www.wikidata.uk-ua.nina.az

Замок споруда У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Замок За мок укріплене житло феодала доби середньовіч

Замок (споруда)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Замок.

За́мок — укріплене житло феодала доби середньовіччя з оборонними, господарськими, культовими і т. ін. будівлями, звичайно оточене високим кам'яним муром з кількома вежами. У XVIII–XIX століттях замки втратили своє оборонно-військове призначення і перетворилися на палаци знаті та аристократії. Як правило, замок займав найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. До наших днів збереглася велика кількість замків, які визнані пам'ятками історії та культури.

Замок Кардіфф

Південноруські замки XVI століття в своїй більшості були дерев'яними та кам'яними. Деякі замки навіть переносили: наприклад, Вінницький замок, а Остерський навіть кілька разів — раз тому, що річка відійшла від замку, вдруге — бо почала сильно розмивати гору; пробували перенести Черкаський замок, але міське населення відмовило­ся переселятися, не вважаючи за безпечне віддалятися від Дніпра. Від міста, яке зазвичай будували на певній відстані, замки відділяли глибоки­ми ровами, через які вели звідні мости. Крім замків Луцька і Крем'янецький, Львівського замку, Острозького замку, Белзького замку, Мукачівського замку, Меджибізький замок т.п., які мали кам'яні стіни, інші такі замки були деревяними: Київ­ський, Володимирський, Канівський замок, найбіль­шими серед них з відомих були: Житомирський — 62x55 сажнів, Луцький — влас­не замок 54,5x48, а «пригородок», чи окольний замок, — 75x128, Мозирський замок — 63x28, окольний замок 169 сажнів у периметрі; най­меншим був Чорнобильський — 22x17 сажнів.

Етимологія Редагувати

Слово замок походить з пол. zamek, де воно, подібно чеськ. zámek, являє собою кальку від сер.-в.-нім. slōʒ («замо́к», «засув», а також «фортеця»), а воно, в свою чергу, від лат. clūsa («замо́к», «за́мок», «форт», «укріплення»).

Первісно слово veža «вежа» (< vež-ja), яке нині позначає один із видів будівель, — називало віз з прилаштованим на ньому наметом або інше рухоме житло у формі намету чи юрти. Згодом, загострена форма і підвищення над землею зумовили закріплення слова вежа в слов'янських мовах за замками, висотними будинками тощо. Укріплена дерев'яна будівля у праслов'ян мала назву хоrmъ (порівняй старо-слов'янське храмъ, українське хороми).

Походження Редагувати

Замок Нойшванштайн, зведений у XIX столітті за наказом Людвіга Баварського.

Найчастіше під словом замок мають на увазі середньовічний європейський замок. Через своє подвійне значення (фортеці та помешкання) середньовічні замки нерозривно пов'язані з фортифікаційною та житловою архітектурою.

З ростом місцевих громад стало необхідним запровадити більші та надійніші укріплення, які б могли забезпечити міцний захист периметра. Замкові стіни разом з вежами, призначеними для володаря, та з житлом в межах замка для певної частини місцевих мешканців, добре слугували цій меті.

Замки також будувалися для оборони ключових точок місцевості, таких як гірські переходи або гирла річок. Для цієї мети широко використовувалися елементи рельєфу: скелі, річки, пагорби тощо.

Ці споруди було задумано як довговічні, завдяки чому багато з них збереглося до наших днів. Переважна більшість з них перетворена на пам'ятки історії та архітектури.

Функції Редагувати

Головні функції феодальних замків з передмістями:

  • воєнні (засіб контролю над територією, центр воєнних операцій),
  • адміністративно-політичні (адміністративний центр навколишньої території, місце, де концентрувалось політичне життя країни),
  • житлові (місце проживання поважних осіб та великих землевласників).

Елементи Редагувати

Панорама замка Мальборк (Марієнбург) у Польщі.

Основні елементи замка:

Історія Редагувати

Першими попередниками замків вважаються укріплення в Ассирії, що були побудовані протягом VIII–VII століття до н. е. Прототипи замків можна спостерігати в архітектурі Стародавнього Риму.

Замок Яромержице і костел Св. Маркети

Після занепаду Римської імперії та появи варварських королівств, внаслідок феодальної роздробленості та міжусобних воєн, дім феодала повинен був виконувати житлову та оборонну функцію. В Західній Європі замки, саме як житла дворян-феодалів почали масово з'являтись з X століття. В Англії замкове будівництво досягло найбільшого розквіту в XII столітті.

Після завершення епохи Середньовіччя внаслідок поширення гармат та вогнепальної зброї стратегічна та оборонна роль замків стала помітно меншою.

В XXI століття замки є цінними пам'ятками історії та архітектури. Деякі із замків використовуються як готелі. Великого поширення набули реконструкції замків задля їх збереження для нащадків.

Різновиди замків Редагувати

Європейський замок Редагувати

Усією Західною Європою живим відгомоном середньовіччя залишаються лицарські замки. Від одних збереглися тільки мальовничі руїни, але чимало вистояли та залишилися майже незайманими. Спочатку замок був дерев'яною вежею (донжон), розділеною на декілька поверхів-ярусів, оточених земляним валом, огорожею і ровом. Вибирали стратегічно важливі місця, що панували б в ландшафті: гору, скелю, край обриву, острів. Коли перейшли до кам'яного будівництва, замки поступово перетворилися в складні оборонні комплекси. Головний принцип їхнього устрою — створення низки перешкод для нападників. Через рів, часто заповнений водою, до замка можна було дістатися лише через розвідний міст. Головним укріпленням були декілька рядів зубчатих мурів з вежами. Обов'язково на подвір'ї замка був колодязь або створювався великий запас води на випадок облоги. На окремому дворі будували домівку для власника, церкву або каплицю, господарські приміщення, арсенал тощо.

Замок Лідс.

Японський замок Редагувати

Головна вежа замка Хімедзі

Докладніше: Японський замок

Основною складовою японського замка є один або декілька замкових дворів різної висоти, що оточені ровом і валами, мають стіни і ворота, укріплені баштами. Характерною рисою є відсутність стін, що захищають призамкове поселення. Центральною будівлею замка є зазвичай палац володаря замка, а з XVI століття — головна башта тенсю.

Японські замки пройшли еволюцію від укріплених частоколом і ровами дерев'яних поселень періоду Яйої до великих кам'яних фортець періоду Сенґоку та Едо. Замки VII–IX століть будувалися за корейським взірцем на високих неприступних горах, а з кінця XVI століття на рівнинній місцевості. У мирний час вони служили місцем проведення нарад васалів володаря, а у воєнний час — місцем оборони і переховування населення навколишніх поселень. У 1615 році багато замків було зруйновано за наказом сьоґунату Токуґава для профілактики заворушень. Більша частина з тих, що залишилися, виконували функцію помешкання володарів ханів.

Залежно від місця розташування японські замки поділяються на:

  • Гірські
  • Пагорбові
  • Рівнині

Найбільшим в історії японським замком був замок Едо, проте половина його замкових споруд не збереглася. Найповніше зберігся замок Хімедзі, що занесений до Національних скарбів Японії та пам'яток світової спадщини ЮНЕСКО. До японських замків також відносять палац рюкюських ванів Шюрі на Окінаві та П'ятибастіонну фортецю західного типу в Хакодате.

Структура Редагувати

Будівництво Редагувати

Зазвичай будували замки ремісники та полонені

Сучасне використання Редагувати

В XXI столітті замки є цінними пам'ятками історії та архітектури. Деякі із замків використовуються як готелі, ресторани чи музеї. Великого поширення набули реконструкції замків задля їх збереження для нащадків.

Замки в культурі Редагувати

Замки світу Редагувати

Вельтруси неподалік Праги

Європа Редагувати

Замок в м. Турку
Замок Кока

Азія Редагувати

Двори замка Осака

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Замок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Замковий туризм. Курс лекцій для студентів спеціальності «Туризмознавство» / Д.А. Каднічанський, Т.Б. Завадовський — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 138 с. Доступ
  3. ↑ Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський Т. 5 с.158―163
  4. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  5. ↑ Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: підручник. Київ: Академія, 2008. ISBN 978-966-580-262-4 (стор.: 166)

Джерела та література Редагувати

  • І. С. Пустиннікова, Н. Ю. Безпалова. Середньовічні замки Європи. 2010, Харків: «Mikko Сервіс», ISBN ISBN 978-966-2270-07-5
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • Триста п'ятнадцять польських замків і резиденцій в Україні. Ч.2 / Д.Антонюк ; [Д. Антонюк]. — К. : Грані-Т, 2012. — 260 с. — (Путівники). — ISBN 966-465-371-5

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zamok Za mok ukriplene zhitlo feodala dobi serednovichchya z oboronnimi gospodarskimi kultovimi i t in budivlyami zvichajno otochene visokim kam yanim murom z kilkoma vezhami 1 U XVIII XIX stolittyah zamki vtratili svoye oboronno vijskove priznachennya i peretvorilisya na palaci znati ta aristokratiyi 2 Yak pravilo zamok zajmav najvigidnishe z vijskovoyi tochki zoru polozhennya na miscevosti Do nashih dniv zbereglasya velika kilkist zamkiv yaki viznani pam yatkami istoriyi ta kulturi Zamok KardiffPivdennoruski zamki XVI stolittya v svoyij bilshosti buli derev yanimi ta kam yanimi 3 Deyaki zamki navit perenosili napriklad Vinnickij zamok a Osterskij navit kilka raziv raz tomu sho richka vidijshla vid zamku vdruge bo pochala silno rozmivati goru probuvali perenesti Cherkaskij zamok ale miske naselennya vidmovilo sya pereselyatisya ne vvazhayuchi za bezpechne viddalyatisya vid Dnipra 3 Vid mista yake zazvichaj buduvali na pevnij vidstani zamki viddilyali gliboki mi rovami cherez yaki veli zvidni mosti 3 Krim zamkiv Lucka i Krem yaneckij Lvivskogo zamku Ostrozkogo zamku Belzkogo zamku Mukachivskogo zamku Medzhibizkij zamok t p yaki mali kam yani stini inshi taki zamki buli derevyanimi Kiyiv skij Volodimirskij Kanivskij zamok najbil shimi sered nih z vidomih buli Zhitomirskij 62x55 sazhniv Luckij vlas ne zamok 54 5x48 a prigorodok chi okolnij zamok 75x128 Mozirskij zamok 63x28 okolnij zamok 169 sazhniv u perimetri naj menshim buv Chornobilskij 22x17 sazhniv 3 Zmist 1 Etimologiya 2 Pohodzhennya 3 Funkciyi 4 Elementi 5 Istoriya 6 Riznovidi zamkiv 6 1 Yevropejskij zamok 6 2 Yaponskij zamok 7 Struktura 8 Budivnictvo 9 Suchasne vikoristannya 10 Zamki v kulturi 11 Zamki svitu 11 1 Yevropa 11 2 Aziya 12 Div takozh 13 Primitki 14 Dzherela ta literatura 15 PosilannyaEtimologiya RedaguvatiSlovo zamok pohodit z pol zamek de vono podibno chesk zamek yavlyaye soboyu kalku vid ser v nim slōʒ zamo k zasuv a takozh fortecya a vono v svoyu chergu vid lat clusa zamo k za mok fort ukriplennya 4 Pervisno slovo veza vezha lt vez ja yake nini poznachaye odin iz vidiv budivel nazivalo viz z prilashtovanim na nomu nametom abo inshe ruhome zhitlo u formi nametu chi yurti 5 Zgodom zagostrena forma i pidvishennya nad zemleyu zumovili zakriplennya slova vezha v slov yanskih movah za zamkami visotnimi budinkami tosho 5 Ukriplena derev yana budivlya u praslov yan mala nazvu horm porivnyaj staro slov yanske hram ukrayinske horomi 5 Pohodzhennya Redaguvati nbsp Zamok Nojshvanshtajn zvedenij u XIX stolitti za nakazom Lyudviga Bavarskogo Najchastishe pid slovom zamok mayut na uvazi serednovichnij yevropejskij zamok Cherez svoye podvijne znachennya forteci ta pomeshkannya serednovichni zamki nerozrivno pov yazani z fortifikacijnoyu ta zhitlovoyu arhitekturoyu Z rostom miscevih gromad stalo neobhidnim zaprovaditi bilshi ta nadijnishi ukriplennya yaki b mogli zabezpechiti micnij zahist perimetra Zamkovi stini razom z vezhami priznachenimi dlya volodarya ta z zhitlom v mezhah zamka dlya pevnoyi chastini miscevih meshkanciv dobre sluguvali cij meti Zamki takozh buduvalisya dlya oboroni klyuchovih tochok miscevosti takih yak girski perehodi abo girla richok Dlya ciyeyi meti shiroko vikoristovuvalisya elementi relyefu skeli richki pagorbi tosho Ci sporudi bulo zadumano yak dovgovichni zavdyaki chomu bagato z nih zbereglosya do nashih dniv Perevazhna bilshist z nih peretvorena na pam yatki istoriyi ta arhitekturi Funkciyi RedaguvatiGolovni funkciyi feodalnih zamkiv z peredmistyami voyenni zasib kontrolyu nad teritoriyeyu centr voyennih operacij administrativno politichni administrativnij centr navkolishnoyi teritoriyi misce de koncentruvalos politichne zhittya krayini zhitlovi misce prozhivannya povazhnih osib ta velikih zemlevlasnikiv Elementi Redaguvati nbsp Panorama zamka Malbork Mariyenburg u Polshi Osnovni elementi zamka Riv zapovnenij vodoyu abo suhij Nasipnij abo prirodnij pagorb pidvishennya zadlya krashoyi oboronozdatnosti ne obov yazkovo Vnutrishnij dvir dvori Donzhon golovna bashta Oboronna vezha Bastion Zahisna stina Oboronnij mur z krenelyazhem Brama Vorota BarbakanIstoriya RedaguvatiPershimi poperednikami zamkiv vvazhayutsya ukriplennya v Assiriyi sho buli pobudovani protyagom VIII VII stolittya do n e Prototipi zamkiv mozhna sposterigati v arhitekturi Starodavnogo Rimu nbsp Zamok Yaromerzhice i kostel Sv MarketiPislya zanepadu Rimskoyi imperiyi ta poyavi varvarskih korolivstv vnaslidok feodalnoyi rozdroblenosti ta mizhusobnih voyen dim feodala povinen buv vikonuvati zhitlovu ta oboronnu funkciyu V Zahidnij Yevropi zamki same yak zhitla dvoryan feodaliv pochali masovo z yavlyatis z X stolittya V Angliyi zamkove budivnictvo dosyaglo najbilshogo rozkvitu v XII stolitti Pislya zavershennya epohi Serednovichchya vnaslidok poshirennya garmat ta vognepalnoyi zbroyi strategichna ta oboronna rol zamkiv stala pomitno menshoyu V XXI stolittya zamki ye cinnimi pam yatkami istoriyi ta arhitekturi Deyaki iz zamkiv vikoristovuyutsya yak goteli Velikogo poshirennya nabuli rekonstrukciyi zamkiv zadlya yih zberezhennya dlya nashadkiv Riznovidi zamkiv RedaguvatiYevropejskij zamok Redaguvati Usiyeyu Zahidnoyu Yevropoyu zhivim vidgomonom serednovichchya zalishayutsya licarski zamki Vid odnih zbereglisya tilki malovnichi ruyini ale chimalo vistoyali ta zalishilisya majzhe nezajmanimi Spochatku zamok buv derev yanoyu vezheyu donzhon rozdilenoyu na dekilka poverhiv yarusiv otochenih zemlyanim valom ogorozheyu i rovom Vibirali strategichno vazhlivi miscya sho panuvali b v landshafti goru skelyu kraj obrivu ostriv Koli perejshli do kam yanogo budivnictva zamki postupovo peretvorilisya v skladni oboronni kompleksi Golovnij princip yihnogo ustroyu stvorennya nizki pereshkod dlya napadnikiv Cherez riv chasto zapovnenij vodoyu do zamka mozhna bulo distatisya lishe cherez rozvidnij mist Golovnim ukriplennyam buli dekilka ryadiv zubchatih muriv z vezhami Obov yazkovo na podvir yi zamka buv kolodyaz abo stvoryuvavsya velikij zapas vodi na vipadok oblogi Na okremomu dvori buduvali domivku dlya vlasnika cerkvu abo kaplicyu gospodarski primishennya arsenal tosho nbsp Zamok Lids Yaponskij zamok Redaguvati nbsp Golovna vezha zamka HimedziDokladnishe Yaponskij zamokOsnovnoyu skladovoyu yaponskogo zamka ye odin abo dekilka zamkovih dvoriv riznoyi visoti sho otocheni rovom i valami mayut stini i vorota ukripleni bashtami Harakternoyu risoyu ye vidsutnist stin sho zahishayut prizamkove poselennya Centralnoyu budivleyu zamka ye zazvichaj palac volodarya zamka a z XVI stolittya golovna bashta tensyu Yaponski zamki projshli evolyuciyu vid ukriplenih chastokolom i rovami derev yanih poselen periodu Yajoyi do velikih kam yanih fortec periodu Sengoku ta Edo Zamki VII IX stolit buduvalisya za korejskim vzircem na visokih nepristupnih gorah a z kincya XVI stolittya na rivninnij miscevosti U mirnij chas voni sluzhili miscem provedennya narad vasaliv volodarya a u voyennij chas miscem oboroni i perehovuvannya naselennya navkolishnih poselen U 1615 roci bagato zamkiv bulo zrujnovano za nakazom sogunatu Tokugava dlya profilaktiki zavorushen Bilsha chastina z tih sho zalishilisya vikonuvali funkciyu pomeshkannya volodariv haniv Zalezhno vid miscya roztashuvannya yaponski zamki podilyayutsya na Girski Pagorbovi RivniniNajbilshim v istoriyi yaponskim zamkom buv zamok Edo prote polovina jogo zamkovih sporud ne zbereglasya Najpovnishe zberigsya zamok Himedzi sho zanesenij do Nacionalnih skarbiv Yaponiyi ta pam yatok svitovoyi spadshini YuNESKO Do yaponskih zamkiv takozh vidnosyat palac ryukyuskih vaniv Shyuri na Okinavi ta P yatibastionnu fortecyu zahidnogo tipu v Hakodate Struktura RedaguvatiBudivnictvo RedaguvatiZazvichaj buduvali zamki remisniki ta poloneniSuchasne vikoristannya RedaguvatiV XXI stolitti zamki ye cinnimi pam yatkami istoriyi ta arhitekturi Deyaki iz zamkiv vikoristovuyutsya yak goteli restorani chi muzeyi Velikogo poshirennya nabuli rekonstrukciyi zamkiv zadlya yih zberezhennya dlya nashadkiv Zamki v kulturi RedaguvatiZamki svitu RedaguvatiSpisok najvidomishih zamkiv Kategoriya Spiski zamkiv nbsp Veltrusi nepodalik PragiYevropa Redaguvati nbsp Zamok v m TurkuZamki Luari Spisok zamkiv Irlandiyi Spisok zamkiv Pivnichnoyi Irlandiyi Spisok zamkiv Litvi Spisok zamkiv Pragi Spisok zamkiv Avstriyi nbsp Litva Trakajskij zamok Spisok zamkiv Angliyi Spisok zamkiv Bavariyi Spisok zamkiv Bilorusi Spisok zamkiv Estoniyi Spisok zamkiv i palaciv Daniyi Spisok zamkiv Italiyi Spisok zamkiv Lihtenshtejnu Spisok zamkiv Norvegiyi Spisok zamkiv Polshi Spisok zamkiv Prussiyi nbsp Kam yanec Podilskij Spisok zamkiv Rumuniyi Spisok zamkiv Ukrayini Spisok zamkiv Chehiyi Spisok zamkiv Chornogoriyi Spisok zamkiv Ugorshini Spisok zamkiv Shotlandiyi nbsp Zamok Karlshtejn nbsp Lednice nbsp Zamok Loket nbsp Zamok Orlik nbsp Zamok KokaAziya Redaguvati Krak de Shevale Zamok Monfor Fortecya Belvuar Fortecya Hvason Zamok na Shtuchnomu ozeri Mongol shiltgeen Ordu Balik Kaznachejska fortecya Cagaan bajshin knyazya Cogto nbsp Dvori zamka OsakaSpisok zamkiv Yaponiyi Zamok Osaka Zamok Edo Zamok HimedziDiv takozh RedaguvatiAlkasar Pechernij zamok Dzong Forti v Indiyi Pagorbnij zamok Zamok na shilah Ostrivnij zamok Yaponskij zamok Spisok zamkiv v Africi Nizinnij zamok Hrebetnij zamok Zamok na vidrozi Toll zamok Zamok na vodi Shato Zamok Egeberg Zamki Ukrayini Gorodishe ukriplennya FortecyaPrimitki Redaguvati Zamok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zamkovij turizm Kurs lekcij dlya studentiv specialnosti Turizmoznavstvo D A Kadnichanskij T B Zavadovskij Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 138 s Dostup a b v g Tvori u 50 t M S Grushevskij T 5 s 158 163 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s a b v Luchik V V Vstup do slov yanskoyi filologiyi pidruchnik Kiyiv Akademiya 2008 ISBN 978 966 580 262 4 stor 166 Dzherela ta literatura RedaguvatiI S Pustinnikova N Yu Bezpalova Serednovichni zamki Yevropi 2010 Harkiv Mikko Servis ISBN ISBN 978 966 2270 07 5 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik Kiyiv Libid 1997 464 s Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 Trista p yatnadcyat polskih zamkiv i rezidencij v Ukrayini Ch 2 D Antonyuk D Antonyuk K Grani T 2012 260 s Putivniki ISBN 966 465 371 5Posilannya RedaguvatiZamok Arhivovano 4 travnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 2 kn 4 Literi Zh J S 467 1000 ekz Sajt pro zamki v Ukrayini Arhivovano 13 grudnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zamok sporuda amp oldid 40193309