovachchini sluguye pisnya Nad Tatroyu bliskaye slovac Nad Tatrou sa blyska Tekst pisni buv napisanij Yankom Matushkoyu 1844 roku pid chas protestnoyi hodi studentiv Yevangelichnogo lyuteranskogo liceyu z Bratislavi do Levochi na pidtrimku zaareshtovanogo Lyudovita Shtura Slova pisni buli pokladeni na motiv narodnoyi pisni Kopala kolodyaz divilas u nogo slovac Kopala studienku Za chasiv Pershoyi Slovackoyi respubliki u 1939 1945 rokah derzhavnim gimnom bula pisnya Gej Slovaki slovac Hej Slovaci 1834 roku Samuela Tomashika Administrativno teritorialnij podil Redaguvati Krayi Slovachchini Okrugi Slovachchini slovac Dokladnishe Administrativnij podil SlovachchiniV administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi z 1996 roku podilyayetsya na 8 krayiv slovac kraj yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 79 okrugiv slovac okres Bratislavskij kraj slovac Bratislavsky kraj administrativnij centr misto Bratislava slovac Bratislava Trnavskij kraj slovac Trnavsky kraj adm centr Trnava slovac Trnava Trenchinskij kraj slovac Trenciansky kraj adm centr Trenchin slovac Trencin Nitranskij kraj slovac Nitriansky kraj adm centr Nitra slovac Nitra Zhilinskij kraj slovac Zilinsky kraj adm centr Zhilina slovac Zilina Banskobistrickij kraj slovac Banskobystricky kraj adm centr Banska Bistricya slovac Banska Bystrica Pryashivskij kraj slovac Presovsky kraj adm centr Pryashiv slovac Presov Koshickij kraj slovac Kosicky kraj adm centr Koshici slovac Kosice Z 2002 roku krayi Slovachchini otrimali pevnu samostijnist i samovryadnist pitannya osviti ohoroni zdorov ya ta infrastrukturi Teritoriya krayu administrativnoyi odinici ye vodnochas teritorialnoyu samovryadnoyu odiniceyu samovryadnim krayem slovac Samospravne kraje Vyssie uzemne samospravne celky VU S C i podilyayetsya na naseleni punkti slovac obce sela ta mista Naselennya vidpovidnih administrativno teritorialnih odinic obiraye strokom na 4 roki predstavnikiv do miscevih organiv samovryaduvannya municipalitetiv golovu vikonavchoyi vladi mera 11 U period z 1960 po 1990 rik Slovachchina teritorialno podilyalas na tri velikih regioni Zahidno Slovacku oblast slovac Zapadoslovensky kraj Serednoslovacku oblast slovac Stredoslovensky kraj Shidno Slovacku oblast slovac Vychodoslovensky kraj Zbrojni sili RedaguvatiDokladnishe Zbrojni sili SlovachchiniZbrojni sili Slovackoyi respubliki slovac Ozbrojene Sily Slovenskej Republiky skladayutsya z suhoputnih vijsk slovac Pozemne Sily i vijskovo povitryanih sil slovac Vzdusne Sily Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 38 6 tis a v 2010 roci 16 5 tis vijskovosluzhbovciv 7 3 tis v suhoputnih vijskah i 4 2 tis v povitryanih silah 12 15 Suhoputni vijska vklyuchayut u sebe shtab 2 mehanizovani brigadi okremij rozviduvalnij polk 1 artilerijskij divizion 1 inzhenernij bataljon i odin bataljon himichnogo zahistu Na ozbroyenni 245 tankiv T 72M 383 BMP 132 bronetransporteriv 5340 garmat polovoyi artileriyi samohidni gaubici Dana i Gvozdika gaubici D 30 i M 200 84 RSZV 120 mm minometi 425 PU PTKR 48 ZRK 15 Povitryani sili skladayutsya z 22 vinishuvachiv MiG 29 3 Su 22M4 15 Aero L 39 Albatros 16 bojovih vertolotiv Mi 24 14 vertolotiv Mi 8 i Mi 17 6 Mi 2 15 Slovacka vijskova akademiya TATRAPAN Kompleks S 300 5 j polk specnazuv Afganistani Modernizovanij MiG 29 Rota pochesnoyi vartiSlovachchina chlen NATO z 2004 roku Slovacka armiya vid 2006 roku formuyetsya na profesijnij osnovi zagalnij prizov u mirnij chas vidmineno V armiyi mozhut prohoditi sluzhbu osobi u vici 18 30 rokiv pochinayuchi z 2012 roku zhinkam tezh dozvoleno prohoditi sluzhbu v lavah slovackoyi armiyi 8 Za ocinkoyu 2010 roku Slovachchina maye mobilizacijnij rezerv naselennya u vici vid 16 do 49 rokiv 1 40 mln cholovikiv i 1 37 mln zhinok 8 Zagalni vitrati na armiyu v 2000 roci sklali 348 mln a v 2010 vzhe 1 09 mlrd dolariv SShA 12 15 U 2000 h rokah zi vstupom do NATO Slovachchina provodila poslidovnu politiku zmenshennya vitrat na oboronu krayini z 1 1 vid VVP u 2011 roci do 1 vid VVP u 2013 ale z pochatkom agresivnoyi zovnishnoyi politiki Rosijskoyi Federaciyi 2014 roku pereglyanula svoyu politiku j prizupinila skorochennya 1 03 vid VVP u 2015 roci 8 Za cim pokaznikom krayina znahoditsya na 89 misci sered usih krayin svitu sho mayut vijskovi formuvannya Slovachchina posilala svoyih voyiniv u skladi mirotvorchogo kontingentu OON do Angoli Siriyi Golanski visoti Kipru Okrim togo Slovachchina pochinayuchi z 1999 roku i do momentu vstupu tisno spivpracyuvala z NATO uchast u kontingenti KFOR u Kosovo EUFOR Althea u Bosniyi i Gercegovini ISAF u Afganistani j mizhnarodnoyi koaliciyi v Iraku Z 2007 roku v misti Trenchin diye Centr peredovogo dosvidu NATO z zneshkodzhennya boyepripasiv sho ne spracyuvali angl Explosive Ordnance Disposal Centre of Excellence 16 Ekonomika RedaguvatiDokladnishe Ekonomika SlovachchiniSlovachchina rozvinena industrialna derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 99 2 mlrd dolariv SShA 57 misce u sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 18 2 tis dolariv 45 misce u sviti 12 Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 30 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom iz lisovim gospodarstvom i ribalstvom 4 sfera obslugovuvannya 66 stanom na 2006 rik 12 Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 29 4 promislovist i budivnictvo 5 8 agrarne lisove i ribne gospodarstva 56 sfera obslugovuvannya stanom na 2004 rik 12 Nadhodzhennya do derzhavnogo byudzhetu Slovachchini za 2006 rik sklali 24 6 mlrd dolariv SShA a vitrati 26 1 mlrd deficit stanoviv 5 8 12 Perevagi slovackoyi ekonomiki zrostannya virobnictva osoblivo v zahidnij chastini Rist inozemnih investicij uspih programi privatizaciyi Eksport u krayini YeS prinosit pributok Chlenstvo v YeS povinne spriyati podalshij stabilizaciyi Perspektivi dlya turizmu osoblivo dlya girskolizhnih kurortiv u Tatrah Zgidno z doslidzhennyam nimeckoyi Torgovelnoyi palati provedenomu v berezni 2004 roku blizko polovini nimeckih investoriv rozglyadayut Slovachchinu yak najkrashe misce dlya investicij Slabki storoni visokij zovnishnij borg Cherez zalezhnist vid zovnishnoyi torgivli Slovachchina chutliva do svitovoyi recesiyi Shid krayini bidnij Rist bezrobittya v 2004 r 19 Katastrofa t zv planu oshadnih piramid u 2002 r Slovachchina podolala bilshu chastinu skladnogo perehodu vid centralizovanoyi planovoyi do suchasnoyi rinkovoyi ekonomiki Uryad krayini dobivsya v 2001 roci istotnogo progresu v makroekonomichnij stabilizaciyi j strukturnih reformah V osnovnomu zavershena privatizaciya bankivskij sektor majzhe povnistyu perebuvaye v rukah inozemciv i inozemni investiciyi rostut Slovacka ekonomika perevershila ochikuvannya rannih 2000 h za vinyatkom spadu v eksporti Finansi Redaguvati Budivlya Nacionalnogo banku Slovachchini Valyuta Redaguvati Dokladnishe Valyuta SlovachchiniNacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye yevro Do 1 sichnya 2009 roku valyutoyu sluguvala slovacka krona U 2006 roci za 1 dolar SShA USD davali 29 6 kroni Promislovist Redaguvati Bratislavskij naftopererobnij zavod Dokladnishe Promislovist SlovachchiniGolovni galuzi promislovosti himichna chorna i kolorova metalurgiya mashinobuduvannya avtomobilebuduvannya derevoobrobna naftopererobna girnicha budivelnih materialiv harchova i tekstilna Istorichno sklalosya sho za chasiv stanovlennya kapitalistichnoyi ekonomiki Slovachchina nalezhala do bilsh vidstaloyi chastini Avstro Ugorshini Ugorskogo korolivstva tomu burhlive zrostannya promislovih pidpriyemstv naprikinci XIX storichchya za uchasti nimeckogo kapitalu yak ce vidbuvalos u Bogemiyi ta Moraviyi obijshlo krayinu storonoyu Ekonomichne zrostannya krayu pochalosya lishe za chasiv nezalezhnosti Chehoslovachchini ale v drugij polovini XX stolittya Slovachchina davala lishe 30 zagalnonacionalnogo dohodu federaciyi Za socialistichnih chasiv mashinobuduvannya bulo predstavlene virobnictvom radioprijmachiv televizoriv holodilnikiv motocikliv suden pidshipnikiv tovarnih vagoniv verstativ elektrotehnichnogo ustatkuvannya V krayini viroblyalis peredusim produkti vazhkoyi promislovosti ta zbroya zavodi TATRA v Martini dlya krayin REV ta soyuznikiv Radyanskogo Soyuzu 9 Pislya podilu Chehoslovachchini cej rinok znik na pochatku 1990 h rokiv bagato zbrojnih zavodiv bulo zakrito i viniklo znachne bezrobittya Nizki vitrati na robochu silu i podatkova reforma pravih politichnih partij na pochatku XXI stolittya stali prityaguvati zakordonnih investoriv peredusim u galuzi avtomobilnoyi promislovosti yaka maye v slovackij ekonomici silnu poziciyu Za chasiv Chehoslovachchini lishe Bratislavskij avtozavod vipuskav zapchastini dlya legkovih avtomobiliv Shkoda Na pochatku 2000 h rokiv pobudovani zavodi kompanij Folksvagen u Bratislavi na teritoriyi korpusiv Bratislavskogo avtozavodu Pezho v Trnavi i KIA Motors u Zhilini 2000 roku v Slovachchini bulo virobleno 182 tis avtomobiliv 2005 roku 218 tis a 2011 roku 640 tis osnovna chastina yakih bula eksportovana v inshi krayini Yevropi chastka avtomobiliv v eksporti krayini perevishila 25 17 18 19 Slovachchina stala svitovim liderom z virobnictva avtomobiliv na dushu naselennya priblizno 1 avtomobil na rik na 8 gromadyan krayini Drugu najvazhlivishu galuz predstavlyaye elektrotehnichna promislovist Nedaleko Nitri maye fabriku korporaciya Sony bilya Galanti Samsung Electronics Metalurgijnu promislovist predstavlyayut Shidno Slovackij metalurgijnij kombinat u Koshicyah alyuminiyevij zavod na doviznih boksitah u Zhari midnoplavilnij zavod u Krompahah 2 Na nafti j gazi pracyuye himichna i naftohimichna promislovist naftoprodukti mineralni dobriva plastmasi sintetichni volokna naftopererobnij zavod u Bratislavi 9 U krayini rozvinena lisova i derevoobrobna promislovist vigotovlennya budivelnih materialiv 9 Osnovni promislovi centri krayini Bratislava j Koshici Girnicha promislovist Redaguvati Dokladnishe Girnicha promislovist SlovachchiniSered rudnoyi sirovini sho zabezpechuvala ekonomichnij rozvitok krayini v minulomu zoloto j sriblo yaki teper vidobuvayutsya v neznachnih kilkostyah u rajoni Hodrusha Homru Za chasiv socializmu girnicha promislovist rozvivalas za vinyatkom viplavki alyuminiyu na doviznih boksitah na bazi miscevih mineralno sirovinnih resursiv vidobuvalis bure vugillya lignit zalizna ruda U Slovachchini vidobuvayut naftu pokrivaye 1 vnutrishnih potreb prirodnij gaz 3 i bure vugillya 80 yaki jdut na potrebi ekonomiki Vidobutok nafti v 2004 roci v krayini stanoviv 570 tis ton a prirodnogo gazu 135 mln m Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Slovachchini Energetika Redaguvati Dokladnishe Energetika SlovachchiniBilshu chastinu elektroenergiyi viroblyayut na GES maye dvi atomni elektrostanciyi AES Bogunici i AES Mohovce Energetichnna sistema Slovachchini z yednana z Burshtinskim energoostrovom Ukrayini Za 2004 rik bulo virobleno 31 3 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 11 3 mlrd kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 28 6 mlrd kVt god importovano 8 6 mlrd kVt god 12 U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 74 tis bareliv na dobu z yakih 59 tis import prirodnogo gazu 6 mlrd m na rik Import prirodnogo gazu v 2004 roci stanoviv 6 5 mlrd m 12 Agrovirobnictvo Redaguvati Dokladnishe Agrarne virobnictvo SlovachchiniPorivnyano rozvinene bagatogaluzeve silske gospodarstvo gruntuyetsya na suchasnij materialno tehnichnij bazi j infrastrukturi U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 19 35 tis km tobto 39 5 ploshi derzhavi 12 She na pochatku XX stolittya u silskomu gospodarstvi pracyuvalo 60 naselennya Sogodni v nomu ta v sumizhnih galuzyah mislivstvo lisnictvo ta inshi pracyuye priblizno 4 9 ekonomichno aktivnogo naselennya priblizno 100 500 pracivnikiv Najkrashi umovi dlya roslinnictva v nizovinah Golovni silskogospodarski kulturi kartoplya pshenicya kukurudza yachmin cukrovi buryaki frukti ovochi pomidori bila kapusta cibulya perec morkva tyutyun vinograd 9 Rozvinute sadivnictvo i vinogradarstvo na teritoriyi krayini isnuye 6 vinogradnih rajoniv peredusim na pivdni zahidnoyi Slovachchini V agropromislovomu sektori perevazhaye tovarne m yaso molochne ta m yasne tvarinnictvo svini vivci velika rogata hudoba 2 Pidvisheni miscya vikoristovuyut yak pasovisha dlya rogatoyi hudobi ta ovec Bilsha chastina tvarinnictva zoseredzhena v nizovinah de znahodyatsya dostatni resursi kormovih kultur Transport Redaguvati Terminal Bratislavskogo aeroportu Dokladnishe Transport SlovachchiniPislya drugoyi svitovoyi vijni teritoriya krayini v ramkah REV peretvorilasya na vazhlivij transportnij koridor mizh krayinami Centralnoyi i Shidnoyi Yevropi v yakomu zi shodu na zahid prolyagli nafto i gazoprovodi liniyi elektroperedach i elektrifikovana zaliznicya 9 Vazhlive transportne znachennya maye sudnoplavstvo Dunayem najbilshi richkovi porti Bratislava i Komarno Turizm Redaguvati Dokladnishe Turizm SlovachchiniSlovachchina dlya turistiv privabliva cherez svoyu garnu prirodu peredusim gori pecheri ale i kulturni ta istorichni pam yatki yak serednovichni zamki ta mista narodnu arhitekturu kurorti ta girskolizhni bazi 9 Zgidno z deyakimi danimi krayina maye najbilshu koncentraciyu zamkiv na odnu osobu U 1996 roci Slovachchina vidvidalo 814 tis inozemnih turistiv sho dalo pributok u 673 mln dolariv SShA 12 a 2006 roku vzhe bilshe 1 6 mln turistiv 20 Bilshist turistiv pribuvaye z Chehiyi 26 Polshi 15 i Nimechchini 11 Bagato gromadyan Slovachchini podorozhuyut zakordonom 2012 roku yih bulo 3 mln osib 21 U 2011 roci slovaki najchastishe vidpochivali u Horvatiyi 127 500 Turechchini 82 465 Greciyi 73 715 Bolgariyi 63 592 Italiyi 53 121 Yegipti 46 942 22 Do najulyublenishih misc dlya turistiv nalezhit stolicya ta Visoki Tatri z mistom Poprad Takozh mandrivniki vidviduyut i inshi girski regioni Nizki Tatri z bazami Yasna Hopok Donovali Nacionalnij park Slovackij raj pidgirski regioni Liptov iz termalnimi akvaparkami u Beshenovij ta vodojmishem Liptovska Mara i Spish iz znamenitim Spiskim zamkom ta Levocheyu istorichnij centr yakoyi zanesenij do spisku YuNESKO Do serednovichnih mist iz starim istorichnim centrom nalezhat she Bardiyiv Kezhmarok Banska Shtyavnicya Banska Bistricya Kremnicya Trnava Krim Bratislavskogo zamku vidomij tezh Zvolenskij zamok Krasna Gvorka Chahtickij zamok Trenchinskij zamok Z kurortiv zakordonni turisti vidviduyut peredusim P yeshtyani Trenchyanski Tyeplice Rayecke Tyepplice Bardejovske Kupele Bilshist turistiv za kilkistyu reyestrovanih nochivel u krayini stanovlyat sami gromadyani Slovachchini 59 1 reshta turistiv ye z Chehiyi priblizno 13 4 Polshi 4 8 ta Nimechchini 3 7 Avstriyi 1 7 Ugorshini 1 7 ta Ukrayini 1 23 Krayinu v galuzi turizmu predstavlyaye Slovacke agentstvo turizmu slovac Slovenska agentura pre cestovny ruch yake zajmayetsya propaguvannyam Slovachchini za kordonom 24 Zovnishnya torgivlya Redaguvati Struktura eksportu derzhavi v 2011 roci Dokladnishe Zovnishnya torgivlya SlovachchiniOsnovni torgovelni partneri Slovachchini Nimechchina Chehiya Avstriya Rosijska Federaciya Italiya Derzhava eksportuye metali prokat avtomobili zapchastini elektrotehniku tekstil Osnovni pokupci Nimechchina 29 Chehiya 20 Avstriya 7 U 1997 roci vartist eksportu sklala 8 6 mlrd dolariv SShA 12 Derzhava importuye promislovi virobi mineralnu sirovinu palivo Osnovni importeri Nimechchina 26 Chehiya 19 Rosijska Federaciya 10 Italiya 7 U 1997 roci vartist importu sklala 9 mlrd dolariv SShA 12 Naselennya RedaguvatiDokladnishe Naselennya SlovachchiniNaselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 5 4 mln osib 108 me misce u sviti U 1900 roci naselennya krayini stanovilo 2 8 mln osib u 1940 roci 2 5 mln osib u 1950 roci 3 5 mln osib u 1980 roci 5 mln osib Gustota naselennya 110 3 osib km 63 tye misce u sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 10 7 smertnist 9 5 prirodnij pririst 1 2 12 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 16 7 465 tis cholovikiv 445 tis zhinok dorosli 15 64 rokiv 71 3 1 9 mln cholovikiv 1 9 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 12 245 tis cholovikiv 408 tis zhinok Bilshist naselennya zoseredzheno v pivdennij rivninnij chastini a takozh po girskih dolinah utvorenih chislennimi pritokami Dunayu j Tisi 9 Urbanizaciya Redaguvati Dokladnishe Mista SlovachchiniRiven urbanizovanosti v krayini dosit visokij v 2000 roci sklav 59 12 Golovni mista derzhavi Bratislava 450 tis osib Koshici 250 tis osib Pryashiv 100 tis osib Etnichnij sklad Redaguvati Etnichna karta Slovachchini za danimi perepisu 2011 roku Dokladnishe Etnichnij sklad SlovachchiniGolovni etnosi sho skladayut slovacku naciyu zgidno z perepisom naselennya 21 travnya 2011 roku 25 slovaki 4 352 775 80 7 ugorci 458 467 8 5 najbilsha etnichna menshist krayini sho naselyaye perevazhno pivdenni rajoni cigani romi 105 738 2 0 rusini 33 482 0 6204 prozhivayut perevazhno na pivnichnomu shodi krayini Pryashivshina chehi 30 367 0 6 ukrayinci 7430 0 1376 nimci 4690 0 1 polyaki 3084 0 1 rosiyani 1997 0 037 bolgari 1051 0 0 horvati 1022 0 0 serbi 698 0 0 yevreyi 631 0 0 inshi 9852 0 2 ne vkazali 382 493 7 0 razom 5 397 036 U rajoni Pryasheva na shodi krayini prozhivaye blizko 60 tis cholovik etnichna grupa ukrayinciv rusini 9 Slovacko ukrayinski zv yazki Redaguvati Dokladnishe Ukrayinsko slovacki vidnosini Ukrayinci u Slovachchini ta Slovaki v UkrayiniSlovacko ukrayinski zv yazki mayut davni tradiciyi Ukrayina ta Slovachchina mayut spilnij kordon protyazhnistyu blizko 100 km na teritoriyi Pryashivshini centr yakoyi Pryashiv stav oseredkom ukrayinskoyi kulturi v Slovachchini Za deyakimi dzherelami slovaki najblizhchi genetichni rodichi ukrayinciv obidva narodi mali podibnu socialnu strukturu pobut movu i narodnu tvorchist vreshti yih yednala do 1918 roku spilna nedolya ugorskogo ponevolennya Popri ce yihni vzayemini buli skorshe prinagidni j obmezheni Zakarpattyam ta v malij miri Galichinoyu Cherez Slovachchinu zdavna prohodili vazhlivi torgovelni shlyahi yaki zv yazuvali Ukrayinu iz Zahidnoyu ta Pivdennoyu Yevropoyu Uzhe z chasiv serednovichchya v Ukrayinu yizdili slovacki mandrivni kupci ta remisniki Znachna chastina providnogo duhovenstva Zakarpattya z yakogo piznishe vihodili yepiskopi chi profesori bogoslovskih shkil vchilasya u XVIII st u Trnavskij bogoslovskij seminariyi U Trnavi buli nadrukovani i pershi knigi dlya zakarpatskih ukrayinciv Katehizis 1698 Bukvar 1699 ta Kratkoye pripadkov moralnih sobraniye 1727 Cikavij opis svoyeyi podorozhi v Ukrayinu zrobiv slovak protestantskij duhovnij Daniel Krman yakij u 1708 1709 rokah na doruchennya semigorodskogo knyazya vidvidav tut shvedskogo korolya Karla XII ta zustrivsya z I Mazepoyu Pid chas svoyih podorozhej u Slovachchini pobuvav G Skovoroda Pershimi slovackimi vchenimi sho pochali glibshe cikavitisya Ukrayinoyu buli Yan Kollar 1793 1852 i Pavel Shafarik 1795 1861 voni pidtrimuvali bezposeredni zv yazki z ukrayinskimi diyachami i mali pozitivnij vpliv na rozvitok nacionalnogo vidrodzhennya v Ukrayini Shafarik odnim iz pershih u Yevropi vistupiv na zahist samobutnosti ukrayinskogo narodu jogo movi i kulturi U 40 h rr XIX st ukrayinsku poeziyu pochav intensivno vivchati L Shtur Najviznachnishim predstavnikom ukrayinsko slovackih vzayemin XIX st buv Bogush Nosak Nezabudov 1818 1877 jomu nalezhit i pershij pereklad slovackoyu z ukrayinskoyi movi opublikovanij u presi Duma pro vtechu troh brativ z Ozova 1848 Chimalu uvagu zakarpatskim ukrayincyam pridilyali takozh J Gurban A Radlinskij P Kellner ta in Na Slov yanskomu Kongresi u Prazi slovaki pidtrimali galickih i zakarpatskih ukrayinciv U 1850 r u Pryashevi vinikla persha ruska literaturna spilka chlenami yakoyi buli i 4 slovaki Iz zakarpatskih ukrayinciv najbilshij vnesok u slovacku kulturu zrobiv A Dobryanskij odin z zasnovnikiv i pershih chleniv slovackogo kulturno osvitnogo tovaristva Matici slovackoyi 1863 1876 u zhurnali Drug I Franko vmistiv svij pereklad virsha slovackogo pismennika Sama Halupki u kin XIX st v galickij presi z yavilosya kilka virshiv slovackih klasikiv u perekladi P Grabovskogo U kinci XIX st interes slovakiv do ukrayinciv zmenshivsya bo togochasna slovacka inteligenciya stoyala na rusofilskih poziciyah Z pochatku XX st cheh F Votruba pereklav slovackoyu movoyu urivki z tvoriv I Franka 1914 vidav yih okremoyu knizhkoyu V Stefanika B Lepkogo Lesi Ukrayinki B Grishenka ta opublikuvav kilka statej pro ukrayinsku movu j literaturu Tvorchist T Shevchenka stala vidomoyu na Slovachchini u 1911 1914 zavdyaki perekladam Yuraya Slavika psevd Neresnickij Ivana Laha ta Svetozara Vayanskogo U Galichini todi poyavilosya kilka statej pro gromadski spravi Slovachchini V Gnatyuka I Franka ta S Tomashivskogo Odnochasno na Pryashivshini pogirshilisya ukrayinsko slovacki vzayemini bo dinamika slovackogo nacionalnogo vidrodzhennya viyavila chimalu ekspansiyu shodo slabshih ukrayinciv Unaslidok yiyi deyaki ukrayinci perebuvayuchi pid ugorskim tiskom volili slovakizaciyu nizh vtratu slov yanskogo harakteru ce j sprichinilo slovakizaciyu nizki rusinskih sil U 1916 nacionalisti oboh krayin vzyali uchast u konferenciyi Soyuzu narodiv u Lozanni 26 Pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Rosijskoyu imperiyeyu z vijskovopolonenih buv sformovanij Chehoslovackij korpus yakij bivsya proti Centralnih derzhav na teritoriyi Ukrayini zokrema pid Zborovim ta Bahmachem Slovackij tisk na ukrayinciv u Slovachchini zbilshivsya z 1919 r koli do Slovachchini vklyucheno chastinu istorichnogo Zakarpattya na zahid vid r Uzh Slovakizaciya rusiniv bula v programi Slovackoyi narodnoyi partiyi lideri yakoyi vidmovilisya vid spivpraci z politikami Zakarpattya ale spivpracyuvali z ugrofilom A Brodiyem yaki tomu vstanovili zv yazki z cheskimi politichnimi partiyami sho stavilisya pozitivno abo nejtralno do ukrayinskogo pitannya Kulturni slovacko ukrayinski vzayemini todi buli minimalni Deyaki zv yazki isnuvali mizh Slovachchinoyu i Zakarpatskoyu Ukrayinoyu u Bratislavi diyav Klub druziv Zakarpattya sho vidavav zhurnal Podkarpatska Revue vijshlo kilka knig pro Zakarpattya perekladi tvoriv zakarpatskih pismennikiv zate inshi ukrayinski zemli ta yih kultura zalishalisya nevidomimi dlya slovakiv U toj chas i Ukrayina ne viyavlyala zacikavlennya Slovachchinoyu Za Slovackoyi Respubliki 1939 944 slovackij uryad ne toleruvav viyaviv ukrayinskogo nacionalnogo ruhu a prezident Tiso zayaviv u 1942 roci sho ukrayinsko rusinskogo pitannya vzhe nemaye Na politiku slovakizaciyi chastina rusinskogo naselennya reaguvala simpatiyeyu do SRSR i pidtrimkoyu partizanskogo ruhu u yakomu brali uchast chimalo ukrayinciv Pid chas radyansko nimeckoyi vijni v Ukrayini buli regulyarni chastini slovackoyi armiyi dvi diviziyi yaki odnak u bezposerednih boyah uchasti ne brali Bagato slovakiv bulo razom z zakarpatskimi ukrayincyami u Cheho slovackomu armijskomu korpusi generala L Svobodi yakij u 1944 roci u skladi radyanskoyi armiyi brav uchast u boyah v Ukrayini U 1944 1945 rr na zahidnij Slovachchini bula roztashovana ukrayinska diviziya Galichina teritoriyeyu Slovachchini u 1945 1947 rr prohodili chastini UPA Oseredkom ukrayinskoyi politichnoyi emigraciyi pid chas drugoyi svitovoyi vijni bula Bratislava de v 1939 r timchasovo perebuvala evakujovana z Zakarpattya Ukrayinska torgovelna akademiya Na emigraciyi u drugij polovini HH stolittya ukrayinski ta slovacki politichni organizaciyi vhodili do Antibilshovickogo bloku narodiv Dolya ukrayinciv u Slovachchini znachno pokrashilas po 1945 sered inshogo j tomu sho v kompartiyi Chyeho Slovachchini i Slovachchini chimalu rol vidigravali ukrayinski komunisti Pravda ukrayinska menshist u Slovachchini ne zdobula teritorialnoyi avtonomiyi ale zdobula deyaku kulturnu avtonomiyu Zokrema radikalnij povorot pochavsya u galuzi kulturnih vzayemin populyarizaciyi ukrayinskoyi kulturi u Slovachchini ta slovackoyi v Ukrayini Z 1947 r do 1969 r na Slovachchini vidano ponad 100 knig z ukrayinskoyi literaturi u perekladah Yu Kokavcya M Krna P ta M Lichko I Rusnaka R Skukalka ta nizki inshih perekladachiv Pri Slovackij Akademiyi Nauk ta Bratislavskomu Universiteti pracyuye nizka fahivciv z ukrayinskoyi kulturi M Molnar M Nevrlij P Gapak F Gondor D Garaksim J Groziyenchik ta in yaki vidali desyatki monografij pro tvorchist T Shevchenka I Franka z ukrayinskoyi istoriyi tosho Drugim centrom slovackoyi ukrayinistiki ye Pryashiv filosofskij kafedra ukrayinskoyi movi i literaturi ta doslidnickij kabinet ukrayinistiki i pedagogichnij kafedra ukrayinskoyi movi i literaturi fakulteti Universitetu Pavla Jozefa Shafarika zaraz Pryashivskogo universitetu Dosit dobre vidoma na Slovachchini j ukrayinska dramaturgiya Na profesijnih scenah Slovachchini buli postavleni p yesi i operi I Kotlyarevskogo S Gulaka Artemovskogo T Shevchenka I Franka G Ceglinskogo M Starickogo Yu Mejtusa O Kornijchuka L Dmiterka V Sobka Ryad iz nih translyuvalisya po radio i telebachennyu Veliku rol u spravi populyarizaciyi ukrayinskoyi kulturi u Slovachchini vidigrali gastroli horu im Verovki ansamblyu Virskogo Kiyiv Kapeli Banduristiv Zakarpatskogo Narodnogo Horu Kiyivskogo Teatru im Franka a takozh shorichni turne po Slovachchini Pidduklyanskogo ukrayinskogo narodnogo Ansamblyu ta Ukrayinskij narodnij teatr Pryashiv Ukrayinskogo narodnogo teatru z Pryasheva U Slovachchini vlashtovano kilka vistavok ukrayinskih knizhok j obrazotvorchogo mistectva Vzayemnomu piznannyu spriyayut Dni ukrayinskoyi kulturi na Slovachchini i Dni slovackoyi kulturi v Ukrayini a takozh Svyato pisni i tancyu ukrayinskogo naselennya Chehoslovachchini Zmicnennyu slovacko ukrayinskih literaturnih zv yazkiv spriyaye Filiya ukrayinskih pismennikiv Spilki slovackih pismennikiv Slovacke pedagogichne vidavnictvo Viddil ukrayinskoyi literaturi u Pryashevi vidav ponad 250 ukrayinskih publikacij Vnaslidok ototozhnyuvannya slovackoyi kulturi z cheskoyu znachno vidstaye sprava populyarizaciyi slovackoyi kulturi v Ukrayini Iz 152 knig cheskih i slovackih avtoriv vidanih v Ukrayini do 1968 roku bulo lishe 8 slovackih pershij pereklad 1951 Shob zapovniti progalinu viddil ukrayinskoyi literaturi Slovackogo pedagogichnogo vidavnictva u Pryashevi u 1959 62 vidav 15 perekladiv z slovackogo krasnogo pismenstva a Kulturna Spilka Ukrayinskih Trudyashih 6 slovackih p yes u perekladi na ukrayinsku movu zhurnal Duklya golovnij redaktor Ivan Yackanin sistematichno vmishuye perekladi z suchasnoyi slovackoyi literaturi Odnak zhodne z cih vidan ne dohodilo v Ukrayinu tomu dali vidannya perekladiv bulo pripinene 1964 u Kiyevi vidano antologiyu Slovacka poeziya zi zrazkami poetichnih tvoriv 51 slovackogo avtora u perekladah M Rilskogo G Kuchera B Tena A Malishka V Zhitnika V Luchuka I Dracha D Pavlichka I Svitlichnogo V Simonenka ta in Popri pogliblennya slovacko ukrayinskih kulturnih vzayemin slovaki vedut sistematichnu slovakizaciyu ukrayinciv Pryashivshini politichnu kulturnu chi religijnu 1968 priznacheno administratorom Pryashivskoyi yeparhiyi slovaka Nepriyazn do ukrayinciv viyavilasya golovnim chinom za Dubcheka 1968 69 koli sered slovakiv lunav zaklik shob usih ukrayinciv Pryashivshini vivezti do URSR Ukrayinsko slovacka borotba trivaye i v diaspori peredusim u SShA sproba slovakizaciyi vihidciv iz Pryashivshini pid gaslom sho na Pryashivshini bilshe ukrayinciv nema i vsi greko katoliki ye slovakami Dlya nebagatoh zakarpatskih greko katolickih gromad u Kanadi Vatikan priznachiv yepiskopom administratorom slovaka Poza mezhami Pryashivshina neveliki ukrayinski gromadi isnuyut u kilkoh mistah Slovachchini peredusim u Koshicyah do cogo vazhlivogo promislovogo centru immigruyut selyani z Pryashivshini ta Bratislavi U 2014 2015 rokah osnovnim pitannyam ukrayinsko slovackih vidnosin stala organizaciya reversnih postachan gazu Movi Redaguvati Lingvistichna karta Slovachchini za danimi perepisu 2011 roku Dokladnishe Movi SlovachchiniDerzhavna mova slovacka vhodit do grupi zahidnoslov yanskih mov sporidnena z polskoyu ta cheskoyu Sklad naselennya za ridnoyu movoyu zgidno z perepisom naselennya 21 travnya 2011 roku 25 slovacka 4 240 453 78 6 ugorska 508 714 9 4 za zakonodavstvom maye rivni prava z slovackoyu v pivdennih regionah de ugorci skladayut ponad 20 naselennya ciganska romska 122 518 2 3 rusinska 55 469 1 0 cheska 35 216 0 7 ukrayinska 5689 0 1 nimecka 5186 0 1 polska 3119 0 1 horvatska 1234 0 0 yidish 460 0 0 bolgarska 132 0 0 inshi 13 585 0 3 ne vkazali 405 261 7 5 Religiyi Redaguvati Religiyi u Slovachchini za perepisom 2011 roku Katolicizm 62 Protestantizm 8 9 Greckij katolicizm 3 8 Pravoslavna Cerkva 0 9 Svidki Yegovi 0 3 Inshi religiyi 0 5 Ateyizm 13 4 Ne viznachilis 10 6 Dokladnishe Religiya v SlovachchiniSlovachchina ye dosit religijnoyu krayinoyu osoblivo v porivnyanni z bilsh ateyistichnoyu susidnoyu Chehiyeyu Konstituciya derzhavi garantuye svobodu virospovidannya Sklad naselennya za prinalezhnistyu do religiyi zgidno z perepisom naselennya 21 travnya 2011 roku 25 rimo katoliki 3 347 270 62 0 naselennya lyuterani 316 250 5 9 zdebilshogo slovaki greko katoliki 206 871 3 8 kalvinisti 98 797 1 8 zdebilshogo ugorci pravoslavni 49 133 0 9 Svidki Yegovi 17 222 0 3 inshi 23 340 0 5 ateyisti 725 362 13 4 ne vkazali 571 437 10 6 Ohorona zdorov ya Redaguvati Dokladnishe Ohorona zdorov ya v SlovachchiniOchikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 74 7 roku dlya cholovikiv 70 7 roku dlya zhinok 78 9 roku 12 Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 7 3 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 misce na 200 zhiteliv likaryami 1 likar na 290 zhiteliv stanom na 1996 rik 12 U 1993 roci 100 naselennya bulo zabezpecheno pitnoyu vodoyu 12 Osvita Redaguvati Dokladnishe Osvita v SlovachchiniRiven pismennosti v 2003 roci stanoviv 99 6 99 7 sered cholovikiv 99 6 sered zhinok 12 V krayini zaprovadzheno obov yazkovu 9 richnu shkilnu osvitu Doshkilne vihovannya pochatkovu ta serednyu osvitu v Slovachchini predstavlyaye sistema doshkilnih zakladiv osviti slovac predskolske zariadenia pochatkovih shkil vidviduyut uchni vikom vid 6 7 do 14 15 rokiv ta serednih shkil vidviduyut studenti vikom vid 14 15 do 18 20 rokiv yaki mozhut buti derzhavni privatni abo cerkovni Za chasiv socialistichnoyi vladi Chehoslovachchini usya sistema osviti bula ohoplena derzhavoyu U 1978 1979 navchalnomu roci po osnovnih obov yazkovih shkolah nalichuvalosya blizko 670 5 tis uchniv u povnih serednih zagalnoosvitnih shkolah gimnaziyah 53 3 tis uchniv u 1 3 richnih profesijnih navchalnih zakladah blizko 337 6 tis uchniv u 4 richnih serednih profesijnih shkolah blizko 115 9 tis uchniv u vishih navchalnih zakladah 72 tis studentiv 2 Pochatkova shkola Koshicka gimnaziya Universitet Komenskogo Katolickij universitetRuzhomberoku Slovacka nacionalna bibliotekaVishi navchalni zakladi mozhna podiliti na 3 vidi publichni slovac Verejne vysoke skoly derzhavni slovac Statne vysoke skoly ta privatni slovac Sukromne vysoke skoly abo na 3 tipi universiteti slovac univerzitne vysoke skoly neuniversitetski vishi shkoli slovac neuniverzitne vysoke skoly ta fahovi vishi shkoli slovac odborne vysoke skoly yaki mayut pravo nadavati lishe pershij bakalavrskij stupin vishoyi osviti Najkrashimi universitetami derzhavi ye Slovackij tehnichnij universitet u Bratislavi Universitet Komenskogo v Bratislavi Tehnichnij universitet u Koshicyah Universitet Pavla Jozefa Shafarika Pryashivskij universitet 27 Do inshih avtoritetnih vishih navchalnih zakladiv vidnosyatsya Visha ekonomichna shkola v Bratislavi Bratislavska konservatoriya Visha veterinarna i tehnichna shkola v Koshicyah Visha transportna shkola v Zhilini Najbilshi j najstarishi biblioteki Slovachchini Slovacka nacionalna biblioteka svati Slovenska narodna kniznica SNK biblioteka Matici slovackoyi zasnovana 1941 roku narahovuye 4 7 mln odinic zberigannya Biblioteka Universitetu Komenskogo zasnovana 1919 roku Derzhavna naukova biblioteka v Koshicyah zasnovana 1657 roku 2 Internet Redaguvati Dokladnishe Internet SlovachchiniU 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Slovachchini koristuvalis 700 tis osib 12 Kultura RedaguvatiDokladnishe Kultura SlovachchiniGolovni muzeyi krayini Slovackij nacionalnij muzej Bratislava Slovackij nacionalnij muzej Martin Slovacka nacionalna galereya Bratislava Shidno Slovacka galereya Shidnoslovackij muzej Koshici Serednoslovackij muzej Banska Bistricya Muzej Slovackogo nacionalnogo povstannya Banska Bistricya Div takozh Baroko u Slovachchini Arhitektura Redaguvati Dokladnishe Arhitektura SlovachchiniZ antichnih chasiv na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini zbereglisya zalishki davnorimskih budivel Do pershih arhitekturnih pam yatok vlasne slovackogo nacionalnogo nadbannya mozhna vidnesti kultovi sporudi i zamki v romanskomu stili bazilika svyatogo Emmerama v Nitri 1200 roku dvoyarusna kapela rotonda v mistechku Skalice datuyetsya XII stolittyam cerkva v Drazhovce XII stolittya Oravskij zamok XII stolittya zgodom buv perebudovanij cerkva v Dyakovci 1228 roku 2 Serednovichchya zalishilo po sobi veliku kilkist feodalnih zamkiv chastina z yakih dijshla do nas lishe u viglyadi ruyin insha bula perebudovana na palaci v bilsh piznij chas U XIV XV stolittyah u miscevij arhitekturi yak vlasne i po vsij Zahidnij Yevropi panuvala gotika kafedralnij sobor svyatoyi Yelizaveti slovac Dom sv Alzbety u Koshicyah 1382 1499 roki najbilshij sobor Slovachchini sobor u Bratislavi pochatok budivnictva XIV stolittya Tradicijnezhitlo slovakiv Bazilikasvyatogo Emerama Oravskij zamok Soborsvyatoyi Yelizaveti Palac primasav Bratislavi 1781 rik Nova j staraarhitektura KoshicDlya narodnogo zodchestva harakterni zrubni abo kam yani budinki derev yani cerkvi sho mayut bagato spilnogo v bagatoh risah z ugorskoyu cheskoyu i ukrayinskoyu arhitekturoyu Pochinayuchi z XVI stolittya Slovachchinoyu shiritsya arhitekturnij stil Vidrodzhennya ratusha v Banskij Bistrici 1510 rik zhitlovi budinki u Pryashevi Levochi Bardejovi Dlya slovackoyi arhitekturi XVII XVIII stolit harakternim buv stil baroko cerkva Trijci v Bratislavi 1717 1735 roki palac primasa v Bratislavi arhitektora M Gefele sho mistit risi rannogo klasicizmu 1778 1781 roki ratusha mista Koshici 1756 rik Naprikinci XVIII na pochatku XIX stolittya v arhitekturi togochasnih pomishickih mayetkiv u mistah i selah yaskravo prostezhuyetsya klasicizm Naprikinci XIX na pochatku XX stolittya pochav perevazhati modern Sered sporud zvedenih u suchasnomu stili XX stolittya osoblivo viriznyayutsya korpus Vishogo tehnichnogo uchilisha 1964 rik mist cherez Dunaj 1972 rik gotel Kiyiv v Bratislavi 1974 rik 2 Obrazotvorche mistectvo Redaguvati Dokladnishe Mistectvo SlovachchiniNajdavnishimi ob yektami obrazotvorchogo mistectva na terenah Slovachchini ye zhinochi figurki pervisnoyi paleolitichnoyi lyudini Moravanska Venera keramika neolitu yuvelirni prikrasi frakijciv skifiv keltiv davnih slov yan IV stolittyam datuyut pohovannya z zolotimi sribnimi i bronzovimi virobami 2 Kulturni slov yanski osoblivosti slovakiv znajshli svoye vtilennya u pobutovih vitvorah narodnih majstriv rizblenni po derevu rozpisah selyanskih budinkiv vishivci keramici Slovacki narodni elementi dosit podibni do analogichnih ukrayinskih Perlinami zhivopisu piznogo serednovichchya XIV XV stolit ye freski cerkvi Svyatogo Martina v Spishskij Kapituli ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO XVI stolittya znamenuyetsya perehodom do epohi Vidrodzhennya Shiryatsya rizbleni derev yani vivtari Velikij vivtar Pavla z Levochi slovac Majster Pavol z Levoce 1508 1515 rokiv u sobori Svyatogo Yakuba v Levochi ye najvishim 18 m gotichnim derev yanim vivtarem u sviti 28 Vidomij zhivopis majstra z Okolichnoyi slovac Majster z Okolicne avtora vivtarya kafedralnogo soboru Svyatoyi Yelizaveti v Koshicyah Majstra M S slovac Majster M S avtor chislennih poloten skulptur Madonni v kafedralnomu sobori Svyatoyi Katerini v Banskij Bistrici Svyatoyi Katerini i Svyatoyi Varvari sho zberigayutsya v muzeyi girnichoyi spravi slovac Slovenske banske muzeum Banska Stiavnica Banskoyi Shtyavnici Shiroko vidomi dekor skulptura virobi z metalu togo chasu 2 XVII stolittya znamenuyetsya perehodom do barochnogo stilyu zhivopis Yana Kupeckogo Franca Antona Maulbercha skulptura Georga Donnera Moravanska Venera 22 tis rokiv Mariya vidviduyeYelizavetu majster M S VivtarPavla z Levochi Avtoportret Yan Kupeckij 1711 rik Matir Mikulash Galanda1933 rik Yuranova dolina Gustav Malli 1939 rik Nova budivlyaSlovackoyi nacionalnoyi galereyiU XIX stolitti na tli narodnogo slovackogo pidnesennya z yavlyayetsya cila pleyada nacionalnih hudozhnikiv J Chausig Yanosh Rombauer Karol Lyudovit Libaj Jozef Klemens 1817 1883 i Peter Mihal Bogun 1822 1879 tvoryat u stili romantizmu i pishut ryad kartin prisvyachenih slovackim nacionalnim geroyam U portretnomu zhanri takozh vidomi Dominik Skuteckij 1849 1921 Jozef Shtetka Jozef Ganula 1863 1944 Naprikinci stolittya oformlyuyutsya nacionalni risi v pobutovomu zhanri V Klimkovich Dominik Skuteckij Jozef Ganula pejzazhnomu Karol Miloslav Lehotskij 1846 1915 i L Chordak u realistichnij skulpturi Vavrinec Dunajskij 1784 1833 avtor memorialu Yanu Golli v Dobrij Vodi Yan Konyarek 1878 1952 Aloyiz Strobl 1856 1926 Yanosh Fadruzh 1858 1903 Aloyiz Rigel 1879 1940 29 Predstavnikom slovackogo impresionizmu buv Maksimilian Shurmann 1863 1944 Sered majstriv XX stolittya vagomij vnesok u rozvitok zhivopisu dali Mikulash Galanda 1895 1938 Martin Benka 1888 1971 Yanko Aleksi 1894 1970 Milosh Bazhovskij 1899 1968 Gustav Malli 1879 1952 i Yan Gala 1890 1959 zasnovniki slovackogo modernu Syuzheti yihnoyi tvorchosti vinikali golovnim chinom iz zhittya zvichajnih lyudej u silskij miscevosti yake voni idealizuvali Zolo Palagvaj 1898 1935 Anton Yasush 1882 1965 Edmund Gverk 1895 1956 Yulius Yakobi 1903 1985 rozvivali napryamki ar nuvo simvolizmu j ekspresionizmu v slovackomu zhivopisi Roboti Kolomana Sokola 1902 2003 profesora grafiki universitetu Mehiko v 1937 1941 rokah Lyudovita Fulli 1902 1980 ta Imro Vejner Kralya 1901 1978 tisno pov yazani z suchasnim yevropejskim mistectvom zdobuvali mizhnarodne viznannya j nagorodi 30 Pomitnij slid u zhivopisi zalishili Kiprian Mayernik 1909 1945 Yan Zhelibskij Yan Mudroch 1909 1968 Ladislav Chemickij 1909 1968 Ester Simerova 1909 grafik Vinsent Glozhnik 1919 1997 Albin Brunovskij 1935 1997 Jozef Yankovich 1937 Dushan Kallaj 1948 Vladimir Gazhovich 1939 Karol Ondrejchka 1944 2003 i Blazhej Balazh 1958 Odna z najpomitnishih figur suchasnogo obrazotvorchogo mistectva v stili pop art Endi Vorhol 1928 1987 sho narodivsya v Pittsburzi shtat Pensilvaniya SShA za pohodzhennyam buv iz rodini lemkiv z slovackogo sela Mikova slovac Mikova U mistechku Medzhilabirci de pevnij chas zhila jogo rodina do emigraciyi vidkrito memorialnij muzej 31 Sered vidomih hudozhnikiv XXI storichchya pomitna tvorchist Kirila Blazho 1970 Martina Vargika i Vilyama Loviska 1964 Vidomi slovacki skulpturi Yan Konyarek 1878 1952 Yulius Bartfaj 1888 1979 Tibor Bartfaj 1922 Yan Mate 1922 Jozef Kostka 1912 1996 Ladislav Snopek 1919 2010 29 Vidomi slovacki fotografi Martin Martinchek 1913 2004 i Karol Kallaj 1926 2012 1970 roku otrimali mizhnarodnu premiyu EFIAP fr Excellence de la Federation Internationale de l Art Photographique Mizh slovackimi i ukrayinskimi mitcyami pidtrimuyutsya kulturni j tvorchi zv yazki napriklad 1978 roku v Kiyevi eksponuvalasya vistavka slovackogo obrazotvorchogo mistectva 2 Najkrashi tvori slovackih mitciv zibrani v zalah Slovackoyi nacionalnoyi galereyi slovac Slovenska narodna galeria SNG zasnovanoyi 1949 roku 32 Literatura Redaguvati Dokladnishe Literatura SlovachchiniRozvitok kirilichnoyi pisemnosti na terenah suchasnoyi Slovachchini pov yazane z prosvitnickoyu misiyeyu u Velikomoravskij derzhavi brativ Kirila i Mefodiya v drugij polovini IX stolittya U cej chas z yavlyayutsya staroslov yanskoyu Proglas peredmova do chotiroh Yevangelij avtorstvo yakogo pripisuyut Kirilu chastkovi perekladi Bibliyi sudebnik slovac Zakon sudnyj ljudem 33 Z vklyuchennyam slovackih zemel do skladu Ugorskogo korolivstva rozpochinayetsya panuvannya latini azh do pochatku XV stolittya koli pid vplivom idej gusitiv pochinayetsya strimkij rozvitok cheskoyi movi sho vbirala v sebe slovacku rozmovnu leksiku 34 Z yavlyayutsya mirski teksti zdebilshogo ce hroniki najvidomishi serednovichni avtori buli ugorcyami Jogan iz Turochi avtor Ugorskoyi hroniki lat Chronica Hungarorum Mavr 35 Za chasiv panuvannya katolickoyi cerkvi lirika molitvi pisni znahodilas pid yiyi cilkovitim kontrolem u cej chas narodnij folklor koncentruyetsya navkolo tvorennya nacionalnogo eposu Z cih chasiv zbereglasya zbirka cerkovnih pisen Vaclava Bzeneckogo zi slovackimi glossami datovana 1385 rokom U XVI stolitti Yan Frashtackij slovac Jan Pruno Frastacky namagavsya perekladati na narodnu movu religijni teksti Slovacka literatura XVII XVIII stolit predstavlena patriotichnimi tvorami Ya Vavrincya M Rakovskogo Sh Pilarika i G Gavlovicha syuzhet yakih vidobrazhaye nacionalnu borotbu z tureckoyu navaloyu Naprikinci XVII storichchya slovackoyu ta cheskoyu tvoriv poet pismennik dramaturg protestantskij svyashenik kompozitor duhovnoyi muziki Daniel Sinapius Gorchichka Naprikinci XVIII pochatku XIX stolit rozvivayetsya literatura prosvitnictva najviznachnishimi predstavnikami yakoyi buli pismenniki J I Bajza i Yu Fandli U cej zhe chas filolog Anton Bernolak rozrobiv pershi normativi slovackoyi literaturnoyi movi na osnovi zahidnoslovackoyi govirki i vidav yih 1787 roku bernolachchina 34 Chronica Hungarorum Anton Bernolak Pavel Shafarik naposhtovij marci Ukrayini Nauka slovackoyi movi Pavol YanikDlya kulturnogo zhittya XIX stolittya harakternim ye zrostannya nacionalnoyi svidomosti j panslavizmu sho znajshlo vidobrazhennya v perlinah poeziyi B Tablica i Ya Gollogo dramaturgiyi Yana Halupki literaturnoyi diyalnosti Pavla Jozefa Shafarika i Yana Kollara 36 U cej chas tvoriv ideolog slovackogo nacionalno vizvolnogo ruhu Lyudvit Shtur avtor sliv pisni Gej slov yani Ostatochna reforma slovackoyi movi vidbulas 1843 roku vona zakripila normi serednoslovackih govirok yak literaturni 36 Romantiki S Halupka Andrej Sladkovich Ya Kral Ya Botto pishut tvori projnyati patriotichnimi motivami folklornimi pisennimi tradiciyami geroyichnoyi osobistosti motivami istorichnih povistej Jozefa Gurbana Yana Kalinchaka Ideya slov yanskogo yednannya yakoyu projnyata tvorchist Yana Kollara znajshla vidgomin u poeziyi Tarasa Shevchenka 2 Stanovlennya realizmu v slovackij literaturi pov yazane z tvorchistyu prozayika i dramaturga J Zaborskogo poetiv i prozayikiv P Tvezdoslava S Vayanskogo M Kukuchipa Ostatochno realizm utverdivsya v 1890 h rokah razom iz drugim pokolinnyam realistiv Molodoyu Slovachchinoyu B Timrava Ya Yesenskij J Tajovskij L Pod yavorinska 36 Na pochatku 1900 h rokiv I Krasko V Roj I Gall uzyavshi za osnovu principi realizmu modernizmu i simvolizmu tvoryat novu slovacku poetichnu techiyu Slovacka moderna 2 Pislya zdobuttya nezalezhnosti Chehoslovackoyu respublikoyu 1918 roku oseredkom nacionalnoyi literaturi u 1924 1937 rokah stav zhurnal Dav de spivrobitnichali poeti Ya Ponichan L Novomeskij prozayik P Yilemnickij kritiki E Urks V Klementis D Okali 34 Vidatni tvori slovackogo kritichnogo realizmu XX stolittya proza F Kralya L Ondrejova Ya Yesenskogo P Yilemnickogo i L Novomeskogo poeziya Ya Ponichana 37 Vidomi pislyavoyenni slovacki romanisti F Techka R Yashik A Bednar K Lazarova V Minach poeti A Plavka P Gorov V Migalik Ya Kostra M Valek Na nivi literaturnoyi kritiki plidno pracyuvali A Matushka S Shmatlak I Kusa K Rozenbaum 2 U 1923 roci bulo stvoreno Soyuz slovackih pismennikiv slovac Spolok slovenskych spisovateľov Soyuz maye regionalni filiyi v Banskij Bistrici Koshicyah Nitri Trnavi i Zhilini 38 Vidaye 2 periodichnih vidannya Literaturnij shotizhnevik slovac Literarny tyzdennik 39 zhurnal Dotik slovac Dotyky 40 Shorichno publikuye ponad 30 knizhok slovackih literatoriv ta perekladenih tvoriv Keruye soyuzom na riznih posadah z 1998 roku Pavol Yanik 38 Ukrayinsko slovacki literaturni vidnosini Redaguvati Sered tvoriv ukrayinskoyi literaturi pershimi na slovacku movu buli perekladeni Ivan Kotlyarevskij Taras Shevchenko Marko Vovchok Ivan Franko Mihajlo Kocyubinskij Lesya Ukrayinka Panas Mirnij Marko Kropivnickij Ivan Karpenko Karij Oles Gonchar Oleksandr Dovzhenko Volodimir Sosyura Tvori slovackih prozayikiv P Yilemnickogo F Gechka F Kralya R Morica R Yashika K Lazarovoyi V Minacha i poetiv Pavola Gvezdoslava Lako Novomeskogo A Plavki Ya Ponichana Ya Kostri P Gorova M Rufusa na ukrayinsku movu perekladali ukrayinski mitci slova Mikola Bazhan Maksim Rilskij Andrij Malishko Mikola Tereshenko Teren Masenko Dmitro Pavlichko Roman Lubkivskij 1964 roku bula vidana zbirka Slovacka poeziya Antologiya a 1972 Slov yanske nebo u perekladi Romana Lubkivskogo 2 Ukrayinska diaspora Pryashivshini mozhe pishatis tvorchim dorobkom miscevih ukrayinskih poetiv i pismennikiv Fedora Lazorika Fedora Ivanchova V Zozulyaha 34 Teatr Redaguvati Dokladnishe Teatr SlovachchiniPershi zgadki pro elementi serednovichnogo teatralnogo dijstva na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini vpershe zustrichayutsya u dokumentah XII storichchya vistupi narodnih aktoriv tak zvanih jokulyatoriv 1439 roku v Bratislavi z yavlyayetsya shkilna drama shkolyari rozigrali pered natovpom pashalne dijstvo Protyagom XV XVI stolit vona shiritsya mistami Berezno Banska Shtyavnicya ta inshi Dlya narodnogo teatru XVII XVIII stolit znakovoyu buv religijnij syuzhet p yesi Gra pro svyatu Doroteyu Pershij amatorskij dramatichnij gurtok yakij staviv p yesi cheskih ugorskih nimeckih dramaturgiv tvori svitovih klasikiv Mikoli Gogolya Vilma Shekspira Shillera vinik 1830 roku v mistechku Svyatij Mikulash teper Liptovskij Mikulash 2 1890 roku na zibrani narodni koshti v Martini zbudovano Nacionalnij dim na sceni yakogo jshli p yesi slovackih dramaturgiv Yana Halupki Ya Palarika P Gvyezdoslava J Tajovskogo chehiv J Tila A Iraseka tvori Antona Chehova i Mikoli Gogolya Pershij profesijnij teatr stvoreno za chasiv nezalezhnoyi Chehoslovachchini 1920 roku v Bratislavi Za chasiv drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rokiv u partizanskih zagonah vistupali teatralni trupi profesijnih aktoriv dramaturgiya M Bora pro pidpilnikiv komunistiv 2 StaraSlovackogo i nova budivlinacionalnogo teatru Nova Scena Teatr Aleksandra Duhnovicha Visha teatralna shkolaDo providnih teatralnih ustanov u najbilshih mistah krayini vidnosyatsya Bratislava Slovackij nacionalnij teatr slovac Slovenske narodne divadlo stvoreno 1920 roku Yanko Borodachem Olgoyu Borodachovoyu ta Andreyem Bagarom 41 Pershoyu postavlenoyu operoyu bula opera Pocilunok Bedrzhiha Smetani Do 1936 roku teatr mav dvi okremi trupi chesku i slovacku V repertuari teatru p yesi slovackih dramaturgiv tvori Vilyama Shekspira Zh B Molyera rosijskih dramaturgiv Maksima Gorkogo Valentina Katayeva Kvadratura kola Oleksandra Afinogenova Strah Vsevoloda Vishnevskogo Mikoli Pogodina Kostyantina Trenova I Popova tvori P Karvasha Sh Kralika J Tila Providni aktori sho zalishili pomitnij slid v istoriyi teatru G Arbet G Kello Sered rezhiseriv teatru V Shulc Ya Yamnickij J Budskij 1961 roku Slovackij nacionalnij teatr gastrolyuvav mistami SRSR 2007 roku teatr otrimav novu budivlyu v suchasnomu arhitekturnomu stili yaku cherez brak koshtiv buduvali ponad 20 rokiv Nova Scena slovac Nova scena Pryashiv Pryashivskij ukrayinskij narodnij teatr slovac Ukrajinske narodne divadlo perejmenovanij 1990 roku na Teatr Aleksandra Duhnovicha slovac Divadlo Alexandra Duchnovica Golovnim rezhiserom buv J Felbaba Sered aktoriv vihovanci Kiyivskogo institutu teatralnogo mistectva imeni I Karpenka Karogo M Sisak I Stropkovskij I Latta V repertuari kolektivu tvori Tarasa Shevchenka Ivana Kotlyarevskogo Mihajla Starickogo Ivana Karpenka Karogo Oleksandra Kornijchuka Mikoli Zarudnogo Oleksiya Kolomijcya Tretya patetichna Mikoli Pogodina Teatr pidtrimuvav tisni tvorchi zv yazki z Ukrayinoyu u 1967 1968 teatralnomu sezoni gastrolyuvav po Zakarpattyu 2 Slovackij teatr imeni Zaborskogo slovac Divadlo Jonasa Zaborskeho utvoreno 1944 roku Nazvano na chest slovackogo dramaturga Jonasha Zaborskogo Slovackij kamernij teatr slovac Slovenske komorne divadlo do 1951 roku Teatr imeni Slovackogo nacionalnogo povstannya pislya Teatr Armiyi Stvoreno 1944 roku v Martini Rezhiserami teatru buli J Budskij I Lihard T Rakovskij sered aktoriv M Kralovichova K Mahata Yu Pantik M Gregor Repertuar teatru vklyuchaye yak suchasnu slovacku dramaturgiyu tak i chesko slovacku klasiku Tri sestri Antona Chehova Profesor Polezhayev Leonida Rahmanova Lyudina z rushniceyu Mikoli Pogodina Irkutska istoriya Oleksiya Arbuzova Teatr imeni Yilemnickogo Zhilina Teatr imeni Gajovskogo Banska Bistricya Koshickij derzhavnij teatr slovac Statne divadlo Kosice vidkrito 28 veresnya 1899 roku Ugorskij teatr slovac Jokaiho divadlo u Komarno Kvalifikovani aktorski j upravlinski kadri dlya nacionalnih teatriv vihovuye Visha teatralna shkola slovac Vysoka skola muzickych umeni v Bratislave zasnovana 9 chervnya 1949 roku v Bratislavi 2 Muzika j tanci Redaguvati Dokladnishe Muzika SlovachchiniMuzichnij folklor Slovachchini bagatij na pisenni zhanri Dlya lirichnih epichnih pobutovih obryadovih pisen harakterni odnogolossya dlya shidnih regioniv bagatogolossya 4 tetrahord i 5 stupeneva diatonika pentahord voni ritmichno riznomanitni vidznachayutsya rozvinutoyu melodikoyu Dlya pivnichno zahidnih i pivdennih rajoniv harakternij lidijskij zvukoryad dlya Zvolenskogo krayu davnogreckij 42 U XIII stolitti nabuli populyarnosti narodni rozbijnicki pisni golovnij geroj Yanoshik kereivnik selyanskih povstan u XIV stolitti religijni na foni gusitskogo ruhu u XV stolitti gusitski T Lintner Yu Banovskij u XVI stolitti istorichni baladi j dumi u XVIII stolitti pisni kuruciv u XIX stolitti novougorski rozvivayetsya horova pisnya robochij horovij gurtok Drukarska spilka 1872 2 Poetichnij bik slovackogo folkloru na pochatku XVIII stolittya pochali vivchati poeti B Tablic i Yan Kollar ostannij razom z istorikom i filologom P J Shafarik vidali pershi drukovani zbirki sliv narodnih pisen Najbilshu zbirku narodnih pisen Slovacki pisni pidgotuvali K Ruppeldt M Ruppeldt Ya Melichko vona vidavalas okremimi zoshitami vprodovzh 1880 1906 rokiv 42 Narodni slovacki tanci frishka bistrij tanok sho nagaduye krakov yak odzemok solnij cholovichij pastushij sho nagaduye kolomijki U epohu Vidrodzhennya i v XVII XVIII stolittyah chilne misce zajmali rizni tancyuvalni zhanri u tomu chisli j u stili baroko Kodeks Vetoriusa Strokatij zbirnik 42 Narodni muzichni instrumenti fuyara pastushachi dudki gajda volinka 42 Slovackij tanok Gra na fuyari Yan Levoslav Bella Bratislavska konservatoriya Slovacka filarmoniyaZ XV stolittya rozvivalasya bagatogolosa religijna muzika zgodom profesionalna svitska Perlinami cogo periodu ye instrumentalni tvori S Bokshorn Kaprikornusa Ya Kussera Starshogo J Shimbrackogo Na tvori cogo chasu znachnij vpliv mali italijski i nimecki muziki epohi baroko sho potrapili v protestantsku i katolicku duhovnu pisnyu zbirka Cithara Sanctorum Yu Tranovskogo 1636 roku Cantus Catholici B Soloshi 1655 roku 42 Sered kompozitoriv XVIII stolittya kantatami i ariyami proslavilis Ya Francisci A Shkultetin F K Budishskin franciskanskimi pastoralyami zasnovanimi na narodnih melodiyah P Bayan E Pasha Naprikinci XVII stolittya na slovacke muzichne zhittya silnij vpliv chinila videnska klasichna shkola cheski muzikanti postijni publichni koncerti videnskih prazkih ta inshih majstriv Gajdna Mocarta Bethovena vnosili velike pozhvavlennya v muzichne zhittya 1920 roku v Bratislavi utvoreno mishanij hor Zora a cherez rik Akademichne horove tovaristvo i hor slovackih vchiteliv 2 Persha opera v Slovachchini bula postavlena 1648 roku pri korolivskomu dvori v Bratislavi na nij poznachivsya vpliv avstrijskogo ta cheskogo klasicizmu zdebilshogo vikonuvalis italijski operi i nimecki zingshpili mandrivnih trup 42 1776 roku opera bula postavlena v miskomu teatri Bratislavi Osnovi nacionalnoyi operi zaklav kompozitor Yan Levoslav Bella simfonichna poema Dolya j ideal 1874 opera Koval Viland 1890 kantata Vesillya Yanoshika 1922 1920 roku stvoreno Slovacku nacionalnu operu pershij spektakl vidbuvsya 1 bereznya 2 Za chasiv Chehoslovachchini bula stvorena muzichna shkola 1919 roku yaku zgodom 1928 roku bulo peretvoreno na Akademiyu muziki j drami a 1941 roku na Bratislavsku konservatoriyu U 1928 roci bulo stvoreno instrumentalnij ansambl pri Bratislavskomu radio 1945 roku bulo stvoreno Shidnoslovackij nacionalnij teatr i filarmoniyi v Bratislavi 1949 j Koshicyah 1945 Ansambl Luchnicya Bratislavskoyi filarmoniyi gastrolyuvav Ukrayinoyu 1948 roku a simfonichnij orkestr 1978 roku 1960 roku stvoreno Slovackij kamernij orkestr 2 Vidomi slovacki kompozitori XX stolittya B Bulla A G Krchmera M Lac yak V Figush Bistrij opera Detvan 1925 Oleksandr Mojzes M Shnajderirnavskij F Kafenda E Suhon operi Krutnyava 1949 Svatopluk 1959 Yan Cikker Yanoshik 1954 Beg Bayazid 1957 Mister Skrudzh 1963 Koriolan 1973 D Kardosh I Zelyenka I Grushovskij Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rokiv kompozitori Yan Cikker i T Androshovan brali uchast u slovackomu Rusi Oporu i Slovackomu nacionalnomu povstanni 1944 roku 2 1955 roku bulo stvoreno Slovackij soyuz kompozitoriv z 1945 po 1954 roki slovacki mitci vhodili do Chehoslovackogo soyuzu kompozitoriv 42 Sered kompozitoriv drugoyi polovini XX stolittya varto vidznachiti I Zelenka R Bergera M Bazlika I Parika Yu Gatrika T Salvu Petra Mahajdika V Godara Vidomi slovacki dirigenti L Slovak L Rajter B Rezhuha O Lenard Vidomi slovacki pianisti M Karin I Pavlovich R Macudzinskij S Macudzinskij K Gavlikova K Gavlikova P Topercer M Lapshanskij Vidomi slovacki skripali A Mozhi T Gashparek P Mihalica B Varhal Ye Shpitkova Vidomi slovacki spivaki Sh Goza O Malahovskij Gabriela Benyachkova P Dvorskij M Chesanova M Kishonova Ya Blago G Papp L Baricova Yu Martvon E Kitnarova A Kuharskij Muzichnoyu osvitoyu zajmayutsya vidpovidni zakladi muzichnij fakultet Vishoyi shkoli vitonchenih mistectv u Bratislavi stvoreno 1949 roku kafedra muzikoznavstva na filosofskomu fakulteti Universitetu imeni Ya A Komenskogo Institut mistectvoznavstva Slovackoyi akademiyi nauk 42 Kinematograf Redaguvati Dokladnishe Kinematograf SlovachchiniKuhnya Redaguvati Dokladnishe Kuhnya SlovachchiniSvyata Redaguvati Dokladnishe Svyata SlovachchiniNacionalni svyata Slovachchini ye oficijnimi vihidnimi ne robochimi dnyami v krayini 43 1 sichnya Den utvorennya Slovackoyi Respubliki i Novij rik slovac Den vzniku Slovenskej republiky 1 travnya Den praci slovac Sviatok prace 8 travnya Den zvilnennya vid fashizmu slovac Den vitazstva nad fasizmom 5 lipnya Den Svyatih Kirila ta Mefodiya slovac Sviatok svateho Cyrila a Metoda 29 serpnya Den Slovackogo nacionalnogo povstannya slovac Vyrocie slovenske narodne povstanie 1 veresnya Den konstituciyi Slovackoyi Respubliki slovac Den Ustavy Slovenskej republiky 17 listopada Den borotbi za svobodu i demokratiyu Oksamitova revolyuciya slovac Den boja za slobodu a demokraciu Zagalnonacionalni religijni svyata 6 sichnya Bogoyavlennya i pravoslavne Rizdvo slovac Zjavenie Pana vesna Strasna p yatnicya Velikden Polivanij ponedilok slovac Veľkonocny piatok Veľka noc Veľkonocny pondelok 15 veresnya Den Bozhoyi Materi semi skorbot zastupnici Slovachchini slovac Sviatok Panny Marie Sedembolestnej patronky Slovenska 1 listopada Den Usih Svyatih slovac Sviatok vsetkych svatych 24 26 grudnya Svyatij Vechir Rizdvo slovac Stedry den Prvy sviatok vianocny Druhy sviatok vianocny Nauka Redaguvati Slovacka akademiya nauk Dokladnishe Nauka v SlovachchiniNajstarishoyu nacionalnoyu naukovo prosvitnickoyu ustanovoyu Slovachchini ye Maticya slovacka slovac Matica slovenska zasnovana 1863 roku v Martini Naukovi doslidzhennya provodyatsya u vishih navchalnih zakladah peredusim universitetskogo tipu u fahovih institutah Slovackoyi akademiyi nauk slovac Slovenska akademia vied najvishij naukovij ustanovi Slovachchini z filiyami u kilkoh mistah She za chasiv Chehoslovachchini na terenah Slovachchini buli stvoreni providni naukovi ustanovi Institut virusologiyi i naukovo doslidnij institut zvaryuvannya v Bratislavi naukovo doslidnij gidrologichnij institut u Zhilini Zasobi masovoyi informaciyi Redaguvati Slovacke radio Dokladnishe ZMI SlovachchiniNa rinku novin pracyuyut informacijni agentstva TASR ta SITA Telebachennya Redaguvati Najbilshu chastinu mediarinku Slovachchini zajmaye telebachennya Telekanali podilyayutsya na derzhavni nacionalni ta privatni Do pershoyi kategoriyi nalezhit Radio i telebachennya Slovachchini slovac Slovenska televizia STV yake maye 3 telekanali Pershij slovac Jednotka STV Drugij slovac Dvojka STV Tretij slovac Trojka STV do privatnih nalezhat TV Markiza i TV JOJ yaki mayut najbilshu glyadacku auditoriyu TA3 vimova Te A tri maye nagaduvati vimovu slova Tatri TVA slovac TVA Nautik TV slovac Nautik TV MyuzikBoks slovac MusicBox Ring TV slovac Ring TV Chastina naselennya nadaye perevagu zakordonnim telekanalam peredusim cheskim ta ugorskim Radio Redaguvati Radiostanciyi tezh podilyayutsya na derzhavni ta privatni Najulyublenishimi z pomizh privatnih ye Radio Ekspres Fan radio slovac Fun Radio Yemne melodiye slovac Jemne melodie Radio Europa 2 Radio Viva Radio Lumen Radio Hey Derzhavnu radiokompaniyu predstavlyaye Slovacke radio yake maye 9 radiostancij Radio Slovachchina Slovacke radio 1 slovac Radio Slovensko Slovensky rozhlas 1 Radio Regina Radio Dyevin Radio FM Radio Patriya Radio Slovakia International Radio Klasika Radio Litera Radio Yunior Drukovani vidannya Redaguvati Bilshist suchasnih drukovanih vidan Slovachchini dostupni v interneti Populyarni drukovani zagalnonacionalni vidannya shodenni gazeti Novi Chas slovac Novy Cas Pravda slovac Pravda SME slovac SME Gospodarske novini slovac Hospodarske noviny Plus Yeden Dyen slovac Plus Jeden Den shotizhneviki Plus 7 Dni vimova plus sedyem dni slovac Plus 7 dni Zhivot slovac Zivot Trend slovac Trend Eurotelevizia slovac Eurotelevizia Bayechna zhena slovac Bajecna zena Novi Chas pre zheni slovac Novy Cas pre zeny shomisyachni periodichni vidannya Novi Chas Krosvordi slovac Novy Cas Krizovky Zagradkar slovac Zahradkar Emma slovac Emma Eva slovac Eva Nota Bene Dobre Yedlo slovac Dobre jedlo Zdravye slovac Zdravie Za chasiv socialistichnoyi Chehoslovachchini najbilshim nakladom vidavalis drukovani praci CK Kompartiyi Slovachchini Pravda CK Spilki slovackoyi molodi Smena i Slovackogo revolyucijnogo profspilkovogo ruhu Praca Slovackoyi partiyi svobodi Sloboda i Partiyi slovackogo vidrodzhennya Lyud Kulturna spilka ukrayinskoyi diaspori Slovachchini v Pryashevi vidavala gazetu Nove zhittya zhurnal Druzhno vpered i literaturnij almanah Duklya 2 Sport Redaguvati Mihal Martikan odin iz najuspishnishih slovackih sportsmeniv Dokladnishe Sport u SlovachchiniNajpopulyarnishimi vidami sportu v Slovachchini ye futbol gandbol tenis basketbol volejbol borotba legka atletika boks slalomnij kayaking velosport ta inshi Sered zimovih vidiv sportu populyarnij hokej ta lizhnij sport peredusim biatlon Zbirna Slovachchini z futbolu nikoli ne nalezhala do shirshoyi eliti odnak u 2010 r vpershe probilasya kvalifikaciyeyu i vzyala uchast u Chempionati svitu z futbolu u PAR de u grupovomu etapi zmogla peremogti Zbirnu Italiyi z futbolu ta vijti u plej of Slovackij futbolnij soyuz organizovuye zmagannya v Corgon lizi ta inshih ligah i zdijsnyuye kontrol nad futbolom u Slovachchini v tomu chisli upravlinnya nacionalnimi zbirnimi Ostannim chasom dedali bilshe slovackih futbolistiv vistupaye v ligah za kordonom Zbirna Slovachchini z hokeyu iz shajboyu dobilasya kilka uspihiv Na Chempionatah svitu z hokeyu iz shajboyu tri razi zdobuvala medal sribnu u 2000 r zolotu u 2002 r i bronzovu u 2003 r Slovackij soyuz lodovogo hokeyu zajmayetsya organizaciyeyu Slovackoyi Ekstraligi inshih zmagan z hokeyu ta pidgotovkoyu nacionalnih zbirnih Uchastyu derzhavi v Olimpijskih igrah opikuyetsya Slovackij olimpijskij komitet Slovacki sportsmeni zdobuvali medali peredusim u slalomnomu kayakingu borotbi strileckih disciplinah biatloni Div takozh RedaguvatiPryashivshina Chehoslovachchina Slovacko ukrayinski movni zv yazki Persha Slovacka respublika Spisok slovackih poetivPrimitki Redaguvati Report for Selected Countries and Subjects International Monetary Fund Procitovano 11 09 2017 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu ya aa ab av ag ad ae azh ai ak Slovacka Socialistichna Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Dixon Kennedy Mike 1998 Encyclopedia of Russian amp Slavic myth and legend ABC CLIO s 375 ISBN 978 1 57607 130 4 Procitovano 23 kvitnya 2009 Karl Julius Schroer Die deutschen Mundarten des ungrischen Berglandes 1864 Which countries are most generous to new parents The Economist Procitovano 29 kvitnya 2017 Slovakia beats record in car production again 13 sichnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 Uglar V Pro pohodzhennya nazv slovak Slovachchina ta slovacka mova slovac a b v g angl Slovakia Arhivovano 2020 04 07 u Wayback Machine The World Factbook 2016 a b v g d e zh i k Ekonomichna i socialna geografiya svitu B P Yacenko V M Yurkivskij O O Lyubiceva ta in Za red B P Yacenka K Forum 2006 351 s ISBN 966 7786 88 9 Krayini Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi u 1918 1930 ti roki a b v g d e zh i k Slovachchina Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh Dubovich I A Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Ukrayina zakrivaye 9 svoyih konsulstv 4 z nih v krayinah YeS Yevropejska pravda 5 listopada 2014 Procitovano 26 kvitnya 2018 a b chesk slovac Ustavny zakon c 542 1992 Zb o zaniku Ceskej a Slovenskej Federativnej Republiky Cl 3 ods 2 konstitucijnij akt pro rozpodil Chehoslovachchini mizh Slovachchinoyu ta Chehiyeyu a b v g ros Vooruzhennye sily zarubezhnyh stran Zarubezhnoe voennoe obozrenie 7 772 2011 S 96 https www eodcoe org aboutus oficijnij sajt Explosive Ordnance Disposal Centre of Excellence EOD COE angl WorldMotor Vehicle Production By Country 1999 2000 OICA correspondents survey angl WorldMotor Vehicle Production By Country 2004 2005 OICA correspondents survey angl WorldMotor Vehicle Production By Country 2010 2011 OICA correspondents survey slovac Turistov na Slovensku pribuda Arhivovano 11 grudnya 2008 u Wayback Machine Aktualne sk ros Truhachev A V Ivolga A G Analiz vliyaniya faktorov na vezdnye vyezdnye turisticheskie potoki na primere otdelnyh stran Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya 2014 5 S 369 Dani Slovackogo statistichnogo uryadu shodo kilkosti osib yaki organizovano vidpochivali za kordonom za 2011 rik Turisti znovu vidkrili Slovachchinu gazeta SME dani Slovackogo agentstva turizmu shodo strukturi turistiv u Slovachchini sajt Slovackogo agentstva turizmu a b v Nacionalnij sklad naselennya Slovachchini zgidno z perepisom naselennya Slovachchini 21 travnya 2011 roku Arhiv originalu za 17 kvitnya 2012 Procitovano 13 travnya 2012 George Mamulia The Central Power s Policy Toward the North Caucasus 1914 1917 Part Two Eurasia Daily Monitor Volume 10 Issue 10 Rejting slovackih universitetiv na sajti webometrics info angl Main St James the St Apostle Altar Hlavny oltar sv Jakuba st Apostola a b Chehoslovackoe izobrazitelnoe iskusstvo XIX i XX vekov Praga 1953 slovac Galeria Ludovita Fullu Ruzomberok Arhivovano 17 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Muzeum SK muzeum galeria hrad zamok angl Biography Andy Warhol 1928 1987 angl Slovak National Gallery Arhivovano 11 bereznya 2012 u Wayback Machine oficijnij sajt Slovackoyi nacionalnoyi galereyi slovac Privet evanjeliu In KNEZEK Libor ed Encyklopedia literarnych diel 1 vyd Bratislava Obzor 1989 858 s Encyklopedie Obzoru ISBN 80 215 0010 7 s 532 a b v g slovac DeJiny slovenskej literatury d 1 3 Bratislava 1958 1965 angl Lawrence Barnett Phillips 1871 The dictionary of biographical reference containing one hundred thousand names together with a classed index of the biographical literature of Europe and America S Low Son amp Marston p 1020 a b v slovac Rizner L Bibliografia pisomnictva slovenskeho na sposob slovnika od najstarasich cias do konca r 1900 d 1 6 Turc sv Martin 1929 1934 ches Tomcik M Slovenska literatura 20 storocia Praha 1956 a b slovac Spolok slovenskych spisovateľov oficijnij sajt Soyuzu slovackih pismennikiv slovac Literarny tyzdennik Literaturnij shotizhnevik na sajti Slovackogo soyuzu pismennikiv slovac Dotyky Casopis pre mladu literaturu a umenie sajt zhurnalu Dotik slovac Slovenske narodne divadlo SND oficijna storinka Slovackogo nacionalnogo teatru a b v g d e zh i ros L Burlas V H Egorova Slovackaya muzyka Muzykalnaya enciklopediya v 6 t gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 slovac Zakon o statnych sviatkoch dnoch pracovneho pokoja a pamatnych dnoch 241 1993 Z z Ministerstvo kultury Slovenskej republikyDzherela ta literatura RedaguvatiVidnyanskij S V Slovachchina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 633 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Borovec I Slovacka derzhava 1939 1945 rr istorichna geneza ta osoblivosti rozvitku Kam yanec Podilskij PP Medobori 2006 2012 352 s Gapak S Obrazotvorche mistectvo ukrayinciv Cheho Slovachchini Pryashiv 1975 Zhovten i ukrayinska kultura Zbirnik Kulturnoyi Spilki Ukrayinskih Trudyashi