www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародна торгівля Міжнаро дна торгі вля торгівля між резидентами різних держав Під час міжнародної торгівлі відбуваєть

Міжнародна торгівля

Міжнаро́дна торгі́вля — торгівля між резидентами різних держав. Під час міжнародної торгівлі відбувається переміщення товарів і послуг через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку. В основі формування міжнародної тогрівлі лежить міжнародний поділ праці.

Зовнішня торгівля є історично першою та найважливішою формою економічних зв'язків між народами і країнами, яка відображає зв'язок між товаровиробниками різних країн, що виникає на основі міжнародного поділу праці та виражає їхню взаємну економічну залежність. До міжнародної торгівлі належать експорт і імпорт товарів, різницю між якими називають торговельним балансом.

Міжнародна торгівля у широкому розумінні охоплює всяку обмінну діяльність між країнами як товарами, так і іншими продуктами людської праці.

Зовнішня торгівля— це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з вивозу(експорту) і ввозу (імпорту).

Торгівля двостороння — торгівля між двома державами на підставі угоди про збалансованість товарних потоків і платежів (кліринг).

Торгівля зустрічна — зовнішньоторговельні операції, умови яких передбачають зустрічні зобов’язання експортерів закупити в імпортерів товари на частину чи повну вартість експортованих товарів. Однією з головних ознак Т. з. є фіксація зобов’язань імпортерів купити товар і зустрічних зобов’язань експортерів у єдиному документі — угоді чи контракті. Основні форми — бартерні угоди, компенсаційні угоди.

Торгівля компенсаційна — система торгівлі, за якої експортер товару дає свою згоду на одержання за рахунок платежу за нього товарів із країни-імпортера.

Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.

Рух національних товарів між країнами дещо обмежений, а деякі національні товари взагалі не надходять у світовий товарообіг. На світовому товарному ринку обертаються тільки конкурентоспроможні товари, найкращі з національних товарів.

Будь-якій державі для успішного функціонування на всесвітньому ринку необхідно мати свою зовнішньоекономічну інфраструктуру, яка може забезпечити просування товарів чи послуг від виробника до споживача в інші країни.

Міжнародний відділ — форма маркетингової міжнародної організації, відповідно до якої філіал здійснює контроль всієї міжнародної діяльності компанії. Фахівці з маркетингу, виробництва, досліджень, планування і персоналу становлять підрозділ за географічною або виробничою ознакою або ж міжнародний філіал, що відповідає за свій власний продаж і прибутки.

Інші визначення

Міжнародна торгівля полягає у реалізації угод, укладених за межами національних кордонів, з метою задоволення потреб власного і зарубіжного бізнесу.

Міжнародна торгівля — це комерційна діяльність, що перетинає національні кордони, яка включає переміщення майна, товарів, послуг, капіталу чи персоналу.

Міжнародна торгівля — сукупність зовнішньої торгівлі різних країн світу.

Міжнародна торгівля — торгівля між країнами, яка складається із ввозу (імпорту) товарів і послуг та їх вивозу (експорту). В її основі лежить міжнародний поділ праці.

Міжнародна торгівля — важлива і найпоширеніша сфера міжнародних економічних відносин, яка відображає стан і перспективи просування різних товарних форм як між національними економіками, так і всередині- та між транснаціональними корпораціями, що розглядають світ як єдиний світогосподарський простір.

Країни з найбільшою міжнародною торгівлею

Місце Країна Експорт + Імпорт Дата
інформації
—   Європейський Союз (Екстра-ЄС27) $3,197,000,000,000 2009
1   США $2,439,700,000,000 2009 оцін.
2   КНР $2,208,000,000,000 2009 оцін.
3   Німеччина $2,052,000,000,000 2009 оцін.
4   Японія $1,006,900,000,000 2009 оцін.
5   Франція $989,000,000,000 2009 оцін.
6   Велика Британія $824,900,000,000 2009 оцін.
7   Нідерланди $756,500,000,000 2009 оцін.
8   Італія $727,700,000,000 2009 оцін.
—   Гонконг $672,600,000,000 2009 оцін.
9   Південна Корея $668,500,000,000 2009 оцін.
10   Бельгія $611,100,000,000 2009 оцін.
11   Канада $603,700,000,000 2009 оцін.
12   Іспанія $508,900,000,000 2009 оцін.
13   Росія $492,400,000,000 2009 оцін.
14   Мексика $458,200,000,000 2009 оцін.
15   Сінгапур $454,800,000,000 2009 оцін.
16   Індія $387,300,000,000 2009 оцін.
17   Республіка Китай $371,400,000,000 2009 оцін.
18   Швейцарія $367,300,000,000 2009 оцін.
19   Австралія $322,400,000,000 2009 оцін.
20  ОАЕ $315,000,000,000 2009 оцін.

Країни, які домінують у світовій торгівлі та міжнародних фінансах, передусім США, Велика Британія, Японія, Швейцарія, є водночас країнами базування транснаціонального капіталу. Саме цим зумовлена відносно висока узгодженість геополітичних інтересів їхньої національної еліти і світової олігархії.

Слаборозвинуті країни практично позбавлені внутрішніх джерел інвестицій і цілком залежать від транснаціонального капіталу, що зумовлює компрадорський характер їхньої національної еліти. Протиріччя між інтересами транснаціонального і національного капіталів вирішуються в них шляхом втягування останнього в обслуговування транснаціональних корпорацій і входження національної еліти в периферійні шари світової олігархії.

Між цими крайніми типами розташувалися інші країни, що намагаються відстояти свої національні інтереси в глобальній міжнародній конкуренції, використовувати свої конкурентні переваги для зміцнення становища у світовій економічній системі.

Етапи розвитку міжнародної торгівлі

Можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

  1.  — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.), який характеризується промисловими революціями, що замінили мануфактурне виробництво великою машинною індустрією в усіх розвинутих країнах. Важка промисловість фактично сформувала світовий ринок і водночас різко посилила свою залежність від нього;
  2.  — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914 р.), що мав такі основні середовищні чинники, як науково-технічний прогрес у виробництві товарів та вдосконалення транспортних шляхів та суттєве вдосконалення якісних характеристик транспортних засобів;
  3.  — період між двома світовими війнами деякі фахівці називають «мертвим», або «чорним» періодом у розвитку міжнародної торгівлі. Чверть сторіччя (1914–1939 рр.), що тривав цей етап, позначені подіями Першої світової війни та її руйнівними наслідками для економік європейських країн, економічними кризами 1920–1921 pp. та 1929–1933 pp., початком формування двох світових систем господарства;
  4.  — повоєнний (50—60-ті роки) етап розвитку міжнародної торгівлі дістав ще назву «золотого» — саме в цей період було досягнуто 7% щорічного приросту світового експорту;
  5.  — сучасний (з початку 70-х років) етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна поділити на два періоди: конкуренції двох світових систем господарства — капіталістичної та соціалістичної (до початку 90-х років) та глобалізації світової економіки (з початку 90-х років.

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими чинниками міжнародного середовища, як посилення міжнародної конкуренції, зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань, індустріалізація більшості країн, що розвиваються, проблема заборгованості як цих країн, так і постсоціалістичних (перехідних) економік, розпад світової соціалістичної системи господарства.

Теоретичні основи організації міжнародної торгівлі

Щодо теоретичних основ організації зовнішньої торгівлі, то можна виділити три рівні принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічні і національні. Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності — це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних: науковість, системність, взаємовигідність. Специфічні принципи зовнішньоекономічної діяльності закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в «Хартії економічних прав і обов'язків держав», прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 19 жовтня 2010. 
  2. ↑ Пікалов В. Л. Світова економіка в умовах прискорення глобалізації крізь призму геополітики [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Академічний огляд. Науково-практичний журнал [ 3 травня 2013 у Wayback Machine.]. — 2012, № 2 [ 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерела

Література

Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhnaro dna torgi vlya torgivlya mizh rezidentami riznih derzhav Pid chas mizhnarodnoyi torgivli vidbuvayetsya peremishennya tovariv i poslug cherez mitni kordoni riznih derzhav Rezultatom mizhnarodnoyi torgivli ye viniknennya svitovogo rinku V osnovi formuvannya mizhnarodnoyi togrivli lezhit mizhnarodnij podil praci Zovnishnya torgivlya ye istorichno pershoyu ta najvazhlivishoyu formoyu ekonomichnih zv yazkiv mizh narodami i krayinami yaka vidobrazhaye zv yazok mizh tovarovirobnikami riznih krayin sho vinikaye na osnovi mizhnarodnogo podilu praci ta virazhaye yihnyu vzayemnu ekonomichnu zalezhnist Do mizhnarodnoyi torgivli nalezhat eksport i import tovariv riznicyu mizh yakimi nazivayut torgovelnim balansom Mizhnarodna torgivlya u shirokomu rozuminni ohoplyuye vsyaku obminnu diyalnist mizh krayinami yak tovarami tak i inshimi produktami lyudskoyi praci Zovnishnya torgivlya ce torgivlya odniyeyi krayini z inshimi yaka skladayetsya z vivozu eksportu i vvozu importu Torgivlya dvostoronnya torgivlya mizh dvoma derzhavami na pidstavi ugodi pro zbalansovanist tovarnih potokiv i platezhiv kliring Torgivlya zustrichna zovnishnotorgovelni operaciyi umovi yakih peredbachayut zustrichni zobov yazannya eksporteriv zakupiti v importeriv tovari na chastinu chi povnu vartist eksportovanih tovariv Odniyeyu z golovnih oznak T z ye fiksaciya zobov yazan importeriv kupiti tovar i zustrichnih zobov yazan eksporteriv u yedinomu dokumenti ugodi chi kontrakti Osnovni formi barterni ugodi kompensacijni ugodi Torgivlya kompensacijna sistema torgivli za yakoyi eksporter tovaru daye svoyu zgodu na oderzhannya za rahunok platezhu za nogo tovariv iz krayini importera Mizhnarodna torgivlya ye svoyeridnim proyavom svitovogo tovarnogo rinku Yaksho na nacionalnomu rinku ruh tovariv obumovlyuyetsya bilshe ekonomichnimi faktorami i derzhavnoyu politikoyu to na svitovomu rinku suttyevij vpliv na mizhnarodnu torgivlyu maye zovnishnoekonomichna politika okremih derzhav chi yih grup Ruh nacionalnih tovariv mizh krayinami desho obmezhenij a deyaki nacionalni tovari vzagali ne nadhodyat u svitovij tovaroobig Na svitovomu tovarnomu rinku obertayutsya tilki konkurentospromozhni tovari najkrashi z nacionalnih tovariv Bud yakij derzhavi dlya uspishnogo funkcionuvannya na vsesvitnomu rinku neobhidno mati svoyu zovnishnoekonomichnu infrastrukturu yaka mozhe zabezpechiti prosuvannya tovariv chi poslug vid virobnika do spozhivacha v inshi krayini Mizhnarodnij viddil forma marketingovoyi mizhnarodnoyi organizaciyi vidpovidno do yakoyi filial zdijsnyuye kontrol vsiyeyi mizhnarodnoyi diyalnosti kompaniyi Fahivci z marketingu virobnictva doslidzhen planuvannya i personalu stanovlyat pidrozdil za geografichnoyu abo virobnichoyu oznakoyu abo zh mizhnarodnij filial sho vidpovidaye za svij vlasnij prodazh i pributki Zmist 1 Inshi viznachennya 2 Krayini z najbilshoyu mizhnarodnoyu torgivleyu 3 Etapi rozvitku mizhnarodnoyi torgivli 4 Teoretichni osnovi organizaciyi mizhnarodnoyi torgivli 5 Div takozh 6 Primitki 7 Posilannya 8 Dzherela 9 LiteraturaInshi viznachennya RedaguvatiMizhnarodna torgivlya polyagaye u realizaciyi ugod ukladenih za mezhami nacionalnih kordoniv z metoyu zadovolennya potreb vlasnogo i zarubizhnogo biznesu Mizhnarodna torgivlya ce komercijna diyalnist sho peretinaye nacionalni kordoni yaka vklyuchaye peremishennya majna tovariv poslug kapitalu chi personalu Mizhnarodna torgivlya sukupnist zovnishnoyi torgivli riznih krayin svitu Mizhnarodna torgivlya torgivlya mizh krayinami yaka skladayetsya iz vvozu importu tovariv i poslug ta yih vivozu eksportu V yiyi osnovi lezhit mizhnarodnij podil praci Mizhnarodna torgivlya vazhliva i najposhirenisha sfera mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin yaka vidobrazhaye stan i perspektivi prosuvannya riznih tovarnih form yak mizh nacionalnimi ekonomikami tak i vseredini ta mizh transnacionalnimi korporaciyami sho rozglyadayut svit yak yedinij svitogospodarskij prostir Krayini z najbilshoyu mizhnarodnoyu torgivleyu RedaguvatiMisce Krayina Eksport Import Data informaciyi Yevropejskij Soyuz Ekstra YeS27 3 197 000 000 000 2009 1 1 SShA 2 439 700 000 000 2009 ocin 2 KNR 2 208 000 000 000 2009 ocin 3 Nimechchina 2 052 000 000 000 2009 ocin 4 Yaponiya 1 006 900 000 000 2009 ocin 5 Franciya 989 000 000 000 2009 ocin 6 Velika Britaniya 824 900 000 000 2009 ocin 7 Niderlandi 756 500 000 000 2009 ocin 8 Italiya 727 700 000 000 2009 ocin Gonkong 672 600 000 000 2009 ocin 9 Pivdenna Koreya 668 500 000 000 2009 ocin 10 Belgiya 611 100 000 000 2009 ocin 11 Kanada 603 700 000 000 2009 ocin 12 Ispaniya 508 900 000 000 2009 ocin 13 Rosiya 492 400 000 000 2009 ocin 14 Meksika 458 200 000 000 2009 ocin 15 Singapur 454 800 000 000 2009 ocin 16 Indiya 387 300 000 000 2009 ocin 17 Respublika Kitaj 371 400 000 000 2009 ocin 18 Shvejcariya 367 300 000 000 2009 ocin 19 Avstraliya 322 400 000 000 2009 ocin 20 OAE 315 000 000 000 2009 ocin Krayini yaki dominuyut u svitovij torgivli ta mizhnarodnih finansah peredusim SShA Velika Britaniya Yaponiya Shvejcariya ye vodnochas krayinami bazuvannya transnacionalnogo kapitalu 2 Same cim zumovlena vidnosno visoka uzgodzhenist geopolitichnih interesiv yihnoyi nacionalnoyi eliti i svitovoyi oligarhiyi 2 Slaborozvinuti krayini praktichno pozbavleni vnutrishnih dzherel investicij i cilkom zalezhat vid transnacionalnogo kapitalu sho zumovlyuye kompradorskij harakter yihnoyi nacionalnoyi eliti 2 Protirichchya mizh interesami transnacionalnogo i nacionalnogo kapitaliv virishuyutsya v nih shlyahom vtyaguvannya ostannogo v obslugovuvannya transnacionalnih korporacij i vhodzhennya nacionalnoyi eliti v periferijni shari svitovoyi oligarhiyi 2 Mizh cimi krajnimi tipami roztashuvalisya inshi krayini sho namagayutsya vidstoyati svoyi nacionalni interesi v globalnij mizhnarodnij konkurenciyi vikoristovuvati svoyi konkurentni perevagi dlya zmicnennya stanovisha u svitovij ekonomichnij sistemi 2 Etapi rozvitku mizhnarodnoyi torgivli RedaguvatiMozhna viokremiti taki etapi rozvitku mizhnarodnoyi torgivli pochatkovij z XVIII st do pershoyi polovini XIX st yakij harakterizuyetsya promislovimi revolyuciyami sho zaminili manufakturne virobnictvo velikoyu mashinnoyu industriyeyu v usih rozvinutih krayinah Vazhka promislovist faktichno sformuvala svitovij rinok i vodnochas rizko posilila svoyu zalezhnist vid nogo druga polovina XIX st pochatok Pershoyi svitovoyi vijni 1914 r sho mav taki osnovni seredovishni chinniki yak naukovo tehnichnij progres u virobnictvi tovariv ta vdoskonalennya transportnih shlyahiv ta suttyeve vdoskonalennya yakisnih harakteristik transportnih zasobiv period mizh dvoma svitovimi vijnami deyaki fahivci nazivayut mertvim abo chornim periodom u rozvitku mizhnarodnoyi torgivli Chvert storichchya 1914 1939 rr sho trivav cej etap poznacheni podiyami Pershoyi svitovoyi vijni ta yiyi rujnivnimi naslidkami dlya ekonomik yevropejskih krayin ekonomichnimi krizami 1920 1921 pp ta 1929 1933 pp pochatkom formuvannya dvoh svitovih sistem gospodarstva povoyennij 50 60 ti roki etap rozvitku mizhnarodnoyi torgivli distav she nazvu zolotogo same v cej period bulo dosyagnuto 7 shorichnogo prirostu svitovogo eksportu suchasnij z pochatku 70 h rokiv etap rozvitku mizhnarodnoyi torgivli vzhe sogodni mozhna podiliti na dva periodi konkurenciyi dvoh svitovih sistem gospodarstva kapitalistichnoyi ta socialistichnoyi do pochatku 90 h rokiv ta globalizaciyi svitovoyi ekonomiki z pochatku 90 h rokiv Suchasnij etap rozvitku mizhnarodnoyi torgivli harakterizuyetsya takimi chinnikami mizhnarodnogo seredovisha yak posilennya mizhnarodnoyi konkurenciyi zmicnennya isnuyuchih i poyava novih integracijnih ugrupovan industrializaciya bilshosti krayin sho rozvivayutsya problema zaborgovanosti yak cih krayin tak i postsocialistichnih perehidnih ekonomik rozpad svitovoyi socialistichnoyi sistemi gospodarstva Teoretichni osnovi organizaciyi mizhnarodnoyi torgivli RedaguvatiShodo teoretichnih osnov organizaciyi zovnishnoyi torgivli to mozhna vidiliti tri rivni principiv zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti zagalni specifichni i nacionalni Zagalni principi zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti ce nevelika kilkist zagalnoviznanih u vsomu sviti pravil sho stali svoyeridnimi zagalnovidomimi istinami aksiomami yakih dotrimuyutsya vsi uchasniki mizhnarodnih dilovih operacij I hocha v riznomanitnih vidannyah nabir cih principiv mozhe vidriznyatisya odnak u kincevomu rezultati voni zvodyatsya do troh golovnih naukovist sistemnist vzayemovigidnist Specifichni principi zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti zakripleni u vidpovidnih mizhnarodnih pravovih aktah i ye obov yazkovimi dlya vikonannya vsima derzhavami sho pidpisali toj abo inshij akt Najbilsh povnij perelik principiv organizaciyi mizhnarodnih ekonomichnih vidnosin ye v Hartiyi ekonomichnih prav i obov yazkiv derzhav prijnyatij IV Specialnoyu sesiyeyu Generalnoyi Asambleyi OON u 1974 r Div takozh RedaguvatiZovnishnya torgivlya SRSR Zovnishnya torgivlya Ukrayini Zovnishnya torgivlya Rosijskoyi Federaciyi za regionom Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvoPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 23 bereznya 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2010 a b v g d Pikalov V L Svitova ekonomika v umovah priskorennya globalizaciyi kriz prizmu geopolitiki Arhivovano 24 grudnya 2013 u Wayback Machine Akademichnij oglyad Naukovo praktichnij zhurnal Arhivovano 3 travnya 2013 u Wayback Machine 2012 2 Arhivovano 24 grudnya 2013 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiBroshura pro zonu vilnoyi torgivli mizh Ukrayinoyu ta YeS Arhivovano 9 listopada 2013 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiEksport na sajti The World Factbook Arhivovano 27 kvitnya 2019 u Wayback Machine Import na sajti The World Factbook Arhivovano 4 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiO I Stupnickij Mizhnarodna torgivlya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 M L Dudchenko M Yu Rubcova Mizhnarodna torgivlya poslugami Ukrayinska diplomatichna enciklopediya O I Stupnickij Nevidima torgivlya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhnarodna torgivlya amp oldid 39877054