Капоні́р (фр. caponniere — «ніша») — фортифікаційна споруда, що забезпечує ведення флангового або поздовжнього (косоприцільного) вогню в двох протилежних напрямках. Капонір зазвичай встановлюється як казематна споруда важкого типу в системі польових позицій та довготривалих укріплень на зворотних схилах або за пагорбами на місцевості.
Визначення, приклади з ХІХ століття Редагувати
У первинному розумінні цього терміна капонір — це склепінчаста будівля в системі фортечних споруд, найчастіше для поздовжнього обстрілу фортечного рову. Якщо капонір перекриває рів повністю, як на ілюстрації, і вимагає спеціального профілю рову та валів, то така ділянка зветься полігон.
Госпітальне укріплення Київської фортеці — приклад полігонального укріплення. Але Косий капонір цього ж укріплення розміщений прямо за гласисом на еспланаді. Мабуть, вважалось що круті схили Черепанової гори не дадуть змоги встановити контр-батареї.
У більш застарілому Васильківському укріпленні (чого вартий тенальний фронт замість бастіонного) був застосований предтеча полігону — равелін з капоніром — редюїтом. Зараз на цьому місці гаражний кооператив і тільки гострий виступ вулиці Ігоря Брановицького нагадує про існування укріплення.
Різновиди Редагувати
Окрім капонірів існували такі фланкуючі споріднені споруди:
- Напівкапонір — фланкуюча споруда для ведення вогню у одному напрямку.
- Відкритий капонір — відкрита зверху частина фортеці, що виступає у рів для ведення вогню у одному або двох напрямках.
- Косий капонір — капонір, що зведено під непрямим кутом до валу фортеці.
- Тильний капонір — двоповерхова споруда у тильній частині оборонної споруди (форт тощо). З його нижньої частини прострілювався рів, а з верхньої — місцевість між цією оборонною спорудою та сусідніми.
- Кофр — фланкуюча споруда, розташована на контрескарпі.
Галерея Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Капонір |
Джерела Редагувати
- Капонир // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [ ][рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
Література Редагувати
- Пірко В. О. Оборонні споруди… / Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім. — Донецьк, 2007. — 176 с.