Форт (фр. fort, від лат. fortis — «сильний, міцний») — «велике замкнуте укріплення». Окреме замкнуте укріплення (постійне або тимчасове), одиничне або як складова частина зовнішньої лінії оборонних споруджень фортеці та укріпленого району.
З 18 до початку 20 століття форти створювалися як складова частина великої фортеці або польової укріпленої позиції. Форти відкритого типу мали 1-2 земляних вали, перед якими відривалися рови й улаштовувалися інші перешкоди. За валами розміщалися артилерійські гармати й піхота. Звичайно такі форти займали площу 4-5 га й мали 20-50 гармат з обслугою й 150—500 осіб піхоти.
Форти закритого типу спочатку (18 століття) будувалися у вигляді кам'яної багатоярусної вежі з амбразурами для гармат. Починаючи з 19 століття при будівництві фортів використовувався бетон (пізніше залізобетон) та сталеві конструкції для артилерійських веж. Почали зводитися й довгострокові форти бастіонної системи (французький форт складався з 4-5 бастіонів на 40-50 гармат). Згодом у фортах стали споруджуватися капоніри або напівкапоніри для обстрілу ровів. Зі зростанням далекобійності артилерії збільшувалася дальність виносу фортів від фортечної огорожі. Якщо в 18 столітті вона становила 500—900 м, то до початку першої світової війни форти першої лінії розташовувалися вже на видаленні 6-8 км, другої лінії — 3-4 км. Досвід цієї війни показав низьку ефективність фортів, що обороняються ізольовано. Після неї у зв'язку з появою нових типів фортифікаційних споруд форти стали застосовуватися як частина укріпленого району.
Під час Німецько-радянської війни форти «Червонофлотський» і «Передовий» — колишні «Червона Гірка» і «Сірий Кінь», фортеці Кронштадт зіграли важливу роль в обороні Ленінграду. Вермахт частково використовував старі форти при обороні Кенігсберга, Кюстрина й Познані.
Примітки Редагувати
- Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О.С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.] ; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні. — Київ : Наук. думка, 1982 — . — (Словники України) Т. 6 : У-Я / уклад.: Г.П. Півторак [та ін.] ; ред. тому: Т.Б. Лукінова [та ін.]. — 2012. — 565, [1] c. (стор.: 121)
- Форт // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Література Редагувати
- Советская военная энциклопедия, т.8, 1982
Див. також Редагувати
- Оборонні споруди у межиріччі Дніпра і Сіверського Дінця в 17—18 століттях
- Ескарп
- Равелін
- Плацдарм
- Рокада
- Цитадель
- ДОТ
- Морський форт
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Форт |
| Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |