www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство ТТІП англ Transatlantic Trade and Investment Partnership TTIP пл

Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство

Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство (ТТІП) (англ. Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP) — планована угода про вільну торгівлю між Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки. Переговорники називають майбутній економічний простір ТТІП «найбільшою у світі зоною вільної торгівлі». Вона охопить половину світового ВВП і торговельний обіг на рівні близько 1 трлн доларів США (близько третини світового експорту); створить спільний споживчий ринок розміром 820 млн осіб.

Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство

США
ЄС

Після приходу до влади в США адміністрації Дональда Трампа, шанси на укладення угоди істотно зменшилися.

Основні положення угоди, що обговорюється Редагувати

Основна мета ТТІП — зняти торговельні бар'єри та полегшити купівлю та продаж товарів та послуг.

Угода передбачає зниження і без того низьких тарифів у торгівлі між США (найбільшою економікою світу) та економічними системами 28 країн-членів Євросоюзу, які, разом узяті, перевищують за обсягом економіку США. Угода передбачає удосконалення та зміцнення багатьох глобальних правил і стандартів та поширюється на широкий асортимент товарів і послуг. Майбутні домовленості передбачають лібералізацію торговельної та інвестиційної діяльності між США та ЄС, а також урегулювання інших нетарифних бар'єрів.

Можна виділити три напрямки домовленостей:

  1. розширення доступу до ринків за допомогою зниження митних тарифів, усунення ринкових бар'єрів у сфері послуг (на рівні, принаймні досягнутому в інших подібних договорах або навіть вищому), лібералізація та захист інвестицій;
  2. усунення нетарифних обмежень та уніфікацію норм регулювання продуктів і послуг (санітарні та фітосанітарні норми, технічні стандарти, спільна розробка майбутніх норм регулювання тощо);
  3. дотримання прав інтелектуальної власності, безпеки праці й довкілля; заходи протидії новітнім формам неконкурентної поведінки корпорацій та державної політики (субсидії та інші привілеї для державних компаній, експортні обмеження на сировинні матеріали, вимоги до ступеня локалізації виробництва кінцевих товарів і послуг тощо).

Переговори Редагувати

Каталізатором об'єднання стала економічна криза 2008 року.

Президент США Барак Обама на початку 2011 року ініціював консультації із приводу зменшення торговельних бар'єрів між США та ЄС, було створено американсько-європейську робочу групу високого рівня. Вона напрацювала кістяк майбутньої угоди.

13 лютого 2013 року президент США Барак Обама, президент Європейської ради Герман Ван Ромпей і президент Єврокомісії Жозе Мануел Баррозу виголосили спільну заяву про початок переговорів щодо ТТІП.

Європарламент підтримав проект трансатлантичної зони вільної торгівлі. Мандат на ведення переговорів був переданий Єврокомісії, а національні уряди — практично усунуті від цього процесу.

Переговори щодо ТТІП розпочалися у липні 2013 року і їхній 9-й раунд розпочався 20 квітня 2015 року в Нью-Йорку.

Саміт ЄС 18 грудня 2014 року вирішив, що переговори повинні завершитися до кінця 2015 року.

Відзначається, що переговори «давно зайшли в глухий кут».

Дискусія Редагувати

Переваги Редагувати

Прихильники ідеї стверджують, що скасування певних тарифів та уніфікація нормативно-правової бази може принести значні переваги для ЄС та США (за даними доповіді Британського Центру досліджень економічної політики).

Угода може принести європейській економіці 119 млрд € щорічно і 95 млрд € — економіці США. Світова економіка може зростати на 0,6 % щороку.

Купівельна спроможність доходів середньостатистичного європейського домогосподарства завдяки нижчим цінам на товари і послуги може збільшуватися на 545 євро на рік.

За оцінками Торгової Палати США, скасування трансатлантичних тарифів за п'ять років призведе до зростання обороту між США та ЄС більш ніж на 120 млрд $. Можлива відміна податків на торгівлю певними товарами здатна дати приріст річного ВВП США на 1,5 %.

Недоліки Редагувати

Протести проти ТТІП у Лондоні, липень 2014

Один з ключових моментів, де США та ЄС не можуть дійти згоди, — це генетично модифіковані харчі. Законодавство ЄС у цій галузі є одним з найсуворіших у світі. Сполучені Штати натомість, — найбільший комерційний виробник генно-модифікованих культур.

Є також занепокоєння, що американські виробники зможуть продавати на європейських ринках харчі, які виробляються за іншими (нижчими) стандартами.

На думку противників угоди, виграють від неї не споживачі, а транснаціональні корпорації, оскільки будуть знижені стандарти якості та безпеки продуктів. Крім того, на думку критиків, положення угоди можуть призвести до підвищення цін та зниження рівня обслуговування у сферах медицини і освіти

Також в угоді передбачене надання права компаніям подавати позови проти держав, якщо державна політика завдає їм збитків, що надасть можливість транснаціональним корпораціям більше впливати на політику європейських країн у вигідному для себе напрямку.

Проти підписання угоди в європейських містах проходили тисячні демонстрації протягом 2014—2015 років.

Критики кажуть, що у виграші буде переважно Америка, а Європа потрапить у менш вигідне становище, аж до падіння національних ВВП.

Міська община Севран (на північному сході від Парижа) оголосила себе територією, вільною від ТТІП, мотивуючи це тим, що угода порушить порядок життя (соціальний захист, безпека довкілля, відносини власності), усталений у Франції.

Туреччина заявила, що може вийти з митного союзу з ЄС, якщо її інтереси не враховуватимуть під час переговорів.

Не менше 100 тисяч демонстрантів мітингувати у Берліні проти ТТІП 10 жовтня 2015 року.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 16.06.2015. Процитовано 13.06.2015. 
  2. ↑ Любомир Шавалюк. Торгівля без меж / Тиждень.ua, 1 липня 2014
  3. . Архів оригіналу за 16.06.2015. Процитовано 13.06.2015. 
  4. ↑ Президентство Трампа поставит крест на TTIP? / Deutsche Welle, 12.11.2016
  5. Первое распоряжение Трампа — США выходят из TTIP / Грузия Online, 20.01.2017
  6. ↑ . Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 13 червня 2015. 
  7. ↑ У Нью-Йорку поновлюються переговори щодо створення Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства / Голос Америки, 20.04.2015
  8. ↑ В. О. Петухова. Перспективи створення та функціонування зони вільної торгівлі між США та ЄС
  9. European Council. Brussels, 18 December 2014. EUCO 237/14. Subject: European Council (18 December 2014). Conclusions
  10. В Італії заявили, що переговори ЄС і США про вільну торгівлю зайшли в глухий кут / УНІАН, 5 липня 2016
  11. ↑ Андрій Бондаренко. Трансатлантичне торговельне та інвестиційне партнерство як новий виклик системі міжнародних відносин // Спільне. — 10.01.2016.
  12. Фермери в Брюсселі палять багаття та штурмують будівлі / ЄП, 19 грудня 2014, 11:45
  13. Туреччина погрожує вийти з митного союзу з ЄС / ЄП, 06 листопада 2014, 10:36
  14. Близько 100 тисяч людей протестують у Берліні проти ЗВТ між ЄС, США та Канадою / Deutsche Welle, 10.10.2015

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvo TTIP angl Transatlantic Trade and Investment Partnership TTIP planovana ugoda pro vilnu torgivlyu mizh Yevropejskim Soyuzom i Spoluchenimi Shtatami Ameriki Peregovorniki nazivayut majbutnij ekonomichnij prostir TTIP najbilshoyu u sviti zonoyu vilnoyi torgivli Vona ohopit polovinu svitovogo VVP i torgovelnij obig na rivni blizko 1 trln dolariv SShA 1 blizko tretini svitovogo eksportu 2 stvorit spilnij spozhivchij rinok rozmirom 820 mln osib 3 Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvoSShA YeSPislya prihodu do vladi v SShA administraciyi Donalda Trampa shansi na ukladennya ugodi istotno zmenshilisya 4 5 Zmist 1 Osnovni polozhennya ugodi sho obgovoryuyetsya 2 Peregovori 3 Diskusiya 3 1 Perevagi 3 2 Nedoliki 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaOsnovni polozhennya ugodi sho obgovoryuyetsya RedaguvatiOsnovna meta TTIP znyati torgovelni bar yeri ta polegshiti kupivlyu ta prodazh tovariv ta poslug 6 Ugoda peredbachaye znizhennya i bez togo nizkih tarifiv u torgivli mizh SShA najbilshoyu ekonomikoyu svitu ta ekonomichnimi sistemami 28 krayin chleniv Yevrosoyuzu yaki razom uzyati perevishuyut za obsyagom ekonomiku SShA Ugoda peredbachaye udoskonalennya ta zmicnennya bagatoh globalnih pravil i standartiv ta poshiryuyetsya na shirokij asortiment tovariv i poslug 7 Majbutni domovlenosti peredbachayut liberalizaciyu torgovelnoyi ta investicijnoyi diyalnosti mizh SShA ta YeS a takozh uregulyuvannya inshih netarifnih bar yeriv 1 Mozhna vidiliti tri napryamki domovlenostej rozshirennya dostupu do rinkiv za dopomogoyu znizhennya mitnih tarifiv usunennya rinkovih bar yeriv u sferi poslug na rivni prinajmni dosyagnutomu v inshih podibnih dogovorah abo navit vishomu liberalizaciya ta zahist investicij usunennya netarifnih obmezhen ta unifikaciyu norm regulyuvannya produktiv i poslug sanitarni ta fitosanitarni normi tehnichni standarti spilna rozrobka majbutnih norm regulyuvannya tosho dotrimannya prav intelektualnoyi vlasnosti bezpeki praci j dovkillya zahodi protidiyi novitnim formam nekonkurentnoyi povedinki korporacij ta derzhavnoyi politiki subsidiyi ta inshi privileyi dlya derzhavnih kompanij eksportni obmezhennya na sirovinni materiali vimogi do stupenya lokalizaciyi virobnictva kincevih tovariv i poslug tosho 2 Peregovori RedaguvatiKatalizatorom ob yednannya stala ekonomichna kriza 2008 roku Prezident SShA Barak Obama na pochatku 2011 roku iniciyuvav konsultaciyi iz privodu zmenshennya torgovelnih bar yeriv mizh SShA ta YeS bulo stvoreno amerikansko yevropejsku robochu grupu visokogo rivnya Vona napracyuvala kistyak majbutnoyi ugodi 2 13 lyutogo 2013 roku prezident SShA Barak Obama prezident Yevropejskoyi radi German Van Rompej i prezident Yevrokomisiyi Zhoze Manuel Barrozu vigolosili spilnu zayavu pro pochatok peregovoriv shodo TTIP 1 Yevroparlament pidtrimav proekt transatlantichnoyi zoni vilnoyi torgivli Mandat na vedennya peregovoriv buv peredanij Yevrokomisiyi a nacionalni uryadi praktichno usunuti vid cogo procesu 8 Peregovori shodo TTIP rozpochalisya u lipni 2013 roku i yihnij 9 j raund rozpochavsya 20 kvitnya 2015 roku v Nyu Jorku 6 Samit YeS 18 grudnya 2014 roku virishiv sho peregovori povinni zavershitisya do kincya 2015 roku 9 Vidznachayetsya sho peregovori davno zajshli v gluhij kut 4 10 Diskusiya RedaguvatiPerevagi Redaguvati Prihilniki ideyi stverdzhuyut sho skasuvannya pevnih tarifiv ta unifikaciya normativno pravovoyi bazi mozhe prinesti znachni perevagi dlya YeS ta SShA za danimi dopovidi Britanskogo Centru doslidzhen ekonomichnoyi politiki Ugoda mozhe prinesti yevropejskij ekonomici 119 mlrd shorichno i 95 mlrd ekonomici SShA 6 Svitova ekonomika mozhe zrostati na 0 6 shoroku 2 Kupivelna spromozhnist dohodiv serednostatistichnogo yevropejskogo domogospodarstva zavdyaki nizhchim cinam na tovari i poslugi mozhe zbilshuvatisya na 545 yevro na rik 2 Za ocinkami Torgovoyi Palati SShA skasuvannya transatlantichnih tarifiv za p yat rokiv prizvede do zrostannya oborotu mizh SShA ta YeS bilsh nizh na 120 mlrd Mozhliva vidmina podatkiv na torgivlyu pevnimi tovarami zdatna dati pririst richnogo VVP SShA na 1 5 8 Nedoliki Redaguvati nbsp Protesti proti TTIP u Londoni lipen 2014Odin z klyuchovih momentiv de SShA ta YeS ne mozhut dijti zgodi ce genetichno modifikovani harchi Zakonodavstvo YeS u cij galuzi ye odnim z najsuvorishih u sviti Spolucheni Shtati natomist najbilshij komercijnij virobnik genno modifikovanih kultur Ye takozh zanepokoyennya sho amerikanski virobniki zmozhut prodavati na yevropejskih rinkah harchi yaki viroblyayutsya za inshimi nizhchimi standartami 6 Na dumku protivnikiv ugodi vigrayut vid neyi ne spozhivachi a transnacionalni korporaciyi oskilki budut znizheni standarti yakosti ta bezpeki produktiv Krim togo na dumku kritikiv polozhennya ugodi mozhut prizvesti do pidvishennya cin ta znizhennya rivnya obslugovuvannya u sferah medicini i osviti 11 Takozh v ugodi peredbachene nadannya prava kompaniyam podavati pozovi proti derzhav yaksho derzhavna politika zavdaye yim zbitkiv sho nadast mozhlivist transnacionalnim korporaciyam bilshe vplivati na politiku yevropejskih krayin u vigidnomu dlya sebe napryamku 11 Proti pidpisannya ugodi v yevropejskih mistah prohodili tisyachni demonstraciyi protyagom 2014 2015 rokiv 7 12 Kritiki kazhut sho u vigrashi bude perevazhno Amerika a Yevropa potrapit u mensh vigidne stanovishe azh do padinnya nacionalnih VVP Miska obshina Sevran na pivnichnomu shodi vid Parizha ogolosila sebe teritoriyeyu vilnoyu vid TTIP motivuyuchi ce tim sho ugoda porushit poryadok zhittya socialnij zahist bezpeka dovkillya vidnosini vlasnosti ustalenij u Franciyi 2 Turechchina zayavila sho mozhe vijti z mitnogo soyuzu z YeS yaksho yiyi interesi ne vrahovuvatimut pid chas peregovoriv 13 Ne menshe 100 tisyach demonstrantiv mitinguvati u Berlini proti TTIP 10 zhovtnya 2015 roku 14 Div takozh RedaguvatiMizhnarodna torgivlya Spilnij rinok Generalna ugoda z tarifiv i torgivli Transtihookeanske partnerstvo Transatlantichna zona vilnoyi torgivli en Ugodi Spoluchenih Shtativ Ameriki pro vilnu torgivlyu en Ugodi Yevropejskogo soyuzu pro vilnu torgivlyu en Primitki Redaguvati a b v YeS i SShA ogolosili pro pochatok peregovoriv shodo transatlantichnoyi torgovelnoyi ugodi Ukrinform 14 49 13 02 2013 Arhiv originalu za 16 06 2015 Procitovano 13 06 2015 a b v g d e Lyubomir Shavalyuk Torgivlya bez mezh Tizhden ua 1 lipnya 2014 Berlin priskoryuye peregovori pro zonu vilnoyi torgivli vid SShA do Baltiyi Ukrinform 07 13 12 06 2015 Arhiv originalu za 16 06 2015 Procitovano 13 06 2015 a b Prezidentstvo Trampa postavit krest na TTIP Deutsche Welle 12 11 2016 Pervoe rasporyazhenie Trampa SShA vyhodyat iz TTIP Gruziya Online 20 01 2017 a b v g Sho take Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvo Yevronyuz 17 04 14 53 CET Arhiv originalu za 15 chervnya 2015 Procitovano 13 chervnya 2015 a b U Nyu Jorku ponovlyuyutsya peregovori shodo stvorennya Transatlantichnogo torgovelnogo ta investicijnogo partnerstva Golos Ameriki 20 04 2015 a b V O Petuhova Perspektivi stvorennya ta funkcionuvannya zoni vilnoyi torgivli mizh SShA ta YeS European Council Brussels 18 December 2014 EUCO 237 14 Subject European Council 18 December 2014 Conclusions V Italiyi zayavili sho peregovori YeS i SShA pro vilnu torgivlyu zajshli v gluhij kut UNIAN 5 lipnya 2016 a b Andrij Bondarenko Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvo yak novij viklik sistemi mizhnarodnih vidnosin Spilne 10 01 2016 Fermeri v Bryusseli palyat bagattya ta shturmuyut budivli YeP 19 grudnya 2014 11 45 Turechchina pogrozhuye vijti z mitnogo soyuzu z YeS YeP 06 listopada 2014 10 36 Blizko 100 tisyach lyudej protestuyut u Berlini proti ZVT mizh YeS SShA ta Kanadoyu Deutsche Welle 10 10 2015Posilannya RedaguvatiEU negotiations site European Commission DG Trade In focus Transatlantic Trade and Investment Partnership TTIP USTR Transatlantic Trade and Investment Partnership Veronika Movchan Transatlantichna zona vilnoyi torgivli Vikliki ta mozhlivosti dlya Ukrayini Yevropejska pravda 27 lipnya 2015 Bondarenko Andrij Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvo yak novij viklik sistemi mizhnarodnih vidnosin Spilne 10 01 2016 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Transatlantichne torgovelne ta investicijne partnerstvo amp oldid 40514739